Здоров’я школярів багато в чому залежить від їхніх теоретичних знань і практичних навичок, які сприяють збереженню здоров’я



Сторінка19/27
Дата конвертації30.11.2016
Розмір4.34 Mb.
1   ...   15   16   17   18   19   20   21   22   ...   27

Перевір свої знання про СНІД
1. Що таке СНІД? Що ви знаєте про цю хворобу (висловіть свою думку).

2. Чи спричинює ВІЛ СНІД?

3. Чи уражає ВІЛ імунну систему організму?

4. Чи відрізняється за зовнішнім виглядом ВІЛ-інфікований та хворий на СНІД від здорової людини?

5. Чи передається СНІД через поцілунок?

6. Чи передається СНІД через нестерильний медичний інструментарій?

7. Чи допоможе використання презерватива під час статевих контактів уберегтися від СНІДу?

8. Чи можна виявити вірус одразу після інфікування?

9. Чи проводить держава політику на:

а) виявлення;

б) ізолювання хворих та інфікованих від суспільства?

10. Чи має медицина ліки від СНІДу, вакцину, що перешкоджала б інфікуванню?

11. Чи можна уберегтися від СНІДу?

Відповіді:

1 – власна думка знань; 2 – так; 3 – так; 4 – ні; 5 – ні; 6 – так; 7 – так; 8 – ні; 9а – так; 9б – ні; 10 – ні; 11 – ні.


Дещо з біографії СНІДу

В генеалогії страшної хвороби віку багато загадкового. Науковці і досі не дійшли згоди про походження лиховісного ВІЛ(вірус імунодефіциту людини). Висуваються різні гіпотези, зокрема і фантастичні, мовляв, вірус занесли на Землю інопланетяни. Є й більш обґрунтовані версії.

Почнемо з того, що існує два види вірусу. Вони ідентичні за структурою, але різняться за генетичним апаратом. Найбільшого поширення дістав ВІЛ-1, тоді, як ВІЛ-2, за свідченням відомого французького вірусолога і імунолога Люка Монтаньє, виявили дванадцять років тому в африканців, які лікувалися від СНІДу у Франції і Португалії. За своїми ознаками він наближається до вірусів, виявлених на території Гвінеї, Гвінеї-Бісау, Сенегалу та інших країн континенту, але попри це вчений не вважає, що вірус походить з Африки – на його думку для цього бракує вагомих аргументів. До того ж, якби це було так, розмірковує вчений, то спершу б вірус перекинувся до найближчої за географією Європи, але не до США, як це сталося насправді.

Югославський лікар і історик медицини Мірко Грек вважає, що привід до епідемії СНІДу – це порушення рівноваги між поширеними хворобами і тяжкими інфекційними захворюваннями, яких майже повністю позбулися завдяки успіхам медицини. За Греком, епідеміям нових, незначних нині хвороб, передують їх поодинокі прояви впродовж десятиліть, навіть століть. Вся біда в тому, що медики не встигли своєчасно звернути на них увагу. Вивчити і осмислити через ту ж таки їх обрідність в медичній практиці. До того ж новий вірус здатен дуже довго нічим себе не виявляти в організмі людини, очікуючи більш сприятливіших до себе умов.

А ось іще одна версія, теж не позбавлена наукового сенсу. Професор радіології Пітсбургського університету Е.Шернглас та його колеги з Бременського університету, дослідження яких висловлювалися у британській науковій пресі, вважають, що однією з головних причин появи вірусу СНІД у США та Африці є викиди в атмосферу радіоактивних елементів під час випробувань ядерної зброї в атмосфері. Сталося мутаційне перетворення одного з рідкісних у природі вірусів під дією радіоактивного випромінювання стронцію-90, котрий у величезних кількостях викидався в атмосферу у 50 – 60-ті роки. Вчені також спромоглися встановити, що переважна кількість стронцію-90 випала на території Північної Америки і Центральної Африки. Як відомо, населення саме цих районів земної кулі найбільш постраждало від смертоносного вірусу. Цей елемент нагромаджується в організмі людини переважно у червоному мозку й уражує його клітини, котрі відіграють роль у діяльності імунної системи.

Цей вірус дуже дрібний, набагато менший за бактерії. Проте неймовірно підступний. Розмножується, тільки потрапивши в клітини білих кров’яних тілець людини, – основних вартових її імунної системи. Вірус руйнує їх із середини. Наслідки цього – жахливі: людина стає беззахисною перед будь якою інфекцією.

Вірус-убивця розповзається планетою з невловимою швидкістю. Епідемія страшна не тільки смертями, а й тим, що призводить до страшної соціальної та економічної деградації суспільства.

Зупинити чуму ХХ століття

Не проста це справа і все-таки… Вчені Колумбійського пресвітеріанського медичного центру в Нью-Йорку знайшли спосіб відтворювати ген так званої молекули СD4, завдяки якій вірус потрапляє в клітини білокрівців. Отже, з’явилася можливість відтворити й саму цю молекулу. Щоб докладніше вивчати її структуру.

Як відомо, вірус атакує клітину білокрівця тільки в одній точці – точці скріплення молекули СD4 до клітини. З’явилася ідея створити її синтетичний імітатор – свого роду мішень для вірусу. Згодом експериментами підтвердилося, що мішень діє успішно, примушуючи ВІЛ розпорушувати свої сили вхолосту, а справжні точки білокрівців лишалися неушкодженими. Каліфорнійська компанія «Генентех інк» виготовила препарат, що діє на цьому принципі. Він поки що експериментальний. Крім нього є вже промисловий зразок нових ліків проти СНІДу – СD4 – його апробація триває у кількох клініках США.

Але на цьому пошуки вірусу-вбивці не припинилися: фірма працює над створенням нового препарату-гібрида СD4 з антитілом людини, котрий допомагатиме імунній системі геть знищувати уражені вірусом клітини. Правда, в організмі хворого утворюються антитіла проти ВІЛ і природним шляхом, але вони не здатні самостійно впоратись з таким завданням. Переваги нового засобу у тому, що він затримується в організмі довше й обіцяє більший ефект. Але основним лікарським препаратом проти СНІДу все ще залишається азидотимідин. І хоча він дає значні побічні ефекти, проте перешкоджає відтворенню лиховісного вірусу. На жаль, ефективність препарату знижуєтьсяя вже через півроку. Винайдено ще один, похідний від азидотимідину і менш токсичний препарат.

Немало в американських учених інших ідей і розробок. Вони не втрачають надії, деякі навіть певні, що медикаменти спроможні перемогти ВІЛ, неодмінно з’являться у найближчі 5 – 7 років. Що ж до вакцини для масового застосування, то за їхніми прогнозами вона з’явиться у цьому столітті. А поки що всі зусилля науковців і громадськості треба спрямувати на профілактику СНІДу – такі перспективи на найближче майбутнє.

Дія нікотину на організм людини

Мета. Довести учням шкідливість куріння та негативний вплив на організм людини.
Куріння – велике лихо. Доведено, що куріння тютюну призводить до виникнення різних захворювань, які спричиняються до передчасної смерті людей.

Кожні чотири хвилини, заявив Террі, у США помирає людина, смерть якої зумовлена курінням сигарет. Курець живе на 6 – 8 років менше, ніж його ровесник, який не курить. Причина одна – надзвичайне лихо і велика небезпека для здоровя.
НЕРВОВА СИСТЕМА

Куріння викликає безперервне збудження, що ослаблює гальмівний процес, а це веде до виснаження нервової системи. Англійське прислів’я каже: «Курець пускає ворога в свої вуста, який викрадає його мозок». У мене погіршилась пам'ять. Я став робити помилок в 1,5 рази більше, ніж до куріння. Тепер я трієчник, а в молодших класах вчився добре. Я став вразливий, нервовий, у мене знизилася працездатність. Конфліктую з вчителями, сперечаюсь з товаришами. Я зовсім змінився, порушився перебіг психічних процесів.


ОПОРНО-РУХОВА СИСТЕМА

Мій господар став втомлюватись під час бігу або навіть від тривалої ходьби. З’явилися сильні болі в ногах. Облітеруючий ендротеріїт – ураження кровоносних судин нижніх кінцівок.


ТРАВНА СИСТЕМА

Мій господар втратив апетит. Подивіться, як він схуд, як пожовк, які в нього погані зуби. Систематично пропускає уроки, бо їздить до стоматолога лікувати зуби. А йому лише 15 років. А все через те, що нікотин із слиною попадає в організм. Після кожної викуреної сигарети різко підвищується кислотність шлунку. Їжа вчасно не перетравлюється, можлива загроза виразки дванадцятипалої кишки. Куріння притуплює почуття голоду, бо порушується дія ферментів, її розщеплення всмоктування в тонких кишках. Він дуже погано їсть, через те так і відстав у розвитку від своїх ровесників.


КРОВОНОСНА СИСТЕМА

Поки я не одержувало згубної дії нікотину, я було здорове. Могло скорочуватися 100 тис. разів на добу і перекачувати 100 тонн крові. Мій серцевий м’яз працював легко, ритмічно, не втомлюючись, забезпечуючи клітини організму достатньою кількістю кисню, піддержуючи тиск крові 130/70 мм рт. ст. Але поганий хлопчисько почав курити. І в останній час я відчуваю, що число серцевих скорочень під впливом куріння збільшилося на 30 – 40 ударів за хвилину. Це відбилося на моєму серцевому м’язі, він став гірше працювати. І я за добу стало одержувати на 2 – 3 тонни крові менше. Я стало зношуватись, втомлюватись, старіти.




СЛУХ

Тютюновий дим подразнює слизові оболонки ротової порожнини і носової, дихальних шляхів. Мій господар став вранці кашляти, на уроках фізкультури не може пробігти 3 круга. Через те, що знижуються захисні властивості слизових оболонок, він часто хворів на простудні захворювання. Подивіться у класний журнал, скільки він пропустив уроків і ви відчуєте мою правоту.

Тютюновий дим, потрапляючи у внутрішнє вухо, викликає запалення євстахієвої труби. Пошкоджуються слухові рецептори. З’явився біль у вусі. Я став трохи не дочувати, а товариші глузують, що я став глухим.
ЗІР

Нікотин порушує білковий обмін і зменшує відкладання жиру. Значна частина амінокислот іде на покриття енергетичних затрат, а менша – на ріст і відновлення клітин. Знешкоджується нікотин у печінці, легенях, нирках. Протягом 10 – 15 годин нікотин і продукти його обміну виділяються через нирки з сечею і потом. З часом виникає цероз (зморщення) печінки. В 40% курців розладнується рухова функція жовчних шляхів, що призводить до застою жовчі. Ось що чекає мого господаря, а винен в усьому нікотин.

Нікотин пошкоджує органи чуття, знижується функція здорового нерва, порушилась гострота зору, здатність розпізнавати кольори.

Це приходить поступово: зникає сприймання зеленого, червоного, жовтого, синього кольорів. А зовсім недавно я попросив пересісти свого господаря на передню парту поближче до дошки – я став недобачати написане на дошці, пошкодився зоровий нерв.


Смертельна доза нікотину для людини 50 – 75 мг. Викурюючи 20 – 25 сигарет на день, людина дістає смертельну дозу нікотину. У французькому курортному місті Ніцці 1934 року гурт молоді влаштував змагання: хто викурить найбільше цигарок? Переможець мав одержати приз. Виграли двоє, але нагороду «переможці» не змогли одержати. Викуривши по 60 цигарок вони померли. Однорічна дитина отруїлась з’ївши цигарку. Внаслідок куріння в організмі руйнується значна частина вітаміну С. Встановлено, що одна викурена цигарка позбавляє організм 25мл аскорбінової кислоти. Така кількість цієї кислоти є в одному апельсині. Отже людина, яка викурює 20 цигарок на день, повинна з’їсти 4 кг апельсинів. Підліток, який курить, не високий на зріст. Миршавий. У нього сіра шкіра, він часто хворіє й кашляє, швидко втомлюється. Лев Миколайович Толстой кинув курити, коли був дуже дорослим. Він писав: «Став зовсім іншою людиною. Просиджую по п’ять годин поспіль над роботою, встаю зовсім свіжим, а раніше, коли курив, відчував утому, нудоту, запаморочення, туман в голові. Куріння – це соціальне лихо».

Боротьба з курінням тютюну передбачає збереження здоров’я людини і забезпечення його довголіття. Будемо сподіватися, що в майбутньому усі люди усвідомлять шкідливість «тютюнового зілля» і відмовляться від його вживання в ім’я цієї благодійної мети. А про відчуття людини, яка відмовилась від куріння, чудово сказав В.Маяковський у вірші «Я щасливий».

Я дихаю нині, як слон. Хода у мене легка, і ніч пролетіла, як дивний сон, без кашлю і без плювка. Я став дотепником, веселуном, ну просто – душа товариства. Я порожевів, поповніло лице, енергія так і кипить. Громадяни, вас цікавить рецепт? Відкрить? Чи не відкрить? Повідомляю: віднині назавжди бросив курить.


Вірусний гепатит

(епідемічний гепатит)
Вірусний гепатит – інфекційне й заразне захворювання, що його викликають два (чи більше) віруси. Характеризується хворобою печінки (з жовтяницею чи без неї), загальними й травними розладами.

У даний час відомо два типи хвороби:



а) Вірусний гепатит типу А (епідемічний гепатит, епідемічна жовтяниця) з періодом розвитку від 15 до 50 днів. Джерелом вірусу є тільки людина (хворий чи здоровий носій). Передається недуга прямим контактом, травними шляхами (коли вживають отруєну їжу чи воду), а також через брудні руки. Хвороба заразна, починаючи з останньої фази розвитку (інкубації) протягом близько 3 тижнів. Діти й молодь надто сприймають її. Хвороба залишає після себе специфічний імунітет до вірусу типу А, але не до вірусу В.

б) Гепатит типу В (гепатит через гомологічну сироватку, сироватковий гепатит, гепатит «шприцевий», гепатит «австралійський» (з антигеном НВ). Його інкубаційний період триває 50 – 160 днів. Джерелом вірусу є людина (здоровий носій вірусу або хворий).

Хвороба передається уколами (внутрішньом’язовими, підшкірними, внутрішньовенними), що робляться зараженими голками, шляхом переливання зараженої вірусом крові, плазми, сироваток, еритроцитарної маси. Будь-який хірургічний інструмент (скальпель, ланцет для щеплень, ножиці тощо), заражений від хворого або носія вірусу В, може передавати хворобу.

Проте «австралійський» антиген НВ є і в слині, материнському молоці, спермі. І цим можна пояснити внутрішньо сімейні захворювання, що відбуваються шляхом прямих контактів: годування груддю, поцілунок, статеві відносини.

Приблизно 5 – 15% хворих залишаються носіями вірусу досить тривалий час. У деяких хворих (навіть коли гепатит нічим не проявляється) розвиток недуги може призвести до хронічного гепатиту (так звана «стійка» або «агресивна» форма).



в) Клінічні прикмети. Починається захворювання повільно, загальними явищами (сонливість, утомлюваність, головний біль, біль у м’язах та суглобах, іноді висип на шкірі, схожий на кропивницю). Температура підвищується поступово – близько 38 градуси С. Постійні розлади травного апарату: нудота, блювання, відсутність апетиту; до цього може додаватися біль у животі, проноси. Незабаром сеча стає темного кольору, а кал безбарвним. Це так званий перед жовтяничний період, він триває від 2 – 4 днів до 2 тижнів. А далі шкіра та слизові оболонки (очі, рот) забарвлюються в жовтий колір (стають жовтяничними). Іноді жовтяничного забарвлення не буває зовсім. У формі середньої складності гепатит триває 2 – 3 тижні. Період видужування тягнеться довго: кілька тижнів або навіть місяців. Зникнення жовтяниці, нормалізація кольору сечі і зникнення інших клінічних прикмет означає біологічне одужання.

г) Будь-який випадок вірусного гепатиту вимагає негайного медичного втручання. Хвору дитину одразу треба класти в лікарню. Курс лікування визначають фахівці залежно від форми хвороби та віку дитини.

Після виписки зі стаціонару дитина перебуває під наглядом дільничої поліклініки, де лікар-спеціаліст дає відповідні вказівки щодо:


  • режиму харчування відповідно до віку, початкової форми чи подальшого перебігу хвороби (фактично, в харчуванні дитини щодня повинні бути: м'ясо, молоко, м’який сир, одне свіже яйце, свіжі фрукти та овочі, солодощі та ін.);

  • режиму життя дитини (тривалість щоденного відпочинку в ліжкові, звільнення від фізичних навантажень, фізкультури й т. ін.; дозування розумових зусиль, організація канікул тощо);

  • лабораторних аналізів, що їх слід робити періодично;

  • вчасного та правильного лікування хвороб, що виникають у цей період і можуть уповільнити процес видужування від гепатиту;

  • запобігання рецидивам;

  • визначення моменту, коли дитину можна вважати такою, що цілком видужала з клінічного та біологічного боку.

Якщо батьки недооцінюють порад лікаря, це може призвести до хронічного ураження печінки, погіршення стану дитини, стійкого гепатиту чи навіть до цирозу.

д) Профілактика. В сім’ї дитину слід привчати, щоб вона мала предмети особистого користування, підмивалася після користування туалетом, не пила з немитих склянок, не користувалася брудним посудом, мила руки з милом до та після їжі. Будь-які уколи треба робити стерилізованими або одноразовими голками. Спирт або інші дезинфікуючі засоби не знищують вірусу гепатиту Захист від гепатиту типу А, від контактних осіб здійснюється шляхом уведення гамаглобулінів. Однак препарати гамаглобулінів не діють на гепатит типу В.


Дармовий делікатес може коштувати життя

Українська кухня багата грибними стравами. Люди йдуть добровільно за дармовим делікатесом, інколи забуваючи, що збирання грибів потребує особливої пильності.

Їстівних грибів понад 30 видів, і є декілька умовно їстівних. З азартом, який виникає під час їх збирання, зникає пильність, тому щосезону гинуть десятки людей, бо лікувати отруєння грибами дуже важко.

Найбільшу загрозу для життя людини становить бліда поганка, а точніше, три її різновиди: зелена, жовта та біла. Ростуть вони з липня до глибокої осені. Токсини, що входять до складу грибів, не розчиняються у шлунку, вони також стійкі до нагрівання, не руйнуються токсини й під час варіння грибів й під дією ферментів травлення. В організмі людини вони активні у вигляді особливої молекули. Отруйні всі частини гриба. 50 грамів блідої поганки складають смертельну дозу. У цій масі міститься 12 – 13 мг отрути. Для людини вагою 65 – 75 кг смертельна доза 0,02 – 0,03 г отрути. Близькі до поганки за кількістю отрути опеньки несправжні та мухомори вонючі.

Як правило, симптоми отруєння виявляють себе зненацька, частіше вночі. Латентний період отруєння – від 8 годин до 14 діб. Отрута в шлунку ознак отруєння не викликає, вона разом з кров’ю розноситься по всіх органах. Ознаки отруєння стають явними, коли отруйні речовини досягають головного мозку і впливають на нервові центри та регулюючі функції окремих органів.

У цей період посилюється діяльність м’язів шлунку, інтенсивно виділяється шлунковий сік та слиз, які викликають блювоту та пронос. Організм людини зневоднюється, згущується кров, з’являється непереборна спрага, синіють губи, нігті, холонуть руки та ноги, з’являється судома. Пізніше отрута паралізує нерви, які регулюють роботу кровоносних судин, внаслідок чого затримується кров. Кров’яний тиск падає, у цей же час настає жирове переродження печінки, нирок, серця. Стан потерпілого різко погіршується, майже у ста відсотків настає смерть.

Під час отруєння мухомором червоним та мухомором пантерним ознаки такі: сильна нудота, блювота, пронос, запаморочення, втрата свідомості, посилене потовиділення, приступи сміху та плачу, галюцинації. Симптоми отруєння з’являються через 0,5 – 4 години після вживання грибів. Смертельна доза отрути із мухомора становить 0,5 г.

Локальні легкі отруєння шлунка та кишечника викликає вживання у їжу шампіньйонів жовтошкірих і пістрявих та деяких видів сироїжок. За таких отруєнь людину нудить, болить живіт, з’являється пітливість, пронос. Симптоми отруєння з’являються через 1 – 2 години після вживання грибів.




Характерні симптоми отруєння грибами:

1. Втрата свідомості внаслідок дії отрути на кору головного мозку, розлад кровообігу та киснева нестача.

2. Порушення дихання виникає від паралічу дихальних м’язів внаслідок набряку легенів.

3. Спостерігається підвищення або зниження температури, порушується функція печінки і нирок.

4. Розлад систем травлення та виділення, а також секреторних органів.

Деякі категорії грибів викликають отруєння під час одночасного вживання їх зі спиртними напоями. Через 0,5 – 2 години спостерігається почервоніння обличчя, потім стає фіолетовою більша частина тіла людини. Кінчик носа та вушні раковини стають блідими. Одночасно з’являється жар, часте серцебиття, сильна спрага, блювота, пронос, порушується зір, мова.

Отруїтися можна також і їстівними грибами, якщо вчасно їх не обробити.

Профілактика та надання першої допомоги у разі отруєння грибами мають дуже важливе значення. Природу дії отруйних грибів вивчено ще недостатньо, тому грибів яких ви не знаєте або сумнівних не збирайте.

За будь-якого отруєння необхідно терміново надати першу медичну допомогу на місці, а потім госпіталізувати.

До приїзду лікаря потерпілого треба покласти у ліжко та дати йому випити 4 – 5 склянок холодної кип’яченої води кімнатної температури або содового розчину (одна чайна ложка на склянку води), або слабкого розчину перманганату калію. Після цього викликати у хворого блювоту, натискуючи зворотним кінцем ложки або пальцем на корінь язика. Таке промивання шлунку треба зробити 5 – 6 разів. З метою виведення отруйних речовин із кишечника дати проносне: дорослому – дві столові ложки сірчанокислої магнезії або англійської солі на стакан води, дитині дошкільного віку – дозу вдвічі меншу.

Потерпілий повинен випити проносне відразу після кожного промивання шлунку. Кишечник слід очистити за допомогою клізми (дорослому ввести 1,2 л води, дитині 1 склянку.

Для полегшення стану потерпілого треба покласти на живіт, а до ступнів ніг – прикласти грілки. Якщо виникла судома м’язів – покласти на них гірчичники. Обезводнення організму слід компенсувати міцним настоєм чаю, кави або підсоленою водою.

НЕ слід вірити тому, що, нібито часник і цибуля буріють у воді, де відварюються отруйні гриби.Таке побуріння викликають і їстівні гриби, залежно від наявності в них ферментів. Личинки слимаків та комах їдять як їстівні, так і неїстівні гриби. Великою помилкою є й таке припущення, що гриби у молодому віці їстівні, а отруйні гриби мають неприємний запах.
Заборонено давати грибні страви дітям до 5 років. Дорослим же кортить посмакувати лісовим м’ясом, що ж робити?

Слід чітко відрізняти їстівні гриби від отруйних. Так, бліда поганка нагадує шампіньйон та деякі види сироїжки. Відмінною ознакою блідої поганки, якщо порівнювати її з шампіньйонами, ї клубовидні потовщення з блідим коренем на ніжці. Крім цього на ніжці поганки два кільця, а у шампіньйону лише одне, пластинки під шапкою у поганки білі, а у шампіньйону – рожеві та брунаті. У сироїжки кільцевий комір на ніжці відсутній.

Багато грибників вважають свинушки їстівними, між іншим цей вид грибів здатний до накопичення отрути, а також важких металів. Вони утримують антиген, який впливає на кровотворення.

Окремо треба сказати про отруйні двійники білого гриба – жовчний та сатанинський гриби. М’якоть жовчного гриба швидко рожевіє, а сатанинського – спочатку рожевіє, а потім синіє.

Гриби – продукти нетривалого зберігання, вони легко пошкоджуються мікроорганізмами, особливо небезпечним збудником ботулізму. Тому гриби треба добре знати в «обличчя».

Ртуть – класична отрута

Металева ртуть та її сульфід (кіновар) – відомі з давніх часів. У природі ртуть відносно розсіяна та зустрічається у саморобній формі, а також більше, ніж у ЗО мінералах. Вільна ртуть – срібляста рідина – застосовується у виготовленні люмінесцентних та ртутних ламп, термометрів, манометрів та інших приладів. У медицині застосовується хлорна ртуть (сулема) – як дезинфікуючий засіб, хлориста ртуть (каломель) – проносний, саліцилати, ціанід, йодид ртуті та сіра ртутна мазь – засіб проти венеричних захворювань.

Ртуть – класична отрута, дуже шкідлива для будь-яких форм життя. Власне, отруює не рідка ртуть, а її пари та розчинні сполуки. Ртуть уражує центральну нервову систему, нирки, слизову оболонку травлення. Гостре отруєння виявляється протягом доби загальною слабкістю, головним болем, підвищенням температури. Потім уражений відчуває біль у животі, розлад шлунку, хворобливість ясен. Перша допомога – обережне промивання шлунку, молоко та яєчний білок і негайна доставка потерпілого до лікаря.

Хронічне отруєння довгий час може взагалі ніяк не проявлятися. Але поступово накопичується втома, слабкість, сонливість, з’являються головний біль, апатія, емоційна нестійкість. Починають дрижати руки, язик, повіки, у тяжких випадках – ноги та все тіло. Це – грізні симптоми ураження нервової системи. Довгостроковий вплив навіть малих концентрацій ртуті може викликати божевілля.

В останні роки у містах почастішали випадки зараження парами ртуті житлових приміщень, дитячих закладів та промислових об’єктів. Отрута накопичується практично в усьому: в шпалерах, штукатурці, фарбі, бетонних плитах, дерев’яних елементах, швах цегляної кладки. І відбувається це дуже швидко.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   15   16   17   18   19   20   21   22   ...   27


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал