Здорова молодь – щаслива україна 7листопада 2011 року



Сторінка7/11
Дата конвертації19.12.2016
Розмір1.84 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Метою нашого дослідження є аналіз впливу темпераменту на психічне здоров’я студентської молоді.

Сучасні способи оцінки фізичної, психічної (загальний душевний комфорт, адекватна поведінкова реакція) і адаптаційної складових здоров'я, дозволяють відстежити вплив на здоров'я студентської молоді різних факторів оточення. Можна звернути увагу, що їх здоров'я залежить і від впливу відносин в студентському та сімейному середовищах. Не випадково у визначенні здоров'я ВООЗ виділена ще одна складова здоров'я - соціальна.

Соціальне здоров'я - це оптимальні умови соціального середовища, що перешкоджають виникненню соціально обумовлених захворювань, соціальної дезадаптації і визначають стан соціального імунітету особистості. Соціальне здоров'я - це моральне самовладання, адекватна оцінка свого «Я», самовизначення особистості. Тому при розгляді даної теми необхідно враховувати таку властивість особистості, як темперамент. Темперамент враховувують при вирішенні задач професійного відбору, особистісної взаємодії в системі (людина - людина, людина - група) [2].

Досить частим явищем є серйозні психологічні проблеми пов'язані зі вступом до ВНЗ. Різка зміна системи викладання, зміна вимог до студентів з боку дорослих, викладачів, новий колектив часто призводять до навчальної та соціальної дезадаптації студентів, підвищенню тривожності та агресивності. Кожна людина в тій чи іншій мірі може керувати своїми фізичними і психічними станами, умінням утримувати їх на належному рівні, гармонією. На прикладі поведінки людей з різними типами темпераменту можна говорити про те, що кожен з них по різному відреагує на нові знайомства, обов’язки, проблеми, конфліктні ситуації тощо.

Особливості темпераменту студентської молоді важливо вивчати для збереження психічного здоров’я в процесі навчання. Його вивчення можна проводити в певній послідовності, наприклад, визначити нейротизм і екстраверсію для кожного студента по тесту Айзенка. Визначити загальну характеристику типу темпераменту і більш детально сформулювати у вигляді рекомендацій для педагогів, батьків, психологів та самих студентів. При дезадаптації особливості темпераменту будуть посилюватися і загострюватися [1].

Для кожного студента за результатами діагностики можна визначити стан психічного здоров'я, який залежить від безлічі факторів (режиму дня, навантажень у вузі, психологічного клімату вдома, в гуртожитку та університеті). Для цього використовується тест колірних виборів. У даному тесті обчислюються кількісні показники тривожності, емоційної стабільності та стресостійкості. Тому треба враховувати темперамент, як при аналізі причин психічної напруги, так і при виробленні рекомендацій щодо усунення цих причин і реабілітації.

Із студентами зі зниженим рівнем психічного здоров'я можна провести індивідуальні оздоровчі заходи. Важливим аспектом оздоровлення студента є просвітницька робота. Однак тут виникають певні труднощі, адже це дорослі люди, з уже сформованим ставленням до життя.

Вивчення темпераменту студентів відкриває можливість проведення групового аналізу психічного здоров'я в групі [1]. Такий підхід дозволить психологам, педагогам, викладачам скоригувати власну роботу (спільна групова діяльність, розміщення за партами в аудиторії, вимоги щодо предмету та ін.), а студентам – зрозуміти і навчитися контролювати свою поведінку, емоції, слідкувати за станом здоров’я. Такий аналіз допоможе оздоровити психологічний клімат в групі.

Таким чином, на підставі даного аналізу можна зробити висновок, що темперамент є одною з властивостей індивідуальності, яка визначає динаміку психічних процесів, а також впливає на формування індивідуального стилю діяльності та поведінки і впливає на здоров’я студентів. Тому аналіз прояву темпераменту дозволяє підвищити ефективність збереження психічного здоров’я студентської молоді.
Література:

1. Баландин М.Ю., Ериков В.М. Анализ факторов , влияющих на физическое и психическое здоровье школьников в переходном возрасте // Материалы IV Всероссийской научно-практической конференции «Физическая культура , спорт и здоровье студенческой молодежи в современных условиях». – Тула, 2008. – 43-45с.

2. Симонов П.В., Ершов П.М. Темперамент. Характер. Личность. – М., Наука,

1984.- 147с.

Несміянова Анна Едуардівна

НПУ ім. М.П. Драгоманова

Інститут соціології, психології та управляння

Науковий керівник:

кандидат психологічних наук, доцент Ханецька Т.І.
ІНТЕРНЕТ-ЗАЛЕЖНІСТЬ ЯК ПСИХОЛОГІЧНИЙ ФЕНОМЕН
Сучасний світ характеризується стрімким прогресом у сфері поширення та розвитку інформаційно-комунікаційних технологій. Такий бурхливий розвиток сучасних інформаційних технологій зумовив появу нової для нашого суспільства проблеми – проблеми залежності від Інтернету [1].

Особливо великою популярністю світова мережа Інтернет користується серед сучасної молоді, для якої вона із системи передачі протоколів даних за останні два десятки років перетворилась на одне з середовищ існування, потужний засіб комунікації і, навіть, окрему культурну течію. Цінність діяльності в мережі Інтернет для молоді пов’язана, переш за все, з широкими можливостями інформаційного пошуку, різнобічної творчої самопрезентації, самовираження, застосування своїх здібностей. В результаті цього можна говорити, що в користувачів комп'ютерних мереж виникає цілий ряд психологічних феноменів – інтересів, мотивів, цілей, потреб, установок, а також форм психологічної й соціальної активності, безпосередньо пов'язаних із цим новим середовищем [5].

Попри те, що дана проблема окреслена та існує вже протягом тривалого часу, на сьогоднішній день все ще не розроблена чітка та загальноприйнята система критеріїв даної залежності. Здебільшого дослідження проблеми психології залежності від Інтернету висвітлено в зарубіжній науковій літературі у працях М. Шоттона, Д. Грінфілда,

Дж. Грохота, К. Янг та ін. Серед вітчизняних науковців, що присвятили свої дослідження проблемі Інтернет-залежності, можна назвати

А.Є. Войскунського, Л.В. Кулікова, Н.В. Чудову, А.Г. Асмолова, Н.А. Цвєткову, А.В. Цвєткова та інші [3].

Дослідження технологічної залежності від комп'ютера ведуться вже з початку 90-их років. Проте, сам термін “Інтернет-залежність” запропонував психолог А. Голдберг у 1995 році для опису патологічного потягу до використання Інтернет. Він характеризує Інтернет-адикцію (Інтернет-залежність) як таку, що має пагубний вплив на побутову, навчальну, соціальну, професійну, сімейну, фінансову чи психологічну сфери діяльності [6].

В основному Інтернет - залежність визначається психологами як «нав'язливе бажання ввійти в Інтернет, перебуваючи off-line, і нездатність вийти з Інтернет, будучи on-line [2].

М. Орзак виділила психологічні і фізіологічні симптоми, характерні для Інтернет-залежності.

До психологічних вона віднесла хороше самопочуття або ейфорію за комп’ютером, неможливість зупинитися, збільшення кількості часу, проведеного за комп’ютером тощо.

До фізіологічних – синдром карпального каналу (тунельна поразка нервових стовбурів руки, пов'язана з тривалою перенапругою м'язів), сухість в очах, головні болі (мігрені), болі в спині, нерегулярне харчування (пропуск прийомів їжі), занедбання особистої гігієни, розлади сну, зміна режиму сну тощо [2].

Войскунский А.Є. зазначав, що при роботі в мережі Інтернет-залежна молодь характеризується рядом специфічних поведінкових характеристик: неможливість, небажання відірватися від роботи та роздратування при необхідності відволіктися; прагнення проводити за роботою все більше часу і витрачати все більше грошей; схильність забувати про домашні справи, навчання, службові обов’язки; прагнення позбавитися почуття провини, безпорадності, тривоги, депресії; відчуття емоційного підйому; готовність миритися із втратою сім`ї, близьких, друзів, кола спілкування; нехтування власним здоров’ям, особистою гігієною тощо [3].

К. Янг виділила такі види Інтернет-залежності та їх прояви: кіберсексуальну залежність – нездоланне прагнення до відвідування порносайтів і заняття кіберсексом; пристрасть до віртуальних знайомств – надмірність знайомих і друзів в мережі Інтернет; нав’язлива потреба в Інтернеті – гра в онлайн азартні ігри, постійні покупки або участь в аукціонах; інформаційне перевантаження – мандрування Інтернетом, пошук інформації по базах даних та пошуковим сайтам; комп’ютерна залежність – нав’язлива гра в комп’ютерні ігри [2].

Відповідно до трьохрівневої моделі розвитку Інтернет-залежності, фактори та умови формування мережевої залежності науковці поділяють на дві групи: кібернетичні – об’єктні умови і фактори, пов’язані із властивостями кіберсередовища; індивідуально-психологічні – суб’єктні фактори, пов’язані з демографічними характеристиками й особистісними властивостями кіберкористувачів [4].

На даний час, молодь не хоче розуміти, що комп'ютер може бути небезпечним, оскільки є джерелом електромагнітного випромінювання і неіонізуючої радіації, що негативно впливає на генофонд. Проте, у більшій мірі наслідки Інтернет-залежності мають соціально-психологічне забарвлення. У цьому сенсі, найістотнішим є вплив цієї недуги на стосунки людини з оточенням, а саме – ускладнює відносини між батьками і дітьми, членами подружжя, друзями [1].

Отже, на даному етапі розвитку сучасного інформаційного суспільства існування особистості поза взаємодією з комп’ютерними системами вже важко уявити. Як правило, найбільш залученими в цей процес є сучасна молодь. Безперечно, Інтернет є потужним та реальним дослідницьким інструментом, але сучасна молодь все частіше відвідуює сайти, котрі не відносяться до навчальних. Молода людина не може відірватися від комп'ютера, її життя змінюється, спілкування з реальними людьми вона замінює віртуальним [2].

Таким чином, соціальна і психологічна значущість означеної проблеми, а також недостатня її розробленість зумовлює потребу подальшого, більш глибокого опрацювання даної проблематики, пошуку засобів попередження Інтернет-залежності, та шляхів її подолання.


Література:

1. Белинская Е.Н., Жичкина А.М. Современные исследования виртуальной коммуникации: проблемы, гипотезы, результаты / Е.Н. Белинская, А.М. Жичкова. – М., 2000. – 238 с.

2. Войскунский А.Е. Феномен зависимости от Интернета / А. Е. Войскунский //Гуманитарные исследования в Интернете. – М., 2000. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://psynet.carfax.ru

3.Войскунский А.Е. Актуальне проблемы психологи зависимости от интернета / А. Е. Войскунский // Психологический журнал, 2004. том 25, № 1. – 90 – 100с.

4. Ісакова Т. О. Інтернет-залежність як новий феномен сучасного світу: сутність і проблеми / О.Т. Ісакова. - К.: НІСД, 2011. - 47 с. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.psychiatry.dsmu.edu.ua

5. Турецька Х.І. Інтернет-залежність як предмет психологічного дослідження / Х. І. Турецька // Вісник Львівського університету. – Львів, 2007.– Вип. 10. – 365–375с.

6. Турецька Х. Інтернет-залежність: критерії діагностики, психологічні особливості узалежених / Х. І. Турецька // Медицина світу. Спеціальний випуск: психіатрія. – Львів, 2009. – 66–68с.
Патрило Любов Михайлівна

студентка НПУ ім.М.П.Драгоманова

Інститут соціальної роботи та управління

Науковий керівник:

викладач Голубенко Т.О.
ЗАРУБІЖНІ ПРОЕКТИ ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ СЕРЕД МОЛОДІ
Досвід економічно розвинутих країн свідчить, що більш перспективний і економічно вигідний для суспільства шлях по збереженню здоров`я пов`язаний з широким впровадженням профілактичних технологій. Визначальними чинниками формування та зміцнення здоров`я, попередження захворювань є умови та спосіб життя - більш ніж на 50%[5].

За рубежем проекти формування здорового способу життя ініціює, як правило, одна (або декілька разом) з нижчезазначених організацій:

– недержавні організації (з проблем молоді, дітей, інвалідів, літніх людей, з місцевих проблем культурного, мистецького, етнографічного спрямування, благодійні, притулки для літніх, центри денної дитячої опіки тощо);

– державні (муніципальні) організації (центри відвернення кризових сітуацій, служби місцевого комунального господарства, зайнятості і професійного навчання, правоохоронні, підтримки місцевого бізнесу, соціального захисту різних контингентів, культурні, освітні заклади тощо);

– бізнес-структури (кредитні спілки, банки, компанії з обслуговування, будівництва, благоустрою тощо);

– релігійні організації (церкви різних конфесій, релігійні громади і об`єднання).

Ініціатива таких організацій підтримується, керується і координується в різних країнах за різними моделями. Наприклад, у Канаді (Міністерство охорони здоров`я провінції Саскачеван) є посади фахівців, які відповідають за формування ЗСЖ. Вони постійно аналізують дані звітів лікарень, поліцейських осередків, соціальних служб, місцевих засобів масової інформації. За даними аналізу вони визначають факт існування і вагомість конкретної, нагальної на цей час у даній місцевості проблеми, що має вплив на здоров`я населення. Далі створюються тимчасові робочі групи з фахівців різного профілю, що обізнані з даної проблематики, опрацьовується та впроваджується в життя план заходів щодо подолання данної проблеми, ведеться пошук партнерів із числа цих організацій.

За іншою моделлю самі організації ініціюють проекти ФЗСЖ, а державні служби консультують, координують діяльність, підтримують ресурсами [3].

Нижче стисло анотовані деякі найбільш типові проекти, що працюють у містах та провінціях Канади:


  • Залучення молодих людей для розбудови міста.

  • Молоді люди входять до складу ради директорів, надають консультації з проблем захворювання на СНІД, обслуговують 24-годинну “гарячу лінію”. Результатом роботи такого проекту є оволодіння молоддю інформацією щодо проблем ВІЛ/СНІДу, самоствердження через надання допомоги іншим.

  • . Молодь бере участь у програмі придатності до лідерства. Після чого вони зможутьорганізовувати позашкільні та суботні вечірні програми для інших молодих людей даної місцевості.

  • У більшості громад існують різні культурні організації, що опікуються специфічною етнічною спадщиною своєї місцевості. Ці організації завжди охоче залучають до своєї діяльності молодь, адже саме молодь мусить взяти на себе відповідальність за збереження етнічної спадщини для майбутніх генерацій.

  • Департамент поліції створив консультативну молодіжну комісію, щоб ознайомитися з поглядами молоді на проблеми поліції, змінити сприйняття молоді дорослими і надати молодим змогу стати лідерами громади. Департамент спонсорує також проект спілкування між ровесниками та заміські поїздки з ночівлею, які їх організовує молодь.

  • Група молоді започаткувала ініціативу "Безпека на вулицях”, щоб запобігти участі своїх ровесників у вуличних бандах.

  • Молоді люди утворюють антикримінальний патруль у своєму кварталі. Вони наглядають за майданчиками для гри, розбороняють бійки, у разі потреби закликають втрутитися дорослих, опікуються місцевими мешканцями похилого віку.

  • Молодь сприяє економічному розвитку своїх громад, облаштовуючи житлові будинки. Вони одержували платню і заробляли шкільний кредит.

  • Молоді люди організували спілку молодих та дорослих для лобіювання в муніципальній раді наміру профінансувати програми молодіжної зайнятості.

  • У молодіжному центрі громади молоді люди проводять час, а згодом створили групи для реалізації своїх творчих задумів, відвідують школи, де організовують тематичні театралізовані вистави і обговорення проблем, про які в них йдеться.

  • Молоді люди прилучаються до діяльності місцевого притулку для молоді, готуючи там деякі страви.

В інших країнах у навчальних планах шкіл передбачені навчальні курси, що мають на меті сприяти формуванню ЗСЖ. У США, Канаді, Японії – це "Навчання ЗСЖ", у Фінляндії – "Формування навичок ЗСЖ", Австралії – "Навчання раціональному використанню дозвілля".

У американських містах шкільні спортивні споруди завантажені заняттями з дітьми з ранку до вечора, а ввечері займаються їхні батьки, інші дорослі. Під час вихідних популярні спільні сімейні заняття. Навіть у невеличких містечках, де є 1-2 школи ці споруди вражають розмірами і якістю - інколи це масштаби спорткомплексів обласних центрів України[4].

Ще одним, цікавим аспектом формування здорового способу життя за кордоном є різноманітність методів надання інформації. Наприклад, деякі молодіжні телесеріали ненав`язливо інформують про поширені життєві перебіги подій, інколи досить несприятливі для здоров`я (наркотики, алкоголь, тютюн, психологічні конфлікти спілкування в сім`ї, в іншому оточенні, на роботі, під час навчання, відпочинку). Моделі поведінки героїв фільмів демонструють можливі шляхи виходу з різних ситуацій і їх позитивні і негативні наслідки для здоров`я. Фактично, у прихованій формі подається інформація про ризики і переваги різних поведінкових моделей. Звичайно, художньо-естетична цінність серіалів досить дискусійна, але сам принцип подачі інформації заслуговує на увагу. До того ж, неважко передбачити, що молодь, скоріше, буде дивитися саме такі серіали, ніж традиційні щотижневі телепередачі з проблем здоров’я [1].

Цікава практика формування ЗСЖ у ближньому зарубіжжі. Так, у Росії діє "Школа здоров`я" Г.С. Шаталової, де навчаються за методикою системи природного оздоровлення. Ця система грунтується на науковій розробці комплексної підтримки духовного, психічного та фізичного здоров`я людини. Одним з практичних напрямів такої роботи є проведення двотижневої "Школи здоров`я", що проходить щорічно у Криму.

У Прибалтиці популярні невеличкі прибудинкові майстерні, де батьки з дітьми мають можливість щось відремонтувати, виготовити потрібні саморобні речі для сім`ї, для благоустрою домівки і прилеглої території. Там само відкриваються спортивно-оздоровчі приміщення, де батьки займаються спортом спільно з дітьми, почергово з іншими родинами.

Діяльність клубу "Babilon" у м.Вільнюсі полягає у залученні молодих людей (переважно старшокласників) до процесу соціалізації через мистецтво. Укладено угоду між клубом і школами міста про співробітництво. За цією угодою кожна школа має право вивільнити своїх учнів старших класів від занять на один тиждень для відвідування різних заходів цього клубу. У цей період з ними у денний час проводяться заняття за різними напрямами мистецтва: театр, малювання, фотосправа, літературна справа, хореографія тощо. Щоп’ятниці проходить своєрідний виступ-звіт всіх учнів за напрямами діяльності. Є у цьому клубі і заняття для постійних відвідувачів.

Постійна необхідність підвищення продуктивності праці змусила підприємців економічно розвинутих країн звернутися до проблем профілактичного оздоровлення робітників. У такі оздоровчі програми включають виробничу гімнастику, заняття фізичною культурою, нормалізацію ваги, раціональне харчування, відмову від паління та алкоголю, профілактику стресів тощо. Ці заходи виявилися досить ефективними, і зміцнення здоров`я стало розглядатися керівниками фірм і підприємств як складова виробництва, а інвестиції в здоров`я вважатися надзвичайно вигідною справою [7].

В Україні найбільш інтенсивно і ефективно проводять планову роботу щодо формування ЗСЖ Центри соціальних служб для сім’ї, дітей і молоді. Це питання посідає важливе місце в діяльності центрів відповідно до вимог державної молодіжної соціальної політики в Україні. Набутий досвід та сьогоднішній рівень розвитку системи соціальних служб для молоді дозволяє їм не лише цілеспрямовано займатися формуванням ЗСЖ у різних регіонах. А й бути координатором такої діяльності [2].

Постійними партнерами ЦСССДМ в цій роботі є також органи внутрішніх справ, охорони здоров’я, служби в справах неповнолітніх. Партнерство в системі соціальних служб, різнобічне співтовариство з державними і недержавними установами та організаціями, у тому чисті міжнародними, у сфері реалізації соціальних програм є одним з найважливіших напрямів діяльності [6].

Література:

1. Барна М., Пачковський Ю. До питання оцінки фахової підготовки майбутніх педагогів// Педагогіка і психологія.- 2007- №1.- 32-34с.

2. Бондар Т.В., Карпенко О.Г., Пєша І.В. Формування здорового способу життя молоді.- К.- 2005.- 6-7с.

3. Лукас Д. Соціальна робота в Україні.- К., 1996.- 89-95с.

4. Молодь України: стан, проблеми, шляхи розв’язання.: Зб. наук. публік. УкрНДІ проблем молоді.- К.- 2006.- Вип. 5.

5. Соціальна політика в Україні та сучасні стратегії адаптації населення.: Зб. наук. статтей.- К.,1998.- 5-7с.

6. Яременко О.О., Вакуленко О.В.Формування здорового способу життя молоді: стратегія розвитку українського суспільства. Частина1.- К.-2004.- 20с.

http://prvuxovannya.blogspot.com/2009/09/blog-post_8094.html

Пидюра Іван Петрович

НПУ імені М.П.Драгоманова

Інститут соціальної роботи та управління

Науковий керівник:

кандидат психологічних наук, доцент Патинок О.П.

Проблеми здорового способу життя сучасної української молоді

Люди не помирають,
вони вбивають себе самі.
Сенека

Проблема здоров'я молодої людини існувала завжди, в усі історичні соціально-економічні формації. Вона виникла з появою людини та видозмінюється відповідно до розвитку культури людського суспільства. За умов життя, що змінюються й ускладнюються, людині можна підтримувати здоров'я, навчившись адаптуватися до тих змін, які вона сама вносить у цей світ. В умовах занепаду духовності, масової зневіри, деградації особливості, як наслідку, економічних криз і екологічних катастроф постає питання перспективи подальшого існування України.



Метою нашого дослідження є аналіз проблеми здорового способу життя сучасної української молоді. Завдання які були поставленні перед початком дослідження: аналіз наукової літератури стосовно проблеми здорового способу життя сучасної української молоді, встановлення зв’язку між фізичним, психічним (моральним) здоров’ям молодої людини, визначення елементів здорового способу життя, сформулювання цілей та задач підтримання молоддю здорового способу життя.

Вирішення проблеми здоров'я людини розглядали ряд науковців, а зоерема К. Беккер і О. Розеншток – модель переконань здоров’я, К. Роджерс – модель охоронної мотивації здоров’я, А. Бандура – модель здоров’єорінтованої поведінки [2].

Здоров'я — стан живого організму, при якому організм у цілому і всі органи здатні виконувати свої життєві функції [2].

На нашу думку, до основних чинників, які визначають «здоров´я» (психологічне та фізичне) молоді, належать: соціальні й політичні конфлікти та нестабільність; наявність роботи або безробіття; позиція і змістовна спрямованість засобів масової інформації (ЗМІ); певний соціально-психічний стан, у якому перебуває суспільство; соціальна бідність; тривала дія негативних емоцій; соціальна, емоційна і фізична депривація; соціальна справедливість чи несправедливість; правова захищеність чи незахищеність; соціальний оптимізм; співвідношення матеріальних і духовних потреб у суспільстві; релігія; соціальна та фізична деградація; соціально-психічна єдність суспільства тощо.

Як свідчить аналіз літератури, важливим є звязок між моральним і фізичним станом молоді. Поняття духовності, фізичної краси, любові до природи, на яких традиційно грунтується українська культура є тою першоосновою, що оздоровить молодь, а отже і наш народ.

Кожна людина сама розпоряджається власним життям. Деякі молоді люди не знають, чого вони хочуть у житті. Вони нудьгують, незадоволені життям і, не бачачи виходу, марнують свій час. Їм варто було б зрозуміти, що життя уявлятиметься їм зовсім іншим, від коли вони займуться самовдосконаленням (фізично і культурно) та житимуть не тільки для себе. Всі ми живемо, всебічно вдосконалюючись, для власного і загального добра, живемо для всіх і всі для кожного. Якщо це нам удасться, то є надія, що ми будемо задоволені своїм життям [1].

Поняття здорового способу життя – це все в людській діяльності, що стосується збереження і зміцнення здоров`я, все, що сприяє виконанню людиною своїх людських функцій через діяльність з оздоровлення умов життя - праці, відпочинку, побуту.

Складові здорового способу життя молодої людини містять різноманітні елементи, що стосуються усіх сфер здоров`я - фізичної, психічної, соціальної і духовної. Найважливіші з них – харчування, побут (якість житла, умови для пасивного і активного відпочинку, рівень психічної і фізичної безпеки на території життєдіяльності), умови праці (безпека не тільки у фізичному, а й психічному аспекті, наявність стимулів і умов професійного розвитку), рухова активність (фізична культура і спорт, використання засобів різноманітних систем оздоровлення, спрямованих на підвищення рівня фізичного та психічного розвитку, його підтримку, відновлення сил після фізичних і психічних навантажень) [3].

В процесі нашого дослідження, ми намагалися об’єднати теоретичні (наукові) здобутки українців для втілення всеохоплюючого прагнення нашого народу жити по правді і справедливості, вільно та чесно у власній державі на рідній землі. Тільки моральність, духовність, фізичне та психічне здоров’я можуть зробити молодь щасливою, а отже і нашу Україну, бо ми, українці, її діти.

Тож підводячи підсумок можна говорити, що постановка цілей та задач підтримання молоддю здорового способу життя повинна передбачати: формування знань про особливості фізичного і психічного розвитку здоров’я, про фактори, що сприятливо впливають на здоров’я, про значення здорового способу життя для успішної навчальної та професійної діяльності, потреби піклуватись про своє здоров’я; формування самоконтролю, самооцінці, взаємооцінці, саморегуляції здоров’я; формування відповідальності молодої людини за своє здоров’я; оволодіння методами самовиховання навичок здорового способу життя; знання про негативний вплив на здоров’я шкідливих звичок (алкоголізму, паління, наркоманії, токсикоманії); вміння протистояти шкідливим звичкам та особливо важливо виробити звички до занять спортом та розвитку фізичної та духовної культури [4].



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал