Збірник наукових праць інституту психології ім. Г. С. Костюка напну



Скачати 106.95 Kb.
Pdf просмотр
Дата конвертації25.12.2016
Розмір106.95 Kb.

Збірник наукових праць інституту психології ім. Г.С.Костюка НАПНУ
165
Саме навчальна діяльність з застосуванням інтерактивних методів дозволяє залучити студентів до взаємодії у розв’язанні професійно значущих ситуацій, створює умови не лише для підвищення мисленнєвої активності кожного, а й сприяє формуванню орієнтації студентів на досягнення колективного результату, підвищує інтерес до навчального предмету та усвідомлення його необхідності для подальшого професійного саморозвитку.
Література

1.
Бадмаев Б.Ц. Методика преподавания психологии. – М., 1999. – 304 с.
2.
Балаев А.А. Активные методы обучения. – М.,1996 – 96 с.
3.
Вергасов В.М Активизация познавательной деятельности студентов в высшей школе. – К., 1986. – 175 с.
4.
Пометун О. Інтерактивні методики та система навчання. – К., 2007. –
112 с.
5.
Семиченко В.А. Проблемы мотивации поведения и деятельности человека. – К., 2004. – 521 с.

Публикация
посвящена
изучению
возможностей
применения
интерактивных методов обучения психологии в процессе формирования
познавательной мотивации будущих педагогов. В статье приведены
результаты
конкретного
эмпирического
исследования,
позволяющие
определить влияние активно взаимодействия студентов в процессе обучения
на развитие стремления к приобретению знаний и мотива достижения
успеха. На их основе определяются пути организации учебного процесса,
способствующие оптимизации познавательной деятельности студентов.
Ключевые слова: интерактивное обучение, учебная задача, коллективное
познание, познавательная мотивация, проблемность в обучении, творческий
потенциал студентов.

The article is aimed to investigate the possibilities of using interactive methods
of teaching psychology in the process of forming of future teachers’ motivation. The
represented results of the empirical research allow figuring out the influence of
students’ active interaction in the process of education on their striving to get
knowledge and reaching success motivation. As a result the ways of improvement of
educational process, which optimize students’ cognitive activity, are defined.
Key words: interactive teaching, educational task, collective cognition, cognitive
motivation, problems in education, students’ creative potential.
О.Г.
Коваленко

ЗМІСТ ТА МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ВИКЛАДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ

«ВСТУП ДО СПЕЦІАЛЬНОСТІ» МАЙБУТНІМ ПСИХОЛОГАМ


У статті аналізується зміст та методичні засади викладання дисципліни
«Вступ до спеціальності» студентам першого курсу стаціонарного відділення

Проблеми загальної та педагогічної психології, т. XII, ч.5
166
напряму підготовки «Психологія». Обґрунтовується система нарахування
балів за різні види робіт.
Ключові слова: дисципліна «Вступ до спеціальності», студент, змістовий
модуль, лекція, семінарське заняття, практичне заняття, самостійна
робота, індивідуальна робота.

Постановка проблеми. У контексті приєднання до Болонської декларації відбувається інтеграція нашої системи освіти до Європейської, що зумовлює модернізацію вітчизняної вищої професійної освіти, зокрема психологічної.
Сучасний психолог повинен бути адаптований до роботи у динамічному світі розвитку науки, технологій, суспільних зв’язків і відносин, здатний знаходити рішення у будь-яких ситуаціях, зумовлених професійною діяльністю.
Зважаючи на такі особливості зростає необхідність оновлення всіх компонентів освітньої діяльності, і, в першу чергу, навчального процесу, навчальних дисциплін. Тому важливою є мета даного дослідження, пов’язана
із обґрунтуванням змісту та методичних засад викладання дисципліни «Вступ до спеціальності» майбутнім психологам (студентам першого курсу стаціонарного відділення напряму підготовки «Психологія»).
Виклад основного матеріалу дослідження. Особливістю «Вступу до спеціальності» є те, що це одна з перших психологічних дисциплін, яку опановують студенти, тому викладач не має можливості спиратися на отримані раніше психологічні знання, уміння і навички. Мета дисципліни – забезпечити успішну професійну адаптацію майбутніх психологів на основі вивчення ними особливостей організації діяльності майбутніх психологів у вищих навчальних закладах, наукового та правового забезпечення розвитку психології, практичної психології як професії.
Основними завданнями дисципліни є: формування у студентів уявлення про систему вищої освіти, знайомство з особливостями їхньої діяльності у вищому навчальному закладі; вироблення вміння ефективно організовувати власну діяльність; формування уявлення про специфіку психології як науки і практики, її зв’язки з іншими галузями знань; формування уявлення про професію психолога, первинна орієнтація у ній; психологічна допомога студентам в усвідомленні здійсненого вибору; виховання відповідальності через формування адекватного уявлення про власну професію.
Обсяг дисципліни складає 108 годин (3 кредити за шкалою ECTS). Її опанування передбачає такі види діяльності, як лекційні, семінарські та практичні заняття, самостійну та індивідуальну роботу, оцінюється на стаціонарному відділенні модульною оцінкою у 100 балів, які студент накопичує поступово.
Змістовно дисципліна складається із трьох розділів (змістових модулів), кожен з них – із трьох тем [1]: (1) організація діяльності майбутніх психологів у вищих навчальних закладах (система вищої освіти України, соціальні та організаційні особливості навчання у вищих навчальних закладах, наукова організація праці студентів); (2) наукове та правове забезпечення розвитку психології (становлення психології у системі людинознавства, зміст психології

Збірник наукових праць інституту психології ім. Г.С.Костюка НАПНУ
167
як науки та професійної діяльності, міжнародні та регіональні документи про права людини); (3) практична психологія як професія (основні сфери діяльності практичного психолога, зміст діяльності практичного психолога, особистість практичного психолога).
Лекції з дисципліни є науково обґрунтованим і систематизованим викладом наукової та науково-методичної інформації, яку потрібно осмислити та запам’ятати. Вона ілюструється засобами наочності з найважливіших питань, які є основою для подальшого опанування студентами навчального матеріалу зі «Вступу до спеціальності» (виконання самостійної та
індивідуальної роботи) [3, 4].
Діяльність студентів на кожній лекції оцінюється у 2 бали (18 балів за всі лекції) за умов ведення конспекту, участі в обговоренні питань, які розглядаються. Якщо студент відсутній на лекції, він опановує тему самостійно за рекомендованою літературою і тоді оцінюється зміст його конспекту [2].
На семінарських заняттях здійснюється обговорення попередньо визначених питань у формі дискусії, бесіди, заслуховування і рецензування реферативних доповідей (останні є однією із форм індивідуальної роботи студентів), усно проводиться словниковий диктант (визначення основних понять теми) [4].
Діяльність студентів на семінарських заняттях першого і другого модулів оцінюється по 4 бали, а третього модуля – 6 балів (14 балів за всі семінари).
Студент може їх отримати протягом одного заняття або протягом двох
(перший і другий модуль) / трьох (третій модуль). У максимальну кількість балів оцінюється повна і ґрунтовна відповідь, доповнення у 0,5-1 бал [2].
На практичних заняттях зі «Вступу до спеціальності» відбувається детальний розгляд окремих теоретичних положень навчальної дисципліни (у формі бесіди, дискусії) та формування вмінь і навичок їх практичного застосування шляхом виконання студентами відповідно сформульованих завдань [4].
Діяльність на практичних заняттях оцінюється у 2 бали за кожне (8 балів за всі практичні заняття), за умов, що студент відвідав заняття і не відмовлявся відповідати, якщо його запитували, правильно виконав практичне завдання і вчасно його здав для перевірки викладачеві. За кожну відмову від відповіді, помилки у виконані завдання, невчасність подання виконаного завдання для перевірки знімається 0,5 бала [2].
Самостійна робота зі «Вступу до спеціальності» спрямована на поглиблення і розширення знань студентів з питань, визначених у програмі, формування інтересу до пізнавальної діяльності, оволодіння прийомами процесу пізнання, розвиток пізнавальних здібностей. Вона забезпечується такими навчально-методичними засобами, як підручники, спеціально складені
інструктивно-методичні матеріали до самостійної роботи, рекомендована наукова та фахова монографічна і періодична література тощо [4].
Оцінювання самостійно опанованих студентами питань здійснюється на семінарських та практичних заняттях [2].

Проблеми загальної та педагогічної психології, т. XII, ч.5
168
Індивідуальна робота з дисципліни передбачає виконання студентом завдань самостійно за консультацією викладача. Вона здійснюється у двох формах: складання словника основних понять до тем розділу (поняття та його характеристика) та підготовка письмової доповіді на одну із запропонованих тем. Обсяг письмової доповіді – 3-4 рукописні листи. Вона повинна містити вступ, основну частину та підсумок (висновок). У кінці доповіді обов’язково зазначається використана література, оформлена згідно бібліографічних норм, де крім підручників мають бути статі, монографії.
Наявність словника основних понять до тем першого і третього модулю оцінюється у 3 бали і 2 бали – до другого модулю (8 балів за три словники).
Відмінність у балах за кожен модуль зумовлюється кількістю понять, визначення яким має дати студент. Письмова доповідь оцінюється максимально у 4 бали, за наявності помилок – 1-3 бали (12 балів за всі доповіді) [2].
Після опанування студентами кожного змістового модулю здійснюється модульний контроль за допомогою спеціально розроблених кваліфікаційних завдань. Здійснюється даний контроль у вигляді виконання модульної роботи, до якої включено 10 завдань відкритого та закритого типу.
Модульна робота оцінюється у 13 балів (перший і другий модуль) і 14 балів (третій модуль), за кожну правильну відповідь у роботі нараховується від
1 до 3 балів залежно від складності завдання. За 3 модульні роботи студент максимально може отримати 40 балів [2].
У першому змістовому модулі розглядаються питання, присвячені аналізу загальних положень про вищу освіту України, структури вищої освіти
України, особливостей студента як учасника освітнього процесу, основних завдань органів студентського самоврядування; обґрунтуванню особливостей соціальної діяльності студентів у вищих навчальних закладах, побудови взаємостосунків студента в університеті, гігієни розумової праці, бюджету часу студентів; характеристиці пізнавальної діяльності як основи розумового розвитку студентів, культури навчальної роботи, форм організації навчального процесу, особливостей роботи з науковою книжкою, правил здійснення посилання на використане джерело, правил оформлення бібліографічного опису у списку джерел, особливостей різних форм наукової роботи студентів.
Для опанування змістом даного розділу передбачено 6 годин лекційних занять, 4 години – семінарських, 2 години – практичних, 10 – самостійної та
11 – індивідуальної роботи.
Перша лекція цього змістового модуля спрямована на ознайомлення студентів із структурою вищої освіти України, структурою вищого навчального закладу, правами та обов’язками студентів. Під час неї використовується унаочнення, яке відображає, по-перше, взаємозв’язок між освітніми та освітньо-кваліфікаційними рівнями вищої освіти, а, по-друге, характеризує наукові ступені, вчені звання та посади викладачів. Друга лекція змістового модуля передбачає ознайомлення студентів із соціально- організаційною специфікою вищого навчального закладу, проблемними моментами, які виникають при побудові взаємостосунків студентів з

Збірник наукових праць інституту психології ім. Г.С.Костюка НАПНУ
169
викладачами, особливостями продуктивної організації праці студентів.
Останнє питання є особливо важливим, адже від високого рівня працездатності студента протягом тривалого часу, його уміння складати програму власної діяльності, уникати втоми, ефективно відпочивати залежить успішність навчання. На третій лекції змістового модуля розглядаються особливості документів, на які спирається організація діяльності студентів, форми навчального процесу у вищому навчальному закладі, специфіка роботи з науковою книжкою. Більша увага приділяється характеристиці форм навчальних занять у вищому навчальному закладі, особливо лекції, правил до
її підготовки та конспектування.
На семінарських заняттях обговорюються соціальні та організаційні особливості навчання у вищих навчальних закладах, особливості наукової організація праці студентів. Практичне заняття присвячено формуванню навичок роботи з науковою книжкою, зокрема виконанню різних форм запису прочитаного, увага приділяється опануванню студентами правилами оформлення бібліографічного опису у списку джерел, що належить до важливих умінь майбутнього професіонала.
Самостійно опрацьовуються питання рівнів акредитації вищого навчального закладу, поняття акредитованої спеціальності, характеристики освітніх та освітньо-кваліфікаційних рівнів вищої освіти, повноважень вченої ради вищого навчального закладу та вченої ради факультету, основних завдань органів студентського самоврядування; закономірностей навчального процесу в закладі освіти, особливостей взаємостосунків студентів один з одним, проблеми, які виникають при їхній побудові, особливостей організації позанавчальної діяльності студентів; правил здійснення посилання на використане джерело та оформлення бібліографічного опису у списку джерел, особливостей різних форм наукової роботи студентів (реферату, курсових, дипломних, магістерських робіт), форм запису прочитаного та наукового викладу матеріалів дослідження, характеристики періодичних видань та інших
інформаційних джерел з психологічної проблематики.
Виконуючи індивідуальні завдання, студент складає словник із 55 понять та готує письмову доповідь з вибраної проблеми, наприклад: значення
Болонської угоди для вдосконалення вищої освіти в Україні, особливості студентського самоврядування в інших країнах, взаємодія між навчальною та позанавчальною діяльністю студентів, ефективне читання та опанування
інформаційних джерел та інші [2].
Другий розділ передбачає опанування такими питаннями: класифікація наук та місце психології у ній, становлення донаукової психології, ключові положення та представники психологічних теорій ХХ століття, специфіка становлення вітчизняної психологічної науки, провідні сучасні психологи
України; походження поняття «психологія», зв’язок між психологією і грецькою буквою «псі», наукова і буденна психологія, дослідницька діяльність психолога, методи збору психологічної інформації; ознаки основних прав людини, основні групи прав людини, що фіксуються документами ООН,

Проблеми загальної та педагогічної психології, т. XII, ч.5
170
Загальна декларація прав людини, Конвенція про права дитини, регіональні міжнародні документи про права людини.
Для опанування змістом даного розділу передбачено 6 годин лекційних занять, 4 години – семінарських, 2 години – практичних, 12 – самостійної та
11 – індивідуальної роботи.
Перша лекція другого змістового модуля спрямована на ознайомлення студентів із специфікою наукового пізнання та психології як науки, її взаємозв’язком із іншими науками (для цього застосовується унаочнення – таблиця «Класифікація наук за Б.М. Кєдровим»), із становленням донаукової психології. Більша увага приділяється характеристиці основних напрямків дослідження сучасних вітчизняних психологів. На другій лекції змістового модуля розглядаються особливості психології як трудової діяльності, фундаментальної, прикладної дисципліни та психологічної практики, характеризується дослідницька діяльність психолога.
Більша увага приділяється обґрунтуванню поширених у суспільстві міфів про психологію та психологів, порівнянню діяльності психотерапевта, психіатра і психолога, а також психолога-професіонала та психолога-аматора.
На семінарських заняттях обговорюються питання щодо змісту психології як науки та міжнародних і регіональних документів про права людини.
Практичне заняття присвячене методам дослідження у психології, зокрема методам дослідження мотивів професійного навчання майбутнього психолога.
На ньому увага приділяється формуванню уміння складати протокол психологічного дослідження.
Виконуючи індивідуальні завдання, студент складає словник із 27 понять та готує письмову доповідь з вибраної проблеми, наприклад: психологія – в мистецтві і мистецтво – в психології, взаємозв’язок психології та педагогіки
(історії), співвідношення теорії і практичного досвіду в психології, основні джерела освіти в професії психолога порівняльний аналіз психологічних поглядів окремих філософів вплив соціальних чинників на зміст і обсяг основних прав людини та інші [2].
У третьому розділі розглядаються питання про прикладну, практичну психологію, галузі психології, психологічну службу системи освіти, особливості та форми роботи психолога з сім’єю, особливості психологічної служби промислового підприємства, специфіку та задачі діяльності практичного психолога в організаціях малого бізнесу, установах виконання покарань; діагностико-корекційну, психопрофілактичну роботу практичного психолога, психологічне консультування, психотерапію, психологічну реабілітацію, психологічну прогностику та психологічну просвіту як напрямки діяльності практичного психолога, індивідуальну та групову форми роботи практичного психолога; проблеми професійного розвитку психолога, критерії його професійної придатності, модель особистості практичного психолога, знання, уміння і навички, якими повинен володіти психолог-професіонал, професійно важливі якості психолога, етичний кодекс психолога.

Збірник наукових праць інституту психології ім. Г.С.Костюка НАПНУ
171
Для опанування змістом даного розділу передбачено 6 годин лекційних занять, 6 години – семінарських, 4 години – практичних, 12 – самостійної та
12 – індивідуальної роботи.
Перша лекція третього змістового модуля передбачає ознайомлення студентів із загальним уявленням про практичну, прикладну психологію, особливостями Національної соціально-психологічної служби як основною організаційною формою практичної психології у суспільстві та такими сферами його діяльності, як сім’я та освіта. Більша увага приділяється характеристиці психологічної служби системи освіти України, застосовуються унаочнення, які відображають рівні функціонування даної служби та її структуру. На другій лекції змістового модуля розглядаються основні категорії, які відображають діяльність практичного психолога, а також такі напрямки діяльності практичного психолога, як психодіагностика, психопрофілактика, психокорекція, психологічне консультування, психотерапія, психологічна реабілітація, психологічна прогностика, психологічна просвіта. Обґрунтовуються також особливості індивідуальної та групової форм роботи практичного психолога. Третя лекція змістового модуля спрямована на ознайомлення студентів із етапами професійного відбору та професійного розвитку психологів, професійними деформаціями у його розвитку, кризами професійного становлення майбутніх психологів, етичним кодексом психолога. Наголошується на етичних проблемах, які можуть виникати у науково-дослідній та практичній діяльності психолога.
На семінарських заняттях обговорюються питання щодо основних сфер діяльності та змісту діяльності практичного психолога, особливості особистості практичного психолога. Практичні заняття присвячені професійно важливим якостям практичного психолога та особливостям його пізнавальних процесів. Необхідно дослідити дві якості чи особливості за допомогою запропонованих викладачем методик, скласти протокол дослідження.
Виконуючи індивідуальні завдання, студент складає словник із 45 понять та готує письмову доповідь з вибраної проблеми, наприклад: порівняння діяльності практичного психолога у школі та в спорті, специфіка роботи психолога в політиці, етика стосунків психолога з колегами, спілкування як основа діяльності практичного психолога, формування психологічної культури населення та інші [2].
Висновки. Отже, дисципліна «Вступ до спеціальності» призначена для студентів І курсу напряму підготовки «Психологія». ЇЇ зміст складається із трьох розділів (організація діяльності майбутніх психологів у вищих навчальних закладах, наукове та правове забезпечення розвитку психології, практична психологія як професія) і передбачає такі види діяльності, як лекційні, семінарські та практичні заняття, самостійну та індивідуальну роботу. Опанування змістом дисципліни сприяє оволодінню студентами навчальною діяльністю у вищому навчальному закладі, гармонізації процесів
їхньої підготовки до реальної професійної діяльності, засвоєнню інших психологічних дисциплін. У цілому вона забезпечує успішну професійну адаптацію майбутніх психологів.

Проблеми загальної та педагогічної психології, т. XII, ч.5
172
Література

1.
Вступ до спеціальності: навчальна програма дисципліни [для студентів напряму підготовки 6.030102 «Психологія». 0301 «Соціально-політичні науки» /автор-укладач О.Г. Коваленко]. – Полтава: ПДПУ, 2009. – 11 с.
2.
Вступ до спеціальності: робоча програма з навчальної дисципліни [для студентів стаціонарної форми навчання, галузь знань 0301 Соціально- політичні науки, напрям підготовки 6.030102 Психологія /розробник:
О.Г. Коваленко]. – Полтава: ПДПУ, 2009. – 22 с.
3.
Мостова І. Першокурснику: поради психолога. – К., 2000. – 76 с.
4.
Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //www.mоn.gov.ua/achtung.ru.php.
В статье анализируются содержание и методические принципы
преподавания дисциплины «Введение в специальность» студентам первого
курса стационарного отделения направления подготовки «Психология».
Обосновывается система начисления баллов по разным видам работ.
Ключевые слова: дисциплина «Введение в специальность», студент,
содержательный модуль, лекция, семинарское занятие, практическое
занятие, самостоятельная работа, индивидуальная работа.

In the article maintenance and methodical principles of teaching of discipline is
analysed "Introduction to speciality" to the students of the first course of stationary
separation of direction of preparation "Psychology". The system of extra charge of
bulk-tankers is grounded on the different types of works.
Key words: discipline "Introduction to speciality", student, rich in content
module, lecture, seminar employment, practical employment, independent work,
individual work.
Т.Г.
Ковальчук

АНАЛІЗ НАУКОВИХ ПІДХОДІВ ДО ВИВЧЕННЯ ТВОРЧОСТІ

В ЗАРУБІЖНІЙ ТА ВІТЧИЗНЯНІЙ ПСИХОЛОГІЇ


В статті проаналізовано основні підходи до вивчення творчості у
вітчизняній
і
зарубіжній
психології;
виокремлено
характеристики
креативного процесу та обґрунтовано його основні етапи, а саме:
підготовка, фрустрація, інкубація, інсайт, розробка; описано рівневу
структуру творчості; визначено умови, які необхідні людині для найбільш
повної реалізації творчості.
Ключові слова: творчість, креативний процес, підготовка, фрустрація,
інкубація, інсайт, розробка, рівнева структура творчості.



Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал