Заступник Міністра охорони здоров’я України Роман Ілик



Сторінка1/5
Дата конвертації05.02.2017
Розмір1.05 Mb.
  1   2   3   4   5
11-12 жовтня 2016 року в м. Києві відбулася Четверта науково-практична конференція «Безпека та нормативно-правовий супровід лікарських засобів: від розробки до медичного застосування», присвячена пам’яті професора, д.мед.н. Вікторова Олексія Павловича (далі - Конференція).

Конференція була організована Міністерством охорони здоров'я України, Національною академією медичних наук України, ДП «Державний експертний центр МОЗ України» (далі - Центр). Її проведення відбулося відповідно до резолюції, прийнятої на третій науково-практичній конференції «Безпека ліків: від розробки до медичного застосування" та Реєстру з'їздів, конгресів, симпозіумів та науково-практичних конференцій, які проводитимуться у 2016 році, затвердженого Міністерством охорони здоров’я України та Національною Академією медичних наук України.

Свою роботу Конференція розпочала з Пленарного засідання, яке відкрив заступник Міністра охорони здоров’я України Роман Ілик. У своєму виступі він наголосив, що на Конференції зібралися однодумці, які докладають максимум зусиль, щоб застосування ліків виявилося найбільш ефективним і оптимально безпечним, адже досягти цієї мети можливо, якщо діяти спільно. Тому, серед учасників конференції є представники регуляторних органів країн СНД (Білорусь, Казахстан, Киргизстана, Вірменія, Узбекистан), гості з Польщі, Австрії, Швеції експертних, громадських і міжнародних організацій, що займаються питаннями охорони здоров'я, навчальних закладів, лікарі, провізори, пацієнти, журналісти.

Роман Ілик підкреслив, що вчасно призначений препарат не лише рятує життя, а й робить його якісним та повноцінним. Нині, широкий вибір лікарських засобів дозволяє лікувати багато захворювань, але навіть правильне призначення ефективних та якісних ліків може стати причиною виникнення побічної реакції на препарат. Пильність та своєчасність реагування на побічні реакції є основними акцентами у здійсненні фармаконагляду.

За словами Романа Ілика, фармаконагляд набуває особливого значення при реалізації державних програм охорони здоров’я, дозволяючи отримувати об'єктивну інформацію щодо співвідношення користь/ризик лікарських засобів та оцінити її. Також фармаконагляд дає змогу виявляти медичні помилки, сприяє раціональному застосуванню лікарських засобів, та дає змогу налагодити ефективну співпрацю із громадськістю, медичними працівниками, засобами масової інформації тощо.

Доповідач зазначив, що не менш важливими є результати здійснення фармаконагляду за результатами проведення додаткової імунізації проти поліомієліту у 2015–2016 рр.: «При використанні більше ніж 6 млн. доз вакцини побічні реакції були передбачуваними та поодинокими. До того ж 3-й тур імунізації проти поліомієліту проводився в період несприятливої епідемічної ситуації із захворюваністю на грип та гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ). При цьому кількість повідомлень про випадки побічних реакцій, порівняно з попереднім туром, не зросла».

Наразі фармаконагляд стане невід’ємною складовою частиною такого документа, як Національна політика щодо лікарських засобів, розробка якого за участі експертів триває в Міністерстві охорони здоров’я України, та вже до кінця цього року заплановано його прийняття. Експертний комітет з відбору та застосування основних лікарських засобів також працює над не менш важливим оновленим Національним переліком основних лікарських засобів.

Підбиваючи підсумки, Роман Ілик від імені Міністерства охорони здоров’я України пообіцяв і надалі підтримувати систему фармаконагляду, сприяти її розбудові та динамічному розвитку.

Присутніх привітав також академік, член-кореспондент НАМН України, д.мед.н., професор, заслужений діяч науки і техніки Микола Тронько. У своїй промові він зауважив на важливості застосування новітніх технологій в фармацевтичній галузі для сприяння створенню ефективних та безпечних вітчизняних лікарських засобів.  

Наступною, з вітальним словом до учасників Конференції звернулася в.о. директора ДП «Державний експертний центр МОЗ України», к.мед.н Тетяна Думенко, яка зупинилась на історичних моментах заснування та розвитку фармаконагляду в Україні. Вона нагадала присутнім, що у 1996 р. у складі Фармакологічного комітету МОЗ України було засновано, тоді ще Центр побічної дії лікарських засобів, під керівництвом д.мед.н., проф. Вікторова О.П., де працювали Логвіна І.О., Понятовська Н.П., Яйченя В.П. Тетяна Думенко розповіла про роль та значення фармаконагляду у процедурних процесах, що визначають обіг лікарських засобів в Україні та місце регіональних осередків з фармаконагляду у впровадженні процесів моніторингу безпеки та ефективності лікарських засобів серед медичної спільноти України.

Також Тетяна Думенко наголосила на важливості міжнародної підтримки та співпраці з ВООЗ і готовність України до комунікацій з ЕМА, MHRA, FDA, PMDA та ін.c:\users\polishchukiv\appdata\local\microsoft\windows\temporary internet files\content.word\dsc_4377.jpg

З початком роботи Конференції учасників привітали представник Європейського регіонального Бюро Всесвітньої організації охорони здоров’я Тіфані Хамберт, та старший технічний радник з фармаконагляду і раціонального використання лікарських засобів проекту  USAID  SIAPS в Україні Оксана Лебега.

Далі з презентацією виступила академік НАН РК, д. мед. н., професор, лауреат державної премії РК, РГП «Національний центр експертизи лікарських засобів, виробів медичного призначення і медичної техніки», м. Алмати Раїса Кузденбаєва. У своїй доповіді вона згадала про багаторічну дружбу та співпрацю наших держав та присвятила доповідь пам'яті Великого Друга Казахських фармакологів професору, д.мед.н. Вікторову Олексію Павловичу. У залі не лишилося байдужих, коли на екрані з’явилися світлини з Олексієм Павловичем. Раїса Кузденбаєва нагадала присутнім  про вагомий внесок Олексія Павловича у розвиток фармаконагляду в Україні та у країнах СНД, та його людські і професійні якості.

З доповіддю «Міжнародна програма ВООЗ моніторингу лікарських засобів» виступив експерт програми ВООЗ, Центру моніторингу у м. Уппсала, Міжнародної програми моніторингу лікарських засобів ВООЗ Стен Олссон. У своїй презентації д-р Олссон розповів про цілі Міжнародної програми моніторингу лікарських засобів, а також роль фармаконагляду у здійсненні раціональної фармакотерапії. Серед іншого були висветлені шляхи використання інформації, що надходять до Центру моніторингу у м. Уппсала, зокрема обробка даних, що надходять з національних центрів, оцінка профілів безпеки, ідентифікація факторів ризику, виявлення сигналу.

Завершила Пленарне засідання Конференції директор Департаменту фармаконагляду ДП «Державний експертний центр МОЗ України» к.мед.н. Олена Матвєєва. Вона виступила з доповіддю «Роль фармаконагляду у процесі обігу лікарських засобів».

Присутні почули про спосіб забезпечення моніторингу безпеки лікарських засобів у післяреєстраційному періоді, методи збору інформації про побічні реакції лікарських засобів, джерела надходження інформації, обмін інформацією з питань безпеки лікарських засобів, динаміку надходження повідомлень про побічні реакції лікарських засобів від лікарів України, основні критерії оцінки системи фармаконагляду, потенціал фармаконагляду у реалізації державних програм системи охорони здоров’я, а також про те наскільки може бути корисним фармаконагляд системі охорони здоров’я. У допівіді були висвітлені питання Концепції системи фармаконагляду, місце заявника у здійсненні фармаконагляду, цілі фармаконагляду, реалії законодавчої бази, ключові причини змін у регуляції здійснення фармаконагляду, місце фармаконагляду у процедурних процесах, та виклики, подолання яких сприятиме розбудові системи фармаконагляду в Україні.

У подальшому робота Конференції відбувалась у таких напрямках: «Підходи до здійснення фармаконагляду» та «Інструменти здійснення фармаконагляду».

В ході роботи секції «Підходи до здійснення фармаконагляду» виступив з доповіддю «Підходи до оцінки співвідношення користь/ризик» Хельмут Оберендер, Байєр АГ, Вупперталь, Німеччина. У ній були представлені вимоги до проведення оцінки користь/ризик.

Доповідач зазначив, що процедура схвалення лікарського засобу у ЄС базується на позитивному висновку співвідношення користь/ризик. Для того, щоб зробити висновок про профіль безпеки лікарського засобу (провести оцінку користь/ризик) необхідно: ідентифікувати і оцінити користь лікарського засобу, оцінити ризики та розробити відповідні заходи по мінімізації ризиків, виробити загальний алгоритм оцінки користь/ризик.

GVP Module V – Terminology. Ідентифікований ризик – це небажаний результат, для якого існує вичерпна наукова доказова база, що даний ризик обумовлений медичним продуктом. Потенційний ризик – небажаний результат, для якого існує вичерпна наукова доказова база про можливий взаємозв'язок з медичним продуктом (сигнали, дані неінтервенційних та клінічних досліджень). При цьому немає достовірних даних для твердження, що існує причинно-наслідковий зв'язок з медичним продуктом. Важливий ідентифікований або потенційний ризик – який міг би вплинути на співвідношення користь/ризик ..., в умовах звичайної практики, вимагатиме заходів з мінімізації ризику в рамках комунікації по даному ризику в умовах рутинної практики.

Заходи по мінімізації ризиків включають заходи з попередження ризиків та заходи по зниженню ризиків та небажаних явищ, що можуть виникнути. Рутинними заходами з мінімізації ризиків є: коротка характеристика лікарського засобу (SmPC), текст маркування, інструкція для медичного застосування (package leaflet), вид і розмір упаковки, статус продукту (обмежене медичне застосування, спеціальне медичне застосування). SmPC і package leaflet дуже важливі для мінімізації ризиків, оскільки вони використовуються в стандартному форматі для інформування професіоналів охорони здоров'я і пацієнтів про медичний продукт.

Додаткові заходи щодо мінімізації ризиків – це заходи, що не застосовуються в рутинній практиці. Вони потрібні в тих ситуаціях, коли необхідно вдатися до додаткових заходів щодо безпечного і ефективного застосування медичного продукту. Додаткові заходи включають заходи, що не належать до SmPC і package leaflet, і належать до додаткових інформаційних просвітніх заходів, а саме : DHCP letters (листи - звернення до професіоналів охорони здоров'я), Prescribing guides (рекомендації по призначенню), Patient brochures (брошури для пацієнтів). До додаткових заходів по мінімізації ризиків, що базуються на обмеженому доступі належать: інформована згода пацієнтів, обмежене розповсюдження через аптечну мережу, програми сертифікації для працівників охорони здоров’я, обмежене число призначень, доступ до продукту з результатами лабораторних методів досліджень, призначення ЛЗ тільки профільними спеціалістами, призначення пацієнтам тільки з визначеним фармакогеномічним профілем. Також додаткові заходи щодо мінімізації ризику можуть базуватися на контролі з боку регуляторного органу: обмеження щодо доступу лікарського засобу (наркотичні засоби), відкликання ЛЗ з фармацевтичного ринку, тощо. Необхідно здійснювати оцінку ефективності додаткових заходів по мінімізації ризиків.

Позиція компанії Байєр – ідентифікація та оцінка ризиків проводиться відповідно до GVP Module V, стратегія по мінімізації ризиків здійснюється відповідно до GVP Modules V & XVI and CIOMS IX, оцінка користь/ризик зараз базується на FDA draft on "Structured Approach to Benefit-Risk Assessment in Drug Regulatory Decision-Making" (Feb 2013), також беруться до уваги і нові положення EMA.

У доповіді «Стратегія управління ризиками» Ізабели Словік, Pharmaceutical Works “Polpharma” S.A., Варшава, Польща була представлена стратегія управління ризиками. Така стратегія базується на оцінці ризиків та розробки планів зі збору даних, щоб мінімізувати цей ризик. Поточна оцінка безпеки проводиться з метою виявлення сигналів. Для цього використовуються дані з будь-яких джерел. Сигнал визначається як інформація, що виникає з одного або декількох джерел (в тому числі спостережень і експериментів), що свідчить про новий потенційний ризик існування причинно-наслідкового зв'язку, або новий аспект відомої асоціації між втручанням і подією або безлічі пов'язаних з ними подій, які несприятливі або корисні, що оцінюються як достатні, щоб виправдати ймовірність настання події.

Перевірка сигналу є процес оцінки даних, що підтримують виявлений сигнал для того, щоб переконатися, що наявна документація містить достатні докази, що демонструють існування нового потенційно причинно-наслідкового зв'язку або новий аспект відомої асоціації. Перевірка сигналу здійснюється за допомогою зацікавленої особи, що виявила його або кому вперше стало відомо про сигнал. Підтверджені сигнали також повинні бути представлені у відповідних розділах періодичної доповіді про оновлення безпеки. У разі підтвердження ризику цей новий ризик повинен бути включений до плану управління ризиками.

Система управління ризиками – це комплекс заходів в галузі фармаконагляду, спрямований на визначення і опис ризиків, пов'язаних з використанням лікарського засобу, запобігання або мінімізації ризиків, включаючи оцінку ефективності цих заходів. План управління ризиками є документом, що містить налагоджену модульну структуру, дані з доклінічних досліджень, клінічних випробувань та реєстрації за місцем знаходження, містить опис профілю безпеки лікарського засобу, із зазначенням відомих і невідомих ризиків, із зазначенням видів діяльності, що плануються і здійснюються з метою мінімізації ризиків, із зазначенням інструментів для оцінки їх ефективності. Власник реєстраційного посвідчення повинен розробити RMP і заходи з мінімізації ризику для кожного окремого лікарського засобу в контексті системи управління ризиками. Ці заходи повинні бути пропорційні виявленим ризикам, містити потенційні ризики, а також необхідність отримання додаткової інформації про лікарський засіб. Власник реєстраційного посвідчення зобов'язаний оновити RMP, якщо є важлива нова інформація/ризики, що визначені і повідомленні PRAC/CHMP/CMDh/EC. Спочатку власник реєстраційного посвідчення (Marketing Authorization Holder – далі MAH) повинен представити оновлений RMP компетентним національним органам. На основі спеціальної угоди, отриманої MAH від компетентних органів або Агентства, може бути оновлення RMP: обрані модулі RMP або скорочена версія RMP. Кожна версія плану управління ризиками повинна супроводжуватися унікальним номером версії та датою.

Заходи по мінімізації ризиків спрямовані на дії по охороні здоров'я населення, пов'язані з профілактикою або зменшенням тяжкості і частоти побічних реакцій лікарського засобу для забезпечення безпечного і ефективного використання препарату в медичній практиці протягом усього його життєвого циклу, з метою оптимізації ризику. Такі заходи повинні призводити до зниження частоти побічних ефектів та/або збільшення користі від застосування лікарського засобу. Ці заходи можуть бути, наприклад, стосуватися певної групи пацієнтів, або дозування, чи це можуть бути рекомендації щодо обстеження хворих або моніторингу певних маркерів контролю їх здоров'я.

У доповіді «Оцінка співвідношення користь/ризик у післяреєстраційному періоді: підходи та методи» Валентини Яйчені представника компанії «ЕббВі Біофармасьютікалз ГмбХ» в Україні, Київ, були представлені підходи та методи оцінки співвідношення користь/ризик у післяреєстраційному періоді.

Оцінка співвідношення користь/ризик – порівняльна оцінка або зважування користі (позитивних ефектів) та ризиків (потенційних негативних ефектів) різних медичних опцій для лікування, профілактики, запобігання чи діагностики.

Регулярний моніторинг співвідношення користь/ризик у післяреєстраційному періоді вимагає створення надійних процесів для виявлення сигналів (в тому числі стосовно якості й відсутності ефективності): управління сигналом (і відстеження подальших дій), відстеження впровадження заходів з мінімізація ризиків, оцінки ефективності заходів з мінімізації ризиків. Періодична оцінка користь/ризик надається у PSUR (PBRER) та здійснюється на основі усіх наявних на момент його складання даних щодо профілю безпеки ЛЗ (експозицію, поточні клінічні та післяреєстраційні дослідження, сигнали: виявлені, перевірені, оцінені, ідентифіковані/потенційні ризики, ефективність заходів з мінімізації ризиків).

Існує багато підходів до оцінки співвідношення користь/ризик, який саме використовувати буде залежати від: стадії життєвого циклу препарату, препарату та зацікавлених сторін. Якісний підхід базується на обговоренні неробастних даних, тому найкраще підходить для оцінки препаратів з добре вивченим застосуванням. Кількісні моделі вимагають наявності глибинних даних про застосування оцінюваного ЛЗ і компаратора. Їх краще використовувати тільки у нестандартних ситуаціях (наприклад, коли значна користь і один дуже важливий ризик). Описові або напівкількісні моделі оцінки співвідношення користь/ризик у більшості випадків будуть найоптимальнішим рішенням. Як і кількісні, – вони вимагають наявності кількісних даних про застосування оцінюваного препарату та компаратора, однак глибина інформації може бути адаптована до ситуації. Ці методи не вимагають від експерта глибоких статистичних знань, тому найбільш підходять для рутинного використання.

Починаючи з 2006-2009 рр. десятки ініціативних груп займалися розробкою та адаптацією загальних методів оцінки співвідношення користь/ризик для їх застосування щодо оцінки профілю безпеки лікарських засобів. Навіть ЄМА до 2012 року не мало єдиної стандартної методології для оцінки користь/ризик ЛЗ. Щоб зробити проведення оцінки співвідношення користь/ризик більш послідовним та прозорим у 2009 році у ЄМА стартував 3-річнний проект з оцінки існуючих методів і виявлення моделей, які можуть використовуватися при прийнятті рішень стосовно профілю безпеки ЛЗ. А у 2012 р. із описових методів оцінки було рекомендовано використовувати PrOACT-URL та так звану «таблицю ефектів». Суть цього методу полягає у визначенні контексту застосування оцінюваного лікарського засобу (захворювання чи патологічний стан, що підлягає лікуванню, незадоволена медична потреба, популяція і т.п.), визначення ключових показників сприятливих та несприятливих ефектів, порівняння цих показників з такими у компаратора, оцінки співвідношення ключових сприятливих та несприятливих ефектів та оцінки того, як існуючі обмеження щодо сприятливих і несприятливих ефектів впливають на співвідношення користь/ризик оцінюваного ЛЗ.

FDA використовує подібний структурований якісний метод (BRF) при прийнятті регуляторних рішень щодо ЛЗ. Більш детально з різними методами оцінки співвідношення користь/ризик можна ознайомитись на сайті http://protectbenefitrisk.eu/methods.html.

У наступній доповіді «Оновлення модуля V GVP: основні зміни» Валентини Яйчені представника компанії «ЕббВі Біофармасьютікалз ГмбХ» в Україні, Київ, були представлені основні зміни оновлення модуля V GVP.

У лютому 2016 року ЄМА опублікувало черговий проект змін до модулю V GVP (Rev 2). Підґрунтям для перегляду став понад 3 річний досвід оцінки RMР експертами та доповідачами PRAC, коментарі експертів та доповідачів, асоціацій фарміндустрії щодо настанови та новий процес оцінки RMР (спільна оцінка САР доповідачами CHMP і PRAC).

Що ж нового у пропонованій редакції цього модуля? Загальна структура RMP не зазнала змін. Що ж до вимог, то наголошується, що RMP повинен зосереджуватися на проспективному плануванні. Цей документ повинен містити інтегрований огляд/обговорення найбільш важливих ризиків, а не інформацію щодо усіх ризиків ЛЗ. При його створені слід використовувати усі переваги електронного формату: не дублювати дані, оцінка яких представлена в інших документах чи інших модулях eCTD, використовувати посилання. Необхідно видалити дані зі старого шаблону RMP, що не мають відношення до постмаркетингового планування. Термінологія ризиків приведена у відповідність до ICH E2E і E2C.

Важливим ідентифікованим та важливим потенційним ризиком вважається ризик, який за результатами його характеристики та/або якщо його належним чином не контролювати у повсякденній клінічній практиці, може вплинути на співвідношення користь/ризик ЛЗ, і який зазвичай призводить до його подальшої оцінки у плані з фармаконагляду RMP (наприклад, з метою вивчення його частоти, тяжкості, серйозності і його наслідків при застосуванні у повсякденній клінічній практиці; визначення популяцій, у яких ризик найвищий), або вимагатиме діяльності з мінімізації ризиків більшої ніж рутинна комунікація ризику.

Як правило, потенційний ризик не буде важливим якщо він має мінімальний вплив на пацієнтів або якщо після подальшої його характеристики він не вимагатиме принаймні рутинної діяльності з мінімізації ризиків у клінічній практиці, навіть за наявності строгого причинно-наслідкового зв’язку. Наприклад, якщо потенційний ризик як тільки підтвердиться буде вимагати зниження дози або проведення більш частого моніторингу в деяких підгруп пацієнтів, то його слід вважати важливим потенційним ризиком. Якщо ж підтвердження потенційного ризику не призведе до будь-яких змін щодо його моніторингу, то такий потенційний ризик зазвичай не буде вважатися важливим.

Найбільших змін зазнав модуль SVII Ідентифіковані та потенційні ризики специфікації безпеки. Такі ризики як ймовірність завдання шкоди в результаті передозування, ймовірність ризику медичних помилок, ймовірність передачі інфекційних агентів та ймовірність застосування не за призначенням, які у поточній версії обговорюються у модулі SVI Додаткові вимоги до специфікації з безпеки, а також ризики у вагітних і при грудному вигодовуванні та вплив на фертильність згідно проекту змін повинні обговорюватися у модулі SVII. У пропонованій редакції модуля SVII передбачається перекласифікація ризиків впродовж життєвого циклу ЛЗ. Очікується, що в процесі накопичення даних про профіль безпеки ЛЗ RMP буде змінюватися. RMP – динамічний документ, який повинен оновлюватися протягом усього життєвого циклу ЛЗ. Оновлення передбачає не тільки включення нових проблем безпеки, а й видалення та перекласифікацію проблем безпеки. У певних ситуаціях важливі потенційні ризики можуть бути видалені із специфікації безпеки RMP (наприклад, при накопиченні наукових і клінічних даних початкове припущення не підтвердилось, вплив ЛЗ на пацієнта менший ніж очікувалося, тому потенційний ризик став не важливим, або коли немає підстав вважати що будь-які заходи з фармаконагляду можуть в подальшому підтвердити ризик, тим самим ставлячи під сумнів важливість ризику) або вони повинні перейти в розряд «важливих ідентинфікованих ризиків» (наприклад, якщо вони вимагатимуть додаткових заходів з для їх мінімізації). За певних обставин, може виникнути необхідність видалити важливі ідентифіковані ризики із специфікації безпеки (наприклад, для продуктів, що знаходяться на ринку протягом тривалого часу, для яких ризики та заходи з їх мінімізації ризику повністю інтегрувалися у стандартну клінічну практику і, тому ризик більше не вважається важливим).

З урахуванням загальної мети – отримання більше інформації про співвідношення користь-ризику у певних популяціях, які не вивчалися у дореєстраційному періоді, очікується, що з плином часу після виявлення нових даних або в ситуаціях, коли немає підстав очікувати, що поточні або майбутні заходи з фармаконагляду можуть характеризувати профіль безпеки ЛЗ стосовно відсутньої інформації, то така відсутня інформація може бути видалена. При цьому необхідно внести відповідні зміни у SmPC.

У плані з фармаконагляду повинні міститися тільки обов’язкові PASS. Дослідження, що не належать до категорій 1, 2 ,3 (тобто не вимагаються ЄС або регуляторними органами інших країн поза межами ЄС) не повинні включатися у план з фармаконагляду.

Вводяться два види рутинної комунікації ризику в SmPC: рутинне повідомлення про ризик (routine risk communication messages): зазвичай розміщується у розділі 4.8 (Побічні реакції) SmPC; ці повідомлення інформують працівників охорони здоров’я та пацієнтів про побічні реакції ЛЗ, з тим щоб вони могли прийняти зважене рішення про лікування; та рутинні заходи з мінімізації ризиків більше ніж рутинна комунікація ризику (routine risk minimisation activities beyond routine risk communication): як правило, міститься у розділах 4.2 (Спосіб застосування та дози) і 4.4 (Спеціальні застереження і заходи безпеки при застосуванні) SmPC, однак можуть міститися і у розділах 4.6 (Вагітність та лактація) і 4.5 (Взаємодія); попередження і застереження та рекомендації, що містяться в SmPC та містять інформацію про мінімізацію ризику ЛЗ. Кількість додатків до RMP скорочується з 12 до 7.

У доповіді «Оцінка причинно-наслідкового зв'язку: питання і відповіді» (Войтенко А.Г., ТОВ “Санофі-Авентіс Україна”, Київ, Україна) були висвітлені актуальні питання оцінки причинно-наслідкового зв’язку.

Науковий метод, що застосовується для розуміння, розпізнання та профілактики побічних реакцій і є фармаконагляд і його основна суть полягає в запобіганні ПР. Крім того, необхідно підкреслити, що неможливо запобігти всім ПР, але визначення ПР є критичним первинним кроком, щоб знизити ризик ПР, що можуть бути попереджені і які досі залишаються проблемою серед лікарів, пацієнтів, регуляторних органів та заявників. Здатність побічних реакцій залучати будь-який орган або систему, а також широкий спектр їх клінічних проявів, часто робить процес встановлення діагнозу ПР дуже важким. Також треба брати до уваги поточні та супутні захворювання, взаємодію лікарських засобів та зовнішні фактори.

Ціллю оцінки причинно-наслідкового зв’язку є: класифікація ПР, прийняття рішення про характер подальшої обробки інформації, відповідність регуляторним вимогам по репортуванню, допомога в генерації сигналів, допомога в оцінці кластерів інформації, а також при написанні Регулярно оновлюються звітів з безпеки (PSURs\PBRERs).

Інструменти для оцінки причинно-наслідкового зв’язку:

• Глобальний Самоаналіз: заключення по причинно-наслідкового зв'язку, отримане за допомогою клінічної оцінки, наприклад, групою експертів;

• Алгоритми: набори конкретних питань, пов'язаних з оцінкою і призначених для розрахунку ймовірності причинно-наслідкового зв'язку.

Байєсовські підходи: потрібна ймовірність причинно-наслідкового зв'язку розрахована з наявних знань (до оцінки), потрібні конкретні результати у випадку, що у поєднанні з фоновою інформацією, визначає ймовірність причинно-наслідкового зв'язку між випадком і лікарським засобом.

Було розроблено безліч алгоритмів (> 30). Деякі приклади алгоритмів/шкал, що використовуються для оцінки причинно-наслідкового зв'язку:

• Шкала оцінки ВООЗ

• Шкала Karch и Lasagna’s

• Шкала Naranjo’s

• Шкала Kramer

• Логарифм Yale

• Європейская система АВО

Використання стандартних інструментів покликане привести до надійних результатів визначення причинно-наслідкового зв'язку в структурованому вигляді. Є кілька доступних алгоритмів підтримки прийняття рішень, щоб зробити чітку і відтворену оцінку причинно-наслідкового зв'язку. Хоча алгоритми оцінки причинно-наслідкового зв'язку багато в чому відрізняються, але мають деякі спільні риси. Немає жодного універсального алгоритму, відповіді на питання можуть бути суб'єктивними.

Деякі приклади визначення причинно-наслідкового зв'язку:

WHO UMC ICH E2A CIOMS

визначена пов'язано пов'язано

вірогідна можлива не пов'язано

можлива сумнівна

сумнівна не пов'язано

умовна


не підлягає класифікації

Оцінка причинно-наслідкового зв'язку ПРПІ вакцин вимагає іншого підходу в порівнянні з лікарськими засобами. Цілі оцінки причинно-наслідкового зв'язку для вакцин:

• з'ясування проблем, що вимагають термінового втручання або розслідування;

• виявлення проблем пов'язаних з помилками програмного характеру або із застосуванням конкретних партій вакцини;

• визначення ознак ПРПІ для подальшого спостереження і досліджень;

• оцінка поширеності серйозних ПРПІ;

• порівняння випадків ПРПІ, характерних для різних вакцин;

• підтвердження даних про ПРПІ перед видачею ліцензії.

Результати оцінки причинно-наслідкового зв'язку допомагають підвищити інформованість медичних працівників про ризики, пов'язані із застосуванням вакцин. Разом з даними про користь вакцинації, ці відомості формують основу для проведення інформаційно-просвітницької роботи серед батьків та осіб, що підлягають вакцинації.

Доповідь «Використання баз даних при аналізі випадків побічних реакцій. Формування сигналу» Надії Ястребової представника Моніторингового центру ВООЗ, Уппсала, Швеція була представлена у вигляді відеодоповіді.

Вона зазначила, що Національні бази даних містять інформацію про випадки ПР, несприятливих подій після імунізації (далі - НППІ), помилки застосування ЛЗ, проблеми з якістю ЛЗ, тобто всі повідомлення, що стосуються проблем з ЛЗ. Повідомлення поступають з різних джерел і в різних країнах вони відрізняються. Всі країни приймають повідомлення в паперовому варіанті, повідомлення по телефону, CIOMS-форми, а також деякі національні центри використовують E2B формат повідомлення – універсальний стандарт, а для пересилки повідомлень використовуються xml-файли.

Аналіз даних для різних баз даних (БД) різний і залежить від структури та кількості повідомлень, що міститься у ній. БД великого розміру вимагають іншого підходу при аналізі. Використовуються методи, що допомагають приорітезувати серед усіх повідомлень окремі комбінації. Мануальна оцінка повідомлень прийнятна тільки для БД з малою кількістю повідомлень. Для любої БД потрібні професіонали, які можуть оцінити повідомлення, при цьому якість повідомлень повинна бути належною. При кодуванні інформації важливо зробити правильний вибір. Кінцева ціль такого аналізу – сигнал. Згідно визначення ВООЗ сигнал – це інформація про можливий причинно-наслідковий зв’язок між побічним явищем і ЛЗ про який раніше не було відомо або відомості були недостатньо документовані. Чому потрібно виявляти сигнали? Це важливо із-за обмеженості передреєстраційних даних: невелика кількість пацієнтів, статистичні аспекти досліджень, фокус на ефективності, а не на оцінці безпеки ЛЗ, труднощі з узагальненням результатів для груп пацієнтів, що не входили до дослідження, а також коротка тривалість досліджень.

VigiBase® – глобальна база даних ВООЗ, що містить > 14 млн індивідуальних повідомлень про побічні реакції. Національні центри мають доступ до VigiBase®, використовуючи VigiLyzeТМ. Це online інструмент, який можуть використовувати національні центри, наприклад, щоб подивитися чи вже наявна якась інформація про препарат. Процес виявлення сигналів в UMC: національні центри по ФН → VigiBase → перший статистичний скринінг → початкова мануальна оцінка → сигнал, та повернення інформації про сигнал до національних центрів у вигляді журналу «Signal» що виходять декілька разів на рік та з лютого 2012 року публікуються в «WHO Pharmaceuticals Newsletter». UMC не є регуляторним органом. Кожен національний центр сам вирішує як поступати з цією інформацією. Як можливі варіанти: включити в план управління ризиками, як ідентифікований або потенційний ризик. Міри мінімізації ризику – переглянути інструкцію по застосуванню, інформування медичних працівників, тощо.

Роботу секції «Підходи до здійснення фармаконагляду» продовжив з доповіддю «Підходи до створення інструкції для медичного застосування лікарського засобу та відображення у ній питань безпеки» Константин Кузьменко ДП «Державний експертний центр МОЗ України», Київ. На початку доповіді він наголосив, що однією з умов ефективного і безпечного знаходження лікарського засобу (ЛЗ) на ринку є інформація про нього, в Україні це – інструкція для медичного застосування та маркування. Інструкція для медичного застосування, що супроводжує ЛЗ, повинна бути складена згідно короткої характеристики ЛЗ, що затверджена в країні заявника/виробника, або згідно з офіційною інформацією про ЛЗ, затвердженою у відповідності з вимогами країни заявника/виробника або країни, регуляторний орган якої відповідає стандартам, що рекомендовані ВООЗ, і/або згідно результатів клінічних випробувань. Інструкція на генеричний ЛЗ, що має такий же якісний та кількісний склад діючих речовин і таку ж лікарську форму, що і референтний препарат, і чия взаємозамінність з референтним препаратом доказана на підставі відповідних досліджень, повинна відповідати тому референтному ЛЗ, з яким проводився доказ еквівалентності.

Належна інформація представлена в інструкції для медичного застосування мінімізує ризики при використанні ЛЗ. Щодо медичного персоналу, то це дозволяє призначати препарати, конкретному пацієнту із зменшенням ймовірності виникнення побічних реакцій, а також у значній мірі підвищує готовність персоналу до проведення заходів по ліквідації побічних реакцій. З боку власника РП – відсутність в інструкції опису всіх відомих ПР може спровокувати регуляторні дії (тимчасове призупинення РС, карантин серій ринку), що призводить до фінансових витрат, а також введення в оману споживача ЛЗ в частині того, що цей препарат кращий, ніж такий же іншого виробника, оскільки в інструкції зазначено менше інформації про ПР. Краще вивченим є той ЛЗ, про який відомо більше інформації з безпеки.

У доповіді «Роль пацієнтів у процесі рапортування про несприятливі наслідки застосування лікарських засобів: кругозір чи точка зору?» Вікторії Тимошевської з Національного медичного університету імені О.О.Богомольця, Київ, Україна, були висвітлені питання рапортування про несприятливі наслідки застосування лікарських засобів пацієнтами та їх роль у цьому процесі.

Участь пацієнта в процесі фармаконагляду у ЄС регламентує Директива ЕС 83 та Регуляція 1235/2010 (вступила в дію 1 липня 2012). Основні положення (стосовно пацієнтів):


  • пряме рапортування пацієнтами на території ЄС;

  • більша прозорість системи для пацієнтів та громади;

  • включення пацієнтів на національному рівні;

  • інформація, обізнаність, спроможність

  • вплив на стосунки медичний працівник-пацієнт.

Пряме рапортування пацієнтами – це інструмент завдяки якому підвищується вплив пацієнтів на систему фармаконагляду. У більшості випадків ПР фіксуються раніше пацієнтами. Однак медичні працівники в порівнянні з пацієнтами краще розуміють необхідність рапортування. Наявність стандартизованих форм, а також можливість інформувати в онлайн-режимі сприяють включенню пацієнтів до процесу рапортування про ПР. Дані від пацієнтів включають випадки неправильного застосування та медичних помилок, інформація від пацієнтів може покращити зміст інструкцій та інформаційних матеріалів для пацієнтів.

Дані від пацієнтів рівноцінні з даними від медичних працівників. Пацієнти мають розуміти, що таке фармаконгляд та чому необхідно рапортувати про ПР та ВЕ ЛЗ, які є можливості це зробити і це є завданням для національного органу, що уповноважений здійснювати фармаконагляд. Залучення пацієнтів здійснюється через публічні інформаційні кампанії та становлення національних систем фармаконагляду за участю пацієнтів. Необхідне формування розуміння процесів та підвищення спроможності спільнот, що можливо шляхом взаємодії національних пацієнтських НУО та міжнародних НУО та/або ЕМА, FDA, ін.

Міжнародний досвід залучення пацієнтів:

ЕМА


  • Великоританія: жовті картки

  • Нідерланди та Данія: до 19% – це повідомлення від пацієнтів

  • Швеція – повідомлення переважно про психотропам та знеболювальним (до 90% всіх звернень);

FDA

  • з 1998 до 2008 – % повідомлень від пацієнтів зріс з 22% до 46%

  • повідомлення по всім класам ЛЗ

  • різні ПР та ВЕ в порівняні з тими, про що повідомляють медичні працівники.

Про що потрібно повідомляти? Про будь-які ПР: передбачені та непередбачені; несерйозні та серйозні; ті, що виникли у новонародженого чи у плоду; ті, що виникли під час вагітності та лактації; ті, що виникли в результаті самолікування чи за призначення лікаря; про наслідки взаємодії, передозування, зловживання ліками та формування залежності, тощо; відсутність ефективності (ВЕ) лікарського засобу.

У доповіді «ЗМІ і несприятливі наслідки застосування лікарських засобів» Сергія Сура, корпорація «Артеріум», Київ, Україна були висвітлені проблемні питання системи фармаконагляду в Україні та проблеми комунікації зі ЗМІ та населенням та пропонувалися наступні теми для обговорення:

1. причини виникнення ПР та проблеми встановлення причинно-наслідкового зв’язку між ними та ЛЗ;

2. колізія української системи ФН щодо інформування заявників;

3. ПР як підстава для зупинки обігу ЛЗ;

4. проблеми комунікації системи ФН зі ЗМІ та населенням;

5. висновки і пропозиції.

ПР виникає при взаємодії якісного ЛЗ і пацієнта при застосуванні ЛЗ, призначеного лікарем у відповідності до інструкції для медичного застосування.

Причини виникнення ПР можуть бути пов’язані з ЛЗ, фізико-хімічними властивостями ЛЗ та допоміжних речовин, пов’язані з організмом пацієнта (індивідуальна гіперчутливість, супутня патологія, фізіологічний стан пацієнта (вік, стань, вагітність, стрес, тощо), зумовлені медичними помилками (застосування не за показами, передозування, неправильний спосіб введення чи розчинник, тощо), а також в результаті використання субстандартних та фальсифікованих ЛЗ. Чи можна у таких випадках вважати небажані ефекти ПР ЛЗ? Як їх відображати у БД ЛЗ? Що робити у випадках нераціонального використання ЛЗ, передозування, поліпрагмазії і взаємодії, використання ЛЗ разом з традиційними і рослинними ЛЗ, нелегального продажу ЛЗ та наркотиків через інтернет, розширення практики самолікування, використання субстандартних та фальсифікованих ЛЗ, лікарських помилок, недостатньої ефективності?

Репутаційна криза фармацевтичної галузі зумовлена і періодичними негативними інформаційними «хвилями», за допомогою яких журналісти, політики, громадські організації намагаються привернути до себе увагу. Часто проблеми висвітлюються некоректно, перебільшується їх масштаб та ризики для пацієнтів. Це заголовки на кшталт: «В Україні заборонили ліи, котрі вбили 7-річного хлопчика в Сумах», «В Україні від фізрозчину померла людина» і т.п.

Такі повідомлення можуть викликати паніку у пацієнтів, приводити до їх відмови від ЛЗ, руйнувати довіру до системи охорони здоров'я, фармацевтичних компаній та аптек. Реакція МОЗ, ДЕЦ та Держлікслужби на такі повідомлення в ЗМІ, як і фармацевтичних компаній і їх асоціацій була недостатньою, щоб вплинути на зміну громадської думки. Фактори, що сприяють цьому: це доступність спеціальної інформації на офіційних сайтах МОЗ, ДЕЦ, Держлікслужби, інтерпретація спеціальної інформації негалузевими сайтами, а також низький рівень розуміння журналістами суті несприятливих наслідків ПР. Цьому сприяє зростаючий рівень недовіри населення до системи охорони здоров’я, використання ЗМІ для «чорного» піару, відсутність консолідованої позиції фармацевтичної галузі, відсутність каналів якісної комунікації у ланцюжку: виробник – лікар – аптека – пацієнт.

Доповідачем було запропоновано обговорити питання ідентифікації причин виникнення ПР і консолідації зусиль щодо підвищення безпеки пацієнтів, оптимізації доступу заявника до інформації про ПР ЛЗ, затвердження змін Наказу МОЗ від 27.12.2006 р. № 898 для скасування існуючої практики зупинення обігу серій ЛЗ без негативного результату контролю зразків ЛЗ. Доповідач запропонував, з урахуванням рекомендацій ВООЗ, розробити і впровадити систему комунікацій із засобами масової інформації та населенням щодо питань безпеки ЛЗ, розробити і провести спільну довгострокову роз'яснювальну кампанію для політиків, ЗМІ та населення про існуючу в Україні систему забезпечення ефективності, безпеки та якості ЛЗ, а також про плани її розвитку. Також пролунала пропозиція розробити і реалізувати Плани Кризового Управління (Crisis Management Plans) для швидкої та адекватної реакції у випадках серйозних інцидентів і некоректних публікацій, розробити і запропонувати курси з базовою інформацією для навчання журналістів, які висвітлюють в ЗМІ теми охорони здоров'я та фармації.

На секції «Інструменти здійснення фармаконагляду» з доповіддю «АІСФ (автоматизована інформаційна система з фармаконагляду) – інструменти для збору та аналізу інформації про побічні реакції та відсутність ефективності лікарських засобів» виступила Оксана Лебега, старший технічний радник з фармаконагляду і раціонального використання лікарських засобів проекту USAID SIAPS в Україні. Оксана Лебега розповіла про те, чому важливо впроваджувати нові методи та інструменти фармаконагляду. По-перше, вони забезпечують розширення сфери впливу фармаконагляду від моніторингу ПР, що виникли в результаті застосування ЛЗ згідно з їх інструкціями для медичного застосування до нагляду за медичними помилками; застосування препаратів не за показаннями, випадків застосування неякісних, фальсифікованих, контрафактних ліків, що спричинило виникнення ПР.c:\users\polishchukiv\appdata\local\microsoft\windows\temporary internet files\content.word\dsc_4382.jpg

Доповідач розповіла про інформаційну систему з фармаконагляду АІСФ, що була розроблена відповідно до міжнародних вимог і процедур та до положень вітчизняного законодавства. Учасники конференції з цікавістю заслухали інформацію про можливості і переваги застосування АІСФ в Україні, та про сприятливу платформу для її впровадження. Ця платформа включає, по-перше, сучасну законодавчу базу нагляду за безпекою ЛЗ, гармонізовану з європейським законодавством, по-друге, організаційний, методичний та регулюючий орган – Державний експертний центр МОЗ, по-третє, показники пасивного фармаконагляду – більше ніж 360 повідомлень про ПР на 1 млн. населення, та, по-четверте, інфраструктуру для фармаконагляду, що охоплює усі регіони України. Доповідач компетентно і зрозуміло виклала інформацію про те, хто є користувачем системи АІСФ і як нею користуватись. Оксана Лебега розповіла про співпрацю між партнерами проекту SIAPS (Системи покращеного доступу до лікарських засобів та фармацевтичних послуг). Доповідачем був зроблений висновок, що застосування нових сучасних інструментів для збору та аналізу інформації здатне розширити можливості здійснення фармаконагляду, і як результат – суттєво вплинути на покращення якості медичних послуг та результати лікування.

Ознайомлення з інструментами фармаконагляду продовжила заступник завідуючого Республіканської клініко-фармакологічної лабораторії УП «Центр экспертиз и испытаний в здравохранении» Республіки Білорусь Світлана Сєткіна. У своїй доповіді «Значення післяреєстраційних досліджень для визначення місця побічних реакцій серед причин госпіталізації» вона розповіла про те, як проводився моніторинг екстренних госпіталізацій на базі трьох багатопрофільних клінік м. Мінськ Республіки Білорусь. Світлана Сєткіна зазначила, що було дві мети проведення проекту, а саме: виконати фармакологічну та фармакоекономічну оцінку екстренних госпіталізацій, обумовлених ускладненням терапії ліками, та розробити напрямки зниження несприятливих наслідків терапії. Доповідач розповіла про етапи, динаміку, збір даних, розподіл підозрюваних лікарських засобів і побічних реакцій, а також про результати цього дослідження.



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал