Застосування в Україні європейських стандартів протидії жорстокому поводженню і безкарності




Сторінка1/22
Дата конвертації11.05.2017
Розмір3.32 Kb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   22

Науково-практичний посібник для суддів
Застосування в Україні
європейських стандартів протидії
жорстокому поводженню
і безкарності
У цьому виданні висвітлюються проблемні питання дотримання в українському контексті конвенційних вимог абсолютної заборони катувань, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання через призму практики Європейського суду з прав людини та аналізується національна судова практика з огляду на міжнародні стандарти і наукові дослідження в контексті застосування як українського законодавства, такі міжнародно-правових норм, зокрема, європейських стандартів.
Науково-практичний посібник із навчально-методичними матеріалами буде корисним не лише для суддів, але також для широкого правничого загалу — для адвокатів, працівників правоохоронних органів, науковців, викладачів.
The manual highlights the problematic issues of compliance with the requirements under the Article 3 of the European Convention of Human Rights as regards the absolute prohibition of torture, cruel, inhuman or degrading treatment or punishment in Ukraine through the case law of the European Court of Human Rights. The national judicial practice is analysed on the basis of international experience and scientific approach in the context of application of Ukrainian legislation and international legal norms, in particular
European standards, as well as the practice of their interpretation.
The manual is useful as a scientific tool, as well as a practical guidance. It includes the training materials, useful not only for judges, but also for defense lawyers, law enforcement officials, scholars and other representatives of legal profession.
Зас
тос
ування в У
к
раїні європейських с
т
андар
тів
про
тидії ж
орс
то
к
о
м
у
пово
д
ж
енню і безк
арнос
ті
2011
Застосування в Україні
європейських стандартів протидії
жорстокому поводженню
і безкарності
Cпільна програма Європейського Союзу і Ради Європи Боротьба з проявами жорстокого поводження і безкарністю Генеральний Директорат І – Права людини і верховенство права
Рада Європи

Застосування в Україні
європейських стандартів протидії
жорстокому поводженню
і безкарності
Науково-практичний посібник для суддів
Cпільна програма Європейського Союзу і Ради Європи Боротьба з проявами жорстокого поводження і безкарністю у країнах Південного Кавказу, Молдові й Україні
Фонд Правова ініціатива»
Центр суддівських студій
Національна школа суддів України

Рекомендовано до друку Науково-методичною радою
Національної школи суддів України
(Протокол №3 від 19 жовтня 2011 року)
Публікація здійснена в рамках Спільної програми Європейського Союзу та Ради Єв-
ропи Боротьба з проявами жорстокого поводження і безкарністю у країнах Південного
Кавказу, Молдові та Україні у співпраці із Національною школою суддів України, Всеукра-
їнським благодійним фондом Правова ініціатива та Центром суддівських студій.
Ахтирська НМ, Касько ВВ, Маланчук БА, Мелікян А, Пошва Б.М., Фулей ТІ,
Шукліна Н.Г. Застосування в Україні європейських стандартів протидії жорстокому поводженню і безкарності науково-практичний посібник для суддів / За заг. ред. проф.
Маляренка В.Т. — К КІС, 2011. — 320 с. У цьому виданні висвітлюються проблемні питання дотримання в українському контексті конвенційних вимог абсолютної заборони катувань, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання через призму практики Європейського суду з прав людини та аналізується національна судова практика з огляду на міжнародні стандарти і наукові дослідження в контексті застосування як українського законодавства, такі міжнародно-правових норм, зокрема, європейських стандартів.
Науково-практичний посібник із навчально-методичними матеріалами буде корисним не лише для суддів, але також для широкого правничого загалу — для адвокатів, працівників правоохоронних органів, науковців, викладачів. Думки, висловлені у цій публікації, належать авторам тане породжують відповідальність Європейського Союзу або Ради Європи або інституцій, у яких працюють автори. Вони неповинні вважатися такими, що стосуються офіційного тлумачення правових інструментів, що можуть створювати зобов’язання Урядів держав-учасниць Європейського Союзу або статутних органів Ради Європи, або будь-яких інших органів, створених під егідою Європейської конвенції з прав людини. Управління правової співпраці
Департамент правосуддя і правового співробітництва Директорат правосуддя і захисту людської гідності
Генеральний Директорат І – Права людини і верховенство права
Рада Європи Strasbourg Cedex http://www.coe.int/capacitybuilding
© Ахтирська НМ, Касько ВВ, Маланчук БА,
Мелікян А, Пошва Б.М., Фулей ТІ, Шукліна Н.Г.,
2011
© Рада Європи/Європейський Союз, 2011
© Національна школа суддів України, 2011
© Центр суддівських студій, 2011
© ВБФ Правова ініціатива, 2011
© КІС, оригінал-макет 2011

ЗМІСТ
ПЕРЕДМОВА
6
РОЗДІЛ І.
Маланчук БА. Загальні положення та основні засади тлумачення
права на заборону катування або нелюдського чи такого,
що принижує гідність, поводження або покарання
9
1.1 Загальні питання міжнародно-правового регулювання заборони катування або нелюдського чи такого, що принижує гідність, поводження або покарання
9 1.2 Особливості застосування та основні засади тлумачення права, закріпленого в статті 3 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод
13 1.3 Питання прийнятності доказів, отриманих із порушенням статті 3 ЄКПЛ, та адекватність покарання за порушення статті 3 Конвенції 34
РОЗДІЛ ІІ.
Касько ВВ. Загальний огляд розслідування правоохоронними
органами України фактів жорстокого поводження

(за матеріалами
рішень Європейського суду з прав людини

у справах проти України) 41
2.1 Брак незалежності/неупередженості осіб, які проводять розслідування або залучаються до його проведення
44 2.2 Брак невідкладності, швидкості і ретельності розслідування 47 2.3 Незалучення потерпілого до процесу розслідування (брак прозорості) 53 2.4 Таблиця витяги з рішень ЄСПЛ проти України щодо порушення процесуального аспекту статті 3 Конвенції
55

4
Зміст
РОЗДІЛ ІІІ.
Шукліна Н.Г. Заборона катувань, жорстокого, нелюдського або
такого, що принижує гідність, поводження чи покарання – у світлі
конституційного права людини на повагу до її гідності
72
РОЗДІЛ І.
Ахтирська НМ. Аналіз судової практики крізь призму
дотримання конвенційних вимог абсолютної заборони катувань та
інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність,
видів поводження та покарань в Україні
89
4.1 Міжнародні вимоги та стан дотримання абсолютної заборони катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарань в Україні
89 4.2 Судова практика у справах про порушення заборони катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарань в Україні 103 4.3 Справедлива сатисфакція жертвам катувань, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження або покарання
143
РОЗДІЛ V.
Пошва Б.М., Касько ВВ. Застосування національними судами
України положень ЄКПЛ та практики Європейського суду з прав
людини у сфері протидії жорстокому поводженню і безкарності 156
5.1 Вступ
156 5.2 Перевірка національними судами законності рішень компетентних органів у процесі розслідування скарг на жорстоке поводження
158 5.3 Вирішення національним судом питання про доказову силу даних, здобутих із порушенням заборони жорстокого поводження 166 5.4 Врахування національними судами практики Європейського суду з прав людини щодо специфічних гарантій захисту від жорстокого поводження 175 5.5 Застосування позицій щодо тягаря доведення. Превентивний ефект статті 3 Конвенції
178

5
Зміст
РОЗДІЛ І.
Навчально-методичні матеріали (на допомогу викладачеві)
186
6.1
Фулей Т.І. Модуль-конспект: Заборона катування стаття 3 ЄКПЛ)
186 6.2
Касько В.В. Слайди PowerPoint презентацій з питань застосування статті 3 Конвенції
198 6.3
Маланчук Б.А., Мелікян А. Типова навчальна програма одноденного семінару для суддів на тему Ефективне розслідування фактів жорстокого поводження відповідність європейським стандартам
211
ДОДАТКИ:
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод Європейська конвенція про запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню Конвенція ООН проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання Боротьба з безкарністю. Витяг з го Загального звіту
[КЗК/Inf (2004) 28] Висновок Комісара з прав людини Ради Європи Томаса
Хаммарберга стосовно незалежного та результативного реагування на скарги щодо поліції від 12 березня 2009 року 290

6
Маланчук Б.А.
Передмова
Науково-практичний посібник Застосування в Україні європейських стандартів протидії жорстокому поводженню і безкарності є результатом співпраці українських правників, які тривалий час займаються дослідженням правозахисних механізмів Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року і мають значний досвід викладання її положень практичним працівникам.
Заборона катування, нелюдського і такого, що принижує гідність, поводження і покарання, закріплена у статті 3 згаданої Конвенції, є абсолютною за своїм характером і не підлягає жодним обмеженням чи виняткам. Ні суспільна небезпека, яка загрожує життю нації, ні винятково складні випадки боротьби зорганізованою злочинністю чи тероризмом, ні будь-які інші обставини не можуть слугувати підставами для відступу державами — учасницями Конвенції від свого зобов’язання.
Із набуттям для України чинності Конвенції з 11.09.1997 р, з огляду на постійний розвиток практики Європейського суду з прав людини, змінюється українське законодавство та підходи до протидії жорстокому поводженню і ролі суддів у цьому процесі.
Прийнятий 23 лютого 2006 року Закон України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини у статті 17 підтвердив
обов’язок національних судів за-
стосовувати при розгляді справ як Конвенцію, так і практику
Суду як джерело права.
Сучасні суспільні реалії і новітні європейські стандарти неминуче вимагають від судів активнішої позиції у протидії жорстокому поводженню, виходячи з того, що суд є найбільш дієвим засобом захисту праві свобод людини. Адже саме судові органи України, втілюючи принципи незалежності і неупередженості, при здій-
Передмова сненні правосуддя повинні виходити із засад верховенства права і найвищої соціальної цінності — людини та її прав.
Для кращого розуміння проблематики у виданні послідовно розкриваються поняття мінімального рівня жорстокості, катування, нелюдського і такого, що принижує гідність, поводження чи покарання, особливості тягаря доведення факту жорстокого поводження, негативних і позитивних зобов’язань держав за статтею 3 Конвенції, висвітлено превентивний ефект цієї норми і вимоги Суду щодо його забезпечення, розглянуто питання прийнятності доказів, здобутих із порушенням заборони жорстокого поводження.
Окрему увагу у посібнику приділено позитивному зобов’я зан- ню держав за статтею 3 Конвенції щодо проведення офіційного ефективного розслідування актів жорстокого поводження і критеріям, виробленим у практиці Європейського суду з прав людини, яким таке розслідування має відповідати. При цьому наголосі посилання зроблено на новітню практику Страсбурзького суду у справах проти України.
У матеріалах видання міститься ґрунтовний аналіз національної судової практики у справах про злочини, передбачені статтею КК України (катування, наведено приклади типових помилок при розгляді справ цієї категорії, розкрито питання забезпечення справедливої сатисфакції жертвам жорстокого поводження.
Зроблена спроба проаналізувати прийняті в останні роки рішення українських судів, наявні у публічно доступних базах даних, які містять посилання на статтю 3 Конвенції, або у яких застосовано принципи, закладені у практиці ЄСПЛ, утому числі, щодо гарантій захисту від жорстокого поводження, які демонструють глибокий зв’язок статті 3 та статей 5 і 6 Конвенції (право на свободу і особисту недоторканність і право на справедливий судовий розгляд. Належні посилання національних судів в існуючій практиці на відповідні європейські стандарти мають послужити прикладом для інших суддів України і надихнути їх до частішого і більш професійного застосування положень Конвенції і практики Європейського суду при здійсненні правосуддя.
Крім того, посібник містить корисні методично-навчальні матеріали, які можуть стати у нагоді викладачам, утому числі, суд-
Передмова дям-викладачам для проведення різних форм навчання семінарів, тренінгів, лекцій, презентацій, круглих столів тощо.
Хоча посібник і розрахований, у першу чергу, на суддів, проте він, безумовно, буде цікавим та корисним також для науковців, законодавців, практикуючих адвокатів, правозахисників, практичних працівників правоохоронних органів.
Ректор Національної школи суддів України, професор
Маляренко В.Т.
Розділ І
І. Загальні положення і основні засади тлумачення
права на заборону катування або нелюдського
чи такого, що принижує гідність, поводження
або покарання
Маланчук Б.А.,
регіональний координатор спільної програми Європейського Союзу і Ради Європи
«Боротьба з проявами жорстокого поводження і безкарністю»
1.1. Загальні питання міжнародно-правового регулювання
заборони катування або нелюдського чи такого,
що принижує гідність, поводження або покарання
Абсолютна заборона катування є імперативною нормою міжнародного права, і, як постійно підкреслює у своїй практиці Європейський суд з прав людини (далі — ЄСПЛ, Суд, Страсбурзький суд, — «відображає одну з фундаментальних цінностей демократичного суспільства»
1
Норма абсолютної заборони катування закріплена в усіх основних міжнародних інструментах, починаючи від загальних принципів міжнародного права, міжнародних документів звичаєвого
* Прим. від автора. Висловлюю вдячність міжнародним та національним експертам, зокрема,
Е.Сванідзе, проф. Дж.Мардоху, В.Каську, Ю.Зайцеву, В.Філатову, Б.Пошві за досвід, багаж знань та інформації, яких було набуто під час роботи в рамках реалізації спільної програми Європейського Союзу і Ради Європи Боротьба з проявами жорстокого поводження і безкарністю Прим. від автора. При написанні цієї частини публікації використовувалися оригінальні тексти рішень Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), режим доступу у базі рішень ЄСПЛ: http://cmiskp.
echr.coe.int/tkp197/search.asp?skin=hudoc-en, а також переклади рішень ЄСПЛ у справах проти України, режим доступу у базі Міністерства юстиції України Див, наприклад, рішення у справах Yaremenko v. Ukraine, 2009, п. 57, Gafgen v. Germany, 2010, п,
Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine, 2011, п. 148.

10
Маланчук Б.А.
права до міжнародних договорів на універсальному і регіональному рівнях
2
У першому загальновизнаному документі звичаєвого міжнародного права,
Загальній декларації з прав людини 1948 року, яка задала початок міжнародно-правовому регулюванню у сфері захисту прав людини, право заборони катування посіло своє чільне місце серед основних і абсолютно непорушних демократичних цінностей суспільства. У статті 5 Декларації проголошено Ніхто не повинен зазнавати тортур, або жорстокого, нелюдського, або такого, що принижує його гідність, поводження і покарання».
Якщо звернутися до інших міжнародно-правових документів, то у
Конвенції ООН проти катувань або нелюдського чи тако-
го, що принижує гідність, поводження або покарання 1984 року
3
(далі — Конвенція ООН) її автори пішли значно далі, спробувавши дати визначення тому, що розуміється під терміном катування, чого не знаходимо у більшості міжнародних договорів, у яких нормативно закріплено заборону катування.
Відповідно до статті 1 Конвенції ООН, катування означає будь-яку дію, якою будь-якій особі навмисне заподіюються сильний біль або страждання, фізичне чи моральне, щоб отримати від неї або від третьої особи відомості чи визнання, покарати її за дії, які вчинила вона або третя особа чи у вчиненні яких вона підозрюється, а також залякати чи примусити її або третю особу, чи з будь-якої причини, що
ґрунтується на дискримінації будь-якого виду, коли такий біль або страждання заподіюються державними посадовими особами чи іншими особами, які виступають як офіційні, чи з їх підбурювання, чи з їх відома, чи за їх мовчазної згоди. В цей термін не включаються біль або страждання, що виникли внаслідок лише законних санкцій, невіддільні від цих санкцій чи спричиняються ними випадково. Частина 2 цієї ж статті зазначає, що стаття не завдає шкоди будь-якому міжнародному договору
2
Щодо історії формування права заборони катування див. детальніше В.Буткевич. Особливості з’ясування правового змісту ст.3 ЄКПЛ та застосування основних стандартів // Європейський суд з прав людини. Судова практика / Дод. до журн. Право України, — Вип.1, ч Стаття 3 ЄКПЛ. Заборона катувань у 3 ч. — 2011. — С. 791–801. Конвенція проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання, ратифікована Україною 26.01.1986 року http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/
laws/main.cgi?nreg=995_085.
Розділ І
чи будь-якому національному законодавству, в яких є або можуть бути положення про більш широке застосування».
Положення щодо заборони катування міститься практично в усіх міжнародних договорах регіональних систем захисту прав людини, як, наприклад,
Американська конвенція про права люди-
ни 1969 року (ст.5), Арабська хартія прав людини 2004 року (ст.8),
Африканська хартія прав людини і народів 1981 року (ст.5), Єв-
ропейська Конвенція про захист прав людини і основоположних
свобод 1950 року (ст.3).
1.1.1. Міжнародно-правове регулювання заборони
катування в межах правового поля Ради Європи
Ядром регіональної системи захисту прав людини на теренах Європи є саме
Європейська Конвенція про захист прав людини і
основоположних свобод 1950 року
4
(далі — ЄКПЛ або Конвенція, яка стала основою функціонування механізму захисту прав людини в рамках Ради Європи.
Порівняно із формулюванням права заборони катування він- ших міжнародних договорах на регіональному рівні, у ЄКПЛ дуже лаконічно і стисло, але у чіткій пасивній формі викладена абсолютна заборона катування. Стаття 3 ЄКПЛ проголошує Нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню. Незважаючи на критику щодо високого рівня оціночних понять, які містяться в статті 3 ЄКПЛ, уній криється надзвичайно широкий зміст та значимість, адже йдеться про невід’ємні права фізичної і моральної недоторканності людини.
Захист права людини від катування або нелюдського чи такого, що принижує гідність, поводження або покарання в рамках Ради Європи здійснюється через забезпечення виконання конвенційних зобов’язань державами-членами Організації. Такий захист реалізується, перш за все, через контрольний механізм забезпечення дотримання положень ЄКПЛ — Європейський суд з прав людини, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, та протоколи до неї. Конвенцію ратифіковано Законом N ВР (ВР) від 17.07.97: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/
main.cgi?nreg=995_004.

12
Маланчук Б.А.
який здійснює розгляд заяв щодо порушення Конвенції, і рішення якого є загальнообов’язковими для виконання (статті 19 і 46 ЄКПЛ). А також через моніторинговий механізм — Європейський комітет з питань запобігання катуванням або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню (далі — ЄКЗК). Даний Комітет заснований відповідно до
Європейської конвенції про за-
побігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує
гідність, поводженню або покаранню
5
(далі — Конвенція із запобігання катуванням) і виконує превентивну функцію та дієз метою попередження катування. Мандат ЄКЗК випливає зі статті 1 Конвенції із запобігання катуванням, в якій говориться, що комітет, шляхом здійснення інспекцій, перевіряє поводження з позбавленими волі особами з метою посилення, у разі необхідності, захисту таких осіб від катувань чи нелюдського або такого, що принижує їхню гідність, поводження чи покарання».
Сфера компетенції і функції цих двох органів є відмінними, але слугують одній меті — захисту прав людини, і, відповідно, є взаємодоповнюючими. При здійсненні ЄКЗК інспектування місць позбавлення волі та виявленні неналежних умов тримання під вартою та поводження із позбавленими волі особами Комітет керується практикою тлумачення ЄКПЛ Європейським судомі стандартами, виробленими вході інспектування країн. У свою чергу, ЄСПЛ у власній практиці часто звертається до стандартів ЄКЗК при винесенні рішень у конкретних справах, беручи до уваги як загальні доповіді Комітету, такі окремі звіти щодо конкретних держав
7
Важливими і допоміжними у застосуванні положень конвенцій та їх тлумаченні при виокремленні певних проблем щодо дотримання прав людини є численні рекомендації і резолюції Парламентської асамблеї Ради Європи (далі
ПАРЄ) та Комітету Міністрів, а також окремі думки і висновки Європейського комісара з Європейська конвенція про запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню, від 26 листопада 1987 року. Конвенцію ратифіковано Законом
N ВР ( ВР ) від 24.01.97: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_068. Див, наприклад, рішення у справах Aerts v. Belgium, 1998; Poltoratskiy v. Ukraine, 2003; Nevmerzhitsky v.
Ukraine, 2005; Valeriu and Nicolae Roşca v. Moldova, 2009; Visloguzov v. Ukraine, 2010.
7
Див. більше про взаємовплив практики ЄСПЛ і ЄКЗК: ММ. Гнатовський, Застосування ст.3 ЄКПЛ Європейським судом з прав людини та практика Європейського комітету з питань запобігання катуванням // Європейський суд з прав людини. Судова практика / Дод. до журн. Право України, — Вип.1, ч Стаття 3 ЄКПЛ. Заборона катувань у 3 ч. — 2011. — С. 30–49.
Розділ І
прав людини. У межах даної проблематики можна виділити, наприклад, останні
Рекомендацію 1968 (2011) та Резолюцію 1808 (2011)
ПАРЄ з питань посилення механізмів із запобігання катуванню у Європі Рекомендацію Комітету Міністрів (2006)13 щодо застосування тримання під вартою, умову яких воно відбувається, і запровадження гарантій від зловживань Висновок Комісара з прав людини Ради Європи Томаса Хаммарберга стосовно незалежного та результативного реагування на скарги щодо поліції від 12.03.2009. Усі вищеназвані документи мають свою правову природу і є, можливо, більше документами політичного значення, але заодно вони підкреслюють важливість виконання конвенційних зобов’язань в рамках правового поля Ради Європи.
Та, зважаючи на багатогранність та численні особливості застосування саме Європейської конвенції з прав людини, у наступних підрозділах зупинимося на з’ясуванні змісту права заборони катування або нелюдського чи такого, що принижує гідність, поводження або покарання в межах інтерпретації статті 3 ЄКПЛ через практику Європейського суду з прав людини, яка має безпосередньо правозастосовне значення.


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   22


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал