Застосування інформаційно-комунікаційних технологій на уроках світової літератури як складової особистісно орієнтованого навчання



Скачати 456.34 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації08.01.2017
Розмір456.34 Kb.
  1   2
Застосування інформаційно-комунікаційних технологій на уроках світової літератури як складової особистісно орієнтованого навчання

Зміст

Вступ .



Мета, завдання і зміст літературної освіти в умовах сучасного

суспільства …………………………………………………………………...3

Розділ І.



Застосування інформаційних і комп’ютерних технологій – необхідна умова розвитку сучасної освіти…………………………………………………………… .. 4

Розділ ІІ.



Використання інформаційних технологій на уроках світової літератури....9.

Розділ ІІІ.



Застосування ІКТ на уроках світової літератури як складової особистісно орієнтованого навчання………………………………………………………………..15

Додаток…………………………………………………………………………...20

Висновки…………………………………………………………………………29

Список використаної літератури………………………………………………..31



Вступ

Мета, завдання і зміст літературної освіти в умовах сучасного суспільства

На сучасному етапі трансформації суспільного життя йде активний пошук нових смислових орієнтирів. Гуманітарна політика є пріоритетною складовою всієї державної політики і спрямовується на формування, розвиток і збереження загально цивілізаційних цінностей. Відповідно до такого пошуку інтегруючого сенсу, усі без винятку сфери суспільної діяльності повинні базуватися на гуманістичних пріоритетах, визнаючи людину головною метою. Зміни в суспільній свідомості, у ставленні суспільства до освітньої сфери спричинили виникнення нової парадигми освіти, основні риси якої визначені в Декларації прав людини, де підкреслено, що освіта має бути спрямована на всезагальний розвиток людини, духовної культури.

Справжня національна культура не має нічого спільного з культурною самоізоляцією. І хоча, як правило, світова традиція обмежує літературну освіту вивченням рідної національної літератури, українська школа пішла на сміливий і безпрецедентний крок: введення курсу «Світова література». Концепція курсу отримала свою послідовну розробку у наукових розвідках провідних фахівців, серед яких – М. Борецький, Є. Волощук, Д. Затонський, М. Жулинський, З. Кирилюк, Ю. Ковбасенко, Л. Мірошниченко, І.Мойсеєв, Д. Наливайко, О. Ніколенко, О. Пронкевич, Ю. Султанов, Б. Шалагінов, К. Шахова та ін.

Гуманізація освіти як тенденція трансформації освітньої парадигми передбачає пріоритет освіти, яка формує особистість, над освітою, яка просто озброює її знаннями. Принцип гуманістичної спрямованості передбачає, що абсолютною домінантою змісту літературної освіти є людина як найвища соціальна цінність. У процесі подібної освіти особистість набуває таких рис та якостей, як толерантність, незалежність, свобода вибору, культура спілкування, здатність до діалогу тощо.

Вивчення "Світової літератури" на засадах принципу діалогізму своїм аксіологічним аспектом має можливість пізнання інших народів і їхніх культур саме на основі діалогу, адже якраз на цій основі відбувається входження України до світового співтовариства. Все це є одним із пріоритетних завдань гуманітарної, зокрема літературної освіти: дати осмислене, живе, конкретно-емоційне і особистісне відчуття власної причетності людини до світу.

Таким чином курс світової літератури є чинником полікультурного розвитку особистості, який дає усвідомлення особистісної причетності до загальнолюдського культурно-естетичного досвіду, сприяє вирішенню одного з важливих державних освітніх завдань – інтеграції у світову культуру, де фундаментальні цінності є безумовним пріоритетом.



Розділ І
Застосування інформаційних і комп’ютерних технологій – необхідна умова розвитку сучасної освіти
Ми живемо в світі медіа - розширюються системи масових комунікацій, "інформаційного" вибуху. Відповідно, мета освіти - формування "особистості, здатної читати, аналізувати, оцінювати медіатекст, займатися медіатворчістю, засвоювати нові знання за допомогою медіа". Усе більшої актуальності набувають питання, пов’язані з посиленням неперервного характеру навчання і професійного удосконалення педагога як умови його підготовки до вирішення нових професійних завдань.

Освіта в цілому і викладач зокрема не можуть стояти осторонь тих процесів, які відбуваються в суспільстві. Світ дуже швидко змінюється. Удосконалюються технології майже у всіх сферах науки і техніки. Кількість інформації збільшується вдвічі кожні 15 років. Сучасна людина вже не уявляє своє життя без комп’ютера.

У зв’язку з цим змінюються мета і завдання освіти: формування знань та вмінь поступається формуванню компетентностей. Навчальні заклади забезпечуються комп’ютерною технікою, електронними ресурсами, отримують доступ до Інтернету. Все це дає підстави стверджувати, що сьогодні застосування ІКТ (інформаційних і комунікаційних технологій) є необхідною умовою для розвитку освітнього простору. Дійсно , в сучасних умовах інформаційні і комунікаційні технології стають стабільним компонентом освітньої системи.

Учні сьогодні готові до уроків самих різних дисциплін з використанням інформаційно-комунікаційних технологій. Для них не є новим і невідомим ні робота з різними редакторами (наприклад, з MS Word, MS Excel, Paint, MS Power Point), ні використання ресурсів Інтернету, ні комп'ютерне тестування.

На уроках інформатики учні отримують як уявлення про можливості тих чи інших інформаційно-комунікаційних технологій, так і конкретні практичні уміння. Отже, застосування знань і вмінь, отриманих на уроках інформатики, необхідно і на інших предметах для забезпечення єдиного підходу до вирішення освітніх завдань.

Нові потреби суспільства та нові цілі освіти ведуть до серйозних змін у становищі і функції ролі викладача. Головним завданням по удосконаленню професійної компетентності сучасного викладача в галузі ІТ є грамотне і виправдане використання комп’ютерних технологій на занятті.

Зауважимо, що застосування у процесі навчання мультимедійних технологій відкриває широкі можливості як у викладанні тої чи іншої дисципліни, так і в опануванні її. Електронні посібники, створені на базі мультимедіа, здійснюють сильний вплив на пам'ять та уяву, полегшують процес запам’ятовування, дозволяють зробити урок більш цікавим і динамічним, «занурити» студента в обстановку якої-небудь епохи, створити ілюзію співприсутності, співпереживання, сприяють формуванню об’ємних і цікавих уявлень про що-небудь.

На сьогоднішній день існуючі видавництва, як наприклад, «С-1», «Інтерсофт», «Кирило і Мефодій» та інші випускають різноманітну мультимедійну продукцію: електронні підручники, репетитори, довідники, контролюючі програми та ін. Це хороша підмога у викладанні, але часто вони не можуть бути комп’ютерним доповненням до текстового підручника, так як не завжди з ним узгоджені і вимагають адаптації до навчальних та робочих програм, за якими працюють, наприклад, коледжі.

Тому особливо цікаві навчальні і контролюючі курси (презентаційні програми, комп’ютерні заняття), складені самим викладачем. Викладач може створити свій варіант мультимедійного уроку, взявши потрібні фрагменти текстів, малюнків з електронної бібліотеки, Інтернету.

Однак для реалізації системного підходу у застосуванні ІКТ необхідно, щоб викладач - предметник умів:



  1. обробляти текстову, цифрову, графічну та звукову інформацію для підготовки дидактичних матеріалів (варіанти завдань, таблиці, схеми, малюнки), щоб працювати з ними на занятті;

  2. створювати слайди по даному навчальному матеріалу, використовуючи редактор Microsoft – Power Point;

  3. використовувати наявні готові програмні продукти з свого предмета;

  4. застосовувати навчальні програмні засоби ;

  5. здійснювати пошук необхідної інформації в Інтернеті у процесі підготовки до занять та позакласних заходів;

  6. організовувати роботу зі студентами по пошуку необхідної інформації в Інтернеті;

  7. самостійно розробляти тексти або використовувати готові програми-оболонки, проводити комп’ютерне тестування.

Застосування ІКТ дозволяє реалізувати:

  • ідеї індивідуалізації і диференціації навчання;

  • підвищити інформаційну насиченість уроку, вийти за рамки шкільних підручників, доповнити і поглибити їх зміст;

  • сучасний процес навчання передбачає розвиток творчих здібностей студентів.

Програмні засоби використовуються у трьох напрямах: ілюстративному, схематичному та інтерактивному. Схематичний метод дозволяє скористатися можливостями комп’ютерних програм для побудови структурно – логічних схем та опорних конспектів. Після комп’ютерної обробки опорні конспекти стають більш наочними, цікавими. Цьому допомагає прикладна програма Power Point. Мультимедійні засоби навчання допомагають посилити мотивацію навчання, урізноманітнити форми подання інформації, посилити співтворчість учителя та учня на уроці, розширити самостійність учня.

Основна мета застосування комп’ютерних технологій – активізувати пізнавальну діяльність учнів; посилити самостійність в опануванні знаннями, вміннями і навиками, мотивацію та інтерес до навчання і, тим самим, покращити навчальні досягнення учнів.

Застосовувати елементи ІКТ можна на різних етапах заняття. Так при вивченні нового матеріалу від викладача вимагається функція координації, керівництва і організації навчального процесу. А «розповісти» матеріал замість викладача може комп’ютер. Звичну чорну дошку замінює монітор, а за наявності діапроектора, можливий і великий електронний екран. Багатство змістовної підтримки робить заняття не тільки краще засвоюваним, але і надзвичайно захоплюючим.

Під час закріплення матеріалу комп’ютер дозволяє провести експрес-діагностику засвоєння і в залежності від її результатів відповідну корекцію. Повторення може бути проведене у будь-якому форматі репродуктивним тестуванням, розвиваючими іграми тощо.

Тобто в ході освоєння інформаційно-комунікаційних технологій вчитель підвищує свій професійний рівень і опановує (іноді одночасно з учнями) новий інструментарій отримання знань.

У нашому коледжі студенти на заняттях з інформатики починають освоєння програм Power Point. Це дозволяє будувати уроки на основі захисту проектних робіт студентів з використанням ІКТ. За допомогою MS Word студенти вчаться оформляти свої реферати та дослідження. На цьому етапі важливо, щоб і предметники дотримувалися єдиних вимог до оформлення учнівських робіт. Зауважимо, що і контроль знань з предмета може проводитися у формі захисту проектної, дослідницької, творчої роботи з обов'язковим мультимедійним супроводом.

Робота з мультимедійними посібниками дає можливість урізноманітнити форми роботи на занятті за рахунок одночасного використання ілюстративного, статистичного, методичного, а також аудіо-та відеоматеріалу.

Така робота може здійснюватися на різних етапах уроку:



  • як форма перевірки домашнього завдання;

  • як спосіб створення проблемної ситуації;

  • як спосіб пояснення нового матеріалу;

  • як форма закріплення вивченого;

  • як спосіб перевірки знань у процесі уроку.

Уроки з використанням комп'ютерної презентації - це також уроки пояснення нового матеріалу в діалоговому режимі, і урок-лекція, і урок-узагальнення, і урок-наукова конференція, і урок-захист проектів, і інтегрований урок, та урок-презентація.

Урок захисту проектних робіт - унікальний спосіб реалізації творчого потенціалу студентів, спосіб творчого переломлення їхніх знань і вмінь на практиці. Використання ІКТ на уроках такого типу - одна з форм презентації матеріалу, спосіб активізації слухачів, відображення структури виступу.

Урок з використанням комп'ютерних форм контролю припускає можливість перевірки знань студентів (на різних етапах уроку, з різними цілями) у формі тестування з використанням комп'ютерної програми, що дозволяє швидко і ефективно зафіксувати рівень знань по темі, об'єктивно оцінюючи їх глибину (позначку виставляє комп'ютер).

Для підвищення ефективності організації тестового контролю його доцільно проводити з використанням комп’ютерних тестових програм, що дозволяє автоматизувати процес проведення контролю та обробку результатів тестування. Використовуючи при цьому декілька різновидів тестів, можлива повноцінна, незалежна та адекватна оцінка не лише знань студентів, але й їх вміння.

Комп'ютерне тестування успішності дає можливість реалізувати основні дидактичні принципи контролю навчання:

• принцип індивідуального характеру перевірки й оцінки знань;

• принцип системності перевірки й оцінки знань;

• принцип тематичності;

• принцип диференційованої оцінки успішності навчання;

• принцип однаковості вимог викладачів до студентів;

• принцип об'єктивності.

Тестування є однією з форм контролю знань, вмінь та навичок студентів в процесі вивчення ними окремої теми або навчальної дисципліни. Зокрема, впровадження модульно-рейтингової системи в навчальний процес вищих закладів освіти вимагає застосування тестового контролю для оцінки знань студентів, що забезпечує високу технологічність проведення контролю та об’єктивність його результатів.

Таким чином у всіх випадках ІКТ виконують функцію "посередника", "який вносить істотні зміни в комунікацію людини з навколишнім світом". У результаті викладач і студент не тільки опановують інформаційними технологіями, а й вчаться відбирати, оцінювати і застосовувати найбільш цінні освітні ресурси, а також створювати власні медіатексти.
Інформаційно-комунікаційні технології дозволяють здійснити інтегративний підхід в навчанні.

Урок, створений за допомогою ІКТ, - апріорі інтегрований (інтегрованим уроком вважають такий, який являє собою результат спільної активної діяльності двох або кількох вчителів і учнів). Урок готується вчителями інформатики і літератури та учнями, використовуються матеріали МХК, історії і т.п.

Не завжди інтегрований урок створюється на основі презентації, але часто створюється за допомогою ІКТ (пошук інформації в Інтернет, оформлення дидактичних та методичних розробок). Крім того, в ході підготовки уроку літератури виявляються матеріали, що сприяють встановленню інтеграційних зв'язків. Всі шкільні дисципліни володіють своєрідним інтеграційним потенціалом, але їхня здатність сполучатися, ефективність інтегративного курсу залежать від багатьох умов. Тому, перш ніж створювати програму інтеграції, педагогам необхідно врахувати ряд обставин: рівень підготовленості, психологічні особливості та пізнавальні інтереси студентської групи.

Інтегративний підхід до викладання може ще більше розширити межі взаємного співробітництва між предметами. Коли подібна робота стає ще й приводом для використання ІКТ - для реалізації творчого та інтелектуального потенціалу учасників освітнього процесу, для їх залучення до сучасних способів отримання і "переробки" інформації, - це сприяє більшому взаємному збагаченню викладача і студента.



Розділ ІІ

Використання інформаційних технологій на уроках світової літератури
Курс «Світова література» - важлива складова літературної та загально гуманітарної освіти сучасних українських школярів, оскільки синтезує в собі найвищі досягнення культури народів світу і створює умови для перетворення її найважливіших цінностей і надбань в індивідуальний досвід особистості, дає унікальну можливість вчитися жити в конкретному соціокультурному просторі, усвідомлюючи його неоднорідність та неоднозначність. Цей курс також посутньо впливає на оновлення змісту вітчизняної освіти, плекання гуманістичного світогляду та гуманітарної зорієнтованості особистості, сприяє виконанню стратегічного загальнодержавного завдання інтеграції України у світовий духовно-культурний простір.

Однією з особливостей сучасної системи освіти є співіснування двох стратегій організації навчання – традиційної та інноваційної.

Термін "інновація" означає оновлення процесу навчання, який спирається, головним чином, на внутрішні фактори. Запозичення цього терміна пов'язане з бажанням виділити мотиваційний бік навчання, відмежуватися від чергових "переможних методик", які за короткий час повинні дати максимальний ефект незалежно від особливостей класу та окремих учнів, їхніх бажань, здібностей тощо.

Сьогоднішня психолого-педагогічна наука вважає, що нове у педагогіці, поширення педагогічних новацій. – це не лише ідеї, підходи, методи, технології, які ще не використовувались, а й той комплекс елементів або окремі елементи педагогічного процесу, які дають змогу ефективно вирішувати завдання розвитку і саморозвитку творчої особистості.

Носіями педагогічних інновацій виступають творчі особистості, які здатні до:

- рефлексії, що характеризує здібності педагога до самопізнання, самовизначення й осмислення ним свого духовного світу, власних дій і станів, ролі та місця у професійній діяльності;

- саморозвитку як творчого ставлення індивіду до самого себе, створення, ним самого себе у процесі активного впливу на зовнішній і внутрішній світ з метою її перетворення;

- самоактуалізації як фактору безперервного прагнення людини до якомога повнішого виявлення та розвитку своїх особистісних можливостей;

- професійного самовдосконалення, яке здійснюється у двох взаємопов’язаних (разом з цим відносно самостійних процесах) формах: самовиховання – цілеспрямована діяльність людини щодо систематичного формування та розвитку в собі позитивних і усунення негативних якостей особистості, у відповідності до усвідомлених потреб відповідно соціальним вимогам у особистісній стратегії;

- розвитку: самоосвіта – оновлення й удосконалення наявних у спеціаліста знань, умінь і навичок з метою досягнення бажаного рівня професійної компетентності.

Реалізація інноваційних методик передбачає комплексне використання сучасних технічних засобів навчання, аудіо та відеоматеріалів, комп`ютерної техніки.

Комп'ютери, як відомо, використовують сьогодні практично в усіх галузях суспільного життя. Тому вміння працювати із сучасними інформаційними технологіями розглядаються у нашій державі як обов'язкові та необхідні для кожного спеціаліста. Саме з цієї причини заслуговує уваги проблема підготовки майбутніх фахівців, які б володіли комп'ютерними знаннями і вміли застосовувати їх у своїй професійній діяльності: адже вищі заклади освіти готують випускників 21-го століття, в якому відбувається стрімкий розвиток інформаційних технологій; з кожним днем зростають їхні можливості, розробляються удосконалені та нові зразки як програмного, так і технічного забезпечення. Тому й можливості використання цих технологій у навчальному процесі, на нашу думку, є невичерпними. Винятку не становить і галузь вивчення світової літератури.

Нові інформаційні технології кардинально вплинули на всю систему освіти, зачепивши її зміст, форми і методи навчання, що привело до зміни вимог щодо моделі випускника вищого навчального закладу. 3 моменту використання у сфері освіти мережевих (сіткових) технологій, онлайнових баз даних, комп'ютерного моделювання стало можливим навчати студентів не лише працювати в Інтернеті з метою засвоєння навчального матеріалу, але й використовувати його ресурси в майбутній професійній діяльності

Використання сучасних інформаційних технологій обумовлює:



  • доступ до світових систем знань і культури країн, літературу яких викладач доноситиме до студентів;

  • трансляцію знань, напрацьованих людством, до кожного користувача єдиного інформаційного простору (тобто забезпечує взаємообмін професійним досвідом) необмеженість свободи, творчості, що є запорукою високої професійної кваліфікації викладача;

  • вільне формування викладачем свого світогляду; розвиток гуманітарної спрямованості навчання;

  • адаптацію особистості до динамічно мінливих умов економічного функціонування життя у цілому

Серед усієї різноманітності методичних прийомів використання комп'ютерних технологій, які вчитель світової літератури може вважати корисними у своїй роботі, ми зупинимось на основних прийомах, які ми розцінюємо як найкорисніші.

1.Управління навчальним процесом. Використовуючи е-mail (електронну пошту), викладач може реалізувати диференційований та індивідуальний підхід у навчанні, розсилаючи на електронну адресу кожного студента його персональне домашнє завдання.

2.Комп'ютерні технології як джерело інформації. Інтернет дає можливість безкоштовно як учителям, так і студентам отримати доступ до художніх текстів, газет, журналів, наукових статей, словників, підручників, посібників та інших матеріалів, які раніше були доступні у друкованому вигляді за велику ціну, тому студенти і вчителі не мали змоги придбати їх. Беззаперечною перевагою Інтернету є постійний доступ до найновішої, "найсвіжішої інформації. Для цього доцільно активно використовувати на уроках зарубіжної літератури та в позаурочній діяльності інформацію, розміщену на відповідних тематичних сайтах, таких як:


  • Літературна iнтернет-бібліотека школяра: http:/ litbоок.bу.ru

  • Антична література: http: pergam.chat.ru

  • Електронна бібліотека класичної літератури – http://www.klassika.ru

  • "Літературна газета" – http://www.lgz.ru

  • Сучасна і класична поезія – http://sttihi.net.ru

  • Електронна поетична бібліотека – http://article.da.ru

Так, широка доступність навчальної інформації найрізноманітнішого характеру завдяки засобам мультимедія є важливим фактором, що впливає на перспективи розвитку і характер сучасного процесу навчання.

Одним із найбільш популярних програмних засобів, які використовуються на заняттях із застосуванням інформаційних технологій, є програма компанії Microsoft – Power Point.

Ця програма проста в застосуванні. Нею може оволодіти будь-який викладач - предметник незалежно від того, який предмет він викладає. Комп'ютерна програма Місrosoft Power Point дозволяє використання текстового формату, звукових та відео файлів, анімаційного оформлення, різноманітних схем, таблиць, динамічних графіків тощо. Все це сприяє кращому розумінню презентованої інформації слухачами. Такі заняття сприяють підвищенню інтересу студентів до навчання, допомагають удосконалити їх аналітичні, мовні навички, розвивають творчу фантазію .

Переваги цієї програми полягають у тому, що процес підготовки презентаційних матеріалів не вимагає великих затрат часу і сил, до того ж вона дозволяє раціонально використовувати час на занятті. Використання презентацій дає можливість більш глибоко , за допомогою наочності ознайомити студентів з біографічним, ілюстративним, краєзнавчим матеріалом, поняттями теорії літератури, здійснювати зв'язок з іншими дисциплінами, а також залучати студентів до пошуку цікавої інформації, що, в свою чергу, сприяє набуттю досвіду самостійної роботи, підвищуючи інтерес до предмета.



Презентація - форма подачі матеріалу у вигляді слайдів, на яких можуть бути представлені таблиці, схеми, малюнки, ілюстрації, аудіо-та відеоматеріали. Для того щоб створити презентацію, необхідно сформулювати тему і концепцію уроку; визначити місце презентації в уроці.

Якщо презентація стане основою уроку, його "скелетом", то необхідно виділити етапи уроку, чітко збудувавши логіку міркування від постановки мети до висновку. У відповідності з етапами уроку визначаємо зміст текстового і мультимедійного матеріалу (схеми, таблиці, тексти, ілюстрації, аудіо-та відео-фрагменти). І тільки після цього створюємо слайди, відповідно до плану уроку, у програмі Power Point. Для більшої наочності можна ввести налаштування демонстрації презентації. Можна також створити та нотатки до слайда, що відображають переходи, коментарі, питання і завдання до слайдів та матеріалами на них, тобто методичне оснащення презентації, "партитуру" уроку.

Якщо презентація лише частину уроку, один з його етапів, то необхідно чітко сформулювати мету використання презентації і, вже виходячи з неї, відбирати, структурувати і оформляти матеріал. У цьому випадку треба чітко обмежити час показу презентації, продумати варіанти роботи з презентацією на уроці: запитання та завдання учням.

Надзвичайно виправданим буде використання презентації під час читання лекції вчителя. Позитивним є, крім того, що у будь-який момент учитель може змінити зміст презентації, щось удосконалити чи доповнити.

Якщо презентація - творча робота учня або групи учнів, то необхідно як можна більш точно сформулювати йому (їм) мету роботи, визначити контекст роботи у структурі уроку, обговорити зміст і форму презентації, час на її захист. Краще, якщо з презентацією, створеної учнем, ви познайомитеся заздалегідь, особливо якщо вона грає концептуальну роль в уроці.

Використання програми розробки презентації дозволяє перетворити завдання написання проектних робіт учнів у творчий процес, що передбачає велику аудиторію слухачів, після презентаційне обговорення та визначення кращих робіт.

Найважливішим аспектом будь-якої освітньої діяльності є система контролю якості знань, яка є невід'ємною частиною процесу навчання, і в той же час це найбільш складний вид взаємодії викладача і студента. В наш час найширше розповсюдження знаходять методи контролю знань шляхом тестування.

Тестування є однією з форм контролю знань, вмінь та навичок студентів в процесі вивчення ними окремої теми або навчальної дисципліни. Зокрема, впровадження модульно-рейтингової системи в навчальний процес вищих закладів освіти вимагає застосування тестового контролю для оцінки знань студентів, що забезпечує високу технологічність проведення контролю та об’єктивність його результатів.

Для підвищення ефективності організації тестового контролю його доцільно проводити з використанням комп’ютерних тестових програм, що дозволяє автоматизувати процес проведення контролю та обробку результатів тестування. Комп’ютер – на цей час один із оптимальніших засобів для проведення тестування як форми контролю та діагностики знань студентів. Використовуючи при цьому декілька різновидів тестів, можлива повноцінна, незалежна та адекватна оцінка не лише знань студентів, але й їх вміння.

Зазначимо, що у комп'ютеризованій системі навчання усі види контролю важливі і пов'язані між собою цілями навчання. При цьому кожен вид контролю має свої особливості та вирішує свої задачі.

Схематично роботу системи контролю знань можна представити в наступному вигляді:

1. Розробка тестових завдань – формування тесту – перевірка тесту на

ефективність - поповнення бази активних тестів чи видача рекомендацій з модифікації тесту. Як тільки тест поповнив базу активних тестів, він може бути використаний для контролю знань.

2. Ініціалізація тестування - динамічне формування тесту – тестування – аналіз показників ефективності тестів - видача результатів тестування.

При ініціалізації тестування виконуються наступні дії:

• вибирається область тестування;

• вибирається тест із бази активних тестів або динамічно формується;

• установлюються параметри тестування.

Тестування має переваги і недоліки. Як інструментальний засіб, доцільно використовувати систему комп'ютерного тестування, що задовольняє такі вимоги, як:

• простота підготовки тестових завдань (завдання можуть створюватися викладачами, які мінімально обізнані з комп'ютером);

• широкий діапазон застосування (можливість використання для підготовки тестів з широкого спектра дисциплін);

• зручна система управління базами тестових завдань (видалення, додавання завдань);

• наявність систем збору й обробки статистичної інформації з результатів тестування (для тих, кого тестують, і для тестових завдань);

• легкість організації оперативного контролю знань у навчальному процесі;

• компактність (система тестування з кількістю тестових завдань у кілька сотень повинна вміститися на одну дискету максимум);

• низькі системні вимоги (досить Windows 95/98/NT).

При повноцінному та збалансованому використанні комп’ютерного тестування можливе значне підвищення якості навчального процесу.

Тестовий контроль, який останнім часом приваблює все більшу увагу педагогів у різних сферах - це універсальна форма контролю знань, застосовна як у середній школі, так і у вищій.

Перевагу тестового контролю складає те, що він є науково-обґрунтованим методом емпіричного дослідження. На відміну від звичайних задач тестові завдання мають чітку однозначну відповідь і оцінюються стандартно на основі цінника. У найпростішому випадку оцінкою студента є сума балів за правильно виконані завдання. Тестові завдання повинні бути стислими, чіткими і коректними, що не припускають двозначності. Самий же тест являє собою систему завдань зростаючої складності.

Тестовий контроль може застосовуватися як засіб усіх видів контролю (базового (початкового), поточного (тематичного), рубіжного (залікового), підсумкового (екзаменаційного) та самоконтролю.

Обговорюючи переваги використання новітніх інформаційних технологій у навчанні світової літератури, доцільно зауважити, що, безперечно, використання нових інформаційних технологій навчання не заперечує традиційних технологій, але проблема інформаційної адаптації людини у новому інформаційному середовищі змушує переглядати зміст традиційних технологій з частішим нахилом до вибору ефективніших методів і засобів надання освітніх послуг.
Розділ ІІІ

Застосування ІКТ на уроках світової літератури як складової особистісно орієнтованого навчання

У сучасному інформаційному просторі стали актуальними поняття “інформаційно-комунікативні технології”, “медіаграмотність”, “медіаосвіта”, “мультимедія”. Інформаційне суспільство з активним упровадженням мультимедіа в повсякденну реальність вимагає від системи освіти перебудови методів та форм навчання, які дозволять учневі гнучко адаптуватися до умов життя, що змінюються, володіти високим рівнем толерантності,пристосовувати отримані знання до власного життєвого простору

Які переваги застосування нових технологій?


  • Використання ІКТ розширює інтерпретаційне поле художнього твору: отримання інформації з різноманітних джерел, аналіз інформації, символічне кодування та розкодування інформації, створення власного конструкту на основі отриманої інформації, культурні зразки.

  • Дає можливість поєднувати традиційні джерела інформації та нетрадиційні

  • Дозволяє вийти на новий рівень освоєння навчального матеріалу, що пов'язане з використанням зорової та інших видів наочності.

Що дає вчителю літератури використання інформаційно-комунікаційних технологій?

  • економію часу на уроці;

  • глибину занурення в матеріал;

  • підвищену мотивацію навчання;

  • інтегративний підхід в навчанні;

  • можливість одночасного використання аудіо-, відео-, мультимедіа-

матеріалів;

  • можливість формування комунікативної компетенції учнів, тому що учні стають активними учасниками уроку не тільки на етапі його проведення, а й при підготовці, на етапі формування структури уроку;

  • залучення різних видів діяльності, розрахованих на активну позицію учнів, що одержали достатній рівень знань з предмета, щоб самостійно мислити, сперечатися, міркувати, що навчилися вчитися, самостійно добувати необхідну інформацію.

У своїй роботі спираюсь на наукові та практичні дослідження, досвід вчених, методистів: Мірошниченко Л., Пронкевич О. , Пометун О., Мухіна В.О. , Ісаєвої О.,Сизоненко Г., Штейнбука Ф.М., Волощук Є.

Застосування інформаційно-комунікаційних технологій дає можливість вирішувати завдання інтегративного і проблемного навчання.

Цьому сприяє так звана проектна технологія, яка дає можливість учителеві застосувати розмаїття інтерактивних вправ і змінити роль авторитарного транслятора готових ідей на натхненника інтелектуального та творчого потенціалу учня.

Майбутнє за системою навчання, що вкладалося б у схему "учень — технологія — учитель«,за якої педагог перетворюється на технолога, а учень стає активним учасником процесу навчання.

У моїй практиці використовуються учнівські презентації на одному з етапів уроку. Підготовка такого уроку спирається на метод проектів, в основі якого лежить педагогіка співробітництва.

Урок літератури, організований в режимі двох технологій, вимагає великої попередньої підготовки. Форма його організації така: клас ділиться на кілька груп у складі 4-5 чоловік, в кожну з них входять учні, різні за рівнем навченості. Одним і тим же складом група може працювати від одного уроку до кількох місяців. Групи отримують конкретні завдання. Кожен учень повинен, використовуючи різні джерела, підготувати інформацію-відповідь на своє питання. Представники групи готують презентацію, щоб наочно, емоційно представити своє завдання на уроці, підключаючи вигадку і фантазію.

Безумовно, урок від початку створення і до свого логічного кінця створюється під керівництвом педагога, який при необхідності допомагає учням почати роботу в групах, спостерігає за тим, як іде співпраця між ними, не втручаючись у хід обговорення, в кінці оцінює роботу учнів та співробітництво у групах. Що ж дає самим учням навчання у співпраці? Усвідомлення особистої участі та відповідальності за успіх спільної роботи. Усвідомлення творчої взаємозалежності членів групи. Уміння вести діалог, йти на компроміс, поважати думку інших. Інтенсивне творче спілкування між учнями.

Регулярне обговорення всією групою проміжних підсумків роботи підвищує її ефективність. І тому методика створення проектних робіт активно використовується в практиці викладання літератури.

Захист проектів може бути як у формі презентацій, так і у формі стінгазети, ілюстрацій, схем, таблиць.

Заняття з літератури з мультимедійною підтримкою можуть бути різноманітними за типом. У нашій практиці використовуються:



Уроки-лекції. Інформаційно-комунікаційні технології на цьому типі уроку роблять лекцію більш ефективної і активізують роботу класу. Презентація дозволяє упорядкувати наочний матеріал, залучити суміжні літературі види мистецтва. На великому екрані можна ілюстрацію показати фрагментами, виділивши головне, збільшивши окремі частини, ввести анімацію, колір. Ілюстрацію можна супроводити текстом, показати її на тлі музики.

Презентація дозволяє навчити створювати опорні схеми і конспекти в більш комфортному комунікативному режимі (тези оформляються на слайдах, є зразок створення опорних положень лекції для учнів). Проблемний характер лекції може здаватися не самим учителем (проблемне питання), а самостійно усвідомлюється учнями в ході роботи з різними матеріалами: портрет, карикатура, полярні критичні оцінки і т.д. Форма презентації дозволяє естетично розташувати матеріал і супроводжувати слово вчителя на всьому просторі уроку. Презентація до уроку-лекції може створюватися самим учителем або на основі невеликих учнівських презентацій, що ілюструють їхні доповіді і повідомлення.

Під час такого уроку учні обов'язково ведуть записи у своїх робочих зошитах. Тобто ІКТ не скасовують традиційну методику підготовки і проведення такого типу уроку, але в певному сенсі полегшують і актуалізують (роблять практично значущими для учнів) технологію його створення.

Урок аналізу тексту. На такому уроці презентація дозволяє реалізувати інтегративний підхід до навчання. Інтерпретуючи художній текст, учень може і повинен бачити різноманітність трактувань образів і тем. Залучення фрагментів вистав, кінофільмів, опер, різних ілюстрацій, доповнених витягами з літературознавчих робіт, дозволяє створити проблемну ситуацію, вирішити яку допомагає спільна робота на уроці. Проблемно-дослідне навчання стає провідним на таких уроках. На слайдах розміщується не тільки додатковий матеріал, але й формулюються завдання, фіксуються проміжні та підсумкові висновки. На відміну від уроків-лекцій презентація не просто супроводжує слово вчителя, а є до певної міри інтерпретацією літературного тексту. Візуальні образи презентації по суті розраховані на розвиток співтворчості читача. Зіставляючи відео-або аудіо-ілюстрації, учень вже аналізує текст (прийом прихованого аналізу тексту).

Вибір з низки запропонованих ілюстрацій, найбільш адекватно відображає авторську точку зору, - це, на мій погляд, ще один прийом, спрямований на розвиток відтворення уяви .

Необхідно пам'ятати, що на уроці аналізу тексту головною завжди залишається робота з текстом, а ІКТ лише урізноманітнюють методи, прийоми і форми роботи, які розвивають різні сторони особистості учня, допомагають досягти цілісності розгляду твори в єдності змісту і форми, побачити змістовність, смислове значення кожного елемента форми.

Узагальнюючі уроки. Завдання такого типу уроку - зібрати всі спостереження, зроблені в процесі аналізу, в єдину систему цілісного сприйняття твору, але вже на рівні більш глибокого розуміння; вийти за межі вже порушених проблем, емоційно охопити весь твір. Вирішити ці завдання і дозволяють ІКТ, створивши якусь візуальну метафору твору, з'єднавши емоційно-художній і логічний види творчої діяльності учнів на уроці. Схеми, таблиці, тезове розташування матеріалу дозволяють заощадити час і, найголовніше, глибше зрозуміти твір. Крім того, висновки та схеми можуть з'являтися поступово, після обговорення або опитування учнів. Учитель завдяки презентації може весь час контролювати роботу класу. У перерахованих типах уроків презентації створені вчителем, проте, як говорилося вище, учень теж може брати участь у створенні презентації. Сам учень може бути автором уроку-презентації, який стає його підсумкової роботою по темі або курсом, творчим звітом про результати дослідницької роботи.

У роботі з презентаціями здійснюється індивідуальний підхід до навчання, активніше йде процес соціалізації, самоствердження особистості, розвивається історичне, науково-природне мислення.

Обговорюючи переваги використання новітніх інформаційних технологій у навчанні світової літератури, доцільно згадати і тестовий контроль, який останнім часом приваблює все більшу увагу педагогів у різних сферах - це універсальна форма контролю знань, застосовна як у середній школі, так і у вищій.

Перевагу тестового контролю складає те, що він є науково-обґрунтованим методом емпіричного дослідження. На відміну від звичайних задач тестові завдання мають чітку однозначну відповідь і оцінюються стандартно на основі цінника. У найпростішому випадку оцінкою студента є сума балів за правильно виконані завдання. Тестові завдання повинні бути стислими, чіткими і коректними, що не припускають двозначності. Самий же тест являє собою систему завдань зростаючої складності.

Тестовий контроль може застосовуватися як засіб усіх видів контролю (базового (початкового), поточного (тематичного), рубіжного (залікового), підсумкового (екзаменаційного) та самоконтролю.

Проводячи поточне і тематичне оцінювання навчальних досягнень студентів у такій формі, викладач одержує інформацію не тільки про якість знань окремих студентів, але й про те, як засвоєно матеріал групою в цілому.

Запропоновані матеріали розроблені в програмі Айрен. Айрен - це програма, яка дозволяє створювати тести для перевірки знань і проводить тестування в локальній мережі, через Інтернет або на персональних комп'ютерах. Тести можуть включати завдання різних типів: завдання на вибір однієї правильної відповіді (варіанти відповідей позначені кружечками), завдання на вибір кількох правильних відповідей (варіанти відповідей позначені квадратиками), завдання на встановлення послідовності та відповідності, завдання на введення відповіді з клавіатури. Студентам, для того щоб розпочати тест, досить запустити отриманий файл на будь-якому комп'ютері з Windows, без встановлення будь-якої програми.

Після запуску файлу на екрані з'являється вікно, де зазначено назву розділу, текст запитання та варіанти відповідей.

При виконанні завдання на вибір правильної відповіді поряд з правильними відповідями ставлять позначки у відповідних віконцях, причому, якщо варіанти відповідей позначені кружечком – це означає, що правильна відповідь одна; якщо квадратиком, то правильних відповідей кілька.

Виконуючи завдання на встановлення відповідності або послідовності, студент за допомогою миші методом перетягування повинен вставити правильну відповідь з правої колонки у відповідне поле.

Після вибору відповіді у кожному завданні потрібно натиснути клавішу «Ответить». Відповівши на всі запитання тесту, необхідно натиснути клавішу «Завершить работу». В результаті на екрані з'явиться результат - кількість балів, отриманих студентом.

У даній програмі корисним є те, що при кожному наступному виконанні певного тесту програма змінює послідовність запитань, а також послідовність відповідей на кожне запитання. Це зменшує ймовірність того, що студенти заздалегідь поцікавляться у тих, хто вже протестувався, і запам'ятають місце правильної відповіді.

Перевірка знань студентів у вигляді завдань у тестовій формі дозволяє викладачу визначити рівень навчальних досягнень студентів водночас із багатьох тем і розділів програми, зокрема зміст художніх творів, аналіз художніх творів, літературний процес, відомості з теорії літератури; об’єктивно оцінити рівень засвоєння навчального матеріалу; створити для всіх студентів рівні умови під час складання тестів.

Таким чином саме за допомогою мультимедійних технологій можна застосовувати багато форм роботи на уроці, цілісно реалізувати виховний аспект.

В учнів формуються ключові компетентності, що пред'являються Державним стандартом освіти: уміння узагальнювати, аналізувати, систематизувати інформацію за потрібною темою; вміння працювати в групі; вміння знаходити інформацію в різних джерелах; комунікативна компетентність; усвідомлення корисності отриманих знань та вмінь.

Але при всіх перевагах, які дає використання інформаційних технологій, необхідно пам’ятати про їх розумне використання, не забуваючи про живе спілкування, мислення, живе слово на заняттях , про основне завдання літератури: «Виховувати всебічно розвинуту, гармонійну особистість».



Додаток

Фрагмент уроку 1

Тема заняття: «Срібне століття» російської поезії: художні відкриття і здобутки.

Вид заняття (тип уроку) урок - презентація доби

Мета заняття.

Освітня : формувати уявлення про розмаїття літературних напрямів, шкіл і течій у російській поезії наприкінці ХІХ- на початку ХХ ст., поглибити знання про модерністські напрями; розвивати вміння визначати риси певного напряму.

Виховна : сприяти вихованню інтересу до російської поезії, виховувати літературний смак.

Вивчення нового матеріалу.

Епіграф: Тільки ми – обличчя нашого Часу.



"Ляпас громадського смаку»
1.Виникнення модерністської літератури в Росії.

2. Характеристика течій:

а) символізм; специфіка російського символізму;

б) акмеїзм;

в) футуризм; особливості російського футуризму.

3. Місце поезії «срібного століття» у світовій літературі..

Слово викладача.


  1. Виступи творчих груп (виступ супроводжує презентація).

Група І. Розвиток символізму в російській поезії.

Девіз:"Мы дети страшных лет России" (З. Гіппіус)

Теоретики. Символізм став основною течією в модернізмі. Праця Д. Мережковського «Про причини занепаду і нові течії сучасної російської літератури» - маніфест символізму.

  • Символ – найдосконаліше втілення ідей, засіб відкриття суті речей, життєвих явищ, особистих уявлень, глибин людської душі

  • Поезія – своєрідна форма спілкування з Богом.

  • В. Соловйов – основоположник російського символізму – розвинув ідею Ф. Достоєвського «Краса врятує світ». Світова Душа Софія (Вічна Жіночість) своєю божественною Силою і нетлінною Красою врятує світ від падіння Отже, божественне начало символісти бачать у жінці, і не випадково одним із центральних образів у творчості, наприклад, О. Блока є образ Прекрасної Дами.

  • Часто оспівували таємничий потойбічний світ

(«Смерть, пленяя красотою, обещает отдых упоительный», писав Д. Мережковський).

Літературознавці: Виразне читання і аналіз поезії В. Соловйова "Милый друг, иль ты не видишь"

Літературознавці:

Ті ж самі теми продовжують і поети другого покоління (В. Брюсов, К. Бальмонт, Ф. Сологуб та ін.) «Очарован тайной твоей красы необычайной», - звертався до смерті Ф. Сологуб)

Вважаючи, що світ неможливо пізнати, символісти не вважали за обов’язкову наявність логіки у віршах ( т.з. алогізм, В. Брюсов «Творчість»). Для поезії, на думку символістів, достатньо однієї мелодійності.

Теоретики: Російський символізм у значній мірі визначається романтичним ідеалізмом. Поезія – інтуїтивне усвідомлення таємної суті світу і душі людини, яке зображується в ліричних переживаннях митця за допомогою засобів художньої абстракції (символи, іномовлення).

Символісти розкрили трагедію Росії на рубежі ХІХ-ХХ ст.. через переживання особистості. Майбутньому апокаліпсису вони протиставляли світ вічних ідей та образів.

Старше і молодше покоління символістів:

1) Д. Мережковський, С. Соловйов, В. Брюсов, Ф. Сологуб;

2) О. Блок, З. Гіппіус, А. Білий, К. Бальмонт, І. Анненський.

Слово викладача. Приблизно в 1905-1907 рр. російський символізм переживає кризу. Абстрактні образи і символи вже не могли відобразити дійсність, що стрімко змінювалась. Поезія мала спуститися з небес на землю. Так виникла нова течія модернізму - акмеїзм (від грец. Akme – розквітла сила) теоретично обґрунтований у працях М. Гумільова, С. Городецького, М. Кузміна.

Творча група 2. Акмеїзм – суто російський мистецький напрям.

Девіз: «Хай троянда знову стане прекрасною сама по собі…»

(С. Городецький)

Теоретики: Кілька поетів відійшли від символістської академії Вяч. Іванова, не погоджуючись з критикою поеми М. Гумільова «Блудний син». Утворилась нова група «Цех поетів» (М. Гумільов, С. Городецький, С. Лозинський). В 1912-13 рр. видавали ж. «Гіперборей». Весною «цеховики» оголосили про нову течію – акмеїзм. М. Гумільов, С. Городецький опублікували свої маніфести.

Основні положення акмеїзму:



  • наповнення слів усвідомленим змістом замість ірраціональної музики як знак реальності і водночас відображення духовного світу особистості;

  • розвиток традицій світової класики ( М, Гумільов писав, що Шекспір, Рабле, Війон, Гете дали чотири елементи творчості як підгрунтя акмеїзму);

  • спрямованість на удосконалення поетичної майстерності.

Головне досягнення акмеїзму – це наближення поезії до проблем реальної дійсності. С. Городецький писав, що «в акмеїстів троянда стала прекрасною сама по собі, а не тому, що вона символ».

Слово викладача. Трагічна доля поетів – акмеїстів. Різні долі тих, хто починав як акмеїст. А. Ахматова, пройшовши важкі випробування, зберегла в найстрашніші роки чесність, безкомпромісність, відданість поетичному слову. М. Гумільов був розстріляний. М. Кузмін помер на батьківщині у забутті. Є. Кузьміна-Караваєва, покинувши Росію, стала легендарною Матір’ю Марією, яка врятувала багато життів. О. Мандельштам загинув, ставши жертвою сталінських репресій.

Група 3. Футуризм – авангардистська течія російської поезії поч. ХХ ст.

Девіз: "Тільки ми - обличчя нашого Часу" ("Ляпас громадському смаку")

Теоретики: Російський футуризм був пов'язаний з італійським (1909р. Марінетті «Маніфест футуризму»), але пішов своїм шляхом. Розвиток його тісно пов'язаний з ідеями перетворення світу, а також необхідністю пошуків нових естетичних форм у мистецтві. Футуристи (від латин. Futurum – майбутнє) сформувалися як творча спілка в 1910-і рр.

Найбільш важливим у їх естетичній програмі було заперечення спадщини попередніх літературних епох. Вони вважали свою поезію початком усіх нових шляхів для розкріпаченого слова. Склад, звук могли виступати у них в раніше невідомих комбінаціях, за якими розумівся потаємний зміст. Недосяжний, на їх думку, ні «попередній» мові, ні «попередній» культурі.

Головною у створюваному творчому всесвіті визнавалась лише абсолютно вільно експериментуюча зі словом суб’єктивна воля художника.

Літературознавці: Виразне читання і аналіз поезії В. Хлебнікова.

Теоретики: В Росії склалися чотири групи футуристів:

1. «Гілея», «бедетлян» (кубофутуристи) – це В. Каменський, О. Кручоних, В. Маяковський, В. Хлебніков, В. і Д. Бурлюки, які намагалися створити поетичну мову майбутнього, препаруючи морфеми наявного «матеріалу». Вони стали творцями маніфесту «Ляпас громадській думці».



2.«Асоціація егофутуристів» - В. Шершеневич, І. Северянін, К. Олімпов . 3.«Мезонін поезії» - Р. Івлєв.

4. «Центрифуга» - С. Бобров, Б. Пастернак,М. Аксьонов, М. Асєєв.

Літературознавці. Виразне читання і аналіз поезії І. Северяніна

Теоретики: Російські футуристи більше за інших відчули кризу старого суспільства. Вони намагалися через мистецтво усвідомити майбутнє перетворення світу та народження «нового людства».

Футуристи заперечували старі норми і традиції, проте в їхній поезії бачимо повернення до фольклорних першоджерел, використання тонічної системи віршування, збагаченої новими відкриттями.



Слово викладача. Висновки. Отже, «срібне століття» російської поезії – ціла епоха в розвиткові російської літератури, яка надалі знайшла своє відображення як в російській, так і в літературах інших народів, зокрема, українській. Це час розквіту релігійно-філософської думки, нових шкіл, течій тощо, але найголовніше – це усвідомлення ролі поезії як особливої сфери життя людини

Фрагмент уроку 2



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал