Засоби масової інформації та їх роль у суспільному житті



Скачати 196.83 Kb.
Дата конвертації09.12.2016
Розмір196.83 Kb.
ТипКонспект
В’язівська ЗОШ І-ІІІ ст.

План – конспект

уроку з «Людина і світ» в 11 класі

на тему:

«Засоби масової інформації та їх роль у суспільному житті»

Вчитель історії та правознавства:

Цапенко О.І.

16 квітня 2014 р.



Тема:Засоби масової інформації та їх роль у суспільному житті

Мета: розкрити сутність понять «ЗМІ»,«свобода слова» та «цензура»;

визначити основні види і функції ЗМІ; розкрити роль ЗМІ у сучасному суспільному житті; охарактеризувати інформаційний простір України;розвивати вміння роботи в групах і працювати із роздатковим матеріалом,аналізувати навчальний матеріал, робити висновки та узагальнення; виховувати учнів на демократичних засадах.



Епіграф: «Про світле майбутнє піклуються політики, про світле минуле - історики, про світлу сучасність – журналісти». (Жарко Петан).

Обладнання: Епіграф, ілюстрації, комп’ютер, мікрофон, роздатковий матеріал – бліц – турнір і тести , назви команд:«Журналісти», «Правозахисники», «скарбничка мудрості».

Тип уроку:комбінований

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент уроку

II. Актуалізація опорних знань

Бліц – турнір( письмово)

1.Система методів, способів і засобів здійснення політичної влади – це…( політичний режим). (1б.)

2.Демократія – це…( політичний режим , заснований на визнані верховенства законів і народовладдя) (1,5 б.).

3.Як звучить гасло демократичного політичного режиму?

(«Дозволено все, що не заборонено законом»). (1,5 б.).

4.Назвати будь – які 3 політичні ролі, які може виконувати людина. (Виборець, депутат, член партії, учасник мітингу). (1б.)

5.Назвати виборні посади в Україні. ( Президента, ВРУ, органи місцевого самоврядування).(1б.)

6. Назвати типи виборчих систем. ( Мажоритарна, пропорційна, змішана).(1б.).

7. Встановити відповідність:

А) Вибори 1) Знання людини про політику, політичну систему.

Б) Електорат 2)Дії громадянина, що мають на меті вплинути на

В) Політичні знанняприйняття і реалізацію державних рішень.

Г) Політична участь 3)Передбачена Конституцією та законами форма

прямого народовладдя.

4) Коло виборців, що збираються голосувати на

виборах.


Відповідь: А-3; Б-4; В-1;Г-2. (2 б.)

7.Розкрити 4 характерні ознаки демократичного режиму

( Народ – джерело влади; церква відокремлена від держави; ЗМІ вільні від цензури; демократичні вибори; поділ влади; відсутність офіційної ідеології; політичний плюралізм).1,5 б.)

8. Назвати вік, коли людина отримує активне виборче право. ( з 18 років)(0,5б.).

9.Абсентеїзм – це … ( ухиляння виборців від участі у голосуванні)(1б.).

III. Мотивація навчальної діяльності

Вчитель: Прослухайте декілька висловів. Спробуйте проаналізувати про що вони.



*Вірна інформація легко проходить будь-які перевірки

*Вигідніше вкласти один долар у пресу, чим десять доларів у зброю: зброя навряд чи заговорить взагалі, а преса з ранку до ночі не закриває рота.

* В останні час фільми жахів сильно програють випускам новин.

- Що об’єднує всі ці крилаті вислови?



Асоціативний кущ

ЗМІ

Бесіда

2. Наведіть приклади відомих інформаційних програм. Як ви їх оцінюєте?

3. Які ще засоби поширення інформації вам відомі?

4. Чи насправді ЗМІ сьогодні незалежні? Аргументуйте свою відповідь.

5. Наведіть приклади із історії, коли ЗМІ перебували під наглядом держави.

ІІІ. Оголошення теми і мети уроку.

Отже, тема нашого сьогоднішнього уроку звучить так: «Засоби масової інформації та їх роль у суспільному житті». Відкрийте свої робочі зошити , запишіть сьогоднішню дату і тему уроку. План уроку ми не записуємо, але ознайомимось із ним.



План уроку

1.З історії розвитку ЗМІ.

2. Види та функції ЗМІ.

3.Участь ЗМІ у формуванні суспільної думки та громадського суспільства.

4. Свобода слова та цензура.

5. Інформаційний простір України.

На сьогоднішньому уроці ми розтлумачимо термін «засоби масової інформації», познайомимося з історією ЗМІ, видами засобів ЗМІ ,функціями ЗМІ. Ми маємо зрозуміти, що ЗМІ - не лише джерело поширення інформації в суспільстві, а й засіб формування громадської думки. Поговоримо, в чому ж полягає значення цензури і чому за Конституцією України вона заборонена.

А епіграф до сьогоднішнього уроку я підібрала ось цей: «Про світле майбутнє піклуються політики, про світле минуле - історики, про світлу сучасність – журналісти».(Жарко Петан).



  • Як ви його зрозуміли?

  • Чи погоджуєтесь із цими словами? Чому?

IV. Вивчення нового матеріалу

Вступне слово вчителя

У сучасний період розвитку українського суспільства успішне вирішення політичних, економічних і соціальних завдань все дедалі залежить від дії соціальної активністі особистості. Важливу роль у формуванні цієї активності, а також громадської думки грають засоби масової інформації. Про зростаючу роль преси, радіо і телебачення в суспільному житті країни свідчать їхній бурхливий ріст, поширеність і доступність масової інформації. Друковане й усне слово, телевізійне зображення здатні в найкоротші терміни досягти найбільш віддалених районів, проникнути в будь-яку соціальну верству суспільства.

Засоби масової інформації — потужна сила впливу на свідомість людей, засіб оперативного донесення інформації в різні куточки світу, найбільш ефективний засіб впливу на емоції людини, здатний переконувати щонайкраще. Особливо чітко це виявляється у відношенні електронних ЗМІ, які збирають найбільшу аудиторію.

На сьогодні значно зріс вплив засобів масової інформації на особистість. Панівнестановище серед засобів масової інформації зараз займає телебачення. Якщо наприкінці 70-х — напочатку 80-х років телевізор вважався розкішшю, то сьогодні телебачення міцно увійшло в побут практично кожної сім’ї. Поступово телебачення витісняє газети і журнали, серйозно конкурує з радіо. Конкуренція з пресою пояснюється появою на телебаченні нових технологій.

Засоби масової інформації як важлива складова суспільства і виконують різні ролі й набувають особливої значущості. Це можуть бути ролі організатора, об’єднувача, консолідатора суспільства, його просвітителя. Але вони можуть викопувати і дезорганізаційну, роз’єднувальну роль.


  1. 3 історії розвитку ЗМІ( показ презентації)

Як свідчить еволюція журналістики, одним із головних напрямків її розвитку було найбільш повне задоволення потреб людини в комунікації, тобто необхідній їй соціально значимої інформації. Вже в доісторичні часи людина сама виступала як засіб комунікації: різні відомості поширювали шамани, провісники, оракули, а засобом консервації її був наскальний живопис, пергамент, глиняні дощечки.

На сьогодні більшість дослідників єдині в думці, що появу преси слід віднести до V ст. до н. е., коли в Римі виходили перші газети, які лише за часів Юлія Цезаря (60 р. до н. е.) почали нагадувати сучасні. Найбільш відомим є щоденний бюлетень «Acta diurna» («Події дня»). Разом з тим є відомості, що доісторичні видання були і в Азії (наприклад, в Китаї у VIII столітті нашої ери виходила «Диба» — «Придворна газета», «Кібелчжі» — «хронікальна газета», а в Японії на глиняних дошках збереглася «Іоміурі каварабан» — «Читати і передавати»), що є, по суті, прагазетними явищами.

У середньовіччі значного поширення набули так звані «летючі листки» (серед них — реляції, ревю, куранти та ін.), які мали яскраво виражений інформаційно-прикладний характер. Винахід в 1440 p. І. Гуттенбергом процесу друку за допомогою рухомих літер сприяло розвитку преси і журналістики. Батьківщиною преси як соціального інституту можна вважати територію Західної Європи. Першою газетою у власному розумінні цього слова прийнято вважати бельгійську «Niewe Tydingen» («Всі новини»), яка стала виходити в Антверпені приблизно з 1605 року в друкарні Авраама Вергевена. 3 11 березня 1702 р. в Англії, в Лондоні почали видавати першу щоденну газету «Daily Courant» («Щоденний вісник»).

У стародавні часи форми мови реалізовувалися в літописах, хроніках, анналах, життєписах, історіях, подорожах, у різноманітних епістолярних формах — від особистого листа до офіційних послань, від повчань і наказів до булл, рескриптів, прокламацій. А після виникнення друкованої журналістики почала формуватися система журналістських жанрів. Серед початкових можна назвати інформацію-хроніку, репортаж, памфлети. Далі почали з’являтися й інші газетно-журнальні жанри.



Прийнято виділяти такі типи журналістики:

релігійно-клерикальна (XV-XVI ст.);

феодально-монархічна (XVI-XVIII ст.);

буржуазна (ХІХ-ХХ ст.);

соціалістична (XX ст.);

загальногуманістична (кінець XX ст. — початок III тисячоліття).

У середньовіччі, у період релігійно-клерикального типу, діапазон творчості був різко обмежений. Це пояснювалося не стільки малим числом грамотних людей, скільки впливом релігії на всі сфери життя. Не допускалося інакомислення, що діставало відображення в періодичних виданнях. Феодально-монархічний тип відображає незначну економічну розвиненість суспільства і початок переходу від натурального господарства до товарно-грошових відносин. Розвиток торгівлі вимагав обміну інформацією про товари, прибуття кораблів, ціни.

У XIX ст. журналістика стала найважливішою частиною суспільно-політичного життя і господарювання. Вона перетворилася на знаряддя політичної боротьби — 80 % преси мали яскраво виражений політичний і суспільно-політичний характер. Стався класичний поділ преси на якісну (елітарну) і популярну (масову). До кінця XX ст. до неї додався тип проміжних ЗМІ.

Соціалістична журналістика цілком була орієнтована на ідеологічну залежність, головною константою в ній була партійність.

До теперішнього часу ми можемо говорити про формування загальногуманістичної журналістики.

Даючи оцінку існуючим типам, потрібно відзначити, що не скрізь вони існували обов’язково в такому порядку і чистій формі — їх наявність залежала від конкретної ситуації в державі.

Основні етапи розвитку ЗМІ

1) До початку нашої ери — прагазетні явища;

2) з початку нашої ери до XV ст. н. е. — епоха рукописних видань;

3) з XV ст. до XVII ст. — винахід і розвиток друкарства, становлення газетно-журнальної справи;

4) з XVIII ст. допочатку XX ст. — розвиток журналістики як суспільного інституту, вдосконалення поліграфічної бази, становлення преси як основи демократії;

5) 1900-1945 рр. — набуття пресою функцій «четвертої влади»;

6) 1945-1955 рр. — процес концентрації та монополізації ЗМІ;

7) 1955-1990 рр. — епоха становлення електронних засобів комунікації;

8) з 1990 р. і до сьогодні — становлення нового інформаційного порядку у світі.

2. Види та функції ЗМІ.

(Пояснення вчителя + показ презентації)

ЗМІ – це періодичні друковані видання та інші засоби поширення інформації, спрямовані на охоплення необмеженого кола осіб з метою їх оперативного інформування про події та явища у світі, окремій країні, певному регіоні, а також на виконання певних соціальних функцій. ( Це визначення є у підручнику на ст.180)

Засоби масової інформації (ЗМІ), мас медіа (Massmedia) — преса (газети, журнали, книги), радіо, телебачення, інтернет, кінематограф, звукозаписи та відеозаписи, відеотекст, телетекст, рекламні щити та панелі, домашні відеоцентри, що поєднують телевізійні, телефонні, комп'ютерні та інші лінії зв'язку. Всім цим засобам притаманні якості, що їх об'єднують — звернення до масової аудиторії, доступність багатьом людям, корпоративний зміст виробництва і розповсюдження інформації.

В Україні діяльність ЗМІ регулюється законами «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», «Про інформацію», «Про рекламу», «Про телебачення та радіомовлення» та низкою інших. Разом із тим, в Україні діє чинний Закон Союзу Радянських Соціалістичних Республік «Про пресу та інші засоби масової інформації» від 01.08.1990 року, в якому зазначено, що під ЗМІ розуміються — газети, журнали, теле — і радіопрограми… Про інтернет-видання взагалі мова не йдеться.

Засоби масової інформації —форми публічного і відкритого поширення інформації для широкого кола користувачів, що здійснюється за допомогою технічних засобів.( визначення учні записують у зошит)

ЗМІ становлять складну систему, виділяють два головні їх типи: друковані (преса) та електронні (радіомовлення, телебачення, кінопродукція, аудіопродукція).

Преса (газети, тижневики, журнали, альманахи, книжки) дістала особливе місце в системі ЗМІ. Продукція, що вийшла з-під друкарського верстата, несе інформацію у вигляді надрукованого буквеного тексту, фотографій, малюнків, плакатів, схем, графіків та інших зображально-графічних форм, які читач-глядач сприймає без допомоги яких-небудь додаткових засобів (натомість для отримання радіотелевізійної інформації потрібні телевізор, радіоприймач, магнітофон і т. ін.). Друковані видання легко мати «при собі» і звертатися до «вилучення» інформації у зручний час, не заважаючи оточуючим, і за обставин, що не дозволяють або заважають слухати радіо чи дивитися телепередачі (в поїзді, метро, автобусі, літаку і т. ін.).

Інтернет - як засіб масової інформації

На початку 90-х про “Інтернет” говорили досить мало, особливо у нашій країні.Сьогодні ж практично не обходиться без постійного згадування про це науковевідкриття останньої чверті XX століття в таких засобах масової інформації якгазети, радіо і телебачення.

“Інтернет” - глобальна комп'ютерна мережа, що охоплює увесь світ. Сьогоднівона, має близько 1,5 мільярди абонентів у більш ніж 200 країнах світу.

Щомісяця розмір мережі збільшується на 7-10%. “Iнтернет” утворив як би ядро,що забезпечує зв'язок різних інформаційних мереж, що належать різнимустановам в усьому світі, одна з одною.

“Інтернет” міцно ввійшов у життябагатьох людей, він не тільки претендує, але вже зайняв визначне місце серед традиційних ЗМІ. І очевидно, з огляду на дуже швидкий прогреснаукової думки в наш час, у найближче десятиліття, можливо у двадцятиліття,займе головне місце серед традиційних джерел інформації.

На сьогоднішній день “Інтернет” включає і відображає майже всі сфери життясуспільства. Він значною мірою впливає на економічне, політичне і культурнежиття як однієї країни, так і світу в цілому.

Слід зауважити, що на даному етапі свого розвитку система “Інтернет” маєдосить багато недоліків і внаслідок цього виникає величезна кількість

невирішених проблем:

викрадення тисяч чи мільйонів доларів хакерами;

ламанняпрограм та сайтів хакерами;

виведення з ладу величезних кількостейкомп’ютерів;

віруси, що також завдають шкоди комп’ютерам;

відсутність цензуриі цей список можна було б ще довго продовжувати. Все це завдає моральної, аінколи і фізичної шкоди людям.

Та з недоліками, чи без них, “Інтернет” прогресує і вчені передбачають йомувелике майбутнє. Адже крім недоліків мережа має досить багато позитивнихсторін, які значно поліпшують життя людей у всьому світі.



Функції ЗМІ

А)Робота з текстом підручника

Опрацюйте матеріал у підручнику на ст.181, п. 56 і випишіть у зошити основні функції ЗМІ.



Взагалі, ЗМІ виконує величезну кількість функцій в абсолютно різних сферах.

1. Комунікативна — функція спілкування, налагодження контакту.

2. Організаторська — у ній найбільш наочно проявляється роль журналістики як «четвертої влади» в суспільстві.

3. Ідеологічна (соціально-орієнтаційна), пов’язана з прагненням здійснювати глибокий вплив на світоглядні основи та ціннісні орієнтації аудиторії, на самосвідомість людей, їх ідеали та прагнення, включаючи мотивацію поведінкових актів.

4. Культурно-освітня, яка полягає втому, щоб, будучи одним з інститутів культури суспільства й беручи участь у пропаганді та поширенні в житті суспільства високих культурних цінностей, виховувати людей на зразках загальносвітової культури, тим самим сприяючи всебічному розвитку людини.

5. Рекламно-довідкова, пов’язана із задоволенням утилітарних запитів у зв’язку зі світом захоплень різних верств аудиторії (сад, город, туризм, колекціонування, шахи і т. д. і т. п.).

6. Рекреативна (розваги, зняття напруги, отримання задоволення).

Б) Доповнення вчителя

У кожній з цих сфер ЗМІ виконують свої соціальні ролі:



виробничо-економічну,

регулювальну,

духовно-ідеологічну,

інформаційно-комунікативну.

Так, в економічній галузі вона стає елементом системи виробництва, набуває якості товару. У соціальному вимірі головним є збір, накопичення, зберігання, переробка та розповсюдження інформації.

У духовній сфері преса виконує пізнавальну, освітню, виховну функції, властиві всім ідеологічним інститутам.

Генеральним суб’єктом по відношенню до журналістики є суспільство. На задоволення потреб усього суспільства спрямовані функції інтеграції пізнання, що виконує журналістика. Окремі соціальні структури як суб’єкти своїми потребами в завоюванні й утриманні влади визначають такі функції журналістики, як пропаганда, агітація, організація. Особистість визначає функції орієнтації, морально-психологічного задоволення.

Для такого специфічного виду соціальних суб’єктів, як журналісти, журналістика виконує службово-професійну і творчу функції.

Однак викликає сумнів власне розподіл суб’єктів, оскільки журналіст може виконувати не тільки творчу і професійні функції, але також використовувати пресу у своїх власних інтересах.



3.Участь ЗМІ у формуванні суспільної думки та громадського суспільства думки.

4. Свобода слова та цензура.

Робота в малих групах за текстом підручника (За жеребкуванням лідери груп визначають своє завдання)

І група – «Журналісти» - завдання : «Участь ЗМІ у формуванні суспільної думки та громадського суспільства думки».( п.57).

ІІ група – « Правозахисники»- завдання : «Свобода слова та цензура. Соціальна відповідальність преси». ( п 57, ст.. 184 і п.58).

ЗМІ відіграють у політичному житті суспільства істотну роль, безпосередньо стосуючись його життєдіяльності і виконуючи репродуктивну (відображають політику через радіо, телебачення і пресу) і продуктивну (творить) функції, тому вони тією ж мірою, що і творці політики, несуть відповідальність за те, що відбувається в суспільстві.

Об’єднання націй у сильні централізовані держави часто виявлялося можливим завдяки появі преси, яка створила новий вид соціальної спільноти — публіку окремо взятої газети. Члени цієї агрегації розділені відстанями, але об’єднані споживаною інформацією. Преса прискорила і поставила на «потік» вироблення єдиних символів і значень у національному масштабі. Сьогодні ЗМІ не тільки безупинно відтворюють цей процес, але й виводять його на глобальний рівень. Хоча мас-медіа покликані вирішувати певні завдання в політичній системі та суспільстві, у реальному житті вони досить самостійні, мають цілі, які часто різняться від потреб суспільства і використовують для їх досягнення різні методи.

Політичний вплив ЗМІ здійснюють через вплив на розум і почуття людини.

У демократичних державах явно переважає раціональна модель масових комунікацій, розрахована на переконання людей за допомогою інформування та аргументації, побудованою згідно із законами логіки. Ця модель відповідає сформованому там типу менталітету і політичної культури людей. Вона пропонує змагальність різних ЗМІ в боротьбі за увагу і довіру аудиторії. У цих державах законом заборонено використання ЗМІ для розпалювання расової, національної, класової та релігійної ненависті і ворожнечі, проте в них різні політичні сили для пропаганди своїх ідей і цінностей широко застосовують методи переважно емоційного впливу, що особливо яскраво проявляється в періоди виборчих кампаній і нерідко може затьмарити раціональні доводи та аргументи. Цим широко користуються тоталітарні, авторитарні і особливо етнократичні режими, насичуючи свою політичну пропаганду емоційним змістом. Тут ЗМІ широко використовують методи психологічного навіювання, засновані на страху і вірі, для розпалювання фанатизму, недовіри або ненависті до політичних опонентів, осіб інших національностей і всіх неугодних.

Незважаючи на важливість емоційного впливу, все ж таки головний вплив на політику ЗМІ здійснюють через інформаційний процес. Основними етапами цього процесу є одержання, відбір, препарування, коментування відомостей. Від того, яку інформацію, вякій формі і з якими коментарями отримують суб’єкти політики, багато в чому залежать їх подальші дії. Вони не тільки відбирають відомості, які поставляють інформаційні агентства, але і самі видобувають і оформляють їх, а також виступають їх коментаторами і поширювачами. Потік інформації в сучасному світі настільки різноманітний і суперечливий, що самостійно розібратися в ньому не в змозі ні окрема людина, ні навіть група фахівців. Тому відбір найбільш важливої інформації та її подання у доступній масової аудиторії формі і коментування — важливе завдання всієї системи ЗМІ. Інформованість громадян, у тому числі політиків, прямо залежить від того, як, з якими цілями і за якими критеріями відбирається інформація, наскільки глибоко вона відображає реальні факти після її препарування та редукції, здійснених газетами, радіо, телебаченням, а також від способу і форм подання інформації.

Роль ЗМІ в політиці не можна оцінювати однозначно. Вони являють собою складний багатогранний інститут, що складається з безлічі органів і елементів, які забезпечують інформування населення про те, що відбувається в кожній конкретній країні і в усьому світі.

5. Інформаційний простір України.

Пояснення вчителя.( п.59, ст. 187).

- Який телеканал вам подобається найбільше? Чому?

V. Закріплення нового матеріалу

А) Тестові завдання для обох груп ( на швидкість)і взаємоперевірка.

Тестові завдання для самоконтролю

1. Як називається розгалужена мережа установ, що займаються збором, обробкою, поширенням інформації? а) демократія, б) засоби масової інформації, в) шкільне самоврядування, г) місцеве самоврядування.

2. Що відносять до друкованих засобів масової інформації? а) газети, журнали, бюлетені, б) радіомовлення, телебачення, в) кіно, звукозапис, відеозапис, г) рекламні бюро, прес-служби.

3. Що відносять до аудіо-візуальних засобів масової інформації? а) газети, журнали, б) бюлетені, в) радіомовлення, телебачення, г) рекламні бюро, прес-служби.

4. Яку функцію виконують ЗМІ, отримуючи і розповсюджуючи відомості про найбільш важливі для громадян і органів влади події? а) інформативну, б) освітню, в) оперативну, г) критики і контролю.

5. Яку функцію виконують ЗМІ, спонукаючи людей до певних політичних дій чи до соціальної бездіяльності? а) інформативну, б) освітню, в) оперативну, г) мобілізаційну.

6. Як називається право людини вільно висловлювати свої думки,одна з найважливіших громадянських свобод? а) інформаційний простір, б) журналістика, в) свобода слова, г) цензура.

7. Як називається сукупність територій, охоплених засобами масової інформації певної категорії (регіональними, національними, світовими)? а) інформаційний простір, б) ЗМІ, в) територіальна громада, г) журналістика.

9. Який документ регламентує діяльність ЗМІ? а) Конституція України, б) Європейська Хартія, в) Закону України «Про інформацію», г) Статут територіальної громади.

Б) «Мікрофон».

1. Проаналізуйте особливості інформаційної ситуації на Україні.

2. Чи можуть ЗМІ зашкодити людині, регіону, організації, державі в цілому?

3. Чи можна за допомогою ЗМІ захистити права людини в Україні? Наведіть відомі вам приклади.

4. Чи повинен бути «моральний кодекс журналіста»?

5.Чи може на сьогоднішній день держава і її громадяни існувати без ЗМІ?

6. Яку роль,на вашу думку , у суспільному житті відіграє ЗМІ?(«Скарбничка мудрості» по 1 стікеру для команди)

VІ. Підсумки уроку

А) Оцінювання учнів за роботу на уроці(мотивація оцінок).

Б) Заключне слово вчителя.

Дійсно, роль ЗМІ на суспільство є дуже великою, а степінь її впливу на людей ми можемо ,нажаль , спостерігати кожного дня і в Україні.

І по великому рахунку, великий відсоток відповідальності за розкол українського суспільства варто віддати сьогодні саме ЗМІ. Ми спостерігаємо, як про одні й ті ж самі події ми чуємо різні точки зору, бачимо перекручування фактів і дуже часто наму ЗМІ говорять не зовсім правду. Тому, хотілося б, щоб нам висвітлювали правду чи то в газетах, чи журналах, чи по телебаченню чи в мережі Інтернет, нехай гірку, але правду.Ви зараз стоїте перед вибором своєї професії, можливо хтось із вас пов’яже себе у майбутньому із ЗМІ,то пам’ятайте, що кожен із нас - за чесні ЗМІ. Доносьте будь - яку інформацію максимально правдиво.

VІ. Домашнє завдання


  1. Опрацювати П.56- 59.

  2. Скласти «Моральний кодекс журналіста» ( для осіб, які бажають мати додаткові бали.)

Бліц – турнір

Прізвище та ім’я учня ____________________________________________________

1.Система методів, способів і засобів здійснення політичної влади – це… _______________________________________________________________________(1б.)

2.Демократія – це…__________________________________________________________

_____________________________________________________________________(1,5 б.).

3.Як звучить гасло демократичного політичного режиму?__________________________

____________________________________________________________________ (1,5 б.).

4.Назвати будь – які 3 політичні ролі, які може виконувати людина.

_______________________________________________________________________(1б.)

5.Назвати виборні посади в Україні. ___________________________________________

_______________________________________________________________________(1б.)

6. Назвати типи виборчих систем. _____________________________________________

_______________________________________________________________________(1б.).

7. Встановити відповідність:

А) Вибори 1) Знання людини про політику, політичну систему.

Б) Електорат 2)Дії громадянина, що мають на меті вплинути на прийняття

В) Політичні знання і реалізацію державних рішень.

Г) Політична участь 3)Передбачена Конституцією та законами форма прямого

народовладдя.

4) Коло виборців, що збираються голосувати на виборах.

Відповідь: А-____; Б- ____; В -____;Г- 2____(2 б.)

7.Розкрити 4 характерні ознаки демократичного режиму

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________1,5 б.)

8. Назвати вік, коли людина отримує активне виборче право. ________________(0,5б.).

9.Абсентеїзм – це …_________________________________________________________

___________________________________________________________________________

_______________________________________________________________________(1б.).

Оцінка_________

Тестові завдання для самоконтролю.

1. Як називається розгалужена мережа установ, що займаються збором, обробкою, поширенням інформації? а) демократія, б) засоби масової інформації, в) шкільне самоврядування, г) місцеве самоврядування.

2. Що відносять до друкованих засобів масової інформації? а) газети, журнали, бюлетені, б) радіомовлення, телебачення, в) кіно, звукозапис, відеозапис, г) рекламні бюро, прес-служби.

3. Що відносять до аудіо-візуальних засобів масової інформації? а) газети, журнали, б) бюлетені, в) радіомовлення, телебачення, г) рекламні бюро, прес-служби.

4. Яку функцію виконують ЗМІ, отримуючи і розповсюджуючи відомості про найбільш важливі для громадян і органів влади події? а) інформативну, б) освітню, в) оперативну, г) критики і контролю.

5. Яку функцію виконують ЗМІ, спонукаючи людей до певних політичних дій чи до соціальної бездіяльності? а) інформативну, б) освітню, в) оперативну, г) мобілізаційну.

6. Як називається право людини вільно висловлювати свої думки,одна з найважливіших громадянських свобод? а) інформаційний простір, б) журналістика, в) свобода слова, г) цензура.

7. Як називається сукупність територій, охоплених засобами масової інформації певної категорії (регіональними, національними, світовими)? а) інформаційний простір, б) ЗМІ, в) територіальна громада, г) журналістика.



9. Який документ регламентує діяльність ЗМІ? а) Конституція України, б) Європейська Хартія, в) Закону України «Про інформацію», г) Статут територіальної громади.

10. Як називається контроль держави, організації чи групи людей над публічним виявом думок і творчості індивіда? а) інформаційний простір, б) журналістика, в) свобода слова, г) цензура.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал