Запорізький національний університет дьяконов Ігор Вікторович



Скачати 268.66 Kb.
Дата конвертації07.01.2017
Розмір268.66 Kb.
ТипАвтореферат


ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Дьяконов Ігор Вікторович

УДК 316.752: 172 – 053.67 (477)



Соціально-філософський аналіз ціннісних орієнтацій учнівської молоді України

09.00.03 – соціальна філософія та філософія історії

Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата філософських наук

Запоріжжя – 2008



Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Запорізькому національному університеті на кафедрі соціальної філософії та управління.



Науковий керівник: доктор філософських наук, професор
Воловик Віталій Іванович,
Запорізький національний університет,
завідувач кафедри соціальної філософії та управління.
Офіційні опоненти: доктор філософських наук, доцент
Подмазін Сергій Іванович,
Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, завідувач науково-методичним центром психології та соціології освіти;

кандидат філософських наук, доцент


Удовика Лариса Григорівна,
Запорізький національний університет,
доцент кафедри теорії та історії держави та права.

Захист відбудеться 12 грудня 2008 р. о 1500 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 17.051.05 у Запорізькому національному університеті за адресою: 69063, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 66, корп. VI, ауд. 114.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Запорізького національного університету за адресою: 69063, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 66, корп. ІI.

Автореферат розісланий 6 листопада 2008 р.

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради О.С. Александрова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Глобалізація громадського життя, з одного боку, корінні зміни в економічній, політичній, соціальній і духовній сферах життєдіяльності українського суспільства, з іншого, суттєво актуалізують необхідність всебічного аналізу основного вихідного фактора його відновлення – особистості, онтологічних принципів і соціокультурних складових її соціалізації. Якраз соціально-філософський аналіз процесу формування ціннісних орієнтацій особистості в процесі її становлення, як і чинників, що впливають на цей процес, має бути головним в осмисленні всіх інших соціальних процесів, що складають базисну основу трансформації сучасного українського суспільства, будучи, одночасно, досить актуальним як у науковому, так і практичному плані.

Актуальність досліджуваної проблеми підтверджується також і тим, що, незважаючи на заяви про її розробленість, процес соціалізації особистості опинився на периферії соціогуманітарних досліджень. Це стосується як формування нових парадигм його вивчення, так і осмислення особливостей ціннісно-нормативної основи соціалізації в умовах трансформації суспільства.

Основна маса робіт, присвячених проблемі ціннісних орієнтацій, датується 60-ми – 80-ми рр. минулого сторіччя. Проте дані досліджень і висновки, які робилися на їх основі, відбивали пануючу тоді систему ціннісно-нормативних орієнтацій, а переважно просто підганялися під цінності морального кодексу будівника комунізму.

Сьогодні фактично не існує систематизованої соціально-філософської розробки проблеми формування ціннісних орієнтацій учнівської молоді. В той же час дослідження ціннісних орієнтацій цієї соціальної групи, виконане на фактичній базі останніх 5-7 років, може дати можливість визначити тенденцію змін у цих орієнтаціях, охарактеризувати умови й фактори, що детермінують їх формування, зробити деякі прогнози. Все це, безумовно, підвищує актуальність обраної теми дослідження.



Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалася відповідно до комплексної цільової програми Міністерства освіти і науки України №0194У043134 "Вдосконалення змісту і методики викладання філософських дисциплін у ВНЗ як фактор формування свідомості молодого спеціаліста незалежної України", планів науково-дослідної роботи кафедри соціальної філософії та управління Запорізького національного університету.

Мета і завдання дослідження. Мета полягає в тому, щоб на основі соціально-філософської рефлексії ціннісно-нормативних орієнтацій учнівської молоді України дослідити соціокультурні механізми формування, детермінанти оптимізації розвитку ціннісно-нормативних орієнтацій цієї категорії суспільства в умовах його трансформації.

Для здійснення поставленої мети потрібно вирішити наступні завдання:

– проаналізувати стан наукової розробленості проблеми ціннісних орієнтацій у соціально-філософській літературі;

– розглянути основні поняття аксіології й запропонувати систему їх класифікації;

– обґрунтувати закономірний характер формування ціннісних орієнтацій;

– виявити особливості формування ціннісних орієнтацій учнівської молоді;

– здійснити аналіз стану формування ціннісних орієнтацій учнівської молоді сучасного українського суспільства;

– обґрунтувати основні детермінанти оптимізації розвитку ціннісних орієнтацій учнівської молоді України на етапі її трансформації.



Об'єкт дослідження – мисленнєві моделі ціннісних орієнтацій учнівської молоді України.

Предмет дослідження – основні детермінанти оптимізації процесу формування ціннісних орієнтацій учнівської молоді в умовах трансформації України.

Методи дослідження визначені складністю об'єкта дослідження, а також особливостями соціокультурних детермінант формування ціннісно-нормативних орієнтацій особистості суспільства перехідного типу в контексті різноманітних соціальних практик.

У ході дослідження був використаний комплекс дослідницьких підходів, методів і принципів:

– методологічною основою наукової праці обраний діалектичний підхід до теоретичних моделей ціннісних орієнтацій учнівської молоді України. Для виявлення зв'язку теоретичних уявлень про ціннісні орієнтації учнівської молоді з конкретними соціально-історичними умовами й розмежування філософських традицій був використаний компаративний підхід. Системний підхід забезпечив дослідження ціннісних орієнтацій як певної структурно-функціональної цілісності, що виникає й розвивається під впливом внутрішніх і зовнішніх умов;

– використання методів індукції й дедукції забезпечило перехід від часткового до загального й від загального до часткового при розгляді ціннісних орієнтацій окремих груп учнівської молоді;

аналіз і синтез використані при визначенні поняття ціннісно-нормативних орієнтацій зазначеної групи молоді й соціокультурних механізмів їх формування;

деконструкція була застосована при розбивці ціннісної системи на окремі підсистеми з метою аналізу змін, що відбуваються в них;

історичний метод дозволив простежити процес формування й розвитку ціннісних орієнтацій учнівської молоді в процесі її соціалізації на різних етапах розвитку суспільства;

– принципи об'єктивності, розвитку, всебічності, конкретності й діалектичної протилежності стали основою для обґрунтування закономірного характеру формування ціннісних орієнтацій учнівської молоді

– загальнотеоретичні методи: моделювання, типізація, класифікація, узагальнення, метод сходження від часткового до загального використані при дослідженні процесу соціалізації учнівської молоді в площині формування її ціннісних орієнтацій з реконструкцією її конкретно-історичних проявів.

Наукова новизна одержаних результатів обумовлена вибором теми дослідження, що у філософській думці ще не набула системного висвітлення, змістом цілей і науково-теоретичних завдань. Новизна результатів дослідження, які виносяться на захист, може бути сформульована у вигляді наступних положень:

вперше систематизовані основні детермінанти оптимізації розвитку ціннісних орієнтацій учнівської молоді України на етапі її трансформації. Відношення загального, особливого й одиничного в системі детермінант формування ціннісних орієнтацій має досить велике значення. Загальними, на думку дисертанта, у соціальних детермінантах формування ціннісних орієнтацій є структурно-функціональні елементи підсистем суспільства й культури, особливим є їх історико-цивілізаційні модифікації, а одиничне в соціальних детермінантах формування ціннісних орієнтацій особистості обумовлено унікальністю взаємодії успадкованих кожним індивідуумом біологічних характеристик організму й психіки з природними умовами, суспільним і культурним простором його розвитку.

дістало подальшого розвитку твердження про те, що основним змістом ціннісних орієнтацій особистості виступають її світоглядні моральні переконання, принципи поведінки. Саме в силу цього в будь-якому суспільстві ціннісні орієнтації як елементи саморегуляції поведінки особистості є предметом виховання, цілеспрямованого впливу соціальних спільнот і соціальних інститутів;

встановлено, що стійка й несуперечлива структура ціннісних орієнтацій обумовлює такі якості особистості, як цілісність, надійність, вірність певним принципам та ідеалам, а також активність життєвої позиції;

уточнені деякі аспекти поняття "цінності" і "система цінностей", які акцентують увагу на системоутворюючих компонентах даних понять, що містять у собі наступні твердження:

– предмети або явища, що є цінностями, можуть одночасно ставати базовими цінностями, смисложиттєвими й інтегруючими, а також диференціюючими;

– цінності будь-якого суспільства динамічні, постійно мінливі, особливо це стосується суспільств, що переживають періоди масштабних трансформацій;

– процес формування систем цінностей суспільства, групи й окремих особистостей є взаємоспрямованою й взаємопроникаючою взаємодією макросоціальних, групових та індивідуальних цінностей, що відносяться до різних рівнів, а також варіюються в часі й просторі;

обґрунтований закономірний характер формування ціннісних орієнтацій, об'єктивно пов’язаних з потребами й інтересами індивідів і окремих соціальних груп. Взаємозв’язок потреб і інтересів, з одного боку, і ціннісних орієнтацій, з іншого, є надзвичайно складним процесом, обумовленим внутрішніми і зовнішніми факторами. При цьому зміст і характер пануючої системи цінностей відповідають змісту й характеру процесів, що протікають у суспільстві, тобто ця відповідність є закономірною;

доведена необхідність створення цілісної, заснованої на новітніх досягненнях філософської й гуманітарно-педагогічної думки, системи навчання й виховання учнівської молоді.



Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості їх застосування для вирішення ряду проблем, пов'язаних з таким аспектом навчально-виховного процесу у вузах різного рівня акредитації, як цілеспрямоване формування системи ціннісно-нормативних орієнтацій учнівської молоді.

Теоретичні положення й практичні рекомендації, викладені в дисертації, можуть бути використані при розробці тематичних планів і програм навчально-виховних заходів у вищих закладах всіх рівнів акредитації.

Матеріали й висновки дисертації можуть бути використані при розробці й викладанні вузівських курсів і спецкурсів з філософії, культурології, соціології й етики, а також створенні відповідних підручників і посібників з названих дисциплін.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації пройшли апробацію на наукових конференціях. Зокрема, дисертант взяв участь із доповідями й виступами на: V Міжнародній науково-практичній конференції "Людина, культура, техніка в новому тисячолітті" (м. Харків, 27-28 квітня 2004 р.); Всеукраїнській науково-теоретичній конференції "Методологія соціального пізнання: здобутки й проблеми" (м. Запоріжжя, травень 2005 р.); проблемних семінарах з соціальної філософії Запорізького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти та засіданнях кафедри філософії й суспільно-гуманітарних дисциплін Запорізького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (м. Запоріжжя, 2002-2007 рр.).

Дисертація пройшла обговорення на засіданні кафедри соціальної філософії й управління Запорізького національного університету.



Публікації. Основні положення й висновки дисертаційного дослідження знайшли відображення в 7-ти наукових працях, з яких чотири опубліковані у фахових виданнях. Всі роботи написані без співавторів.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків і списку використаних джерел. Обсяг роботи – 163 сторінки основного тексту й 22 сторінки списку використаних джерел (234 найменування).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У "Вступі" обґрунтована актуальність теми, визначені мета й завдання дослідження, викладені наукова новизна й практична значимість отриманих результатів, охарактеризована апробація роботи.



Перший розділ "Методологічний аспект дослідження проблеми" присвячений соціально-філософському аналізу основних аксіологічних понять і виробленню власної позиції з даного питання.

У підрозділі 1.1. "Стан наукової розробленості проблеми ціннісних орієнтацій у соціально-філософській літературі" здійснений аналіз літератури, що прямо або побічно відноситься до досліджуваної проблематики. Для виділення власне філософського розуміння даної проблеми автор звернувся до класичних добутків європейської, російської й української соціальної філософії.

Принципового методологічного змісту для досліджуваного в роботі кола проблем набули праці Р. Лотце, який заклав основи філософського розуміння ціннісної свідомості, ціннісних орієнтацій, тобто всіх тих проблем, що належать до змістовного поля аксіології.

Певним внеском у становлення вітчизняного підходу до проблеми були наукові доробки Л. Архангельського, В. Тугаринова, А. Леонтьєва, В. Соколова та ін. Значний внесок у сучасну інтерпретацію методологічних проблем вивчення молоді, її організацій і когорт внесли українські дослідники В. Воловик, І. Попова, А. Ручка, С. Подмазін, О. Донченко, С. Макєєв, Н. Паніна, М. Головатий та інші вітчизняні вчені.

Слід також вказати, що аналіз названої вище літератури дає підстави стверджувати, що не всі її теоретичні й практичні аспекти розроблені досить повно. Причина в тому, що будь-яке суспільство, а особливо суспільство, наділене рисами транзитивного характеру, є своєрідним процесом переоцінки цінностей, що охоплює практично всі клітинки суспільного організму.

У підрозділі 1.2. "До питання про основні поняття аксіології та їх змісту" наведена позиція автора щодо певних ключових понять аксіології, серед яких "цінність", "ціннісна орієнтація", "ціннісна свідомість". Аналіз філософської, психологічної й соціологічної літератури показує, що понятійний апарат, віднесений до даної проблематики, тривалий час не піддавався необхідному групуванню, аналізу й узагальненням. У зв'язку з цим дисертант визнав за необхідне доповнити визначення зазначених понять такими положеннями:

1) під поняттям "цінність" слід мати на увазі якості й властивості об’єктивно існуючих предметів і явищ, що мають позитивну значимість для суспільства в цілому й особистості зокрема, розглянутої як його невід’ємний системоутворюючий елемент;

2) цінність має складну внутрішню структуру, маючи зі змістовної точки зору речові, логічні, етичні й естетичні прояви;

3) за сукупністю формальних ознак цінності варіюються як абсолютні й відносні, об'єктивні й суб'єктивні;

4) цінності мають переважно історичний характер, відбиваючи в концентрованому вигляді особливості соціокультурного життєоблаштування суспільства. Водночас певні цінності здатні переростати тимчасові рамки, утворюючи позачасову ієрархічну систему загальнолюдських цінностей.

Нарешті, у підрозділі розглянуті деякі дефініції поняття "ціннісні орієнтації". Висловлена думка про те, що стрижневим моментом для ціннісної орієнтації є оцінювальний елемент. Він пов'язаний з рівнем знання про оцінюваний об'єкт або явище й містить у собі оцінку майбутнього, оцінку сьогодення і оцінку минулого.

У підрозділі 1.3. "Структура, функції й особливості процесу формування ціннісних орієнтацій" мова йде про класифікації ціннісних орієнтацій учнівської молоді України й особливостях їх формування. Розглянуто структуру ціннісних орієнтацій суб'єкта з погляду "програми" його життєдіяльності й конкретних етапів, моментів її реалізації. Зроблено ряд висновків. По-перше, для кожної групи характерним є "свій" набір цінностей, що зберігає в головному свою цілісність, ієрархію і якісну визначеність. По-друге, дослідження показують, що на структуру ціннісних орієнтацій окремих груп суспільства впливають: зміст соціально-економічних, політичних і соціально-культурних процесів, які відбуваються в суспільстві; приналежність до певних поколінь; професія; кваліфікація; освіта; належність до міського або сільського соціуму тощо. По-третє, можна стверджувати, що всередині набору цінностей, які є основою ціннісних орієнтацій певної групи суспільства, відбувається постійна ротація окремих якісних характеристик цих цінностей, яка тим активніша, чим менш структуроване й більш транзитивне дане суспільство.



Другий розділ – "Закономірний характер формування ціннісних орієнтацій учнівської молоді" присвячений дослідженню зв'язків між потребами й інтересами, з одного боку, і ціннісними орієнтаціями молоді, що вчиться, з іншого.

У підрозділі 2.1. "Взаємозв'язок потреб і інтересів як основна закономірність формування ціннісних орієнтацій учнівської молоді" аналізується роль потреб і інтересів у структурі й загальних тенденціях формування ціннісних орієнтацій учнівської молоді, а також факторів, що впливають на ці основні складові. Встановлено, що ціннісні орієнтації індивідів і їх груп об’єктивно пов’язані з потребами й інтересами цих індивідів і груп. Без потреб, інтересів і їх вищого прояву – цілей – не можуть існувати ціннісні орієнтації. При цьому, зафіксований нами зв’язок об’єктивний, тобто не залежить від волі й бажання окремого індивіда. У протилежному випадку процес формування ціннісних орієнтацій набуває патологічного характеру, стаючи основою для різного роду девіацій або аномій.

Зв’язок потреб, інтересів і ціннісних орієнтацій, як правило, має повторюваний характер, уявляє собою надзвичайно складний процес, оскільки, з одного боку, він спричинений внутрішніми, а, з іншого боку, зовнішніми факторами.

Виходячи з визначення закономірності як внутрішнього й необхідного, всезагального й істотного зв’язку предметів і явищ об’єктивної дійсності, треба, очевидно, думати, що найбільш загальні закономірності розвитку суспільства, як ось: напрямок цього розвитку, включаючи його цілепокладання; характер економічного, політичного, соціокультурного аспектів даного розвитку; зміст кожного із цих аспектів на певному нетривалому етапі не може не бути закономірним для більш детальних показників даного розвитку, до числа яких, безсумнівно, відносяться процеси формування потреб і інтересів людей, ціннісно-нормативна система суспільства і його складових на кожному такому етапі, нарешті, соціальні практики, через які й втілюється взаємодія зазначених вище складових.

У підрозділі 2.2. "Порівняльний аналіз ієрархії ціннісних орієнтацій учнівської молоді України наприкінці ХХ – початку ХХІ ст." аналізуються розходження між поколіннями та всередині них в системі ціннісних орієнтацій соціальної спільності, обраної як об’єкт дослідження. Учнівська молодь, зокрема студентство, являє собою частину суспільства, що, з одного боку, є великою соціально-демографічною групою з притаманною їй вкрай складною внутрішньою структурою. З іншого боку, учнівська молодь характеризується спільністю цілей; специфічною формою зайнятості; специфічними статусно-ролевими характеристиками; недостатнім соціальним досвідом, що спонукує її більш тісно взаємодіяти з іншими індивідами в малих соціальних групах і т.п. Крім того, учнівську молодь варто розглядати не як маргінальну, а як лімінальну групу, тобто таку, що перебуває в перехідній фазі процесу набуття соціального статусу.

Із проведеного аналізу випливає ряд умовиводів. По-перше, можна стверджувати, що в найбільш актуальних ціннісних системах учнівської молоді України відбулися певні зміни, пов’язані з макросоціальними процесами, що відбуваються в суспільстві.

По-друге, на основі вивчення літературних джерел і даних соціологічних досліджень можна стверджувати, що зв'язки між поколіннями в системах ціннісних орієнтацій "батьків і дітей" в умовах трансформаційного суспільства, хоча й піддані змінам, але в цілому збереглися, насамперед за рахунок зміни системи ціннісних орієнтацій старших поколінь.

По-третє, процес трансформації суспільства, що здійснюється при активній експансії субкультур західного типу, приводить до зменшення в системі ціннісних орієнтацій учнівської молоді, особливо її молодших вікових груп, цінностей патерналістсько-колективістського типу на користь цінностей ініціативного-індивідуалістського типу.



Третій розділ – "Стан формування ціннісних орієнтацій учнівський молоді на етапі трансформації українського суспільства" присвячений проблемам детермінант оптимізації розвитку ціннісних орієнтацій учнівської молоді України в умовах трансформації суспільства.

У підрозділі 3.1. "Об'єктивні умови процесу трансформації ціннісних орієнтацій учнівської молоді" розкривається характер і зміст трансформації системи ціннісних орієнтацій. Оскільки основними показниками соціальних практик молоді є соціалізація й професіоналізація, в якості акторів трансформації цих процесів виступають соціальні інститути, прямо з ними пов’язані, - соціальні інститути родини й освіти. Саме вони складають основу об’єктивних умов процесу трансформації ціннісних орієнтацій молоді, що вчиться.

Трансформаційні процеси, що відбуваються в суспільстві, у частині "юрисдикції" цих основних інститутів соціалізації й професіоналізації визначають структуру та зміст системи ціннісно-нормативних орієнтацій молоді в цілому й різних її груп, до числа яких відноситься учнівська молодь. Звідси можна припустити, що, по-перше, система ціннісно-нормативних орієнтацій учнівської молоді не є сформованою і перебуває в стадії становлення, а по-друге, що процес становлення цієї системи протікає в умовах трансформації таких важливих агентів первинної й вторинної соціалізації молоді, якими є інститути сім’ї та освіти.

Дослідження показує, що ці соціальні інститути сьогодні поволі втрачають свої позиції. Особлива увага приділена характеристикам трансформації системи освіти, на яку падає головний тягар у справі оптимізації системи ціннісних орієнтацій учнівської молоді.

У підрозділі 3.2. "Спрямованість розвитку ціннісних орієнтацій учнівської молоді України (спроба соціально-філософського прогнозу)" проводиться аналіз напрямків окремих груп ціннісних орієнтацій молоді України, що навчається. Наведено, зокрема, порівняльну характеристику основних систем ціннісних орієнтацій поколінь батьків і дітей, на підставі чого дисертант прийшов до висновку, що цінності добра, волі й гідного продовження роду практично не піддані впливу змін у суспільстві. Для більшості батьків і дітей ці цінності – основа інтеграції, чого не скажеш про такі цінності, як правда, краса, місце змістовної роботи в житті. Вітальна система цінностей у поколінь батьків і дітей практично ідентична. Тільки інтеракційні цінності без застережень є тими позиціями, які поєднують батьківське покоління. Нарешті, аналіз показав, що саме система соціалізаційних цінностей характеризується досить суперечливими оцінками. Так і не виявлені істотні відхилення від створеного в літературі образу молодого покоління як такого, що прагне виявити свою індивідуальність, не приймаючи традиційні цінності-норми. Однак, хоча між системами ціннісних орієнтацій поколінь батьків і дітей немає істотних розбіжностей, насамперед через конформізм батьків, варто підкреслити, що в середовищі учнівської молоді наростає процес поступового відходу від орієнтацій на суспільне, колективне, на спадкування соціально схвалюваним прикладам і персоналіям.

У підрозділі 3.3. "Детермінанти оптимізації розвитку ціннісних орієнтацій учнівської молоді України" розглянуті детермінанти оптимізації зазначеного вище процесу. Під детермінантами оптимізації розвитку ціннісних орієнтацій розуміються напрямки управлінських дій, здійснюючи які, можна добитися такого стану розвитку ціннісних орієнтацій учнівської молоді, яке б найбільше відповідало потребам поступального розвитку суспільства. Відношення загального, особливого й одиничного в системі детермінант формування ціннісних орієнтацій має досить велике значення. Загальними, на думку дисертанта, у соціальних детермінантах формування ціннісних орієнтацій є структурно-функціональні елементи підсистем суспільства й культури, особливим є їх історико-цивілізаційні модифікації, а одиничне в соціальних детермінантах формування ціннісних орієнтацій особистості обумовлено, по-перше, унікальністю взаємодії успадкованих кожним індивідуумом біологічних характеристик організму і психіки з природними умовами, суспільним і культурним простором його розвитку.



ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення проблеми формування та розвитку ціннісних орієнтацій учнівської молоді України.

Результати дисертаційного дослідження можуть бути сформульовані у такий спосіб:

1. Доведено, що саме ціннісні орієнтації суспільства й особистості набувають виняткову актуальність і стають однією з провідних груп факторів, які обумовлюють мотивацію соціальних практик на всіх рівнях. Українське суспільство стоїть перед проблемою вироблення таких визначальних цінностей, прийнятних як для суспільства в цілому, так і для кожного з його членів. Пошук оптимальної моделі розвитку нашого суспільства полягає також у визначенні детермінант оптимізації розвитку ціннісних орієнтацій молоді, насамперед тієї, що вчиться, під якими ми маємо на увазі напрямки управлінських дій, здійснюючи які можна досягти такого стану ціннісних орієнтацій цієї групи молоді, що відповідало б потребам поступального розвитку суспільства.

2. Установлено, що цінності відіграють у суспільстві інтегративну роль, будучи індикатором міри соціальності особистості. На їх підставі особистість здійснює свій життєвий вибір. Особистісна система цінностей, побудована на системі цінностей, які домінують у суспільстві, а останні, у свою чергу, акумулюють і відбивають вибір певних цілей і засобів їх досягнення, зроблений на індивідуальному рівні. Стійка й несуперечлива структура ціннісних орієнтацій обумовлює такі якості особистості, як цілісність, надійність, вірність визначеним суспільством принципам і ідеалам, активність життєвої позиції.

3. Показано, що цінності мають складну внутрішню структуру, маючи, зі змістовної точки зору, речовий, логічний, етичний та естетичний прояв. За сукупністю формальних ознак цінності варіюються як абсолютні й відносні, об’єктивні й суб’єктивні. Цінності мають переважно історичний характер, відбиваючи в концентрованому вигляді особливості соціокультурної життєбудови суспільства. У той же час, певні цінності здатні переростати тимчасові рамки, утворюючи позачасову ієрархічну систему загальнолюдських цінностей.

4. На основі аналізу існуючих типологій систем цінностей, зроблені деякі уточнення, обумовлені метою й завданнями дисертаційного дослідження. Зокрема, доведено, що які-небудь предмети або явища можуть тимчасово виступати як цінності базові, смисложиттєві й інтегруючі й цінності, які міняються в часі й диференціюють. Цінності будь-якого суспільства, у першу чергу, суспільства, що перебуває в стані транзиту, мають динамічний характер. Процес формування систем цінностей суспільства, групи й особистостей являє собою взаємоспрямовану й взаємопроникаючу взаємодію макросоціальних, групових і індивідуальних цінностей, що відносяться до різних рівнів, варіюються в часі й у просторі.

5. На пропоновані різними авторами системні побудови значний вплив роблять наукові напрямки суспільствознавства, які вони представляють - соціальна філософія, соціологія, психологія. Звідси можна стверджувати, що найбільш перспективним напрямком вивчення цінностей і їх систем, ціннісної свідомості й ціннісних орієнтацій є об’єднання зусиль учених, що спеціалізуються в цих сферах.

6. Шляхом філософського дискурсу феномена ціннісних орієнтацій особистості розкрита їх статична й динамічна структура. Доведено, що ціннісні орієнтації особистості можуть не завжди збігатися зі структурою цінностей, яка функціонує в суспільній свідомості. Можуть виникати такі ситуації, при яких утвориться своєрідний розрив між оцінками стану справ, загальними установками й орієнтаціями, зверненими в майбутнє, і дійсністю. Крім того, для кожної групи ціннісних орієнтацій характерний «свій» набір цінностей, що зберігає, у головному, свою цілісність, ієрархію та якісну визначеність. На їх структуру ціннісних орієнтацій окремих груп суспільства впливають: зміст соціально-економічних, політичних і соціально-культурних процесів, що відбуваються в суспільстві; поколінна приналежність; професія; кваліфікація; освіта; належність до міського чи сільського соціуму тощо. Показано, що всередині набору цінностей, який є основою ціннісних орієнтацій певної групи суспільства, відбувається постійна ротація окремих якісних характеристик цих цінностей, що тим активніша, чим менш структуроване й більш транзитивне дане суспільство.

7. Показано, що на рівні макросоціальних процесів, що характеризують основні закономірності розвитку економічної, соціальної, політичної й духовно-культурної сфер життя суспільства, відбувається формування критеріїв оцінки тих або інших змін, що відбуваються в суспільстві. На рівні мікросоціальних процесів, що реалізуються у вигляді соціальних практик більших і малих соціальних груп індивідів, що до них входять, на якому відбувається безпосереднє оцінювання цих змін відповідно до вироблених вище критеріїв, з одного боку, і статусно-рольовими характеристиками даної групи індивідів, що до них входять, з іншої. Таким чином, можна стверджувати стосовно до учнівської молоді, характеристики якої наведені в дисертаційному дослідженні, факт підрозділу соціальних і психологічних детермінант формування особистості на загальні, особливі й одиничні, на основі яких і відбувається становлення системи ціннісно-нормативних орієнтацій учнівської молоді в цілому, а також її окремих груп і особистостей, які їх складають.

8. З’ясовано, що основними внутрішніми й зовнішніми соціальними детермінантами формування ціннісно-нормативних орієнтацій учнівської молоді є культура й суспільство, які втілюються через них у різноспрямованих інституціоналізованих, а часом і в спонтанних процесах дотрудової соціалізації індивідів. При цьому доведено, що в умовах суспільства, що трансформується, практики дотрудової соціалізації учнівської молоді підпадають впливу макроекономічних, макросоціальних і макрополітичних процесів, характерних для транзитивного суспільства; традиційних систем ціннісних орієнтацій населення, що відноситься до різних поколінних, регіональних і соціально-професійних груп населення; конфліктних зіткнень систем ціннісних орієнтацій окремих соціальних груп населення суспільства, яке трансформується, що породжують ефективні форми соціальних практик, що мають, часом, девіантний характер; внутрішнього соціально-статусного конфлікту на рівні повсякденних соціальних практик особистості.

9. На основі аналізу даних статистики й соціології з’ясовано, що в найбільш актуальних ціннісних системах учнівської молоді України – смисложиттєвій, інтеракціоністській і соціалізаційній відбулися певні зміни, пов’язані з макросоціальними процесами, які відбуваються в суспільстві. Процес трансформації суспільства, що здійснюється при активної експансії субкультур західного типу, призводить до зменшення в системі ціннісних орієнтацій учнівської молоді, особливо її молодших вікових груп, цінностей патерналістсько-колективістського типу на користь цінностей ініціативно-індивідуалістського типу.

10. Установлено основні параметри життєвих орієнтацій молоді, що вчиться, у ціннісній площині, які являють собою відносно самостійні, функціонально єдині підсистеми ціннісних уявлень і пов’язаних з ними соціальних цінностей. З позицій когнітивної значимості систем цінностей учнівською молоддю виділені родина й найближче оточення. На другому місці – тісно пов’язане з ними здоров’я, - (швидше, як бажане й необхідне для родини). На третьому місці, з великим відставанням - робота, а також пов’язані з нею освіта й здобування професії.

11. Доведено, що існуючі оцінки парадигми формування її ціннісно-нормативних орієнтацій і установок, необхідно серйозно переглядати. У першу чергу, мова йде про неправомірність розгляду цього процесу як пасивного сприйняття молоддю впливу - ідеологічного, економічного, і, головне, виховного. Нинішній стан суспільства обумовлюється приматом особистості, її саморозвитком, активною життєвою позицією, яка формується за власною моделлю. На цій основі повинні вивчатися інтереси, потреби, спонукаючі мотиви й ціннісні підстави діяльності молоді, механізми їх формування. На цій же основі повинні формуватися й ціннісні орієнтації учнівської молоді, детермінанти яких розглянуті в дисертації.

12. Показано, що духовне відродження й розвиток державності в Україні об’єктивно залежать саме від того, наскільки активно в цей процес буде включена молодь, у тому числі молодь, що вчиться. Зробити це можна лише за умови збереження, формування й цивілізованого розвитку національного менталітету, підйому усвідомленого патріотизму, самосвідомості молоді, що вчиться. Робити це доцільно як у процесі загальноосвітнього процесу, але й, у першу чергу, у процесі професійної підготовки учнівської молоді, коли детермінанти загального плану, часто не сприймані молодим поколінням, переходять у детермінанти, що відносяться до рівнів особливого й навіть одиничного. У полі даного підходу основними детермінантами реалізації соціальної практики освіти молоді, стосовно до об’єкта нашого дослідження, можуть вважатися:

– усвідомлений, соціально- й індивідуально-значимий вибір спеціальності (професії), за профілем якої здійснюється навчання;

– вибір рівня, типу й безпосередньо навчального закладу, в якому передбачається одержувати освіту;

– вибір моделі ставлення до навчання як до головної праці (норми) і як до самодостатньої цінності;

– формування системи більш приватних цінностей і норм поведінки в рамках навчально-виховного процесу.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у фахових виданнях:

1. Дьяконов И.В. Ценностные ориентации, их качественные характеристики и функции / И.В. Дьяконов // Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії: Зб. наук. праць. – 2004. – № 17. – С. 65-69.

2. Дьяконов И.В. Ценность и ценностные ориентации / И.В. Дьяконов // Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії: Зб. наук. праць. – 2002. – № 8. – С. 57-65.

3. Дьяконов І.В. Зміст поняття ціннісна орієнтація / И.В. Дьяконов // Мультиверсум. Філософський альманах: Зб. наук. робіт / І.В. Дьяконов. – 2004. – № 43. – С. 93-101.

4. Дьяконов И.В. Потребности и интересы: социально-философский анализ / И.В. Дьяконов // Культурологічний вісник: Науково-теоретичний щорічник Нижньої Наддніпрянщини. – 2008. – № 21. – С. 193-198.

Публікації в інших виданнях:

5. Дьяконов І.В. До питання про типологію цінностей / І.В. Дьяконов // Удосконалення навчально-виховного процесу у вищому навчальному закладі. – 2003. – № 6. – С. 29-32.

6. Дьяконов И.В. Мировоззрение и ценности / І.В. Дьяконов // Философия и теология – толерантный диалог в системе наук: материалы междунар. симпоз., (Одесса, 21-22 окт. 2004 г.). – Одесса: ХГЭУ, 2005. – С. 35-38.

7. Дьяконов І.В. Проблема цінностей у роботах мислителів стародавнього світу й Нового часу / І.В. Дьяконов // Удосконалення навчально-виховного процесу у вищому навчальному закладі. – 2004. – № 7. – С. 112-114.



АНОТАЦІЯ

Дьяконов І.В. Соціально-філософський аналіз ціннісних орієнтацій учнівської молоді України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук зі спеціальності 09.00.03. – соціальна філософія та філософія історії. – Запорізький національний університет, Запоріжжя, 2008.

У процесі дослідження доведено, що саме ціннісні орієнтації виступають важливим фактором, котрий обумовлює мотивацію дій і вчинків особистості. Розкрита статична й динамічна структура ціннісних орієнтацій, обґрунтований евристичний смисл поділу соціальних і психологічних детермінант формування особистості на загальні, особливі й одиничні. Доведено, що соціальний механізм формування особистості є складним і суперечливим процесом її взаємодії з суспільством, втіленим як в реалізації потреб, інтересів та ідеалів особистості, так і в розвитку соціальних практик, які є основою її суспільного буття. Обґрунтована необхідність створення цілісної системи навчання і виховання молодих громадян України, котра відповідала б вимогам сучасних соціальних практик.

Ключові слова: аксіологія, культура, особистість, суспільство, цінність, ціннісні орієнтації, потреби, інтереси, детермінанти.

АННОТАЦИЯ

Дьяконов И.В. Социально-философский анализ ценностных ориентаций учащейся молодёжи Украины. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата философских наук по специальности 09.00.03. – социальная философия и философия истории. – Запорожский национальный университет, Запорожье, 2008.

Диссертация посвящена социально-философскому анализу процесса формирования ценностных ориентаций учащейся молодежи в процессе ее становления, а также факторов, которые детерминируют этот процесс.

В этом контексте на передний план выступает необходимость пристального внимания к теоретико-методологическим принципам исследования конкретно-исторических и социальных детерминант формирования ценностных ориентаций различных групп, охваченных процессом социализации, в частности, учащейся молодежи.

Целью работы является исследование социокультурных механизмов формирования, детерминант и перспектив процесса развития ценностно-нормативных ориентаций этой категории общества в условиях его трансформации.

В процессе исследования доказано, что именно ценностные ориентации выступают важным фактором, который обусловливает мотивацию действий и поступков личности. Основным содержанием ценностных ориентаций личности выступают ее мировоззренческие, моральные убеждения, принципы поведения. Именно в силу этого в любом обществе ценностные ориентации как элементы саморегуляции поведения личности являются предметом воспитания, целенаправленного влияния. Механизм действия и развития ценностных ориентаций связан с разрешением конфликтов и противоречий в мотивационной сфере личности. Путем философского дискурса феномена ценностных ориентаций личности раскрыта их статическая и динамическая структура, обоснован эвристический смысл подразделения социальных и психологических детерминант формирования личности на общие, особенные и единичные, который обусловливает становление системы ценностно-нормативных ориентаций учащейся молодежи в целом, а также каждой отдельной личности. Доказано, что социальный механизм формирования личности является сложным и противоречивым процессом ее взаимодействия с обществом, воплощенным как в реализации потребностей, интересов и идеалов личности так и в развитии социальных практик, составляющих основу ее общественного бытия. Обоснована необходимость создания целостной, основанной на новейших достижениях философской и гуманитарно-педагогической мысли, системы учебы и воспитания молодых граждан Украины, которая отвечала бы требованиям современных социальных практик.



Ключевые слова: аксиология, культура, личность, общество, ценность, ценностные ориентации, потребности, интересы, детерминанты.

SUMMARY

Dyakonov I.V. Socio-philosophical analysis of the Ukrainian studying youth’s value orientations. – Manuscript.

The dissertation is for academic degree of Candidate of Philosophic science on specialty 09.00.03. – social philosophy and philosophy of history. – Zaporizhzha National University, Zaporіzhzha, 2008.



In course of the research, the very value orientations were proved to act as an important factor that causes the motivations of an individual’s acts and actions. There has been substantiated the heuristical meaning of the subdivision of social and psychological determinants of shaping an individual into the general, particular and singular ones. The social mechanism of forming an individual has been proved to be a complicated and contradictory process of his or her interaction with society, a process that is embodied both in realizing an individual’s needs, interests and ideals. There has been substantiated a necessity of creating an integral system of educating young Ukrainian citizens, which would meet the requirements of modern social practices.

Key words: axiology, culture, individual, society, value, value orientations, needs, interests, determinants.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал