Запобігання ґендерному насильству та жорстокому поводженню з дітьми Поняття ґендерного насильства



Скачати 233.69 Kb.
Дата конвертації15.12.2016
Розмір233.69 Kb.
Запобігання ґендерному насильству та жорстокому поводженню з дітьми

Поняття ґендерного насильства

В Україні довгий час не вживали слово «ґендер», поняття, яке ввійшло із соціології і означає соціально-рольовий статус людини (соціальні можливості кожної статі в освіті, професійній діяльності, доступу до влади, сімейні ролі та інше).

Ґендерні відмінності формуються у процесі соціалізації — навчання ролі чоловіків і жінок, який відбувається від перших днів народження до статевозрілого віку, і меншою мірою — пізніше. На це впливають сімейне виховання, школа, взаємодія з іншими дітьми та ігрова активність.

Необхідно розрізняти поняття «біологічна стать»та «соціокультурна стать».



Біологічна стать (не змінюється): тільки жінки народжують; тільки чоловіки продукують сперму; жінка не може підняти ту ж вагу, що й чоловік, бо має іншу будову м’язів.

Соціокультурна стать (ґендер): ґендер є набором психосоціальних, соціокультурних ролей і стосунків між чоловіками та жінками. Жінки можуть виконувати чоловічу роботу, але отримають 77% від заробітної платні чоловіків; чоловіки можуть так само добре виховувати дітей, як і жінки; з 236 вулиць, площ та провулків Києва, які носять імена людей, 220 мають чоловічі імена, 16 – жінок – і така ситуація у кожному місті .

Однією з характерних ознак сучасного світу є насильство.



Ґендерне насильство – це насильство, яке чиниться над особою тому, що вона належить до тієї чи іншої статі. Переважна частина ґендерного насильства здійснюють чоловіки над жінками.

Вирізняють такі форми ґендерного насильства стосовно жінок та дівчат :

 Зґвалтування та сексуальне насильство;

 Сексуальні домагання;

 Насильство в інституційному середовищі (інтернати, навчальні заклади);

 Пошкодження статевих органів;

 Насильство в військових конфліктних та пост-конфліктних ситуаціях;

 Вбивство в ім'я честі;

 Примушене одруження;

 Примусовий аборт та примусова стерилізація

Причини насильства

1. Зниження життєвого рівня в умовах сучасної економічної кризи

2. Високий рівень психологічного напруження у зв’язку з військовим станом

3. Наркоманія, алкоголізм, пияцтво члена сім’ї

4. Загальний низький рівень духовності, інтелігентності, виховання в сім’ї

5. Пропаганда насильства по ТВ, в кіно, в Інтернеті

6. Виховання в сім’ї, де скоювалося насильство

7. Характер ролей в сім’ї – утриманка та власник

8. Безробіття, острах втратити роботу

9. Суспільство визнає насильство відносно жінки, як нормальне явище

10. Мовчання про проблеми в сім’ї, табу

11. Зниження життєвого рівня в умовах військового стану, бідність, нестача грошей

12. Низька поінформованість, куди можна звертатись

13. Низька самооцінка жінок, віктимність

14. Бажання чоловіка мати владу та контролювати все, і життя дружини також

15. Бажання бути «Мачо», де чоловік асоціюється з насильством, агресією, владою

16. Економічне нерівність між жінками та чоловіками, матеріальна залежність жінок

17. Невпевненість жінки в майбутньому, острах залишитись самій

18. Традиційний тип моделі сім’ї, культурні або релігійні традиції

19. Важкі умови проживання та побуту

20. Підвищення самооцінки чоловіка за рахунок насильства над дружиною

21. Незнання законодавства про можливе покарання кривдниками

22. Незнання жінками та дітьми, що таке насильство та які його види

23. Виховання без батька, або відштовхування батьком

24. Психічні розлади у насильника

25. Нерозуміння сучасних прав людини, і особливо жінки

26. Підтримка обвинувачення жертви (сама винна, бо погана ....)

27. Відсутність у суспільстві культури гендерної рівності

28. Низька соціальна та юридична захищеність жертв домашнього насильства

29. Відсутність навичок безконфліктної комунікації та вирішення конфліктів

30. Слабке законодавство, яке не захищає жінок та дітей від насильства

АКТУАЛЬНІ ҐЕНДЕРНІ ПРОБЛЕМИ В УКРАЇНІ

Чоловічі проблеми

- чоловіки живуть в середньому в 63 роки, що на 11 років менше тривалості життя жінок (74) , але чоловіки йдуть на пенсію як і жінки (за новим законом – у 60 років);

- мають найвищі в світі темпи зростання захворювання на ВІЛ/СНІД та туберкульоз;

- приблизно третина неспроможні залишити після себе нащадків;

- майже кожен п’ятий хворів на недугу, що передається статевим шляхом;

- становлять 80% самогубців та тих, хто переніс інфаркт чи інсульт;

- щороку 80 тисяч чоловіків відходять з життя у працездатному та репродуктивному віці (у ситуації конфлікту на Сході ця цифра значно виросла);

- 90% ув’язнених у тюрмах – чоловіки;

- примусовий призив до армії, участь у військових конфліктах;

- при розлученні суд зазвичай присуджує дитину матері;

- страждають від відсутності розвиненої андрологічної медичної служби (жінки мають мережу гінекологічних клінік).

Жіночі проблеми

- кількість жінок перевищує кількість чоловіків – 54 % проти 46%;

- за наявності однакової кваліфікації з чоловіком саме жінку не наймуть на роботу;

- 75% в Україні державних службовців жінки, але на вищих щаблях керівних посад вони майже відсутні;

- Заробітна плата жінок (середня на 2010) складала 1917 грн, що становить 77,7% від заробітної плати чоловіків;

- Витрата великої кількості часу на домашнє домогосподарство:

1. у середньому 15 місяців життя витрачається на миття посуду;

2. 5 років – на приготування їжі.

3. жінка фактично працює на 4-6 годин більше чоловіка, але праця в домашньому господарстві не враховується як продуктивна.

Сімейні проблеми, що пов’язані з ґендерними проблемами

- в Україні вдвічі більший показник розлучень, ніж у країнах-членах Євросоюзу;

- безвідповідальне батьківство: середньостатистична сім’я все більше виглядає як мама і дитина, 57% чоловіків після розлучення перестають піклуватись про своїх дітей, лише 10% хочуть доглянути хвору дитину, 32% допомагають готувати уроки);

- домашнє насильство (економічне, психологічне, фізичне, сексуальне);

- фінансове становище: лише 4% сімей визнають себе матеріально забезпеченими, українська сім’я витрачає на харчування 52% заробленого (2009 р.), американська - 13%; лише кожна друга сім’я має мінімальний майновий набір: холодильник (3,4% не мають), кольоровий телевізор (6,1% не мають), пральну машину (17% не мають), пилосос (25 % не мають), музичний центр (83% не мають), комп’ютер (79 % не мають), на родину припадає 0,2 автомобіля (кожна 5-та сім’я);

- брак дитячих садочків (середній показник був у 2009 р. – 125 дітей на одне місце в садочку).



Масштаби проблеми

За даними ООН, кожна 3-я жінка у світі стикається із домашнім насильством, як правило фізичним чи сексуальним. 70% загиблих насильницькою смертю жінок були вбиті колишніми або нинішніми партнерами. ВООЗ констатує, що від 29% до 62% жінок, що страждають від насильства в сім’ї, не заявляють в поліцію. Рада Європи вважає, що 15-20% жінок в країнах колишнього СРСР страждають від насильства в сім’ї.



Міністерство соціальної політики:

До центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді в 2013 р. надійшло 93 000 звернень від постраждалих від насильства в сім’ї. 9 місяців 2014 р. – 93 780 звернень до ЦСССДМ.



Міністерство внутрішніх справ України

За даними дослідження «Ціна домашнього насильства»

У 2007 році правоохоронцями було прийнято 109 749 заяв про факти вчинення насильства в сім’ї, на облік за вчинення цього правопорушення поставлено 65 042 особи,

у 2008 році - 132 370 заяв та 66 119 осіб поставлено на облік;

у 2009 році – 143 430 заяв та 72 945 осіб поставлено на облік;

у 2010 році – 157 167 заяв та 81 135 осіб поставлено на облік;

у 2011 році – 162 766 заяв та 87 540 осіб поставлено на облік;

у 2012 році – 137 782 заяви та 82 962 особи поставлено на облік,

у 2013 році – 174 229 заяв та 95 466 осіб поставлено на облік.

Протягом 2014 р. – прийнято 117 941 заяв

На облік поставлено – 77 709; з них жінки – 6 541, чоловіки – 70 977, діти – 191.

Захисних приписів – 6 411

Проходження корекційних програм – 5 274.

Дослідження було проведено Міжнародним центром «Ла Страда-Україна» та Харківським інститутом соціальних досліджень у співпраці з МВС України п 2007-2008 роках.



ОЗНАКИ, ЩО ПРИТАМАННІ ДІТЯМ, ЯКІ ПОТЕРПАЮТЬ ВІД НАСИЛЬСТВА В СІМ'Ї І НА ЯКІ НЕОБХІДНО ЗВЕРТАТИ УВАГУ

Тип насильства

Прояви

Фізичне

• самокаліцтво (заподіяння дитиною травм самій собі);

• крововиливи сітківки ока;

• зсув суглобів, переломи кісток, гематоми;

• забиті місця на тілі, сідницях або голові; рани і синці, різні за

часом виникнення та/або у різних частинах тіла;

• сліди укусів людиною;

• незвичні опіки (наприклад, цигаркою або розжареним посудом)


Сексуальне

• знання термінології та жаргону, не властивого дітям;

• висипи в паху, захворювання, що передаються статевим шляхом

• ознаки вагінального або анального проникнення;

• засоси (гематоми від поцілунків);

• підліткова проституція;

• вагітність (для підлітків);

• сексуальні злочини серед неповнолітніх;

• ініціювання сексуальних ігор з іншими,

• невідповідні віку сексуальні ігри,

• сексуальні домагання до дітей, підлітків, дорослих;

• нерозбірлива та/або зухвала сексуальна поведінка;

• уникнення контактів з однолітками, відсутність догляду за собою




Психологічне

• замкненість. зануреність у себе, інтровертність, неуважність

• демонстрація повної відсутності страху;

• неврівноважена поведінка;

• агресивність, схильність до нищення і насильства;

• уповільнене мовлення, нездатність вчитися, відсутність загальновідомих знань, невміння читати, писати та рахувати;

• надто висока зрілість та відповідальність у порівнянні зі звичайними для цього віку;

• уникання однолітків, бажання гратися лише з маленькими дітьми;

• занадто низька самооцінка;

• тривожність;

• намагання справити враження людини, що живе в злиднях;

• демонстрація страху перед появою батьків та/або необхідністю йти додому;

• страх фізичного контакту;

• депресія, спроби самогубства;

• вживання алкоголю або наркотиків;

• психосоматичні хвороби;

• насильство щодо свійських тварин та до слабших істот загалом;

• почуття провини за отримання фізичних ушкоджень;

• різке погіршення навчання;

• втечі з дому та бродяжництво


Економічне

• одяг не по сезону,

• одяг брудний та неохайний,

• виснаження через недостатнє або неправильне харчування,

• крадіжка чужої їжі, речей

• вдома нема іграшок, книжок, розваг

• вдома безлад, холод, антисанітарія




Вирізняють такі форми ґендерного насильства стосовно жінок та дівчат :

 Зґвалтування та сексуальне насильство;

 Сексуальні домагання;

 Насильство в інституційному середовищі (інтернати, навчальні заклади);

 Пошкодження статевих органів;

 Насильство в військових конфліктних та пост-конфліктних ситуаціях;

 Вбивство в ім'я честі;

 Примушене одруження;

 Примусовий аборт та примусова стерилізація

Розглянемо наслідки насильства стосовно жінок та дівчат у випадках:

 Насильства партнера

 Насильства стосовно дитини

Фатальні

Не фатальні

Домашнє вбивство

Фізичне здоров’я

Суїцид

Хронічні хвороби

Материнська смертність

Психічні розлади

ВІЛ/СНІД, гепатит С

Репродуктивне здоров'я




Негативна безпечна поведінка

Розглянемо окремо всі нефатальні наслідки:

ФІЗИЧНЕ ЗДОРОВ’Я

• Тілесні травми та синці

• Фунціональні порушення (зламана рука)

• Фізичні болі

• Погане самопочуття

• Загальна недієздатність

• Сильне ожиріння або схуднення

ХРОНІЧНІ ХВОРОБИ

• Хронічні болі

• Синдром роздратованої кишки

• Шлунково - кишкові розлади

• Соматичні скарги

• Фибромиалгія - група захворювань м'язів, сухожилля, з'єднувально -тканинних перегородок у м'язах

ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ

• Пост-травматичний стрес (70% of емоційних стресів пов'язано з домашнім насильством)

• Депресія

• Стан тривоги

• Фобії, панічні розлади

• Труднощі в досягенні оргазму, відмова від статевих стосунків

• Порушення травлення

• Низька самооцінка

• Поява залежності (наркоманія, алкоголізм, ігрова, комп’ютерна)

РЕПРОДУКТИВНЕ ЗДОРОВ’Я

• Небажана вагітність

• ВІЛ/СНІД, ЗПСШ, гепатит С

• Запалення, хронічні болі, кровотечі, сильні болі при місячних

• Небезпечний або примусовий аборт

• Ускладнення під час вагітності

• Викидень, народження дитини з малою вагою

• Стериалізація

НЕГАТИВНА ПОВЕДІНКА

• Паління

• Вживання алкоголю та наркотиків

• Небезпечна сексуальна поведінка

• Ранні статеві контакти

• Фізична бездіяльність

• Переїдання., ожиріння

• Анорексія

• Низьке вживання контрацептивів

• Самокаліцтво

Визначення поняття «насильство в сім’ї». Види насильства. Міжнародне та українське законодавство. Визначення «жорстоке поводження з дитиною».

Відповідальність за вчинення насильства в сім’ї.

Україна ратифікувала багато міжнародних договорів про права людини, зокрема Міжнародний пакт про громадянські та політичні права, Конвенцію ООН проти тортур, Конвенцію ООН з ліквідації всіх форм дискримінації стосовно жінок (CEDAW), Конвенцію ООН про права дитини, Конвенцію Ради Європи про захист прав людини і основоположних свобод. Хоча всі ці договори захищають права чоловіків та жінок, лише в Конвенції ООН з ліквідації всіх форм дискримінації стосовно жінок є конкретні положення, що зобов’язують держави-учасниці ООН вживати заходів для захисту прав жінок. Цей договір є спеціалізованим і спрямованим на приділення додаткової уваги до проблем, які постають лише перед жінками або від яких страждають переважно жінки, зокрема домашнє насильство.



Конвенція Ради Європи про попередження насильства щодо жінок та домашнього насильства та боротьбу із цими явищами.

Стаття 3. Визначення (витяг)

Для цілей цієї Конвенції:

а) «насильство стосовно жінок» розуміється як порушення прав людини й форма дискримінації стосовно жінок та означає всі акти насильства стосовно жінок за гендерною ознакою, результатом яких є або може бути фізична, сексуальна, психологічна або економічна шкода чи страждання стосовно жінок, у тому числі погрози таких дій, примус або свавільне позбавлення волі, незалежно від того, чи відбувається це в публічному або приватному житті;

b) «домашнє насильство» означає всі акти фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, які відбуваються в лоні сім’ї чи в межах місця проживання або між колишніми чи теперішніми подружжями або партнерами, незалежно від того, чи проживає правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні або незалежно від того, чи проживав правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні.




15 листопада 2001 р. Верховна Рада України ухвалила перший на теренах СНД Закон «Про попередження насильства в сім'ї», чим визнала як існування цього явища в суспільстві, так і готовність протистояти йому. Але і до теперішнього часу ведеться робота у напрямку вдосконалення національного законодавства в цій сфері. У 2008 році було запроваджено корекційні програми для осіб, які вчиняють насильство в сім’ї, виключено поняття «віктимної поведінки», уточнено перелік суб'єктів державної політики у сфері попередження насильства в сім'ї. В 2015 році Верховна Рада прийняла закон про внесення змін у Кодекс про адміністративні правопорушення, яким виключила штрафи з переліку покарань за насильство в сім'ї.

Закон України «Про попередження насильства в сім’ї»

Стаття 1. Визначення термінів (витяг)

Насильство в сім’ї – будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім'ї по відношенню до іншого члена сім'ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім'ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров’ю.

Жертва насильства в сім'ї – член сім'ї, який постраждав від фізичного, сексуального, психологічного чи економічного насильства з боку іншого члена сім'ї.

Члени сім’ї – особи, які перебувають у шлюбі; проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою; їхні діти;особи, які перебувають під опікою чи піклуванням; є родичами прямої або непрямої лінії споріднення за умови спільного проживання.

Економічне насильство – умисне позбавлення одним членом сім'ї іншого члена сім'ї житла, їжі, одягу та іншого майна чи коштів, на які постраждалий має передбачене законом право, що може призвести до його смерті, викликати порушення фізичного чи психічного здоров’я.

Психологічне насильство – насильство, пов'язане з дією одного члена сім'ї на психіку іншого члена сім'ї шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному здоров’ю.

Сексуальне насильство – протиправне посягання одного члена сім'ї на статеву недоторканість іншого члена сім'ї, а також дії сексуального характеру по відношенню до неповнолітнього члена сім’ї. Фізичне насильство – умисне нанесення одним членом сім'ї іншому члену сім'ї побоїв, тілесних ушкоджень, що може призвести або призвело до смерті постраждалого, порушення фізичного чи психічного здоров'я, нанесення шкоди його честі і гідності.

Види насильства в сім’ї:

Фізичне насильство в сім’ї може мати форму, зокрема:

• побиття;

• штовхання;

• ляпаси;

• спроби придушення;

• смикання волосся;

• викручування рук;

• кусання;

• хапання;

• катування;

• мордування.

Фізичне насильство в сім’ї може призвести до таких наслідків:

• смерті постраждалого;

• порушення фізичного чи психічного здоров’я;

• нанесення шкоди честі та гідності постраждалого члена сім’ї.



Сексуальне насильство в сім’ї може мати форму, зокрема:

• зґвалтування, у тому числі «зґвалтування у шлюбі»;

• примус до небажаних сексуальних контактів;

• сексуальні домагання;

• дії сексуального характеру по відношенню до дитини: розбещення дітей, втягування дитини у заняття дитячою проституцією або дитячою порнографією тощо.

Психологічне насильство в сім’ї може мати форму, зокрема:

• словесних образ;

• погрози вбивством;

• погрози завдання каліцтва, травм, побиття;

• переслідування;

• залякування;

• приниження.

Психологічне насильство в сім’ї може спричинити:

• емоційну невпевненість;

• нездатність захистити себе;

• шкоду психічному здоров’ю.



Економічне насильство в сім’ї має місце, коли здійснюється:

• умисне позбавлення члена сім’ї житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які жертва має передбачене законом право;

• знищення власності;

• пошкодження власності;

• підпал;

• проникнення в житло;

• обмеження (позбавлення) доступу до сімейного бюджету;

• економічна експлуатація.



Економічне насильство в сім’ї може призвести до:

• смерті постраждалого члена сім’ї;

• порушення фізичного чи психічного здоров’я.

Наказ № 564/836/945/577 від 19.08.2014 «Про затвердження Порядку розгляду звернень та повідомлень з приводу жорстокого поводження з дітьми або загрози його вчинення»

Порядок розроблено з метою впровадження ефективного механізму взаємодії служб у справах дітей, закладів соціального захисту дітей, центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, органів внутрішніх справ, закладів освіти, закладів охорони здоров’я.

Відповідно до цього Порядку:

- жорстоке поводження з дитиною - будь-які форми фізичного, психологічного, сексуального або економічного насильства над дитиною в сім’ї або поза нею, у тому числі:

 втягнення дитини в заняття проституцією або примушування її до зайняття проституцією з використанням обману, шантажу чи уразливого стану дитини або із застосуванням чи погрозою застосування насильства;

 примушування дітей до участі у створенні творів, зображень, кіно- та відеопродукції, комп'ютерних програм або інших предметів порнографічного характеру;

 ситуації, за яких дитина стала свідком кримінального правопорушення, внаслідок чого існує загроза її життю або здоров’ю;

 статеві зносини та розпусні дії з дитиною з використанням: примусу, сили, погрози, довіри, авторитету чи впливу на дитину, особливо вразливої для дитини ситуації, зокрема з причини розумової чи фізичної неспроможності або залежного середовища, у тому числі в сім'ї;

 будь-які незаконні угоди щодо дитини, зокрема: вербування, переміщення, переховування, передача або одержання дитини, вчинені з метою експлуатації, з використанням обману, шантажу чи уразливого стану дитини;

- забезпечення найкращих інтересів дитини - комплекс заходів, спрямованих на захист прав та забезпечення повноцінного життя, виховання і розвитку дитини.

Відповідальність за вчинення насильства в сім’ї

Вчинення насильства в сім’ї або загроза його вчинення тягне за собою, за відсутності складу правопорушення, здійснення заходів тільки попередження насильства в сім’ї. У випадках, коли має місце склад правопорушення, одночасно із заходами попередження насильства в сім’ї застосовуються заходи юридичної відповідальності (адміністративної, цивільної, кримінальної) за вчинення насильства в сім’ї.

Згідно зі статтею 15 Закону України «Про попередження насильства в сім’ї» члени сім’ї, які вчинили насильство в сім’ї, несуть кримінальну, адміністративну чи цивільно-правову відповідальність відповідно до закону.

Кримінальним кодексом України передбачено відповідальність за злочини, що часто вчинені стосовно членів сім’ї та виступають проявом різних видів сімейного насильства.

Фізичне насильство в сім’ї, за яке передбачено кримінальну відповідальність, може бути вчинене у вигляді злочинів проти життя, здоров’я, злочинів, які ставлять у небезпеку життя чи здоров’я члена сім’ї, та злочинів проти особистої волі, зокрема:

Ст. 115 Умисне вбивство

Ст. 116 Умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання

Ст. 117 Умисне вбивство матір'ю своєї новонародженої дитини

Ст. 118 Умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця

Ст. 119 Вбивство через необережність

Ст. 120 Доведення до самогубства

Ст. 121 Умисне тяжке тілесне ушкодження

Ст. 122 Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження

Ст. 123 Умисне тяжке тілесне ушкодження, заподіяне у стані сильного душевного хвилювання

Ст. 124 Умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця

Ст. 125 Умисне легке тілесне ушкодження

Ст. 126 Побої і мордування

Ст. 127 Катування

Ст. 130 Зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби

Ст. 133 Зараження венеричною хворобою

Ст. 135 Залишення в небезпеці

Ст. 166 Злісне невиконання обов'язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування

Ст. 314 Незаконне введення в організм наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів

Ст. 315 Схиляння до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів

Ст. 136 Ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані

Ст. 146 Незаконне позбавлення волі або викрадення людини

Ст. 149 Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо людини

Сексуальне насильство в сім’ї може виявлятися в учиненні злочинів проти статевої недоторканості особи, а також злочинів проти громадської моральності, зокрема:

Ст. 152 Зґвалтування

Ст. 153 Насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом

Ст. 154 Примушування до вступу в статевий зв'язок

Ст. 155 Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості

Ст. 156 Розбещення неповнолітніх

Ст. 301 Ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів

Ст. 303 Сутенерство або втягнення особи в заняття проституцією



Економічне насильство в сім’ї, як злочин, може мати такі форми:

- ухилення від сплати платежів, які один член сім’ї зобов’язаний сплачувати на користь іншого;

- протидія законній господарській діяльності одного члена сім’ї з боку іншого або, навпаки, примушування члена сім’ї займатися певними видами діяльності;

- злочинні діяння одного члена сім’ї проти власності іншого члена сім’ї;

- злочинні діяння одного члена сім’ї стосовно майна, що належить йому та іншому члену сім’ї на праві сумісної (спільної) власності;

- порушення недоторканості житла;

- зловживанні опікунськими правами.

Ст. 150 Експлуатація дітей

Ст. 150-1 Використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом

Ст. 162 Порушення недоторканності житла

Ст. 164 Ухилення від сплати аліментів на утримання дітей

Ст. 165 Ухилення від сплати коштів на утримання непрацездатних батьків

Ст. 167 Зловживання опікунськими правами

Ст. 185 Крадіжка

Ст. 186 Грабіж

Ст. 187 Розбій

Ст. 189 Вимагання

Ст. 190 Шахрайство

Ст. 194 Умисне знищення або пошкодження майна

Ст. 206 Протидія законній господарській діяльності

Ст. 289 Незаконне заволодіння транспортним засобом

Ст. 303 Сутенерство або втягнення особи в заняття проституцією

Ст. 304 Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність

Ст. 356 Самоправство



Психологічне насильство, на відміну від інших видів насильства в сім’ї, тягне за собою відповідальність лише в досить рідкісних випадках, зокрема:

Ст. 129 Погроза вбивством

Ст. 168 Розголошення таємниці усиновлення (удочеріння)

Ст. 150-1 Використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом

Ст. 195 Погроза знищення майна

Ст. 299 Жорстоке поводження з тваринами

Ст. 304 Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність

У випадках, коли насильство в сім’ї пов’язано з порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, такі дії розглядаються як хуліганство й тягнуть за собою відповідальність за статтею 296 КК. Під час вчинення так званого побутового хуліганства може застосовуватися фізичне насильство щодо інших членів сім’ї (нанесення побоїв, тілесних ушкоджень), сексуальне насильство (наприклад, груба непристойність, публічне оголення), економічне насильство (знищення або пошкодження майна, виселення із житла) або психологічне насильство (погрози застосувати насильство, стрілянина в повітря тощо).

Важливим кроком у боротьбі із насильством в сім’ї стало закріплення адміністративної відповідальності за вчинення насильства в сім’ї, невиконання захисного припису або непроходження корекційної програми.

Ст. 173-2 Кодексу про адміністративні правопорушення

Вчинення насильства в сім'ї, невиконання захисного припису або непроходження корекційної програми

Вчинення насильства в сім'ї, тобто умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання захисного припису особою, стосовно якої він винесений, непроходження корекційної програми особою, яка вчинила насильство в сім'ї,

- тягнуть за собою громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин або адміністративний арешт на строк до семи діб.

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті,

- тягнуть за собою громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.

До появи в Кодексі України про адміністративні правопорушення статті про відповідальність за вчинення насильства в сім’ї воно кваліфікувалося як дрібне хуліганство. Водночас дрібним хуліганством є нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян та тягнуть за собою адміністративну відповідальність.

Якщо під час насильства в сім’ї було допущено порушення тиші на площах, у парках, гуртожитках, жилих будинках та інших громадських місцях у заборонений рішенням сільських, селищних, міських рад час, то таке діяння тягне за собою відповідальність за статтею 182 КУпАП.

Доведення неповнолітнього до стану сп’яніння батьками неповнолітнього, або особами, які їх замінюють, або іншими особами охоплюється статтею 180 КУпАП, а ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов’язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей – статтею 184 КУпАП.



Групи ризику з акцентом на внутрішньо переміщених осіб

Насильство в сім’ї може відбуватись як у бідних та асоціальних сім’ях, так і в забезпечених і заможних. Як правило, суб’єктами та жертвами насильства в сім’ї є :

• Дружина чи чоловік;

• Неповнолітні діти;

• Батьки чи родичі похилого віку;

• Інваліди (незалежно від віку);

• Старші діти до молодших;

В основному виділяють насильство на ґендерній основі - насильство однієї по відношенню до другої на основі статевої ознаки. В 95% випадків постраждалими були жінки, понад 91% осіб, які вчиняють насильство в сім’ї в Україні – чоловіки. Варто зауважити, що у 75% випадків домашнього насильства страждають діти.



Серед сімей групи ризику необхідно виділити кілька груп, на які необхідно звертати увагу:

- Сім’ї, де обидва або один із подружжя є алкоголіком, наркоманом або токсикоманом;

- Сім’ї, де хтось із подружжя має психічні захворювання;

- Сім’ї, де порушено емоційно-психологічний клімат (сюди відносяться сім’ї, яких торкнулася війна, в тому числі внутрішньо переміщені сім’ї);

- Сім’ї, які знаходяться у стані стресу у зв’язку зі смертю близьких, їх важкою хворобою;

- Сім’ї, в яких один або двоє із подружжя є безробітними або знаходяться в важких соціальних умовах проживання.



Виділяють такі причини, що призводять до насильства в сім’ї:

- соціальні (напруження, конфлікти, насильство в суспільстві, пропагування в засобах масової інформації насильства як моделі поведінки);

- економічні (матеріальні нестатки, відсутність гідних умов життя поряд із відсутністю умов для працевлаштування, заробляння грошей,економічна залежність, безробіття);

- психологічні (стереотипи поведінки);

- педагогічні (відсутність культури поведінки – правової, моральної, громадянської, естетичної, економічної, трудової);

- соціально-педагогічні (відсутність усвідомленого батьківства, сімейних цінностей у суспільстві, позитивної моделі сімейного життя на засадах ґендерної рівності, сімейного виховання на основі прав дитини);

- правові (ставлення до насильства як до внутрішньо сімейної проблеми, а не як до негативного суспільного явища, до членів сім’ї як до власності через відсутність правової свідомості);

- політичні (прихильність до ґендерних стереотипів, недостатній пріоритет проблем сім’ї та ґендерної рівності, увага до материнства і дитинства, а не сім’ї в цілому, брак уваги до батьківства, чоловіків);



- соціально-медичні (відсутність репродуктивної культури у населення,відповідального батьківства, системи сімейних лікарів, алкоголізм,наркоманія, агресія тощо);

- фізіологічні та медичні (порушення гормонального фону, обміну речовин, швидкості реакцій, прийом збуджувальних ліків, хвороби нервової системи тощо).

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал