Залучення учнів до управління шкільними справами через діяльність в органах учнівського самоврядування зміст



Скачати 471.01 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації29.12.2016
Розмір471.01 Kb.
  1   2   3
Залучення учнів

до управління шкільними справами через діяльність

в органах учнівського самоврядування

ЗМІСТ

ВСТУП…… 3-4 РОЗДІЛ 1. Поняття та актуальність створення учнівського самоврядування

1.1. Поняття учнівського самоврядування…………… 5-7

1.2. З історії шкільного самоврядування…………… 8-10

1.3. Актуальність створення шкільного самоврядування в сучасних умовах………………………………… 11-13

1.4.Соціально-педагогічні принципи побудови моделі шкільного самоврядування……………………… 13-14

РОЗДІЛ 2. Основні форми учнівського самоврядування

2.1. Форма шкільного самоврядування за відсутності громадських об'єднань в освітній установі……… 15-19

2.2. Форма організації шкільного самоврядування за наявності в освітній установі громадських об'єднань……… 19-21

2.3. Форма організації шкільного самоврядування за наявності в освітній установі дитячих організацій…………… 22-25

2.4. Взаємодія педагогів з дитячими громадськими організаціями в процесі створення і функціонування шкільного самоуправління .………………. 25-28

РОЗДІЛ 3. Сучасні підходи щодо діяльності учнівського самоврядування 28-33

3.1. Учнівське засідання та анкетування учнів на тему «Сучасне учнівське самоврядування»……… 34-35

Висновки…………………………………… 35-37

Використана література…………………… 38-39

Вступ

Актуальність теми дослідження. Сприяти формуванню особистісних якостей громадянина демократичної держави, патріота України, виховувати особистість, якій притаманні демократична громадянська культура, готовність до компетентної участі у житті суспільства – ось у чому мета громадянської освіти відповідно до Концепції громадянської освіти в школах України.

Сьогодні нам понад усе бракує саме компетентного досвіду участі у суспільно-політичних процесах в країні. Тому насамперед ми маємо створити умови для того, щоб наші діти могли його набути: шляхом участі у шкільному самоврядуванні, створення дитячих і молодіжних об'єднань, співробітництва з громадськими організаціями, самостійного прийняття рішень й уміння діяти в правовому полі, аналізувати різноманітні ситуації, передусім, у своєму найближчому оточенні.

Гуманістичні цінності освіти передбачають зміну авторитарно-дисциплінарної моделі виховання на особистісно-зорієнтовану. Сутнісними ознаками цих змін є виховання особистості з максимально можливою індивідуалізацією, створенням умов для саморозвитку і самонавчання учнів, осмисленого визначення ними своїх можливостей і життєвих цілей.

Практика показує, що всі ці ознаки найповніше втілені в учнівському самоврядуванні. Виховання творчої особистості нерозривно пов’язане з майбутнім країни, відродженням нації, гуманізацією суспільства. Людина повинна жити з думкою: все для блага особистості, кожному є місце у соціумі, кожен цінний для суспільства таким, яким він є. Керувати політичними, національними та економічними процесами повинні ті, хто насправді є професіоналами, хто уміє гуртувати навколо себе і вести за собою, хто здатен сформувати професійну команду, в якій поважають думку кожного члена, у якій кожен може виявити свої здібності і реалізуватись у тій чи іншій справі. Такі завдання суспільства вимагають нових підходів до виховання, до виявлення і розвитку здібностей лідера, адже лідер у школі – це майбутній політик чи бізнесмен, якому вирішувати як щоденні, так і масштабні завдання, які поставить суспільство у час загальної глобалізації світу. Успіх України на світовій арені закладається сьогодні у школі лідерства – шкільному самоврядуванні учнів.

Головне завдання шкільного самоврядування полягає в тому, що через розвиток соціальної активності учнів виховувати в них почуття власної гідності, надавати їм можливість виявляти себе далі.

Робота самоврядування в школі налагоджена таким чином, що кожен учень має доручення (постійні, тимчасові), протягом свого навчання проходить школу учнівського самоврядування.

Таким чином, практична значимість вказаних проблем і зумовлює актуальність дослідження курсової роботи.

Об’єктом дослідження курсової роботи є теоретичні засади навчально-виховного процесу в дитячих колективах

Предмет дослідження – учнівське самоврядування в загальноосвітніх навчальних закладах.

Метою курсової роботи є дослідження учнівського самоврядування в загальноосвітніх закладах.

Відповідно до предмета і мети дослідження поставлено такі завдання курсової роботи:

– дослідити поняття та актуальність створення учнівського самоврядування;

– охарактеризувати основні форми учнівського самоврядування;

– дослідити проблему взаємодії педагогів з дитячими громадськими організаціями в процесі створення і функціонування шкільного самоврядування.

Курсова робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури .



Розділ 1. Поняття та актуальність створення учнівського самоврядування

1.1. Поняття учнівського самоврядування

Основною ланкою у становленні виховного колективу є учнівське самоврядування – самодіяльна організація дитячого життя в школі. Воно уособлює демократичну та самодіяльну атмосферу, захищає й забезпечує права всіх учасників колективу, сприяє формуванню у них громадянськості, організаторських якостей, допомагає педагогічному колективу в проведенні різноманітних заходів, виступає їх ініціатором. Загалом учнівське самоврядування є незамінним помічником педагогів. У сучасній школі, яка самостійно формує органи самоврядування, воно представлене за одним із трьох варіантів:

1. Представницький варіант. До учнівського комітету входять старости всіх класів. Така структура дає змогу оперативно доводити до відома учнів, особливо у великій школі, рішення учнівського комітету, організувати будь-яку акцію, підбити підсумки.

2. Комунарський варіант. Передбачає при організації конкретної справи створення тимчасового штабу або ради із зацікавлених учнів. Члени ради вирішують (з участю вчителів), як залучити весь колектив школи чи групу класів до справи, дають доручення, організовують роботу (свята, спартакіади, олімпіади, масові подорожі тощо). Після їх завершення штаб (рада) самоліквідується, натомість виникає інша тимчасова структура для нової справи.



3. Комісійний варіант. Згідно з ним на загальних зборах чи конференції формується учнівський комітет у складі 9-15 осіб. Вони обирають зі свого складу голову, заступника, секретаря комітету, решта очолюють комісії, до яких добирають активістів класів. Такий склад комітету є сталим, але часто він буває заформалізованим або взагалі бездіяльним [22].

Вищим органом учнівського самоврядування в школі є загальні збори або учнівська конференція. Виконавчий орган (учнівський комітет, рада учнівського колективу, рада командирів (старост), парламент, учнівське представництво тощо) підзвітний загальним зборам. Учнівські збори відбуваються не менше двох разів на рік (у вересні – для визначення завдань на новий навчальний рік, у травні – для звіту виконавчого органу та його перевиборів). Напередодні проведення звітно-виборних зборів проводять з учнями дискусію, ділову гру з проблем учнівського самоврядування, структури учнівського самоврядування, основних напрямів та змісту роботи, прав і обов'язків членів виконавчого органу.(див. додаток 1.)

Кількість членів виконавчого органу учнівського самоврядування визначає учнівський колектив залежно від обсягу запланованої діяльності та кількості комісій. Кількість комісій залежить від специфіки напрямів діяльності школи, особливостей структури, досвіду і традицій, рівня теоретично-методологічної та практичної підготовленості педагогічного колективу до керівництва учнівським самоврядуванням.

Важливими умовами плідної діяльності учнівського самоврядування є: розуміння учнями й активом завдань, змісту і суті самоврядування; вміння самостійно планувати, організовувати роботу, координувати зусилля різних ланок самоврядування, постійно здійснювати самоконтроль; уміння враховувати, регулювати, аналізувати свою діяльність, об'єктивно її оцінювати; пошук ефективних форм і методів діяльності органів самоврядування, творче використання досвіду інших шкіл.

Комісії виконавчого органу спрямовують свою роботу на підвищення якості навчання, реалізацію вимог режиму школи, організацію позакласної виховної роботи, на розвиток ініціативи і творчої самодіяльності учнів, реалізацію їх прав і обов'язків. Члени комісії є відповідальними за певний напрям роботи класу. Виконавчий орган проводить засідання один раз на місяць, комісії – раз на два тижні. Свою роботу виконавчий орган планує на рік або півріччя орієнтовно за такими розділами:

1. Вступ (короткий аналіз роботи за попередній рік, завдання на новий).

2. Організаційна робота (визначення тематики загальношкільних конференцій, класних зборів, планування навчання активу з окремих, питань, організація відкритості в роботі).

3. Засідання виконавчого органу учнівського самоврядування.

4. Робота комісій (секторів) [22].

У плані роботи враховують обов'язкові справи, в організації яких участь виконавчого органу об'єктивно необхідна (День знань, робота з благоустрою пришкільної території, налагодження чергування у школі та класах, підготовка до проведення канікул тощо).

Під час організації масштабних та епізодичних справ можуть бути поєднані зусилля постійних органів самоврядування з тимчасовими (ради, ініціативні групи клубів, творчих об'єднань тощо).

Колективним органом самоврядування в класі є збори колективу класу – впливовий чинник зміцнення дисципліни учнів, виховання в них моральних якостей. На зборах класного колективу обговорюють актуальні, зрозумілі питання повсякденного життя (підготовка культурно-масового заходу, випуск журналу, підсумки навчання за чверть, семестр, рік та ін.), визначні історичні події, сучасні досягнення, моральні проблеми. Періодичність їх проведення залежить від конкретних умов діяльності класу.

Гласність, відкритість роботи органів самоврядування (всі учні знають, де, коли, які питання обговорюються, можуть брати в обговоренні участь, пропонувати нове, оригінальне, цікаве, впливати на життя колективу) сприяє поглибленню демократизму в шкільному житті. Розвиток учнівського самоврядування, участь в якому розвиває відповідальність за шкільні справи, допомагає набути організаторських навичок, сприяє духовному зростанню, розвитку організаторських здібностей дітей.

Демократизм в учнівському самоврядуванні залежить від позиції дорослих, зокрема керівництва школи. Розбіжності між адміністрацією та учнівським самоврядуванням виникають внаслідок неправильної організації педагогічного керівництва, коли немає взаємодії між педагогічним та учнівським колективами для досягнення мети.

Основними засобами вдосконалення педагогічної допомоги учнівському самоврядуванню є: забезпечення реальних прав та обов'язків органів самоврядування; підвищення довіри педагогів до рішень учнівського колективу, його органів самоврядування; кваліфікована, тактовна допомога; цілеспрямоване навчання учнів складній справі організації життя учнівського колективу, керівництва справами школи [22].

За кожною комісією педагогічна рада закріплює вчителів-консультантів, які постійно мають допомагати органам самоврядування, сприяти визначенню мети діяльності, плануванню роботи, вирішенню складних ситуацій, управлінських завдань.



1.2. З історії шкільного самоврядування

Вироблення доцільних форм організації процесу навчання і виховання дітей і накопичення корисних знань про самоврядування здійснювалися людством з незапам'ятних часів. До нас дійшли відомості про прогресивну діяльність багатьох педагогів старовини, чиї думки, висновки з практики освітньої діяльності, вислови і ідеї виконували роль складових частинок у створенні теорії шкільного самоврядування. До неї по праву увійшли вислови Платона у вихованні через позитивний приклад, Аристотеля – про тісний зв'язок фізичного, етичного і розумового виховання, принципи гуманістичної педагогіки Вітторінода-Фельтре та ідеї Томаса Мора та ін.

Перша згадка про шкільне самоврядування і його організацію відносяться до ХVI століття. У 1531-1556 рр. в р. Гольдберзі (Сілезія) працювала латинська школа, якою керував Валентин Тротцендорф. Він був першим педагогом, що використав у цілях громадянського виховання спеціально організоване ним шкільне самоврядування. У школі щомісячно обирався сенат з 15 учнів, який розглядав і вирішував виникаючі конфлікти. Учні притягувалися до виконання різних громадських обов'язків [14].

Безперечний інтерес представляють братські школи на Україні. У статуті Львівської братської школи 1586 р. разом з правами і обов'язками вчителя містяться вимоги до організації дітей.

Висунув демократичний принцип єдиної школи слов'янський педагог Я.А. Каменський. У своєму творі "Закони добре організованої школи" він сформулював короткі правила організації шкільного режиму і управління школою. Елементи самоврядування дітей були закладені М.В. Ломоносовим у підготовлений ним у 1758 р. "Регламент московських гімназій", згідно якому порядок занять у гімназії підтримується самими гімназистами.

Величезний вплив на громадськість зробили праці К. Ушинського з проблем виховання і навчання. Підходи К. Ушинського були дуже популярні і серйозно поставили педагогів перед необхідністю критичної переоцінки устояної в Росії системи виховання [14].

Розкриваючи своє розуміння нової школи, І.І. Горбунов у своїй статті "Декілька вступних слів" (1907 р.) підкреслював, що головною справою для вчителів буде встановлення взаємної довіри, щирої рівності між ними і учнями, без чого не може бути ніякої дійсної взаємодопомоги в роботі виховання і освіти.

Одним з перших звернувся до проблем дитячого самоврядування С. Шацький, який у 1906 році створив в Москві своєрідне товариство культурних людей "СЕТЛЕМЕНТ". У основі виховної системи лежала ідея "дитячого царства", де кожен вихованець діставав можливість для всебічного розвитку. Рішення, прийняті на зборах клубів і на загальних зборах, вважалися обов'язковими.

Актуально для сучасної школи звучать слова Н.К. Крупської про те, що шкільне самоврядування повинне охопити всіх школярів і, таким чином, не зводиться тільки до роботи одних виборних комісій. Необхідно щоб на загальних зборах обговорювалися всі важливі питання, що цікавлять школяра.

Неоцінимий внесок в становлення теорії самоврядування, а також в практику його розвитку вніс А.С. Макаренко, який виявив і переконливо розкрив основні елементи системи управління життєдіяльністю шкільного колективу: цілепокладення, планування, організацію і самоврядування. Вершиною шкільного самоврядування в 20-30-і роки можна вважати створену А.С. Макаренко комуну ім. Ф.Е. Дзержинського. Як відомо, все управління життям комуни здійснювалося самими комунарами.

Система самоврядування комуни містилася в "Конституції країни ФЕД". Відповідно до неї найвищим органом в комуні були загальні збори комунарів, які мали право накладати на комунарів стягнення.

У період між загальними зборами головним органом управління була рада командирів загонів. У раду командирів входили так само: начальник комуни, його помічник, начальник господарської частини, лікар, секретар комсомольської організації, начальник заводу.

На загальних зборах комунарів обиралися: санітарна комісія, столова комісія, господарська комісія, клубна рада. Повноваження, конкретні обов'язки і порядок діяльності кожної комісії висловлювалися в "конституції".

На рубежі 20-30-х років в нашій країні завершилося затвердження адміністративно-командної системи, що розповсюдила свій вплив і на сферу освіти. Постановою ЦК ВКП(б) "Про початкову і середню школу" від 25 серпня 1931 року наркомпросом союзних республік було запропоновано забезпечити здійснення єдиноначальності в управлінні школою. Згідно новому Статуту радянської політехнічної школи (1933 р.). Шкільна рада стала дорадчим органом. У основі комунарського руху лежала ідея колективних творчих справ І. Іванова, яка привела до виникнення неформальних колективів.

У 1991 році був прийнятий Закон України "Про освіту", в якому знайшла певне втілення ідея демократизації школи. Відтепер кожна школа розробляє свій статут, в якому має право встановлювати конкретну форму демократичного самоврядування. З 1996 р. освітні установи керуються законом "Про внесення змін і доповнень в закон України "Про освіту". Відповідно до них управління освітніми установами повинне будуватися на принципах єдиноначальності і самоврядування. Формами самоврядування названі рада освітньої установи, опікунська рада, загальні збори, педагогічна рада. Порядок виборів органів самоврядування повинен визначитися статутом установи. Важлива роль в самоврядуванні установи відводиться учням [22].

У наші дні в процесі корінного перетворення роботи освітньої установи учнівське самоврядування виходить на якісно новий етап свого розвитку. Ключова проблема – зробити дитину активним учасником, суб'єктом освітнього процесу в школі. Беручи участь в діяльності органів дитячого самоврядування, школярі включаються в різносторонню позаурочну діяльність, ділове спілкування з дорослими на рівноправній основі, залучаються до практики громадянської поведінки і соціальної діяльності. В рамках шкільного самоврядування діти дістають можливість впливати на зміст освіти, на процес розробки, ухвалення і реалізації локальних нормативно-правових актів школи, відстоювати свої права і інтереси в ній, задоволеність актуальні потреби в самовираженні, самоствердженні і самореалізації. Для досягнення самоврядування в сучасній освітній установі необхідно вирішити ряд проблем, таких як формальне функціонування органів самоврядування, без урахування думки і бажання самих учнів. Принцип самодіяльності і ініціативи в роботі з учнями нерідко ігнорується. Педагоги чинять прямий тиск на громадську думку школярів, самоврядування організовується формою, але не за своєю суттю. Самоврядування залишається привілеєм лише окремих школярів. При цьому забувається, що воно не тільки засіб, але і результат виховання, він припускає широку варіативність. Впродовж десятиліть в педагогіці використовувався досвід і ідеї С. Шацького, А. Макаренко, І. Іванова. Упроваджувалися на практиці похідні від струнких моделей самоврядування, розроблених цими педагогами. Перед організаторами виховного процесу сучасної освітньої установи встає питання – яка модель шкільного самоврядування найбільш прийнятна, які класичні принципи необхідно переглянути, що узяти за основу.



1.3. Актуальність створення шкільного самоврядування в сучасних умовах

Перш ніж замислюватися про створення шкільного самоврядування, необхідно відповісти на питання про необхідність залучення дітей в процес шкільного самоврядування.

Розглянемо відповідь на це питання з двох позицій – підлітка і педагога з урахуванням соціально-психологічних особливостей розвитку дитини.

З погляду вікових психологічних особливостей для підліткового віку характерна підвищена сприйнятливість до соціальних явищ; для нього необхідне визнання, повинна бути наявність мотивації на взаємодію в групі; дитина готова до змін, відчуває потребу в своїх досягненнях і своєму самовизначенні.

З погляду педагогів, участь у шкільному самоврядуванні або в діяльності громадської організації сприяє формуванню громадянської позиції і ціннісного відношення до себе й інших; дозволяє учням підвищити соціальну компетенцію; розвивати соціальні навички поведінки і установок на самостійне ухвалення рішення соціальних проблемних ситуацій.

З педагогіки ми знаємо, що в умовах спільної діяльності поведінка людини стає пліднішою, ніж в умовах індивідуальної поведінки.

У підлітків виникає бажання діяти відповідно до тих очікувань, які вони мають по відношенню один до одного, що згодом виявляється в їх поведінці.

На поведінку підлітків впливають також вимоги соціального середовища у вигляді обов'язків, традицій, правил поведінки і моральних норм.

Підлітки прагнуть до групового об'єднання тоді, коли бачать в цьому перспективу цікавого життя, можливість вирішити свої проблеми. При цьому дуже важливо забезпечити усвідомлення своїх потреб, цілей і отримання практичного результату діяльності.

Важливість і необхідність створення ефективного шкільного самоврядування для педагогів зрозуміла. Але точка зору дорослих наставників може не співпадати з точкою зору дітей і їх батьків на проблему шкільного самоврядування.

Для визначення позицій дітей відносно самоврядування використовувалися матеріали конференції "Шкільне самоврядування", яка відбулася на обласних табірних зборах активу учнів в серпні 2000 р.

Учні усвідомлюють необхідність створення шкільного самоврядування, розуміють, що участь в ньому дозволить:

– забезпечити реалізацію права на свободу думок, свободу слова, рівноправ'я, самоствердження;

– розвивати почуття відповідальності за себе, колектив, школу;

– змінити устрій життя школи і взаємовідношення між учнями і педагогами для створення духу співробітництва, взаємодопомоги і взаєморозуміння;

– організовувати своє дозвілля [2].

Для розвитку самоврядування підлітки пропонують розділити учнів по ланках і поширювати ідеї шкільного самоврядування. У цій роботі учні повинні стати реформаторами, вчителі – помічниками і сполучною ланкою, адміністрація – координатором і спонсором. Відносини між вчителями і учнями повинні будуватися на взаємоповазі, взаєморозумінні і взаємодопомозі.

Діти вважають, що для ефективної роботи необхідний лідер, який повинен бути розумною особою, що володіє організаторськими і ораторськими здібностями, відповідальністю, доброзичливістю, відчуттям гумору.

Учні відзначають, що шкільне самоврядування повинно об'єднати всі вікові групи через спільну діяльність: організацію масових заходів і роботу, направлену на впорядкування школи.

Учні говорять про те, що для них важливо:

– які в ньому існують правила: формальні чи неформальні;

– чи є в школі дитяче об'єднання, громадська організація;

– який рівень ієрархії і дисципліни, як в об'єднанні, так і у всій школі;

– чи можуть вони брати участь в управлінні або самоврядуванні школою;

– чи можуть учні ухвалювати рішення, якщо так, то з яких питань;

– чи можливий процес спільної діяльності між адміністрацією, педагогами і учнями;

– яка роль педагога в дитячому об'єднанні, в шкільному самоврядуванні [2].

Як видно з результатів опиту учнів, шкільне самоврядування, наявність дитячого об'єднання їм необхідне. Але, за даними, одержаними в результаті дослідження, виходить, що тільки 55,8% дітей використовують повною мірою право на свободу асоціацій.

У освітніх установах, де відсутні організації учнів, адміністрація схильна розцінювати спілкування з представниками від класів або паралелей класів як участь школярів в управлінні. Навряд чи їх участь в управлінні у такий спосіб заходить далі за з'ясування питань, коли проходитиме дискотека або хто братиме участь в змаганнях, вже не кажучи про те, що питання дотримання і захисту прав дітей, формування громадянських якостей в системі освіти таким шляхом не вирішити.

Тільки через свою громадську організацію діти можуть донести свою думку про шкільне життя до зведення адміністрації, брати участь в процесі зміни шкільного клімату. Спілкування адміністрації з виборними представниками організації учнів дозволяє обговорити спірні питання, що виникають в процесі взаємодії, у тому числі й питання, що стосуються дотримання прав і законних інтересів дітей. Громадська організація учнів є найбільш ефективною формою, за допомогою якої здійснюється плідна співпраця всіх учасників освітнього процесу.

В даний час в освітніх установах йде процес створення шкільного самоврядування і дитячих громадських організацій.

1.4. Соціально-педагогічні принципи побудови моделі шкільного самоврядування

Спираючись на основні підходи в застосуванні методу моделювання в психологічних дослідженнях, можна виділити основні принципи побудови моделі шкільного учнівського самоврядування. Принцип рівневої ієрархічності побудови моделі шкільного самоврядування. Даний принцип використовується при позиційній, організаційній, управлінській моделі.

Модульний принцип побудови моделі самоврядування. Наявність у шкільного самоврядування значного числа взаємозв'язаних різнорідних елементів примушує нас провести аналіз можливих ступенів взаємодії між ними. Модульний принцип побудови моделі дозволяє розширити межі і можливості аналізу проблеми шкільного учнівського самоврядування [15].

Принцип структурності в побудові моделі шкільного самоврядування. Позиційна, організаційна, нормативно-правова, управлінська моделі. Структура повинна виражати те, що залишається незмінним при будь-яких зовнішніх і внутрішніх змінах умов протікання діяльності.

Принцип гуманізації в побудові моделі шкільного учнівського самоврядування.

Принцип міждисциплінарності в побудові моделі учнівського самоврядування. Вказаний принцип передбачає використання змісту і методів різних наукових і учбових дисциплін.

Принцип самоврядування в побудові моделі учнівського самоврядування. Реалізація даного принципу створює можливості конструювання свого власного образу, проектування життєвої траєкторії. (А.С. Прутченков.)

Виділені принципи побудови моделі учнівського самоврядування повинні визначити загальний шлях його створення. Необхідно враховувати те, що всі складові елементи, знакові утворення відображали в максимальній повноті реальну діяльність шкільного, учнівського самоврядування, тобто модель, що розробляється, повинна відповідати всім вимогам надійності, застосовуваним до всіх методів наукового пізнання.

Вивчення масової практики показує, що більшість освітніх установ, що мають шкільне самоврядування, використовують так звану модель "Шкільна рада".

У даній моделі самоврядування засноване на точному виконанні вимог законодавчих і локальних актів. Загальні збори учасників освітнього процесу, шкільна рада, загальношкільні збори учнів, педагогічна рада, збори батьків школи – все це адміністративні структури, які можуть і виконувати певні самоуправлінські функції. Саме цей адміністративний ресурс може і повинен бути використаний в освітніх установах, де переважає даний стиль управління і взаємостосунків учасників освітнього процесу. За допомогою цієї моделі учасники освітнього процесу, у тому числі і школярі, реалізують свої громадянські права на участь в управлінні справами загальноосвітньої установи і місцевого співтовариства. Дана класична модель має як сильні, так і слабкі сторони. У даній моделі практично не використовуються такі атрибути сучасної педагогіки і виховання в якості ігрових технологій. Простежується формалізація процесу виборів органів самоврядування, у тому числі й учнівського.




Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал