Закону України «Про освіту»



Сторінка3/6
Дата конвертації25.12.2016
Розмір1.55 Mb.
ТипЗакон
1   2   3   4   5   6

Освітня галузь «Суспільствознавство»

Метою освітньої галузі «Суспільствознавство» є забезпечення розвитку особистості, яка, керуючись гуманістичними нормами і цінностями, усвідомлює себе громадянином і патріотом України та успішно самореалізується в сучасному українському суспільстві.

Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання таких завдань:



  • забезпечення можливостей для розвитку молодої людини як вільної особистості, здатної за допомогою набутих ключових та галузевих компетентностей ефективно самореалізовуватися в сучасному багатоманітному глобалізованому світі та брати участь у житті демократичної, соціальної, правової держави та громадянського суспільства, вчитися впродовж всього життя;

  • розвиток інтелекту дитини, її критичного та творчого мислення, визначення нею власної ідентичності як особистості, громадянина країни, члена сім’ї, етнічної, релігійної, регіональної та локальної спільнот;

  • формування в учнів почуття власної гідності, поваги до прав людини, гуманістичних традицій та загальнолюдських цінностей, здатності сформувати власну етичну позицію та реалізувати соціально-відповідальну поведінку.

Освітньою функцією галузі є забезпечення умов для набуття учнями ключових, зокрема соціальної та громадянської компетентностей, та системи предметних компетентностей, серед яких історична, правова, економічна, етична тощо. Зміст освітньої галузі може реалізовуватися як окремими навчальними предметами (історія, право, етика, економіка, людина і світ тощо), що відображають основи відповідних наук, так і завдяки інтегрованим курсам (наприклад, громадянська освіта, суспільствознавство тощо) інваріантної та варіативної частини навчального плану.

Перелік державних вимог до навчальних досягнень учнів побудований з урахуванням здобуття відповідних результатів вивчення суспільствознавчих предметів у молодшій школі, відмінностей між основною та старшою школою, що враховують вікові особливості учнів та накопичувальний характер знань та умінь від класу до класу та від ступеню до ступеню загальної середньої освіти.

Зазначена освітня галузь складається з історичного та суспільствознавчого компонентів.

Історичний компонент

Метою навчання історії в школі є формування в учнів власної ідентичності та почуття власної гідності на основі осмислення соціального та морального досвіду минулих поколінь, розуміння історії і культури України в контексті загального історичного процесу.

Завдання історичної освіти полягають у наданні учням можливостей:


  • розвивати інтерес до історії як сфери знань і предмету, власні освітні запити і вміння їх задовольняти;

  • отримувати й засвоювати системні знання про головні події, явища й тенденції в історії України, Європи та світу і сформувати цілісні уявлення про історію як процес, що розвивається часі і просторі, поєднуючи різні аспекти родинної, регіональної та загальнонаціональної історії, розуміти, яким чином минуле вплинуло на ідентичності, сучасну культуру, цінності та ставлення людей;

  • долучатися до духовних та культурних надбань і цінностей, історико-культурної традиції українського народу і людської цивілізації в цілому;

  • визначати, відбирати та використовувати для пошуку та дослідження інформації про минуле увесь спектр історичних джерел, включаючи текстові, візуальні та усні джерела, артефакти й оточуюче історичне середовище (музеї, архіви, пам’ятки), а також інформаційно-комп’ютерні технології;

  • представляти відповідні обґрунтовані та структуровані пояснення минулого, свої знання і розуміння історії в різній формі з використанням відповідного понятійного апарату, не уникаючи виваженого розгляду контроверсійних та дражливих тем.

Виходячи з специфіки історичного знання, зміст стандарту структуровано у відповідності до хронологічних етапів розвитку людства, визначено за такими змістовими лініями: людина-людина; людина- суспільство; людина-влада; людина-світ уявлень та ідей; людина-простір; людина-природа; людина-світ речей, що враховані як у складових змісту освітньої галузі так і в державних вимогах до рівня загальноосвітньої підготовки учнів й організовано згідно проблемно-тематичного підходу у поєднанні оглядового, тематичного та поглибленого вивчення і синхронного викладання двох взаємопов’язаних курсів – історії України та всесвітньої історії з можливістю запровадження інтегрованого курсу.

Суспільствознавчий компонент

Метою навчання учнів суспільствознавства є створення умов для розвитку особистості компетентного, активного, відповідального громадянина України, члена європейської і світової спільноти, здатного сприймати та ефективно відповідати на сучасні індивідуальні і суспільні виклики та потреби. Завдання суспільствознавчої освіти полягають у наданні учням можливостей:

- розвивати інтерес до суспільствознавчої сфери знання, уміння формувати й задовольняти власні освітні запити;

- опанувати знаннями про суспільство як цілісну та організовану систему, уміннями досліджувати суспільні проблеми, пропонувати способи їх розв’язання, розуміти, аналізувати і оцінювати суспільні явища, процеси і тенденції у власній країні та світі;

- самостійно знаходити інформацію щодо життя суспільства і людини у суспільстві у різних джерелах, аналізувати, систематизувати, інтерпретувати, критично оцінювати та використовувати її, враховуючи її суб’єктивний та контраверсійний характер;

- формувати у себе активну громадянську позицію, моральні якості, правову й економічну культуру та отримати мотивацію до соціальної активності, ефективно спілкуватись, взаємодіяти й співпрацювати з окремими індивідами, соціальними групами та спільнотами, інституціями суспільства, зокрема в інтеркультурному середовищі.

З урахуванням мети і завдань вивчення суспільствознавства та основних сфер життя суспільства виділяються такі змістові лінії: людина в суспільно-політичній сфері; людина в соціальній сфері, людина у правовій сфері, людина в економічній сфері, людина в культурно-духовній сфері.



Основна школа

  1. Історичний компонент

Зміст освіти

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Людина в історії
Історія як процес, наука і жива пам’ять про життя людей. Джерела знань про минуле. Час і простір в історії. Люди в історії. Історія навколо нас.

Історія родини – краю – України.




Знає і розуміє що таке історія,як відбувається відлік часу в історії, як історики довідуються про минуле;

уміє і застосовує набуті знання і уміння для того, щоб: визначати тривалість і послідовність історичних подій, співвідносити рік зі століттям,розрізняти умовні позначки і знаходить місця історичних подій на карті, знаходити у підручнику та адаптованому тексті документа відповіді на запитання і складати розповідь про подію чи постать за запропонованим вчителем алгоритмом;

виявляє ставлення доісторії, окремих подій та вчинків історичних діячів;

оцінює роль громадян, музеїв та історичної науки у збереженні минулого.

Людина у стародавню добу
Умови та спосіб життя первісної людини й людського суспільства.

Становлення, розвиток та особливості цивілізацій і держав Стародавнього Сходу й античної цивілізації. Політичні, економічні та культурні здобутки.

Повсякденне життя, духовний світ і світосприйняття людей стародавньої доби. Антична спадщина і європейська цивілізація.

Давні суспільства на території України.




Знає основні події з історії стародавнього світу, особливості способу життя і досягнення людей стародавнього світу;

уміє здійснювати відлік років в історії, співвідносить рік-століття-тисячоліття; читати легенду історичної карти, локалізувати в просторі історичні події; характеризувати вплив географічного положення на розвиток країни, регіону, господарське і духовне життя суспільств Стародавнього світу; самостійно засвоювати нескладну інформацію підручника та адаптованого історичного документа;

застосовує засвоєні поняття й уміння для самостійного пошуку інформації з різних джерел і підготовки коротких повідомлень;

виявляє ставлення до історичних постатей доби;

оцінює внесок давніх цивілізацій у світову історію та культуру.

Людина в Середньовіччі
Людина і природа в Середні віки.

Велике переселення народів. Слов'яни під час Великого переселення народів. Витоки українського народу.

Становлення і розвиток середньовічних цивілізацій і держав. Великі імперії Середньовіччя.

Київська та Галицько-Волинська держави та їх сусіди. Українські землі під політичним та культурним впливом інших держав. Кримське ханство.

Економічна, політична та соціальна структура суспільства.

Повсякденне життя, духовний світ і світосприйняття людей Середньовіччя. Роль релігії та церкви. Культурна спадщина.

Міграції та культурний взаємообмін між народами та цивілізаціями. Українські землі – поле зустрічі цивілізацій.


Знає і розуміє періодизацію історії Середніх віків, причини, сутність, риси та наслідки основних історичних подій, явищ і процесів вітчизняної, європейської та світової історії в епоху Середніх віків;

уміє співвідносити події, процеси, явища з відповідними періодами історії Середньовіччя;

використовувати легенду історичної карти для локалізації та пояснення подій, явищ розвитку окремих країн, регіонів; характеризувати досягнення й взаємовпливи культур середньовічної доби; порівнювати середньовічні держави і суспільства, діяльність історичних осіб; самостійно

використовувати адаптовані історичні джерела для самостійного пошуку відповідної історичної інформації і представлення її у вигляді тексту, таблиці, схеми;

застосовує засвоєні поняття й уміння у навчальній та життєвій ситуаціях, для самостійного пошуку інформації з 1-2 джерел і підготовки усних повідомлень і презентацій;

виявляє ставлення до історичних постатей доби;

оцінює внесок середньовічних суспільств у світову духовну спадщину, роль діалогу культур.


Людина у ранньомодерну добу
Розширення європейської цивілізації на Схід і Захід. Зустріч цивілізацій. Діалог культур. Місце в цьому процесі українських земель. Українське пограниччя. Козацтво.

Початок формування перших колоніальних імперій. Особливості розвитку українських земель у складі інших держав.

Розвиток капіталістичних відносин та зміни в суспільстві. Становлення абсолютизму. Формування національних держав. Перші революції нового часу. Національно-визвольна війна українського народу. Становлення української державності. Гетьманщина.

Початок становлення міжнародних відносин сучасного типу.

Нові ідеї та якісні зрушення у духовно-культурному та соціально-політичному житті суспільства. Повсякденне життя та духовний світ людини ранньомодерної доби.



Знає і розуміє особливості різних цивілізацій, взаємовпливи та конфлікти між ними, різницю між фактом та інтерпретацією, можливість погляду на події з різних перспектив; характерні риси причини, передумови та наслідки Відродження, Просвітництва, Реформації, Контрреформації, Великих географічних відкриттів й колоніальної експансії європейців, соціально-економічних, політичних культурно-духовних явищ і процесів ранньомодернової доби;

уміє співвідносити події, явища і процеси історії Європи й України; здобувати інформацію з історичної карти та співвідносити її з іншими джерелами; здійснювати первинний аналіз запропонованих вчителем історичних джерел; аналізувати і порівнювати історичні явища за наданим зразком та інформацією різних джерел;

застосовує засвоєні знання й уміння у навчальній та життєвій ситуаціях, для самостійного пошуку інформації з різних джерел і підготовки в усній і письмовій формі повідомлень і презентацій;

виявляє ставлення до змін в житті і світогляді людей та діяльності історичних діячів;

оцінює значення, наслідки та впливи колоніальної експансії, первинного нагромадження капіталу, релігійної боротьби, формування абсолютизму та національних держав, головних ідейних течій епохи;

Людина в нову добу
Промислова революція. Індустріалізація й монополії. Міграції. Зміни в житті і світогляді людей. Особливості цих процесів в українських землях.

Індустріальна та традиційні цивілізації. Завершення формування колоніальних імперії та початок боротьби за переділ світу. Імперіалізм. Індустріальне суспільство. Особливості модернізаційних процесів в Україні.

Нації та націоналізм. Формування модерних націй та особливості цього процесу в Східній Європі. Українське національне відродження. Поліетнічність українських земель.

Революції кінця XVIII ст. - ХІХ ст. Формування політичних структур та політичних партій сучасного типу. Влада і суспільство. Особливості економічної й соціально-політичної ситуації в українських землях в складі двох імперій.

Ідейні та суспільно-політичні течії епохи.

Зміни в характері міжнародних відносин. Українські землі в системі міжнародних відносин.

Наука й освіта. Повсякденне життя та духовний світ людини нового часу.


Знає і розуміє сутність подій, явищ і процесів нової доби, особливості соціально-економічних і політичних процесів в різних країнах та регіонах, риси й особливості процесу формування модерних націй та роль освіти в цьому процесі, суть основних ідейних течій епохи, їх роль в житті суспільства;

уміє синхронізувати події, явища і процеси європейської історії та історії України; самостійно здобувати інформацію з історичної карти та використовувати її; порівнювати та аналізувати історичні явища і процеси; пояснювати причини та відмінності у темпах модернізаційних процесів у різних та регіонах; самостійно працювати з підручником та за вказівкою вчителя з додатковими джерелами інформації чи нескладними добірками історичних джерел;

застосовує засвоєні знання й уміння у навчальній та життєвій ситуаціях, для самостійного пошуку й аналізу інформації з різних джерел і підготовки реферату з використанням двох чи більше джерел;

виявляє ставлення до змін в житті і світогляді людей, діяльності ключових ідейно-політичних сил та історичних діячів епохи;

оцінює значення, наслідки та впливи історичних процесів: модернізації, формування модерних націй, революцій, формування державних та політичних структур сучасного типу; головних ідейно-політичних течій епохи.


Суспільствознавчий компонент

Зміст освіти

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Людина у правових відносинах
Держава і право. Правовідносини. Правопорушення.

Юридична відповідальність.

Взаємозв’язок людини і держави.

Конституційні права і свободи та обов’язки людини і громадянина.

Людинасуб’єкт цивільних,сімейних, трудових, адміністративних, кримінальних та інших правовідносин.



Знає і розуміє ознаки і сутність держави, права, правопорушень, юридичної відповідальності;

основні положення цивільного, сімейного, трудового, адміністративного, кримінального законодавства щодо неповнолітніх осіб;



уміє пояснювати, аналізувати та розв’язувати правові ситуації, використовуючи правові знання та положення нормативно-правових актів;

застосовує засвоєні поняття й уміння до розв’язування простіших життєвих ситуацій та врегулювання власної поведінки відповідно до норм права в різних правовідносинах;

виявляє ставлення до власної поведінки й поведінки інших з точки зору норм права,

оцінює роль права в житті людини, значення Конституції України та законодавства, прав, свобод, і обов’язків людини і громадянина, причини правопорушень та їх наслідки.

Людина в культурно-духовній сфері суспільного життя
Людина як біосоціальна істота та найвища цінність. Вільний розвиток людини. Соціальні норми. Мораль. Етикет. Спілкування.

Цінності в житті людини і суспільства.

Сталий розвиток людини і суспільства.


Знає і розуміє основні моральні норми та цінності;

правила культури поведінки; правила етикету;

єдність біологічного і соціального в людині, ідею сталого розвитку;

уміє пояснювати, аналізувати та розв’язувати морально-етичні ситуації та ситуації спілкування, виходячи із моральних цінностей та соціальних норм;

застосовує засвоєні поняття й уміння до розв’язування життєвих ситуацій та вибору моделей власної поведінки і взаємовідносин з іншими, до

спілкування і співпраці у сім’ї, колективі, громаді; вимоги сталого стилю життя у власній поведінці;



виявляє ставлення прикладів людської поведінки відповідно до соціальних норм і цінностей;

оцінює чесноти людей, власні вчинки та вчинки інших з погляду їх суспільної значущості.


Старша школа

Історичний компонент

Зміст освіти

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Людина в індустріальну та постіндустріальну добу
Перша Світова війна. Епоха революцій. Українська революція. Формуванні модерної політичної української нації. Утворення СРСР і місце в ньому України.

Завершення формування модерного суспільства. Нова роль жінки. Комунізм, фашизм, націонал-соціалізм. Український націонал-комунізм та радикальний націоналізм. Демократія і диктатура. Авторитаризм і тоталітаризм.

Криза 1929-33 рр. Нова роль держави.

Модернізаційні процеси на українських землях в 20-30-х рр.

Друга Світова війна. Велика Вітчизняна війна. Голокост. Україна у війні. Деколонізація. Нова система міжнародних відносин. Міжнародні організації. Біполярний світ та холодна війна. НТР.

Українське радянське суспільство в другій половині ХХ ст. Криза та крах комунізму. Здобуття незалежності України.

Інтеграційні процеси. Глобалізація.

Базові структури, цінності та багатоманітність сучасного світу. Місце України в сучасному світі.

Зміни в повсякденному житті та духовному світі людей, наростання темпів змін.


Знає і розуміє сутність історії як процесу, науки та живої пам’яті, можливість співіснування різних інтерпретацій подій світової та української історії, місце України в сучасному світі,

характерні риси, особливості, значення та наслідки подій, явищ і процесів в історії доби;



уміє використовувати історичний час для пояснення явищ і процесів; самостійно здобувати історичну інформацію з різних джерел, аналізувати та співвідносити її, відрізняти факти від інтерпретацій, оцінювати походження джерел, їх достовірність; висловлювати аргументовані судження про історичні явища та процеси; застосовує набуті знання й уміння для обґрунтованого представлення пояснень минулого у різній формі з використанням відповідного понятійного апарату та джерел;

виявляє ставлення до змін в житті і світогляді людей під впливом соціально-економічних і політичних процесів, діяльності ідейно-політичних сил та історичних діячів епохи;

оцінює українську історію в контексті світової та європейської історії, різні інтерпретації української та світової історії, значення, наслідки та впливи різних історичних явищ та процесів епохи, місце України в історичних процесах ХХ - ХХІ ст.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал