Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»



Скачати 122.02 Kb.
Дата конвертації14.07.2017
Розмір122.02 Kb.
ТипЗакон
Юридична відповідальність за порушення законодавства у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців
Стаття 53 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» (далі – Закон про реєстрацію) визначає два суб’єкта відповідальності за порушення законодавства у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: державний реєстратор юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також особи, винні у внесені до установчих документів або інших документів, які подаються державному реєстратору, завідомо неправдивих відомостей, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до частини 1 статті 53 Закону про реєстрацію державні реєстратори за порушення законодавства у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність.



Адміністративна відповідальність державного реєстратора

Стаття 16611 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) визначає підстави притягнення до адміністративної відповідальності державного реєстратора та наслідки вчинення протиправних дій.

Зокрема, дана стаття передбачає відповідальність державного реєстратора за такі діяння:


  1. порушення встановлених законом строків для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця, вимагання не передбачених законом документів для проведення державної реєстрації, а також інші порушення встановленого законом порядку проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи – підприємця (тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);

  2. порушення встановленого законодавством порядку пересилання реєстраційних справ юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців поштовими відправленнями (тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від десяти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);

  3. порушення встановленого законом порядку зберігання реєстраційних справ юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від шістдесяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

Крім того, стаття передбачає обтяжуючі обставини – дії, передбачені частинами 1, 2 або 3 статті 16611, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж правопорушення (тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від ста п'ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.).

Слід зазначити, що відповідно до статті 4 Закону про реєстрацію, державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців – це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені Законом про реєстрацію, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (далі - ЄДР). В свою чергу, порядок проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців включає, зокрема: перевірку комплектності документів, які подаються державному реєстратору, та повноти відомостей, що вказані в реєстраційній картці; перевірку документів, які подаються державному реєстратору, на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації; внесення відомостей про юридичну особу або фізичну особу - підприємця до ЄДР; оформлення і видачу виписки з ЄДР.

Отже, державний реєстратор може нести адміністративну відповідальність по частині 1 статті 16611 КУпАП за порушення порядку та строків проведення державної реєстрації юридичної особи чи фізичної особи-підприємця, державної реєстрації змін до установчих документів, припинення юридичної особи, підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця тощо.

Порядок пересилання реєстраційних справ юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців регулюється статтею 14 Закону про реєстрацію та Розділом VI Порядку зберігання та пересилання реєстраційних справ юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 10.02.2012 № 238/5 (далі - Порядок). КУпАП встановлює адміністративну відповідальність державного реєстратора за порушення порядку пересилання реєстраційних справ юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців саме поштовим відправленням. Згідно частини 4 статті 13 Закону про реєстрацію, державний реєстратор протягом десяти робочих днів з дати державної реєстрації зміни місцезнаходження юридичної особи, місця проживання фізичної особи-підприємця зобов’язаний надіслати поштовим відправленням за описом реєстраційну справу державному реєстратору за новим місцезнаходженням юридичної особи або за новим місцем проживання фізичної особи-підприємця. Відповідно до примітки статті 16611 термін «поштове відправлення» вживається у значенні, наведеному в Законі про реєстрацію. Відповідно до статті 1 Закону про реєстрацію поштове відправлення - рекомендований лист, посилка, поштова картка, бандероль, секограма, дрібний пакет, мішок, які приймаються для пересилання без оцінки відправником вартості вкладення з гарантуванням збереження документів відповідно до законодавства України. Таким чином, передача державним реєстратором реєстраційної справи способом іншим, аніж поштове відправлення в розумінні Закону про реєстрацію (передача особисто, звичайним листом) буде вважатись адміністративним правопорушенням.

Крім того, частина 5 статті 16611 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за порушення встановленого законом порядку зберігання реєстраційних справ юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. В свою чергу, порядок зберігання реєстраційних справ визначає стаття 15 Закону про реєстрацію. Порушення встановленого законом порядку зберігання реєстраційних справ може полягати у наступному: порушення п’ятирічного строку зберігання реєстраційних справ на паперових носіях, який обчислюється з дати внесення до ЄДР запису про припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем, порушення порядку обліку реєстраційних справ (наприклад, ведення журналу обліку поточного руху реєстраційних справ) тощо.

Зауважимо, що адміністративна відповідальність не може застосовуватись до державного реєстратора за порушення норм Порядку – лише за порушення вимог статті 15 Закону про реєстрацію.

Про вчинення адміністративного правопорушення складається адміністративний протокол. Стаття 255 КУпАП передбачає, що протокол про порушення державними реєстраторами законодавства про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців складається уповноваженою особою центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (Укрдержреєстру).

Частина 2 статті 2051 Кримінального кодексу України встановлює відповідальність за внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця, завідомо неправдивих відомостей, а також умисне подання документів, які містять завідомо неправдиві відомості, державному реєстратору, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням свого службового становища.

Існує думка, що суб’єктом злочину, передбаченого частиною 2 статті 2051 можуть бути як особи (керівник, засновник юридичної особи, фізична особа-підприємець чи уповноважена ними особа тощо), винні у внесенні до документів завідомо неправдивих відомостей чи умисному поданні документів, які містять завідомо неправдиві відомості, державному реєстратору, так і державний реєстратор, який буде виступати спеціальним суб’єкт злочину. Зокрема, коли державний реєстратор вносить відомості до реєстраційної картки при проведенні державної реєстрації припинення юридичної особи на підставі судового рішення, що не пов’язано з банкрутством чи при проведенні спрощеної процедури державної реєстрації юридичної особи шляхом її ліквідації.

Дисциплінарна відповідальність державного реєстратора

Виходячи з того, що посада державного реєстратора віднесена до відповідної категорії посад державних службовців (Постанова Кабінету Міністрів України від 14.07.2013 № 703), дисциплінарна відповідальність державного реєстратора регулюється Законом України «Про державну службу», Кодексом законів про працю України та може виступати в формі накладання дисциплінарного стягнення (догана або звільнення) чи застосування до державного реєстратора заходів дисциплінарного впливу - попередження про неповну службову відповідність та затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.

Відповідно до частини 1 статті 1471 Кодексу законів про працю України дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника. Зокрема, питання щодо притягнення державних реєстраторів до дисциплінарної відповідальності вирішують керівники реєстраційних служб Головних управлінь юстиції в областях.

Державний реєстратор може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, зокрема, за порушення порядку, строків надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, порушення вимог формування та ведення реєстраційних справ, дотримання строків та порядку передачі реєстраційних справ та інші діяння, за які не передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність.



Цивільно-правова відповідальність державного реєстратора

Згідно зі статтею 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування майнової та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень. Можливість настання цивільно-правової відповідальності державних реєстраторів у вигляді відшкодування шкоди передбачена Законом про державну реєстрацію. Згідно з частиною 3 статті 53 Закону про реєстрацію шкода, що заподіяна державним реєстратором фізичним або юридичним особам під час виконання своїх обов'язків, підлягає відшкодуванню у порядку, встановленому законом. Так, державний реєстратор у разі заподіяння шкоди своїми діями або бездіяльністю зобов'язаний її відшкодувати в судовому порядку за позовом заінтересованої особи. Відшкодування шкоди може полягати як у відшкодуванні збитків (наприклад, упущеної вигоди), так і моральної шкоди. Відповідно до статті 1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою. Держава, відшкодувавши шкоду, завдану посадовою, службовою особою внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності має право зворотної вимоги до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Слід зазначити, що цивільно-правова відповідальність за порушення законодавства у сфері державної реєстрації не виключає застосування за це ж діяння публічно-правової відповідальності - адміністративної чи кримінальної, оскільки цивільно-правова відповідальність направлена переважно на відновлення порушених прав, а публічно-правова відповідальність виконує, перш за все, превентивно-каральну функцію.



Відповідальність інших осіб за порушення законодавства у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців

Окремою групою осіб, відповідальних за порушення законодавства у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців є заявники. Відповідно до частини 4 Закону про реєстрацію особи, винні у внесенні до установчих документів або інших документів, які подаються державному реєстратору, завідомо неправдивих відомостей, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, несуть відповідальність встановлену законом, зокрема, кримінальну. Частина 1 статті 2051 ККУ встановлює кримінальну відповідальність за внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця, завідомо неправдивих відомостей, а також умисне подання документів, які містять завідомо неправдиві відомості, державному реєстратору. Звертаємо увагу, що документи, які подаються для проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців передбачені виключно Законом про реєстрацію (наприклад, частинами 1-7 статті 24 передбачено перелік документів, необхідних для проведення державної реєстрації юридичної особи, частинами 1-3 статті 36 – для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації). Поняття «державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» вживається у диспозиції статті 2051 Кримінального кодексу України у значені частини 1 статті 4 Закону про реєстрацію. Суб’єктом вказаного злочину є особи, винні у вчиненні зазначених у диспозиції частини 1 статті 2051 Кримінального кодексу України дій, а саме: особи (керівник, засновник юридичної особи, фізична особа-підприємець чи уповноважена ними особа тощо), винні у внесенні до документів завідомо неправдивих відомостей чи умисному поданні документів, які містять завідомо неправдиві відомості, державному реєстратору.

Крім того, КУпАП встановлює для заявників адміністративну відповідальність за порушення законодавства у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Зокрема, частина 1 статті 1666 визначає адміністративним правопорушенням неподання в установлений законом строк державному реєстратору документів, обов'язкове подання яких встановлено законом для припинення юридичної особи, чи подання недостовірних відомостей у таких документах.

Відповідно до частини 1 статті 105 ЦКУ учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію (ЦКУ). Таким чином, одним із суб’єктів вчинення зазначеного адміністративного правопорушення може бути керівник юридичної особи, щодо якої прийнято рішення про припинення.

Слід мати на увазі, що стаття 6 Закону про реєстрацію закріплює за державним реєстратором обов’язок повідомляти правоохоронні органи щодо порушення визначеного законом строку для подання відповідними посадовими особами юридичної особи державному реєстратору рішень щодо припинення юридичної особи.

Частина 4 статті 1666 встановлює адміністративну відповідальність за ухилення голови комісії з припинення юридичної особи, ліквідаційної комісії, ліквідатора, інших осіб, залучених до припинення юридичної особи, від проведення припинення юридичної особи або від складення ліквідаційного балансу (проміжного балансу), розподільчого балансу, передавального акта, обов'язкове подання якого встановлено законом для проведення припинення юридичної особи. Порядок припинення юридичної особи, в частині державної реєстрації припинення юридичної особи, передбачений розділом IV Закону про реєстрацію. Так, відповідно до частини 1 статті 36 Закону про реєстрацію для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації голова ліквідаційної комісії, уповноважена ним особа або ліквідатор після закінчення процедури ліквідації, передбаченої законом, але не раніше закінчення строку заявлення вимог кредиторами повинен подати державному реєстратору визначений статтею 36 Закону про реєстрацію пакет документів. Порушення вказаної норми може розглядатись як адміністративне правопорушення, передбачене частиною 4 статті 1666 КУпАП.

Суб’єктами правопорушення за діяння, передбачені частинами 1, 4 статті 1666 КУпАП, можуть бути голова комісії з припинення юридичної особи, ліквідаційної комісії, ліквідатор, інші особи, залучені до припинення юридичної особи або посадові особи юридичної особи.

Зауважимо, що на сьогодні залишається неузгодженою назва статті 1666 «Порушення порядку припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця» КУпАП з її змістом. Оскільки, зміст вказаної статті не передбачає адміністративної відповідальності за порушення порядку припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.

Законом України від 14.10.2014 № 1701-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення кінцевих вигодоодержувачів юридичних осіб та публічних діячів» (набрання чинності 25.11.2014) доповнено статтю 16611 КУпАП частиною п’ятою, яка встановлює адміністративну відповідальність за неподання юридичною особою державному реєстратору передбаченої Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" інформації про вигодоодержувача (вигодоодержувачів) юридичної особи. Так, частина 2 статті 17 Закону про реєстрацію передбачає, що в ЄДР повинна міститись інформація про кінцевого вигодоодержувача юридичної особи, у тому числі кінцевого вигодоодержувача її засновника, якщо засновник - юридична особа. Така інформація повинна зазначатись засновниками у реєстрацій картці при створенні юридичної особи. Юридичним особам, які були зареєстровані до 25.11.2014, необхідно протягом шести місяців, починаючи із зазначеної дати, подати державному реєстратору відомості про свого кінцевого вигодоодержувача (вигодоодержувачів), у тому числі кінцевого вигодоодержувача (вигодоодержувачів) їх засновника, якщо засновник - юридична особа. Вимога щодо наявності в ЄДР інформації про кінцевого вигодоодержувача не стосується політичних партій, творчих спілок та їх територіальних осередків, адвокатських об'єднань, торгово-промислових палат, державних органів, органів місцевого самоврядування та їх асоціацій. Суб’єктом зазначеного адміністративного правопорушення може бути лише керівник юридичної особи або особа, уповноважена діяти від імені юридичної особи (виконавчого органу).



Протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 1666 та 16611 складаються уповноваженою особою центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, тобто Укрдержреєстром, які в подальшому розглядаються в судовому порядку.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал