Законом №1678-vii від 16. 09. 2014} преамбула україна, з однієї сторони, та республіка австрія, королівство бельгія



Сторінка19/21
Дата конвертації01.01.2017
Розмір3.62 Mb.
ТипЗакон
1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   21

2. Якщо відповідаюча Сторона вважає, що відповісти протягом 20 днів неможливо з практичної точки зору, вона повинна повідомити запитуючій Стороні про причини затримки, а також встановити найкоротший термін, протягом якого вона зможе надати відповідь.

Стаття 329


Порушення процедури

1. У будь-який час будь-яка Сторона може вимагати, щоб Сторони порушили процедуру посередництва. Такий запит надсилається іншій Стороні у письмовій формі. Запит повинен бути достатньо деталізованим для чіткого висвітлення занепокоєнь запитуючої Сторони та:

a) зазначати конкретний захід, що розглядається;

b) містити твердження щодо можливих негативних наслідків, які, на думку запитуючої Сторони, має або матиме захід для торгівлі або інвестування між Сторонами, та

c) пояснювати, як, на думку запитуючої Сторони, такі негативні наслідки пов’язані із заходом.

2. Сторона, якій надіслано такий запит, розглядає його позитивно і приймає або відхиляє його письмово протягом 10 днів з дати його отримання.

Стаття 330
Вибір посередника

1. Після початку процедури посередництва Сторони повинні докласти зусиль щодо погодження кандидатури посередника не пізніше 15 днів з дати отримання відповіді на запит.

2. Якщо Сторони не можуть дійти згоди стосовно кандидатури посередника в межах встановлених строків, будь-яка зі Сторін може звернутися до голови Комітету з питань торгівлі або вповноваженої головою особи з вимогою обрати посередника шляхом жеребкування з переліку кандидатів, передбаченого статтею 323 цієї Угоди. Представники обох Сторін спору заздалегідь мають бути запрошені до участі у процедурі жеребкування. За будь-яких обставин жеребкування проводиться за присутності Сторони/Сторін, які є в наявності.

3. Голова Комітету з питань торгівлі або вповноважена головою особа обирають посередника протягом п’яти робочих днів з дати подання запиту будь-якою зі Сторін, як зазначено у пункті 2.

4. Якщо перелік, передбачений статтею 323 цієї Угоди, не складений на момент подання запиту відповідно до пункту 2 цієї статті, посередник обирається шляхом жеребкування з осіб, яких було офіційно запропоновано однією чи обома Сторонами.

5. Сторони можуть домовитися про те, що посередник може бути громадянином однієї зі Сторін.

6. Посередник неупереджено та транспарентно допомагає Сторонам внести ясність щодо заходу та його можливих наслідків для торгівлі і досягнути взаємопогодженого рішення. Кодекс поведінки, викладений у Додатку XXV до цієї Угоди, застосовується до посередників, як це передбачено самим Кодексом. Правила 3-7 (повідомлення) і 41-46 (переклад та обчислення строків) Правил процедури, викладених у Додатку XXIV до цієї Угоди, також застосовуються mutatis mutandis.

Стаття 331


Правила процедури посередництва

1. Протягом 10 днів з дати призначення посередника Сторона, яка порушила процедуру посередництва, надає посереднику та іншій Стороні у письмовій формі деталізований опис проблеми, зокрема щодо впливу заходу, що розглядається, і його наслідків для торгівлі. Протягом 20 днів з дати надання такого подання інша Сторона може надати у письмовій формі свої зауваження до опису проблеми. Кожна Сторона може включити у свій опис або коментарі будь-яку інформацію, яку вона вважає доцільною.

2. Посередник може прийняти рішення щодо найбільш доцільного способу внесення ясності до зазначеного заходу та його можливого впливу на торгівлю. Зокрема, посередник може організувати засідання Сторін, проводити спільні або індивідуальні консультації зі Сторонами, звертатися за допомогою або консультуватися з відповідними експертами та заінтересованими особами й надавати будь-яку додаткову допомогу, яка вимагається Сторонами. Проте перш ніж звернутися за допомогою або за консультаціями до відповідних експертів та заінтересованих осіб посередник проводить консультації зі Сторонами.

3. Посередник може запропонувати пораду та представити рішення для розгляду Сторонами, які можуть прийняти чи відхилити запропоноване рішення або можуть домовитися про інше рішення. Тим не менш, посередник не повинен давати поради або коментарі щодо відповідності зазначеного заходу цій Угоді.

4. Процедура проводиться на території Сторони, якій було надіслано запит, або за спільною згодою у будь-якому іншому місці чи в будь-який інший спосіб.

5. Сторони повинні намагатися досягти взаємопогодженого рішення протягом 60 днів з дати призначення посередника. До дати прийняття остаточного рішення Сторони можуть розглянути можливі проміжні рішення, особливо якщо захід стосується швидкопсувних товарів.

6. Рішення може бути ухвалено шляхом прийняття рішення Комітетом з питань торгівлі. Кожна зі Сторін може погодити таке рішення за умови завершення всіх необхідних внутрішніх процедур. Взаємопогоджені рішення повинні бути загальнодоступними. Проте версія, представлена публічно, може й не містити будь-якої інформації, яку Сторона визначила конфіденційною.

7. Процедура припиняється:

a) шляхом прийняття взаємопогодженого рішення Сторонами, з дати його прийняття;

b) письмовою заявою посередника після консультацій зі Сторонами, що подальші зусилля у посередництві не дадуть жодних результатів;

c) письмовою заявою Сторони після вивчення взаємопогоджених рішень відповідно до процедури посередництва та після розгляду всіх порад та запропонованих рішень посередника; або

d) на будь-якому етапі процедури за взаємною згодою Сторін.

Частина 2
Імплементація

Стаття 332


Імплементація взаємопогодженого рішення

1. Якщо Сторони прийняли рішення, кожна зі Сторін повинна вжити заходів, необхідних для імплементації взаємопогодженого рішення в рамках погоджених строків.

2. Імплементуюча Сторона інформує іншу Сторону в письмовій формі про будь-які заходи, вжиті для реалізації взаємопогодженого рішення.

3. На вимогу Сторін посередник у письмовій формі надає Сторонам проект звіту про фактичний стан справ, який містить короткий виклад:

a) заходу, що розглядається у цих процедурах;

b) процедури, що застосовується; та

c) будь-якого взаємопогодженого рішення, досягнутого як остаточний результат цих процедур, зокрема можливих проміжних рішень.

Посередник надає Сторонам 15 днів для надання коментарів щодо проекту звіту. Після розгляду коментарів Сторін, поданих у цей строк, посередник у письмовій формі подає Сторонам протягом 15 днів остаточний звіт про фактичний стан справ. Звіт про фактичний стан справ не повинен містити будь-якого тлумачення цієї Угоди.

Частина 3
Загальні положення

Стаття 333


Зв’язок з вирішенням спорів

1. Процедура відповідно до цього механізму посередництва не має на меті бути основою для процедур вирішення спору в рамках цієї Угоди або іншої угоди. Сторона не покладається та не наводить як доказ у процедурах вирішення спору, а група не бере до уваги:

a) позиції, зайняті іншою Стороною у процесі процедури посередництва;

b) той факт, що інша Сторона заявила про свою готовність прийняти рішення щодо заходу, який є предметом посередництва; або

c) надані поради або пропозиції посередника.

2. Механізм посередництва не завдає шкоди правам та обов’язкам Сторін відповідно до положень про вирішення спорів.

3. Якщо Сторони не домовились про інше і без шкоди для статті 331(6) цієї Угоди, всі етапи процедури, у тому числі будь-яка порада або запропоноване рішення, є конфіденційними. Проте кожна Сторона може публічно розголошувати факт про те, що посередництво має місце.

Стаття 334


Строки

Будь-які строки, зазначені у цій Главі, можуть бути змінені за взаємною згодою Сторін, що беруть участь у цих процедурах.

Стаття 335
Витрати

1. Кожна Сторона покриває власні витрати, що випливають з участі у процедурі посередництва.

2. Сторони разом і в рівних обсягах покривають витрати, що випливають з організаційних питань, зокрема винагороди та витрати посередника, будь-якого помічника посередника та, якщо Сторони не можуть домовитись про спільну мову, будь-які витрати, пов’язані з перекладом. Винагорода посереднику повинна відповідати винагороді, встановленій голові арбітражної групи в пункті 8 Додатка ХХIV до цієї Угоди.

Стаття 336


Перегляд

Через п’ять років після набрання чинності цією Угодою Сторони проводять консультації одна з одною стосовно необхідності внесення змін до механізму посередництва, враховуючи набутий досвід та розвиток відповідного механізму в рамках СОТ.

РОЗДІЛ V
ЕКОНОМІЧНЕ ТА ГАЛУЗЕВЕ СПІВРОБІТНИЦТВО

Глава 1


Співробітництво у сфері енергетики, включаючи ядерну енергетику

Стаття 337

1. Сторони домовилися продовжувати та активізувати існуюче співробітництво у сфері енергетики з метою підвищення енергетичної безпеки, конкурентоспроможності та стабільності, що є необхідним для просування економічного зростання та досягнення прогресу у напрямку ринкової інтеграції, в тому числі шляхом поступового зближення в енергетичному секторі та через участь у регіональних ініціативах щодо співробітництва у сфері енергетики. Співробітництво у нормативно-правовій сфері враховуватиме необхідність забезпечення відповідних зобов’язань щодо надання публічних послуг, зокрема заходи щодо інформування і захисту споживачів від нечесних методів ціноутворення, а також доступу до доступних енергетичних ресурсів для споживачів, зокрема найбільш вразливих верств населення.

2. Співробітництво ґрунтується на всеохоплюючому партнерстві, виходячи з принципів спільних інтересів, взаємності, прозорості та передбачуваності, що відповідають ринковій економіці, Договору до Енергетичної Хартії 1994 року, Меморандуму про взаєморозуміння щодо співробітництва у галузі енергетики та інших багатосторонніх і відповідних двосторонніх домовленостей.

Стаття 338

Взаємне співробітництво включає, серед іншого, такі сфери:

a) імплементацію енергетичних стратегій та політик і розвиток/опрацювання прогнозів та сценаріїв, а також удосконалення статистичної облікової системи енергетичного сектора, що базується на своєчасному обміні інформацією про енергетичний баланс та потоки енергоносіїв відповідно до міжнародної практики, а також розвиток інфраструктури;

b) створення ефективних механізмів вирішення потенційних кризових ситуацій в енергетиці у дусі солідарності;

c) модернізацію та посилення наявної енергетичної інфраструктури, яка становить спільний інтерес, зокрема енергогенеруючі потужності, цілісність, надійність та безпеку енергетичних мереж, поступову інтеграцію електроенергетичної системи України до європейської електроенергетичної мережі, а також повне відновлення енергетичної транзитної інфраструктури і встановлення транскордонної системи обчислення на зовнішніх кордонах України, створення нової енергетичної інфраструктури, яка становитиме спільний інтерес, з метою диверсифікації джерел, постачальників енергії та шляхів і методів її транспортування, що відповідатиме принципам економічної доцільності та збереження навколишнього середовища;

d) розвиток конкурентоспроможних, прозорих і недискримінаційних енергетичних ринків на основі правил та стандартів ЄС шляхом проведення регуляторних реформ;

e) співробітництво в рамках Договору про заснування Енергетичного Співтовариства 2005 року;

f) активізацію та посилення довготермінової стабільності та безпеки торгівлі енергоресурсами, їх транзиту, розвідки, видобутку, очищення, виробництва, зберігання, транспортування, передачі, розподілу та маркетингу чи збуту енергетичних матеріалів та продуктів на взаємовигідній і недискримінаційній основі відповідно до міжнародних правил, зокрема Договору до Енергетичної Хартії 1994 року, Угоди СОТ і цієї Угоди;

g) досягнення прогресу на шляху встановлення привабливого та стабільного інвестиційного клімату шляхом забезпечення інституційних, правових, фіскальних та інших умов, а також шляхом сприяння взаємному інвестуванню у сферу енергетики на недискримінаційній основі;

h) ефективне співробітництво з Європейським інвестиційним банком (ЄІБ), Європейським банком з реконструкції і розвитку (ЄБРР) та іншими міжнародними фінансовими організаціями й інструментами для підтримки співробітництва між Сторонами у сфері енергетики;

i) сприяння енергоефективності та енергозбереженню, у тому числі шляхом формування політики щодо енергоефективності та структури права і нормативно-правової бази з метою досягнення значного прогресу відповідно до стандартів ЄС, зокрема ефективну генерацію, виробництво, транспортування, розподіл та використання енергії, на основі функціонування ринкових механізмів, а також ефективного використання енергії при застосуванні обладнання, освітленні та у будівлях;

j) розвиток та підтримка відновлювальної енергетики з урахуванням принципів економічної доцільності та охорони навколишнього середовища, а також альтернативних видів палива, зокрема стале виробництво біопалива і співробітництво у сфері нормативно-правових питань, сертифікації та стандартизації, а також технологічного і комерційного розвитку;

k) просування Механізму спільного запровадження Кіотського протоколу до Рамкової конвенції Організації Об’єднаних Націй про зміну клімату 1997 року з метою зменшення викидів парникових газів шляхом реалізації проектів у сфері енергоефективності та відновлювальної енергетики;

l) науково-технічне співробітництво та обмін інформацією з метою розвитку та удосконалення технологій у сфері виробництва енергії, її транспортування, постачання та кінцевого споживання, особливу увагу приділяючи енергозберігаючим і екологічно безпечним технологіям, зокрема вловлювання та зберігання вуглецю, ефективні та «чисті» технології у вугільній галузі, відповідно до встановлених принципів, визначених, зокрема, в Угоді про співробітництво у сфері науки та технологій між Україною та Європейським Співтовариством;

m) співробітництво в рамках європейських та міжнародних органів стандартизації в енергетичній сфері.

Стаття 339

Сторони обмінюються інформацією і досвідом, а також надають відповідну підтримку процесу регуляторних реформ, який включає реструктуризацію вугільного сектору (енергетичного, коксованого та бурого вугілля) з метою підвищення його конкурентоспроможності, безпеки шахт і гірників, а також послаблення негативного впливу на навколишнє середовище, при цьому враховуючи регіональний та соціальний вплив. З метою підвищення ефективності, конкурентоспроможності та стабільності процес реструктуризації має охоплювати всі етапи вугільного виробництва, зокрема від видобутку через виробництво і збагачення до оброблення й утилізації відходів вугільного виробництва та їх спалювання. Цей підхід включає відновлення і використання викидів метану з вугільних шахт, а також у результаті операцій з нафтою і газом та у сільськогосподарському секторі, як це викладено, inter alia, у Глобальній ініціативі з метану, в якій Сторони є партнерами.

Стаття 340

Сторони цим створюють механізм раннього попередження, зазначений у Додатку XXVI до Глави 1 («Співробітництво у сфері енергетики, включаючи ядерну енергетику») Розділу V («Економічне і галузеве співробітництво») цієї Угоди.

Стаття 341

Поступове наближення відбуватиметься відповідно до графіку, визначеного у Додатку XXVII до цієї Угоди.

Стаття 342

1. Співробітництво в цивільному ядерному секторі відбувається шляхом імплементації окремих угод, укладених чи тих, що будуть укладені, між Сторонами в цій сфері, згідно з відповідними владними повноваженнями і компетенцією ЄС та його держав-членів, Європейського співтовариства з атомної енергії (Євратому) та його держав-членів і відповідно до правових процедур кожної зі Сторін.

2. Співробітництво забезпечує високий рівень ядерної безпеки, чисте використання ядерної енергії в мирних цілях. Співробітництво охоплює весь спектр діяльності в галузі цивільної ядерної енергетики і всі стадії паливного циклу, зокрема виробництво та торгівлю ядерними матеріалами, аспекти безпеки ядерної енергії, готовність до надзвичайних ситуацій, а також питання охорони здоров’я, навколишнього середовища і нерозповсюдження ядерної зброї. У цьому контексті співробітництво також включає подальший розвиток політик, структури права та нормативно-правової бази, що ґрунтуються на законодавстві та практиці ЄС, а також на стандартах МАГАТЕ. Сторони сприяють цивільним науковим дослідженням у галузі ядерної безпеки, в тому числі спільним дослідженням і розробкам, навчанню та мобільності вчених.

3. Співробітництво спрямовується на вирішення проблем, що виникли внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС, зокрема:

а) план здійснення заходів на об’єкті «Укриття» (SIP) для перетворення наявного зруйнованого 4-го блоку (Об’єкт «Укриття») в екологічно безпечну систему;

b) поводження з відпрацьованим ядерним паливом;

c) дезактивація територій;

d) поводження з радіоактивними відходами;

e) моніторинг навколишнього середовища;

f) інші питання, які можуть бути спільно погоджені, наприклад медичні, наукові, економічні, соціальні та адміністративні аспекти діяльності, спрямованої на мінімізацію наслідків катастрофи.

Глава 2


Макроекономічне співробітництво

Стаття 343

Україна та ЄС сприяють процесу економічних реформ шляхом співробітництва в напрямку покращення розуміння основоположних принципів функціонування їхніх економік, а також формулювання і реалізації ринкової економічної політики. Україна докладає максимальних зусиль для побудови функціонуючої ринкової економіки та поступового наближення своєї політики до політики ЄС відповідно до основоположних принципів макроекономічної стабільності, збалансованості державних фінансів і платіжного балансу.

Стаття 344

З метою досягнення цілей, визначених у статті 343 цієї Угоди, Сторони співробітничають, щоб:

а) обмінюватися інформацією щодо макроекономічних показників та перспектив, а також щодо стратегій розвитку;

b) разом аналізувати економічні питання, що становлять спільний інтерес, зокрема заходи економічної політики та інструменти для її імплементації, наприклад методи економічного прогнозування і опрацювання документів стратегічної політики, з метою посилення можливостей України у формуванні політики, яка відповідатиме принципам і практиці ЄС;

c) обмінюватися досвідом у сфері макроекономіки;

d) співробітництво також включає обмін інформацією щодо принципів і функціонування Європейського економічного та валютного союзу.

Стаття 345

Постійний діалог відбуватиметься з питань, охоплених Главою 2 Розділу V («Економічне та галузеве співробітництво») цієї Угоди.

Глава 3


Управління державними фінансами: бюджетна політика, внутрішній контроль і зовнішній аудит

Стаття 346

Співробітництво в галузі управління державними фінансами спрямовується на забезпечення розвитку бюджетної політики і надійних систем внутрішнього контролю та зовнішнього аудиту, що базуються на міжнародних стандартах, а також відповідають основоположним принципам підзвітності, прозорості, економності, ефективності та результативності.

Стаття 347

Сторони обмінюються інформацією, досвідом, найкращою практикою та здійснюють інші заходи, зокрема, щодо такого:

1. У галузі бюджетної політики:

a) розвитку системи середньострокового бюджетного прогнозування/планування;

b) удосконалення програмно-цільових підходів у бюджетному процесі й аналізу ефективності та результативності виконання бюджетних програм;

c) покращення обміну досвідом та інформацією з питань планування і виконання бюджету та стану державного боргу.

2. У галузі зовнішнього аудиту:

d) імплементації стандартів та методик Міжнародної організації вищих органів фінансового контролю (INTOSAI), а також обміну найкращими практиками ЄС у галузі зовнішнього контролю та аудиту державних фінансів з особливим акцентом на незалежності відповідних органів Сторін;

3. У галузі державного внутрішнього фінансового контролю:

- подальшого розвитку системи державного внутрішнього фінансового контролю шляхом гармонізації з міжнародно визнаними стандартами (Інститут внутрішніх аудиторів (IIA), Міжнародна федерація бухгалтерів (IFAC), INTOSAI) та методологіями, а також найкращою практикою ЄС щодо внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту в державних органах;

4. У сфері боротьби із шахрайством:

- удосконалення методів, спрямованих на припинення шахрайства і корупції та запобігання цим явищам у сферах, що охоплюються Главою 3 Розділу V («Економічне та галузеве співробітництво»), зокрема співробітництво між відповідними адміністративними органами.

Стаття 348

Постійний діалог відбуватиметься з питань, охоплених Главою 3 Розділу V («Економічне та галузеве співробітництво») цієї Угоди.

Глава 4


Оподаткування

Стаття 349

Сторони співробітничають з метою покращення належного управління у сфері оподаткування з метою подальшого покращення економічних відносин, торгівлі, інвестицій та добросовісної конкуренції.

Стаття 350

Згідно зі статтею 349 цієї Угоди Сторони визнають і зобов’язуються застосувати принципи належного управління у сфері оподаткування, зокрема принципи прозорості, обміну інформацією та добросовісної податкової конкуренції, яких дотримуються держави-члени на рівні ЄС. Із цією метою без упередженості щодо компетенції ЄС та держав-членів Сторони покращують міжнародне співробітництво у сфері оподаткування, сприяють збору законних податкових надходжень та розвивають заходи ефективної імплементації вищезазначених принципів.

Стаття 351

Сторони також посилюють і зміцнюють співробітництво, спрямоване на вдосконалення і розвиток податкової системи та податкових органів України, зокрема посилення потужностей збору і контролю, з окремим наголосом на процедурах відшкодування ПДВ для уникнення накопичення заборгованості, забезпечення ефективного збору податків і посилення боротьби з податковим шахрайством, а також ухиленням від сплати податків. Сторони намагаються покращувати співробітництво та обмін досвідом у боротьбі з податковим шахрайством, зокрема з «карусельним шахрайством».

Стаття 352

Сторони розвивають співробітництво і гармонізують політику щодо протидії та боротьби із шахрайством і контрабандою підакцизних товарів. Це співробітництво, зокрема, включає поступове зближення акцизних ставок на тютюнові вироби, наскільки це можливо, беручи до уваги обмеження регіонального контексту, у тому числі шляхом діалогу на регіональному рівні та відповідно до Рамкової конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну 2003 року. Із цією метою Сторони намагаються посилити своє співробітництво в регіональному контексті.

Стаття 353

Поступове наближення до структури оподаткування, визначеної у acquis ЄС, здійснюється відповідно до Додатка XXVIII до цієї Угоди.

Стаття 354

Постійний діалог відбуватиметься з питань, охоплених Главою 4 Розділу V («Економічне та галузеве співробітництво») цієї Угоди.

Глава 5


Статистика

Стаття 355

Сторони розвивають і посилюють співробітництво з питань статистики, роблячи таким чином внесок у досягнення довгострокової мети щодо надання вчасних і надійних статистичних даних, які можливо порівняти на міжнародному рівні. Передбачається, що стабільна, ефективна та професійно незалежна національна статистична система вироблятиме необхідну для громадян, суб’єктів господарювання й органів управління в Україні та ЄС інформацію, надаючи їм можливість приймати на її основі виважені рішення. Національна статистична система має ґрунтуватися на фундаментальних принципах ООН щодо офіційної статистики з урахуванням acquis ЄС у сфері статистики, зокрема Кодексу норм європейської статистики, з метою гармонізації національної статистичної системи з європейськими нормами та стандартами. Acquis у сфері статистики викладені у Збірнику статистичних вимог, який щорічно оновлюється та який Сторони розглядають у якості додатка до цієї Угоди (Додаток XXIX).

Стаття 356



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   21


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал