Законодавство про вибори України: Конституція України Закони України: "Про вибори Президента України"



Скачати 73.11 Kb.
Дата конвертації13.02.2017
Розмір73.11 Kb.
ТипЗакон


ВИБОРИ

В УКРАЇНІ

d:\users\user\desktop\1.jpg

Законодавство про вибори України:

Конституція України

Закони України:

"Про вибори Президента України"

"Про вибори народних депутатів України"

"Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів"

"Про всеукраїнський та місцеві референдуми"

"Про Центральну виборчу комісію"



Поняття та види виборів. Виборча система в Україні

Стаття 69 Конституції України визначає, що народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії.

Вибори як форма народного волевиявлення є одним із способів формування народом органів державної влади та місцевого самоврядування або інших інститутів. Це стосується насамперед формування представницьких органів законодавчої влади – парламентів, інституту президента, органів місцевого самоврядування. Вільні вибори є однією з основних ознак демократичності будь-якого суспільства. Практично неможливо уявити собі демократичну країну, в якій не існує виборів. Вибори дають змогу народу формувати владу, здійснювати контроль за виконанням її функцій.

Вибори – це форма безпосереднього народовладдя, яка полягає у народному волевиявленні через голосування з метою формування органів державної влади та місцевого самоврядування.

Вибори – це спосіб формування представницьких органів, обрання службових осіб. Порядок виборів передбачений правовими нормами, які в сукупності становлять виборче право. Таким чином, виборче право – це система правових норм, які регулюють процес формування представницьких органів і обрання службових осіб. У суб’єктивному значенні розрізняють активне виборче право (право обирати) і пасивне виборче право (право бути обраним). Особа, яка має право голосу, називається виборцем, а всі виборці держави іменуються виборчим корпусом.

Виборча система – це система суспільних відносин, пов’язаних із формуванням складу представницьких органів шляхом виборів.

Вибори і виборчі системи поділяються на кілька видів залежно від суб’єктів виборів, часу і порядку їх проведення та інших обставин.



За суб’єктами виборів вони поділяються на вибори до органів державної влади (вибори Верховної Ради України, вибори Президента України) і органів місцевого самоврядування (вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, вибори депутатів сільських, селищних і міських рад, сільських, селищних і міських голів).

За часом проведення вибори на Україні поділяються на чергові, позачергові, повторні і проміжні.

За порядком голосування і підрахунком голосів розрізняють такі види виборчих систем, як мажоритарна, пропорційна і змішана (мажоритарно-пропорційна або пропорційно-мажоритарна).

Мажоритарна виборча система – це голосування за кандидата по виборчому округу і визнання його обраним на основі одержаної ним більшості голосів виборців. За цією системою відбуваються парламентські вибори у 76 країнах світу (Велика Британія, Франція, США, країни Латинської Америки, Африки, Тихоокеанського басейну). Ця система є традиційною і найбільш прийнятною для країн з так званою двопартійною системою, тобто за наявності двох сильних політичних партій.

Існують мажоритарні системи абсолютної та відносної більшості. За першою перемогу на виборах здобуває кандидат, який набрав 50% голосів плюс один голос. Під час виборів за мажоритарною системою відносної більшості членом парламенту стає депутат, який одержує більше голосів, ніж усі його суперники, навіть якщо це менше 50% голосів виборців, які взяли участь у голосуванні.



Пропорційна виборча система – це голосування за списки кандидатів від політичних партій або інших політичних сил і розподіл місць у парламенті (депутатських мандатів) пропорційно до кількості голосів, відданих за списки. Нині вибори за пропорційною системою відбуваються у 49 країнах світу, в тому числі у 25 європейських (Іспанія, Португалія, Австрія, Швеція, Фінляндія, Норвегія, Бельгія, Росія). Ця виборча система застосовується, як правило, в тих країнах, де є кілька впливових партій, але жодна з них історично не має стабільної більшості в парламенті.

Існує кілька різновидів застосування пропорційної виборчої системи: голосування за звичайний список кандидатів і жорсткий список (звичайний список кандидатів – це розташування прізвищ кандидатів у списку в алфавітному порядку; жорсткий – це розташування прізвищ кандидатів у списку в пріоритетному порядку). Крім того, існують пропорційні виборчі системи, де виборець, хоча і голосує за список в цілому, проте визначає, якому з кандидатів у середині списку він надає перевагу (відкритий список). Пропорційна виборча система закритих списків такої можливості виборцю не надає, розподіл місць у виборчому списку здійснюють партії на власний розсуд.

Як бачимо, в Україні з початком так званої політичної реформи відбувся перехід від зміішаної системи до пропорційної системи жорстких та закритих списків.

Змішана виборча система є комбінацією, поєднанням мажоритарної і пропорційної виборчих систем. У Європі змішана виборча система застосовується в Німеччині, Італії, Угорщині, Польщі, а в останні роки – у Литві, Грузії. Змішані виборчі системи застосовуються в тих країнах, де йде пошук і становлення виборчих систем або існує необхідність досягнення компромісу між принципом представництва у парламенті різних політичних сил та стабільністю сформованого ними уряду.

Найпростішим варіантом змішування є лінійне змішування: одна частина парламенту обирається за мажоритарним, інша – за пропорційним принципом (Німеччина, Литва, Грузія, Словенія). Іншим різновидом змішаної системи є структурне змішування: одна палата парламенту обирається за мажоритарною системою, а інша – за пропорційною. Ці різновиди виборчих систем застосовуються в Австралії, Італії, Польщі.

До недавнього часу вибори в парламент України проводились за лінійним змішуванням – із 450 депутатів 225 обиралися в одномандатних виборчих округах на основі відносної більшості, а інші 225 – за списками кандидатів у депутати від політичних партій, блоків партій у багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі на основі пропорційного представництва. Вибори в органи місцевого самоврядування в Україні проводяться на основі мажоритарної системи відносної більшості.

В Україні 25 березня 2004 року прийнято новий Закон «Про вибори народних депутатів України», за яким вибори депутатів здійснюються за пропорційною системою: депутати обираються за виборчими списками кандидатів у депутати від політичних партій, виборчих блоків політичних партій у багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі. Крім того, зміни відбулись і на рівні виборів до органів місцевого самоврядування: відтепер усі депутати на рівні Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, міських рад міст Києва та Севастополя, районних, районних у містах Київ та Севастополь, міських рад обиратимуться за пропорційною виборчою системою. Ці зміни були внесені до виборчої системи України Законом України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» від 6 квітня 2004 року. Лише депутати сільських та селищних рад і далі обиратимуться за мажоритарною системою відносної більшості.



Вибори – це ознака демократичності суспільства, спосіб формування влади народом та механізм контролю за використанням цієї влади.

Вінницька міськрада – це 50 депутатів. За новим законом, їх кількість треба поділити навпіл: 25 – по мажоритарним округам і 25 – за партійними списками.



Як рахувати

Тобто змагання між партіями - це пряма та обернена пропорційність. Як в алгебрі: 1% - 0,25 мандата депутата.

Зважаючи, що прохідний бар’єр для партії – 3%, то його для міськради Вінниці замало: один депутат – рівно 4% (потрібно 4 помножити на 0,25 мандата депутата). Цікаво, що і тут будуть свої задачі: якщо 6%, то територіальна комісія має вирішувати - це два депутат чи один.

Є у такій системі виборів свої плюси. Очевидно, не всі партії подолають чотиривідсотковий бар’єр. Однак ці недобрані відсотки потім розберуть між собою ті партії, які пройшли. Теж пропорційно: чим більше процентів, тим більше бонусів-мандатів.

Обласна рада - 132 депутати. Відповідно: 66 – мажоритарка і 66 – за партсписками. Така кількісна різниця суттєво впливає на кількість прохідних місць. 1% - 0,66 мандата, тобто бар’єрні 3% - майже два депутати.

До речі, законодавством дозволено в одну раду йти паралельно - по округам і за партсписком. За такого розкладу партійний список може посунутися вперед, якщо кандидати-мажоритарники звільнять своє місце у списку.

Першим заяву подавав діючий мер Володимир Гройсман - партія «Совість України». А от посвідчення у суботу, другого жовтня, першим отримав Антон Бойдаченко - «Свобода». Того ж дня, отримав посвідчення і третій кандидат – Валерій Палій - Народний Рух.

У понеділок, 4 жовтня, до них приєдналися ще двоє – Андрій Клочко - «Всеукраїнська політична партія - Екологія та Соціальний захист» та Володимир Завольнюк - "Європейська партія".




На 50 мест в Винницком горсовете претендует 895 кандидатов

Винницкая городская избирательная комиссия зарегистрировала 35 партий для участия в выборах городского совета.

Об этом сообщил представитель горизбиркома.

По спискам от партий зарегистрированы 484 кандидата в депутаты Винницкого городского совета.

В частности, участие в выборах примут: партия "Совесть Украины" (45 кандидатов в списке), партия "Всеукраинское объединение "Батьківщина" (50), Партия регионов (37), партия "Сильная Украина" (24), партия "Фронт перемен" (17), Всеукраинское объединение "Свобода" (25), Социал-демократическая партия (объединенная) (7), Народная партия (25), партия "Народный рух Украины" (15), Украинская социал-демократическая партия (9), Партия зеленых (6), Прогрессивная социалистическая партия (7 кандидатов в списке), Конгресс украинских националистов (4), Европейская партия Украины (7), партия "Народно-трудовой союз" (9), партия "УДАР Виталия Кличко" (23), "Союз Левых Сил" (3), Украинская республиканская партия "Собор" (24), партия "Народная самооборона" (5).

Также зарегистрированы Социалистическая партия (13 кандидатов в списке), партия "Украинские социал-демократы" (11), Социал-христианская партия (7), Коммунистическая партия (12), партия "Христианско-демократический союз" (4), партия "Зеленая планета" (4), Партия промышленников и предпринимателей (11 кандидатов в списке), Аграрная партия (4), партия "Сила и честь" (10), партия "Дети войны" (7), Республиканская христианская партия (7), партия "Справедливость" (12 кандидатов в списке), партия "Наша Украина" (7), партия "Народная власть" (22), партия "Гражданская позиция" (5 кандидатов).



По мажоритарным округам на выборы в Винницкий горсовет зарегистрированы 411 кандидатов от 33 партий, при этом представитель горизбиркома отказался предоставить данные сколько каждая партия выдвинула кандидатов-мажоритарщиков.



Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал