Законів України «Про вищу освіту»




Сторінка5/5
Дата конвертації22.12.2016
Розмір0.64 Mb.
ТипЗакон
1   2   3   4   5
13. ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ТА СТАЖУВАННЯ НАУКОВО-
ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ
1. Загальна частина
1.1. Цей розділ визначає порядок підвищення кваліфікації та стажування науково-педагогічних працівників університету.
1.2. Метою підвищення кваліфікації та стажування педагогічних і науково-педагогічних працівників є вдосконалення професійної підготовки

43 особи шляхом поглиблення і розширення її професійних знань, умінь і навичок, набуття особою досвіду виконання додаткових завдань та обов’язків у межах спеціальності.
1.3. Основними завданнями підвищення кваліфікації та стажування педагогічних і науково-педагогічних працівників є:
- оновлення та розширення знань, формування нових професійних компетентностей в психолого-педагогічній, науково-дослідній, організаційно-управлінській діяльності;
- засвоєння інноваційних технологій, форм, методів та засобів навчання;
- набуття досвіду формування змісту навчання з урахуванням його цільового спрямування, посадових обов’язків працівників, здобутої освіти, досвіду практичної роботи та професійної діяльності, їх інтересів і потреб;
- вивчення педагогічного досвіду, сучасного виробництва, методів управління, ознайомлення з досягненнями науки, техніки і виробництва та перспективами їх розвитку;
- розроблення пропозицій щодо удосконалення навчально-виховного процесу, впровадження у практику навчання кращих досягнень науки, техніки і виробництва;
- застосування інноваційних технологій реалізації змісту навчання, що передбачає його диференціацію,
індивідуалізацію, запровадження дистанційних, інформаційно-комунікативних технологій навчання.
1.4. Університет забезпечує підвищення кваліфікації та стажування педагогічних і науково-педагогічних працівників не рідше ніж один раз на п’ять років зі збереженням середньої заробітної плати.
У разі підвищення кваліфікації та стажування з відривом від основного місця роботи працівники мають право на гарантії і компенсації, передбачені законодавством України.
Підвищення кваліфікації та стажування НПП може здійснюватись також у вищому навчальному закладі, у якому вони працюють відповідно до цього
Положення.
1.5. Стажуванню підлягають:
- особи, які закінчили вищі навчальні заклади, вперше прийняті на роботу та не мають досвіду практичної роботи у вищому навчальному закладі та на виробництві, після призначення їх на посади;
- повторно призначений керівний, викладацький і науковий склад
Сумського національного аграрного університету або ті, кому необхідно стажування з питань вивчення нової техніки та технологій тощо.
- особи, які працюють в університеті на штатних посадах на повну або неповну ставку, в яких закінчився термін дії результатів попереднього стажування (5 років).
Прирівнюються до осіб, що пройшли стажування на встановлений період дії результатів стажування, випускники аспірантури, докторантури та особи, які захистили докторські та кандидатські дисертації.
1.6. Стажування проводиться загальним, як правило терміном 30 календарних днів згідно з чинним законодавством. Конкретні терміни стажування певного викладача визначаються завідувачем відповідної

44 кафедри, зміст та строки визначаються індивідуальним планом стажування, що розробляється кафедрою з урахуванням програми стажування за погодженням із підприємствами, організаціями, науковими установами, навчальними закладами, де буде проводитись стажування, і ректором
Сумського НАУ.
1.7. Підвищення кваліфікації та стажування працівників здійснюється на підставі договорів, що укладаються між закладом-замовником та закладом- виконавцем.
1.8. Фінансування витрат, пов’язаних з підвищенням кваліфікації та стажування працівників, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, інших джерел, не заборонених законодавством України, а також за рахунок коштів фізичних та юридичних осіб.
2.
Види, форми та організація навчання працівників
2.1 Підвищення кваліфікації та стажування працівників здійснюється за такими видами:
- довгострокове підвищення кваліфікації;
- короткострокове підвищення кваліфікації (семінари, семінари- практикуми, семінари-наради, семінари-тренінги, тренінги, вебінари, "круглі столи" тощо).
2.2. Підвищення кваліфікації та стажування працівників здійснюється за навчальними планами та програмами, розробленими кафедрами та затвердженими ректором університету. Якщо навчання здійснюється в організаціях та на підприємствах, навчальні плани та програми визначаються договором між закладом-замовником і закладом-виконавцем.
2.3. Організація підвищення кваліфікації та стажування здійснюється навчальним відділом університету, який :
- завчасно інформує працівників, інші структурні підрозділи про заклади- виконавці та програми підвищення кваліфікації (стажування);
- розміщує відповідну інформацію на інформаційних стендах, офіційному веб-сайті;
- веде облік працівників, що підлягають підвищенню кваліфікації та стажування;
- розробляє щороку план підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників;
- здійснює інші організаційні заходи щодо підвищення кваліфікації та стажування працівників.
2.4. Працівники, які відповідно до плану проходитимуть підвищення кваліфікації та стажування, подають до навчального відділу такі документи:
- заяву про направлення на підвищення кваліфікації (стажування) за формою, наведеною в додатку 1 до цього Положення, погоджену з деканом факультету, головним бухгалтером та ректором університету;
- витяг з протоколу засідання кафедри щодо підвищення кваліфікації та стажування;
- направлення на підвищення кваліфікації (стажування) педагогічного
(науково-педагогічного) працівника за формою, наведеною в додатку 2 до

45 цього Положення;
- індивідуальний план підвищення кваліфікації (стажування) за формою, наведеною в додатку 3 до цього Положення, що містить інформацію про мету, завдання, строк, зміст навчання, очікувані результати.
Обробка персональних даних працівників здійснюється відповідно до вимог Закону України "Про захист персональних даних".
2.5. Направлення на підвищення кваліфікації та стажування здійснюється за наказом ректора університету відповідно до плану підвищення кваліфікації НПП та договору.
2.6. Зарахування на підвищення кваліфікації та стажування здійснюється за наказом керівника закладу-виконавця на підставі направлення на підвищення кваліфікації
(стажування) педагогічного
(науково- педагогічного) працівника.
2.7. Направлення на навчання працівників за межі України здійснюється відповідно до Положення про навчання студентів та аспірантів, стажування наукових і науково-педагогічних працівників у провідних вищих навчальних закладах та наукових установах за кордоном, затвердженого постановою
Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 411, а також фізичними і юридичними особами на підставі договорів, укладених з
іноземними вищими навчальними закладами, науковими та іншими установами.
Метою навчання та стажування є підвищення рівня теоретичної та практичної підготовки науково-педагогічних працівників, проведення авторських досліджень з використанням сучасного обладнання і технологій, опанування новітніми унікальними методами, набуття досвіду провадження науково-дослідної і викладацької діяльності, забезпечення інформаційного обміну та розширення наукових контактів.
Основними завданнями навчання та стажування є:
1)
оволодіння знаннями у галузях науки, техніки та вищої освіти
2)
проведення фундаментальних або прикладних наукових досліджень
3)
набуття практичного досвіду з трансферу технологій та управління
інноваційною діяльністю.
Строк стажування за кордоном наукових і науково-педагогічних працівників не повинен перевищувати шести місяців.
Особа, що претендує на проходження стажування подає на ім’я ректора для розгляду на Вченій раді університету:
1) заяву з проханням про направлення на стажування;
2) витяг з протоколу засідання кафедри з висновком про рекомендацію такої особи на стажування;
3) звіт про результати провадження науково-дослідної або науково- педагогічної діяльності;
4) проект індивідуального плану навчання або стажування, який повинен містити інформацію про мету, завдання, доцільність та строк навчання або стажування, програму навчання або види запланованої наукової роботи, очікувані результати, а також пропозиції щодо провадження проведення досліджень або впровадження їх результатів.

46
За результатами розгляду зазначених документів вчена рада приймає рішення щодо доцільності рекомендації даної особи на навчання або стажування за кордоном.
Особи, направлені на навчання або стажування до вищих навчальних закладів та наукових установ за кордоном, мають право на гарантії і грошові виплати, передбачені законодавством.
Науково-педагогічні працівники подають протягом місяця після завершення навчання, стажування у закордонному навчальному закладі, науковій установі ректору письмовий звіт про результати навчання, стажування та виконання завдання, затвердженого в установленому порядку.
Після розгляду на засіданні відповідної кафедри звіт підлягає затвердженню вченою радою.
2.8. Науково-методичне забезпечення підвищення кваліфікації та стажування працівників здійснюється структурними підрозділами закладів- виконавців.
2.9. На час навчання працівники забезпечуються гуртожитком. Умови проживання зазначаються у договорі про навчання.
У разі відсутності гуртожитку відшкодування витрат, пов’язаних з наймом житлового приміщення, проводиться в порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2011 року № 98 "Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів".
2.10. Керівник закладу-виконавця організовує і контролює навчальний процес працівників.
2.11. Безпосереднє керівництво підвищення кваліфікації та стажування працівників здійснюється фахівцями закладу-виконавця.
Оплата праці осіб, які залучаються до підвищення кваліфікації та стажування працівників, визначається відповідно до чинного законодавства або договором між закладом-замовником та закладом-виконавцем і не може бути меншим, ніж розмір ставок погодинної оплати праці працівників усіх галузей економіки за проведення навчальних занять.
3.
Зміст підвищення кваліфікації та стажування працівників
3.1. Навчання за програмою довгострокового підвищення кваліфікації спрямовується на оволодіння, оновлення та поглиблення працівниками спеціальних фахових, науково-методичних, педагогічних, соціально- гуманітарних, психологічних, правових, економічних та управлінських компетентностей, у тому числі вивчення вітчизняного та зарубіжного досвіду, що сприяє якісному виконанню ними своїх посадових обов’язків, розширенню їх компетенції тощо.
3.2. Навчання за програмами короткострокового підвищення кваліфікації
- семінарів, семінарів-практикумів, семінарів-нарад, семінарів-тренінгів, тренінгів, вебінарів, "круглих столів" тощо передбачає комплексне вивчення сучасних та актуальних наукових проблем галузі освіти, науки, педагогіки,

47 відповідних нормативно-правових актів, вітчизняного та зарубіжного досвіду, підвищення рівня професійної культури тощо.
Навчальні програми семінарів-тренінгів та тренінгів спрямовані на формування, розвиток та вдосконалення особистісних професійних компетентностей (організаторських, творчих, лідерських, комунікативних тощо), підвищення ефективності професійної діяльності в галузі освіти.
3.3. Стажування здійснюється з метою формування і закріплення на практиці професійних компетентностей, здобутих у результаті теоретичної підготовки, щодо виконання завдань і обов’язків на займаній посаді або посаді вищого рівня, засвоєння вітчизняного та зарубіжного досвіду, формування особистісних якостей для виконання професійних завдань на новому, більш високому якісному рівні в межах певної спеціальності.
3.4. Зміст навчальних планів та програм формується з урахуванням галузевої специфіки та наукового спрямування працівників і визначається:
- вимогами суспільства щодо забезпечення вищих навчальних закладів висококваліфікованими фахівцями;
- сучасними вимогами щодо форм, методів і засобів професійної діяльності працівників;
- державними та галузевими стандартами вищої освіти;
- досягненнями у напрямах соціальної, психологічної, управлінської, економічної, правової, технологічної підготовки тощо.
Навчання забезпечує поєднання теоретичного матеріалу з практичною спрямованістю у вирішенні конкретних завдань і проблем розвитку вищих навчальних закладів.
3.5. Навчальні плани та програми довгострокового підвищення кваліфікації розробляються структурними підрозділами, які здійснюють навчання, ухвалюються педагогічними (вченими) радами і затверджуються керівниками закладів-виконавців.
Якщо навчання здійснюється в організаціях та на підприємствах, навчальні плани та програми довгострокового підвищення кваліфікації визначаються договором між закладом-замовником і закладом-виконавцем.
Навчальний план довгострокового підвищення кваліфікації передбачає аудиторні заняття, самостійну навчальну роботу працівників та форми проведення підсумкового контролю.
3.6. Навчальні плани та програми короткострокового підвищення кваліфікації розробляються структурними підрозділами, які здійснюють навчання і затверджуються керівниками закладів-виконавців.
3.7. Якщо навчання здійснюється в організаціях та на підприємствах, навчальні плани та програми короткострокового підвищення кваліфікації визначаються договором між закладом-замовником і закладом-виконавцем.
3.8. Стажування здійснюється за індивідуальним навчальним планом, що розробляється структурним підрозділом, який здійснює навчання, і затверджується керівником закладу-виконавця.
3.9. Навчальними планами закладів-виконавців визначаються форми підсумкового контролю за результатами навчання працівників.

48 4.
Строк та періодичність підвищення кваліфікації та стажування працівників
4.1. Строк підвищення кваліфікації та стажування працівників визначається навчальними планами та програмами, обсягом навчального часу (в академічних годинах, національних кредитах та кредитах ЕСТS) і встановлюється закладом-виконавцем відповідно до вимог законодавства за погодженням із закладом-замовником залежно від форм та видів навчання.
4.2. Строк довгострокового підвищення кваліфікації за обсягом годин навчальної програми становить не менше 108 академічних годин (два національних кредити або три кредити ЕСТS): 72 години аудиторних і 36 годин самостійної навчальної роботи або в іншому співвідношенні в межах від однієї третини до двох третин загального обсягу академічних годин.
Періодичність довгострокового підвищення кваліфікації установлюється закладами-замовниками залежно від потреби, але не рідше ніж один раз на п’ять років.
4.3. Строк короткострокового підвищення кваліфікації за обсягом годин навчальної програми становить менше 108 академічних годин (один національний кредит або два кредити ЕСТS) з розподілом загального обсягу годин на аудиторні і самостійну навчальну роботу у співвідношеннях, зазначених у пункті 4.2 цього розділу.
Періодичність короткострокового підвищення кваліфікації установлюється закладом-замовником.
4.4. Строк стажування працівників визначається закладом-замовником з урахуванням обсягу годин навчальної програми, її мети та завдання за погодженням з керівником закладу-виконавця і становить не більше 32 національних кредитів (48 кредитів ЕСТS).
4.5. Строк підвищення кваліфікації та стажування працівників за межами
України встановлюється відповідно до вимог законодавства та на підставі договорів, укладених з іноземними вищими навчальними закладами, науковими, освітньо-науковими та іншими установами.
5.
Результати підвищення кваліфікації та стажування працівників
5.1. Завершення підвищення кваліфікації та стажування працівників засвідчує підсумковий контроль і відповідний документ про післядипломну освіту.
5.2. Для проведення підсумкового контролю довгострокового підвищення кваліфікації наказом керівника закладу-виконавця створюється атестаційна комісія.
До складу атестаційної комісії входять голова та члени - представники закладу-замовника, закладу-виконавця, роботодавців відповідної галузі господарства, педагогічні і науково-педагогічні та наукові працівники інших вищих навчальних закладів, наукових установ тощо.
Керівник закладу-виконавця забезпечує діяльність атестаційної комісії.
5.3. Підсумковий контроль за результатами довгострокового підвищення кваліфікації здійснюється на підставі оцінки рівня професійних компетентностей працівників, набутих під час навчання за відповідними

49 навчальними планами та програмами.
5.4. На підставі рішення атестаційної комісії заклад-виконавець видає працівникам, які пройшли підсумковий контроль, документ про післядипломну освіту.
5.5. При незадовільних результатах підсумкового контролю працівник не раніше ніж через місяць має право на повторне проходження підсумкового контролю за результатами довгострокового підвищення кваліфікації.
5.6. При стажуванні форми підсумкового контролю відповідно до навчальної програми стажування визначаються закладом-виконавцем.
5.7. Працівникам, які пройшли стажування, короткострокове підвищення кваліфікації, видається відповідний документ про післядипломну освіту.
5.8. Працівники, які пройшли довгострокове підвищення кваліфікації
(стажування), протягом двох тижнів складають звіт про підвищення кваліфікації (стажування) за формою, наведеною у додатку 4 до цього
Положення.
5.9. Звіт про підвищення кваліфікації (стажування) заслуховується або розглядається на засіданні структурного підрозділу закладу-замовника, на якому розглядається питання про його затвердження або відхилення, даються висновки, відповідні рекомендації (за потреби).
Відповідний запис заноситься до звіту про підвищення кваліфікації
(стажування) працівника, який підписується працівником, керівником структурного підрозділу та затверджується керівником закладу-замовника.
Результати підвищення кваліфікації (стажування) враховуються при проходженні чергової атестації педагогічних, науково-педагогічних працівників.
5.10. Структурний підрозділ закладу-замовника, що здійснює організацію та координацію навчання працівників, вносить пропозиції керівнику щодо подальшого використання результатів підвищення кваліфікації (стажування) працівників в організації навчально-виховного процесу та наукової діяльності закладу-замовника.
5.11. Копії документів про післядипломну освіту зберігаються на кафедрах та в навчальному відділі та в особовій справі працівника і використовуються для підготовки звіту про проведену роботу за результатами календарного року.
14.

РЕЙТИНГОВА СИСТЕМА ОЦІНКИ ДІЯЛЬНОСТІ НАУКОВО-
ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ СУМСЬКОГО
НАЦІОНАЛЬНОГО АГРАРНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

1.

Загальна частина
1.1. Рейтингова система оцінки науково-педагогічних працівників СНАУ розроблена на підставі Закону України "Про вищу освіту", «Положення про організацію та планування роботи науково-педагогічних працівників у
СНАУ», Статуту університету; Колективного договору СНАУ на 2015 рік.
1.2. В основу методики рейтингової системи оцінки науково-педагогічних працівників СНАУ покладені положення Закону України "Про вищу освіту", часові нормативи, значені наказом Міністерства освіти та науки України від

50 07.08.2002 р. № 450 "Про затвердження норм часу для планування і обліку навчальної роботи та переліків основних видів методичної, наукової й організаційної роботи педагогічних і науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів" і "Положення про організацію та планування роботи науково-педагогічних працівників у СНАУ", згідно з якими основними видами робіт науково-педагогічних працівників є: навчальна; методична; наукова; організаційно-виховна.
1.3. Мета запровадження рейтингової оцінку роботи професорсько- викладацького складу полягає у наступному:
- підвищення ефективності та результативності професійної діяльності науково-педагогічних працівників;
- забезпечення прозорості та об'єктивності оцінювання діяльності кожного науково-педагогічного працівника;
- забезпечення змагальності та здорової конкуренції, підвищення мотивації ефективності праці;
- забезпечення ефективної трансформації університету до дослідницького університету світового рівня.
1.4. Рейтингова оцінка роботи професорсько-викладацького складу забезпечує:
- оптимізацію кількості показників, що об'єктивно характеризують діяльність кожного учасника рейтингу;
- вирішення завдань об'єктивного стимулювання НПП відповідно до значення індивідуального рейтингу (присвоєння почесних звань «Викладач- дослідник», «Молодий викладач-дослідник», «Викладач року», «Краща кафедра» тощо, прийняття рішення щодо продовження контракту з викладачем та визначення його терміну та ін.);
- врахування значення середнього рейтингу викладачів при визначенні рейтингу кафедр, факультетів, інститутів).
1.5. Основою рейтингової системи оцінки діяльності науково- педагогічних працівників університету є планування і виконання кожним науково-педагогічним працівником індивідуальних планів за нормами часу за всіма видами робіт, що діяли на момент їх планування.
1.6. Відповідно до Положення «Про організацію та планування роботи
НПП у СНАУ», загальний обсяг навантаження науково-педагогічних працівників за всіма видами робіт встановлюється із розрахунку 1548 годин протягом навчального року.
Середнє навчальне навантаження науково-педагогічних працівників на одну ставку в університеті складає 600 годин на навчальний рік, методична робота – 400 годин, наукова – 400 години, організаційна – 148 годин, в тому числі профорієнтаційна – 50. З урахуванням цього базовий розподіл робочого часу науково-педагогічних працівників за напрямами робіт становить: a.
навчальна робота – 40 балів (55%); b.
методична робота – 25 балів (15%); c.
наукова робота – 25 балів (20%); d.
організаційно-виховна робота - 6 балів (6%);

51 е. профорієнтаційна робота – 4 бали (4%), при цьому:
норма на одного викладача – 2 абітурієнта ( по 25 годин за кожного
абітурієнта за фактом).

2.

Принцип визначення рейтингу

2.1. Рейтинг науково-педагогічного працівника визначається як сума балів за виконання певних напрямків роботи: навчальної, методичної, наукової, організаційно–виховної та профорієнтаційної, помноженої на відповідний коефіцієнт:
R = (40 * К
нч
+ 25 * К
м
+ 25 * К
нк
+ 6 * К
ов
+ 4 * К
пр
),
2.2. Коефіцієнти основних видів роботи визначаються наступним чином:
К
нч
= Q
нч
* (Ф / S) / 600, де:
К
нч
- коефіцієнт навчальної роботи;
Q
нч
- коефіцієнт виконання контрактних зобов’язань з навчальної роботи (відношення кількості фактично виконаних до запланованих)
Ф - фактично виконане навчальне навантаження;
S – частка штатної посади, за якою працює викладач;
600 – базове навчальне навантаження.
К
м
= Q
м
* (Ф / S) / 400, де:
К
м
- коефіцієнт методичної роботи;
Q
м
- коефіцієнт виконання контрактних зобов’язань з методичної роботи (відношення кількості фактично виконаних до запланованих)
Ф - фактично виконана методична робота;
S – частка штатної посади, за якою працює викладач;
400 – базове навантаження.
К
нк
= Q
нк
* (Ф / S) / 400, де:
К
нк
- коефіцієнт наукової роботи;
Q
нк
- коефіцієнт виконання контрактних зобов’язань з наукової роботи
(відношення кількості фактично виконаних до запланованих)
Ф - фактично виконана наукова робота;
S – частка штатної посади, за якою працює викладач;
400 – базове навантаження.
К
ов
= Q
ов
* (Ф / S) / 98, де:
К
ов
- коефіцієнт організаційно-виховної роботи;
Q
ов
- коефіцієнт виконання контрактних зобов’язань з організаційно- виховної роботи (відношення кількості фактично виконаних до запланованих)
Ф - фактично виконана організаційно-виховна робота;
S – частка штатної посади, за якою працює викладач;
98 – базове навантаження.
К
пр
= Q
пр
* (Ф / S) / 50, де:
К
пр
- коефіцієнт профорієнтаційної роботи;

52
Q
пр
- коефіцієнт виконання контрактних зобов’язань з профорієнтаційної роботи (відношення кількості фактично виконаних до запланованих)
Ф - фактично виконана профорієнтаційна робота;
S – частка штатної посади, за якою працює викладач;
50 – базове навантаження.
2.3. Середнє значення рейтингів науково-педагогічних працівників певної кафедри є однією зі складових визначення рейтингу кафедри.
2.4. Середнє значення рейтингів науково-педагогічних працівників кафедри нпп
R
є одним з індексів комплексного моніторингу якості підготовки фахівців: нпп
1
n
i
i
R
R
n


, де n – кількість осіб науково-педагогічного складу на кафедрі.
2.5. При визначенні порівняльного рейтингу завідувачів кафедр додатково враховується середнє значення рейтингів науково-педагогічних працівників кафедри з коефіцієнтом 0,3. зав нпп
0,3
i
R
R
R


де
i
R
– індивідуальний рейтинг завідувача кафедри
3.

Технологія визначення рейтингу

3.1. Визначення рейтингів проводиться один раз наприкінці кожного навчального року у терміни, затверджені наказом ректора.
3.2. Зав. кафедри призначає відповідального за даний напрямок роботи із числа викладачів (лаборантів) кафедри, якому кожний науково-педагогічний працівник наприкінці навчального року надає інформацію про виконання навчального навантаження.
3.3.
Результати рейтингу науково-педагогічних працівників розглядаються і затверджуються на засіданні кафедри, де кожен НПП звітує про свою діяльність за всіма видами робіт. За наявності підтверджуючих документів звіт НПП затверджується завідувачем кафедри; за результатами звітування готується протокол засідання кафедри.
3.4. Подання результатів підрахунку рейтингу до навчальної частини відбувається за схемою: відповідальний - зав. кафедри - декан - навчальна частина.
3.5. Навчальна частина узагальнює результати та готує відповідний наказ по університету.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал