Закон України Про судоустрій і статус суддів



Сторінка1/8
Дата конвертації15.06.2017
Розмір1.36 Mb.
ТипЗакон
  1   2   3   4   5   6   7   8
Проект

(тираж 08.07.2008 р.)



Закон України
Про судоустрій і статус суддів
Цей Закон визначає правові засади функціонування судової влади в Україні: організацію судової влади та здійснення правосуддя, систему судів загальної юрисдикції, систему органів, відповідальних за належний рівень суддівського корпусу, систему та порядок здійснення суддівського самоврядування, а також статус професійного судді, народного засідателя, присяжного і регулює відносини, пов’язані із забезпеченням незалежності судді, встановлює порядок призначення (обрання) судді, кваліфікаційної атестації, притягнення судді до дисциплінарної відповідальності та звільнення його з посади, а також встановлює загальний порядок забезпечення діяльності судів та суддів, регулює інші питання судоустрою та статусу суддів.

Розділ I. Засади організації судової влади та здійснення правосуддя

Стаття 1 Судова влада

1. Судова влада в Україні відповідно до засад поділу державної влади здійснюється судами виключно на підставах, у межах та в порядку, передбачених Конституцією і законами України.

2. Судову владу реалізовують професійні судді та у визначених законом випадках народні засідателі і присяжні шляхом здійснення правосуддя в рамках відповідних судових процедур.

3. Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції.

Стаття 2 Завдання суду

1. Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України.

Стаття 3 Система судів України

1. Систему судів України складають суди загальної юрисдикції та Конституційний Суд України.

2. Суди загальної юрисдикції утворюють єдину систему судів, Конституційний Суд України є єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні.

3. Система судів забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією та законами України.

4. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

5. Порядок організації і діяльності Конституційного Суду України встановлюється Конституцією України та Законом України "Про Конституційний Суд України".



Стаття 4 Законодавство про судоустрій і статус суддів

1. Судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України.

Стаття 5 Здійснення правосуддя виключно судами

1. Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається.

2. Особи, які незаконно взяли на себе виконання функцій суду, несуть відповідальність, установлену законом.

3. Народ бере участь у здійсненні правосуддя через народних засідателів і присяжних. Участь народних засідателів і присяжних у здійсненні правосуддя є їхнім громадянським обов'язком.



Стаття 6 Самостійність судів

1. Суди здійснюють правосуддя самостійно. Здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого впливу, тиску, втручання. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права.



2. Звернення до суду громадян, організацій чи посадових осіб, які відповідно до закону не є учасниками судового процесу, з приводу розгляду судом конкретних справ не розглядаються, якщо інше не передбачено законом.

3. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою завдання шкоди їх авторитету чи впливу на безсторонність суду забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.

4. Для вирішення питань внутрішньої діяльності судів діє суддівське самоврядування відповідно до цього Закону.

Стаття 7 Право на судовий захист

1. Кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і неупередженим судом, утвореним відповідно до закону.

2. Для забезпечення справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду справ, а також правосудності судових рішень в Україні діють суди першої, апеляційної та касаційної інстанцій.

3. Кожен має право на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якої інстанції.

4. Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи користуються в Україні правом на судовий захист нарівні з громадянами та юридичними особами України.



Стаття 8 Право на повноважний суд

1. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

2. Суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді, учасників судового процесу, суддів, які обіймають адміністративні посади, чи будь-яких інших осіб.

Розподіл судових справ між суддями здійснюється через систему автоматичного розподілу судових справ, що будується на принципі черговості надходження справ з урахуванням спеціалізації суддів та їх навантаженості.

Розподіл судових справ між суддями в інший спосіб забороняється. Голова суду несе персональну відповідальність за забезпечення дотримання в суді порядку розподілу судових справ між суддями.

3. Розгляд справи складом суду, який одержав справу з порушенням установленого порядку розподілу справ, є підставою для скасування судового рішення в порядку, встановленому процесуальним законом.



Стаття 9 Рівність перед законом і судом

1. Правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак.



Стаття 10 Правова допомога в реалізації права на справедливий суд

1. Кожен має право на правову допомогу.

2. Для надання правової допомоги в Україні діє адвокатура. У випадках, установлених законом, правову допомогу надають також інші особи. Порядок та умови надання правової допомоги визначаються законом. У випадках, визначених законом, правова допомога надається безоплатно.

Стаття 11 Гласність і відкритість судового процесу

1. Ніхто не може бути обмежений у праві на отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Кожен, хто не є стороною у справі, має право на вільний доступ до судового рішення в порядку, встановленому законом.

2. Розгляд справ у судах відбувається відкрито, крім випадків, установлених процесуальним законом. Учасники судового процесу та інші особи, присутні на відкритому судовому засіданні, можуть використовувати портативні аудіотехнічні засоби. Проведення в залі судового засідання фото- і кінозйомки, відеозапису, звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури, а також транслювання судового засідання допускається за рішенням суду, винесеним у порядку, встановленому процесуальним законом.

3. Розгляд справи в закритому судовому засіданні допускається за рішенням суду у випадках, передбачених процесуальним законом.

4. У ході розгляду справи перебіг судового процесу фіксується технічними засобами в порядку, встановленому процесуальним законом.

Стаття 12 Мова судочинства

1. Судочинство в Україні провадиться державною мовою.

2. Застосування інших мов у судочинстві здійснюється у випадках і порядку, визначених законом.

3. Особи, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право користуватися в судовому процесі рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача. У випадках, передбачених процесуальним законом, це право забезпечується державою.



Стаття 13 Обов'язковість судових рішень

1. Судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України.

2. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об‘єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.

3. Судові рішення інших держав є обов'язковими до виконання на території України за умов, визначених законами України, відповідно до міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

4. Невиконання судових рішень має наслідком відповідальність, установлену законом.

Стаття 14 Право на оскарження судового рішення

1. Учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.



Стаття 15 Одноособовий та колегіальний розгляд справ

1. Справи в судах розглядаються професійним суддею одноособово, а у випадках, визначених процесуальним законом, - колегією професійних суддів, а також за участю народних засідателів чи судом присяжних.

2. Суддя, який розглядає справу одноособово, діє як суд.

Стаття 16 Символи судової влади

1. Символами судової влади є державні символи України - Державний Герб України і Державний Прапор України.



2. Суддя здійснює правосуддя в мантії з суддівським знаком. Зразки мантії та суддівського знака затверджуються Державною судовою адміністрацією України.

Розділ II. Суди загальної юрисдикції

Глава 1. Організаційні засади системи судів загальної юрисдикції

Стаття 17 Види судів загальної юрисдикції

1. Система судів загальної юрисдикції будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності.

2. Систему судів загальної юрисдикції складають:

1) місцеві суди;

2) апеляційні суди;

3) вищі спеціалізовані суди;

4) Верховний Суд України.

3. Єдність системи судів загальної юрисдикції забезпечується:

визначенням системи судів виключно Конституцією України та законами України;

єдиним, визначеним законом, статусом суддів;

здійсненням правосуддя судами з обов’язковим дотриманням правил судочинства, визначених законом;

обов’язковістю виконання на території України судових рішень, що набрали законної сили;

фінансуванням судів виключно з Державного бюджету України.

Стаття 18 Спеціалізація судів загальної юрисдикції

1. Суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, господарських, адміністративних і кримінальних справ.



2. У судах загальної юрисдикції зборами суддів запроваджується спеціалізація суддів з розгляду окремих категорій справ у порядку, визначеному цим Законом.

Стаття 19 Порядок утворення судів

1. Суди загальної юрисдикції утворюються і ліквідовуються Президентом України за поданням Голови Державної судової адміністрації України. До подання Голови Державної судової адміністрації України додається висновок голови відповідного вищого спеціалізованого суду.

2. Місцезнаходження, територіальна юрисдикція і статус суду визначаються з урахуванням принципів територіальності, спеціалізації та інстанційності.

3. Підставою для утворення чи ліквідації суду є об’єктивна необхідність у забезпеченні доступності правосуддя, зумовлена зміною визначеної цим Законом системи судів або адміністративно-територіального устрою.

4. Кількість суддів у суді визначається та може змінюватися Президентом України за поданням Голови Державної судової адміністрації України з урахуванням обсягу роботи суду. До подання Голови Державної судової адміністрації України додається висновок голови відповідного вищого спеціалізованого суду.

Стаття 20 Порядок призначення суддів на адміністративні посади та звільнення їх з цих посад

1. Адміністративними посадами в суді є посади голови суду, заступника (першого заступника) голови суду.

2. Судді місцевих, апеляційних та вищих спеціалізованих судів призначаються на адміністративні посади строком на три роки з числа суддів відповідного суду і звільняються з посади Президентом України за поданням Вищої ради юстиції.

Подання Вищої ради юстиції про призначення судді на адміністративну посаду вноситься на підставі рекомендацій, що мають надаватися зборами суддів відповідного суду, головою відповідного суду вищої інстанції, на конкурсній основі.

Подання Вищої ради юстиції про звільнення суддів місцевих та апеляційних судів з адміністративних посад вноситься на підставі рішення Дисциплінарної комісії суддів України про неналежне здійснення суддею адміністративних повноважень.

Подання Вищої ради юстиції про звільнення суддів вищих спеціалізованих судів з адміністративних посад вноситься на підставі рішення Вищої ради юстиції про неналежне здійснення суддею адміністративних повноважень.

3. При вирішенні питання про призначення судді на адміністративну посаду Вища рада юстиції оцінює його досягнення в роботі, рівень професійних знань, чесність, результативність роботи, організаторські здібності, моральні якості.

При наявності двох і більше кандидатів, висунутих на адміністративну посаду, Вища рада юстиції визначає та включає до подання одну з рекомендованих кандидатур на конкурсній основі.

4. Голова Верховного Суду України обирається на посаду за поданням Президента України строком на три роки з числа суддів цього суду і звільняється з цієї посади Пленумом Верховного Суду України. Заступник (заступники) Голови Верховного Суду України обирається на посаду строком на три роки з числа суддів цього суду і звільняється з цієї посади Пленумом Верховного Суду України.

5. Суддя не може займати посаду голови суду більш ніж два строки підряд.



6. Без подання Вищої ради юстиції голова місцевого суду та його заступник, голова апеляційного суду та його заступник, голова вищого спеціалізованого суду та його заступник не призначаються на посаду і не звільняються з посади.

У разі якщо голова місцевого суду та його заступник, голова апеляційного суду та його заступник, голова вищого спеціалізованого суду та його заступник не призначаються на посаду і не звільняються з посади Президентом України у 30-денний строк з дати надходження подання Вищої ради юстиції, Вища рада юстиції самостійно приймає рішення про призначення або звільнення відповідного кандидата невідкладно.

7. Перебування судді на адміністративній посаді в суді не звільняє його від здійснення повноважень судді відповідного суду, передбачених цим Законом.

8. Звільнення судді з адміністративної посади не припиняє його повноважень судді. Звільнення з посади судді, а також закінчення строку, на який призначено (обрано) суддю на адміністративну посаду в суді, припиняє здійснення ним повноважень на адміністративній посаді.

Глава 2. Місцеві суди

Стаття 21 Види і склад місцевих судів

1. У системі судів загальної юрисдикції діють місцеві суди як суди першої інстанції в цивільних, господарських, адміністративних і кримінальних справах.

2. Місцевими судами є:

1) дільничні суди - районні, районні у містах, міські та міськрайонні суди;

2) окружні суди - окружні господарські суди, окружні цивільні суди, окружні адміністративні суди та окружні кримінальні суди, що утворюються в округах указом Президента України в порядку, встановленому цим Законом.

3. Територіальна юрисдикція місцевих судів визначається Президентом України під час їх утворення.

4. Місцевий суд складається не менш як з трьох суддів місцевого суду, зі складу яких обирається голова суду. У разі якщо кількість суддів у місцевому суді перевищує сім, в такому суді обирається заступник голови суду, а якщо кількість суддів у місцевому суді перевищує п’ятнадцять, у складі такого суду може бути обрано більше одного заступника голови суду.

5. У випадках, передбачених процесуальним законом, у місцевих судах можуть утворюватися колегії. Склад колегії обирається зборами суддів строком на один рік, після чого підлягає зміні.

6. У найменуванні місцевого суду використовується назва населеного пункту за місцезнаходженням суду.



Стаття 22 Повноваження місцевого суду

1. Місцевий суд є судом першої інстанції і розглядає справи, віднесені процесуальним законом до його підсудності.

2. Місцеві дільничні суди розглядають цивільні, адміністративні, кримінальні та інші справи, віднесені до їх підсудності.

3. Окружні господарські суди розглядають справи, пов'язані з приватноправовими відносинами у сфері господарювання, віднесені до їх підсудності.



4. Окружні цивільні суди розглядають справи, пов’язані з приватноправовими відносинами, віднесені до їх підсудності.

5. Окружні адміністративні суди розглядають адміністративні справи, пов'язані з публічно-правовими відносинами, віднесені до їх підсудності.

6. Окружні кримінальні суди розглядають кримінальні справи, віднесені до їх підсудності. В окружних кримінальних судах для розгляду окремих категорій справ утворюються суди присяжних.

7. Місцеві суди направляють до Верховного Суду України пропозиції щодо необхідності внесення змін до законів України.



Стаття 23 Суддя місцевого суду

1. Суддя місцевого суду здійснює судочинство в порядку, встановленому процесуальним законом, а також інші повноваження, визначені законом.

Стаття 24 Голова місцевого суду

1. Голова місцевого суду:

1) здійснює організаційне керівництво діяльністю суду, представляє суд як орган державної влади у зносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, громадянами, установами та організаціями;

2) визначає адміністративні обов’язки та повноваження заступника (заступників) голови суду;

3) здійснює загальне керівництво діяльністю суду;

4) приймає на роботу та звільняє працівників апарату суду, у тому числі керівника апарату суду, присвоює їм ранги державного службовця у встановленому законом порядку, застосовує щодо них заохочення та накладає дисциплінарні стягнення;

5) видає відповідний наказ на підставі акта про обрання (призначення) суддею чи звільнення судді з посади;

6) повідомляє в десятиденний строк Вищу кваліфікаційну комісію суддів України про наявність у суді вакантних або тимчасово вакантних посад;

7) забезпечує виконання рішень зборів суддів місцевого суду;

8) контролює ведення судової статистики та організовує вивчення судової практики, дбає про інформаційно-аналітичне забезпечення суддів з метою підвищення якості судочинства;

9) забезпечує дотримання вимог щодо підвищення кваліфікації суддів відповідного суду;



10) здійснює повноваження судді відповідного суду;

11) здійснює інші повноваження, визначені законом.

Голова місцевого суду з питань, що належать до його адміністративних повноважень, видає накази і розпорядження.

2. Голова місцевого суду має заступника (заступників). Заступник (заступники) голови місцевого суду бере участь в організації діяльності суду відповідно до визначеного головою місцевого суду розподілу адміністративних обов’язків та повноважень. У разі відсутності голови місцевого суду виконання його адміністративних обов’язків і повноважень здійснюється заступником відповідно до встановленого головою місцевого суду порядку, а в разі відсутності заступника голови місцевого суду адміністративні обов’язки і повноваження здійснює найстаршій за віком суддя.

Глава 3. Апеляційні суди

Стаття 25 Види і склад апеляційних судів

1. У системі судів загальної юрисдикції діють апеляційні суди як суди апеляційної інстанції в цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних та інших справах.



2. Апеляційними судами є: апеляційні адміністративні суди, апеляційні господарські суди, апеляційні цивільні суди, апеляційні кримінальні суди, що утворюються в апеляційних округах відповідно до указу Президента України.

3. До складу апеляційного суду входять судді, як правило, обрані на посаду судді безстроково, з числа яких призначаються голова суду і два його заступники.



4. У складі апеляційного суду можуть утворюватися судові палати з розгляду окремих категорій справ за встановленою спеціалізацією в межах відповідної судової юрисдикції.

5. У складі апеляційного суду можуть утворюватися спеціалізовані колегії суддів з розгляду окремих категорій справ у межах відповідної судової юрисдикції.



Склад колегії обирається зборами суддів за рекомендацією президії апеляційного суду строком на один рік, після чого підлягає зміні.

6. В апеляційних судах для ефективного вирішення організаційних питань діяльності апеляційного суду та місцевих судів відповідного апеляційного округу діє президія апеляційного суду. Порядок формування складу та повноваження президії апеляційного суду встановлюються цим Законом.

7. У найменуванні апеляційного суду використовується назва населеного пункту за місцезнаходженням суду.

Стаття 26 Повноваження апеляційних судів

1. Апеляційні суди:

1) розглядають справи відповідної судової юрисдикції в апеляційному порядку згідно з процесуальним законом;

2) аналізують судову статистику;

3) вивчають і узагальнюють судову практику;

4) направляють до Верховного Суду України пропозиції щодо необхідності внесення змін до законів України;

5) здійснюють інші повноваження, визначені законом.

Стаття 27 Суддя апеляційного суду

1. Суддею апеляційного суду може бути громадянин України, який має стаж роботи на посаді судді не менш як п‘ять років.

2. Суддя апеляційного суду здійснює судочинство в порядку, встановленому процесуальним законом, а також інші повноваження, визначені законом.

Стаття 28 Голова апеляційного суду

1. Голова апеляційного суду:

1) здійснює організаційне керівництво діяльністю суду, представляє суд як орган державної влади у зносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, громадянами, установами та організаціями;

2) визначає адміністративні обов’язки та повноваження заступників голови суду;

3) контролює ефективність діяльності апарату суду;

4) видає відповідний наказ на підставі акта про обрання (призначення) суддею чи звільнення судді з посади;

5) приймає на роботу і звільняє працівників апарату суду, у тому числі керівника апарату суду, присвоює їм ранги державного службовця у встановленому законом порядку, застосовує щодо них заохочення та накладає дисциплінарні стягнення;

6) повідомляє в десятиденний строк Вищу кваліфікаційну комісію України про наявність у суді вакантних або тимчасово вакантних посад;

7) вносить на затвердження зборів суддів відповідного суду персональний склад судових палат;

8) забезпечує виконання рішень зборів суддів апеляційного суду;

9) контролює ведення та аналіз судової статистики, організовує вивчення та узагальнення судової практики, дбає про інформаційно-аналітичне забезпечення суддів з метою підвищення якості судочинства;

10) забезпечує дотримання вимог щодо підвищення кваліфікації суддів відповідного суду;



11) здійснює повноваження судді відповідного суду;

12) подає рекомендації до Вищої ради юстиції щодо призначення суддів місцевих судів на адміністративні посади та звільнення з таких посад;

13) здійснює інші повноваження, визначені законом.

Голова апеляційного суду з питань, що належать до його адміністративних повноважень, видає накази і розпорядження.

2. Голова апеляційного суду має двох заступників. Заступники голови апеляційного суду беруть участь в організації діяльності суду відповідно до визначеного головою апеляційного суду розподілу адміністративних обов’язків та повноважень. У разі відсутності голови апеляційного суду виконання його адміністративних обов’язків і повноважень здійснюється заступником відповідно до встановленого головою апеляційного суду порядку, а в разі відсутності заступника голови апеляційного суду адміністративні обов’язки і повноваження здійснює найстарший за віком суддя.

Стаття 29 Заступники голови апеляційного суду

1. Заступники голови апеляційного суду беруть участь в організації роботи суду, здійснюють організаційне керівництво роботою структурних підрозділів відповідно до визначеного головою апеляційного суду розподілу адміністративних обов’язків і повноважень.

Стаття 30 Президія апеляційного суду

1. До складу президії апеляційного суду входять голова суду, його заступники, а також судді, кількісний та персональний склад яких визначається рішенням зборів суддів цього суду. Судді обираються до складу президії загальними зборами суддів цього суду шляхом таємного голосування.

2. Президія апеляційного суду:

1) розглядає питання організації діяльності суду, судових палат та апарату суду;

2) заслуховує інформацію голів судових палат щодо діяльності судових палат;

3) розглядає матеріали узагальнення судової практики та аналізу судової статистики, затверджує відповідні рекомендації;

4) розглядає питання організаційного забезпечення діяльності суду та опрацьовує пропозиції щодо його поліпшення;

5) заслуховує інформацію голів місцевих судів щодо організації діяльності цих судів, пропозиції щодо її поліпшення;

6) здійснює інші передбачені законом повноваження.

3. Засідання президії апеляційного суду проводяться не рідше одного разу на місяць. Засідання президії є повноважним, якщо на засіданні присутні не менше двох третин її складу. Постанови президії приймаються відкритим або таємним голосуванням більшістю голосів її членів, які брали участь у засіданні, і підписуються головою суду чи його заступником, який головував на засіданні.



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал