Закарпатський угорський інститут імені Ференца Ракоці ІІ ii. Rákóczi Ferenc Kárpátaljai Magyar Főiskola



Сторінка6/7
Дата конвертації18.12.2016
Розмір0.98 Mb.
ТипРобоча програма
1   2   3   4   5   6   7

8.Kérdéssor (vizsgára vagy beszámolóra) / Перелік питань на екзамен


  1. Предмет і завдання курсу "Вступ до літературознавства". Найголовніші види теоретико-літературознавчих праць: рецензія, стаття, літературно-критичний нарис, монографія. Словники літературознавчих термінів.

  2. Літературознавство як наука.

  3. Літературознавство ХІХ століття: міфологічна школа та культурно-історична, компаративістика, біографічний метод.

  4. Літературознавство ХХ століття: інтуїтивізм, фройдизм та психоаналіз, формальна школа та структуралізм, екзистенціоналізм.

  5. Поняття про художню літературу. Відмінність художньої літератури від науки. Художня література та інші види мистецтва. Критерії художності мистецтва слова. Функції літератури.

  6. Психологія літературної творчості.

  7. Проблема класифікації образів. Образ-тип як найвищий ступінь узагальнення. Національна специфіка образу-типу і його загальнолюдська сутність.

  8. Традиційні (вічні) сюжети та образи в літературі. Джерела традиційних сюжетів, образів.

  9. Образи-картини: пейзажі, зображення інтер’єрів, батальних картин тощо, їх роль у розкритті ідейного змісту твору.

  10. Образи-деталі, які допомагають створити цілісну картину світу або значний типовий образ.

  11. Художній домисел та вимисел. Проблема співвідношення історичної правди та художнього домислу (вимислу) в біографічних та історичних творах.

  12. Єдність змісту і форми художнього твору. Філософське осмислення категорій змісту і форми у літературознавчому аспекті. Елементи змісту і форми. Змістові елементи: тема, ідея, проблематика, пафос. Змістово-формальний елемент - сюжет.

  13. Аналіз твору в єдності змісту та форми. Поняття інтерпретації твору.

  14. Поняття про тему та ідею. Ідейно-тематична основа твору, її складність. Основна і допоміжні теми. Мотив у ліричних творах.

  15. Композиція як змістовна форма організації життєвого матеріалу, зв’язку і розташування складових частин літературного твору.

  16. Багатоплановість композиції великих (епічних і драматичних) творів.

  17. Своєрідність композиції ліричних творів.

  18. Поняття про сюжет – основну частину композиції, втілення художнього конфлікту. Поняття про сюжетний вимисел. Сюжет і фабула.

  19. Основні елементи сюжету та основа їх виділення. Різні способи розташування елементів сюжету в залежності від ідейно-тематичного спрямування твору.

  20. Позасюжетні елементи літературного твору, їх місце і функції.

  21. Поняття хронотопу як літературознавчої категорії.

  22. Класифікація мовних образів. Поєднання комунікативної й естетичної функції мови художнього твору.

  23. Мова автора і мова персонажів художнього твору. Багатство зображально-виражальних мовних засобів.

  24. Функції і значення тропів у художньому творі (епітет, порівняння, метафора, метонімія, синекдоха).

  25. Роль тропів у художньому творі (гіпербола, літота, алегорія, іронія, перифраз, асоціонім).

  26. Засоби образності й виразності поетичного синтаксису. Основні види поетичних фігур: інверсія, паралелізм, анафора, епіфора, антитеза, градація.

  27. Експресивна роль риторичних фігур у художньому творі.

  28. Поняття про евфемізми, їх використання в художніх творах. Мова художнього твору як елемент стильової манери автора.

  29. Вірш і проза як різновиди художньої мови. Віршований рядок як головна ритмічна одиниця. Способи впорядкування мови: системи віршування.

  30. Особливості метричної (античної) системи віршування. Основні розміри метричної системи (гекзаметр, елегійний дистих).

  31. Народнопісенна система віршування, її основні риси. Характерні народнопісенні розміри.

  32. Народнопісенний і літературний тонічний вірш. Тонічні вірші у творчій спадщині Т.Шевченка, І.Франка та ін. Верлібр.

  33. Нерівноскладові і рівноскладові (силабічні) вірші, їх характерні риси. Розвиток силабічного віршування на Україні у ХVІІ- ХІVІІ ст.

  34. Силабо-тонічна система віршування. Поняття про стопу – основну ритмічну одиницю віршового рядка. Види стоп (хорей, ямб, дактиль, амфібрахій, анапест).

  35. Засоби експресивної, ритміко-мелодійної виразності віршових рядків: розмір, кількість складів у рядку, цезура, перенесення, характер клаузул.

  36. Рими, їх види. Поняття про внутрішню риму. Способи римування. Білий вірш.

  37. Строфа, її ритмотворча і змістовно-мелодійна функція. Основні види строф.

  38. Поняття про вид, рід, жанр у застосуванні до літературних творів. Загальна характеристика родів літератури.

  39. Жанр як змістова форма. Виникнення родів і жанрів в історико-літературному процесі.

  40. Проблема розмежування епічних жанрів. Роман, його жанрові різновиди. Повість, оповідання, новела, нарис, байка.

  41. Види ліричних творів: пісня, ода, послання, елегія, медитація, епіграма. Жанрові різновиди лірики за тематикою. Ліричний герой, його художнє виявлення в ліричних творах.

  42. Драматичні твори в їх історичному розвитку. Трагедія і комедія, їх різновиди. Драма (шкільна драма, інтермедія, вертеп, комічна опера, водевіль).

  43. Специфіка творів мішаної групи (балада, ліро-епічна поема, драматична поема, співомовка).

  44. Поняття про літературний процес і закономірності його розвитку. Проблема національної своєрідності історико-літературного процесу.

  45. Література і фольклор. Літературна спадкоємність. Традиції і новаторство в літературі. Спадкоємність у літературі. Історична зумовленість літературних впливів.

  46. Поняття про художній метод, літературний напрям, літературну течію. Різне трактування проблеми художнього методу.

  47. Художній метод і світогляд митця. Художній метод як категорія історична. Історично зумовлені зміни художніх методів і літературних напрямів.

  48. Індивідуальний стиль письменника.

  49. Своєрідність художнього зображення дійсності в античній літературі і в епоху середньовіччя.

  50. Розвиток художніх методів і літературних напрямів в епохи Відродження і Просвітительства.

  51. Поняття про бароко. Характерні риси барокових художніх творів.

  52. Класицизм як художній метод і літературний напрям.

  53. Сентименталізм, його характерні риси. Сентименталізм в українській літературі.

  54. Романтизм як літературний напрям (риси, жанри, представники). Український романтизм.

  55. Реалізм як художній метод і літературний напрям. Етапи розвитку реалізму.

  56. Література модернізму як заперечення художніх принципів реалізму й натуралізму.

  57. Модернізм як естетичне явище. Течії модернізму (символізм, імпресіонізм, експресіонізм, футуризм, сюрреалізм). Модернізм в українській літературі.

  58. Постмодернізм. Проблема постмодернізму в сучасній літературознавчій науці. Дискурс українського літературного постмодернізму.

  59. Екзистенціалізм його характерні риси. Екзистенціалізм в українській літературі.

  60. Літературна епоха – одиниця історико-літературної періодизації. Внутрішні фактори розвитку літературного процесу (запозичення, наслідування, пародіювання, цитування, ремінісценція тощо).


Завдання до ІСПИТУ:

1. Укласти літературознавчий словник.



9. ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА

Підготовка рефератів на запропоновані теми.

Реферат – письмова робота, в якій стисло викладено дослідження певного питання (проблеми) на основі вивчення й переробки теоретичного матеріалу (через аналіз, узагальнення, систематизацію інформації).

Структура реферату: титульний лист, зміст, вступ, основна частина, висновок, список використаної літератури.

Обсяг роботи не повинен перевищувати 10 друкованих або 20 рукописних сторінок, список літератури щонайменше 5 джерел. Всі наведені в тексті цитати мають бути підтвердженні посиланнями на джерело.

На занятті виголошуються основні тези опрацьованого.



Теми для рефератів

  1. Художній образ – первісне узагальнення світу.

  2. Словесний образ – головна ланка в художньому пізнанні світу.

  3. Проблема класифікації образів.

  4. Образна основа жанру.

  5. Образи-персонажі: спроби узагальнення та індивідуалізації.

  6. Образи на рівні мови. Образи-тропи.

  7. Метафора як головний троп, її функції.

  8. Порівняння й епітети в романтичній і модерністській поезії.

  9. Епітет і його різновиди (постійні епітети, поетизми).

  10. Різновиди тропів.

  11. Зміст і форма як філософські поняття.

  12. Загальний зміст мистецтва і способи його оформлення.

  13. Проблема поділу твору на змістовні і формальні елементи.

  14. Змістовні елементи: тема, ідея, проблематика, пафос.

  15. Рід і жанр.

  16. Жанр і композиція.

  17. Сюжет і фабула.

  18. Конфлікт і колізія.

  19. Герої-персонажі як злиття змісту і форми.

  20. Змістовна обумовленість формальних елементів.

  21. Метод і стиль як зміст і форма літературного явища.

  22. Вірш і проза як різновиди художньої мови. Віршовий рядок як головна ритмічна одиниця.

  23. Ритми у житті та мистецтві.

  24. Способи впорядкування мови: системи віршування.

  25. Українське силабо-тонічне віршування.

  26. Причини деканонізації класичного вірша. Гармонія і дисгармонія як домінанта класичного і некласичного вірша.

  27. Літературний тонічний вірш, його відмінність від народного тонічного віршування.

  28. Акцентний вірш. Своєрідність акцентного вірша П. Тичини.

  29. Верлібр. Образність поезії ХХ ст. і верлібр.

  30. Критерії поділу літератури на роди (від Аристотеля до сучасності).

  31. Епос, лірика, драма в історії фольклору і літератури.

  32. Проблема розмежування епічних жанрів. Роман, роман-епопея, новела.

  33. Ліричні жанри в їх історичному розвитку.

  34. Драматичні жанри в їх історичному розвитку.

  35. Епічні жанри в їх історичному розвитку.

  36. Ліро-епос та інші міжвидові й суміжні утворення.

  37. Взаємозв’язок літературних родів, типів художнього сприйняття і різновидів художньої мови.

  38. Літературний процес (процес як філософське поняття; боротьба і єдність протилежностей; традиції і новаторство).

  39. Історичний розвиток художніх методів і стилів.

  40. Аналіз поетичних творів модернізму в аспекті методів і стилів.

  41. Основні ідеї літературознавчих напрямів ХХ століття, їх вплив на сприйняття й тлумачення твору.

Можливе коректування теми реферату викладачем спільно з виконавцем із урахуванням пізнавальних можливостей та інтересів останнього, доступності певної літератури.



За час вивчення курсу студент може підготувати і захистити не більше двох рефератів. Кожну із запропонованих тем можуть вибрати не більше трьох виконавців.
10. ТЕМАТИКА КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ

ЗІ ВСТУПУ ДО ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВА

ДЛЯ СТУДЕНТІВ І КУРСУ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

НА 2015 –2016 НАВЧАЛЬНИЙ РІК

  1. Народнопісенна система віршування, її основні риси. Характерні народнопісенні розміри.

  2. Народнопісенний і літературний тонічний вірш. Тонічні вірші у творчій спадщині Т.Шевченка, І.Франка та ін. Верлібр.

  3. Нерівноскладові і рівноскладові (силабічні) вірші, їх характерні риси. Розвиток силабічного віршування на Україні у ХVІІ- ХІVІІ ст.

  4. Силабо-тонічна система віршування. Поняття про стопу – основну ритмічну одиницю віршового рядка. Види стоп (хорей, ямб, дактиль, амфібрахій, анапест).

  5. Строфа, її ритмотворча і змістовно-мелодійна функція. Основні види строф.

  6. Поняття про вид, рід, жанр у застосуванні до літературних творів. Загальна характеристика родів літератури.

  7. Проблема розмежування епічних жанрів. Роман, його жанрові різновиди. Повість, оповідання, новела, нарис, байка.

  8. Види ліричних творів: пісня, ода, послання, елегія, медитація, епіграма. Жанрові різновиди лірики за тематикою. Ліричний герой, його художнє виявлення в ліричних творах.

  9. Драматичні твори в їх історичному розвитку. Трагедія і комедія, їх різновиди. Драма (шкільна драма, інтермедія, вертеп, комічна опера, водевіль).

  10. Специфіка творів мішаної групи (балада, ліро-епічна поема, драматична поема, співомовка).

  11. Поняття про літературний процес і закономірності його розвитку. Проблема національної своєрідності історико-літературного процесу.

  12. Література і фольклор. Літературна спадкоємність. Традиції і новаторство в літературі. Історична зумовленість літературних впливів.

  13. Поняття про художній метод, літературний напрям, літературну течію. Різне трактування проблеми художнього методу.

  14. Своєрідність художнього зображення дійсності в античній літературі і в епоху середньовіччя.

  15. Розвиток художніх методів і літературних напрямів в епохи Відродження і Просвітительства.

  16. Поняття про бароко. Характерні риси барокових художніх творів.

  17. Класицизм як художній метод і літературний напрям.

  18. Сентименталізм, його характерні риси. Сентименталізм в українській літературі.

  19. Поняття про романтизм. Характерні риси романтичних творів. Український романтизм: хронологічні межі, національні риси, митці-романтики.

  20. Реалізм як художній метод і літературний напрям. Етапи розвитку реалізму.

  21. Модернізм і його художні методи (символізм, імпресіонізм, експресіонізм, футуризм, сюрреалізм). Модернізм в українській літературі.

  22. Постмодернізм. Проблема постмодернізму в сучасній літературознавчій науці. Дискурс українського літературного постмодернізму.

  23. Екзистенціалізм його характерні риси. Екзистенціалізм в українській літературі.

  24. Літературна епоха – одиниця історико-літературної періодизації. Внутрішні фактори розвитку літературного процесу (запозичення, наслідування, пародіювання, цитування, ремінісценція тощо).

  25. Літературознавство ХІХ століття: міфологічна школа та культурно-історична.

  26. Літературознавство ХІХ століття: компаративістика, біографічний метод.

  27. Літературознавство ХХ століття: інтуїтивізм, фройдизм та психоаналіз.

  28. Літературознавство ХХ століття: формальна школа та структуралізм.



  1. ОЦІНЮВАННЯ

Шкала оцінювання: національна та ECTS

A nemzetközi és nemzeti osztályozás skálája

Сума балів за всі види навчальної діяльності

Az összpontszám az összes tanulmányi teljesítmény alapján



Оцінка ECTS
Osztályzat az ECTS szerint

Оцінка за національною шкалою

Osztályzat a nemzeti skála alapján



для екзамену, курсового проекту (роботи), практики

vizsga, évfolyammunka, gyakorlat


для заліку

beszámoló


90-100

А

відмінно / jeles

зараховано

megfelelt


82-89

В

добре / jó

74-81

С

64-73

D

задовільно / elégséges

60-63

Е

35-59

FX

незадовільно з можливістю повторного складання

elégtelen a pótvizsga lehetőségével



не зараховано з можливістю повторного складання

nem felelt meg, a pótbeszámoló lehetőségével



0-34

F

незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

elégtelen, a tárgy újrafelvételének kötelezettségével



не зараховано з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

nem felelt meg, a tárgy újrafelvételének kötelezettségével






Розподіл балів


Змістовий модуль


Модульний контроль

Разом


Підсумковий контроль

Кількість балів за види робіт

Лекції

Практичні

Самостійна робота





100




З них:





25

Активність на лекційному занятті


9







Робота на практичному занятті





16




Виконання самостійної роботи








26

Індивідуальна робота

Виконання науково-дослідницького завдання. Участь у наукових конференціях, семінарах, круглих столах, олімпіадах і конкурсах.


24

Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за 100-бальною шкалою:



  1. Робота на лекційному занятті – 1 бал (9 х 1 б.)

  2. Виступи на семінарах – 16 балів (8 х 2 бали)

  3. Укладання словника термінів – 10 балів.

  4. Самостійна робота (самостійне опрацювання тем, конспектування наукової літератури та виконання певних завдань) – 15 бали

  5. Модульна контрольна робота – 25 балів.

  6. Індивідуальна робота – 25 балів (для студентів, що успішно навчаються)

При цьому, якщо студент не набрав 40 балів, він не допускається до складання заліку.
Критерії оцінювання

Оцінювання під час лекційного заняття

Під час лекційних занять проводяться усне або письмове експрес-опитування. Питання такого опитування не передбачають розгорнутого висловлювання, але демонструють, що студент орієнтується у питаннях теми (змістового модуля). Таким чином студент може бути оцінений 1 балом за лекційне заняття, якщо демонструє обізнаність з основними теоретичними положеннями, що розглядалися під час лекції, а також старанно й охайно укладає конспект лекції, ставить запитання, уточнює основні положення за пропонованим матеріалом.


Оцінювання під час практичного заняття

Під час роботи на практичному занятті враховується якість самостійної підготовки, обізнаність студента з творами, вміння прокоментувати їх художні особливості, а також уміння зв’язано, логічно, аргументовано розкривати основні питання, що виносяться на практичне заняття. В оцінювання враховується як усні відповіді, виступи, доповіді студентів, так і письмові види роботи, що визначає викладач для кожного конкретного заняття.



4 бали. Студент вільно володіє навчальним теоретичним матеріалом, бере активну участь у обговоренні питань, виступає з доповіддю або повідомленням, що відповідають основним положенням сучасного літературознавства, доречно використовує приклади самостійно опрацьованих творів, творчо підходить до виконання практичних завдань.

3 бали. Студент володіє навчальним теоретичним матеріалом, бере активну участь у обговоренні питань, але у його відповіді недостатньо повно розкривалися основні положення сучасного літературознавства, студент не завжди вміє робити самостійні висновки, узагальнення, а також доречно використовувати приклади самостійно опрацьованих творів.

2 бали. Студент володіє навчальним теоретичним матеріалом на репродуктивному рівні або лише частиною навчального матеріалу, не бере активної участі у обговоренні питань, але його письмова робота виконана у повному обсязі, без істотних зауважень.

1 бал. Студент володіє навчальним теоретичним матеріалом поверхово, фрагментарно, не може робити висновки, не бере участіь у обговоренні питань, його письмова робота виконана не у повному обсязі, із зауваженнями.

Оцінювання самостійної роботи

У рекомендаціях до практичних занять і до тем, що виносяться на самостійне опрацювання, подається перелік завдань, що має виконати студент із кожної теми. Самостійна робота студента тісно пов’язана з його підготовкою до практичних занять, під час яких студент демонструє рівень засвоєння матеріалу. Перевірка якості самостійно вивченого матеріалу відбувається також під час модульного контролю.

Передбачені наступні види самостійної роботи: конспектування начальних матеріалів, анотування статей, укладання словників-термінів, складання опорних конспектів, складання плану відповіді, доповіді; укладання тез до відповіді або доповіді; створення схем, таблиць тощо; ведення записів-анотацій прочитаного; добір цитат тощо. За підготовлені матеріали обсягом більше 3 сторінок рукописного тексту з одної теми оцінюються 1 балом.

Оцінювання модульної контрольної роботи

У завданнях модульних робіт відбиті всі основні змістові складові курсу, що дає можливість перевірити знання основних понять, обсяг опрацьованих текстів, уміння аналізувати словесно-поетичний текст. Модульна робота проводиться за індивідуальними варіантами в аудиторії. Час, що відводиться на її виконання – 1 акад. година.

Оцінювання модульних робіт здійснюється за 25-бальною системою:

Оцінювання індивідуальної роботи

Результатом виконання індивідуальної роботи є письмовий звіт та захист роботи перед аудиторією. Максимальна оцінка за підготовку і захист реферату – 12 балів.

При оцінюванні реферату враховується:


  • правильне і повне розкриття теми дослідження, її актуальність – 3 бали;

  • правильне цитування теоретичних джерел, рівень узагальнення та аналізу наукових праць – 3 бали;

  • грамотність, логічність, загальний стиль письмового викладу – 2 бали;

  • уміння формулювати висновки – 2 бали;

  • вміння усно викласти короткий зміст, вибравши основну суть питання; дотримання логіки викладу (вступ, основна частина, висновки) – 2 бали.

Оцінювання на підсумковому контролі

На підсумковому контролі проводиться співбесіда за питаннями курсу.

Студенту пропонуються 3 питання (можливий вибір питань самим студентом із певного переліку питань). Кожна відповідь оцінюється за такими критеріями:



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал