Загальні вказівки



Сторінка3/4
Дата конвертації25.12.2016
Розмір1 Mb.
1   2   3   4
Тема13: Цінності житті людини та суспільства.


5. ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЛЮДСТВА І СОЦІАЛЬНЕ ПРОГНОЗУВАННЯ

Сучасна цивілізація знаходиться в критичному періоді свого розвитку. Становлення глобальної цивілізації стикається з протиріччями, що обумовлені внутрішніми суперечностями техногенної цивілізації, нерівномірністю економічного, технічного, політичного, культурного розвитку людства Основні чинники техногенної цивілізації - неухильне економічне зростання, науково-технічний прогрес - виявили свої негативні наслідки. Наприкінці XX століття загострилися проблеми, які набули загальнопланетарного значення і котрі загрожують самому існуванню людства, - так звані глобальні проблеми.

Наприклад - проблема виживання людства в умовах розвитку принципово нового типу військової техніки і нагромадження зброї масового знищення. "Сучасна науково-технічна революція призвела до небаченого стрибку у розвитку засобів руйнування і військової справи, в результаті якого людина стала фізично здатна знищити все живе на нашій планеті. Вже накопичених арсеналів, як вважають вчені, достатньо дня того, щоб знищити 58 мільярдів людей, або в 11,5 разів більше, ніж живе людей на Землі" (12, с. 277).

Крім військової загрози, дуже важливою є проблема глобальної екологічної кризи і пов'язані з нею сировинні, енергетичні, економічні проблеми. Постійна хімізація життя людей в наш час є достатнім приводом для хвилювання. "З продуктами харчування, медикаментами, забрудненим повітрям різноманітні речовини, шкідливі для людини, потрапляють в її організм. Це не тільки погано впливає на стан здоров'я людей, але й дуже негативно діє на фізичну повноцінність майбутніх поколінь" (12, с. 277).

Важливими глобапьннми проблемами також є - загроза демографічної кризи, проблема збереження особистості як біосоціальної істоти в умовах деформуючого впливу техногенної цивілізації та її масової культури, зростаючих процесів відчуження (накопичення шкідливих мутацій, інформаційні перевантаження, стреси, наркоманія, маніпуляція свідомістю тощо).

Гострота глобальних проблем залежить не лише від того, що непередбачені екологічні та соціально-екоиомічні наслідки глибоко впливають на всі боки життя сучасної людини. Істотним є й те, що ці проблеми настільки взаємопов'язані, що практично неможливо добитися успіху у вирішенні одніс! з них, ігноруючи або приділяючи недостатню увагу іншим. Крім того, однобічний підхід до вирішення глобальних проблем може призвести до тяжких наслідків, які негативно позначаються на перспективах розвитку усього людства.

Характерною рисою глобальних проблем є їх динамізм. Можливим є як збільшення кількості глобальних проблем з часом, так і їх зменшення.

Вирішення глобальних проблем можливе лише зусиллями світового співтовариства. Навіть найбільш могутня держава не взмозі вирішити самостійно загальнолюдські проблеми. Для їх подолання потрібно спільне використання економічних, інтелектуальних, науково-технічних і культурних ресурсів всього людства Необхідні також політична воля урядів і народів різних країн, широке розповсюдження у світі нового політичного мислення. На теперішній час різні країни по-різному ставляться до вирішення глобальних проблем: одні ігнорують ці проблеми, інші витрачають великі кошти на їх подолання.

Дослідити шляхи подальшого розвитку людства, осмислити ознаки і риси нової цивілізації, яка ще знаходиться в процесі формування, - це основне завдання соціального передбачення і прогнозування. "Прогноз" в сучасному значенні слова - це не просто передбачення, а особливий вид його, який суттєво відрізняється від усіх інших видів високим ступенем обгрунтованості, об'єктивності. Прогнозування є процесом отримання знань про майбутнє на грунті спеціальних наукових методів. Соціагтьне прогнозування проводиться, як правило, на основі міждисциплінарних досліджень, в процесі інтеграції гуманітарного, технічного знання і природознавства
До основних методів соціального прогнозування належать методи екстраполяції, метод історичної аналогії, комп'ютерного моделювання, метод побудови сценарію майбутнього і методи експертних оцінок. За своїми видами соціальні прогнози бувають пошуковими, нормативними, аналітичними і застерігаючими.

Щодо соціального передбачення, створення моделей майбутньої цивілізації, то особливо активно ця проблема починає розроблятися в західній футурології починаючи з 60-х років нашого століття. Численні моделі нової цивілізації породжують і численні її назви - постіндустріальне суспільство, суспільство третьої хвилі, технотронне, споживацьке, трансформаційне тощо. Останнім часом все частіше використовується термін "Інформаційна цивілізація". Незважаючи на те, що залишаються ще технократичні сподівання на вирішальне значення техніки і науки, пріоритетними стають інші варіанти розвитку майбутнього суспільства Які ж контури нової цивілізації ?

По-перше, очевидним стає принципово інший тип детермінації нової цивілізації. Це будуть вже не соціально-економічні і техніко-технологічні чинники, а фактори людської самодетермінації - свідомості, вільного вибору, соціально-культурних пріоритетів.

По-друге, така цивілізація буде грунтуватися на іншій, ніж техногенна, системі культурних цінностей: на етиці ненасильства, на відмові від культу сили і панування, на толерантному ставленні до різних культурних традицій, на принципово інших .засадах відношення до природи. Зростаюча цілісність і єдність людства буде супроводжуватися зростанням батат оваріантності і різноманітності культурного розвитку.

По-третє, нове суспільство буде засноване на розвитку нового типу соціальних зв'язків людей. Суспільство розрізнених, атомізованих індивідів зміниться на суспільство вільних соціальних спільнот, де людина стане будувати свої зв'язки, виходячи з міркувань вільного вибору, орієнтуючись на власні смаки і потреби.

По-четверте, технологічною основою майбутньої цивілізації будуть принципово нові процеси і об'єкти, які набули назви "синергетичних", тобто таких, що здатні до саморозвитку (комп'ютерні системи, біотехнологічні комплекси).

Попри всі соціальні прогнози, теоретичні доводи, емпіричні прояви цих тенденцій, чи реалізуються вони - це питання, на яке може відповісти лише історія.
6. ЩЕЯ ПРОГРЕСУ В ІСТОРІЇ ОВДС ІСТОРІЇ

Людська думка не може не прагнути знайти певну логіку, певну упорядкованість історії, тим більше, що певний порядок в історії інтуїтивно розпізнається. Очевидно, що історичний процес не є лише калейдоскопом, хаосом подій. В ньому можна виділити певні періоди розвитку, певні типи суспільства Але чи можливо, виходячи з того, охопити історію в її цілісності, тобто з врахуванням майбутньої перспективи? Чи можливо однозначно відповісти на питання: куди саме йде людство, в чому полягає сенс історії і чи є вона прогресивним розвитком?

Жодне фактичне знання про минуле не дозволяє судити про історію в її цілісності. Історична наука, наприклад, не ставить перед собою таке завдання. Про історію людства не можна судити по історії окремих країн, народів, регіонів, навіть епох. "Оскільки в кожного покоління є свої турботи і проблеми, а від того - власні інтереси й власна точка зору, то з цього випливає, що кожне покоління має право на свій власний погляд на історію і свою власну реінтерпретацію історії, яка доповнює інтерпретацію попередніх поколінь. Зрештою, ми вивчаємо історію, оскільки зацікавлені в ній, і, можливо, тому, що бажаємо дізнатися дещо про свої власні проблеми. Підсумовуючи - не може бути історії такого "минулого, яким воно насправді мало місце", а можливі лише історичні інтерпретації, жодна з яких не є остаточною, і кожне покоління має право на створення власних інтерпретацій" (7, с. 290-291). Людська історія є принципово незавершеною. Знаходячись в середині незавершеного процесу, не знаючи його кінця, не маючи іншої системи для порівняння (бо людство -єдине і унікальне, іншого просто немає), не можна сказати, на якій стадії всесвітньої історії як цілої людство знаходиться До того ж історичний процес, на відміну від природних явищ, є процесом людської діяльності і творчості, який передбачити дуже складно.

Таким чином, науково-теоретична відповідь на запитання про спрямованість історії в її цілісності неможлива, як неможливе і обгрунтування чи спростування історичного прогресу. Апе це не означає, що таке питання виявляється марним, цілком вигаданим, воно просто не є питанням конкретної науки. Проблема спрямованості і сенсу історії - суто філософська проблема, яка має коріння в безпосередньому житті людей і саме там набуває особливого значення. Філософія розуміє історію не як сукупність історичних подій і фактів, а як реальность, яка створюється людиною і має для неї значущість, цінність. Людина не може жнтн і творити без бачення перспективи свого теперішнього життя. А це передбачає певне ставлення до історії, визначення свого місця в ній. Саме в процесі безпосереднього життя людей створюється певний узагальнений образ історії. Історія набуває певного сенсу, коли люди ставлять питання: хто ми самі в історії? Усвідомлення історії завжди залежить від ставлення людей до сучасності. В залежності від обставин життя люди по-різному відчувають себе в своєму часі, сприймають його то як прогрес щодо минулого, то як регрес, то як кризу, занепад, зупинки історії. Кожна епоха бачить логіку історії та її сенс, виходячи із своїх уявлень про свободу, щастя, справедливість, добро, мир. Філософія лише відбиває в теоретичній формі, узагальнює набутий людством духовний досвід в усвідомленні історії. Зокрема це стосується досить складної і неоднозначної проблеми - проблеми історичного прогресу.

Ідея прогресу була пануючою на протязі ХУШ-ХІХ століть. Саме в цей період людство беззастережно вірило у всеперемагаючу силу розуму, наукового знання, технічних досягнень. Саме тут поняття прогресу набуло значення сходження людства до кращого, безперервного і дедалі зростаючого вдосконалення життя і людини.

Формаційна теорія К.Маркса була спрямована на теоретичне обгрунтування ідеї прогресу з позиції матеріалістичного розуміння історії. Історія, за К.Марксом, є єдиним закономірним процесом сходження від нижчого до вищого стану суспільства, або типу суспільно-економічної формації. В основі такого розвитку лежить закон оозвитку способу виообниптва К.Маоксом 6ув запоопонований об'єктивний кпитеоій




історичного розвитку - рівень розвитку продуктивних сил, ступінь продуктивності праці. Поряд з цим головням, економічним показником, визнавався і інший -гуманістичний, зміст якого полягає у загальному становищі людини в соціальній системі, у можливостях, які відкриваються для розвитку особистості, для задоволення її потреб і реалізації здібностей.

Деякі напрямки сучасної західної філософії і соціології (зокрематехнократичні) не заперечують ідею прогресу, важливість об'єктивного критерію (він доповнюється іншими техніко-економічними показниками - рівнем зайнятості, рівнем споживання тощо). Дійсно, можна застосувати поняття прогресу та його критерію щодо окремого історичного процесу чи явища (наприклад, науки, техніки, технології), для порівняння певних параметрів окремих соціальних систем. Але навряд чи це дає підстави робити висновок щодо тенденцій історії в цілому. Чн можна вважати проявом прогресу історії науково-технічний прогрес, що поставив людство перед загрозою загибелі? Чи є дикун з комп'ютером більш досконалим за дикуна з кам'яною сокирою? Чн насправді сучасна епоха з її шаленим ритмом, економічними перегонами на виживання, з її масовою культурою дає більше можливостей для розвитку людини, ніж епоха середньовіччя, сповнена релігійного ставлення до природи, зосередженої уваги до духовного світу людини? Чи збільшує щастя і чи зменшує страждання перехід від племенного ладу до держави? Своєрідною відповіддю на це може стати запитання одного з філософів; чи не є ідея прогресу лише назвою стійкого інстинкту, що не дозволяє череді стояти на місці і що тягне її все далі в надії, що далі буде більш соковита трава?

Ідея прогресу в тому значенні, яке ій надала попередня епоха, може вважатися вичерпаною. Не випадково формаційний підхід до історії змінився у XX столітті на цивілізаційннй. Поняття цивілізації передбачає розгляд історії не лише як історії економіки, а як історії людей, в єдності їх матеріального і духовного життя Основу цивілізацій складають певні культурні цінності. Кожна епоха є відбитком неповторної унікальної культури, яка є самоцінною і не підлягає порівнянню, не може вимірюватись критеріями прогресу. МБердяєв вважав вчення про прогрес (як про поступапьний розвиток "по сходинках" історії нижчого до вищого, від менш досконалого до більш розвиненого) хибним і невиправданим ні з філософської, ні з моральної, ні з наукової точки зору. При такому підході втрачається самоцінність кожної епохи, покоління, культури. Вони перетворюються лише на засіб майбутнього, більш досконалого суспільства. Насправді ж кожна епоха, кожна цивілізація і культура, за словами одного з істориків, рівною мірою наближена до Бога. Критерій більшої або меншої досконалості, повноцінності або меншвартості щодо періодів історичного розвитку не спрацьовує. Людство все більше розуміє необхідність "рівноправного партнерства", діалогу різних епох і різних культур. Не випадково, що в період кризи техногенної цивілізації людство все частіше звертається до культурних цінностей традиційного суспільства, вони виявляються такими, що потребують освоєння наново і по-новому.

Безперечно, людство йде вперед, але це скоріше рух від дитинства до юнацтва, від юнацтва - до зрілості. Це сходження не до кращого, а до складнішого: це нові труднощі, нова відповідальність, загострення і необхідність подолання нових, більш серйозних проблем.



МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ЩОДО ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ
Контрольну роботу виконують після вивчення теоретичного матеріалу предмета. За обсягом вона повинна бути не більше учнівського зошита. У зошиті повинні бути поля, а сторінки пронумеровані. У кінці роботи треба зазначити список використаної літератури, поставити дату виконання роботи і підпис.

Питання складені за стоваріантною системою.

Номер варіанта відповідає двом останнім цифрам шифру особової справи студента.

Відповіді на питання потрібно давати чітко, конкретно.

Контрольна робота повинна бути виконана акуратно і написана розбірливим почерком. У кінці роботи слід зазначити використану літературу, поставити особистий підпис і дату виконання.

Після одержання перевіреної роботи необхідно уважно проаналізувати всі зауваження та рекомендації рецензента, згідно з якими додатково опрацювати відповідний матеріал тем. Якщо робота не зарахована, її потрібно виконати повторно відповідно до зауважень викладача і надіслати в заочний відділ обидві роботи разом.
ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

1. Основні проблеми сучасної філософії. Структура та
специфіка філософського знання.


  1. Філософія, її роль у житті суспільства та людини.

  2. Світогляд, його структура та історичні типи.

  3. Філософські вчення Стародавньої Індії.

  4. Філософські вчення Стародавнього Китаю.

  5. Досократівська антична філософія.

  1. Філософська система Платона.

  2. Філософські та науково-природничі погляди Арістотеля.

  3. Філософські та етичні погляди Сократа.

10. Філософія доби Середньовіччя. Августин Блаженний та
його філософська концепція.

  1. Філософія доби еллінізму та римської античності.

  2. Філософське вчення Фоми Аквінського.

13. Філософія доби Середньовіччя.Схоластика. Дискусія
номіналізму та реалізму.

14. Філософія доби Відродження: гуманізм, антро-


поцентризм, пантеїзм.

15. Суспільно-державна ідея у філософії доби Відродження.

16. Загальні особливості філософи Нового часу. Вплив науки
на формування філософської проблематики.


  1. Проблема методу пізнання у філософії Нового часу.

  2. Раціоналізм РДекарта, Б.Спінози.

  3. Філософська концепція Ф.Бекона.

20. Проблема субстанції у філософи Нового часу (Б.Спіноза,
Г.Лейбніц).

  1. Філософія доби Просвітництва та її представники.

  2. Т.Гоббс. Вчення про державу у філософії Нового часу.

23. Проблема індивідуального та суспільного буття у
філософії Ж.-Ж.Руссо та Вольтера.

  1. Філософська система І.Канта.

  2. Антропологічний матеріалізм Л.Фейєрбаха.

  3. Філософська система В.Г.Ф.Гегеля.

  4. Поширення ідей німецької класичної філософи в Україні.

28. «Філософія життя». Волюнтаризм Ф.Ніцше,
А.Шопенгауера.

  1. Психоаналіз З.Фрейда.

  2. Сенс людського існувані я у філософії екзистенціалізму.

  3. Філософія прагматизму та її представники.

  1. Філософія неотомізму.

  2. Позитивізм та неопозитивізм.

  3. Російська релігійна філософія.

  4. Проблема держави і права у творах античних мислителів.

  5. Роль християнства у формуванні філософії Київської Русі.

37. Філософсько-гуманістичні ідеї українського ренесансу
(ХУ-ХУІст.).

  1. Вплив Києво-Могилянської академії на формування філософських знань в Україні.

  2. Філософія Г.С.Сковороди.

40. «Філософія серця» у творчості Г.Сковороди,
П.Юркевича.

41. Розвиток філософії в Україні у ХІХ ст.

42. Концепція національної еліти в історіософії
В.Липинського.

43. Д.Чижевський про чинники формування української


духовності.

  1. Трудова концепція антропосоціогенезу Ф.Енгельса.

  2. Культура як грунт людського існування.

  3. Поняття «дух», «душа» в історії філософії.

  4. Людське існування, його скінченність та сенс.

  5. Ціннісно-духовні критерії суспільної практики.

  6. Проблема практики у філософії.

  7. Проблема свідомості у філософії.

  8. Суспільна свідомість, її структура і форми.

  9. Сутність правової свідомості.

  10. Рух як спосіб існування матерії.

  11. Простір і час як форми існування матерії.

55. Роль цінностей у житті особи і суспільства.

  1. Концепції істини в історії філософії.

  2. Проблема геніальності, таланту, здібностей у філософії.

58.Основні напрями розвитку соціально-філософської думки
на сучасному етапі.

  1. Концепція творчості в історії філософії.

  2. Соціальні методики творчої діяльності.

  3. Роль інтуїції та віри у пізнанні.




  1. Місце філософії у системі культури та сучасного наукового пізнання.

  2. Способи філософського осягнення буття: метафізика і діалектика.




  1. Майбутнє людства як предмет дослідження та прогнозування.

  2. Співвідношення технологічного та суспільно-економічного способів виробництва.

66. Ідея прогресу в історії. Сенс історії.

67. Історичні типи суспільства. Поняття «суспільно-


економічна формація» і «цивілізація».

  1. Філософське розуміння суспільства. .

  2. Історична необхідність і свобода особистості.

  3. Проблема взаємозв'язку особи і суспільства у філософії.

  4. Філософія та наука. Методи наукового пізнання.

  5. Філософія і культура. Культура і цивілізація.

  6. Соціальні наслідки НТР: філософський аспект проблеми.

  7. Діалектика та її альтернативи.

  8. Духовне життя суспільства.

  9. Політична свідомість і політична культура.

  10. Особистість у вимірах філософського аналізу.

  11. Проблема «добра і зла» в історії філософії.

  12. Психоаналіз. Проблема несвідомого у філософії

80. Деякі шляхи впливу на несвідоме (аутотренінг, медитація,
молитва).

Таблиця розподілу питань контрольної роботи за варіантами



Перед

остання


цифра шифру

0

1

2

3

4

0

9

16

24

7

20

29

5

14

27

1

17

29

4

13

21




35

46

57

38

43

52

33

50

59

37

49

56

34

45

53

1

6

17

27

1

12

21

4

15

24

7

20

29

2

11

28




36

47

52

40

46

58

31

48

56

34

42

51

38

45

57

2

4

16

29

8

20

26

10

17

22

2

13

28

7

19

ЗО




36

45

54

31

42

60

35

50

57

38

41

65

34

48

56

3

10

18

24

6

20

26

9

11

25

1

15

ЗО

8

17

21




38

47

58

33

50

54

37

43

59

40

48

57

32

46

55

4

5

14

25

9

17

31

10

15

ЗО

4

19

26

6

11

29




34

44

60

39

49

57

36

42

55

31

47

58

33

43

51

5

7

15

21

4

11

25

1

20

28

5

16

27

3

14

22




31

42

55

37

48

59

40

49

58

32

50

54

36

41

51

6

3

17

27

7

20

23

2

14

28

4

11

22

10

15

24




35

49

57

39

43

60

34

47

51

32

44

56

37

42

52

7

1

16

25

10

19

29

6

15

24

2

20

ЗО

4

13

28




37

45

56

40

49

53

33

43

59

38

50

55

31

44

58

8

8

18

28

9

14

23

4

16

21

7

12

26

2

19

25




36

47

58

40

45

54

32

50

57

34

41

53

33

46

56

9

9

13

23

3

18

20

8

12

25

4

17

22

1

11

24




34

46

55

38

50

60

40

44

58

33

47

51

37

45

54

















































Поділіться з Вашими друзьями:

1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал