Загальні вказівки



Сторінка1/4
Дата конвертації25.12.2016
Розмір1 Mb.
  1   2   3   4

ЗАГАЛЬНІ ВКАЗІВКИ

Динамічні процеси сучасного суперечливого світу ставлять кожну людину в складні умови соціального життя. За останні роки в духовному житті українського суспільства відбулися істотні зміни: від беззастережного панування уніфіковано тотальної ідеології та вчення спрощеного марксизму здійснюється перехід до освоєння усього багатства духовної культури сучасної цивілізації. Особливу роль та чільне місце посідає усьому процесі філософія.

Курс «Основи філософських знань» спрямований на формування у студентів теоретичного філософського світогляду, підвищення їх інтелектуального рівня, осягнення сучасного розуміння фундаментальних проблем людського буття на підставі гуманістичних ціннісних орієнтацій та національних традицій українського народу.

Сучасна філософія є узагальненою філософською думкою людства, що грунтується на теоретичних надбаннях, здобутих у лоні кожної національної філософії. Призначення філософії - бути в «опозиції» до емпіричної соціальної дійсності, бачити недосконалість світу, повсякденної реальності, суспільних відносин, руйнувати встановлені стереотипи, шукати шляхи гармонізації людини і навколишнього світу. Ідейною основою та найсуттєвішим критерієм сучасної філософії є загальнолюдські цінності та пріоритети. Вивчення філософії стає однією з головних умов входження кожної людини у загальнокультурний світовий контекст, розширення меж творчого потенціалу особистості. Оволодіння основами філософських знань допомагатиме студенту стати не лише «вузьким спеціалістом» у певній галузі виробництва, а й фахівцем, який уміє мислити і діяти самостійно, відповідати за свої слова/та дії.

Вивчення філософії набуває особливої актуальності в сучасних умовах, коли відбуваються процеси становлення української державності, розвитку національної культури, відродження духовності українського народу.

Курс «Філософія» та методичні вказівки щодо його вивчення передбачають поглиблене осмислення студентами сутності філософської проблематики, завдань і функцій філософії, здобуття знань з історії розвитку зарубіжних і вітчизняних філософських вчень, новітнє гуманістично-плюралістичне усвідомлення сучасних проблем людського суспільства, людського буття, цінностей, культури, творчості, цивілізації, прогресу, глобальних проблем та майбутнього людства.

Вивчення курсу сприяє вихованню та формуванню людини, що осягнула власну сутність і своє покликання, ніколи не зупиняється у творчому процесі самовдосконалення, в енергійних зусиллях щодо вдосконалення суспільства.

Запропоновані методичні вказівки мають за мету допомогти студентам зорієнтуватися у сучасній філософській проблематиці, окреслити напрями розуміння основних філософських питань, сприяти у підборі літератури до кожної з тем курсу.


ВИМОГИ ДО ЗНАНЬ ТА УМІНЬ СТУДЕНТІВ
Вивчення курсу «Основи філософських знань» передбачає, що студенти

повинні знати:

історичні типи філософії, основні парадигми філософствування;

. основні галузі філософського знання (онтологія,

гносеологія, логіка, філософська антропологія, етика, естетика, соціальна філософія тощо);

основні форми буття і сутність діалектики;

походження свідомості, форми і структури свідомості;

шляхи пізнання світу, функціонування знання у сучасному інформаційному суспільстві, особливості взаємозв'язку науки, техніки з сучасними соціальними й етичними проблемами;

форми суспільної свідомості, їх взаємозв'язок;

умови формування особистості, її свободи, відповідальності за збереження життя, природи, культури,

уміти:

обгрунтувати свою світоглядну та громадську позицію;

застосовувати одержані знання при вирішенні професійних завдань та розробці соціальних й екологічних проектів, організації між людських відносин;

науково аналізувати соціально значущі проблеми і процеси, факти і явища суспільного життя;

розуміти та об'єктивно оцінювати досягнення культури, пояснювати феномен культури й цивілізації;

володіти методологією і методами пізнання, творчої діяльності;

вдаватися до діалогу, як засобу вирішення соціальних і етичних проблем, досягнення консенсусу.
ЛІТЕРАТУРА

Основна

Л-1.Воловик. Вступ до філософії:-3,2001

Л-2.Петрушенко В.А. Основи філософських знань:2002

Л-3.Петрушенко В.А. Філософія. 2001

Л-4.Струк Й.Філософія. Курс лекцій.-К: Інтас,1995.

Л-5.Філософія.Учебник для высших учебных заведений.

/Кохановский В.П.-Ростов на-Дону,Феникс,1995.

Л-6.Філософія. Курс лекцій./Бичко І.В. та ін. -К: Либідь,

1993.


Л-7.Філософія.Підручник для вузів /Заїченко Г.А. та ін. -

К: Вища школа,1995.

Л-8. Філософія. Навчальний посібник./Надольний І.Ф. та ін. -К: Вікар,1997.

Додаткова

Філософський словник.



МОДУЛЬ І.

РОЗДІЛ 1.Гуманістичний зміст історії виникнення і розвитку філософії
ТЕМА 1. Вступ. Філософія як специфічний тип знань

Передфілософські світогляди і картини світу. Значення міфології та релігії у формуванні філософського світогляду.

Специфіка філософського знання. Природа філософських проблем, їх зв'язок з фундаментальними питаннями людського буття. Своєрідність філософського пізнання.

Сутність філософського плюралізму.

Філософія як одвічно-діяльна любов людини до мудрості та форма суспільної свідомості.

Предмет філософії. Основні розділи філософії. Джерела філософського знання. Основні функції філософії.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Опрацюйте відповідні розділи зазначеної літератури, зробіть стислий конспект згідно з питаннями програми.

Зверніть увагу, що філософське знання має свою специфіку, яка докорінно відрізняє його від конкретно-наукового знання. Наукове знання є точним, однозначним і загальноприйнятим. Філософське знання є поліфонічним і плюралістичним, а отже не має загальновизнаних положень. Специфіка філософського знання визначається також проблематикою, що має світоглядний характер. Філософія безпосередньо пов'язана з світоглядом, є його теоретичною формою.

Особливу увагу приділіть опрацюванню поняття «світогляд». Зробіть визначення поняття, проаналізуйте структуру світогляду та його історичні типи. Студентам важливо усвідомити, що світогляд має інтегративний і цілісний характер.

Визначте компоненти світогляду та коло основних . світоглядних проблем.

З'ясуйте роль міфології та релігії у попередньому формуванні філософського світогляду.

Запам'ятайте, що основна відмінність філософського світогляду від міфологічного та релігійного полягає у тому, що він складає лише ядро світогляду, тоді як релігія і філософія повністю співпадають з світоглядом. Вищий тип світогляду не приводить до повного зникнення його попередніх форм, вони співіснують.

З'ясуйте предмет філософії та охарактеризуйте сутність філософського плюралізму.

Визначте основні розділи філософського знання:

онтологія, гносеологія, філософська антропологія, соціальна філософія тощо. З'ясуйте безпосередній предмет дослідження кожної галузі філософії.

Визначте та охарактеризуйте основні функції філософії.

Зробіть загальний висновок щодо значення філософії у житті людини і суспільства.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ

1. Які є соціально-економічні, суспільно-політичні та


культурологічні передумови виникнення філософії?

  1. Що є світогляд? Які його структурні елементи?

  2. Які основні історичні типи світогляду?

  3. Чим відрізняється філософський світогляд від інших історичних типів світогляду?

5. Яка є структура філософського знання? У чому полягає
його специфіка?

6. Що є предметом філософії?

7. Чи зводиться філософія до науки? Аргументуйте
відповідь.

8. Які є основні функції філософії? Охарактеризуйте їх.




ТЕМА 2. ФІЛОСОФІЯ СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ
Історичні умови виникнення філософських вчень Стародавнього Сходу.

Філософські ідеї у духовній культурі Стародавнього Єгипту, Вавилону, Стародавнього Ірану.

Філософія Стародавньої Індії. Ведична література. Упанішади. Епоси Махабхарата і Рамаяна. Основні напрями у філософії Стародавньої Індії. Буддизм.

Умови формування філософії Стародавнього Китаю. Філософські та етико-політичні ідеї Конфуція. Світоглядний зміст вчення Лао-дзи про дао.


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

При опрацюванні рекомендованої літератури зверніть увагу, що в історії людської цивілізації сформувалися два глобальні типи культур - східна і західна, котрі досить суттєво відрізняються одна від одної. Ці відмінності вплинули на формування філософських вчень як Заходу, так і Сходу. У східній філософії на перший план висувається ірраціоналістично-містичні форми осягнення дійсності, тоді як у західній філософії домінує раціоналістичний підхід.

Філософія Сходу огортається своєрідною філософською міфологією, орієнтованою на містичне переживання одухотвореності буття.

Студентам при вивченні матеріалу рекомендується повторити теми, що стосуються стародавньої історії країн Сходу з курсу «Всесвітня історія» та «Історія української і зарубіжної культури».

Особливу увагу необхідно приділити аналізу міфології та літератури стародавньої Індії, як безпосередніх джерел формування філософських вчень.

Самостійно визначте основні напрями у філософії стародавньої Індії. Особливу увагу приділіть характеристиці буддизму, його основним положенням, морально-етичній проблематиці щодо шляхів вдосконалення людини.

Зробіть висновок про роль буддизму в історії філософії та культури.

Проаналізуйте умови формування філософії у стародавньому Китаї, визначте основні відмінності давньокитайської філософії від інших вчень Стародавнього Сходу.

Самостійно вивчіть сутність філософських ідей конфуціанства та даосизму, тому що саме в цих напрямках найбільш чітко репрезентовані характерні риси давньокитайської філософії, що здійснила вагомий вплив на розвиток світової філософії.
ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ

1. В яких країнах Стародавнього Сходу сформувались перші філософські ідеї?



2. Яка роль міфології, ведичної літератури, Упанішад у
формуванні давньоіндійської філософії ?

3. Назвіть основні напрями філософії Стародавньої Індії.

4. У чому полягає відмінність проблематики
давньоіндійської філософії від філософських вчень
Стародавнього Китаю?


  1. Чому Конфуція називають батьком «соціальної філософії»? Які основні ідеї його вчення?

  2. У чому полягає відмінність даосизму від конфуціанства. Аргументуйте відповідь.


АНТИЧНА ФІЛОСОФІЯ
Соціально-політичні умови в Стародавній Греції у період виникнення філософських ідей.

Іонійська філософія (Мілетська школа) та погляди її головних представників Фалеса, Анаксимандра, Анаксимена.

Діалектика Геракліта. Метафізика Парменіда. Вчення про числа Піфагора. Атомістична теорія Демокріта.

Сутність софістичного руху в Стародавній Греції.

Філософські та етичні погляди Сократа.

Об'єктивно-ідеалістична філософія Платона та його вчення про державу.

Філософські та науково-природничі погляди Арістотеля. Філософія елліністичного та римського періодів: стоїцизм, скептицизм, епікуреїзм, неоплатонізм.

.
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

При підготовці теми студентам особливу увагу необхідно звернути на те, що філософія Стародавньої Греції започатковує європейську філософію. Саме у Стародавній Греції створюється той стиль філософствування і та проблематика, яка визначила подальший розвиток любомудрості на європейському континенті. Мислителі Стародавньої Греції ввели у філософію і культуру поняття «логос» як розумного упорядкованого космічного начала, яке згодом переростає у таку рису менталітету західноєвропейського етносу як раціоналізм.

Студентам потрібно усвідомити, що філософія античного світу формується з міфології та епосу давніх греків, що позначилося на подальшому її розвитку.

Самостійно визначте характерні риси давньогрецької філософії.

Запам'ятайте, що всю античну філософію прийнято поділяти на два основних періоди: до Сократа і після Сократа. Самостійно проаналізуйте причини цього поділу, відмінності філософії класичної доби від досократівської філософії.

При вивченні досократівської філософії основну увагу приділіть аналізу поглядів представників мілетської та елейської філософських шкіл. З'ясуйте суть метафізики

Парменіда, діалектики Геракліта, вчення про числа Піфагора, атомістичної теорії Демокріта.

Самостійно визначте суть софістичного руху в Стародавній Греції, його вплив на формування філософії Сократа.

З'ясуйте сутність етичного раціоналізму Сократа.

Особливу увагу необхідно приділити аналізу об'єктивно-ідеалістичної концепції Платона: вчення про царство ідей, про державу, про душу.

З'ясуйте принципові положення філософії Арістотеля. Зверніть увагу на критику платонівського вчення у концепції Арістотеля.

Проаналізуйте філософські вчення доби еллінізму та римської античності, з'ясуйте їх принципову відмінність від філософії класичного періоду.
ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ


  1. Назвіть характерні риси античної філософії.

  2. Які періоди у розвитку давньогрецької філософії Ви знаєте? Зробіть порівняльний аналіз.

  3. Яка проблематика домінувала у філософії представників Мілетської школи?

  4. У чому полягає діалектика Геракліта?

  5. Як вирішує проблему першопочатку буття Піфагор?

  6. Розкрийте суть філософії Платона.

  7. Чому погляди представників елейської школи характеризують як метафізичні?

  8. Охарактеризуйте суть основних положень філософії Арістотеля.

  9. У чому полягає специфіка філософії елліністичного та римського періодів?

  10. ТЕМА3. ФІЛОСОФІЯ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ ТА ВІДРОДЖЕННЯ

Загальна характеристика доби Середньовіччя та суспільного життя у цей історичний період.

Сутність християнства та його роль у формуванні середньовічної філософії.

Апологетика. Патристика. Схоластика.

Полеміка номіналізму та реалізму.

Вчення Августина Аврелія Блаженного про людину, її тіло та душу. Концепція часу та історичного прогресу.

Філософські погляди Фоми Аквінського. Його уявлення про співвідношення душі і тіла, віри і розуму, форми і матерії, концепція двоїстої істини.

Філософська думка пізнього середньовіччя та її представники: Р.Бекон, Д.Скот, В.Оккам.
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Студентам необхідно запам'ятати, що утвердження християнства в Європі як панівної монотеїстичної релігії привело до такого сприйняття реальності, що створена за образом і подобою Бога. На цьому ідейному підґрунті починає формуватися середньовічна філософія, ідейно-світоглядним змістом якої стає духовно-ідеальне тлумачення реальності. Теологія (богослов'я) підноситься до рівня найголовнішого знання, якому підпорядковуються всі інші види знань, серед яких і філософія. У добу Середньовіччя світ сприймається як двоїсте буття:

справжнє (божественне) і несправжнє (земне, гріховне). Цей поділ є характерним для усієї філософії Середньовіччя. У своєму розвитку філософія Середньовіччя пройшла декілька етапів становлення: апологетика, патристика, схоластика.

Студенти повинні самостійно проаналізувати зміст проблематики апологетики, патристики, схоластики.

Особливу увагу слід приділити аналізу поглядів видатного «отця церкви» Августина Аврелія Блаженного. З'ясувати його концепцію історичного розвитку, вчення про співвідношення віри та розуму, душі та тіла.

Студентам потрібно запам'ятати, що однією з центральних проблем схоластичної філософії є дискусія про універсали (загальні поняття). Відповідно до того, як тлумачилося питання про існування універсалій, середньовічна філософія репрезентована двома основними напрямами - номіналізмом і реалізмом.

Самостійно визначте відмінність поглядів номіналістів та реалістів. Назвіть представників цих напрямів.

Проаналізуйте філософську концепцію Фоми Аквінського, з'ясуйте її роль у розвитку світової релігійної філософії.


ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ

  1. Назвіть основні риси філософії доби Середньовіччя.

  2. Які етапи становлення пройшла середньовічна філософія?

  3. У чому полягає відмінність тлумачення А.Блаженним та Ф.Аквінським співвідношення віри і знання?

  4. У якій сучасній течії релігійної філософії знайшло продовження вчення Ф.Аквінського?

  5. У чому сутність дискусії про універсали?

6. Яка відмінність у поглядах реалістів та номіналістів? Назвіть видатних представників цих напрямів середньовічної філософії.
ФІЛОСОФІЯ ВІДРОДЖЕННЯ
Основні риси філософії доби Відродження: гуманізм та антропоцентризм.

Утопізм філософських ідей Т.Мора і Т.Кампанелли. Філософські вчення М.Коперника, Дж.Бруно, Г.Галілея: їх геліоцентризм, пантеїзм.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

При вивченні теми студенти повинні запам'ятати, що доба Відродження приходить на зміну Середньовіччю як наслідок занепаду феодальних соціальних інституцій, як результат принципових змін у соціально-економічній сфері європейського суспільства. Особливо епоха Ренесансу виявила себе у сфері культури утвердженням нового типу духовності, орієнтованого на людину, а тому доба Відродження характеризується як період гуманізму, відродження античної культури, утвердження антропоцентризму.

Студенти повинні самостійно визначити найбільш характерні риси доби Відродження, їх вплив на розвиток гуманістичної філософії.

Особливу увагу необхідно приділити проблемі відродження античної культури та філософії, формуванню гуманістичної філософської антропології.

Студентам потрібно запам'ятати, що філософія доби Відродження основним предметом дослідження вважає людину, а не Бога, утверджує антропоцентризм.

Вагоме місце у філософії Ренесансу належить пантеїстичній натурфілософії.

Потрібно з'ясувати, які характерні риси пантеїзму відтворені у концепціях М.Кузанського, Дж.Бруно.

Слід самостійно вивчити сутність філософських поглядів Г.Галілея, М.Коперника, утопічні теорії Т.Мора, Т.Кампанелли.


ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ

1. Які характерні риси має філософія доби Відродження?



  1. Дайте визначення поняттям «гуманізм», «антропоцентризм», «пантеїзм», «геліоцентризм».

  2. Назвіть основні філософські твори Т.Мора і Т.Кампанелли. Які проблеми суспільного життя у них висвітлені? Які пропонуються шляхи їх розв'язання?

  3. Які філософські ідеї є спільними у творчості та науковому пошуку М.Коперника, ДжБруно, Г.Галілея?

  4. Яку добу Ренесансу співвідносяться і взаємовпливають мистецтво, філософія та наука?

6. Назвіть відомих Вам філософів-гуманістів доби
Відродження. Охарактеризуйте сутність їх поглядів.
ТЕМА 4. ФІЛОСОФІЯ НОВОГО ЧАСУ.
Соціально-політичні та теоретичні передумови формування філософії Нового часу. Характерні риси філософії Західної Європи XVII ст.

Сутність раціоналізму та емпіризму як основних течій у гносеології Нового часу.

Натуралістична антропологія Ф.Бекона, його розробка емпіричного методу, нової класифікації наук, причин помилок у процесі пізнання.

Механістичний матеріалізм Т.Гоббса, його вчення про державу.

Філософська система Р.Декарта. Вчення про метод пізнання, духовну і тілесну субстанцію. Дуалізм філософії Р.Декарта. Філософія Б.Спінози. Його вчення про субстанцію, атрибути і модуси, свободу і необхідність. Монадологія Г.Лейбніца. Філософські погляди Д.Берклі, Д.Юма, Д.Локка.

Проблема людини у філософії доби Просвітництва (Ш.Монтеск'є, Вольтер Ж.-Ж.Руссо).

Погляди французьких матеріалістів 18 ст. (Ж.Ламетрі, П.Гольбах, Д.Дідро), їх характеристика.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Студенти повинні звернути увагу, що визначальною особливістю Нового часу є утвердження нового суспільного устрою, нових цінностей і засад людського буття у порівнянні з феодалізмом. Розвиток машинного виробництва вимагає нових наукових розробок у галузі точних наук. Перед суспільством Нового часу постала проблема розробки методів, шляхів і прийомів вивчення природи. Саме за таких обставин гносеологія посідає провідне місце у філософії Нового часу, а проблема методу пізнання набуває найбільш актуального значення у філософських пошуках.

Студенти повинні самостійно з'ясувати сутність раціоналізму, емпіризму як напрямів розвитку гносеології Нового часу.

Особлива увага має бути звернена на аналіз філософського вчення Ф.Бекона та Р.Декарта. Слід запам'ятати, що Ф.Рікон започатковує вивчення методів осягнення природи у добу Нового часу. Філософія Р.Декарта являє собою новий цілісний і раціонально обгрунтований образ світу, що відповідав актуальному стану природознавства. Основний внесок у вчення про субстанцію у філософії Нового часу зробили нідерландський мислитель Б.Спіноза та німецький філософ Л.Лейбніц.

Студентам потрібно визначити характерні риси філософії доби Просвітництва, самостійно зробити аналіз філософських ідей видатних просвітителів.


ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ

  1. У чому полягає специфіка філософії Нового часу?

  2. Як називається галузь філософії, що вивчає проблеми пізнання? Яке її місце у філософії Нового часу?

  3. Хто є засновниками емпіризму та раціоналізму у європейській філософії XVIІ ст.?

  4. У чому виявляється філософський дуалізм Р.Декарта?

  5. Проаналізуйте вислів Б.Спінози «Свобода є пізнана необхідність». Аргументуйте відповідь.

  6. Які спільні ідеї об'єднують погляди Р.Декарта та французьких філософів-матеріалістів доби Просвітництва?

  7. Які філософські ідеї утверджували Д.Берклі та Д.Юм?

Яка роль Т.Гоббса і Д.Локка у розробці проблем держави і права?

9. Яка проблематика є провідною у філософських ідеях Вольтера та Ж.-Ж.Руссо? Чому їх вважають видатними просвітителями?

НІМЕЦЬКА КЛАСИЧНА ФІЛОСОФІЯ


Історичні умови виникнення німецької класичної філософії та її роль у розвитку світової філософії.

Основні принципи теорії пізнання та «категоричний імператив» І.Канта.

Філософська система Г.В.Ф.Гегеля. Вчення про абсолютну ідею як рушій розвитку. Діалектика Г.В.Ф.Гегеля. Його етичні та естетичні погляди.

Антропологічний матеріалізм Л.Фейєрбаха. Погляди щодо людини як природної, чуттєво-тілесної істоти. Теорія туїзму. Етичні погляди Л.Фейєрбаха.
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Студенти повинні самостійно з'ясувати історичні умови виникнення німецької класичної філософії' та визначити її місце і роль у розвитку світово'іфілософії.

Потрібно особливу увагу звернути на те, що І.Кант, родоначальник німецької класичної філософії, прагнув дати філософське обгрунтування, з одного боку, законів природного процесу, а з іншого - людської гідності та соціальної рівності.

Він спробував розв'язати філософські проблеми буття, питання філософії природи, релігії, етики, естетики. І.Кант намагався знайти джерела різних видів знання (наукового і філософського), визначити, у чому основа вірогідності знання у природознавстві; прагнув дослідити форми і категорії наукового мислення. І.Кант відомий як творець надісторичної, позакласової, незалежної від умов життя, спільної для всіх людей моралі.

Студенти повинні самостійно з'ясувати сутність «категоричного імперативу»!.Канта.

Філософська система Г.В.Ф.Гегеля уособлює вчення про природу та суспільство як форми існування «абсолютної ідеї». Він зробив спробу створити філософію як «науку наук», як систему абсолютних істин. Студенти повинні особливу увагу звернути на те, що Гегель розробив діалектичну концепцію пізнання, прагнув всебічно обгрунтувати найважливіші принципи діалектичного мислення.

Л.Фейербах - представник німецької класичної філософії, який здійснив поворот до матеріалізму після Канта і Гегеля. Нова філософія, яку запропонував Фейєрбах, повинна бути філософією людини, антропологічною за своїм змістом і сутністю.

Студенти повинні самостійно визначити, як Л.Фейербах розуміє людську сутність, у чому полягає недолік його ідей.


ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ

  1. Яке місце посідає німецька класична філософія в історії розвитку світової філософської думки?

  2. До якого напряму слід віднести філософське вчення І.Канта?

  3. Чому І.Канта називають агностиком?

  4. У чому полягає суть діалектики Гегеля?

5. Проаналізуйте вислів Л.Фейєрбаха «Людина - річ
природи». Аргументуйте відповідь.

6. Визначте зміст філософської «теорії туїзму» Л.Фейєрбаха.


ТЕМА 5.ФІЛОСОФІЯ XIX - XX СТ.
Виникнення некласичних філософських вчень. Проблема ірраціонального (воля, почуття, інтуїція, несвідоме). Філософія життя.

Волюнтаризм Ф.Ніцше та А.Шопенгауера.

Позитивізм О.Конта. Емпіріокритицизм. Неопозитивізм. Постпозитивізм.

Філософія прагматизму. Ч.Пірс, У.Джеймс, Д.Дьюї.

Марксистська філософія. Соціально-політичні передумови виникнення марксизму. Проблеми соціальної філософи та шляхи їх розв'язання у творах К.Маркса і Ф.Енгельса. Роль марксизму у Західній Європі, в Росії та Україні з початку XX ст. і до наших днів.

Психоаналіз З.Фрейда. Феномен несвідомого. Роль несвідомого у житті людини.

Неофрейдизм. Структура і архетипи колективного несвідомого К.Юнга. Поняття соціального характеру у філософії Е.Фромма.

Філософія неотомізму. Проблема співвідношення віри та знань. Принципи онтології, гносеології', соціокультури у філософії неотомізму.

Російська релігійна філософія. В.Соловйов, О.Флоренський, М.Бердяєв, П.Карсавін, М.Реріх.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Студенти при підготовці теми мають опрацювати запропоновану літературу і визначити основні напрями у філософії XIX - XX ст. та її видатних представників. Особливу увагу потрібно приділити визначенню причин появи некласичних філософських вчень, усвідомити плюралістичний і поліфонічний зміст філософських концепцій сучасної світової філософії.

Студенти повинні самостійно з'ясувати принципові положення філософії марксизму та визначити шляхи її розвитку як у Радянському Союзі, де вона перетворилась на основу комуністичної ідеології, так і в Західній Європі, де марксизм набув рис екзистенціальної філософії.

Самостійно студенти визначають напрями сцієнтичної та антропологічної філософії XX століття, роблять аналіз основних положень позитивізму, прагматизму, екзистенціалізму, релігійної філософії (західноєвропейської та російської").
ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ


  1. Які основні напрями сучасної світової філософії Ви знаєте?

  2. Проаналізуйте філософські ідеї'Ф.Ніцше. Яким чином вони пов'язані з ідеологією фашизму?

  3. Коли і за яких умов виникає філософія прагматизму? Назвіть її основні риси.




  1. У чому полягає суть позитивізму? Які форми позитивізму Ви знаєте?

  2. Визначте проблематику екзистенціалізму. У чому полягає відмінність атеїстичного та релігійного екзистенціалізму?

  3. Яка роль психоаналізу З.Фрейда у розвитку сучасної світової філософії та культури?

  4. Які основні риси неотомізму як офіційної0 філософії Ватикану?

  5. Охарактеризуйте ідеї видатних російських філософів XIX

-ХХст.
ТЕМА 6. ФІЛОСОФСЬКА ДУМКА В УКРАЇНІ
Становлення філософського світогляду в Київській Русі. Роль християнства в цьому процесі.

Філософсько-гуманістична думка українського ренесансу 15 - 17 ст. Загальна характеристика епохи. Боротьба проти католицизму, обгрунтування православної догматики. Специфіка реформації в Україні. Зародження професійної філософії. Характеристика творчості Ф.Скорини, Ю Дрогобича, П.Русина, С.Оріховського, І.Вишенського, ТІ.Зизанія, З.Копистенського, Й.Борецького, Г.Смотрицького.

Вплив Києво-Могилянської академії на розвиток філософії в Україні. Ф.Прокопович, Г.Кониський, Г.Бужинський, Л.Горка та інші. Проблема відношення людини і Бога, природи і духу, простору і часу, місця людини у Всесвіті. Раціоналістичний напрям філософських пошуків у Києво-Могилянській академії, їх морально-гуманістична спрямованість.

Становлення просвітництва в Україні. Філософія Г.С.Сковороди, його життєвий і творчий шлях. Співвідношення теорії і практики. Самопізнання. Теорія пізнання. Тлумачення

Біблії. Пантеїзм. Концепція «сродної праці». «Філософія серця» та її вплив на розвиток світової філософської думки.

Українська філософія XIX ст. Проблема людини і нації у творчій спадщині Кирило-Мефодіївського товариства. М.Костомаров про український народний характер. Філософські погляди Т.Г.Шевченка. «Філософія серця» П.Юркевича. Філософські ідеї у творчості І.Франка, М.Драгоманова Л.Українки, П.Грабовського, М.Коцюбинського. Концепція національної еліти в історіософії В.Липинського. Філософія національного радикалізму Д.Донцова. Ідеї Д.Чижевського щодо чинників формування української духовності. Особливості української ментальності на межі XIX - XX ст. Світоглядно-філософська ситуація в Україні у XX ст.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

При вивченні теми студенти повинні запам'ятати, що філософія в Україні розвивалася як невід'ємна частина історичної свідомості українського народу, відображала процеси, що відбувалися у суспільному житті нації. Як особлива форма самоусвідомлення національної культури, філософія в Україні існувала у тісному взаємозв'язку з суспільно-громадською, політичною, науковою, художньою та релігійною думкою. Всебічний аналіз цих процесів - одне з важливих теоретичних завдань, яке потрібно розв'язати студентам у підготовці питань теми.

З метою формування цілісних уявлень про розвиток філософської думки в Україні студенти повинні вивчати тему на підставі знань, здобутих при вивченні курсів «Історія України» та «Історія української та зарубіжної культури».

Студенти повинні запам'ятати, що особливого розвитку філософська думка України набуває вже в Київській Русі. Філософія Київської Русі мала християнський характер, у ній переважала етична проблематика, домінували патріотичні ідеї. З утвердженням феодалізму християнський характер української філософії змістився у бік патристичних і агіографічних положень. У 14 - 16 ст. філософію України оригінально представляли єретики. Всупереч філософським ідеям єретиків використовувалась схоластична філософія. Розвитку схоластики протидіяли гуманістичні ідеї, які почали поширюватися в Україні в XV - XVI ст.

Студенти повинні з'ясувати сутність творчості українських гуманістів Ю.Дрогобича. П.Русина, С.Оріховського.

Особливу увагу студенти повинні приділити усвідомленню особливостей процесу реформації в Україні.

Проаналізувати роль Острозької академії" у духовному житті України ХУІ ст. і релігійно-національних організацій українства - братств.

Студенти повинні з'ясувати роль Києво-Могилянської академії у розвитку філософської думки в Україні 17-18 ст. Визначити натурфілософські ідеї Г.Кониського, Г.Щербацького, Ф.Прокоповича та морально-етичну спрямованість філософських пошуків у Києво-Могилянській академії.

Особливу увагу студенти повинні приділити вивченню творчості видатного філософа українського Просвітництва Г.С.Сковороди, що здійснив глибокий вплив на розвиток філософії України у XIX - XX ст.


Потрібно зосередити увагу на тому, що основна проблема філософії Г.Сковороди - це проблема людини. Його філософія «практична», зосереджена на морально-етичній проблематиці. Філософська концепція Г.Сковороди - пантеїзм, у якій важливе місце посідає вчення про три світи і дві натури.

Студенти самостійно повинні проаналізувати суть вчення про «сродну працю», її суспільний характер.

Вивчення питань щодо розвитку філософії в Україні у XIX ст. пов'язане з характеристикою та усвідомленням філософських ідей творчості видатних українських мислителів Т.Г.Шевченка, М.Костомарова, М.Драгоманова, І.Франка, Л.Українки, М.Коцюбинського.

Студенти повинні самостійно з'ясувати суть філософських концепцій видатних вчених - філософів О.Потебні та П.Юркевича, а також активізувати свою увагу на усвідомленні національних ідей у творчості В.Липинського, Д.Донцова, В.Винниченка.

Як висновок, студенти мають запам'ятати, що українська філософія - це оригінальна система, в основі якої постає дух українського народу. Український народ створює філософію, у центрі якої є людина з її внутрішнім світом, який перебуває в органічній єдності з умовами її самореалізації.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ



  1. Визначте періоди у розвитку філософії в Україні. Аргументуйте відповідь.

  2. Яку роль відіграло християнство у становленні філософської самосвідомості в Київській Русі?

  3. Визначте філософську проблематику та шляхи її розв'язання видатними представниками Києво-Могилянської академії.

  1. Які найважливіші положення філософії Г.Сковороди?

  2. Проаналізуйте соціально-філософські ідеї у творчості видатних українських мислителів XIX ст.

  3. Визначте особливості української ментальності на межі ХІХ-ХХст.




  1. Назвіть основні чинники формування української духовності на сучасному етапі.

  2. Чому філософська концепція П.Юркевича характеризується як «Філософія серця»? У чому її спорідненість з ідеями Г.Сковороди?


МОДУЛЬ ІІ.

РОЗДІЛ 2. ОНТОЛОГІЯ І ГНОСЕОЛОГІЯ



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал