«Зацікавленість старшокласниками політичними подіями, що відбуваються в країні»



Скачати 211.4 Kb.
Дата конвертації03.03.2017
Розмір211.4 Kb.
Міністерство освіти та науки України

Національний університет «Острозька академія»

Соціологічне дослідження на тему:

« Зацікавленість старшокласниками політичними подіями, що відбуваються в країні»


Виконали

студенти групи Пл-11:

Троян Олександр

Новак Вадим

Павлов Дмитро

Возруд Богдан


Острог – 2015

Проблеми: Зацікавленість політичними подіями старшокласників в Україні.

Обґрунтування проблеми: У зв'язку з подіями в Україні відбулося національне пробудження політичної свідомості українців тому ми вирішили з'ясувати чи вплинуло це на політичну свідомість старшокласників.

Мета: Мета нашої роботи полягає у визначення міри зацікавленості політичними подіями, що відбуваються в Україні учнями старших класів.

Завдання:

1) Як зацікавленість політичними подіями залежить від віку.

2) Прослідкувати як політична зацікавленість залежить від статі.

3) Визначити показник зацікавленості політичними подіями учнів старшокласників.



Об'єкт: Учні 10 - 11 класів.

Предмет: Політична зацікавленість.

Аналіз об'єкта: Учні старших класів - це особи середніх навчальних закладів віком від 15-17 років.

Робочі гіпотези: Ми висуваємо такі гіпотези:

1) Учні старших класів не є зацікавленими у політичних подіях, що відбуваються в країні.

2) Особи чоловічої статі є більш політично зацікавленими.

Інтерпретація понять:

Політичні події - це процеси які відбуваються в суспільстві і впливають на саму державу.

Політична свідомість - це настрої людей за допомогою яких відбувається усвідомлення політичної сфери суб'єктами.

Політика - це процес управління суспільним життям.


Опис та обґрунтування вибіркової сукупності

Генеральною сукупністю нашого соціологічного опитування є учні старших класів ЗОШ№4 м.Шепетівки, НВК "Школа -колегіум" ім.Т.Г.Шевченка м.Сарни, Ташанський НВО, НВК "Рівненського обласного ліцея" віком від 15 до 17 років.

На початку дослідження було визначено кількість учнів за класами.

Загальна кількість анкет – 60.

Студенти кожної школи заповнили по 15 анкет.

В опитуванні брало участь 35 дівчат і 25 хлопців.


Опис методів збору, обробки та аналізу інформації

В соціологічному дослідженні наша група застосовувала метод опитування. Метод опитування – це метод збору соціологічної інформації, що характеризується застосуванням його для отримання первинної соціологічної інформації, тобто у дослідженні беруть участь респонденти безпосередньо. Тому метод є доцільним для досягнення об’єктивних результатів.

Наша дослідницька група застосовувала один із видів методу опитування, а саме анкетування.

Анкетування – метод збору соціологічної інформації, що дає можливість більш глибоко визначити позицію респондентів до різних типів питання. Метод анкетування являє собою розроблення анкети із питаннями різного характеру. У своєму ж дослідженні ми використали групове анкетування, яке застосовується або за місцем роботи, або навчання. При цьому анкети ми роздавали студентам. У цьому випадку забезпечується стопроцентне повернення анкет, респонденти мають можливість отримати індивідуальну консультацію з техніки заповнення анкет, а дослідник, збираючи листи опитування, контролює якість їх заповнення.

Методи збору та обробки інформації – це рутинні механічні процедури перетворення одержаної інформації. Ми використали у дослідженні первинні методи обробки початкової інформації: групування та класифікація.

Метод групування часто застосовують під час аналізу масових соціально-економічних явищ, факторів і показників. У соціологічному дослідженні групування займає особливе місце. Це пояснюється тим, що на відміну від інших методів, статистичне групування виконує дві функції: по-перше, розподіляє сукупності на однорідні групи, а, по-друге, визначає межі й можливості застосування інших методів.

Класифікація – метод обробки соціологічної інформації, в основі якого - відбір даних за певними ознаками та їх систематизація.

Отже, методи, обрані для нашого соціологічного дослідження, є доцільними, оскільки результати показують якість обробки інформації.



Анкета

Шановний респондент! Дослідницька група студентів політологів НаУ "ОА" проводить соціологічне дослідження з метою визначити рівень зацікавленості старшокласників політичними подіями, що відбуваються в країні. Анонімність дослідження гарантуємо.

Уважно прочитайте запитання, потрібну відповідь обведіть. Заздалегідь дякуємо за участь у нашому досліджені.

  1. Ваша стать

А) Чоловіча

Б) Жіноча

  1. Ваш вік:

А)15

Б) 16

В) 17

  1. Чи цікавитесь ви політикою?

А) Так

Б) Не зовсім

В) Байдуже

  1. Хто наразі займає посаду прем’єр міністра в Україні?

А) В. Кличко

Б) А. Яценюк

В) А. Турчинов

  1. Для чого ви використовуєте інтернет?

А) Новини

Б) Навчання

В) Розваги/спілкування

Г)Свій варіант

  1. Якій категорії новин ви віддаєте перевагу?

А) Спорт

Б) Політика

В) Шоу-бізнес

Г)Свій варіант

  1. Чи перевіряєте ви інформацію у інших джерелах?

А) Завжди

Б) Інколи

В) Ніколи

  1. Чи довіряєте ви джерелам з яких берете інформацію?

А) Довіряю

Б) Не зовсім

В) Не довіряю

  1. Звідки ви берете інформацію?

А) Телебачення

Б) Газети

В) Інтернет

Г) Свій варіант

  1. Як часто ви переглядаєте новини?

А) Кожного дня

Б) Кілька разів на тиждень

В) Кілька разів на місяць

Г)Свій варіант

  1. Чи ви є учасником громадських організацій?

А) Так

Б) Ні

В)Збираюсь стати

12.У колективі ви намагаєтесь бути:

А)Аполітичні

Б)Політизовані

В)Надмірно політизовані

Г)Свій варіант

13.Чи обговорюєте ви політичні події які відбуваються в країні з друзями або близькими?

А)Так

Б)НІ

В)Інколи

Г)Свій варіант

14.Чи змінюєте ви свою думку про певного політичного діяча, або подію під впливом своїх знайомих?

А)Так

Б)Ні

В)Інколи

Г)Свій варіант

15.При обговоренні будь-якої політичної теми ви намагаєтесь:

А)Переконати всіх, що саме ви праві

Б)Просто відстояти свою думку

В)Схиляєтесь до думки інших

Г)Взагалі не обговорюю ці теми

16.На скількох телевізійних каналах ви намагаєтесь дивитись новини?

А)Один

Б)Декілька

В)Взагалі не дивлюсь телевізійні новини

Г)Свій варіант

17.Чи були ви учасником громадських протестів , або страйків?

А)Так

Б)Ні

В)Мені це не потрібно

Г)Свій варіант

!8.Чи приймете ви участь у голосуванні на виборах президента , парламенту чи міського голови при досягнені повноліття?

А)Так

Б)Ні

В)Мені байдуже

Г)Свій варіант

19.Почувши будь-яку політичну новини від своїх знайомих ви намагаєтесь її:

А)Перевірити

Б)Повірити знайомим на слово

В)Переповісти комусь під свої вподобання

Г)Свій варіант

20.Чи бажаєте ви в майбутньому пов’язати свою професію з політикою?

А)Так

Б)Ні

В)Можливо

Г)Свій варіант

Таблиці обробки

Таблиця 1. Аналітичні дані результатів анкетування.




№ п/п

А

Б

В

Г

Всього




1

25

35

0

0

60




2

13

23

24

0

60




3

14

44

2

0

60




4

3

56

1

0

60




5

3

24

18

15

60




6

25

7

14

14

60




7

5

46

9

0

60




8

13

44

3

0

60




9

19

10

26

5

60




10

28

25

4

3

60




11

2

38

20

0

60




12

18

9

5

28

60




13

27

14

15

4

60




14

9

24

25

2

60




15

2

25

17

16

60




16

7

35

9

9

60




17

6

48

2

4

60




18

41

16

3

0

60




19

32

13

1

14

60




20

6

29

25

0

60



Таблиця 2. Структура результатів анкетування.



№ п/п

А

Б

В

Г

1

42%

58%

0%

0%

2

22%

38%

40%

0%

3

23%

73%

3%

0%

4

5%

93%

2%

0%

5

5%

41%

29%

25%

6

42%

12%

23%

23%

7

8%

77%

15%

0%

8

22%

73%

5%

0%

9

32%

17%

43%

8%

10

47%

42%

7%

5%

11

3%

63%

33%

0%

12

30%

15%

8%

47%

13

45%

23%

25%

7%

14

15%

40%

42%

3%

15

3%

42%

28%

27%

16

12%

58%

15%

15%

17

10%

80%

3%

7%

18

68%

27%

5%

0%

19

53%

22%

2%

23%

20

10%

48%

42%

0%


Характеристика основних питань анкети
3 питання

«Чи цікавитесь ви політикою?»

Питання № 3 нашої анкети відноситься до ключових не випадково. Адже знання і зацікавленість політикою є реальним підґрунтям для нашого дослідження. .

Відповідаючи на це питання, людина інформує нас, дослідників, не тільки про рівень своїх знань, а й про її ставлення до цієї теми дослідження.

Із 60-ти респондентів на запитання "Чи вірите цікавитесь ви політикою?" відповіді розділились у наступному порядку:

14 респондентів (23 %) відповіли «так »;

20 студентів (73%) відповіли не зовсім;

2 студента (4%) відносяться байдуже.

Таким чином, 23% підтверджують, що цікавляться політикою, 73% відносяться нейтрально ,4% ніколи навіть не задумувались над цим питанням.


Критерій №1

Хлопці

Дівчата

10

14

1

4

30

1

40%

56%

4%

11%

86%

3%



10 питання

«Як часто ви переглядаєте новини?»

Нашою метою було з’ясувати ставлення респондентів до політики. Тому перегляд новин є важливою складовою, адже зараз це один з найважливіших ресурсів щодо надання інформації. Якщо людина часто переглядає новини для того щоб дізнаватись нову інформацію,

то можна точно говорити, що така людина є політично зацікавленою.

Отже, від 60 респондентів на запитання типу « Як часто ви переглядаєте новини?» ми отримали такі відповіді:

28 старшокласника (47%) переглядають новини щодня;

25 опитуваних (42%) переглядають кілька разів на тиждень;

24 респондентів ( 7%) переглядають кілька разів на місяць;

3 учнів (5%) відповіли «свій варіант».

Проаналізувавши ці дані, можемо зробити висновок, що більшість серед опитуваних учнів переглядають новини щодня або кілька разів на тиждень, що свідчить про зацікавлення старшокласників до того, що відбувається в країні і особливо в політичній сфері.



Критерій №2

Хлопці

Дівчата

12

11

2

16

13

1

48%

44%

8%

46%

37%

3%



13 питання

«Чи обговорюєте ви політичні події які відбуваються в країні з друзями або близькими ?»

Одне з наведених питань нашої анкети передбачає визначити, чи піднімають учні політичну тему під час розмов в повсякденному житті. Аналіз цього запитання дає знати чи насправді учні є політичною зацікавленими, тому що якщо вони обговорюють певні політичні події, це вже свідчить про їх не байдуже ставлення до даного питання.

27 людей (45%) із 60 опитуваних відповіли «так» .

14 респондентів ( 23%)ніколи не піднімають це запитання.

15студентів ( 25%) відповіли «інколи».

І лише 4 старшокласника (7%) обрали свій варіант.

Узагальнюючи, можемо сказати, що в принципі невелика частка опитуваних обговорює політичні події. Майже половина респондентів намагаються піднімати дану тему під час розмов.



Критерій №3

Хлопці

Дівчата

10

6

9

16

8

6

40%

24%

36%

46%

23%

17%



20 питання

«Чи бажаєте ви в майбутньому пов’язати своє життя з політикою?»

Питання під номером 20 нашої анкети має за мету визначити, хто насправді цікавиться політикою, що в майбутньому готовий пов’язати своє життя з політикою. Аналіз цього питання дав наступні результати:

6 респондентів (10%) відповіли «так»

29 учнів (48%) обрали варіант «ні».

25 учнів (42%) ще не визначились з цим запитанням, обравши варіант «можливо».

Аналіз цього питання дає змогу робити висновки про загальне ставлення учнів до політики, лише 6 старшокласників є насправді зацікавленими цією сферою життя. Також можна стверджувати що половина учнів не стануть політично активними громадянами країнами, і на думку 42% старшокласників ще можна вплинути.


Критерій №4

Хлопці

Дівчата

0

11

14

5

20

10

0%

44%

56%

14%

57%

29%


Загальний висновок

Після Революції Гідності свідомість українців пробудилась, а людська поведінка змінилась. Більшість населення почало мобілізовуватись навколо кожної масштабної проблеми для країни. Хтось підтримує волонтерський рух, інші висловлюють просто щиру підтримку постраждалим. Українці почали більше вникати у вир інформації та цікавитись кожною новиною почутою з телеекранів та моніторів. На нашу думку всі ці позитивні якості люди здобули під впливом національного пориву часів Майдану.

Та чи впливають ці події на молоде покоління України на наше майбутнє?

Провівши це дослідження наша дослідницька група визначила міру зацікавленості політичними подіями , що відбуваються в країні учнями старших класів.

Ми дійшли до таких висновків щодо основних гіпотез:

1)Першу гіпотезу «Учні старших класів не є зацікавленими у політичних подіях, що відбуваються в країні» було підтверджено, адже за шкалою Павлова рівень зацікавленості політичними подіями старшокласниками становить 7,32. Це гірше ніж середній рівень.

2) За результатами соціологічного опитування друга гіпотеза була спростована, а саме ”Особи чоловічої статі є більш політично зацікавленими”, адже враховуючи шкалу Павлова рівень зацікавленості політикою хлопців становить 7.52, а дівчат 7,11. Однак хлопці дали більше позитивних відповідей на перший і другий критерій.

Також можна зазначити, що лише 8% опитаних перевіряють інформацію в інших джерелах. Це свідчить про високий рівень довіри старшокласників до Засобів масової інформації.



Шкала Павлова

При визначенні рівня зацікавленості політикою ми використали такі 4 показники:


- Чи є тема політики цікава опитаному 
- Як часто дивиться новини
- Чи обговорює політичні події з близькими, друзями
- Чи планує пов’язати своє життя з політикою
Кожне з питань має 3 відповіді, які ми оцінили за такою шкалою: питання, яке має позитивну відповідь ми оцінили в 1 бал, середня і негативна відповідь має 2 і 3 бали відповідно.
Отже шкала вимірюється у 12 балів. 9 балів – учні 11 класів не зацікавлені політикою взагалі, 1 бал – дуже зацікавлені.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал