З особливими потребами



Pdf просмотр
Сторінка5/26
Дата конвертації25.12.2016
Розмір5.01 Kb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   26

Навчайте обстоюванню власних інтересів.
Самоадвокатство означає висловлюватися та вживати активні дії для покращення ситуації. Вперше діти набувають навичок обстоювання власних інтересів під час спостереження, як це роблять за них батьки, шкільний персонал та ін. Чудовим способом підготовки дітей до їх звичної ролі самоадвокатства є моделювання ефективного та співробітницького обстоювання власних інтересів. Діти, які навчилися навичок самоадвокатства в юному віці, краще підготовлені до самостійності у старшому віці. Ті, хто мають сильні навички самоадвокатства, мають добре розуміти, як їх обмежені можливості впливають на навчання.
Поради щодо навчання вашої дитини навичок обстоювання власних
інтересів.

Починайте змалечку обговорювати сильні сторони та освітні потреби вашої дитини, а також спостерігайте, коли вона вчиться найкраще. Залучайте її до обговорення під час складання індивідуалізованого плану – навіть просто слухаючи, вона зможе вчитися співпраці та вирішенню проблем. Якомога раніше починайте залучати дитину до зустрічей з учителями. На шкільних засіданнях виділіть час для того, щоб ваша дитина прозвітувала про свої успіхи та висловила побажання. Путівник для батьків дітей з особливими освітніми потребами Навчально-методичний посібнику книгах / За заг. ред. Колупаєвої А.А. – К, 2010. – 363 с.
© Канадсько-український проект «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні, 2010 / www.education-inclusive.com, www.ussf.kiev.ua
Допомагайте своїй дитині готуватися до зустрічей або розмов з учителями та до інших ситуацій, що стосуються навчання. Виділіть час, щоб допомогти своїй дитині записати необхідні для обговорення теми. Якщо потрібно, проведіть рольову гру або моделювання ситуації. Залучайте дитину до планування та впровадження ІНП. Рівень участі в плануванні та засіданнях має зростати відповідно до зростання самого учня. Формуйте можливості для створення планів і надання вибору. Допомагайте дитині встановлювати відповідні та реалістичні освітні цілі та переглядайте результати після їх досягнення. Якомога більше залучайте дитину до оцінювання її діяльності. Допомагайте дитині бути підготовленою та організованою. Щоб бути ефективним, самоадвокатство має бути організованим та поінформованим. Заохочуйте свою дитину сповіщати іншим, що зусилля поміченій належним чином оцінені. Здатність позитивно впливати на інших – важлива складова обстоювання власних інтересів. Створюйте можливості спілкування з ровесниками, які мають особливі потреби – діти зможуть у них також вчитися. Відеозаписи успішних результатів можуть бути сильним стимулом для деяких дітей (та їхніх сімей. Усвідомлюйте, як нелегко займатися самоадвокатством та підтримуйте намагання своїх дітей. Розумійте, що навички обстоювання власних інтересів слід демонструвати, практикувати в рольових іграх, тренувати та оцінювати. Надавайте активну підтримку в початковій та середній школі, щоб отримати високі результати самостійної поведінки в старшій школі. Радьтеся з учителями своєї дитини щодо стратегій і пропозицій для навчання навичок обстоювання власних інтересів.
БАТЬКІВСЬКИЙ ЗАПИСНИК
Позитивні речі, які я можу сказати своїй дитині _________
Як я можу підтримати дружні стосунки моєї дитини ______
Як підтримати сподівання та духовну єдність моєї сім’ї: ________

Зразки запитань щодо дружби та заохочень, які я можу обговорити з
учителями моєї дитини

Як моя дитина поводиться з іншими учнями у класі

Чи помітили ви якесь заохочення, яке дуже ефективно впливає на мою дитину

Зразки запитань щодо дружби та заохочень, які я можу обговорити зі своєю
дитиною:

З ким ти товаришуєш у школі Що виробите разом Як ти поводишся

Що заохочує тебе до більш напруженої роботи

Як ти опишеш свої особливі освітні проблеми новому вчителю або новому другу



Путівник для батьків дітей з особливими освітніми потребами Навчально-методичний посібнику книгах / За заг. ред. Колупаєвої А.А. – К, 2010. – 363 с.
© Канадсько-український проект «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні, 2010 / www.education-inclusive.com, www.ussf.kiev.ua


Розділ 5
Підготовка до переходів

Перехід – це будь яка подія, що веде до зміну постійному ритмі життя, у стосунках, очікуваннях чи виконання ролей. Переходив житті є звичними і відбуваються протягом усього життєвого циклу. Під час навчання переходи у дітей стаються у різні моменти початок навчання у школі, перехід із класу в клас, зміна школи. Якщо проблеми під час переходу виникають у звичайних дітей, то в дітей з особливими потребами вони можуть бути ще більшими. Для мінімізації таких труднощів необхідне детальне планування переходів. Рішення щодо планування переходів мають враховувати індивідуальність кожної дитини, тобто розуміння її сильних сторін і потреб, цілей, а також ситуації всім ї. Планування переходу має бути динамічним і постійним, щоб враховувати зміну його переваг та обставин з часом. Письмовий варіант планування переходу має бути включений до ІНП разом із цілями та стратегіями переходу. Щоб переходи були успішними, до них також залучається вся навчальна команда, включаючи батьків, дітей, учителів і, можливо, представників з громади (наприклад, членів приймальних комісій навчальних закладів професійної та вищої освіти, потенційних роботодавців та ін.). Залучення різноманітних спеціалістів гарантує, що будуть прийняті усвідомлені рішення, взята спільна відповідальність та забезпечений широкий спектр підтримки дитини. Протягом навчання в школі дітей потрібно рік зароком дедалі більше залучати до планування їхніх переходів. Участь у процесі планування допомагає дітям краще розуміти свої потреби та сильні сторони. Під час планування вони краще усвідомлюють види адаптацій та пристосувань, необхідних для подолання своїх освітніх труднощів, отримують можливості розвивати такі необхідні навички обстоювання власних інтересів та вирішення проблем. Планування наступного розвитку дитини починається тоді, коли вона висловлює зацікавленість виконувати якусь роботу, коли стане дорослою. Проте планування переходу має зосереджуватися не лишена необхідних для успіху академічних навичках, ай на допомозі дитинів розвитку здатностей вирішення проблему нових ситуаціях, моніторити та регулювати свою діяльність, відповідно взаємодіяти з однолітками та старшими. Успішність переходів залежить від завчасного та систематичного планування усвідомленого визначення сподівань і мрій детального вивчення діапазону можливостей використання належних стратегій, які б допомагали вашій дитині рухатися від одного етапу до іншого. Путівник для батьків дітей з особливими освітніми потребами Навчально-методичний посібнику книгах / За заг. ред. Колупаєвої А.А. – К, 2010. – 363 с.
© Канадсько-український проект «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні, 2010 / www.education-inclusive.com, www.ussf.kiev.ua

Завчасне планування.
Для успішних переходів необхідно заздалегідь планувати теперішні зміни. Таким чином планування у нас завжди буде орієнтованим на майбутнє, існуватиме постійна програма протягом усіх років навчання вашої дитини, а також застосування цієї програми та необхідних способів допомоги. Наприклад, перехід вашої дитини із загальноосвітньої школи до вищого навчального закладу потребує неформального планування у початковій школі та серйозніше планування вже у середній школі. Таку вас і вашої дитини буде час познайомитися з наявними послугами та оточенням, для впровадження необхідних планів удію, щоб таким чином вона досягла поставлених перед собою цілей. У ранньому віці вашій дитині необхідно зрозуміти, щозміни й випробовування є невід’ємною частиною життя. Для досягнення маленького, але вимірного успіху, дітям необхідна підтримка та заохочення. Хваліть здібності своєї дитини та разом формуйте її сильні сторони. Особисті навички та ставлення дійсно впливають на індивідуальний підхід до навчання протягом усього життя. Коли ви допомагаєте своїй дитині ставати більш впевненою та самосвідомою, то працюєте над тим, щоб вона краще вміла ставити реалістичні цілі та розвивати навички, необхідні для досягнення цих цілей. Навчання долати переходи у ранньому віці створює гнучку, адаптивну та результативну поведінку в постійно мінливому світі.
Визначення сподівань та мрій.
Важливо виявити сильні сторони, здібності й таланти вашої дитини і внести їх до індивідуалізованого плану. Також маєте допомогти дитині визначати мрії та сподівання на майбутнє. Це надзвичайно важливо для планування переходу від вищої освіти до самостійного дорослого життя. Говоріть з дитиною про її думки щодо розвитку подій після завершення навчання проходження навчальних тренінгів, залучення до ринку праці, варіантів вирішення життєвих ситуацій, способів проведення вільного часу – про всі її думки щодо майбутнього. Вам слід також визначитися зі своїми власними реалістичними бажаннями та очікуваннями щодо своєї дитини й формувати бачення майбутнього для всієї сім’ї.
Взаємозв’язки між етапами.
Перехід може стати складним періодом для вашої дитини. Лише ви залишаєтеся з нею постійно під час зміни одного оточення на інше. А оскільки визнаєте свою дитину найкраще, то вам відомі ті сфери, де дитині буде потрібна подальша підтримка та зусилля, щоб впоратися з новими труднощами. Вони можуть стосуватися покращення навичок самоадвокатства та прийняття рішень, самостійного вирішення проблем та позитивного ставлення до своїх здібностей. Путівник для батьків дітей з особливими освітніми потребами Навчально-методичний посібнику книгах / За заг. ред. Колупаєвої А.А. – К, 2010. – 363 с.
© Канадсько-український проект «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні, 2010 / www.education-inclusive.com, www.ussf.kiev.ua
Під час переходу вашої дитинина нову навчальну програму чи до нового навчального закладу у вас може виникнути багато питань. Ось деякі приклади Які стратегії застосовуватимуть, щоб допомогти моїй дитині задовольнити її особливі освітні потреби Яку цій програмі вимірюються досягнення Чи буде навчатиметься моя дитина за звичайною загальноприйнятою програмою Скільки моя дитина буде навчатися за цією програмою Що нам потрібно зробити для майбутнього зарахування на програму Це нова чи вже апробована програма Чи будуть у класі діти з подібними до моєї дитини освітніми потребами Як мені поінформувати вчителів про індивідуальні освітні цілі та мрії моєї дитинина майбутнє Як ця нова програма чи школа сприятиме досягненню наших цілей Під час переходу діти мають знати, що на випадок виникнення у них особистих чи навчальних труднощів у закладі існують засоби підтримки. Переконайте свою дитину, що вчителі та співробітники будуть готові підтримати її в цей новий для неї період життя. Залучайте до допомоги також братів та сестер, інших членів родини, сусідів і всіх, хто може позитивно впливати на перехід вашої дитини.
Поради щодо переходу з початкової школи.

Пам’ятайте про природну потребу вашої дитини бути незалежною.

Переконайтеся, що у ІНП планується розвивати ті навички, що допоможуть
вашій дитині стати самостійнішою.

Допоможіть своїй дитині призвичаїтися до нового оточення й людей, відвідайте
нову школу та нових учителів до переходу туди дитини.

Визначте, які навички знадобляться вашій дитинів новому оточенні та
підтримуйте можливості опанувати саме їх.

Залучіть дитину до оздоровчих програму рамках громади.

Дослухайтеся до побоювань вашої дитини щодо переходів. Обговоріть із нею
перехід та зробіть наголос на позитивних аспектах нового оточення.

Відзначайте розвинені вміння та навички вашої дитини всередині родини – це
допоможе їй оволодіти новими та наблизитися до здійснення своїх мрій.
Поради щодо переходу з середньої школи.

Підтримуйте зусилля школи, спрямовані на набуття робочого та обслуговуючого
досвіду.

Забезпечте, щоб до ІНП були внесені ті навички, яких ваша дитина
потребуватиме в різноманітних ситуаціях.

Якщо можливо, навчайте дитину користуватися громадським транспортом.

Вивчайте необхідні допоміжні технології та вчіть дитину працювати на
комп’ютері.

Починайте з’ясовувати варіанти розвитку кар’єри дитини.
Путівник для батьків дітей з особливими освітніми потребами Навчально-методичний посібнику книгах / За заг. ред. Колупаєвої А.А. – К, 2010. – 363 с.
© Канадсько-український проект «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні, 2010 / www.education-inclusive.com, www.ussf.kiev.ua


Заохочуйте дитину визначати свої сильні сторони в навчанні.

Активно заохочуйте дитину встановлювати перед собою цілі.

Навчайте дитину стежити за своїми успіхами. Допоможіть їй розробити план,
як ділитися цією інформацією з навчальною командою.

Визначайте сфери успіхів дитини і спирайтеся на них.

З’ясуйте, які підходи не дають результатів і шукайте альтернативні методи та
плани вирішення ситуацій.

Поради щодо переходу зі старшої школи.

Станьте ментором своєї дитини. Дослухайтеся до сподівань і мрій вашої дитини
та продовжуйте їх підтримувати.

Допомагайте дитині аналізувати наслідки прийнятих рішень та яким чином
сподівання, ставлення та цінності впливають на життя і прийняття рішень щодо
кар’єри.

Підтримуйте прагнення дитини до самостійності та давайте їй змогу
залучатися до життя громади.

Продовжуйте досліджувати необхідні адаптації та допоміжні технології.

Вивчайте наявні можливості та допоміжні служби, що можуть знадобитися
після закінчення навчання.

З’ясуйте вимоги до вступу у вищі навчальні заклади, які цікавлять вашу дитину

Зберіть усі необхідні документи для надання підтримки вашій дитині у вищій
школі.

Дізнайтеся про наявність усіх необхідних пристосувань для навчання й
проживання вашої дитини до того, як вона вступить до навчального закладу.

БАТЬКІВСЬКИЙ ЗАПИСНИК
Сильні сторони моєї дитини _________
Навички моєї дитини ______
Моя дитина цікавиться ________
Мої цілі та бачення майбутнього моєї дитини

Зразки запитань щодо переходу, які я можу обговорити з учителями моєї
дитини:

Які навички потрібно розвинути моїй дитині, щоб успішно вчитися наступного
навчального року

Чи здивувала вас якась зацікавленість чи сильна сторона моєї дитини Якщо так,
то яким чином їх можна використовувати під час навчання у класі

З огляду на навчання моєї дитини цього року які б поради видали щодо підготовки
до наступного навчального року


Зразки запитань, які я можу обговорити зі своєю дитиною

Що б ти хотів змінити наступного року

Що б ти хотів, аби новий учитель знав про тебе

Які в тебе цілі та мрії на майбутнє

Розділ 6
Вирішення суперечностей

Путівник для батьків дітей з особливими освітніми потребами Навчально-методичний посібнику книгах / За заг. ред. Колупаєвої А.А. – К, 2010. – 363 с.
© Канадсько-український проект «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні, 2010 / www.education-inclusive.com, www.ussf.kiev.ua
Батьки мають правота зобов’язані брати участь у прийнятті рішень, що стосуються освіти їхніх дітей. Хоча в питаннях забезпечення належного планування освіти та вибору навчального закладу всі діти покладаються на своїх батьків, діти з особливими потребами значно більше залежать від батьківської участі в цих процесах. Керівництво школи має докладати всіх можливих зусиль нарівні школи та району для спільного з батьками вирішення проблем. Однак, незалежно від докладених зусиль, можуть існувати розбіжності в поглядах на навчання учнів з особливими потребами між батьками (або інколи старшими учнями) та школою. Існує багато стратегій для успішного врегулювання таких суперечностей у разі їх виникнення.
Висловлення незгоди на місцевому рівні.
Завжди намагайтеся вирішити проблеми з тими людьми, які безпосередньо працюють із вашою дитиною. Для цього потрібно зустрічатися у рамках навчальної команди та шукати взаємовигідні рішення.
Поради для вирішення суперечностей нарівні школи.

Почніть з прохання зустрітися з викладачами вашої дитини і повідомте, які питання ви хочете обговорити. Так учитель зможе виділити достатньо часу та краще підготуватися до відповідей на ваші запитання та обговорення конкретних питань. Підготуйтеся до зустрічі. Запишіть запитання та теми, що вас непокоять. Викладіть своє бачення освітніх потреб вашої дитини. Виділіть найважливіше та спрямуйте на нього свої зусилля. Будьте готові розглянути або запропонувати можливі варіанти вирішення. Подумайте, який результат від цієї зустрічі ви очікуєте. Так ви зможете зосередитися на обговоренні та вирішенні проблеми. Якщо можливо, залучіть свою дитину до пошуку вирішення питання. Ставте стільки запитань, скільки вважаєте за потрібне для чіткого зрозуміння успіхів вашої дитини та дотримання її плану. Ведіть записи, особливо занотовуйте поради. Підтвердіть свою згоду з наданими рекомендаціями (перелічіть їх) усно наприкінці зустрічі та письмово в листі до вчителя. Якщо вам потрібна додаткова інформація, по закінченню розмови призначте наступну зустріч. Дайте вчителям та школі час на впровадження змін. Якщо ви дійшли згоди щодо започаткування якоїсь зміни, визначте, як ви дізнаєтеся про її впровадження та початок виконання. Поговоріть про очікувані результати та домовтеся, як будете їх контролювати та переглядати. Путівник для батьків дітей з особливими освітніми потребами Навчально-методичний посібнику книгах / За заг. ред. Колупаєвої А.А. – К, 2010. – 363 с.
© Канадсько-український проект «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні, 2010 / www.education-inclusive.com, www.ussf.kiev.ua
Якщо ви не зможете вирішити ці питання з учителем вашої дитини, тільки тоді просіть призначити зустріч з директором школи. Повідомте директора про свої проблеми. Сповістіть його проте, що намагалися вирішити їх з учителем вашої дитини, проте не дійшли згоди. Вчитель також має бути присутнім на зустрічі з директором. Таким чином всі учасники зможуть поділитися інформацією, своїм баченням та можливими шляхами вирішення проблем.
БАТЬКІВСЬКИЙ ЗАПИСНИК

Як отримувати інформацію про програму моєї дитини _________

Питання, які мене непокоять
Можливі варіанти вирішення
___
___
___

___
___
___



Так
Ні
Я вже зустрічався з директором школи



Путівник для батьків дітей з особливими освітніми потребами Навчально-методичний посібнику книгах / За заг. ред. Колупаєвої А.А. – К, 2010. – 363 с.
© Канадсько-український проект «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні, 2010 / www.education-inclusive.com, www.ussf.kiev.ua





ПУТІВНИК ДЛЯ БАТЬКІВ ДІТЕЙ
З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ


Книга 2

ДИТИНА ІЗ ЗАТРИМКОЮ ПСИХІЧНОГО РОЗВИТК
Путівник для батьків дітей з особливими освітніми потребами Навчально-методичний посібнику книгах / За заг. ред. Колупаєвої А.А. – К, 2010. – 363 с.
© Канадсько-український проект «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні, 2010 / www.education-inclusive.com, www.ussf.kiev.ua

ВСТУП

Затримка психічного розвитку у дитини – це відкриття, яке породжує у батьків розгубленість та неспокій. Воно вносить у родинну атмосферу розлад між подружжям, між батьками і малюком, інколи навіть призводить до неусвідомленого неприйняття дитини батьками. Дитині незатишно усім ї. Якщо це хлопчик – батько його недолюблює, бо він не виправдовує сподівання нате, що син ростиме кмітливим, фізично вправним. Матір малюк виводить з рівноваги своєю хворобливою розгальмованістю, неспокоєм, що породжує у неї почуття провини та власної неспроможності позитивно вплинути на дитину. У дитячому садку малюк також почувається незатишно. Дуже часто його не розуміє вихователька. Особливості поведінки, зумовлені хворобливими проявами нервової системи, вона сприймає як невихованість, впертість. Водночас, і малюк на заняттях не розуміє виховательку. З ним не хочуть гратися ровесники, бо вважають його бовдуром, зазвичай ображають. У дитини накопичується почуття тривожності, страху, депресії, що ускладнює і так хворобливий стан. У школі ця дитина також серед невстигаючих. Учителька її не любить, адже вона найгірше читає і пише, до того ж часто заважає на уроці. У початкових класах діти завжди прихильні до того, кого хвалить педагог, і не люблять тих, ким він незадоволений. Тому у класі ця дитина виявляється ізольованою. Вона починає протестувати, демонстративно не слухається старших, серед ровесників, якщо це хлопчик – доводить свою правоту кулаками, а дівчинка може вдаватися до істеричних реакцій. Постійні догани, незадоволення батьків і вчителів породжують у дитини вороже ставлення до школи. Вона шукає розуміння і самоствердження на вулиці, серед неблагополучних ровесників. Отже, для того, щоб запобігти формуванню у дитини негативних рис особистості, виростити її самостійною, цілеспрямованою людиною, яка вміє жити у суспільстві та задовольняти свої потреби, дуже важливо якомога раніше попередити і подолати затримку психічного розвитку.
Причини затримки психічного розвитку у дітей.
Причин, які зумовлюють затримку психічного розвитку у дітей, багато. Це можуть бути

несприятливі умови виховання;


спадкова схильність;


довготривалі хронічні захворювання у ранньому дитинстві;


порушення функціонування мозку, що виникають ще під час
внутрішньоутробного розвитку;


ускладнені пологи. Відповідно до причин виділяють певні форми затримки психічного розвитку (далі ЗПР). Путівник для батьків дітей з особливими освітніми потребами Навчально-методичний посібнику книгах / За заг. ред. Колупаєвої А.А. – К, 2010. – 363 с.
© Канадсько-український проект «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні, 2010 / www.education-inclusive.com, www.ussf.kiev.ua



«Хлопчик-Мізинчик», «Дівчинка-Дюймовочка».
Однією з форм затримки психічного розвитку є так званий гармонійний інфантилізм. Цей стан поєднує психічну і фізичну незрілість дитини.
Дитина не лише поводиться як молодша за віком, ай виглядає уроків, як трирічна. Вона народжується з невеликими вагою і зростом, мініатюрна. Це “хлопчик-Мізинчик” або “дівчинка-Дюймовочка.” Дитина граційна, тендітна. Вона не відстає від своїх ровесників у психомоторному і мовленнєвому розвитку, атому засвоює фразове мовлення у звичайні терміни і навіть раніше, на заняттях у дитячому садку успішно опановує рахунок, читання, добре малює. Часто ці малюки схильні до музики, емоційно жваві.
Однак, у малюка відстає розвиток уміння правильно оцінювати
ситуацію, коли слід залежно від обставин змінювати і поведінку, а також
здатність передбачати розвиток подій і, відповідно, можливі наслідки. Коли настає шкільний вік, виявляється, що у дитинине сформовані шкільні інтереси, вона не враховує навчальної ситуації, не вміє зосереджуватися на завданні і виконувати його. Тому таким дітям, за рекомендацією психолога, доцільно починати навчання нарік пізніше.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   26


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал