З особливими потребами




Сторінка24/26
Дата конвертації25.12.2016
Розмір5.01 Kb.
1   ...   18   19   20   21   22   23   24   25   26
Сенсорна інтеграція полягає у послідовному, продуманому впливові на чуттєві, смакові органи чуття та відчуття руху у напрямі їх стимуляції та інтеграції.
Терапія за методом сенсорної інтеграції виглядає як гра, але ця науково обґрунтована гра насправді є системою занять, завдяки якій нервовий устрій стає здатним інтегрувати чуттєві враження та використовувати їх практично. Безпосереднє завдання цієї системи занять – навчити мозок правильно реагувати на зовнішні подразники. При цьому використовуються гойдалки, платформи для тренування рівноваги, великім ячі і валики, скейтборди тощо. При цьому, великім ячі і валики застосовують не тільки для вправ, коли тіло дитини знаходиться на них, а і як своєрідні пристрої для масажу для опрацювання глибинної чутливості дитини. Діти відгадують літери, які дорослий пише їм на долоні, животі, спині, лежать на великих м’ячах, стискають гумові груші, водять очима за рухомими предметами, за променем ліхтарика, вчаться рахувати під час рухових розваг. Велика увага у цій терапії приділяється роботі з різними органами почуттів стимуляція нюху, поверхневої (дотиковою) чутливості, слуху і зору. Окремі вправи вдосконалюють систему зорово-рухової координації одночасне малювання десятьома пальцями та різноманітними предметами, обмальовування різних частин тіла, копіювання різних фігур, грав м’яч, вправи з мішенями тощо. Сенсорна інтеграція допомагає розвинути такі вміння та психологічні утворення як здатність до концентрації, організації вражень, абстрактного розмірковування, самоприйняття і самоконтролю, тобто – усього того, що необхідне для нормального функціонування у повсякденній життєдіяльності, у школі, родині, аз часом – у дорослому житті. Широке визнання в корекції розвитку при аутизмі знайшов метод “Son-
Rise” схід сонця чи виховання сина, який був розроблений Баррі і
Самарією Кауфманами у процесі пошуку ефективних шляхів взаємодії з власним однорічним сином. Його суть полягає у поступовому насиченні зовнішніми стимулами життя дитини з аутизмом, послідовні заняття з якою обов’язково дають позитивні результати. Широковідомими стали дієві принципи програми Son-Rise: Приєднання дорослого до стереотипної поведінки дитини дає ключ до її розуміння. Це полегшує встановлення контакту очима, розвиває взаємодію і дає змогу долучитися до гри дитини. Путівник для батьків дітей з особливими освітніми потребами Навчально-методичний посібнику книгах / За заг. ред. Колупаєвої А.А. – К, 2010. – 363 с.
© Канадсько-український проект «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні, 2010 / www.education-inclusive.com, www.ussf.kiev.ua
Створення безпечного простору для роботи ігри, в якому ніщо не відволікає увагу дитини, підтримує атмосферу, найсприятливішу для навчання і розвитку. Навчання через гру сприяє ефективній, осмисленій взаємодії і комунікації. В основі навчання і опанування навичок лежить опора на власну мотивацію дитини. Ентузіазмі зацікавленість дорослого залучають дитину до спілкування і пробуджують у неї стійкий інтерес до взаємодії і навчання.

Безоцінкове та оптимістичне ставлення дорослого дають дитині відчуття радості, посилюють її увагу і мотивацію упродовж усієї програми. Продумана і послідовна корекційна робота, розпочата з раннього віку дитини, уможливлює найефективніший вплив на її розвиток.

Як можуть впливати на розвиток дитини від х до 7
років батьки
Моя мати і вчителі не могли
зрозуміти, чого я кричу. А крик був
єдиним доступним мені засобом
комунікації.
Темпл Грендін
Коли дитина має тяжкі розлади за аутичним типом, які характеризуються польовою поведінкою, безперервними стереотипними проявами, пронизливим криком чи верещанням, аутоагресією чи агресивними діями, з нею варто займатися індивідуально. Але, як тільки дитина (навіть за умови перебування біля неї постійного помічника) стає здатною бути поряд з іншими дітьми, варто знайти можливість для її занять у мікрогрупі.
Важливо пам’ятати:
зважаючи на базовий недолік при аутизмі – якісне порушення взаємодії – найкориснішими для дитини є спеціально організовані заняття разом з кількома іншими дітьми у мікрогрупі.
Перебування аутичної дитини у мікрогрупі – необхідна, але недостатня умова для її продуктивного розвитку. Важливо, щоб організаторами цих групових занять були фахівці, обізнані з проблем аутизму, щоб заняття містили всі можливі і потрібні для розвитку дитини види діяльності музична, образотворча, мовленнєва, інтелектуальна, фізична, ігрова тощо, і водночас постійно відбувалася цілеспрямована корекція основних розладів – взаємодії та комунікації. Якщо дитині на початку складно залучатися до групових занять, вона може якийсь час лише спостерігати за ними, а мистецтво педагогів – поступово долучати таку дитину до спільної діяльності. Варто віднаходити можливість для занять іпотерапією – спеціально організованих вправах на коні. Такі вправи гармонізують психомоторну Путівник для батьків дітей з особливими освітніми потребами Навчально-методичний посібнику книгах / За заг. ред. Колупаєвої А.А. – К, 2010. – 363 с.
© Канадсько-український проект «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні, 2010 / www.education-inclusive.com, www.ussf.kiev.ua
сферу дитини (передусім, її тонічну регуляцію, координацію рухів, почуття рівноваги тощо. Кінь, зазвичай, викликає позитивні емоції у аутичних дітей, а для того, щоб на ньому втриматися, треба підлаштовувати своє тіло до рухів тварини. Це дуже потрібна для таких дітей навичка у контексті становлення їхньої взаємодії з навколишнім світом. Окрім цього, температура тіла коника вища за температуру людського тіла, і оскільки вправи на коні слід виконувати без сідла, тепло, яке дитина відчуває від тварини, сприяє послабленню напруги у неї. Тобто, для переважної більшості дітей такі заняття створюють умови для послаблення аутичного захисту, що розширює можливості і здатність продуктивно виявляти себе. Коли у дитини відбулося послаблення аутичного захисту, варто використовувати такі моменти для опрацювання актуальних для неї завдань наприклад, здатності до словесного діалогу, комунікації за допомогою жестів. Адже, коли у дитини зменшується психоемоційна напруга, вона більшою мірою здатна сприймати інформацію з довкілля, і тим продуктивнішим може стати вплив дорослих на її всебічний розвиток. Що стосується розвитку мовлення, то фахівець з мовлення має працювати з аутичними дітьми як мовленнєвий терапевт, спрямовуючи свої зусилля на розуміння ними сенсу використання мовлення і налагодження комунікації, діалогу, а не над чистотою звуковимови, називною функцією мовлення та послідовністю слів у реченні. Той чи інший обсяг можливих напрямів корекційного впливу на розвиток дитини кожна родина обирає, зважаючи на власне бачення наявної ситуації, потреб та можливостей дитини. Окрім продуманого плану занять для дитини і його послідовного здійснення, батькам варто продовжувати втілювати особливий підхід щодо взаємодії з нею вдома. Головна ідея цього підходу – сприяти становленню адаптації дитини до життя та продуктивним контактам з іншими людьми. Налагодити емоційний контакт з дитиною і прищепити їй навички соціальної поведінки може допомогти сімейне читання. Краще читати, посадивши дитину на руки (тактильні відчуття сприятимуть зміцненню контакту батьків з дитиною. Причому бажаним є повільне, поетапне, ретельне, емоційно насичене освоєння літературних образів. Доречно читати і обговорювати книгу не один раз. Це допоможе дитині навчитися краще розуміти себе та інших, а засвоєні моделі спілкування підвищать її впевненість у собі і знизять тривожність. Окрім сімейного читання батьки можуть використовувати і метод спільного малювання, під час якого вони також активно описують словами все що малюють, терпляче пояснюють дитині послідовність малювання, називають кожну деталь. Якщо дитина не хоче або не може малювати самостійно, дорослі діють руками дитини. При спільному малюванні батьки можуть самі намалювати, наприклад, машину, але забути домальовувати, наприклад, одне колесо. Вони просять дитину домальовувати те, що Путівник для батьків дітей з особливими освітніми потребами Навчально-методичний посібнику книгах / За заг. ред. Колупаєвої А.А. – К, 2010. – 363 с.
© Канадсько-український проект «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні, 2010 / www.education-inclusive.com, www.ussf.kiev.ua
потрібно. Подібна робота позитивно впливає на розвиток сприймання та уяви дитини, учить її взаємодіяти з дорослими. Дуже корисним створення сімейних ритуалів. Наприклад, вечірній ритуал може складатися з таких послідовних дій прогулянка, чаювання, спільне читання, масаж тощо. Все це сприяє підготовці дитини до процедури вкладання у ліжко. Щодня спілкуючись зі своєю дитиною, особливу увагу батьки мають приділяти опрацюванню навичок спілкування. Багаторазове повторення, промовляння, програвання визначених, важливих для дитини ситуацій сприяє створенню у неї нових моделей реальності, які допоможуть їй у подальшому житті.

Приклад з практики
Максим П, 4 р. 3 м. Діагноз – дитячий аутизм (поставлено у 3 р м.
Психолого-педагогічне обстеження за схемою Інтегральної оцінки розвитку дитини виявило, що у хлопчика наявні такі ускладнення розвитку за психомоторною сферою – порушення тонічної регуляції нерівномірність, динамічної та статичної рівноваги, схеми тіла. Недостатність розвитку загальної та дрібної моторики, зорово-моторної координації, узгодженості рухів правої/лівої частин тіла. Слабка здатність до наслідування за наявності помірного спектру рухових проявів
за соціально-емоційною сферою – відсутність таких складників продуктивної комунікації як погляд очі в очі, вказівний жест спостерігається емоційне прийняття іншої людини, наявність простих комунікативних (невербальних) звернень (за захистом та по допомогу невміння гратися, кидання предметів
за пізнавальною сферою – використання периферійного зору часткова сенсорна дезінтеграція труднощі у навчанні предметних дій і мовлення недорозвиток мовлення. Невербальний інтелект значно випереджає вербальний. Кмітливість у межах наочно-дієвого мислення. Здатність до маніпулювання з предметами (грата зацікавленість предметами.
Ресурси розвитку: наявність пізнавального інтересу, (особливо на виразні звукові та зорові стимули, здатність до контактності та емоційного наслідування. Ці ресурси стали головними допоміжними орієнтирами при побудові індивідуальної програми корекційного впливу. Опрацьована фахівцями та узгоджена з батьками програма корекційного впливу на формування хлопчика передбачала, окрім занять у Центрі, послідовну підтримку головних орієнтирів його розвиток вдома. План охоплював наступні позиції
1.
Робота з тілом: вправи та маніпуляції, спрямовані на гармонізацію тонусу, прийоми зняття напруги, розвиток динамічної і статичної рівноваги опрацювання глибинної чутливості (шляхом міцних обіймів, притискання плечиків дитини до своїх під час кружляння у танці тощо формування цілісного відчуття власного тіла (загортання у Путівник для батьків дітей з особливими освітніми потребами Навчально-методичний посібнику книгах / За заг. ред. Колупаєвої А.А. – К, 2010. – 363 с.
© Канадсько-український проект «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні, 2010 / www.education-inclusive.com, www.ussf.kiev.ua
ковдру з подальшою фіксацією голови, рук, ніг по всій довжині, вправи ембріон тощо вправи на розвиток моторного наслідування перетворення стереотипних рухів, обігравання їх. Стереотипні рухи хлопчика нагадували прокручування лампочки (напівоберти кистями рук з піднятими пальцями вгору нарівні нижньої частини обличчя. Вирішено було уподібнити ці рухи танцювальним, на кшталт супроводу пісеньки про долоньки, і кожного разу, як він збирається повторювати свої рухи чи вже робить це – співати цю пісеньку із відповідним супроводом руками. Виконувати вправи на перерозподіл м’язової напруги (відчуття опору, розвиток загальної і дрібної моторики грав м’яч (один дорослий стає за дитиною і підтримує її руки, другий – навпроти долання перешкод перехресні чергування рухів, об’єднаних у загальний ритм тощо. Розвивати широкі синхронні рухи обома руками малювання кіл, вертикальних, зигзагоподібних ліній, простих фігурна ватманах, покладених вертикально і горизонтально. Для дрібної моторики – пальчикова гімнастика, мозаїка, робота з паличками на аркуші паперу (викладання різноманітних плоских фігур, аплікації, прийоми ліплення, вирізання, плетіння, вишивання тощо.
2.
Сенсорна інтеграція. Вправи, насичені сенсорними стимулами особливу увагу приділити пошуку виразних звукових і зорових стимулів. Стимуляція долонь та стоп різноманітними за відчуттями поверхнями (м’якими, жорсткими, колючими, гладенькими, теплими, прохолодними тощо. Вправи з ліхтариком у затемненому приміщенні тощо.
3.
Становлення підґрунтя саморегуляції. Вводити правило у руховій грі (стоп сприяти розвитку відчуття ритму (вистукування ритму як наслідування, як супровід різним типам мелодій тощо, що є підґрунтям здатності керувати своїми рухами, організовувати їх у просторі і часі, а також – один зі складників усвідомлювання власних проявів. Формувати цілеспрямовану поведінку вчити виконувати нескладні (з поступовим ускладненням алгоритму) дій, попередньо промовляти мету дії, а потім її виконувати супроводжувати коментарями власні дії тощо.
Позитивні зміни (за рік за психомоторною сферою – значні покращення гармонізації психоемоційного і м’язового стану тіла, розвинене відчуття рівноваги, позитивні зрушення в орієнтації щодо схеми тіла. Позитивні зрушення у розвитку загальної та дрібної моторики, здатність до різноманітних рухів нести, давити, тягнути, брати, перекидати, стрибати (з розбігу, з місця, у висоту рухи маніпулювання із простором дотики, обведення контуру рухи схоплення, ловіння предметів, пересування, перекладання, переносу, всовування, вдавлювання, намотування, долання зовнішніх сил піднімання ваги, натягування лука силові ударні та метальні рухи (на Путівник для батьків дітей з особливими освітніми потребами Навчально-методичний посібнику книгах / За заг. ред. Колупаєвої А.А. – К, 2010. – 363 с.
© Канадсько-український проект «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні, 2010 / www.education-inclusive.com, www.ussf.kiev.ua
влучність наслідувальні і копіювальні рухи імітація рухів і дій іншої людини, сприйнятих зором, змальовування, зображення предметів жестами стереотипні прояви практично зникли
за соціально-емоційною сферою – поява виразного, частого і стійкого погляду в очі, увага до обличчя іншої людини, становлення вміння орієнтуватися у виразах обличчя (на відміну від плинного поверхового погляду поява вказівного жесту, тенденції до рухового та емоційного
наслідування; здатність залучатися до простої взаємодії, формування почуття цінності контакту здатність звертатися жестами з комунікативною метою поява різноманітних способів самовираження, великого спектру вокалізації, наявність окремих слів, які постійно застосовує у відповідних ситуаціях. Більш уважний до близьких і цікавий до незнайомих, здатність допускати їх до своєї гри. В цілому, хлопчик став розкутішим, активніше спілкувався і співпрацював
за пізнавальною сферою – узгоджене функціонування слухового і рухового органів відчуття (одночасно чує і робить, легко відтворює рухи за словами пісень, виконує рухові диктанти тощо великий пасивний запас слів, значне поповнення активного словникового запасу. Набуте вміння різноманітними способами маніпулювати з багатьма предметами розкладає іграшки за кольорами сортирує зображення будує з кубиків будинки і вежі тощо. Незважаючи на значні позитивні зміни у розвитку хлопчика, певні його психічні функції та утворення значно відставали від вікової норми орієнтація у схемі тіла, марширування, стрибки на одній нозі тощо певні соціальні навички здатність враховувати контекст ситуації у функціонуванні інтелектуальної сфери гнучкість мислення, здатність встановлювати зв’язки між явищами і подіями, можливість логічного запам’ятовування, уміння відтворювати зразок тощо. Це і стало предметом опрацювання під час розробки подальшої корекційно-розвивальної програми.
Підготовка до навчання
Я – винахідник, який вимушений
вчитися дивним чином спілкування в
іншій культурі...якщо я потрапляю в
нову соціальну ситуацію, я починаю
“сканувати” свою пам’ять щодо
схожого попереднього досвіду.
Темпл Грендін
Узагальнено показники готовності дошкільного навчання можна представити як загальну психологічну готовність (показники інтелектуального і сенсомоторного розвитку спеціальну (досягнення за програмами дошкільного навчання) та загальну особистісну готовність, як інтеграційний показник вже досягнутого психічного розвитку (довільність діяльності, адекватність спілкування з дорослим і однолітком, позитивне ставлення до школи і навчання. Путівник для батьків дітей з особливими освітніми потребами Навчально-методичний посібнику книгах / За заг. ред. Колупаєвої А.А. – К, 2010. – 363 с.
© Канадсько-український проект «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні, 2010 / www.education-inclusive.com, www.ussf.kiev.ua
Варто наголосити на психофізичній готовності, як узагальненому понятті, що свідчить про готовність дитини з особливими освітніми потребами до школи. Показники загальної психофізичної готовності
- фізичний і психомоторний розвиток
- особистісна і соціально-психологічна зрілість інтелектуальний розвиток. Таким чином, психофізична готовність дітей з особливими освітніми потребами – це, передусім, комплекс якостей і характеристик, які свідчать про певні досягнення дитини у фізичному, моторному, інтелектуальному розвитку та її соціально-психологічну зорієнтованість.

Як готувати дитину до школи
Усі зазначені аспекти психічної організації мають бути предметом опрацювання у процесі підготовки дитини до школи. Так, має продовжуватися робота з психомоторною сферою аутичної дитини, спрямована на гармонійну тонічну регуляцію, розвиток відчуття рівноваги, зорово-рухову координацію, загальну і дрібну моторику. Особливо хотілося б зупинитися на таких важливих передумовах успішного навчання як довільність і саморегуляція та здатність взаємодіяти з іншими людьми. Щодо довільності, йдеться про такі уміння самостійно виконувати послідовні дії, відтворювати наочні зразки, планувати і контролювати свої дії, діяти за усною інструкцією, підпорядкувати свої дії правилу. Близько пов’язані з цими вміннями прояви саморегуляції здатність до цілеспрямованих дій, концентрації уваги, володіння своїми емоційними станами тощо. У дітей з аутичним спектром розладів спостерігаються труднощі формування цілеспрямованої поведінки та здатності концентрувати увагу. В оточенні численних відволікаючих чинників у таких дітей з’являється низка побічних асоціацій, які унеможливлюють правильність виконання завдання. Окрім цього, можливі імпульсивні реакції, причини яких інколи важко зрозуміти, а значить – і передбачити небажані прояви. Але, за наявності достатньо розвиненого інтелектуального рівня, діти з аутизмом можуть виконувати формальні вимоги (переписати текст, не виходячи за поля, відповісти на запитання, або продемонструвати своє знання, піднявши руку. Та при виконанні змістовних вимог (записати слово, не забувши перевірити орфограму, порахувати, не забувши про правило додавання з переходом через десяток тощо) вони часто виявляють непослідовність. Стосовно труднощів формування такої важливої передумови навчальної діяльності як здатність взаємодіяти з іншими, можна говорити про відсутність у аутичних дітей уміння брати повноцінну участь у спільній діяльності, організовувати спілкування, слухати співрозмовника, емоційно Путівник для батьків дітей з особливими освітніми потребами Навчально-методичний посібнику книгах / За заг. ред. Колупаєвої А.А. – К, 2010. – 363 с.
© Канадсько-український проект «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні, 2010 / www.education-inclusive.com, www.ussf.kiev.ua
співпереживати. Характерними є також ускладнення таких проявів як поставити вчителеві запитання по суті, попросити про допомогу або самому запропонувати комусь із дітей допомогу, висловити власну думку і довести її, діяти з урахуванням певної цільової настанови, правил, умов, які створюють контекст ситуації. Усі зазначені передумови не є дискретними. У випадку аутичних розладів вони формують певну систему взаємопов’язаних проблем. Слабкий розвиток довільності, зазвичай, супроводжується відсутністю навчальної мотивації, а такі особливості психічної організації як, наприклад, низький рівень саморегуляції та нездатність використовувати мовлення з комунікативною метою, унеможливлює ефективне спілкування з однолітками та дорослими. Сучасні дослідники зазначають, що у дітей з аутичними розладами надзвичайно мало можливостей адекватно вписатися у шкільне життя. І без спеціальної підготовки велика частина з них виявляється поза освітнім процесом або здобуває освіту нижче своїх можливостей. Однією з форм спеціальної підготовки є моделювання шкільної ситуації і формування шкільної поведінки. Зазвичай, при підготовці дитини до школи увага приділяється пізнавальному розвитку. При цьому з поля зору випускають володіння побутовими навичками, страхи, уміння адекватно реагувати нате, що відбувається довкола, взаємодіяти з іншими тощо. При опрацюванні програми Моделювання шкільної ситуації послідовність підготовки є іншою, а саме спочатку освоєння шкільного життя і лише потім розвиток пізнавальної сфери, оскільки труднощі засвоєння зовнішньої форми часто не дають дітям змогу успішно адаптуватися у нових умовах. Щодо шкільної ситуації йдеться про два головні моменти чітку структуру навчального дня і шкільну атрибутику. Зусилля педагогів мають спрямовуватися на створення стереотипів поведінки, пов’язаних зі шкільною атрибутикою (клас, дзвінок, парта, дошка, ранець, домашні завдання, оцінка. У класі можуть бути кілька педагогів-помічників, але обов’язково виокремлюється один – вчитель, якнайважливіший суб'єкт шкільного життя. Структура навчального дня має бути стабільною, що робить ситуацію передбачуваною, допомагає дітям зрозуміти і виконувати вимоги. Змінив структурі дня відбуваються поступово, невеликими порціями. Одним з визначальних чинників успішності навчання є спілкування, що сприяє соціалізації дитини. Моделювання уроку дає змогу формувати у дітей мовлення як засіб комунікації, а саме ставити і відповідати на запитання, просити допомогу. Особливо важкою для дітей є перерва, оскільки вона немає чіткої структури. Необхідно навчити дітей взаємодіяти один з одним у ситуації, нерегульованій дорослими, адже у школі цього не вчать. Посилення ролі спонтанної продуктивної активності дитини сприяє її особистісному зростанню. На відміну від звичайних дітей, в яких кожен етап Путівник для батьків дітей з особливими освітніми потребами Навчально-методичний посібнику книгах / За заг. ред. Колупаєвої А.А. – К, 2010. – 363 с.
© Канадсько-український проект «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні, 2010 / www.education-inclusive.com, www.ussf.kiev.ua
розвитку природно змінює інший, у аутичних дітей, внаслідок того, що їх власна активність вкрай мала, існує тенденція до застрягання на кожному з рівнів розвитку. Тому надзвичайно важливо організувати динамічне терапевтичне середовище таким чином, щоб можна було відчути найменші прояви активності дитини, спонукати їх а потім опрацьовувати бажані, соціально схвальні активні прояви, допомагаючи дитині сформувати ресурси для оптимального перебування у соціумі.
Важливо знати
успіх у навчанні дитини значною мірою залежить від батьків, від сформованості їхньої позиції, від уміння допомагати їй виконувати домашні завдання, позитивно взаємодіяти з учителем, підтримувати успішність дитини, вірити у неї. На заняттях, метою яких є опанування шкільної ситуації, дітей навчають сидіти на уроці, слухати вчителя, користуватися ранцем, олівцем, виходити до дошки, чути інструкцію, просити про допомогу. Це дає їм змогу не тільки набути певних навичок, необхідних для оптимального залучення дошкільного життя, а також знімає страх і тривожність перед зустріччю з чимось новим, робить шкільну ситуацію зрозумілою і передбачуваною. У дитини з аутизмом, які будь-якої іншої дитини, має бути позитивний досвід перебування у дитячому колективі. Але, зважаючи на особливості аутичного спектру порушень, додаткову увагу слід звернути на наступне попередньо познайомити дитину з учителем, який має викликати у дитини довіру, навчитися орієнтуватися утому приміщенні, де вона навчатиметься.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   18   19   20   21   22   23   24   25   26


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал