З особливими потребами



Pdf просмотр
Сторінка19/26
Дата конвертації25.12.2016
Розмір5.01 Kb.
1   ...   15   16   17   18   19   20   21   22   ...   26

РАННЄ ДИТИНСТВО

Це період від 1 до 3 років. В цей час відбуваються стрімкі зміни фізичного та психічного розвитку дитини. Вона навчається ходити, збільшується працездатність нервової системи, формується мовлення, розвивається предметно-практична діяльність. Ранній вік характеризується зростанням стійкості уваги, збільшенням обсягу пам’яті, засвоєнням сенсорних еталонів (кольору, форми, величини, удосконаленням наочно-дійового мислення, розвитком вольової сфери. У цей період активно формується ігрова діяльність, формуються предметно- практичні дії. Отже, окрім розвитку рухової активності слід допомогти малюкові розвиватися, вибрати доступні та найефективніші шляхи стимулювання пізнавальної діяльності дитини із ЦП, що є одним із головних завдань батьків на всіх етапах розвитку.
Що означає сенсорне виховання та навчання
Сенсорне виховання та навчання − це цілеспрямований вплив на дитину з метою розвитку функціональних можливостей органів відчуттів. Сенсорне виховання підвищує здатність аналізаторів розрізняти якості оточуючих явищі об’єктів, формує відчуття і сприймання кольору, форми, загострює слух, смак, тощо. Це набуває особливого значення у процесі подальшого навчання дітей. Сенсорний розвиток охоплює розвиток зорового, слухового, тактильного та кінестетичного сприйняття. Від того, як дитина сприймає навколишнє середовище залежить становлення її пізнавальної діяльності, формування вищих психічних функцій, що є необхідною умовою для навчання.

Путівник для батьків дітей з особливими освітніми потребами Навчально-методичний посібнику книгах / За заг. ред. Колупаєвої А.А. – К, 2010. – 363 с.
© Канадсько-український проект «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні, 2010 / www.education-inclusive.com, www.ussf.kiev.ua

Які труднощі можуть виникнути у процесі сенсорного виховання
дитини ?
У дітей із церебральним паралічем спостерігаються суттєві труднощі просторового аналізу та синтезу, порушення схеми тіла, труднощі мовленнєвого відображення просторових відносин. У них важко відбувається засвоєння формі величин предметів. У багатьох дітей із церебральним паралічем порушується тактильна
чутливість. Вони погано відчувають на дотик предмети, що ускладнює процес навчання письма у дошкільному та молодшому шкільному віці. Вони не впізнають предмети на дотик (стеріогноз). Це перешкоджає успішному психічному розвитку дітей. Спостерігається порушення діяльності слухового аналізатора. Дитина може не сприймати звуки високої частоти, замінювати іншими звуками. Можуть відзначатися порушення фонематичного слуху: вони не розрізнюють слова, схожі за звучанням (коза-коса, мишка-миска тощо. Слід звертатися до фахівців (логопеда, дефектолога та ін.), оскільки ці порушення перешкоджатимуть в подальшому оволодінню навичками читання та письма.
Чому дитина здригається від кожного несподіваного звуку
У дітей із ЦП спостерігається підвищена чутливість дозвукових сигналів. Малюк здригається від несподіваного звуку і, водночас, може недостатньо їх розрізняти. Консультація у фахівців допоможе батькам оволодіти спеціальними педагогічними засобами, за допомогою яких дитина поступово позбавляється подібних страхів.

ДОШКІЛЛЯ

Одним із важливих періодів розвитку дитини є дошкілля (від 3 до 6 років. Саме в цей час виникає потреба у спілкуванні з дорослими та однолітками, набувається соціальний досвіт, розвиваються пізнавальні здібності.
Що потрібно знати про виховання дитини
Діти з тяжкими формами ДЦП живуть і розвиваються у просторово обмеженому світі. Це призводить до рухових обмежень, які перешкоджають формуванню розвинутої особистості, нормальних взаємовідносин з дорослими та однолітками. Переважним стилем виховання усім ях, в яких ростуть діти з дитячим церебральним паралічем, є гіперопіка. Цей тип взаємовідношень виявляється у надмірній батьківській опіці, у надзвичайній відданості дитині. Таке ставлення до неї супроводжується виникненням у батьків емоційно- вольових проблем (тривожності, страхів мами фіксуються на фізичній та Путівник для батьків дітей з особливими освітніми потребами Навчально-методичний посібнику книгах / За заг. ред. Колупаєвої А.А. – К, 2010. – 363 с.
© Канадсько-український проект «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні, 2010 / www.education-inclusive.com, www.ussf.kiev.ua
психічній безпорадності своїх дітей. Відомо, що така модель виховання призводить до психопатичного розвитку особистості хворої дитини, формує в ній негативні установки. Серед сімей, які виховують дітей з руховою патологією, існують і такі, в яких спостерігається емоційне відторгнення хворої дитини, що проявляється в жорстокому поводженні з нею. Фахівці вважають, що розвиток холодного ставлення до дитини у батьків спричинюють її недостатні комунікативні проявив ранньому дитинстві відсутність усмішки, слабкий комплекс пожвавлення. Усе це перешкоджає формуванню відповідної емоційної реакції у батьків. Отже, для уникнення проблем слід звернутися за кваліфікованою психолого-педагогічною допомогою та підтримкою до районної психолого- медико-педагогічної консультації. Це змінить негативні та неадекватні стани у дитини, сприятиме моральному одужанню та адекватному сприйманню хворої дитини батьками, допоможе їм позитивно вирішувати життєві конфлікти.
Чи віддавати дитину до спеціального дошкільного закладу
Дошкільний період є найгнучкішим для подолання порушень розвитку дитини із ДЦП. У спеціальному закладі працюють фахівці, обізнані з проблемами та особливостями розвитку таких дітей. Чим раніше ви звернетесь за допомогою, тим продуктивнішими будуть успіхи дитини. Так, інструктори з лікувальної фізкультури, логопеди, дефектологи, лікарі, які працюють у такому закладі, розробляють індивідуальну програму розвитку кожної дитини, що сприятиме досягненню найкращих результатів.
Які документи потрібно, щоб оформити дитину до спеціального
дошкільного закладу
Згідно з положенням про комплектування спеціальних дошкільних закладів, відповідно до наказу Міністерства освіти та науки, прийом дітей здійснюється керівником закладу на підставі заяви батьків, свідоцтва про народження дитини, висновку психолого-медико-педагогічної консультації, направлення місцевого органу управління освітою, медичної довідки дитини.
Якщо у дитини є кілька порушень, наприклад ДЦП та ЗНМ (загальне
недорозвинення мовлення, чи може вона навчатися у садочку для дітей з
тяжкими порушеннями мовлення
Ні. Для дошкільників із ДЦП існує широка мережа спеціальних ДНЗ, де працюють логопеди, які проводять корекційну роботу з розвитку мовлення дитини. Отже, зарахування в садочок або групу йде з урахуванням первинного порушення.
Які порушення інтелектуального розвитку виникають при ДЦП?
Путівник для батьків дітей з особливими освітніми потребами Навчально-методичний посібнику книгах / За заг. ред. Колупаєвої А.А. – К, 2010. – 363 с.
© Канадсько-український проект «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні, 2010 / www.education-inclusive.com, www.ussf.kiev.ua
Дитячий церебральний параліч характеризується поєднанням тріади розладів: рухових, психічних і мовленнєвих, які супроводжуються
порушеннями зору, слуху і сенсомоторної чутливості. Слід зазначити, що не існує паралелізму між виразністю рухових та інтелектуальних порушень – наприклад, тяжкі рухові порушення можуть поєднуватися з легкою розумовою відсталістю, а незначні церебральні прояви з тяжким недорозвитком окремих психічних функцій. Інтелектуальні порушення у дітей із церебральними паралічами є одним з компонентів складного порушення, що охоплює порушення рухового, сенсорного, емоційно-вольового розвитку. При цьому спостерігається виражена недостатність пізнавальної діяльності, зокрема, абстрактного мислення та інших вищих психічних функцій. Інтелектуальні порушення різного ступеня спостерігається у 35-40% випадків ДЦП.
Як готувати дитину до навчання у школі
В дошкільному віці потрібно вчити дитину аналізувати, порівнювати предмети за кольором, формою, розміром, величиною. Звертати увагу дитинина характерні ознаки пір року, явищ природи, добових змін. Дитину слід навчати класифікувати та узагальнювати предмети побуту, овочі, фрукти, посуд тощо. Потрібно розвивати у дитини дрібну моторику, вміння утримувати олівець, пензлик, ручку. Для цього потрібно вчити дитину виготовляти вироби з паперу, пластиліну, з природних матеріалів, конструювати різні за формою вироби та ін.
Пам’ятайте! Завдання мають бути посильними для дитини і викликати задоволення від виконаної роботи. Стимулюйте успіхи дитини, хваліть за старанність та наполегливість.
ШКІЛЬНИЙ ПЕРІОД

Яку корекційно-реабілітаційну роботу слід проводити з дітьми
Корекційно-реабілітаційна робота всім ї з дитиною, хворою на ЦП, передбачає тривалу і послідовну допомогу в усуненні певних порушень рухових, інтелектуальних, мовленнєвих, поведінки, спілкування, психічних функцій тощо. Слід максимально врахувати специфіку соматичного, неврологічного та психічного стану дитини, її індивідуальні особливості, нахили, інтереси, здібності . Корекційна робота базується також на врахуванні структури первинних порушень, вторинно пов'язаних з ними відхилень, а також збережених функцій і компенсаторних можливостей учнів із ДЦП Після детального вивчення особливостей учнів, які мають комплексне порушення, визначення фахівцями рівнів їхнього психофізичного розвитку, корекційна методика має враховувати
– реалізацію індивідуального підходу до навчально-виховного Путівник для батьків дітей з особливими освітніми потребами Навчально-методичний посібнику книгах / За заг. ред. Колупаєвої А.А. – К, 2010. – 363 с.
© Канадсько-український проект «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні, 2010 / www.education-inclusive.com, www.ussf.kiev.ua
процесу з урахуванням причин, ступеня і характеру психофізичних порушень учня
– особистісно зорієнтований підхід до розвитку учня.
Корекційно-реабілітаційна робота охоплює конкретні напрями роботи, зорієнтовані на поліпшення психофізичного розвитку та психолого- педагогічну допомогу в якісному засвоєнні навчального матеріалу. Однак, засоби здійснення корекційного впливу варіюються залежно від виявлених показників психофізичного стану учня. До основних напрямів корекційної роботи з дітьми, хворими на ДЦП, всім ї, належать розвиток рухової сфери розвиток сенсорних функцій розширення та уточнення уявлень про навколишнє середовище розвиток пізнавальної діяльності корекція мовленнєвого розвитку

психокорекція емоційно-особистісного розвитку учня.
Вдосконалення рухової сфери передбачає розвиток загальної і дрібної моторики, поліпшення координації рухів. Корекція порушень рухової сфери має відбуватися комплексно, систематично, із залученням фахівців (лікар- невропатолог, інструктор ЛФК, реабілітолог, вчитель фізкультури. Саме вони допоможуть визначити зміст занять з корекції рухової сфери та поетапні кроки щодо поліпшення фізичного стану хворої дитини. Їхні рекомендації заносяться до індивідуальної корекційної програми кожного учня. Батьки разом з вчителем ознайомлюються з рекомендованими прийомами виконання завдань на спільних консультаціях, зокрема, щодо дотримання ортопедичного режиму, використання спеціального обладнання, виправлення неправильної постави учня тощо. Інструктор ЛФК демонструє спеціальний комплекс фізичних вправі завдань, за допомогою яких коригуються неправильне положення тіла та порушені рухові навички кожного учня. Корекція рухової сфери дитини із ДЦП вдома передбачає реалізацію ортопедичного режиму проведення корекційних вправу спеціально облаштованому спортивному куточку

підтримку рухової активності упродовж занять залучення батьків до спільного проведення комплексу фізичних вправ.
Ортопедичний режим під час занять забезпечує правильну посадку учня за партою, столом, враховуючи положення рук, ніг, спини, голови, тулуба. Для цього використовуються пристосування для фіксації на робочому місці кисті руки, ліктя, передпліччя, стопи, гомілки, стегна дитини. Для кожного учня підбираються оптимальні допоміжні засоби, які поліпшують функціональні вміння, необхідні для навчання та повсякденного життя. До них належать бандажі, корсети, фіксатори, спеціальні ортопедичні апарати для покращення пересування та утримання тіла і кінцівок у Путівник для батьків дітей з особливими освітніми потребами Навчально-методичний посібнику книгах / За заг. ред. Колупаєвої А.А. – К, 2010. – 363 с.
© Канадсько-український проект «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні, 2010 / www.education-inclusive.com, www.ussf.kiev.ua
правильному положенні. Для поліпшення функцій ніг, за рекомендаціями лікарів, використовуються ортези, тутори, ортопедичне взуття, устілки, супінатори. Із засобів пересування – палиці, милиці, ходунки
(передньоопорні, чотирьохопорні, двохколісні, чотирьохколісні), спеціальні візки. При облаштуванні індивідуального спортивного куточка слід дотримуватися рекомендацій лікаря, інструктора ЛФК, вчителя фізкультури з урахуванням ступеня та форми ДЦП. Бажано, щоб в ньому були спортивна драбина, велотренажер, килим для релаксації, м'ячі, іграшки тощо. Виконання корекційних вправ з дітьми проводяться під час фізкультпауз
(5 хв) після 20 хв уроку чи виконання домашнього завдання. Так знімається фізична напруженість та активізуються рухи учня. Вправи забезпечують розвиток координації рухів, рівноваги, корекцію тонусу м'язів рук та ніг, способів пересування, які учень не може опанувати самостійно. Рекомендовано виконання вправ під музичний супровід, адже ефективність ритмічної стимуляції доведено дослідженнями багатьох психологів. Індивідуальні корекційні вправи застосовуються для розвитку тих порушених рухових систем, які характерні для певної форми ДЦП. Наприклад, при спастичній диплегії (тетрапарезі) руки учня уражені менше, ніж ноги. Тонус м'язів кінцівок підвищений. За відсутності своєчасної допомоги розвиватимуться контрактури (стійке обмеження не лише активних, ай пасивних рухів суглобів. Тому потрібно стежити, щоб дитина не перебувала водному положенні більше 25 хвилин. Під час фізкультпаузи їй рекомендовано лягти на килим для релаксації, виконати вправи для рук та ніг, після чого продовжити навчання. При гіперкінетичній формі головною причиною рухових порушень є насильницькі невимушені рухи – гіперкінези, які поєднуються зі змінним м'язовим тонусом. Ці порушення дестабілізують, насамперед, поставу дитини. В неї відсутня правильна постава тулуба та кінцівок, рухи – розмашисті, зі значним порушенням координації. Тому рекомендовані лікарями вправи, які слід проводити під час фізкультурних хвилинок, передбачають активне розслаблення, вироблення плавності переключення з одного положення в інше, допомогу дорослого у складних випадках.
Розвиток дрібної моторики дітей потребує наступних видів роботи з нормалізації функцій дрібних м'язів рук масаж пальців обох рук

пальчикову гімнастику корекцію дрібних рухів під час роботи з природним матеріалом каштанами, жолудями, горіхами, насінням квасолі, гороху тощо

розвиток сили м'язів рук (з використанням еспандера, силоміра, розривання паперу, розминання пластиліну, глини тощо розвиток координації рухів (під час ігор з м'ячем, гімнастичною паличкою, стрічкою, обручем, геометричним матеріалом та ін); малювання пальцями цифр, букв, ліній використання конструкторів Путівник для батьків дітей з особливими освітніми потребами Навчально-методичний посібнику книгах / За заг. ред. Колупаєвої А.А. – К, 2010. – 363 с.
© Канадсько-український проект «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні, 2010 / www.education-inclusive.com, www.ussf.kiev.ua
нанизування намистинок; сортування монет, ґудзиків; роботу з мозаїкою, пірамідами. Усі вказані види корекційної роботи спрямовані на формування графомоторних навичок, підготовку руки до письма. Для зняття напруження при спастичній формі рекомендовано наступні індивідуальні вправи Погладимо кошеня, Листя опадає, Маляр,
„Пополощемо білизну, Курчата та ін.
При геміпарезах названі вправи чергуються з динамічними Кулак – долоня – ребро, Молоток, Піаніно, Пилка та ін. Для удосконалення зорово-моторної координації застосовуються зображення точок, ліній за зразком, використання прийомів обведення, копіювання, домальовування деталей, розфарбовування. Вказані вправи розвивального та корекційного характеру слід використовувати на підготовчих етапах до уроків математики, письма, читання. Зміст корекційної роботи визначається виявленням досягнень та труднощів конкретного учня у процесі опанування знань та умінь. Наприклад, у Сашка К. (спастична диплегія середнього ступеня), учня підготовчого класу, готовність руки до письма відповідає низькому рівню. Від надмірного напруженням язів кисті та пальців йому важко опанувати графічну навичку письма. Дитина утримує ручку в кулаці, сильно стискаючи її всіма пальцями. Йому важко виконати обведення, копіювання точок, ліній, елементів букв та цифр. Для подолання цих труднощів йому рекомендовано масаж для розслаблення пальців, пальчикову гімнастику, катання кульок, олівців, ручок обома руками, з одночасним ритмічним проговорюванням різноманітних віршиків. Продуктивним для такої дитини є виконання пальчикової гімнастики, яка сприяє розвитку координації та вправності пальців рук. З дитиною вдома також слід проводити вправи з природним матеріалом, пластиліном, глиною, піском.
Розвиток сенсорних функцій. Одним зважливих корекційних завдань є розвиток сенсорної діяльності учнів із ДЦП, яка цілеспрямовано формує вищі психічні функції – мислення, мовлення, пам'ять та ін. Тому корекційна робота з дитиною спрямована на вдосконалення стереогнозу, кінестетичного, слухового, зорового сприймання, розвиток просторових і часових уявлень. Удосконалення сенсорної діяльності стає основою для подальшого формування чуттєвого пізнання (вміння бачити, чути, відчувати на дотик тощо. Розкриємо детальніше сутність методики.
Розвиток зорового сприймання. Окрім лікувально-відновлювальної корекції, яка зумовлюється станом зору дитини, корекційна методика передбачає спеціальну роботу з поліпшення стану моторного апарату очей. Вона здійснюється під час виконання завдань на диференціацію предметів за зовнішніми ознаками кольором, формою, розміром, кількістю, якістю, просторовим взаєморозташуванням тощо. Учня навчають співвідносити Путівник для батьків дітей з особливими освітніми потребами Навчально-методичний посібнику книгах / За заг. ред. Колупаєвої А.А. – К, 2010. – 363 с.
© Канадсько-український проект «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні, 2010 / www.education-inclusive.com, www.ussf.kiev.ua
предмети (букви, цифри, фігури, природний матеріал) зі зразками-еталонами. Тому упродовж всього навчального процесу важливим завданням є формування в учнів еталонних уявлень проформи, розміри, колір предметів тощо. Для удосконалення зорового сприймання під час навчальної діяльності рекомендовано артотерапію, яка передбачає використання елементів малювання, ліплення, конструювання за зразком (методика В.Козявкіна). Завдання виконуються учнем за словесною інструкцією і спрямовані на розвиток просторових, часових, математичних уявлень, предметно-образного та предметно-дійового мислення. Оскільки у дітей із ДЦП часто порушено зорове сприймання, внаслідок обмеженого руху очей, порушень фіксації зору, зниження гостроти зору тощо, вдома слід з дитиною виконувати вправи на розвиток рухів очей засобами віднаходження поглядом предметів. З цією метою використовуються елементи ігор Лабіринт, Теніс, Поштова скринька, дошка Сегена, ігри з фішками та ін. За їхньою допомогою тренується не лише зорове сприймання, ай розвивається зорова увага та просторові уявлення.
Розвиток фонематичних процесів є важливою передумовою навчання учнів грамоти. Тому особливу увагу слід звернути на розвиток фонематичного сприймання, фонетичних уявлень, навичок слухового контролю. Під час розвитку фонематичного слуху учні тренуються спершу в розрізненні контрастних за звучанням слів (жук – риба, горіх – цукерка,
лимон – яблуко), потім менш контрастних (коза – береза, коса – колеса, бочка

качка) і, зрештою, тих, які відрізняються за звучанням однією фонемою
(
мишка – миска, кит – кіт, дід – лід) тощо. Здійснюється слухова диференціація дзвінких-глухих, твердих-м'яких, свистячих-шиплячих звуків. З цією метою використовуються завдання Підніми руку, якщо почуєш потрібний звук, Повтори склади, Покажи малюнок, предмет, іграшку, в назві яких чуєш потрібний звук та ін., а також наступні види завдань визначити звук на фоні слова визначити місце звука у слові (на початку, всередині, вкінці); визначити в слові послідовність звуків скласти слово із даних складів придумати слова на заданий звук та багато інших. Для розвитку слухових уявлень та довільної уваги застосовуються прослуховування коротких за обсягом пісень, казок, віршів, оповідань. При цьому використовуються музичні інструменти для відчуття ритму і довготи звуків, тембру, контрасту голосу. Ці засоби в системі коригуючих і розвивальних вправ спрямовані на фонетичний та фонематичний розвиток дітей із ДЦП.
Розвиток стереогнозу (сприймання предметів на дотик) відіграє важливе значення у розвитку пізнавальної діяльності учня. Особливо при тяжких формах ДЦП, ця функція значно порушена. Це зумовлює особливості предметно-практичної та маніпулятивної діяльності дітей, порушення тактильного сприймання. У процесі корекційної роботи рекомендовано види Путівник для батьків дітей з особливими освітніми потребами Навчально-методичний посібнику книгах / За заг. ред. Колупаєвої А.А. – К, 2010. – 363 с.
© Канадсько-український проект «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні, 2010 / www.education-inclusive.com, www.ussf.kiev.ua
роботи, які учні виконують із заплющеними очима спочатку кращою, а потім гіршою рукою визначення матеріалу, з якого виготовлений предмет (залізний, дерев'яний, скляний тощо розпізнавання форм предметів (круглий, овальний, прямокутний тощо визначення різноманітних геометричних тіл (їх величини, товщини тощо. Із методичних прийомів роботи найцікавішими дітям із ДЦП є дидактичні ігри Чарівний мішечок, Знайди предмет, які створюють пошукові ситуації, привертають та організовують їхню довільну увагу, збагачують практичний досвід. Ця діяльність навчає усвідомлювати, порівнювати об’єкти навколишнього середовища, збагачує і конкретизує уявлення про довкілля, розвиває здатність до узагальнень. У сенсорному розвитку дитини важливе місце займає корекція
просторових уявлень, зокрема, сприймання частин тіла та усвідомлення уявлень вгорі, внизу, зліва, справа, позаду, обабіч, попереду, між, біля та ін. Засвоєння цих просторових уявлень здійснюється шляхом різноманітних вправ з використанням словесних інструкцій піднімаємо руки вгору,
опускаємо руки вниз, повертаємо головою вправо-вліво-вгору-вниз. Розвиток уміння орієнтуватися на аркуші паперу охоплює такі завдання знайти і назвати предмети, які зображено в центрі, праворуч, ліворуч, вгорі, внизу малюнка на аркуші пояснити, де знаходяться зображені предмети. Поряд з цим відбувається запобігання характерному для дітей із ДЦП дзеркальному письму елементів букв, цифр, зображень предметів. Розвиток просторового аналізу і синтезу покращує опанування письма, читання, рахунку.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   15   16   17   18   19   20   21   22   ...   26


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал