З особливими потребами



Pdf просмотр
Сторінка18/26
Дата конвертації25.12.2016
Розмір5.01 Kb.
1   ...   14   15   16   17   18   19   20   21   ...   26
Чи можуть виникати емоційні порушення у процесі навчання дитини у
молодшій школі і які саме
Недостатня сформованість у дитини здатності до контролю за власною поведінкою та емоціями може призвести до порушень її психологічного самопочуття. Це може позначитися і на розвитку її особистості загалом невроз, агресія, негативізм. Відомо, що вступ до школи змінює життєдіяльність дитини з того, що вона хоче нате, що вона повинна робити. Саме така позиція може спровокувати у дитині появу гострих негативних переживань, таких як швидкі зміни настрою, невдоволення, імпульсивна поведінка та емоційний стрес. Такі негативні тенденції спричинюють неврози, психосоматичні захворювання (головні болі, болів животі, психопатоподібні стани імпульсивні напади агресії, негативізму, конфліктності) та ін. Саме тому, слід постійно спостерігати за загальним психоемоційним самопочуттям дитини. Своєчасне звернення за допомогою до фахівців допоможе уникнути таких емоційних порушень. У випадку ігнорування збоку дорослих негативними психоемоційними станами дитини можливе укріплення емоційних порушень і виникнення проблем агресивності, емоційної розгальмованості, тривожності, образливості, надмірної сором’язливості або повного занурення дитини в себе.
Гострі негативні випади або амбівалентні переживання
неузгоджені, суперечливі одна одній (позитивні та негативні) дії дитини
емоційного характеру, в основі яких лежать негативні імпульсивні емоції,
які вона відчуває і водночас спрямовує їх на оточуючих.
Незадоволення дитини собою або фрустрація – негативні емоційні
напруження дитини, які пов’язані з переживанням незадоволення тієї чи
іншої значущої для дитини потреби.
Імпульсивна або афективна поведінка – поведінка дитини в основі якої
Путівник для батьків дітей з особливими освітніми потребами Навчально-методичний посібнику книгах / За заг. ред. Колупаєвої А.А. – К, 2010. – 363 с.
© Канадсько-український проект «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні, 2010 / www.education-inclusive.com, www.ussf.kiev.ua

покладені імпульсивні, емоційні дії, у більшості випадків, негативного
характеру.
Емоційний стрес – психічний стан дитини, який виникає у відповідь на
різноманітні екстремальні впливи.
Як підготувати дитину до самостійного ведення домашнього
господарства? До самостійної життєдіяльності
Перш за все дитина повинна мати уявлення що означає бюджет родини та які головні складові його витрат (харчування, комунальні послуги, предмети побуту та ін.). Необхідно розповісти дитині про щомісячну платню за помешкання, електроенергію, воду, газ та ін. Систематично звертати увагу дитинина оплату комунальних послуг скільки грошей, де і як платити, згодом залучати до здійснення платні (за готовими розрахунками, старших дітей вчити знімати показники на лічильниках і робити підрахунки, заповнювати квитанції (за допомогою та під контролем батьків. Конче потрібно залучати дитину до здійснення різних покупок для харчування, для санітарно-гігієнічних потреб. Щодо розрахунків, то спочатку це буде пасивне споглядання, а згодом – самостійні розрахунки залежно від наявності математичних знань на умінь робити обчислення. Значної уваги потребує і навчання дитини готувати різні страви варити картоплю, різні супи та страви з круп, борошна, робити салати, використовувати напівфабрикати тощо. Привчити готувати сніданок, обід, вечерю (спочатку разом з дорослим, потім під керівництвом, а далі і самостійно на прохання батьків таза їх дорученням.
Досвід корекційно-виховної роботи переконує, що в разі копіткої
спільної діяльності школи та родини, дітей з порушеннями розумового
розвитку, в більшості випадків можна підготувати до самостійної
побутової діяльності. Батькам про це потрібно пам’ятати!
З якою побутовою технікою можна знайомити дитину? Коли починати?
Дитина дошкільного віку має можливість спостерігати, що одяг, білизну прасують електропраскою, дорослі користуються стаціонарними та мобільними телефонами, управляють телевізором, прибирають помешкання пилососом, для прання білизни користуються пральною машиною тощо. Під час навчання у школі, уже у молодших класах діти одержують інформацію про існування побутової техніки, а починаючи з 5 класу допоміжна школа) на уроках соціально-побутового орієнтування учнів ознайомлюють з побутовою технікою, вони вчаться управляти нею, дотримуватися правил безпеки. В цей же період, в родині, доцільно вчити дитину (спочатку під керівництвом та наглядом дорослих) користуватися предметами побутової техніки (згодом вони зможуть користуватися і самостійно. Слід зазначити, що батькам потрібно бути наполегливими, Путівник для батьків дітей з особливими освітніми потребами Навчально-методичний посібнику книгах / За заг. ред. Колупаєвої А.А. – К, 2010. – 363 с.
© Канадсько-український проект «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні, 2010 / www.education-inclusive.com, www.ussf.kiev.ua
виявити терпіння та доброзичливе ставлення до дитини у процесі її навчання користуватися побутовою технікою.

Зверніть увагу! Діти, які в домашніх умовах користуються
побутовою технікою, більш упевнено почуваються в середовищі
однокласників, однолітків, усвідомлюючи спроможність до самостійного
виконання важливих завдань побутового характеру.
З яких спеціальностей здійснюється трудова підготовка учнів у
допоміжній школі
Трудове навчання в допоміжній школі має професійне спрямування. Завдання трудової підготовки вирішується шляхом виховання в учнів загальної готовності до праці повідомленням системи техніко-технологічних знань, умінь та навичок з визначеної для них спеціальності. Трудове навчання здійснюється за різними видами професій. Види трудового навчання в кожній школі визначаються з урахуванням розумових і фізичних можливостей учнів, умовами виробничого оточення школи, перспективами подальшого використання випускниками одержаних професійних знань та умінь (у побуті, на державних та приватних підприємствах, у сільському господарстві. Традиційно трудове навчання в допоміжній школі здійснюється за такими видами професій швейна справа, столярна справа, слюсарна справа, взуттєва справа, малярна та будівельна справа, килимарство, лозоплетіння, квітникарство, овочівництво. На сьогодні в допоміжних школах спостерігається тенденція до впровадження різних робітничих професій, які є доступними для опанування школярами, мають попиту промисловому виробництві, сільському господарстві та у сфері обслуговування.

Які можливі перспективи після закінчення допоміжної школи
Діти з порушеннями розумового розвитку дуже різні. Є діти з більшими і меншими навчальними можливостями, а відтак – і можливостями щодо засвоєння навчального матеріалу з різних предметів та опанування трудових знань і вмінь. Як свідчить досвід роботи спеціальних шкіл, переважна більшість випускників, які успішно опановували спеціальність, можуть бути працевлаштовані. Зокрема, йдеться про працю на швейних підприємствах, на будівництві, на фабриках виготовлення та ремонту взуття, на деревообробних комбінатах, у парникових господарствах та ін. Частина з них може підвищити професійну підготовку у відповідних навчальних закладах
(
ПТУ, професійні ліцеї, курси підвищення кваліфікації. Деякі випускники за станом здоров'я одержують пенсію за інвалідністю і ними продовжує опікуватися сім'я. Вони можуть відвідувати реабілітаційні центри, які останнім часом створені в Україні для таких дітей і підлітків. Путівник для батьків дітей з особливими освітніми потребами Навчально-методичний посібнику книгах / За заг. ред. Колупаєвої А.А. – К, 2010. – 363 с.
© Канадсько-український проект «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні, 2010 / www.education-inclusive.com, www.ussf.kiev.ua
Зазначимо, що успішність соціально-побутової та трудової адаптації
дітей з порушенням розумового розвитку на виробництві та у сфері обслуговування значною мірою залежить від постійної турботи їхніх батьків, родин, від дружньої допомоги тих, хто працює поруч з ними.
Путівник для батьків дітей з особливими освітніми потребами Навчально-методичний посібнику книгах / За заг. ред. Колупаєвої А.А. – К, 2010. – 363 с.
© Канадсько-український проект «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні, 2010 / www.education-inclusive.com, www.ussf.kiev.ua

ПУТІВНИК ДЛЯ БАТЬКІВ ДІТЕЙ
З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ

Книга 6.
ДИТИНА ІЗ ЦЕРЕБРАЛЬНИМ ПАРАЛІЧЕМ










Путівник для батьків дітей з особливими освітніми потребами Навчально-методичний посібнику книгах / За заг. ред. Колупаєвої А.А. – К, 2010. – 363 с.
© Канадсько-український проект «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні, 2010 / www.education-inclusive.com, www.ussf.kiev.ua

ВСТУПНЕ СЛОВО

Очікування на народження довгожданої дитини… Всі батьки мріють про малюка, який принесе в дім радість та щастя. Однак, народження дитини з особливими потребами назавжди змінює життя батьків. У вашої дитини церебральний параліч, вона буде не такою як всі, вона буде інвалідом. Ці слова приголомшують батьків, руйнують всі їхні надії та плани. Ви перебуваєте у стресовому стані, проходите через депресію, пошуки винних зате, що сталося. Що може допомогти подолати стрес Насамперед, підтримка всієї родини, друзів, сусідів, лікарів, людей, які вас оточують. Життя продовжується. Воно стає іншим, але в ньому є місце для радощів, любові, щастя, успіхів. Завдяки терпінню, вірі та любові дитина зробить життя повноцінним та змістовним. Не впадайте у відчай, ви не самотні. В нашій країні, та і загалом у світі узагальнено досвід лікування, навчання та виховання дітей з церебральним паралічем.
Дитячий церебральний параліч (ДЦП) є одним із найпоширеніших неврологічних діагнозів. За останнє десятиріччя в медичній та психолого- педагогічній науці розроблено різні методи і системи лікування та психолого-педагогічної допомоги дитині з церебральним паралічем, які дають позитивні результати в подоланні цієї важкої недуги, реабілітації хворих. Для цього необхідно якомога раніше почати не тільки лікування, ай корекційну допомогу, об’єднавши зусилля батьків та команди фахівців. Від того, наскільки вчасною буде надана корекційна допомога, залежить подальша доля дитини. Не втратити дорогоцінного часу допоможуть знання, які батьки отримають у формі відповідей на запитання. Це найактуальніші проблеми, з якими вони, зазвичай, звертаються до фахівців.
Отже, ми

розповімо про допомогу дитині з ЦП (церебральним паралічем) у різні періоди розвитку відповімо на найпоширеніші запитання батьків розкажемо прорізні методики корекції та навчання дітей з ДЦП.

МАЛЮК НАРОДИВСЯ

Що таке дитячий церебральний параліч (ДЦП)?
Термін дитячий церебральний параліч об'єднує групу станів, при яких порушуються рухи і здатність контролювати положення тіла у просторі. Дитина із церебральним паралічем не може керувати своїми рухами так само, як інші діти, вона не може навчитися самостійно сидіти, стояти, говорити і Путівник для батьків дітей з особливими освітніми потребами Навчально-методичний посібнику книгах / За заг. ред. Колупаєвої А.А. – К, 2010. – 363 с.
© Канадсько-український проект «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні, 2010 / www.education-inclusive.com, www.ussf.kiev.ua
ходити. Її рухи і хода завжди будуть відрізнятися від рухів і ходи інших дітей. Різноманітні рухові порушення можуть виявлятися у вигляді парезів обмеження рухових функцій і м’язової сили, гіперкінезів (надмірних мимовільних рухів, порушень координації рухів. Іноді таким дітям взагалі буває важко перебувати в будь-якому положенні через постійні рухи, які вони не можуть зупинити. Церебральний параліч часто супроводжується різноманітними порушеннями мовлення, психіки, зору, слуху, інколи – епілептичними нападами. Це захворювання не прогресуюче, однак, залишається стійкою причиною тяжкого фізичного стану дитини.
За останні роки ДЦП став одним з найпоширеніших захворювань
нервової системи в дитячому віці в усіх країнах світу. Це захворювання
тяжко інвалідизує дитину, вражаючи не лише опорно-рухову систему,
а й зумовлює порушення мовлення (80%), інтелекту (50%), зору (20%),
слуху (15%).
Поширеність ДЦП у різних країнах світу становить від 1,5 до 2,5 випадків на одну тисячу дитячого населення. У Швеції – 2,3 дитини, в Данії –
3,0; в Україні – 2,5 випадки на 1000 дитячого населення.

Чому виникає церебральний параліч
Церебральний параліч виникає внаслідок ураження тих відділів центральної нервової системи, які контролюють роботу м’язів, відповідають за рівновагу і довільність рухів. Це ураження може виникати до народження, під час пологів, або в перші тижні життя дитини. Виникнення церебрального паралічу може бути пов’язано з різними чинниками, що спричинюють ураження мозку плоду
- захворювання матерів період вагітності (ендокринні, серцево-судинні, інфекційні, хронічні запальні захворювання та ін.);
- механічні травми матері під час вагітності
- асфіксії (задуха, черепно-мозкові травми дитини. У новонародженої дитини ДЦП може виникнути як наслідок менінгіту, енцефаліту, травм голови. При церебральному паралічі ураження в центральній нервовій системі не прогресує і не розвивається так, як це буває при деяких інших захворюваннях, наприклад, спадкових. Але в міру розвитку в дитини можуть змінюватися прояви цього ушкодження.

Які є форми церебрального паралічу
Залежно від причини виникнення та локалізації основних порушень мозку формуються різні клінічні форми. Згідно з класифікацією, запропонованої К.О.Cеменовою (1978 р, виділяють 5 основних форм ДЦП:

спастична диплегія

спастична геміплегія Путівник для батьків дітей з особливими освітніми потребами Навчально-методичний посібнику книгах / За заг. ред. Колупаєвої А.А. – К, 2010. – 363 с.
© Канадсько-український проект «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні, 2010 / www.education-inclusive.com, www.ussf.kiev.ua
подвійна геміплегія

гіперкінетична форма

атонічно-астатична форма Найбільш поширеною формою ДЦП є спастична диплегія двосторонній параліч однойменних частин тіла. Це так звана хвороба
Літтля», спричинена переважно передчасними пологами. У дітей зі спастичною диплегією спостерігається тетрапарез (ураження всіх кінцівок, при якому значно більше уражені ноги, ніж руки. Тонус м’язів кінцівок підвищений. З часом можуть виникнути контрактури – стійкі обмеження активних і пасивних рухів у суглобах. Інтелекту більшості дітей збережений, хоча у 15-20% дітей цієї групи визначається легка розумова відсталість, у 30-40% – затримка психічного розвитку, у 60-70% – виявляється дизартрія (порушення звуковимови внаслідок паралічу артикуляційних м’язів). Це перспективні у плані розвитку діти, які переважно навчаються в школах за загальноосвітньою програмою, можуть поступати у вищі навчальні заклади та опанувати різноманітні професії.
Спастична геміплегія характеризується сторонністю процесу ураженням м’язів однієї половини тіла. Виділяють правосторонній і лівосторонній геміпарези. При цій формі спостерігається значне ураження руки і меншою мірою – ноги. Мовлення та інтелект зазвичай збережені. Може мати місце дизартрія. У таких малюків частіше, ніжу дітей з іншими формами, порушується оптико-просторовий гнозис, і виявляються складні порушення емоційно-вольової сфери. Часто спостерігаються епілептичні напади.
Подвійна геміплегія є найтяжчою формою ДЦП, оскільки має місце тетраплегія (ураження рук і ніг, рухові можливості практично відсутні. Руки уражені більше, ніж ноги. Цим хворим недоступні навіть елементи самообслуговування. У більшості випадків виявляється розумова відсталість тяжкого і глибокого ступеня, у 70-80% – судомні напади. Ця форма прогностично найменш сприятлива.
Гіперкінетична
форма характеризується невимушеними насильницькими рухами на зразок хореатетоза, хореїчного гіперкінеза, подвійного атетоза та ін. Гіперкінези з’являються з 6-12 місяців. Вони посилюються при спробі цілеспрямованих рухів та психоемоційному напруженні дитини. Мовлення у таких дітей дизартричне, але інтелект, здебільшого, високий і вчаться вони за програмою масової школи. Виникають труднощі, пов’язані з письмовою діяльністю.
Атонічно-астатична форма характеризується гіпотонією м’язів тулуба і кінцівок за наявності високих сухожильних рефлексів, атаксії порушення координації) та інших проявах мозочкової недостатності. У дітей, з переважним ураженням лобних долей, у 75-80% має місце затримка психічного розвитку або розумова відсталість. При переважному ураженні Путівник для батьків дітей з особливими освітніми потребами Навчально-методичний посібнику книгах / За заг. ред. Колупаєвої А.А. – К, 2010. – 363 с.
© Канадсько-український проект «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні, 2010 / www.education-inclusive.com, www.ussf.kiev.ua
мозочка, за тієї ж рухової симптоматики, інтелект збережений, діти вчаться за програмою масової школи. Мовлення уповільнене, скандоване.
Коли і як ставиться діагноз церебральний параліч
Якщо малюк народився набагато раніше визначеного терміну або після народження був у важкому стані, то лікар відділення реанімації чи відділення патології новонароджених може попередити про можливі проблеми в розвитку. Лікарі можуть попередити тільки про ризик розвитку порушень, але як проходитиме розвиток дитини – покаже час. Лікар може припустити, що у дитини церебральний параліч, тільки виключивши всі інші причини, за якими у немовляти можуть виникати порушення рухів. Іноді для цього необхідні аналізи крові, комп'ютерна або магнітно-резонансна томографія, щоб досліджувати мозок, консультації інших фахівців, наприклад, окуліста або генетика. Оскільки центральна нервова система в ранньому віці ще тільки формується, то симптоми церебрального паралічу з'являються поступово, в міру розвитку дитини. Наприклад, спастичність зазвичай зростає в перші кілька місяців життя, порушення постави при сидінні буде помітно тільки тоді, коли малюк зможе сидіти, хоча б з підтримкою, а гіперкінези з'являються після 6 місяців, а іноді й пізніше. Слід зазначити, що малюкові необхідна ефективна програма допомоги, яка сприятиме його розвитку в усіх сферах, причому, чим раніше вона розпочнеться, тим краще. У деяких країнах фахівці вважають за краще не ставити діагноз церебральний параліч в перші 1,5-2 роки життя маляти, але на допомозі дитині це ніяк не позначається. В Україні, здебільшого, лікарі схильні досить рано говорити про загрозу церебрального паралічу, проте, точний діагноз ставлять зазвичай у віці від 6 місяців до 1 року.
Малюк рухається не так, як інші діти …
Це може свідчити про наявність рухових розладів, однак, фахівець не може одразу сказати, що у дитини церебральний паралічі, тим більше, не може точно визначити форму і тяжкість порушень.
Якщо ви вважаєте, що ваш малюк відстає у розвитку, рухається не так, як інші діти, неактивний, або, навпаки, занадто неспокійний, краще порадитися з лікарем або записатися на прийом в районний Центр раннього втручання (абілітації) при дитячій поліклініці чи в Інститут раннього втручання.
Увага! Якщо ваші занепокоєння стосуються порушень поведінки та
життєвого ритму, реакційна слухові на зорові подразники, порушень
моторики, емоційних особливостей і появи інших порушень, слід негайно
звернутися за консультацією до лікарів з метою раннього виявлення та
корекції порушень.
Корекція – це виправлення недоліків психічного та фізичного розвитку дитини. Путівник для батьків дітей з особливими освітніми потребами Навчально-методичний посібнику книгах / За заг. ред. Колупаєвої А.А. – К, 2010. – 363 с.
© Канадсько-український проект «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні, 2010 / www.education-inclusive.com, www.ussf.kiev.ua

Які супутні порушення виникають при ДЦП?
У дітей із церебральним паралічем можуть спостерігатися порушення
зору, слуху. У них порушений контроль за рухами очей, тому у половини з них спостерігається косоокість. Іноді у таких дітей діагностують зниження слуху. Зір і слух дуже важливі для розвитку, тому, якщо у вашого малюка церебральний параліч, йому обов'язково потрібно перевірити слух і зір. Досить часто у дітей із церебральним паралічем трапляються судоми. У цьому випадку дитині необхідно правильно підібрати спеціальні протиепілептичні ліки. Зробити це може тільки лікар після спеціального обстеження. У більшості дітей із церебральним паралічем є порушення мовлення. Рухові порушення дитини позначаються на роботі дихального апарата, на голосоутворенні, артикуляції, міміці та жестах, якими вона намагається користуватися для спілкування з близькими. Наприклад, дитині зі спастичною диплегією може бути важко вимовляти звуки, її вокалізація тиха, міміка збіднена, вона мало користується жестами, оскільки їй важко рухатися. При гіперкінетичним формах церебрального паралічу дитина постійно знаходиться в русі, змінює гримаси обличчя, багато рухає руками, часто видає звуки. У таких випадках дітей важко зрозуміти, вони намагаються спілкуватися з нами незвично – не так, як інші діти. Для розвитку дитини дуже важливо навчитися розуміти її сигнали, потрібно уважно спостерігати за поведінкою малюка, щоб зрозуміти, коли він хоче продовжувати якусь дію або гру, а коли протестує.
Рух, гримаса задоволення або незадоволення, плач, особливий звук – все
це може бути початком діалогу малюка з вами, початком розвитку його
здібностей спілкуватися з оточуючими.
Чи буде дитина розумною
Це одне зважливих питань, яке завжди непокоїть батьків. На жаль, приблизно у половини дітей із церебральним паралічем порушений інтелектуальний розвиток та знижена здатність до навчання. Однак, точний прогноз виникнення порушень у когнітивному (інтелектуальному, або розумовому) розвитку вкрай складний, а в ранньому віці практично неможливий. Дуже важливо пам'ятати проте, що будь-яка дитина розвивається, активно взаємодіє з навколишнім світом. Дитина зі звичайним розвитком робить це природним шляхом, і нерідко навіть батьки не помічають, де і коли вона встигла чогось навчитися.
Якщо ж у малюка церебральний параліч, то для успішного розвитку,
особливо у ранньому віці, йому потрібна ваша допомога.

Налагодьте емоційний контакт з дитиною. Розмовляйте з малюком спокійним голосом. Грайтеся з малюком, підбираючи яскраві іграшки за віком. Путівник для батьків дітей з особливими освітніми потребами Навчально-методичний посібнику книгах / За заг. ред. Колупаєвої А.А. – К, 2010. – 363 с.
© Канадсько-український проект «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні, 2010 / www.education-inclusive.com, www.ussf.kiev.ua
Дотримуйтесь чіткого розпорядку дня. Спілкуйтеся з дитиною, співайте колискові, усміхайтесь до неї. Створіть для дитини предметно-розвивальне середовище (килимок з іграшками, де дитина може повзати, гратися, розвивати моторику тощо. Виконуйте з нею лікувальну гімнастику, різні види масажу після рекомендацій та інструктажу фахівців. Гуляйте з дитиною на свіжому повітрі, активізуючи мовленнєве спілкування та спрямовуйте увагу дитинина сприймання навколишнього світу. Не допускайте, щоб такий важливий етап розвитку (від народження до 1 року) звівся до просиджування або пролежування дитини у ліжечку або на дивані, перебираючи брязкальцями. Це обмежить її розвиток в усіх сферах


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   14   15   16   17   18   19   20   21   ...   26


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал