З особливими потребами



Pdf просмотр
Сторінка10/26
Дата конвертації25.12.2016
Розмір5.01 Kb.
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   26
Першочергове завдання батьків дитини з порушенням слуху –
навчити малюка наслідувати дії дорослого, усвідомлювати свої дії,
гратися, дотримуючись правил гри.
Коли дитина починає відвідувати дитячий садок, батькам варто вже з перших днів налагодити тісний зв’язок із сурдопедагогами і вихователями, оскільки тільки спільна робота сім′ї та педагогів може забезпечити повноцінний розвиток кожної дитини. Починається така робота з того, що батьки підтримують вдома той режим, який установлено в дитячому садку. Нехтування цим може призвести до таких негативних проявів у поведінці дитини, про які розповіла нам мама
Катрусі П.
У суботу та неділю, коли Катруся бувала вдома, вона часто
дратувалася, вередувала, не хотіла самостійно вдягатися, їсти тощо.
З

ясувалося, що причина такої поведінки дівчинки – зміна розпорядку дня, до
якого звикла Катя в дитячому садку. Батьки пізно ввечері вкладали донечку
спати, не завжди забезпечували дитині денний відпочинок.
Бажано, щоб вдома у малюка був власний ігровий куточок, в якому знаходяться іграшки, фарби, альбом для малювання тощо. Влаштовуючи такий куточок, батьки мають пам’ятати, що справа не в кількості іграшок, а в правильному їх доборі.
У Віті Г. вдома дуже багато різних іграшок, але хлопчик ними не
грається, тільки розкидає по всій квартирі та постійно ламає. Коли мама чи
тато заходять із сином до крамниці, він вимагає, щоб йому купували нові
іграшки, і батьки, аби догодити дитині, виконують забаганки. Вдома ж
хлопчик грається новою іграшкою годину-другу, а потім відкидає її геть і
більше ніколи нею не цікавиться.
Щоб інтерес до іграшки не втрачався, а навпаки, зростав, малюка треба навчити виконувати з нею багато різних дій, підказувати йому сюжети нових ігор. Отже, замість великої кількості різноманітних іграшок, досить придбати дві-три звичайні ляльки та різні речі, потрібні для ведення лялькового господарства (лялькові меблі, посуд тощо, дитячий конструктор, кілька машинок різного кольору. Проте, помилково вважати, що за наявності іграшок дитина сама навчиться самостійно гратися.
Допомогти своїй дитині навчитися гратися мають батьки.
Підсумовуючи, перерахуємо ті кроки, які необхідно зробити батькам дошкільника з порушенням слуху, щоб допомогти дитині розвиватися
Крок 1. У перші місяці життя перевірити слух дитини.
Крок 2. Забезпечити раннє слухопротезування дитинина обидва
вушка.
Крок 3. Обрати навчальний заклад, в якому перебуватиме дитина та
Путівник для батьків дітей з особливими освітніми потребами Навчально-методичний посібнику книгах / За заг. ред. Колупаєвої А.А. – К, 2010. – 363 с.
© Канадсько-український проект «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні, 2010 / www.education-inclusive.com, www.ussf.kiev.ua

надаватиметься спеціальна педагогічна допомога.
Крок 4. Організувати навчальне середовище вдома постійно
розмовляти з дитиною, все називати, коментувати і
пояснювати та проводити заняття з розвитку мовлення і
формування вимови.
Далі ми пропонуємо батькам систему завдань з розвитку мовлення, мислення дитини, ознайомлення з навколишнім світом, які можна використати у роботі з малюком з порушенням слуху вдома.
РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ

Розвиваємо слух.
Розвиток слухового сприймання відбувається за такими напрямами Визначати є звук чи немає. Визначати звідки чується звук (напрямок звучання. Визначати кількість звучань. Розрізняти гучне й тихе звучання. Розрізняти різні немовленнєві звучання оточуючого світу. Сприймати та розрізняти на слух та на слухо-зоровій основі мовленнєві звуки, склади, слова, словосполучення і короткі речення. Розвивати слух дитини варто у процесі гри, застосовуючи різні варіанти вправ. Кожне завдання, в якому використовуються немовленнєві звуки, потрібно розпочинати з показу дитині предметів, що звучать, та демонстрації того, як звучить предмет. Наприклад показати барабан, потім постукати паличками по барабану та дати постукати дитині. Завдання варто урізноманітнювати використанням нових для дитини предметів та способами виконання завдань (із зав’язаними очима, за спиною дитини, із заплющеними очима, очима, закритими долоньками. Мовленнєвий матеріал (звуки, склади, слова, словосполучення, речення, який дається дитині для сприймання та розрізнення, має бути знайомий дитині. Це ті звуки, які вже вчили з дитиною, слова, які використовуються у повсякденному житті, вивчалися на заняттях, значення яких зрозуміле їй. Виконання завдань зі сприймання та розрізнення мовленнєвих звуків має специфіку, порівняно з роботою з не мовленнєвим матеріалом. Під час роботи з розвитку слуху з використанням звуків, складів, слів, словосполучень, речень варто віддавати перевагу одночасному слуховому і зоровому сприйманню. Тому вправи зі сприймання, впізнавання та розрізнення мовленнєвих звучань радимо виконувати так, щоб дитина не заплющувала очі. Потрібно звертати увагу дитинина обличчя дорослого, показати як під час промовляння рухаються губи, яке положення займає язик, вказати на відстань між зубами тощо. Промовляти потрібно чітко, голосом нормальної сили, без надто демонстративної артикуляції та голосного Путівник для батьків дітей з особливими освітніми потребами Навчально-методичний посібнику книгах / За заг. ред. Колупаєвої А.А. – К, 2010. – 363 с.
© Канадсько-український проект «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні, 2010 / www.education-inclusive.com, www.ussf.kiev.ua
промовляння. Одночасне сприймання на слух таз допомогою зору допоможе дитині зорієнтуватися у мовленні, навчитися використовувати для сприймання мовлення одночасно і слух, і зір. Важливо правильно підібрати відстань, з якої дитина сприйматиме звучання. Оскільки діти дуже різняться за станом слуху, універсальних рекомендацій щодо відстані від джерела звуку до дитинине може бути. Робочу відстань потрібно встановити практично. Дорослий спочатку знаходиться на мінімальній відстані від дитини, потім відходить далі, ще далі. Відстань, з якої дитина сприймає звуки, поступово від заняття до заняття збільшується. Необхідно враховувати, що відстань до джерела звучання за спиною дитини має бути меншою, ніж спереду від дитини. Пропонуємо зразки вправ для роботи з кожного напряму.
1.
Дорослий знаходиться за спиною у дитини. У дитини в руці
прапорець. Дорослий подає сигнал (дує у дудку, стукає у барабан, дзвенить
дзвіночком, стукає ложкою по каструлі тощо, а дитина, почувши його,
піднімає вгору прапорець.
Щоб урізноманітнити заняття, варто пропонувати дитині реагувати на звук плесканням у долоньки, тупанням ніжкою, підняттям кольорової картки, будь-яким рухом або голосовим сигналом, словами є або немає, чую або не чую.
2.

Дитина стоїть у центрі кімнати із зав’язаними (заплющеними)
очима. Спереду, ззаду, праворуч і ліворуч – задіяні у грі члени родини.
Учасники гри по черзі подають звукові сигнали (з допомогою музичних
іграшок, будь-яких предметів, голосу, а дитина ручкою вказує звідки чує
звук. Якщо у занятті бере участь тільки один дорослий, він може
змінювати своє розташування. У такому випадку необхідно стежити, щоб
переміщення було тихим і обережним, оскільки дитина може сприйняти
вібрацію через підлогу.
3.
Дорослий стукає у барабан (дує у дудку, дає сигнал дзвіночком,
промовляє голосний звук тощо) один або багато разів. Потім, коли дитина
навчиться рахувати, сигналів дають два, три і т. д. Звуки можна подавати
за спиною дитини таз різних боків від неї (якщо заплющені очі. Спочатку
вчать визначати один чи багато разів подавався сигнал, а потім, коли
дитина навчиться рахувати, скільки сигналів прозвучало.
На запитання Скільки дитина може відповідати, піднімаючи зображення однієї або багатьох фігурок, таблички з написами один або багато (пізніше – із цифрами, плескаючи у долоньки, тупаючи ніжкою один або багато разів (а пізніше – стільки разів, скільки було звучань, словами один або багато (пізніше один, два і т. д.
4.
Спочатку дитині демонструють гучне і тихе звучання. Дитина
спостерігає затим, як сигнал подається. Потім поза полем зору дитини
сигнал дають знову сильний та слабкий почергово (наприклад сильно та
слабко дують у дудку, сильно та слабко вдаряють у бубон, вмикають тиху і
гучну музику, тихо і голосно промовляють окремі голосні звуки, склади,
Путівник для батьків дітей з особливими освітніми потребами Навчально-методичний посібнику книгах / За заг. ред. Колупаєвої А.А. – К, 2010. – 363 с.
© Канадсько-український проект «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні, 2010 / www.education-inclusive.com, www.ussf.kiev.ua

слова). Гучність звучання добирається залежно від можливості дитини
сприйняти сигнал. На запитання Тихо чи гучно дитина може відповідати словами, піднімати вгору руку (гучно) або опускати вниз (тихо, показувати картку одного з двох кольорів (наприклад червона картка означає тихо, а синя – гучно) або використовувати інші знаки.
5.

Дитина знаходиться у центрі кімнати, її оточують стільцями, на
яких розкладені барабан, бубон, дудочка, свисток, дзвіночок. Малюк
заплющує очі, а дорослий стукає у барабан (грає на дудці, дзвенить
дзвіночком тощо. Дитина відкриває очі, вказує на той інструмент, який
звучав або/та називає його. Доцільно варіювати різні звучання.
Спочатку для розрізнення добирають 3 звучання, потім – більше. Потрібно урізноманітнювати звуки, які сприйматиме дитина, використовувати якомога більше джерел звуків. Це можуть бути музичні іграшки та іграшки, що звучать, справжні музичні інструменти, будь-які предмети побуту, які можуть звучати при постукуванні, голоси людей, голоси тварину запису тощо. Всі звуки, які використовуються для заняття мають бути знайомими дитині. Їх потрібно продемонструвати і переконатися, що дитина знає їх і розуміє хто абощо може бути їх джерелом. Можна залучити всіх членів родини та дітей, з якими малюк товаришує. Учасники розташовуються поза полем зору дитини. Вони по черзі називають
ім’я малюка (добре знайоме слово, словосполучення або коротке речення, а дитина вгадує чий голос почула, показує та називає того, хто говорив. Для розвитку слуху на немовленнєві сигнали варто виконувати вправи на
- розрізнення на слух висоти звучання
- розрізнення на слух кількості звучань
- розрізнення музичних ритмів
- розрізнення голосів тварин та птахів
- визначення напрямку звучання
- визначення початку та кінця звучання
- розрізнення джерел звучання
- розрізнення злитих та переривчастих звучань
- визначення темпу звучання
- визначення сили звучання. Робота з мовленнєвим матеріалом – найбільший за обсягом та складний розділ роботи з розвитку слухового сприймання. Вона триває упродовж всього дошкільного періоду, а потім продовжується і у школі. Роботу у цьому напрямі узгоджують та поєднують з роботою з розвитку
мовлення та формування правильної вимови. Для слухо-зорового сприймання дитині пропонують той матеріал, який вже вивчався і використовується у повсякденному спілкуванні. Путівник для батьків дітей з особливими освітніми потребами Навчально-методичний посібнику книгах / За заг. ред. Колупаєвої А.А. – К, 2010. – 363 с.
© Канадсько-український проект «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні, 2010 / www.education-inclusive.com, www.ussf.kiev.ua
Використовується такий матеріал звуки, склади, беззмістовні ритмічні моделі з дотриманням умовної структури та наголосу (та, тата, та-та-та); слова словосполучення речення прості короткі тексти. Для розвитку слухового сприймання на мовленнєвому матеріалі необхідно проводити вправи на
- впізнавання та розрізнення голосів
- визначення та розрізнення інтонацій
- визначення слухо-зоро-вібраційно кількості вимовлених звуків, складів, слів
- визначення місця знаходження співрозмовника на слух
- розрізнення сили, висоти промовляння окремих звуків, складів, слів
- розрізнення на слухо-зоровій основі складів та слів
- визначення темпу промовляння.
Щоб допомогти дитині користуватися залишками слуху потрібно
1.

Привчити до постійного носіння слухових апаратів.
2.

Вчити використовувати залишки слуху під час повсякденного
спілкування.
3.

Розвивати слух на спеціальних заняттях.
Вчимо читати.
Дітей з порушеннями слуху рано починають вчити читати. Ускладнене слухове сприймання сказаних слів замінюється зоровим сприйманням написаних слів. Навчання читання відбувається за спеціальною методикою. Починають зі сприймання цілими словами. Такий спосіб називається глобальним
читанням. Для цього потрібно виготовити таблички з написами. На окремих паперових табличках записують назви іграшок, всіх предметів побуту, меблів, частин приміщення, страв, продуктів тощо – всього, з чим стикається дитина у повсякденному житті. Таблички розташовують на предметах (або поруч) і залишають для того, щоб дитина краще їх запам’ятовувала та до них можна було завжди звернутися, коли виникне необхідність. Під час заняття дитина добирає такі таблички до іграшок, малюнків із зображенням різних предметів, дій, ознак. У такий спосіб дитина усвідомлює, що все має назви – слова, що вони різняться за довжиною та складом. Спершу дитина запам’ятовує і розрізняє таблички в цілому, глобально. З часом починає вирізняти складові написаного слова – букви, усвідомлює, що у різних словах є однакові букви. Від глобального читання переходять до традиційного, аналітичного досить швидко. Ті частини слова, які важко сприйняти через слух, добре сприймаються у надрукованому вигляді. Таким чином читання певною мірою замінює ускладнене сприймання на слух. Путівник для батьків дітей з особливими освітніми потребами Навчально-методичний посібнику книгах / За заг. ред. Колупаєвої А.А. – К, 2010. – 363 с.
© Канадсько-український проект «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні, 2010 / www.education-inclusive.com, www.ussf.kiev.ua
Коли дитина вчить букви, таблички також суттєво допомагають. Рекомендуємо знаходити букви, які вивчаються, у табличках, з’ясовувати у яких словах вони є, у яких на початку слова, а у яких в кінці, усередині. Таблички не втрачають своєї навчальної цінності і тоді, коли дитина вже навчилася читати. Тепер вони допомагають запам’ятовувати слова. Корисна робота з розрізною азбукою
- знаходження букв з розрізної азбуки
- складання складів із букв розрізної азбуки
- складання слів із букв розрізної азбуки.
Дітей з порушеннями слуху навчають
1. Глобального читання.
2. Аналітичного читання.

Вчимо правильно вимовляти.
Дошкільник з порушеннями слуху, зазвичай, не вимовляє багатьох звуків української мови, які у її віці вимовляють інші діти, а деякі звуки говорить спотворено або замінює іншими. Це робить незрозумілим мовлення дитини для інших. Саме тому одним з найважливіших напрямів роботи з дитиною є формування правильної вимови звуків. На перших етапах така робота полягає у підготовці до навчання правильної вимови. Перш ніж почнеться безпосередньо постановка звуків, потрібно попрацювати над диханням, голосом, потренувати мовленнєвий апарат.
Дихання. Говоріння, як відомо, відбувається за допомоги тривалого, економного видихання повітря із легенів. У дітей з порушеннями слуху таке видихання потрібно тренувати. Це можна робити в ігровій формі задувати ватний «м’яч» у виготовлені з картону ворота, дмухати напір їнку (метелика, сніжинку, підвішену до нитки, задувати вогник свічки, пускати мильні кульки, надувати гумові повітряні кульки, здувати шматочки паперу, ватні або пластмасові кульки зі столу через трубочку, виготовлену з паперу, протяжно, довго проспівувати голосні звуки, імітуючи політ літака у, здивування (оплач немовляти (і, переляк а) та ін., промовляти низку однотипних складів на одному видиху, поступово збільшуючи кількість складів, імітуючи гру на барабані (тататата…), співи
(лалала…), ходу (туптуптуп…) тощо.

Голос.
Путівник для батьків дітей з особливими освітніми потребами Навчально-методичний посібнику книгах / За заг. ред. Колупаєвої А.А. – К, 2010. – 363 с.
© Канадсько-український проект «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні, 2010 / www.education-inclusive.com, www.ussf.kiev.ua
У дітей з порушеннями слуху часто спостерігається неправильне голосове оформлення мовлення тихий, слабкий голос, різкий та крикливий, надто високий – фальцетний, або низький – гугнявий. Виправляють порушення голосу спеціалісти. Батьки можуть допомогти у закріпленні правильного голосоутворення. Тренуванню голосу нормальної сили, висоти і тембру сприяють такі вправи протяжне тривале
„проспівування” голосних звуків, яке супроводжується рухами рук (фонетична ритміка. Наприклад під час вимови а_ дитина розводить ручки у сторони під час вимови о_ – піднімає руки вгору над головою і зводить кисті до утворення кола вимовляючи у_ – витягує руки вперед, е_ – підводить руки вгору та опускає кисті на плечі, и_ –
руки з розкритими долонями піднімає вгору, і_ – вказівний пальчик піднятий, решта пальців зімкнуті у кулачок, гвинтовий рух рук вгору вимовляння низки складів, яке супроводжується рухами

„проспівування” голосних звуків з поступовим підсиленням гучності та поступовим зменшенням гучності промовляння гучне вигукування ой! ох ух!; промовляння слів пошепки сприймання рукою вібрацій гортані під час вимови голосних та дзвінких приголосних звуків (покласти одну ручку дитинина її шию у місці голосових складок, а другу – нашию дорослого, аби порівнювати вібраційні відчуття сприймання рукою вібрацій грудної клітини під час промовляння звуків, складів, слів, словосполучень та речень (покласти одну ручку дитинина її грудну клітину, а другу – нагрудну клітину дорослого, щоб порівнювати вібраційні відчуття контроль відсутності вібрації крил носу під час протяжного вимовляння голосних звуків (покласти вказівний пальчик однієї ручки дитинина крило носа дитини, а друге – накрило носа дорослого, аби контролювати щоб не виникали вібраційні відчуття.

Мовленнєвий апарат.
Щоб навчити дитину вимовляти правильно, уточнити або виправити вимову, необхідно навчити малюка наслідувати рухи мовленнєвих органів, навчити дитину добре володіти органами артикуляції, розвинутим язи мовленнєвого апарату. Для цього спочатку виконують вправи з наслідування різних рухів губ, язика, нижньої щелепи, тобто органів артикуляції, рухи які можна побачити. Такі вправи виконують перед великим дзеркалом, щоб дитина мала змогу спостерігати за рухами дорослого і своїми та порівнювати їх. Наведемо приклади таких вправ по черзі закривати та відкривати рот, Путівник для батьків дітей з особливими освітніми потребами Навчально-методичний посібнику книгах / За заг. ред. Колупаєвої А.А. – К, 2010. – 363 с.
© Канадсько-український проект «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні, 2010 / www.education-inclusive.com, www.ussf.kiev.ua
висунути, а потім сховати язик, витягнути губи вперед дудочкою, розтягнути губив усмішці, рухати язиком вгору-вниз, праворуч-ліворуч, робити язик широким, робити язик вузьким, торкатися язиком верхньої, а потім нижньої губи, водити язиком по верхнім та нижнім зубам, змінювати відстань між зубами, облизати верхню, а потім нижню губу, упирати кінчик язика у верхні та нижні різці, легко прикусити нижню, а потім верхню губу.
Звуки, склади, слова.
Коли дитина навчиться наслідувати дорослого, керувати власним голосом, правильно дихатиме, опанує основні рухи, можна переходити до роботи над вимовою конкретних звуків. Правильна постановка звуків неможлива без фахової підготовки Щоб не нашкодити, не намагайтеся
робити це самостійно Послідовність звуків, над вимовою яких
працюємо, визначає спеціаліст.
Натомість, закріпити правильну вимову звуків дуже важко без участі батьків. Щоб привчити дитину вимовляти звуки правильно, необхідно виконувати вправи на вимовляння звуку ізольовано, у різних складах, у словах, в яких звук знаходиться на початку, у кінців середині, по сусідству з різними голосними і приголосними, у словосполученнях, у реченнях, у чистомовках та коротких віршиках. Не менш важливо стежити за вимовою під час повсякденного спілкування, виправляти помилки. Зауважимо, що робота безпосередньо над вимовою починається лише тоді, коли дитина вже певною мірою навчилася висловлювати свої думки мовленням. Тобто, навчання будується не за принципом звук – слово – речення, а навпаки – речення – слово – звук. Спочатку потрібно, щоб дитина навчилася використовувати (хоч мінімально) мовлення як засіб спілкування, а потім починати цілеспрямовано формувати правильну звуковимову. До цього працюють над диханням, голосом, артикуляційними рухами.

Інтонації, темпі ритм. Путівник для батьків дітей з особливими освітніми потребами Навчально-методичний посібнику книгах / За заг. ред. Колупаєвої А.А. – К, 2010. – 363 с.
© Канадсько-український проект «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні, 2010 / www.education-inclusive.com, www.ussf.kiev.ua
Навіть глуха дитина, яка не може сприйняти і розрізнити окремі звуки та слова, зазвичай, в змозі почути інтонацію мовлення. Необхідно навчити прислуховуватися до інтонацій, розрізняти їх та розуміти. Важливо також навчити вираховувати кількість складів у слові та вирізняти наголошений склад. Пропонуємо кілька завдань, що допоможуть у цьому промовляння у змінному темпі (старий ведмідь іде повільно туп-туп-
туп, ведмежатко біжить швидко туп-туп-туп, мама ведмедиця іде спокійно
туп-туп-туп), зміна сили голосу, зміна висоти голосу, відтворення ритмів з дотриманням певної сили та швидкості промовляння (простих ритмів ТАта, таТА, ТАтата, таТАта, таких, що повторюються ритмів ТАтата-ТАтата-ТАтата, ТАТАтата-ТАТАтата-
ТАТАтата, таТАТАта-таТАТАта, таТАТАта тощо, відтворення ритмів слів (туфлі – ТУті) та фраз (на вулиці тепло – таТутатаТето), відтворення елементів інтонації, висловлюючи різні почуття біль, радість, запитання, прохання, засудження, втому тощо.
Від слова до речення.
У своєму мовленнєвому розвитку діти проходять всі природні етапи гуління, лепет, слова-звуконаслідування, слова-речення, фрази. Щоб спілкування розвивалося і дитина поступово переходила від одного етапу до наступного, необхідно поповнювати її словниковий запас. Слова можна вивчати з допомогою малюнків. Для цього необхідно підібрати набори малюнків з різних тем. Серед них традиційні для дошкільнят Іграшки, Люди, Одяг, Продукти харчування і страви, Посуд, Меблі, Тварини, Рослини, Пори року, Погода, Свята та
ін. Пропонуємо кілька видів вправ з використанням малюнків Перед дитиною розкладають малюнки з певної теми. Дитина добирає таблички з підписами до кожного малюнку. Можна також добирати малюнки до табличок. Дитині демонструють малюнок та підпис до нього. Дитина читає підпис та запам’ятовує назву. Потім підпис закривають, дитина промовляє його попам яті, а потім перевіряє чи правильно запам’ятала слово. Називання малюнків з певної теми у відповідь на запитання дорослого Що це. Добір малюнків до слів, які промовляє дорослий. Перед дитиною розкладають малюнки з певної теми. Дорослий говорить дитині Покажи. Дитина показує відповідний малюнок. З допомогою малюнків вивчають назви предметів, їх ознаки.
Обов’язково приділяти увагу і вивченню дієслів. Для цього використовують малюнки, на яких зображені різні дії іде, сидить, спить, їсть, Путівник для батьків дітей з особливими освітніми потребами Навчально-методичний посібнику книгах / За заг. ред. Колупаєвої А.А. – К, 2010. – 363 с.
© Канадсько-український проект «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні, 2010 / www.education-inclusive.com, www.ussf.kiev.ua
читає, малює, ліпить, гуляє, грається тощо. Не всі слова зручно вчити з допомогою малюнків. Багато понять вивчають під час повсякденного спілкування. Так найкраще формуються важливі не лише для мовленнєвого розвитку, ай для виховання особистості, поняття як добре, погано, молодець, гарно, допомогти, запитати, попросити, слова вітання і прощання, подяки, прохання та інші. Зрозуміло, що дитина не відразу, а лише з часом почне розуміти сказані дорослим слова. Але після кількох повторень під час спілкування малюк почне впізнавати слово та реагувати на нього, аз часом – намагатиметься промовляти його у схожій ситуації. Слова – це лише цеглинки, з яких будують мовлення. Справжнє мовлення з’являється тоді, коли дитина опановує речення. Зрозуміло, що спочатку це будуть найпростіші речення з одного слова. Це може бути навіть лепетне слово. Наприклад, якщо дитина на запитання дорослого Хто це відповідає „няв”, то лепетне слово „няв” – в цій ситуації є реченням. Якщо дитина промовляє „а-а-а”, маючи на увазі я хочу спати, то її звуконаслідування виконує функцію речення. Від таких найпростіших речень переходять до більш складних, а від речень – до коротких текстів.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   26


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал