З експортного контролю України Правові засади




Сторінка7/21
Дата конвертації10.12.2016
Розмір5.01 Kb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   21


48
визначеному кінцевому споживачу із зазначенням їх найменування, кількості, вартості, особливих умов поставки, назви іноземного суб’єкта господарської або іншої діяльності, держави призначення або походження товарів та їх кінцевого споживача; генеральний дозвіл чи висновок – дозвіл чи висновок, який надається суб’єкту для неодноразового проведення відповідних переговорів чи здійснення міжнародних передач товарів визначеному кінцевому споживачу із зазначенням їх найменування, особливих умов поставки, назви іноземного суб’єкта господарської або іншої діяльності, держави призначення або походження товарів та їх кінцевого споживача; відкритий дозвіл чи висновок – дозвіл чи висновок, який надається суб’єкту для неодноразового проведення відповідних переговорів чи здійснення міжнародних передач товарів із зазначенням тільки їх найменування, особливих умов поставки та назви держави призначення або походження товарів.
1.10.7. Державний експортний контроль
Термін „державний експортний контроль” означає комплекс заходів з контролю за міжнародними передачами товарів, їх використанням юридичною чи фізичною особою, що здійснюються Держекспортконтролем та іншими державними органами з метою забезпечення захисту інтересів національної безпеки та відповідно до міжнародних зобов’язань України.
Державний контроль – це система заходів, що направлені на перевірку виконання законів, рішень тощо, що є однією із найважливіших функцій державного управління не тільки у галузі державного експортного контролю, а також і в інших галузях. Держава, завдяки діям відповідних державних органів, є суб’єктом управління у галузі експортного контролю. Об’єктом управління в цій галузі є суб’єкти підприємницької та зовнішньоекономічної діяльності України та іноземні суб’єкти господарської чи іншої діяльності (юридичні особи), що мають намір здійснювати або здійснюють міжнародні передачі товарів, а також фізичні особи, що використовують товари.
Державний експортний контроль здійснюється за міжнародними передачами товарів військового призначення, товарами подвійного використання та іншими товарами, щодо яких відповідно до законодавства застосовуються процедури державного експортного контролю, а також за використанням зазначених товарів юридичною чи фізичною особою.
Державний експортний контроль проводиться Держекспортконтролем, що наділений відповідними контрольними функціями та має владні повноваження на проведення державного експортного контролю. Окрім того, такій контроль іншими державними органами в межах їх повноважень.
Поняття „державний експортний контроль” включає і мету проведення контролю - забезпечення захисту інтересів національної безпеки та відповідно до міжнародних зобов'язань України. Відповідно до Закону України від 19.06.03 № 964-ІУ „Про основи національної безпеки України” „національна безпека України” визначена як „захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якої забезпечується сталий розвиток суспільства, своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація реальних та потенційних загроз національним інтересам”. Під „міжнародними зобов’язаннями” розуміються правовідносини, відповідно до яких одна сторона зобов’язана вчинити на користь іншої сторони певну дію або утриматись від вчинення певної дії, а інша сторона має право вимагати виконання зобов’язання.
1.10.8. Система внутрішньофірмового експортного контролю
Термін „система внутрішньофірмового експортного контролю” означає комплекс заходів організаційного, правового, інформаційного та іншого характеру, що виконуються суб’єктом здійснення міжнародних передач товарів з метою дотримання ним та


49
підпорядкованими йому структурними підрозділами вимог законодавства в галузі експортного контролю.
З метою забезпечення неухильного виконання суб’єктом вимог чинного законодавства України у галузі експортного контролю законодавством України введено два рівні експортного контролю: перший рівень є обов’язковим, це державний експортний контроль; другий рівень не є обов’язковим, це недержавний рівень якій створюється підприємствами (суб’єктами) шляхом впровадження систем внутрішньофірмового експортного контролю, які включають сукупність (систему) заходів різноманітного характеру, що запроваджуються в рамках внутрішньої організації діяльності суб’єктів здійснення міжнародних передач товарів.
При побудові структури суб’єкта господарювання, організації його діяльності керівництво має передбачити форми контролю за допомогою внутрішніх правил, інструкцій локального характеру, призначення відповідальних осіб, проведення планових і позапланових перевірок, запровадження системи заходів заохочення, примусу і стимулювання.
Організація систем внутрішньофірмового експортного контролю базується на заходах як внутрішнього характеру (заходи заохочення, примусу, виявлення і боротьба із правопорушеннями), так і зовнішнього характеру (проведення незалежних перевірок, залучення експертів, проведення експертиз тощо).
1.10.9. Посередницька (брокерська) діяльність
Термін „посередницька (брокерська) діяльність” означає будь-які дії суб’єкта підприємницької діяльності України, що сприяють здійсненню міжнародних передач товарів військового призначення, включаючи дії з фінансування, транспортування чи експедирування вантажів, незалежно від походження таких товарів і території, на якій провадиться зазначена діяльність.
Специфікою посередницької (брокерської) діяльності є форма діяльності особи, що має статус суб’єкта підприємницької діяльності України. Діяльність цієї особи не відноситься до міжнародних передач товарів військового призначення , а лише сприяє цим операціям.
До будь-яких форм посередницької (брокерської) діяльності також віднесено: фінансування, що характеризується як форма діяльності суб’єктів для залучення
(акумулювання) грошових ресурсів, що безпосередньо направлено на організацію, здійснення та розширення операцій з міжнародних передач товарів військового призначення; транспортування, змістом якого є організація чи виконання операцій з фізичного переміщення у просторі товарів військового призначення в рамках міжнародних передач за допомогою технічних засобів; експедирування вантажів – це операції, що пов’язані із супроводженням товарів військового призначення та оформленням всієї транспортної документації на них.
У змісті терміна „посередницька (брокерська) діяльність” додатково слід підкреслити відсутність залежності факту посередницької (брокерської) діяльності від походження товарів військового призначення чи від території, на якій проводиться діяльність, а також обмеження такої діяльності лише сприянням здійсненню міжнародних передач товарів військового призначення.



50 1.10.10. Документ про гарантію
Термін „документ про гарантію” означає документ, який містить письмове зобов’язання (підтвердження) уповноваженого на це державного органу України або
іноземної держави щодо використання в заявлених цілях товарів і видається у формі міжнародного імпортного сертифіката, сертифіката підтвердження доставки чи
іншого документа, що містить таке зобов’язання (підтвердження), а також документ, який містить письмове зобов’язання кінцевого споживача, що видається у формі сертифіката кінцевого споживача.
(Щодо документів про гарантію дивись Главу 7 цього тому).
1.11. Товари, що підлягають державному експортному контролю
Державному експортному контролю підлягають товари військового призначення та подвійного використання. Саме ці класи товарів визначені у преамбулі Закону України „Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання”.
Крім зазначених вище товарів, до товарів, що підлягають державному експортному контролю, слід віднести і будь-які інші “товари, не внесені до списків”. Такі товари визначені Статтею 10 Закону України „Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення те подвійного використання”. До них відносяться товари: щодо яких є дані про наміри або можливість їх використання у державах, що є їх кінцевими споживачами, для розроблення, виробництва, складання, випробування, ремонту, технічного обслуговування, модифікації, модернізації, експлуатації, управління, зберігання, виявлення, ідентифікації або для розповсюдження зброї масового знищення чи засобів її доставки; які ввозяться на територію України з наданням міжнародного імпортного сертифіката на вимогу держави-експортера; експорт або тимчасове вивезення яких за межі України здійснюється до держав, стосовно яких резолюціями Ради безпеки ООН, інших міжнародних організацій, членом яких
є Україна, чи національним законодавством установлене повне або часткове ембарго на постачання таких товарів.
Таким чином, у загальному вигляді, державному експортному контролю підлягають три класи товарів, а саме: товари військового призначення; товари подвійного використання; будь-які інші товари, до яких, у випадках, визначених Законом, також можуть бути застосовані процедури державного експортного контролю.
1.11.1. Класи та групи товарів
У попередньому розділі визначено три класи товарів, що підлягають державному експортному контролю, а саме: товари військового призначення, товари подвійного використання, будь-які інші товари, до яких, у випадках, визначених Законом, можуть бути застосовані процедури державного експортного контролю.
Клас „товари військового призначення” є одночасно і групою цих товарів, список яких складено на підставі відповідного військового списку („Munitions List”), рекомендованого в рамках діяльності міжнародного режиму „Вассенаарська Домовленість”.


51
Клас „товари подвійного використання” розподіляється на групи цих товарів відповідно до рекомендацій конкретного міжнародного режиму, а саме: група „товари, що можуть бути використані у створенні звичайних видів озброєнь військової чи спеціальної техніки”, список якої („Dual use”) складений на підставі відповідного списку товарів подвійного використання, рекомендованого в рамках діяльності міжнародного режиму „Вассенаарська домовленість”; група „товари, що можуть бути використані у створенні ракетної зброї”, список якої складено на підставі відповідного списку, рекомендованого в рамках діяльності міжнародного режиму „Режим контролю за ракетними технологіями”; група „товари, що можуть бути використані у створенні ядерної зброї”, список якої складено на підставі відповідного списку, рекомендованого в рамках діяльності міжнародного режиму „Група ядерних постачальників”; група „товари, що можуть бути використані у створенні хімічної зброї”, список якої складено на підставі відповідного списку, рекомендованого в рамках діяльності міжнародного режиму „Австралійська Група” та Міжнародної конвенції з заборони хімічної зброї; група „товари, що можуть бути використані у створенні біологічної, бактеріологічної та токсинної зброї”, список якої складено на підставі відповідного списку, рекомендованого в рамках діяльності міжнародного режиму „Австралійська Група” та Міжнародної конвенції з заборони біологічної, бактеріологічної та токсинної зброї.
Клас „товари, не внесені до списків” визначає будь-які товари: щодо яких є дані про наміри або можливість їх використання у державах, що є їх кінцевими споживачами, для розроблення, виробництва, складання, випробування, ремонту, технічного обслуговування, модифікації, модернізації, експлуатації, управління, зберігання, виявлення, ідентифікації або для розповсюдження зброї масового знищення чи засобів її доставки; які ввозяться на територію України з наданням міжнародного імпортного сертифіката на вимогу держави-експортера; експорт або тимчасове вивезення яких за межі України здійснюється до держав, стосовно яких резолюціями РБ ООН, інших міжнародних організацій, членом яких є
Україна, чи національним законодавством установлене повне або часткове ембарго на постачання товарів військового призначення.
Виходячи з наведеного розподілу товарів на відповідні класи, під терміном
„класифікація” розуміється віднесення конкретних товарів до одного з зазначених класів товарів, пов’язаних з різними визначеними законодавством процедурами здійснення державного експортного контролю відносно їх міжнародних передач.
Класифікація товарів щодо їх віднесення до товарів військового призначення, товарів подвійного використання або інших товарів, а також ідентифікація цих товарів за конкретними позиціями списків товарів є одним з найбільш важливих елементів, завдяки якому, як підприємства, так і державні органи приймають рішення про необхідність застосування до конкретних товарів процедур державного експортного контролю.
1.11.2. Списки товарів, що підлягають державному експортному контролю
З метою створення належних умов контролю за міжнародними передачами визначених груп товарів у рамках відповідних міжнародних режимів експортного контролю рекомендовані контрольні списки відповідно до груп товарів, що є основними для цілей кожного з цих режимів.


52
Зазначені списки та процедури (порядок) їх застосування Україна, як і кожна з держав-учасників, впроваджує на національному рівні.
Статтею 4 Закону України „Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання” одним з основних принципів державної політики в галузі державного експортного контролю визначені такі принципи, як: здійснення експортного контролю тільки тією мірою, що необхідна для досягнення його цілей; узгодження процедур і правил державного експортного контролю з міжнародними правовими нормами та практикою.
Саме принцип „здійснення експортного контролю тільки тією мірою, що необхідна для досягнення його цілей” є нормою, завдяки якій до списків товарів, що підлягають державному експортному контролю, вносяться не тільки їх найменування, а й докладний опис таких товарів.
Цією нормою Закону визначено міру експортного контролю стосовно конкретних товарів, а саме: експортному контролю підлягають не загальні групи товарів, а тільки ті товари, докладний опис яких наведений у відповідних списках товарів, що підлягають державному експортному контролю (далі – списки).
Як пояснення можна навести такий приклад. Якщо у список внести тільки назву
„верстат”, то експортному контролю будуть підлягати будь-які верстати, які знаходяться у будь-якому стані у будь-якому місці та мають будь-які характеристики. І навпаки, якщо термін „верстат” доповнити відповідним описом конкретних верстатів, то експортному контролю буде підлягати не будь-який верстат, а тільки такий, який має конкретні характеристики, що дозволяє використати такий верстат у процесі створення зброї масового знищення, засобів її доставки або у процесі створення звичайних озброєнь чи військової техніки, тобто тільки ті верстати, які і є метою експортного контролю серед великої кількості інших верстатів.
Цей приклад, до речі, є підтвердженням безпідставності підходу до здійснення експортного контролю шляхом використання тільки кодів товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності, тому що ці коди не передбачають використання конкретних найменувань та описів товарів, завдяки чому фактично можуть створюватися умови для штучних перешкод у здійсненні міжнародних передач товарів.
Визначений у Законі принцип „узгодження процедур і правил державного експортного контролю з міжнародними правовими нормами та практикою” передбачає використання у національному законодавстві, у тому числі національних списках товарів, що підлягають державному експортному контролю, найкращої практики інших держав у галузі експортного контролю та адекватність національних списків держав-учасниць міжнародних режимів експортного контролю, що на практиці дозволяє користуватися рівними можливостями кожному з експортерів будь-якої держави-учасниці.
У той же час зазначений принцип не забороняє використовувати у національному законодавстві і додаткові національні підходи як до здійснення державного експортного контролю, так і до складання списків товарів, що підлягають державному експортному контролю.
Відповідно до визначених вище класів товарів, тобто товарів військового призначення та товарів подвійного використання, нормативно-правовими актами Кабінету
Міністрів України затверджені відповідні списки таких товарів, які містять як найменування, так і опис цих товарів.


53
Виходячи з принципу „здійснення експортного контролю тільки тією мірою, що необхідна для досягнення його цілей,” та наведених вище міркувань, у списках наведено найменування конкретних товарів, що підлягають державному експортному контролю, та докладні описи таких товарів за їх характеристиками. У зазначені вище списки товарів введено застереження, що коди товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності надані у списках довідково. Основною підставою для прийняття рішення щодо надання дозвільних документів є відповідність товарів найменуванню та опису товарів, наведених у списках.
Національний список товарів військового призначення наведений у додатку до
Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від
20.11.03 № 1807.
Зазначений список охоплює товари військового призначення, стосовно яких здійснюються процедури державного експортного контролю, та, у тому числі, містить 22 категорії товарів військового призначення, а саме такі категорії товарів, як зброя та озброєння, боєприпаси, бомби, торпеди, ракети, апаратура керування вогнем та апаратура протидії, наземні транспортні засоби (у тому числі танки, броньовані машини тощо), хімічні та біологічні токсичні агенти, сльозоточиві гази, радіоактивні матеріали, військові вибухові речовини і паливо, військові кораблі, військові літальні апарати (у тому числі безпілотні), військове електронне обладнання, високошвидкісні системи зброї, броньоване чи захисне обладнання, обладнання для військової підготовки, обладнання і технології для виробництва виробів військового призначення, зброя спрямованої енергії, військове кріогенне обладнання, а також програмне забезпечення і технології спеціального призначення для військового використання.
Національні списки товарів подвійного використання наведені у додатку до
Порядку здійснення державного контролю за товарами подвійного використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.01.04 № 86.
Списки товарів подвійного використання включають: список товарів подвійного використання, що можуть бути використані для створення звичайних видів озброєнь, військової чи спеціальної техніки. Список охоплює окремі види матеріалів, обладнання, програмного забезпечення і технологій, що можуть бути використані для створення звичайних озброєнь, боєприпасів, вибухових речовин та військової техніки. Список містить дев’ять категорій товарів (матеріали, обладнання для обробки матеріалів, електроніка, комп’ютери, засоби зв’язку та захисту інформації, оптика
і лазери, морська техніка, двигуни і їх компоненти, космічні апарати, компоненти морських, авіаційних і ракетних двигунів); список товарів подвійного використання, що можуть бути використані у створенні ракетної зброї. Список складається з двох категорій товарів. До І категорії належать: закінчені ракетні системи, включаючи балістичні ракети, ракети-носії космічних апаратів та дослідницькі ракети, що мають можливість доставляти не менш як 500 кг корисного навантаження на відстань не менш як 300 км; закінчені атмосферні безпілотні літальні апарати (включаючи крилаті ракети, радіокеровані літаки-мішені та радіокеровані розвідувальні літаки), що мають можливість доставляти не менш як 500 кг корисного навантаження на відстань не менш як 300 км; закінчені підсистеми, придатні до використання в закінчених системах доставки (окремі ступені ракет, головні частини та корисне навантаження, рідинні або твердопаливні ракетні двигуни, комплекси наведення та системи керування, засоби поразки або вибухові пристрої боєголовок ракет). До ІІ категорії належать: закінчені ракетні системи (включаючи балістичні ракети, ракети-носії космічних апаратів та дослідницькі ракети), а також закінчені атмосферні безпілотні літальні апарати (включаючи крилаті ракети, радіокеровані літаки-мішені та радіокеровані


54
розвідувальні літаки), що мають максимальну дальність 300 км або більше; двигуни; ракетне паливо та компоненти; обладнання для виробництва; агрегати і компоненти; конструкційні матеріали; системи навігації; системи керування польотом; радіоелектронне обладнання; системи забезпечення запуску; комп’ютери та перетворювачі; обладнання для випробувань; системи моделювання та імітації; технології “СТЕЛС”; системи захисту від факторів ядерного вибуху; окремі ступені ракет; список товарів, що можуть бути використані у створенні ядерної зброї. Список складається з двох частин. До частини І належать: ядерні матеріали (вихідний та спеціальний матеріал, що розщеплюється, інші матеріали, що розщеплюються); спеціальні неядерні матеріали; реактори і спеціально призначені або підготовлені обладнання та компоненти до них; установки з переробки опромінених паливних елементів та спеціально призначене або підготовлене для цього обладнання; установки для виготовлення паливних елементів ядерних реакторів; установки для виробництва важкої води, дейтерію; установки для конверсії урану та плутонію; спеціально призначене або підготовлене обладнання для виробництва. До частини ІІ належать: промислове обладнання; матеріали; обладнання та комплектуючі для розподілу ізотопів урану (крім зазначених у частині І); установки для виробництва важкої води (крім зазначених у частині І); обладнання для випробування, вимірювання та розроблення ядерних вибухових пристроїв; компоненти для ядерних вибухових пристроїв; список товарів, що можуть бути використані у створенні хімічної зброї. Список містить хімікати, обладнання та технології. Списки хімікатів складаються з трьох списків.
До списку 1 належать токсичні хімікати, які розроблялися, вироблялися, накопичувалися або використовувалися як хімічна зброя (або можуть використовуватися як хімічна зброя), а також прекурсори, які можуть бути використані на прикінцевій стадії виготовлення токсичного хімікату списку 1. До списку 2 належать токсичні хімікати, які не можуть бути використані як хімічна зброя, але можуть бути використані як її компоненти, а також прекурсори, які можуть бути використані на прикінцевій стадії виготовлення токсичного хімікату списку 2 або списку 1. До списку 3 належать токсичні хімікати та прекурсори, які використовуються промисловістю у великих комерційних кількостях.
Списки зазначених товарів відповідають спискам товарів, рекомендованих міжнародними режимами експортного контролю Вассенаарська домовленість, Група ядерних постачальників, Режим контролю за ракетними технологіями, Конвенціями про заборону хімічної та бактеріологічної зброї, а також міжнародним режимом Австралійська група (Україна не є членом цього режиму).
Однак деякі списки товарів подвійного використання містять додаткові категорії товарів, за якими встановлено національний контроль. Так Список товарів подвійного використання, що можуть бути використані для створення звичайних видів озброєнь, військової чи спеціальної техніки, містить деякі категорії товарів, які включені для контролю з точки зору боротьби з тероризмом та використання їх в інших протиправних цілях, а також деякі типи електронної апаратури, включеної для контролю з точки зору національної безпеки.
Списки товарів, що підлягають державному експортному контролю, складаються
Держекспортконтролем із залученням заінтересованих органів виконавчої влади
(профільних міністерств, служб, комітетів тощо) та фахівців провідних за напрямами діяльності підприємств, наукових установ, організацій та їх об’єднань.
Структура списків впроваджених в Україні відповідно до кожного з зазначених міжнародних режимів експортного контролю наведена на рисунках ІІ.2, ІІ.3, ІІ.4 та ІІ.5.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   21


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал