З експортного контролю України Правові засади



Pdf просмотр
Сторінка5/21
Дата конвертації10.12.2016
Розмір5.01 Kb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   21



34 1.10. Базова термінологія експортного контролю
З метою створення однозначного розуміння термінів, що застосовуються у галузі експортного контролю, Законом України „Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання” введено відповідну базову термінологію. Керуючись нормами цього закону нижче наводяться деякі роз’яснення стосовно змістового наповнення термінів.
1.10.1. Міжнародні передачі товарів
Термін „міжнародні передачі товарів” означає експорт, імпорт, реекспорт товарів,
їх тимчасове вивезення за межі України або тимчасове ввезення на її територію, транзит товарів територією України, а також будь-які інші передачі товарів, що здійснюються за межами України, за умови участі в них суб’єктів здійснення міжнародних передач товарів.
Цей термін вживається як узагальнююче значення для всіх форм передач товарів військового призначення, товарів подвійного використання та інших товарів, щодо яких відповідно до цього закону застосовуються процедури державного експортного контролю
(стаття 10 Закону). Цей термін також охоплює і передачі управління чи володіння товаром, а також передачі майнових прав на товар.
Специфікою регламентації даного терміну є те, що у його змісті вживаються й інші терміни, які в подальшому знаходять свою регламентацію в рамках зазначеного Закону, а саме: експорт, імпорт, реекспорт, транзит, тимчасове вивезення або ввезення товарів, товари, суб’єкти здійснення міжнародних передач товарів.
За змістом до поняття міжнародні передачі товарів відносяться будь-які дії, що пов’язані з експортом, імпортом, реекспортом, транзитом товарів, тимчасовим вивезенням чи ввезенням товарів, за умови, що вони відбуваються за межами території України (тобто поза межами кордону України та поза межами об’єктів, що відносяться до території України) з обов’язковою участю у них суб’єктів здійснення міжнародних передач товарів.
1.10.1.а. Експорт
Термін „експорт” означає продаж або передачу на інших законних підставах товарів
іноземним суб’єктам господарської та іншої діяльності з вивезенням або без вивезення цих товарів за межі митного кордону України, включаючи реекспорт товарів, у тому числі: продаж або передачу товарів в Україні посольству чи представнику будь-якої юридичної особи іноземної держави, іноземцю чи особі без громадянства; продаж або передачу в Україні чи за її межами права управління (контролю) товарами відповідно юридичній особі іноземної держави чи її представнику, іноземцю чи особі без громадянства, у тому числі через засоби зв`язку; розкриття технології іноземцю чи особі без громадянства; фактичне відвантаження товарів з метою подальшої їх передачі або переміщення за межі України.
За власним змістовим навантаженням поняття експорту регламентується : з одного боку, як продаж товарів, тобто операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, які передбачають передачу прав власності на ці товари за плату або компенсацію; з іншого боку, як передача на інших законних підставах товарів, тобто фактичний перехід майнових прав на ці товари до інших осіб на підставах, що не заборонені чинним законодавством України.


35
Специфікою експорту товарів, що охоплює цей закон, є те, що отримувачем цих товарів за результатами продажу чи передачі на законних підставах є іноземний суб’єкт господарської чи іншої діяльності незалежно від перетину цими товарами меж митного кордону України.
Під митним кордоном України мається на увазі межі митної території України, що співпадають із державним кордоном України, за винятком меж спеціальних митних зон, що є складовою частиною митного кордону України (ст. 6 Митного кодексу України).
Термін „експорт” за власною структурною побудовою має складний характер. Цей термін додатково поділений на підчастини, які мають конкретизоване значення відносно змісту терміна “експорт”, а саме, до поняття “експорт” додатково відноситься: а) “продаж або передача товарів в Україні посольству чи представнику будь-якої юридичної особи іноземної держави, іноземцю чи особі без громадянства”, в якій конкретизується місце передачі товарів України та встановлюється статус одержувачів таких товарів внаслідок здійснення операцій з їх продажу чи передачі. До них відносяться: посольство – постійний закордонний державний орган зовнішніх відносин, що очолюється послом, зареєстрований на території України в органах МЗС України та виконує функції представництва та захисту інтересів акредитованої держави на території України; представник юридичної особи іноземної держави – це особа, яка відповідно до доручення іноземної юридичної особи виконує окремі функції в рамках загальної господарської діяльності юридичної особи іноземної держави;
іноземці - особи, які не перебувають у громадянстві України і є громадянами
(підданими) іншої держави або держав; особи без громадянства - особи, яких жодна держава відповідно до свого законодавства не вважає своїми громадянами. б) “продаж або передача в Україні чи за її межами права управління (контролю) товарами відповідно юридичній особі іноземної держави чи її представнику, іноземцю чи особі без громадянства, у тому числі через засоби зв'язку”. До поняття експорту товарів віднесено також і передачу прав управління (контролю), у тому числі передачу майнових прав щодо володіння товарами незалежно від місця передачі (на території України чи за її межами). Під передачею прав управління (контролю) розуміється фактична передача правомочностей, що пов’язані із використанням або здійсненням нагляду за використанням товарів, іноземному суб’єкту.
Продаж чи передача товарів може проводитись і за допомогою засобів телекомунікацій. Під телекомунікаціями розуміється передавання, випромінювання та/або приймання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь- якого роду по радіо, проводових, оптичних або інших електромагнітних системах (ст. 1
Закону України від 18.11.03 “Про телекомунікації”). Засоби телекомунікацій мають лише допоміжне технічне значення відносно процесу передачі товарів, що охоплює цей Закон. в) „розкриття технології іноземцю чи особі без громадянства”.
Під поняттям „технологія” мається на увазі спеціальна інформація в будь-якій формі
(за винятком загальнодоступної інформації), необхідна для розроблення, виробництва або використання виробів чи надання відповідних послуг. Ця інформація може надаватися у формі технічних даних або технічної допомоги: технічні дані – проекти, плани, креслення, схеми, діаграми, моделі, формули, специфікації, програмне забезпечення, посібники та інструкції, розміщені на папері або
інших, у тому числі й електронних, носіях інформації;


36
технічна допомога – проведення інструктажів, надання консультацій, здійснення заходів з метою підвищення кваліфікації, навчання, практичного освоєння методів роботи.
Розкриття технології – передача в Україні чи за її межами у будь-якій формі (будь- яким засобом) технології іноземному суб’єкту господарської чи іншої діяльності, іноземцю чи особі без громадянства.
Технічні дані можуть передаватися як на відповідних матеріальних носіях
інформації (папір, гнучкий диск, компакт-диск, магнітна стрічка тощо), тобто матеріальними засобами, так і нематеріальними засобами (телефон, факс, електронна пошта, сервери, локальні мережі, Інтернет тощо).
Технічна допомога звичайно передається нематеріальними засобами (включаючи усну передачу, візуальне і мовне навчання під час проведення інструктажів, конференцій, зустрічей, дискусій, наукових обмінів, консультацій, візуальних інспекцій, демонстрацій, лекцій, семінарів тощо).
Іноземець відповідно до Закону України від 04.02.94 „Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” - особа, яка не перебуває в громадянстві України і є громадянином
(підданим) іншої держави або держав.
Особа без громадянства відповідно до Закону України від 18.01.01 „Про громадянство України” - особа, яку жодна держава відповідно до свого законодавства не вважає своїм громадянином. г) „фактичне відвантаження товарів з метою подальшої їх передачі або переміщення за межі України”.
Відвантаження товарів (у тому числі послуг) - це фактичне виконання робіт з їх виготовлення (підготовлення) для експорту та оформлення відповідних документів з передачі або транспортування цих товарів. Фактичне відвантаження товарів, передбачених для експорту за відповідним відкритим або генеральним дозволом, суб'єкт повинен здійснювати лише після отримання оригіналів документів про зобов'язання та гарантії
іноземного суб'єкта - кінцевого споживача стосовно імпортованих товарів та копію зовнішньоекономічного договору (контракту) на експорт зазначених у заяві товарів, а також копію договору комісії, доручення тощо, якщо експортером є підприємство-посередник.
(Порядок здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів подвійного використання, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.01.04 № 86).
Переміщення через митний кордон України - ввезення громадянами на митну територію України, вивезення громадянами з цієї території або транзит через територію
України громадянами предметів (Закон України від 13.09.2001 „Про порядок ввезення
(пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію
України”).
Межа України – межа митного кордону, тому фактичне відвантаження товарів з метою подальшої їх передачі або переміщення з межі України є одним з видів здійснення експорту. Особливістю даного виду є те, що відвантаження може здійснюватися суб’єктом, що отримав у встановленому порядку дозвіл на здійснення експорту відповідного виду товару. Іншою особливістю можна вважати мету такого відвантаження, яка полягає у чіткому розумінні суб’єкта передачі, що відвантажений товар буде переданий (переміщений) за межі України. Слід взяти до уваги, що товаром у даному випадку може бути як річ матеріального світу, так і технологія (див. коментар до поняття розкриття технології
іноземцю чи особі без громадянства), яка за формою передачі може бути як матеріалізованою, так і нематеріалізованою. Тому система експортного контролю стоїть перед серйозною проблемою. Інтеграція людей, ринків, ідей, інакше кажучи, глобалізація,


37
ускладнює функціонування експортного контролю. Зберігання і передача технічної
інформації електронними мережами стрімко замінює традиційні методи. Глобальна
інтеграція робить обмін товарами, інформацією і технологіями шляхом передачі електронними мережами більш простим і найбільш зручним засобом передачі. У той же час контролювати передачі електронними мережами все складніше. Зростання виробництва різних дешевих комп’ютерів збільшує потенціальний потік нематеріалізованих (невідчутних) передач.
1.10.1.б. Ембарго
Термін „ембарго (повне або часткове)” означає заборону чи обмеження експорту товарів до держав, визначених міжнародними організаціями, членом яких є Україна, або до держав, щодо яких проводиться відповідна національна політика.
(Щодо „ембарго” дивись Главу 3 цього тому).
1.10.1.в. Імпорт
Термін „імпорт” означає купівлю або отримання на інших законних підставах від
іноземних суб’єктів господарської та іншої діяльності товарів із ввезенням або без ввезення цих товарів в Україну, включаючи їх купівлю для власного споживання філіями та представництвами установ і організацій України, що знаходяться за її межами, а також дипломатичними представництвами та консульськими установами України за кордоном.
Поняття „імпорт” за власним змістовим навантаженням регламентується: з одного боку, як купівля товарів, тобто будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, які передбачають отримання прав власності на такі товари за плату або компенсацію; з іншого боку, як отримання на інших законних підставах товарів, тобто фактичний перехід майнових прав на ці товари до вітчизняних суб’єктів на підставах, що не заборонені чинним законодавством України.
Специфікою імпорту товарів є те, що отримувачем цих товарів за результатами купівлі чи передачі на законних підставах є вітчизняний суб’єкт господарської чи іншої діяльності незалежно від перетину цими товарами меж митного кордону України.
До змісту поняття „імпорт” законодавцем відноситься і купівля товарів для власного споживання філіями та представництвами установ і організацій України, що знаходяться за її межами, а також дипломатичними представництвами та консульськими установами України за кордоном. Тим самим до поняття „імпорт” закладена умова цілеспрямованості купівлі товарів (для власного споживання) та встановлено чіткий перелік суб’єктів, що відповідно до поняття „імпорт” є покупцями, за умови, що вони знаходяться за межами України: філії та представництва установ і організацій України – тобто відокремлені підрозділи вітчизняних юридичних осіб, що знаходяться за межами України та входять до складу цих осіб. На них покладені окремі господарські функції в рамках діяльності всієї установи чи організації; дипломатичне представництво України за кордоном – це постійний закордонний орган зовнішніх відносин України, очолюваний дипломатичним представником; консульська установа України за кордоном – це постійно діючий орган зовнішніх відносин України, розміщений на території іноземної держави згідно із міжнародними угодами, що виконує консульські функції щодо захисту інтересів своєї держави, її громадян та юридичних осіб в межах консульських округів.



38 1.10.1.г. Реекспорт
Термін „реекспорт” означає продаж або передачу на інших законних підставах
іноземним суб’єктам господарської та іншої діяльності з вивезенням або без вивезення за межі України товарів, раніше імпортованих в Україну.
Реекспорт товарів за своїм значенням відноситься і до терміна „експорт” цих товарів, крім того ним регламентується також положення про незалежність режиму реекспорту товарів від перетину ними митного кордону.
У поняття „реекспорт” законодавцем вкладено ті ж самі дії з продажу або передачі товарів на інших законних підставах іноземним суб'єктам господарської та іншої діяльності, як і при експорті. Суттєвою умовою реекспорту є об’єкт цих операцій, а саме товари, що раніше були імпортовані в Україну. Тим самим встановлюється часовий критерій, що застосовується до цих операцій, та критерій статусу імпортованості товарів (факт попереднього ввезення та оформлення на території України).
Специфікою реекспорту товарів є те, що отримувачем цих товарів за результатами продажу чи передачі на законних підставах є іноземний суб’єкт господарської чи іншої діяльності незалежно від перетину цими товарами меж митного кордону України.
1.10.1.ґ. Транзит
Термін „транзит” означає перевезення товарів з однієї до іншої іноземної держави територією України між двома пунктами або в межах одного пункту пропуску через державний кордон України, за винятком випадків, коли право власності чи право володіння та користування товаром у разі такого перевезення на території України в установленому порядку переходить від однієї до іншої особи.
За своєю суттю транзит – це форма перевезення товарів, що полягає у фізичному переміщенні товарів у просторі, незалежно від способів і технічного устаткування для їх перевезення. Транзит товарів відбувається з території однієї іноземної держави на територію
іншої іноземної держави, маршрут руху якого проходить через територію України, в результаті чого перетинається державний кордон України лише через один або два пункти пропуску.
Відповідно до статті 1 Закону України від 1991 року „Про державний кордон
України” державний кордон України – це лінія і вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, які визначають межі території України – суші, вод, надр, повітряного простору.
Пункт пропуску – це офіційний орган державної влади, що здійснює оформлення та контроль за перетинанням товарами державного кордону України.
Винятком із загального положення про транзит є перехід від однієї особи до іншої в установленому порядку права власності чи права володіння та користування товаром у разі такого перевезення на території України.
Порядок переходу майнових прав (в т.ч. права власності, володіння і користування) визначається чинним законодавством України (Цивільний кодекс України, 2003р.,
Господарський кодекс України, 2003р. тощо).
1.10.1.д. Тимчасове вивезення товарів
Термін „тимчасове вивезення товарів” означає вивезення товарів з України до
іноземної держави з наступним їх поверненням в Україну.
У поняття „тимчасове вивезення товарів” вкладено фактор періодичності часу відносно перебування товарів за межами України. Саме з метою забезпечення тимчасових потреб і інтересів товари вивозяться за кордон України. Важливе значення тут має факт


39
перетину товарами державного кордону України та обов’язок суб’єкта про повернення товарів на територію України.
1.10.1.е. Тимчасове ввезення товарів
Термін „тимчасове ввезення товарів” означає ввезення товарів в Україну з іноземної держави з наступним їх вивезенням за межі України.
У поняття „тимчасове ввезення товарів” також як і для терміну „тимчасове вивезення товарів” вкладено фактор періодичності часу відносно перебування іноземних товарів на території України. Саме з метою забезпечення тимчасових потреб і інтересів товари ввозяться на територію України. Важливе значення тут має факт перетину державного кордону України товарами в напрямку ввезення та обов’язок суб’єкта про вивезення товарів за межі території України.
1.10.2. Товари
Термін „товари” означає товари військового призначення та подвійного використання.
Саме ці класи товарів визначені у преамбулі Закону України „Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання”. Але у статті 10 цього Закону визначено і такий клас товарів як „товари, не внесені до списків”, до яких, у випадках, визначених цією статтею Закону, також можуть бути застосовані процедури державного експортного контролю. Під списками розуміються відповідні затверджені Кабінетом Міністрів України список товарів військового призначення та списки товарів подвійного використання.
Таким чином, у загальному вигляді для цілей експортного контролю „товари” слід трактувати у більш широкому значенні.
1.10.2.а. Товари військового призначення
Термін „товари військового призначення” в сукупності чи окремо означає вироби військового призначення, послуги військового призначення чи технології військового призначення.
Під терміном „вироби військового призначення” розуміється озброєння, боєприпаси, військова та спеціальна техніка, спеціальні комплектуючі вироби для їх виробництва, вибухові речовини, а також матеріали та обладнання, спеціально призначені для розроблення, виробництва або використання зазначених виробів. Окремі складові цього терміну мають таке значення: озброєння - пристрої, прилади і предмети, спеціально виготовлені і конструктивно призначені для ураження живої чи іншої цілі. Термін „озброєння” охоплює, але не обмежується такими озброєннями, як озброєння стрілецьке та артилерійське, системи
(комплекси) ракетні і ракетно-космічні, керовані (некеровані) ракети та їх складові частини, комплекси (установки) для їх запуску та складові одиниці до них, засоби керування зброєю
(вогнем), системи дистанційного керування ракетами, обладнання для транспортування і обслуговування ракет, апарати торпедні та бомбомети для глибинних бомб; боєприпаси – пристрої, призначені для пострілу із зброї, що об'єднують в одне ціле за допомогою гільзи засіб ініціювання, метальний заряд і спорядження, що метається, або їх сполучення - (патрони) та вибухові речовини, що можуть використовуватись для спорядження патронів (набоїв). Термін „боєприпаси” охоплює, але не обмежується такими боєприпасами, як боєприпаси артилерійські та стрілецькі, бомби авіаційні та їх складові одиниці, гранати, бойові частини, боєголовки та вибухові компоненти керованих
(некерованих) ракет та снарядів, міни наземні та фугаси, міни морські та їх компоненти, торпеди та їх компоненти, бомби глибинні та їх компоненти, військова піротехніка, пристрої


40
підривні, речовини вибухові та порохи, піропатрони та пристосування приводні та їх складові одиниці, інструменти та обладнання спеціальні для знешкодження наземних та підводних боєприпасів, капсулі, підривники, вибухові компоненти та інше приладдя для боєприпасів, спеціальне обладнання для експлуатації та обслуговування боєприпасів; військова піротехніка – суміші твердого або рідкого палива та оксидантів, які при запалюванні вступають в активну хімічну реакцію, що проходить з контрольованою швидкістю, з метою створення конкретних затримок часу або кількості тепла, шуму, диму, видимого світла або інфрачервоного випромінювання. Пірофорні речовини є підгрупою піротехнічних речовин, які не містять оксидантів, але самозаймаються при контакті з повітрям; військові вибухові речовини – тверді, рідкі чи газоподібні речовини або суміші речовин, які при їх використанні як первісного, прискорювального або головного заряду в боєголовках, пристроях для руйнування та в інших військових цілях, детонують; військова техніка – пристрої, приладдя і предмети, спеціального виготовлення і конструктивно призначені для військового кінцевого використання.
Термін „військова техніка” охоплює, але не обмежується такою технікою, як : літаки та гелікоптери бойові, учбово-бойові, транспортні, апарати літальні безпілотні, складові одиниці літальних апаратів, пристрої та агрегати авіаційні, обладнання для забезпечення зльоту, посадки та технічного обслуговування літальних апаратів; бойові кораблі та катери, кораблі спеціального призначення, судна та катери забезпечення і спеціальні, апарати глибоководні; машини бойові колісні, машини військові спеціальні колісні, машини бойові гусеничні, спеціальне приладдя, озброєння бойової колісно – гусеничної техніки; спеціальна техніка телефонного, телеграфного та іншого видів зв’язку та передачі даних, їх складові частини; технічні засоби апаратури, ліній і каналів зв’язку та їх складові одиниці, апаратура шифрувальна та її складові частини, спеціальна техніка факсимільного зв’язку, техніка спеціального радіозв’язку, апаратура радіонавігаційних систем, спеціальна апаратура для запису (відеозапису) та відтворення звуку (відеосигналів), обладнання радіолокаційне, гідролокаційне, техніка протидії радіоелектронним, інфрачервоним, оптичним, гідроакустичним засобам виявлення цілей, засобам зв’язку, радіорозвідки противника, технічного захисту інформації та комплексного технічного контролю; спеціальне обладнання для автоматизованої (автоматичної) обробки даних військового призначення, програмне забезпечення; комплектуючий виріб – виріб, який є деталлю (складовою одиницею) або їх сукупністю, має конструктивну цілісність, призначений для застосування у складі виробу озброєння, боєприпасів чи військової техніки, не виконує без сполуки з іншими деталями
(складовими одиницями) самостійної цільової функції, не зазначає ніяких змін у процесі розробки виробів, де його застосовують, розроблений не для конкретних виробів озброєння, боєприпасів чи військової техніки та такий, що виробляється за самостійними комплектами конструкторської та технологічної документації; спеціальний комплектуючий виріб – виріб, який є деталлю (складовою одиницею) або їх сукупністю, має конструктивну цілісність, спеціально призначений для застосування у складі конкретного виробу озброєння, боєприпасів чи військової техніки, не виконує без сполуки з іншими деталями (складовими одиницями) самостійної цільової функції, не зазнає ніяких змін для конкретних виробів, у яких його застосовують, розроблений для конкретних виробів озброєння, боєприпасів чи військової техніки та такий, що виробляється за самостійними комплектами конструкторської та технологічної документації;


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   21


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал