З експортного контролю України Правові засади



Pdf просмотр
Сторінка20/21
Дата конвертації10.12.2016
Розмір5.01 Kb.
1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   21
Форма зазначених вище звітів та строки їх подання затверджено наказом
Держекспортконтролем від 21.12.04 № 375, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України
06.01.05 за № 13/10293.
Див. Інструкцію у Томі4 цього Довідника.
Про зобов’язання суб’єкта здійснення міжнародних передач товарів подавати до
Держекспортконтролю письмові звіти щодо фактично здійснених міжнародних передач товарів йдеться перш за все у Пам’ятці щодо дотримання вимог у галузі експортного контролю, яка наведена у додатку до Інструкції про реєстрацію в Держекспортконтролі
України суб’єктів підприємницької діяльності як суб’єктів здійснення міжнародних передач товарів, затвердженої наказом Держекспортконтролю України від 25.07.03 № 183, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.08.03 за № 695/8016, з якою перші посадові особи суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності ознайомлюються під розпис під час оформлення і надання заяви про реєстрацію до Держекспортконтролю.
Див. Інструкцію у Томі4 цього Довідника.


143
Конкретні терміни подання звітів визначаються Держекспортконтролем у відповідних графах дозволів та висновків, які надаються суб’єктом здійснення міжнародних передач товарів.
Форми звітів про використання дозвільних документів (дозволів, висновків), визначених у зазначеному вище наказі Держекспортконтролю включають надання такої
інформації: для разових дозвільних документів: найменування товару; кількість товару або (наданих/отриманих послуг), у разі часткового використання – зазначається кількість товару, по якому здійснено передачу та залишок товару; вартість у валюті, зазначеній в дозвільному документі; дата митного оформлення, номер митної декларації або (дата акта про надання/отримання послуг, виконання робіт); вид транспорту, яким здійснено перевезення (для авіаперевезень – перевізник), зазначається тільки для експорту; номер та дата сертифіката підтвердження доставки (у випадках, передбачених законодавством);
У випадках здійснення міжнародних передач товарів, щодо яких Україною, як учасницею міжнародних організацій, угод, домовленостей та режимів експортного контролю, прийняті зобов’язання про здійснення відповідного обміну інформацією про здійснені міжнародні передачі, звіти подаються у терміни, визначені у дозвільному документі.
Наприклад: терміни подання звітів щодо здійснення експорту, імпорту товарів військового призначення, що віднесені до відповідних категорій військової техніки, щодо якої здійснюється звітність до ООН, ОБСЄ, становлять 30 днів; терміни подання звітів щодо здійснення експорту окремих категорій товарів, що можуть бути використані у створенні ядерної зброї, становлять 15 днів.
Особливої уваги заслуговує звітність суб’єктів здійснення міжнародних передач товарів, які отримали відкриті та генеральні дозвільні документи. Крім кількісних показників щодо здійснених міжнародних передач, до відповідного звіту повинні бути додані оригінали гарантійних документів або зобов’язань, на підставі яких була здійснена конкретна міжнародна передача, тому для звітів відносно генеральних дозвільних документів передбачено надання такої інформації: найменування товару; номер та дата зовнішньоекономічного договору (контракту) та дата та вихідний номер листа, яким надіслано до Держекспортконтролю договір (контракт); кількість фактично відвантаженого (отриманого) товару або наданих (отриманих) послуг; вартість у валюті зовнішньоекономічного договору (контракту); дата митного оформлення, номер митної декларації або (дата акта про надання/отримання послуг, виконання робіт); вид транспорту, яким здійснено перевезення (для авіаперевезень – перевізник), зазначається тільки для експорту;


144 номер та дата сертифіката кінцевого споживача (далі - СКС), дата та вихідний номер листа, яким надіслано до Держекспортконтролю оригінал СКС; номер та дата сертифіката підтвердження доставки (у випадках, передбачених законодавством).
Саме із зазначених вище чинників для відкритих дозвільних документів у звітах передбачено надання такої інформації: найменування товару; номер та дата зовнішньоекономічного договору (контракту) та дата та вихідний номер листа, яким надіслано до Держекспортконтролю договір (контракт); кількість фактично відвантаженого (отриманого) товару або наданих (отриманих) послуг; вартість у валюті зовнішньоекономічного договору (контракту); дата митного оформлення, номер митної декларації або (дата акта про надання/отримання послуг, виконання робіт); вид транспорту, яким здійснено перевезення (для авіаперевезень – перевізник), зазначається тільки для експорту; кінцевий споживач; номер та дата сертифіката кінцевого споживача (далі - СКС), дата та вихідний номер листа, яким надіслано до Держекспортконтролю оригінал СКС; номер та дата сертифіката підтвердження доставки (у випадках, передбачених законодавством).
Якщо інше не визначено у особливих умовах дозвільного документу, звіт про використання невикористання, часткове використання) надається протягом трьох місяців за кожний рік з дати видачі такого документу. Разом із звітом подаються копії укладених контрактів, оригінали документів про зобов'язання та гарантії іноземного суб'єкта - кінцевого споживача стосовно імпортованих товарів
Зверніть увагу! Неподання суб’єктами здійснення міжнародних передач товарів звітів про використання наданих дозволів, а також інших, на вимогу Держекспортконтролю, матеріалів і документів, необхідних для здійснення ним заходів у галузі експортного контролю, тягне за собою передбачену законодавством відповідальність юридичних та фізичних осіб, а також враховується при розгляді поточних заяв на отримання дозволів і може стати підставою якщо не відмови, то затримки термінів розгляду заяви до моменту надання заявником необхідного звіту (документа).


145
Глава 14. Отримання документів у галузі державного експортного контролю в
Держекспортконтролі
Відповідно до статті 30 Закону України „Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання” за видачу документів в галузі державного експортного контролю справляється плата, кошти від якої зараховуються до Державного бюджету України.
Справляння плати за видачу окремих документів у галузі експортного контролю здійснюється щодо реєстраційних документів (посвідчення про реєстрацію, роз’яснення до нього) та дозвільних документів Держекспортконтролю на здійснення міжнародних передач контрольованих товарів (висновків на проведення переговорів, висновків на здійснення тимчасове вивезення/ввезення товарів, висновків на транзит територією України, дозволів на здійснення експорту/імпорту товарів), а також щодо видачі документів про гарантії та зобов’язання (міжнародні імпортні сертифікати, сертифікати підтвердження доставки).
Справляння плати за видачу окремих документів має такі особливості: плата за видачу реєстраційних документів у разі коли одночасно видається посвідчення про реєстрацію та роз’яснення до нього, справляється у розмірі, що встановлений для видачі посвідчення про реєстрацію. За видачу окремого роз’яснення (без посвідчення про реєстрацію), яке надається у разі реєстрації за товаром, не визначеним у попередніх роз’ясненнях, і яке є невід’ємною частиною посвідчення про реєстрацію, сплата справляється як за видачу посвідчення про реєстрацію. У разі внесення змін до посвідчення про реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності плата справляється в обсязі, передбаченому за видачу такого посвідчення; плата за видачу висновків на проведення переговорів, здійснення транзиту справляється за встановленим Кабінетом Міністрів України фіксованим рівнем. Виходячи з того, що іноземні суб’єкти господарської діяльності, що здійснюють транзит товарів територією України, не є суб’єктами здійснення міжнародних передач товарів, плата за видачу висновків щодо здійснення транзиту товарів з цих суб’єктів не справляється; плата за видачу дозволів (висновків) на здійснення експорту/імпорту, тимчасового вивезення/ввезення товарів справляється одноразово, виходячи із загальної вартості зовнішньоекономічного договору (контракту), визначеної на момент його укладення, незалежно від кількості виданих дозволів (висновків). Не справляється плата за видачу дозволів замість тих, що були видані раніше, а також у разі внесення до раніше виданих дозволів змін, які не впливають на загальну вартість контракту. Плата за видачу дозволів на здійснення експорту/імпорту товарів за укладеними додатковими угодами до зовнішньоекономічного договору (контракту), які збільшують його вартість, справляється виходячи з вартості додаткової угоди. У разі зменшення вартості контракту плата не повертається; плата за видачу міжнародних імпортних сертифікатів справляється за встановленим
Кабінетом Міністрів України фіксованим рівнем; плата за видачу сертифікатів підтвердження доставки справляється у порядку та розмірах, передбачених для відповідних митних зборів.
Зазначені вище реєстраційні, дозвільні та інші документи видаються платнику після здійснення в повному обсязі оплати за їх видачу.
У разі прийняття рішення про відмову у видачі зазначених документів плата не справляється. Плата за невикористані платниками документи не повертається.


146
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.07.03 № 1166 плата за видачу документів в галузі державного експортного контролю справляється у гривнях.
Див. Постанову у Томі4 цього Довідника.
Розмір цієї плати встановлюється по відношенню до відповідного рівня неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та залежить від виду документа, а саме:
Вид документу
Розмір плати
Посвідчення про реєстрацію суб’єкта здійснення міжнародних передач товарів
200
Разовий висновок на проведення переговорів
20
Генеральний висновок на проведення переговорів
30
Відкритий висновок на проведення переговорів
100
Разовий дозвіл (висновок) на тимчасове ввезення/вивезення товарів
5
Генеральний дозвіл (висновок) на тимчасове ввезення/вивезення товарів
10
Відкритий дозвіл (висновок) на тимчасове ввезення/вивезення товарів
20
Разовий дозвіл (висновок) на здійснення експорту/імпорту товарів за контрактом вартістю: на безоплатній основі

5 до 50 тис. гривень включно
20 від 50 тис. до 500 тис. гривень включно
30 від 500 тис. до 5000 тис. гривень включно
60 від 5000 тис. до 50 000 тис. гривень включно
100 понад 50 000 тис. гривень
200
Генеральний дозвіл (висновок) на здійснення експорту/імпорту товарів
150
Відкритий дозвіл (висновок) на здійснення експорту/імпорту товарів
250
Разовий висновок на транзит територією України
50
Міжнародний імпортний сертифікат
50
Згідно з п. 22.5 Закону України від 22.05.03 № 889-ІV „Про податок з доходів фізичних осіб” у разі, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум, то для цілей їх застосування використовується сума у розмірі 17 гривень.
Плата за видачу документів перераховуються платниками через банкові установи до
Державного бюджету на відповідні рахунки, що відкриті в органах Державного казначейства. Засвідчена в установленому порядку копія платіжного доручення, яка підтверджує внесення плати, подається платниками до Держекспортконтролю під час


147 отримання ними відповідних документів і є обов’язковою умовою для отримання цих документів. Зазначені вище документи видаються платнику після здійснення в повному обсязі оплати за їх видачу.
Сплата здійснюється на розрахункові рахунки за балансовим рахунком 3111
„Надходження до загального фонду державного бюджету” по кодах бюджетної класифікації:
24060300 „Інші надходження” – за видачу дозволів, висновків;
14060900 „Плата за державну реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності” – за видачу реєстраційних документів;
14060200 „Плата за видачу ліцензій та сертифікатів” – за видачу міжнародного
імпортного сертифіката.


148
Глава 15. Відповідальність суб’єктів за порушення у галузі державного експортного контролю
15.1. Загальний підхід до правозастосування у галузі державного експортного контролю
Експортний контроль розповсюджується на вкрай „чутливу” сферу діяльності – міжнародні передачі товарів, що можуть бути використані у створенні зброї масового знищення та засобів її доставки, а також товарів військового призначення які за своєю природою призначені для ведення бойових дій, тобто також є вкрай „чутливими” стосовно загроз міру та безпеки.
Саме виходячи з того, що несанкціоновані або здійсненні з певними порушеннями міжнародні передачі зазначених вище товарів створюють реальну загрозу міжнародної стабільності, міру та безпеки, ступінь відповідальності суб’єктів за порушення законодавства у галузі державного експортного контролю є надзвичайно високою. Такі порушення караються величезними штрафами, що накладаються на юридичних осіб, а також кримінальною та адміністративною відповідальністю фізичних осіб. Це означає, великий ступінь ризику як для підприємств, що здійснюють міжнародні передачі
„чутливих” товарів, так і для персоналу таких підприємств, тому що саме вони несуть відповідальність за такі порушення. Так за незаконне здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають експортному контролю, на підприємство може бути накладено штраф розміром до 150 відсотків вартості товарів, а до конкретних фізичних осіб персоналу підприємства та причетних до порушень інших фізичних осіб можуть бути застосовані заходи кримінального та адміністративного покарання. Такі заходи, якщо порушення кваліфіковано як злочин, можуть включати до 12 років ув’язнення, а у випадках, коли порушення кваліфіковані як адміністративні – включати штраф у розмірі до 1000 гривень відносно відповідних фізичних осіб.
Загальним порядком правозастосування у галузі експортного контролю передбачено, що з метою запобігання правопорушенням у галузі експортного контролю
Держекспортконтроль, а також інші державні органи у межах своїх повноважень, визначених законодавством, мають право проводити розслідування, пов’язані з порушеннями законодавства у галузі експортного контролю, в тому числі здійснювати перевірки доставки до кінцевих споживачів товарів, відповідності їх фактичного використання заявленим цілям та відповідності законодавству документації, на підставі якої здійснено міжнародну передачу товарів. У разі виявлення порушень законодавства у галузі експортного контролю зазначені центральні органи виконавчої влади інформують про це Держекспортконтроль. За наявності достатньої інформації про намір вчинення або вчинення встановленими чи невстановленими особами злочинів, предметом яких є товари, що підлягають державному експортному контролю, Держекспортконтроль
інформує про це відповідні органи дізнання та досудового слідства.
Законом України „Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання” до порушень вимог законодавства в галузі державного експортного контролю віднесено такі порушення: проведення діяльності, пов’язаної з міжнародними передачами товарів, без отримання в установленому порядку дозволу, висновку чи документа про гарантії; здійснення міжнародних передач товарів на підставі дозволів, висновків чи документів про гарантії, отриманих шляхом подання підроблених документів або документів, що містять недостовірні відомості; укладання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) стосовно міжнародних передач будь-яких товарів або участь у їх виконанні в будь-який інший спосіб, ніж


149
передбачений цим Законом, якщо суб’єкту зовнішньоекономічної діяльності стало відомо, що такі товари можуть бути використані іноземною державою або іноземним суб’єктом господарської діяльності з метою створення зброї масового знищення чи засобів її доставки; здійснення міжнародної передачі товару, незважаючи на те, що суб’єкту зовнішньоекономічної діяльності стало відомо, що товар буде використано в інших цілях або
іншим кінцевим споживачем, ніж це було визначено в зовнішньоекономічному договорі
(контракті) чи пов’язаних з ним документах, на підставі яких було отримано дозвіл, висновок або міжнародний імпортний сертифікат; навмисне приховання відомостей, які мають значення для вирішення питання про надання дозволу, висновку чи міжнародного імпортного сертифіката; здійснення міжнародних передач товарів з порушеннями умов, визначених у дозволах, висновках чи міжнародних імпортних сертифікатах, у тому числі після внесення без погодження із спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань державного експортного контролю змін до зовнішньоекономічного договору (контракту), що стосуються найменувань та реквізитів експортерів, імпортерів, посередників та кінцевих споживачів, а також найменувань товарів, зобов’язань про їх кінцеве використання та надання відповідних документів про гарантії; проведення переговорів, пов’язаних з укладанням зовнішньоекономічних договорів
(контрактів) стосовно здійснення експорту товарів військового призначення, а також товарів подвійного використання, на поставки яких до відповідної іноземної держави встановлено часткове ембарго, без отримання відповідного позитивного висновку спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань державного експортного контролю; неподання або несвоєчасне подання спеціально уповноваженому органу виконавчої влади з питань державного експортного контролю звітів та відповідних документів про підсумки проведення переговорів, зазначених у абзаці восьмому цієї статті, а також про фактично здійснені міжнародні передачі товарів військового призначення та подвійного використання на підставі отриманих дозволів чи висновків, а також про використання цих товарів у заявлених цілях; створення перешкод для виконання службових обов’язків посадовими особами спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань державного експортного контролю та інших державних органів, що здійснюють державний експортний контроль під час виконання ними своїх службових зобов’язань або невиконання законних вимог цих осіб; безпідставна відмова в наданні інформації та документів, які вимагаються спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань державного експортного контролю або іншим державним органом, що здійснюють державний експортний контроль у межах своїх повноважень, їх навмисне викривлення або приховування; навмисне знищення документів, пов’язаних з укладанням та виконанням зовнішньоекономічних договорів (контрактів) стосовно здійснення міжнародних передач товарів, на підставі яких були отримані дозволи, висновки чи міжнародні імпортні сертифікати, до закінчення встановленого законом строку їх зберігання.
За порушення вимог законодавства у галузі державного експортного контролю винні в таких порушеннях фізичні особі можуть бути притягнути до кримінальної та адміністративної відповідальності, а до юридичних осіб можуть бути застосовані передбачені законодавством штрафи та санкції. У разі виявлення зазначених вище порушень законодавства у галузі державного експортного контролю Держекспортконтроль має право накладати на суб’єктів – юридичних осіб залежно від скоєного порушення штрафи у розмірах від 100 до 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян або в розмірах від 100 до 150 відсотків вартості товарів, які були об’єктом відповідної міжнародної передачі.


150
Введення законом таких жорстких штрафів на практиці створює умови щодо виключення навмисних порушень з боку юридичних осіб завдяки тому, що зазначені штрафи значно перевищують можливий прибуток цих осіб від експорту товарів. Тобто здійснення суб’єктом будь-якою міжнародної передачі товарів з порушенням закону є економічно невигідним суб’єкту. Таким чином створено умови щодо економічної зацікавленості суб’єктів - юридичних осіб у безумовному виконанні законодавства в галузі державного експортного контролю.
Крім накладання зазначених штрафів законодавством передбачено право
Держекспортконтролю скасовувати або зупиняти дію відповідно дозволу, висновку чи міжнародного імпортного сертифіката, який він надав такому суб’єкту, або скасовувати його реєстрацію в цьому органі як суб’єкта здійснення міжнародних передач товарів, що автоматично тягне за собою зупинення або скасування усіх наданих суб’єкту дозвільних документів та документів про гарантію, або скасування наданих йому відповідних повноважень. У випадках, коли правопорушення у галузі державного експортного контролю вчинені суб’єктом, якому Кабінетом Міністрів України надані повноваження на право здійснення експорту, імпорту товарів військового призначення або товарів, які містять відомості, що становлять державну таємницю, або у разі, коли внаслідок таких правопорушень завдано значної шкоди політичним або економічним інтересам держави, національній безпеці або обороні держави, Кабінет Міністрів України за поданням
Держекспортконтролю може скасувати раніше надані такій особі зазначені повноваження.
Слід особливо підкреслити, що відповідно до законодавства держава не несе перед суб’єктом – юридичною особою відповідальності за збитки, яких цей суб’єкт може зазнати внаслідок скасування або зупинення дії дозволу, висновку чи міжнародного імпортного сертифіката, а також скасування повноважень на право здійснення експорту, імпорту товарів військового призначення або товарів, які містять відомості, що становлять державну таємницю, якщо така особа вчинила порушення законодавства у галузі експортного контролю, або у разі, коли такі дії випливають із необхідності забезпечення захисту національних інтересів чи дотримання міжнародних зобов’язань України щодо нерозповсюдження зброї масового знищення, засобів її доставки та обмеження передач звичайних видів товарів військового призначення.
У разі, коли відповідний суб’єкт - український імпортер або кінцевий споживач вчинили зазначені вище порушення у галузі державного експортного контролю, вони заносяться Держекспортконтролем до списку порушників правил експортного контролю.
Аналогічні заходи здійснюються також і відносно іноземних імпортерів або кінцевих споживачів, що порушили прийняті на себе зобов'язання, які визначені у зовнішньоекономічному договорі (контракті) або у наданих цими особами документах про гарантії чи інших документах. Крім того, за поданням Держекспортконтролю Міністерство закордонних справ України дипломатичними каналами повідомляє компетентні державні органи держави іноземного суб’єкта про виявлені порушення.
Внесення суб’єктів до списку порушників не обмежує права такого суб’єкта, але в той же час суттєве ускладнює отримання таким суб’єктом дозвільних документів враховуючи те, що відносно таких суб’єктів як правило виконуються усі передбачені законом процедури перевірок, міжвідомчих узгоджень та з’ясування обставин поставок із відповідними державними органами держав – імпортерів та кінцевих споживачів.
Фізичні особи, які порушують законодавство у галузі державного експортного контролю несуть адміністративну, кримінальну та цивільно-правову відповідальність, установлену відповідними законодавчими актами.



151 15.2. Адміністративна відповідальність громадян та посадових осіб за порушення законодавства у галузі державного експортного контролю
Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачена зазначена нижче адміністративна відповідальність фізичних осіб за порушення законодавства у галузі експортного контролю.
Статтею 188 17
Кодексу передбачено таку адміністративну відповідальність: невиконання законних вимог посадових осіб спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань державного експортного контролю
(ред.

Держекспортконтролю) щодо усунення порушень законодавства в галузі державного експортного контролю або створення перешкод для виконання покладених на них обов’язків тягне за собою накладення штрафу на громадян від 15 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від 20 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   21


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал