З експортного контролю України Правові засади




Сторінка19/21
Дата конвертації10.12.2016
Розмір5.01 Kb.
1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   21
Держекспортконтроль. Крім того суб’єкт повинен сприяти уповноваженим державним органам України у проведенні ними зазначеної перевірки, а також у разі потреби залучати ці органи до участі у перевірках доставки товарів до кінцевого споживача та/або використання цим споживачем отриманих ним товарів у заявлених цілях.
Зверніть особливу увагу! У разі отримання будь-якої інформації про порушення умов доставки товарів до кінцевого споживача або використання цих товарів усупереч заявленим цілям або іншим споживачем суб’єкт зобов'язаний негайно повідомити про це
Держекспортконтроль і СБУ.


135 12.1. Державний контроль за виконанням кінцевими споживачами в Україні зобов'язань за гарантіями щодо використання імпортованих товарів у заявлених цілях
Відповідно до законодавства державний контроль за виконанням кінцевими споживачами в Україні зобов'язань за гарантіями щодо використання імпортованих товарів у заявлених цілях здійснюється на підставі аналізу звітів суб'єктів підприємницької діяльності
- кінцевих споживачів про фактичне використання товарів, а також шляхом планових вибіркових перевірок фактичного використання товарів за призначенням їх кінцевими споживачами. Таки перевірки можуть здійснюватися уповноваженими посадовими особами
Держекспортконтролю або відповідними контрольними комісіями. У разі потреби здійснення міжвідомчої перевірки такою комісією Держекспортконтроль формує таку комісію та долучає до її складу представників Держекспортконтролю, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держмитслужби та інших державних органів. Держекспортконтроль за погодженням із зазначеними органами визначає терміни та затверджує план проведення перевірки фактичного використання кінцевим споживачем товарів, які були імпортовані з наданням державних гарантій щодо їх використання у заявлених цілях.
Відомості про уповноважених посадових осіб Держекспортконтролю або про склад контрольної комісії та терміни перевірки в письмовій формі подаються
Держекспортконтролем керівникові підприємства, установи, організації, що є споживачем товарів, щодо яких здійснюється перевірка. Цілком природно, що зазначена перевірка здійснюється за місцем встановлення (використання) імпортованих споживачем товарів. Під час такої перевірки керівник підприємства, установи, організації - кінцевого споживача зобов'язаний надати уповноваженим посадовим особам Держекспортконтролю або відповідній контрольній комісії будь-які необхідні документи та сприяти їх роботі.
Зверніть увагу! Підприємство, установа, організація - кінцевий споживач в Україні , має бути попереджений про можливість проведення такої перевірки під час оформлення
імпортного сертифіката або відповідного дозвільного документу. Відсутність такого попередження може бути підставою для відмови суб’єкта від здійснення перевірок.
Крім того зверніть увагу на те, що відшкодування витрат на проведення перевірки здійснюється в установленому порядку за рахунок і в межах статті державного бюджету, з якої фінансується діяльність Держекспортконтролю або інших державних органів, а фінансування за рахунок підприємства, установи, організації (що перевіряється) може здійснюватися лише у разі, коли про це зазначено у зовнішньоекономічному договорі
(контракті).
Саме введення у законодавство зазначених норм унеможливлює випадки „свавілля” з боку посадовців державних органів та надає підприємцю можливість планувати діяльність у сфері міжнародних передач „чутливих” товарів.
12.2. Організація перевірок використання кінцевими споживачами в Україні товарів, які були імпортовані з наданням державних гарантій щодо їх використання у заявлених цілях, за участю іноземних партнерів
Перевірки фактичного використання кінцевими споживачами в Україні товарів, які були імпортовані з наданням державних гарантій щодо їх використання у заявлених цілях, за участю представників іноземних експортерів та/або компетентних державних органів держави експортера є „специфічним” видом перевірок, якій пов’язано із виконанням низки додаткових процедур щодо участі іноземців у таких перевірках. Тому зазначені перевірки можуть здійснюватися тільки у випадках, передбачених зовнішньоекономічними договорами
(контрактами), або коли це обумовлено міжнародними договорами, учасниками яких є держава іноземного експортера та Україна. Здійснення таких перевірок повинно відповідати законодавству України про державну таємницю.

136
У разі наміру проведення таких перевірок з боку іноземного партнера та виконання зазначених вище умов про перевірки у контрактах або міжнародних договорах, повідомлення про це повинно бути подано іноземним партнером у встановленому порядку дипломатичними каналами. Після отримання такого повідомлення МЗС подає його до
Держекспортконтролю та іншого державного органу, до сфери управління якого належить підприємство, установа, організація - імпортер.
Перевірка здійснюється за участю представників іноземних експортерів та/або компетентних державних органів держави експортера в порядку, передбаченому у підпункті
12.1. цією Глави.
12.3. Перевірки використання іноземними кінцевими споживачами товарів, які були імпортовані з України з наданням державних гарантій щодо їх використання у заявлених цілях
Враховуючи, що проведення перевірок використання іноземними споживачами товарів, які імпортовані ними з України, повинно відповідати законодавству держави під юрисдикцією якої знаходиться такої споживач Проведення таких перевірок на території держав іноземних імпортерів може здійснюватися лише у разі, коли здійснення таких перевірок передбачено зовнішньоекономічними договорами (контрактами), згідно з якими товари імпортовано з України або у разі, коли це обумовлено міжнародними договорами, учасниками яких є держава іноземного імпортера та Україна. Підставою для проведення таких перевірок є відповідні письмові гарантії уповноважених на це державних органів держави іноземного імпортера (кінцевого споживача), надані у зв'язку з імпортом товарів з
України.
Зазначені перевірки проводяться за місцем встановлення
(використання)
імпортованих з
України товарів уповноваженими посадовими особами
Держекспортконтролю, посольства України у відповідній державі або комісією, до складу якої можуть входити представники підприємства чи організації, що є експортером цих товарів, МЗС або посольства України у відповідній державі, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держмитслужби та Держекспортконтролю.
У разі наміру таких перевірок повідомлення про це подається
Держекспортконтролем через МЗС до відповідних державних органів держави іноземного
імпортера. Питання, пов'язані з проведенням перевірки (узгодження термінів перевірки з
іноземним імпортером, оформлення віз тощо), узгоджуються дипломатичними каналами.
Зверніть увагу! Відшкодування витрат державних органів на проведення перевірки здійснюється в установленому порядку за рахунок і в межах статей державного бюджету, з яких фінансується діяльність таких органів.
Законодавством також передбачена можливість відшкодування витрат державних органів на проведення перевірки за рахунок підприємства чи організації - українського експортера, але таке відшкодування може бути здійснено лише за пропозицією експортера у разі, коли про таке відшкодування зазначено у зовнішньоекономічному договорі (контракті).
У разі, коли за підсумками зазначених перевірок виявлені порушення зобов'язань, узятих на себе іноземними імпортерами або кінцевими споживачами, МЗС за поданням
Держекспортконтролю дипломатичними каналами повідомляє компетентні державні органи держави іноземного імпортера про виявлені порушення. Іноземний імпортер та/або кінцевий споживач товару, що порушили прийняті на себе зобов'язання, заносяться
Держекспортконтролем до списку іноземних суб'єктів господарської діяльності, з якими забороняються або обмежуються ділові стосунки щодо товарів, які підлягають державному експортному контролю.

137 12.4. Проведення перевірок доставки та кінцевого використання товарів, які були експортовані з України
Відповідно до статті 19 Закону України „Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання” український суб’єкт - експортер товарів, що підлягають державному експортному контролю повинен вживати заходів для перевірки доставки та кінцевого використання експортованих товарів і про її результати інформувати Держекспортконтроль. Експортер також повинен сприяти уповноваженим державним органам України у проведенні ними зазначеної перевірки, а у разі потреби залучати ці органи до участі у перевірках доставки товарів до кінцевого споживача та/або використання цим споживачем експортованих товарів у заявлених цілях.
Див. Закон у Томі4 цього Довідника.
У разі коли експортер отримав будь-яку інформацію про порушення умов доставки товарів до кінцевого споживача або використання цих товарів усупереч заявленим цілям або
іншим споживачем він зобов'язаний негайно повідомити про це Держекспортконтроль і СБУ.
Як правило контроль за доставкою товарів до кінцевого споживача може здійснюватися експортером шляхом отримання від іноземного суб'єкта господарської діяльності та надання Держекспортконтролю сертифіката підтвердження доставки або
іншого документа, оформленого або підтвердженого уповноваженим на це органом країни призначення, який містить відповідні підтвердження про доставку товарів на територію країни призначення та їх одержання кінцевим споживачем (далі - документ про підтвердження доставки).
В окремих випадках залежно від категорії товарів, країни призначення, кінцевого споживача тощо за рішенням Держекспортконтролю контроль за доставкою товарів до кінцевого споживача може здійснюватись шляхом супроводження товарів представником
(представниками) експортера під час їх транспортування.
Про рішення щодо необхідності здійснення контролю за доставкою товарів шляхом супроводження під час їх транспортування Держекспортконтроль повідомляє суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності під час прийняття рішення про надання висновку щодо можливості проведення переговорів, пов'язаних з укладенням зовнішньоекономічних договорів (контрактів) про експорт товарів, або рішення про надання дозволу на експорт товарів.
З метою забезпечення можливості здійснення зазначених перевірок експортер зобов’язаний отримати гарантії іноземного суб'єкта господарської діяльності - кінцевого споживача щодо надання експортеру документа про підтвердження доставки та/або про можливість здійснення експортером перевірок використання у заявлених цілях імпортованих цим споживачем товарів, та/або про можливість здійснення контролю за доставкою товарів до кінцевого споживача шляхом їх супроводження експортером під час транспортування.
Таки гарантії
іноземного суб’єкта як правило повинні бути визначені у зовнішньоекономічному договорі (контракті) або в іншому документі, в якому є посилання на такий договір (контракт).
У разі коли в експорті товарів бере участь іноземний суб'єкт господарської діяльності - посередник, у зовнішньоекономічному договорі (контракті), укладеному з таким посередником, повинні бути визначені його зобов'язання про отримання від кінцевого споживача та надання експортеру документа про підтвердження доставки та/або про можливість проведення експортером перевірок.
Відносно товарів різних категорій, а саме відносно товарів військового призначення та відносно товарів подвійного використання законодавством передбачено, різні підходи до контролю доставки таких товарів.

138
Так відносно товарів військового призначення український експортер зобов'язаний подати Держекспортконтролю документи про підтвердження доставки таких товарів у будь якому випадку їх експорту. Гарантії експортера щодо надання документів про підтвердження доставки товарів військового призначення та терміни надання цих документів повинні бути викладені у листі-зверненні, який експортер подає Держекспортконтролю разом із заявою про надання відповідного дозволу на право експорту товарів.
Відносно товарів подвійного використання документи про підтвердження доставки таких товарів надаються лише в окремих випадках „чутливого” експорту. Необхідність надання таких документів та відповідних гарантій про це визначається
Держекспортконтролем під час прийняття рішення про надання висновку щодо можливості проведення переговорів, пов'язаних з укладанням зовнішньоекономічних договорів
(контрактів) про експорт товарів подвійного використання, або про надання відповідного дозволу на експорт таких товарів. Про таке рішення Держекспортконтроль письмово повідомляє експортера.
Зверніть увагу! Зазначені вище документи про підтвердження доставки товарів відповідно до законодавства не подаються до Держекспортконтролю у разі здійснення міжнародних передач на виконання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності робіт, пов'язаних з виконанням міжнародних договорів про військово-технічне співробітництво, виробничу або науково-технічну кооперацію.
12.4.1. Деякі організаційні аспекти здійснення перевірок доставки товарів
У разі, коли експортером прийнято рішення про супроводження товарів під час їх доставки, він повинний визначити перелік осіб, уповноважених ним супроводжувати товари, та їх повноваження та підтвердити це відповідними документами.
Зверніть увагу! Особи, уповноважені експортером супроводжувати товари, мають бути штатними працівниками експортера.
У разі коли за рішенням Держекспортконтролю експортер повинен забезпечити супроводження товарів під час їх транспортування керуючись відповідним рішенням
Держекспортконтролю, дозвіл на право експорту товарів може бути наданий такому експортеру лише після отримання від нього документа, в якому цей експортер бере на себе зобов'язання про забезпечення супроводження товарів.
У разі потреби на письмове прохання експортера до супроводження товарів та здійснення контролю за їх доставкою до кінцевого споживача можуть залучатися представники СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держекспортконтролю, Держмитслужби та
інших державних органів. Повноваження представників зазначених органів визначаються керівниками цих органів або їх заступниками та підтверджуються відповідними документами.
Зверніть увагу! У разі письмового прохання експортера про залучення представників державних органів до супроводження товарів та здійснення контролю за їх доставкою до кінцевого споживача відшкодування витрат, пов'язаних із таким залученням представників державних органів, а також оформлення необхідних віз та проїзних документів здійснюється експортером у встановленому порядку.
З метою сприяння експортеру у здійсненні контролю за доставкою товарів до кінцевого споживача та/або у здійсненні перевірки їх використання у заявлених цілях можуть бути залучені представники закордонних дипломатичних установ України у державах - одержувачах товарів (за згодою керівників цих установ). Для забезпечення участі представників зазначених установ у здійсненні такого контролю чи перевірки експортер повинен завчасно звернутись через Держекспортконтроль до МЗС з проханням про залучення відповідних представників до участі у здійсненні цих заходів. Разом із таким

139
зверненням (заявою) експортер повинен подати необхідну інформацію про порядок експорту товарів, спосіб їх транспортування, перевізника, місце доставки товарів та їх кінцевого споживача. Держекспортконтроль після отримання такої заяви надсилає її разом з одним примірником інформації до МЗС для прийняття рішення.
12.4.2. Документи про підтвердження доставки товарів іноземному споживачу
Загальною нормою законодавства є те, що експортер повинен у 45-денний термін після здійснення експорту товарів подати до Держекспортконтролю документ про підтвердження їх доставки, але цей термін може бути продовжений Держекспортконтролем у разі подання експортером звернення з обґрунтуванням причин затримки надання такого документа і пропозицією щодо встановлення нового терміну його подання.
Відповідно до цією норми, після доставки товарів до кінцевого споживача, експортер подає Держекспортконтролю документ про підтвердження доставки товарів з посиланням на відповідний зовнішньоекономічний договір (контракт), за яким товари експортовані з України, наданий або підтверджений уповноваженим державним органом країни призначення. Якщо такий документ складено іноземною мовою, до нього додається переклад, засвідчений у встановленому порядку.
Документ про підтвердження доставки товарів повинен містити такі відомості: місце доставки товарів; найменування кінцевого споживача та його підтвердження про отримання товарів відповідно до раніше наданого сертифіката кінцевого споживача та реквізити цього сертифіката; номенклатура та кількість отриманих товарів; прізвище, ім'я та посада особи, яка видала документ; відмітка уповноваженого державного органу із зазначенням його найменування, а також прізвище, ім'я та посада особи, яка підтвердила документ; дата оформлення документа та його номер.
У разі коли контроль за доставкою товарів до кінцевого споживача здійснювався шляхом супроводження транспортування, разом з документом про підтвердження доставки товарів експортер подає Держекспортконтролю звіт про здійснення такого контролю, у якому зазначає:
ініціали і прізвище, посади осіб, які супроводжували товари та здійснювали контроль за їх доставкою; номенклатуру, кількість товарів та її відповідність номенклатурі, зазначеній в договорі (контракті) та сертифікаті кінцевого споживача; спосіб доставки вантажу, тип та реєстраційний номер транспортного засобу, його власника (країна, фірма, особа), компанію перевізника та замовника перевезення; заявлений та фактично виконаний маршрут доставки товарів із зазначенням проміжних посадок/зупинок і дат їх здійснення, часткове розвантаження товарів, експортованих з України, та хто дав таке розпорядження (особа, фірма, країна); дату і пункт доставки товарів (місто, аеропорт або морський порт, країна), представників кінцевого споживача та державних органів, які отримали товари і видали документ про підтвердження доставки товарів;
іншу інформацію, яка підтверджує доставку товарів.

140
Викладені у підпунктах цією Глави положення та принципи закріплені у „Положенні про порядок надання гарантій та здійснення державного контролю за виконанням зобов’язань щодо використання у заявлених цілях товарів, які підлягають державному експортному контролю”, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 травня 1999 року № 920 (із наступними змінами та доповненнями).
Див. Положення у Томі4 цього Довідника.


141
Глава 13. Звітність про фактично здійснені міжнародні передачі
Питання звітності про фактично здійснений експорт чи імпорт товарів є одним з базових положень експортного контролю. Зазначене питання має особливу важливість не тільки через впровадження міжнародними організаціями з нерозповсюдження, учасницею яких є Україна, порівняльного аналізу звітних відомостей, які надаються як державою- експортером, так і державою-імпортером, але перш за все що саме звітність дає можливість контролю виконання зобов’язань імпортерів щодо використання товарів у заявлених цілях.
З метою встановлення державного контролю за використанням дозволів, висновків чи міжнародних імпортних сертифікатів частиною 1 статті 22 Закону України „Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання”, введено норму про те що „суб'єкт здійснення міжнародних передач товарів, який отримав дозвіл, висновок чи міжнародний імпортний сертифікат, подає до спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань державного експортного контролю письмові звіти про фактично здійснені міжнародні передачі товарів, визначених у цих документах, та про використання цих товарів у заявлених цілях. Форма звіту та строки його подання визначаються спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань державного експортного контролю”.
Див. Закон у Томі4 цього Довідника.
Цією нормою Закону встановлені два види інформації, яка надається суб’єктами здійснення міжнародних передач товарів до Держекспортконтролю, а саме: про фактично здійснені міжнародні передачі товарів; про використання зазначених товарів у заявлених цілях.
Відповідно до зазначеної статті Закону форма звіту та терміни його подання визначаються Держекспортконтролем України. Зазначене право Держекспортконтролю
України впроваджено відповідними рішеннями Кабінету Міністрів України. Так,
Положенням про порядок державного контролю за проведенням переговорів, пов’язаних з укладенням зовнішньоекономічних договорів (контрактів) про здійснення міжнародних передач товарів військового призначення та подвійного використання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 04.02.98 № 125 (з наступними змінами і доповненнями), встановлено, що „у разі, якщо за підсумками переговорів укладено зовнішньоекономічний договір (контракт) на експорт товарів, суб’єкт зовнішньоекономічної діяльності подає до
Держекспортконтролю звіт про підсумки переговорів. Форма звіту визначається
Держекспортконтролем. Терміни подання звіту визначаються під час оформлення відповідного висновку”.
Див. Постанову у Томі4 цього Довідника.
Форма зазначеного вище звіту затверджена наказом Держекспортконтролем від
21.12.04 № 375, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.01.05 за № 13/10293. Цим наказом передбачено, що звіт про підсумки переговорів, пов’язаних з укладанням зовнішньоекономічних договорів (контрактів), надається у довільній формі на бланку підприємства.
У звіті зазначаються: всі сторони, які брали участь у переговорах; всі суб’єкти-учасники міжнародних передач товарів; предмет переговорів (експорт, імпорт, надання послуг тощо, найменування товару);


142 номери укладених зовнішньоекономічних договорів (контрактів); умови постачання товарів;
інформація про узгодження вимог щодо надання документів про гарантії та документів про підтвердження доставки товарів залежно від категорії товарів;
інша інформація, яка має суттєве значення для прийняття рішення щодо предмета переговорів.
Зазначеним наказом також встановлено, що звіти про підсумки проведення переговорів надаються до Держекспортконтролю разом із заявою про надання дозволу на право здійснення експорту товарів у рамках кожного зовнішньоекономічного договору
(контракту), укладеного на підставі конкретного висновку на переговори не пізніше трьох місяців з дня укладення такого договору (контракту). У разі неподання в зазначений термін заяви про надання дозволу на право здійснення експорту товарів звіт надається як окремий документ не пізніше трьох місяців з дня укладення договору (контракту).
У разі, якщо на підставі конкретного висновку про переговори зовнішньоекономічні договори (контракти) не укладені, документ, який містить інформацію про використання цього висновку, подається до Держекспортконтролю у місячний термін з дня закінчення дії висновку.
Крім звітності щодо проведення переговорів законодавством також передбачено звітність щодо використання отриманих дозвільних документів. Так „Порядок здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення”, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.11.03 № 1807 (з наступними змінами і доповненнями) та „Порядок здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів подвійного використання”, затверджений постановою Кабінету
Міністрів України від 28.01.04 № 86 (з наступними змінами і доповненнями), передбачають, що звіти про використання отриманих дозволів чи висновків на право здійснення міжнародних передач товарів суб’єкт подає Держекспортконтролю за встановленою ним формою. Строки подання звітів визначаються під час реєстрації цього суб’єкта в
Держекспортконтролі або оформлення дозволів чи висновків.
Див. Постанову у Томі4 цього Довідника.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   21


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал