З експортного контролю України Правові засади




Сторінка16/21
Дата конвертації10.12.2016
Розмір5.01 Kb.
1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   21
У разі, коли іноземний суб'єкт господарської діяльності - імпортер чи кінцевий споживач має намір у подальшому реекспортувати чи передавати отримані товари іншому кінцевому споживачу, в договорі (контракті) повинно бути визначено його зобов'язання щодо здійснення таких передач лише за умови отримання письмової згоди на це експортера та Держекспортконтролю.
За рекомендацією Держекспортконтролю до зовнішньоекономічного договору
(контракту) можуть бути включені зобов'язання іноземного суб'єкта господарської

111
діяльності надавати експортеру або відповідним державним органам України право на здійснення контролю за доставкою товарів кінцевому споживачу та/або проведення перевірок використання за призначенням товарів, що експортуються з України.
У разі, коли у постачанні товарів бере участь іноземний суб'єкт господарської діяльності - посередник, до зовнішньоекономічного договору (контракту) повинні бути включені його зобов'язання надавати необхідні документи, а також (за рекомендацією
Держекспортконтролю) забезпечувати умови та надавати необхідні документи, згідно з якими експортер та/або відповідні державні органи України будуть мати можливість здійснити контроль за доставкою товарів кінцевому споживачу та/або провести перевірки використання за призначенням товарів, що експортуються з України.
Зовнішньоекономічні договори (контракти) про здійснення експорту технологій, у тому числі як результатів відповідних науково-дослідних, дослідно-конструкторських та
інших видів робіт, повинні містити положення щодо охорони прав інтелектуальної власності або щодо визначення обсягу і порядку переходу права цієї власності до іншої особи.
Норма про охорону прав інтелектуальної власності або про визначення обсягу і порядку переходу права цієї власності до іншої особи визначена Кабінетом Міністрів
України як обов’язкова для включення до зовнішньоекономічних договорів (контрактів) стосовно експорту технологій.
Слід підкреслити, що якщо суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності не враховані рекомендації щодо додаткових вимог до договору (контракту), це не звільняє такого суб’єкта від надання документів іншої, ніж договір (контракт), форми, які містять рекомендовані вище гарантії та зобов’язання. Так, Положенням визначено, що якщо суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності до зовнішньоекономічного договору (контракту) не включені положення, передбачені окремими пунктами цього Положення, або у разі коли зовнішньоекономічний договір (контракт) укладений з іноземним суб'єктом господарської діяльності - посередником, цей суб'єкт зобов'язаний отримати від іноземного суб'єкта документи, які містять перелічені у зазначених пунктах відомості, зобов'язання чи гарантії, та подати їх Держекспортконтролю разом із заявою про отримання відповідного дозволу на експорт товарів.
Кабінетом Міністрів України встановлений виняток, який дозволяє суб’єкту не вносити додаткові вимоги та не надавати окремі документи. У Положенні визначено, що
„відомості, а також зобов'язання чи гарантії іноземного суб'єкта господарської діяльності за згодою Держекспортконтролю можуть не включатися до зовнішньоекономічного договору
(контракту), а відповідні документи не надаватися Держекспортконтролю у разі здійснення експорту товарів до держав - учасниць міжнародних режимів експортного контролю...”.
Наявність зазначеної норми дозволяє спрощувати процедури державного експортного контролю у визначених вище випадках.
10.2. Обмеження на укладання чи виконання зовнішньоекономічних договорів
Виходячи з принципів державної політики в галузі державного експортного контролю, викладених у статті 4 Закону України „Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання” щодо
„нерозповсюдження зброї масового знищення, засобів її доставки...” частиною 2 статті 17 цього Закону передбачені відповідні заборони на укладання зовнішньоекономічних договорів (контрактів), а саме:
„Суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності України забороняється укладати зовнішньоекономічні договори (контракти) стосовно міжнародних передач будь-яких товарів або брати участь у їх виконанні в будь-який інший спосіб, ніж це передбачено цим Законом,

112
якщо їм стало відомо, що такі товари можуть бути використані іноземною державою або
іноземним суб'єктом господарської діяльності з метою створення зброї масового знищення чи засобів її доставки”.
У зв’язку з тим, що одним із основних чинників, які враховуються під час розгляду питань про надання дозволів, висновків чи міжнародних імпортних сертифікатів на право здійснення відповідної міжнародної передачі товарів, є аналіз та оцінка відповідних гарантій, наданих іноземним споживачем, щодо використання товарів у заявлених цілях, частиною 3 статті 17 цього Закону передбачено, що „суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності зобов'язаний відмовитися від виконання зовнішньоекономічного договору (контракту) стосовно здійснення міжнародної передачі будь-якого товару, якщо йому стало відомо, що товар буде використано в інших цілях або іншим кінцевим споживачем, ніж це було визначено в такому договорі (контракті) чи пов'язаних з ним документах, на підставі яких отримано дозвіл, висновок або міжнародний імпортний сертифікат”.
Введення такої законодавчої норми дозволяє запобігати можливому несанкціонованому використанню товарів, що підлягають державному експортному контролю.
Додаткові вимоги до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), пов’язані із здійсненням перевірок використання товарів у заявлених цілях, наведені у Положенні про порядок надання гарантій та здійснення державного контролю за виконанням зобов’язань щодо використання у заявлених цілях товарів, які підлягають державному експортному контролю, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 27.05.99 № 920 (з наступними змінами і доповненнями). Цим Положенням визначено, що „укладення суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України зовнішньоекономічних договорів
(контрактів), що передбачають здійснення іноземним партнером перевірок кінцевого використання товарів у заявлених цілях, можливе лише на підставі позитивного висновку
Держекспортконтролю, за умови попереднього узгодження цього питання суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності з міністерством або іншим центральним органом виконавчої влади, до сфери управління якого він належить”
В деяких випадках під час експорту товарів держави-експортери чи суб’єкти цих держав, виходячи із власного законодавства, можуть вимагати здійснення перевірок кінцевого використання у заявлених імпортером цілях товарів, які вони експортують.
Якщо іноземний суб’єкт вимагає забезпечити можливість перевірок кінцевого використання таких товарів, слід звернути увагу українських імпортерів, що відповідно до законодавства перевірка за участю представників іноземних експортерів та/або компетентних державних органів експортера фактичного використання кінцевими споживачами в Україні товарів, які були імпортовані з наданням державних гарантій щодо їх використання у заявлених цілях, може проводитися тільки у випадках, передбачених зовнішньоекономічними договорами (контрактами), або коли це обумовлено міжнародними договорами, учасниками яких є держава експортер та Україна.
Відповідно до встановленого порядку українські імпортери, перш ніж укласти такий договір (контракт), який передбачає зазначені вище перевірки, повинні здійснити додаткові заходи, а саме: узгодити питання укладання такого контракту з міністерством або іншим центральним органом виконавчої влади, до сфери управління якого належить суб’єкт; звернутися до Держекспортконтролю за отриманням відповідного висновку на право укладання такого контракту.
У разі отримання відповідних позитивних висновків суб’єкт має право укласти зазначений договір (контракт) та повідомити про його укладення Держекспортконтроль та

113
центральний орган виконавчої влади, до сфери управління якого належить суб’єкт.
10.3. Особливості укладання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) про експорт окремих груп товарів
Крім загальних додаткових вимог до зовнішньоекономічного договору (контракту),
Положенням про порядок державного контролю за проведенням переговорів, пов’язаних з укладенням зовнішньоекономічних договорів (контрактів) про здійснення міжнародних передач товарів військового призначення та подвійного використання (постанова Кабінету
Міністрів України від 4 лютого 1998 року № 125 (з наступними змінами і доповненнями), встановлені особливості укладання таких договорів (контрактів) про експорт окремих видів товарів.
Так, до „зовнішньоекономічного договору (контракту) про експорт товарів військового призначення, крім зазначених вище відомостей та зобов'язань, рекомендується включити такі зобов'язання іноземного суб'єкта господарської діяльності: не реекспортувати і не передавати отримані товари будь-кому, крім кінцевого споживача, або що такі товари призначені для власних потреб кінцевого споживача, не пов'язаних з їх наступним реекспортом чи передаванням; надати сертифікат кінцевого споживача, імпортний сертифікат або інший документ, який містить підтвердження або гарантії уповноваженого державного органу держави призначення товарів щодо їх кінцевого використання; надати сертифікат підтвердження доставки товарів або інший документ, оформлений або підтверджений уповноваженим державним органом держави призначення товарів, який підтверджує ввезення товару чи кожної партії товару на територію цієї держави”.
Враховуючи особливу „чутливість” товарів військового призначення Положенням визначено, що „зовнішньоекономічний договір (контракт) про експорт товарів військового призначення за участю іноземного суб'єкта господарської діяльності - посередника може бути укладений лише за наявності у нього повноважень на здійснення зовнішньоекономічних операцій з товарами військового призначення, підтверджених уповноваженим державним органом держави, на території якої зареєстрований зазначений суб'єкт, або підтверджених іншим чином відповідно до законодавства цієї держави”.
На відміну від зазначених вище товарів військового призначення клас товарів подвійного використання поділяється на декілька груп таких товарів, кожна з яких має власні особливості щодо здійснення міжнародних передач. У зазначеному вище Положенні
Кабінетом Міністрів України визначено, що до „зовнішньоекономічного договору
(контракту) про експорт товарів подвійного використання рекомендується включити зобов'язання іноземного суб'єкта господарської діяльності надавати сертифікат кінцевого споживача або інший документ, який містить необхідні відомості, зобов'язання та гарантії щодо кінцевого використання товарів, а також додаткові відомості та зобов'язання щодо окремих груп товарів, а саме:
1) товарів, що можуть бути використані у створенні звичайних видів озброєнь, військової чи спеціальної техніки, рекомендується включити зобов'язання іноземного суб'єкта господарської діяльності не реекспортувати і не передавати отримані товари будь- кому, крім кінцевого споживача, або що такі товари призначені для власних потреб кінцевого споживача, не пов'язаних з їх наступним реекспортом чи передаванням;
2) товарів, що можуть бути використані у створенні ракетної зброї, рекомендується включити такі зобов'язання іноземного суб'єкта господарської діяльності: використовувати отримані товари тільки у заявлених цілях, не пов'язаних із

114
створенням ракетних засобів доставки зброї масового знищення; не копіювати, не модифікувати чи не реекспортувати отримані товари, а також не передавати їх будь-кому, крім кінцевого споживача, або що такі товари призначені для власних потреб кінцевого споживача, не пов'язаних з їх наступним копіюванням, модифікуванням, реекспортом чи передаванням;
3) товарів, що можуть бути використані у створенні ядерної зброї, рекомендується включити такі зобов'язання іноземного суб'єкта господарської діяльності: використовувати отримані товари тільки у заявлених цілях, які не стосуються будь- яким чином діяльності, пов'язаної із створенням ядерних вибухових пристроїв, або діяльності, пов'язаної з ядерним паливним циклом, яка не перебуває під гарантіями
МАГАТЕ; не копіювати, не модифікувати чи не реекспортувати отримані товари, а також не передавати їх будь-кому, крім кінцевого споживача, або що такі товари призначені для власних потреб кінцевого споживача, не пов'язаних з їх наступним копіюванням, модифікуванням, реекспортом чи передаванням;
4) товарів, що можуть бути використані у створенні хімічної зброї, рекомендується включити хімічну назву, структурну формулу та реєстраційний номер товару за міжнародним довідником "Chemical abstracts service", якщо він йому присвоєний (у разі експорту хімікатів), а також такі зобов'язання іноземного суб'єкта господарської діяльності: використовувати отримані товари тільки у заявлених цілях, які не стосуються створення хімічної зброї або будь-якої іншої діяльності, забороненої Конвенцією про заборону розробки, виробництва, накопичення і застосування хімічної зброї та про її знищення; не реекспортувати і не передавати отримані товари будь-кому, крім кінцевого споживача, або що такі товари призначені для власних потреб кінцевого споживача, не пов'язаних з їх наступним реекспортом чи передаванням;
5) товарів, що можуть бути використані у створенні бактеріологічної
(біологічної) та токсинної зброї, рекомендується включити назву штаму збудника захворювання (патогену) чи токсину з посиланням на відповідний паспорт (у разі експорту збудників захворювань (патогенів) чи токсинів), а також такі зобов'язання
іноземного суб'єкта господарської діяльності: використовувати отримані товари тільки у заявлених цілях, які не стосуються створення бактеріологічної (біологічної) та токсинної зброї або будь-якої іншої діяльності, забороненої Конвенцією про заборону розробки, виробництва і накопичення запасів бактеріологічної (біологічної) та токсинної зброї та про її знищення; не реекспортувати і не передавати отримані товари будь-кому, крім кінцевого споживача, або що такі товари призначені для власних потреб кінцевого споживача, не пов'язаних з їх наступним реекспортом чи передаванням.
Якщо експорт товарів подвійного використання здійснюється до держав, які не є членами відповідного міжнародного режиму експортного контролю, до зовнішньоекономічного договору (контракту) рекомендується включити зобов'язання
іноземного суб'єкта господарської діяльності надати імпортний сертифікат або інший документ, який оформлений або підтверджений уповноваженим державним органом держави призначення товарів і містить підтвердження або гарантії цього державного органу щодо імпорту зазначеного товару до цієї держави.
Крім того, за рекомендацією Держекспортконтролю, до зовнішньоекономічного

115
договору (контракту) про експорт товарів подвійного використання до будь-яких держав можуть бути внесені зобов'язання іноземного суб'єкта господарської діяльності надати:
імпортний сертифікат або інший документ, який оформлений або підтверджений уповноваженим державним органом держави призначення товарів і містить підтвердження або гарантії цього державного органу щодо імпорту товарів до цієї держави; сертифікат підтвердження доставки товарів або інший документ, оформлений або підтверджений уповноваженим державним органом держави призначення товарів, яким підтверджується ввезення товару чи кожної партії товару на територію цієї держави”.
Загальні та додаткові вимоги щодо укладання зовнішньоекономічних договорів
(контрактів) про експорт товарів військового призначення та товарів подвійного використання зазначені у Положенні про порядок державного контролю за проведенням переговорів, пов'язаних з укладенням зовнішньоекономічних договорів (контрактів) про здійснення міжнародних передач товарів військового призначення та подвійного використання, яке наведено у Томі 4 цього довідника.


116
Глава 11. Міжнародні передачі товарів, що підлягають державному експортному контролю
Законодавством визначено, що Кабінет Міністрів України встановлює порядок здійснення контролю за міжнародними передачами товарів, що підлягають державному експортному контролю відповідно до Закону України „Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання” та
інших законів України, а також актів Президента України залежно від конкретних груп товарів.
11.1. Товари військового призначення (ТВП)
Клас „товари військового призначення” є одночасно і групою цих товарів, щодо яких відповідно до „Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.11.03 № 1807, застосовуються процедури державного експортного контролю, які відповідають керівним принципам здійснення такого контролю, що рекомендовані у рамках діяльності міжнародного режиму експортного контролю Вассенаарська домовленість, членом якого є Україна.
У разі, якщо за підсумками класифікації та ідентифікації товарів визначено, що товари відносяться до товарів військового призначення, суб’єкт підприємницької діяльності поряд з іншими загальними процедурами зовнішньоекономічної діяльності повинен здійснити додаткові заходи, передбачені вимогами державного експортного контролю, а саме: здійснити реєстрацію в Держекспортконтролі у якості суб’єкта здійснення міжнародних передач товарів; відносно реєстрації див. Главу 4 цього Тому. отримати відповідні повноваження на експорт та імпорт товарів військового призначення, крім випадків, передбачених пунктом 4 „Положення про порядок надання суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності повноважень на право здійснення експорту,
імпорту товарів військового призначення та товарів, які містять відомості, що становлять державну таємницю”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня
1998 р. № 838; відносно повноважень див. Главу 5 цього Тому. отримувати відповідні висновки
Держекспортконтролю щодо можливості проведення переговорів, пов’язаних з укладенням зовнішньоекономічних договорів
(контрактів) про здійснення експорту товарів військового призначення до будь-яких держав, крім випадків, передбачених пунктом 4 „Положення про порядок державного контролю за проведенням переговорів, пов’язаних з укладенням зовнішньоекономічних договорів (контрактів) про здійснення експорту товарів військового призначення та подвійного використання”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 лютого 1998 р. № 125; відносно дозволів та висновків див. Главу 6 цього Тому. укладати зовнішньоекономічні договори (контракти) про здійснення експорту товарів до будь-яких держав з урахуванням вимог у галузі державного експортного контролю; відносно зовнішньоекономічних договорів див. Главу 10 цього Тому.


117 здійснювати міжнародні передачі товарів лише на підставі відповідних дозволів чи висновків Держекспортконтролю; здійснювати заходи щодо контролю доставки та кінцевого використання експортованих товарів військового призначення; відносно контролю доставки та кінцевого використання товарів див. Главу
12 цього Тому. звітувати до Держекспортконтролю про використання отриманих дозвільних документів; відносно звітності див. Главу 13 цього Тому. нести відповідальність за порушення встановленого порядку здійснення міжнародних передач товарів відповідно до законодавства. відносно відповідальність за порушення встановленого порядку здійснення міжнародних передач товарів див. Главу 15 цього Тому.
Міжнародна передача товарів військового призначення може здійснюватися суб’єктом здійснення міжнародних передач товарів (далі – суб'єкт) або іноземним суб'єктом господарської чи іншої діяльності (далі – іноземний суб'єкт) за наявності у нього відповідного дозволу чи висновку, що надається Держекспортконтролем.
11.1.1. Експорт товарів військового призначення
Експорт ТВП здійснюється на підставі відповідного дозволу Держекспортконтролю.
11.1.1.а. Отримання разового дозволу на право експорту ТВП
Для отримання разового дозволу на право експорту ТВП суб'єкт надсилає
Держекспортконтролю лист, до якого додаються:
Примітка: у листі-зверненні повинно бути викладені гарантії експортера щодо надання документів про підтвердження доставки товарів військового призначення та термін надання цих документів.
Зазначені гарантії не визначається у разі здійснення суб’єктом експорту на виконання міжнародних договорів про військово-технічне співробітництво, виробничу або науково-технічну кооперацію (які передбачають таку передачу з визначенням в міждержавному або міжурядовому договорі конкретних найменувань товарів, а також їх експортерів та кінцевих споживачів). заява за встановленою Держекспортконтролем формою; відносно заяви див. Главу 2 Том 1 цього Довідника. засвідчені копії посвідчення про реєстрацію суб'єкта в Держекспортконтролі та роз'яснення Держекспортконтролю щодо умов здійснення міжнародних передач зазначених у заяві товарів; відносно реєстрації див. Главу 4 цього Тому. висновок міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, до сфери управління яких належить суб'єкт, щодо можливості здійснення міжнародної передачі товарів (на вимогу Держекспортконтролю).


118
Примітка: з ціллю скорочення терміну розгляду звернення суб'єкта
Держекспортконтроль рекомендує одразу додавати до пакету документів висновок міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, до сфери управління яких належить суб'єкт господарювання у разі наміру здійснення експорту технологій, виробів, які відносяться до основних фондів суб'єкта господарювання з державною формою власності. засвідчена копія документа про державну реєстрацію договору про трансфер технологій;
Примітка: надається у разі намірів отримати дозвіл на експорт технології, для трансферу якої встановлюється режим цільового субсидіювання згідно із статтею 22
Закону України „Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій”; засвідчена копія свідоцтва про державну акредитацію суб’єкта;
Примітка: надається у разі намірів отримати дозвіл на експорт технології суб'єктами, які провадять посередницьку діяльність у сфері трансферу технологій; оригінали документів про зобов'язання та гарантії іноземного суб'єкта - кінцевого споживача стосовно імпортованих товарів; відносно документів про гарантії див. Главу7 цього Тому.
Зверніть увагу! Зобов'язання та гарантії іноземного суб'єкта - кінцевого споживача стосовно імпортованих товарів повинні бути надані у вигляді сертифіката кінцевого споживача, імпортного сертифіката або іншого документа, в якому містяться: відомості про кінцевого споживача товарів, їх експортера, найменування та кількість товарів, кінцеве призначення та місце використання; зобов'язання іноземного суб'єкта - кінцевого споживача не реекспортувати і не передавати будь-кому отримані товари, або що такі товари призначені для власних потреб кінцевого споживача, не пов'язаних з їх реекспортом чи передаванням.
У разі коли іноземний суб'єкт - кінцевий споживач має намір у подальшому реекспортувати чи передавати отримані товари іншому кінцевому споживачеві, в зазначеному документі повинно бути визначено його зобов'язання про здійснення таких операцій лише за наявності письмової згоди на це експортера та Держекспортконтролю. документ про походження товарів;
Примітка: документ не формалізовано, цей документ повинен надавати змогу визначитися з походженням товару у експортера; засвідчені в установленому порядку: копію зовнішньоекономічного договору (контракту) на експорт зазначених у заяві товарів; копію договору комісії, доручення тощо, якщо експортером є підприємство- посередник; копію відповідного висновку Держекспортконтролю на право проведення переговорів, пов'язаних з укладенням зовнішньоекономічного договору (контракту) на експорт товарів;


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   21


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал