З експортного контролю України Правові засади




Сторінка14/21
Дата конвертації10.12.2016
Розмір5.01 Kb.
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   21
із такими передачами документів та подання
Держекспортконтролю звітності про фактичне використання отриманих суб’єктом дозволів.
Слід мати на увазі, що генеральні дозволи на право здійснення експорту товарів військового призначення, як правило, не надаються. Це пов'язано як з особливою "чутливістю" зазначених товарів, так і з необхідністю постійного контролю за здійсненням їх міжнародних передач, оскільки інформація про фактично здійснені передачі таких товарів відповідно до

94 міжнародних зобов'язань України надається до міжнародних організацій, членом яких вона є.
Виняток може становити випадок, коли з боку українського експортера здійснено поставку виробів військового призначення іноземному споживачеві з прийняттям відповідних зобов'язань щодо їх оперативного гарантійного чи післягарантійного обслуговування.
Зобов'язання експортера щодо забезпечення такого обслуговування мають бути викладені у зовнішньоекономічному договорі (контракті) чи безпосередньо пов'язаних з ним документах.
Такі генеральні дозволи надаються Держекспортконтролем на строк, що не перевищує терміну дії відповідних гарантійних чи післягарантійних зобов'язань.
6.1.2.в. Відкритий дозвіл
Відкритий дозвіл надається суб’єкту здійснення міжнародних передач товарів у разі, коли передбачається неодноразове здійснення експорту або імпорту товарів кінцевим споживачам конкретної держави призначення на підставі зовнішньоекономічних договорів
(контрактів), що укладаються протягом строку дії такого дозволу в рамках відповідних міжнародних договорів, або в разі здійснення експорту таких товарів до держав, які є учасниками міжнародних режимів експортного контролю чи стосовно яких здійснюється відповідна державна політика.
Враховуючи вищенаведену особливість, відкритий дозвіл не містить інформації про кількість та вартість зазначених у ньому товарів, а також інформації про найменування і місцезнаходження імпортера та кінцевого споживача (у випадку надання відкритого дозволу на право експорту товарів) та експортера (у випадку надання відкритого дозволу на право імпорту товарів), а також інформації про реквізити зовнішньоекономічних договорів (контрактів), додатків та додаткових угод до них, що як правило зазначаються у графі 16. “Підстава для надання дозволу”.
Відкритий дозвіл є дійсним протягом зазначеного у ньому строку, але не більш як три роки.
Виходячи з наведених у пункті 6.1.2 міркувань щодо „чутливості” товарів військового призначення, відкриті дозволи на експорт таких товарів, як правило, не надаються.
Відкриті дозволи на експорт товарів є досить прогресивним кроком, який введений в законодавство у галузі експортного контролю. Такі дозволи надають суб’єкту змогу здійснювати оперативну діяльність щодо експорту товарів до різних кінцевих споживачів визначеної держави.
6.1.3. Висновки, різновиди висновків
Висновки Держекспортконтролю на право на здійснення відповідних міжнародних передач контрольованих товарів зазвичай надаються суб’єктам у разі, коли в ході зазначеної у них міжнародної передачі контрольованих товарів не відбувається переходу права власності на ці товари від одного суб’єкта до іншого.
Висновок Держекспортконтролю підтверджує право суб’єкта на здійснення:
• тимчасового ввезення товарів військового призначення;
• тимчасового ввезення товарів подвійного використання, позначених зірочкою у списку товарів, що можуть бути використані у створенні звичайних видів озброєнь, військової чи спеціальної техніки, зазначених у розділі А частини першої списку товарів, що можуть бути використані у створенні ядерної зброї, частині першій списку товарів, що можуть бути використані у створенні хімічної зброї, та частині першій списку товарів, що можуть бути використані у створенні бактеріологічної (біологічної) та токсинної зброї;
• тимчасового ввезення товарів подвійного використання з метою надання іноземному суб'єкту послуг з їх ремонту, обслуговування, модернізації тощо;

95
• транзиту територією України товарів військового призначення;
• транзиту територією України товарів подвійного використання категорії І, зазначених у списку товарів, що можуть бути використані у створенні ракетної зброї, розділу A частини першої списку товарів, що можуть бути використані у створенні ядерної зброї, розділу першого частини першої списку товарів, що можуть бути використані у створенні хімічної зброї, та частини першої списку товарів, що можуть бути використані у створенні бактеріологічної
(біологічної) та токсинної зброї;
• тимчасового вивезення товарів, не внесених до списків, що здійснюється до держав, стосовно яких резолюціями Ради безпеки Організації Об'єднаних Націй, інших міжнародних організацій, членом яких є Україна, чи національним законодавством установлене повне або часткове ембарго на постачання таких товарів;
• проведення переговорів, пов’язаних з укладанням зовнішньоекономічних договорів
(контрактів) про експорт товарів військового призначення або про експорт товарів подвійного використання та інших товарів до держав, стосовно яких установлено часткове ембарго на постачання таких товарів.
Тимчасове ввезення (вивезення) або транзит перелічених вище товарів здійснюється за умови надання суб’єктом здійснення таких міжнародних передач до митного органу висновку
Держекспортконтролю з метою проведення митного оформлення, не звільняючи цим від необхідності подання у встановленому порядку митним органам інших документів для здійснення митного оформлення та митного контролю відповідно до законодавства.
Висновки, як і дозволи оформлюються Держекспортконтролем за встановленим зразком з використанням визначених елементів захисту їх від підробки та підписуються
Головою
Держекспортконтролю або його заступником
і скріплюються печаткою
Держекспортконтролю. Дата підписання висновку вноситься друкарським способом або від руки. У тексті висновку використовуються скорочення, що відповідають загальноприйнятим вимогам. У разі необхідності висновок може мати відповідний гриф секретності у відповідності
із Законом України “Про державну таємницю”.
Висновок, як і дозвіл, може бути разовим, генеральним або відкритим.
6.1.3.а. Разовий висновок
Разовий висновок є підставою для здійснення тимчасового ввезення (вивезення) товарів, транзиту товарів територією України або проведення переговорів, пов’язаних з укладанням зовнішньоекономічних договорів (контрактів) протягом зазначеного у ньому строку, але не більш як протягом одного року.
В останньому випадку суб’єктом, що звертається до Держекспортконтролю щодо отримання висновку на право здійснення транзиту, може бути також і іноземний суб’єкт господарської чи іншої діяльності.
Разовий висновок є дійсним протягом зазначеного у ньому строку дії висновку (не більше одного року з дня оформлення). Проте у випадку надання висновку на право здійснення тимчасового ввезення/вивезення контрольованих товарів це положення потребує деякого уточнення, оскільки зазначений у такому разовому висновку строк його дії характеризує тільки граничний термін, до якого висновок має бути подано до відповідного митного органу
(теоретично це можливо навіть у останній день визначеного у висновку строку його дії). З цього моменту продовження загального строку тимчасового ввезення (вивезення) товарів здійснюється вже цим митним органом і зазвичай не потребує додаткового узгодження із
Держекспортконтролем.
Дійсно, як визначено статтею 97 Митного Кодексу України (далі - Кодекс) стосовно товарів, на які у передбачених законом випадках запроваджуються обмеження в разі їх

96 переміщення через митний кордон України, „...пропуск таких товарів через митний кордон здійснюється на підставі дозволів уповноважених органів державної влади, що виконують відповідні контрольні функції”.
З цього випливає, що дозвільні документи
Держекспортконтролю (як одного з таких органів) призначаються для використання митними органами при митному оформленні саме пропуску, тобто, перетину кордону відповідними товарами при їх транскордонному переміщенні. Статтею 208 Кодексу, яка встановлює загальні строки тимчасового ввезення (вивезення) товарів, визначено, що продовження загального строку тимчасового ввезення (вивезення) товарів здійснюється "відповідним митним органом".
Таким чином, регулювання тривалості перебування тимчасово ввезеного (або вивезеного) товару до моменту його повернення на територію держави походження цілком віднесено до компетенції митних органів незалежно від того, чи підлягає він експортному контролю, оскільки законодавство не передбачає жодних виключень у цьому питанні для таких товарів.
Більше того, стаття 21 Закону України „Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення і подвійного використання” встановлює, що митне оформлення та митний контроль цих товарів здійснюються в порядку, передбаченому
Кодексом. При цьому необхідності спеціального продовження Держекспортконтролем строку дії раніше наданих ним відповідних висновків немає, що закріплено також у пункті 4.5
Інструкції про порядок оформлення і використання дозвільних документів у галузі державного експортного контролю (розроблена Держекспортконтролем, узгоджена з Держмитслужбою та зареєстрована в Мін’юсті 13.12.04 за № 1576/10175, далі - Інструкція), яким передбачено, що
„завершення терміну дії висновку Держекспортконтролю України, на підставі якого було здійснено тимчасове вивезення або ввезення товарів, не є підставою для відмови у митному оформленні при поверненні таких товарів, якщо інше не зазначено у графі 14 „Особливі умови використання висновку та додаткова інформація” цього висновку”. Тобто ситуація, при якій триває перебування поза межами митної території держави походження товарів, митне оформлення тимчасового ввезення (вивезення) яких здійснювалось на підставі висновку
Держекспортконтролю, строк дії якого на цей час вже завершився, передбачена Інструкцією, є цілком легітимною та не потребує продовження строку дії цього висновку. У випадку ж
існування необхідності (пов’язаної з державним експортним контролем) щодо забезпечення повернення тимчасово ввезеного (вивезеного) товару не пізніше встановленої конкретної дати, це окремо обумовлюється у графі 14 висновку Держекспортконтролю.
На підставі вищевикладеного, при здійсненні тимчасового вивезення (ввезення) товарів військового призначення і подвійного використання доцільно виходити з наведеного нижче: митне оформлення тимчасового ввезення (вивезення) товарів військового призначення і подвійного використання здійснюється на підставі відповідного висновку
Держекспортконтролю, поданого суб’єктом підприємницької діяльності до митного органу в установленому порядку до завершення строку його дії, зазначеного у графі 2 „Строк дії висновку” цього висновку; строк перебування товарів, тимчасово ввезених (вивезених) на підставі відповідного висновку Держекспортконтролю, поза межами держави їх походження в разі необхідності продовжується відповідними митними органами у загальному порядку, встановленому частиною другою статті 208 Митного Кодексу України, незалежно від завершення на той час строку дії згаданого висновку, якщо інше не зазначено у графі 14 „Особливі умови використання висновку та додаткова інформація” цього висновку.
6.1.3.б. Генеральний висновок
Генеральний висновок надається суб’єкту здійснення міжнародних передач товарів у разі, коли передбачається:
• неодноразове проведення переговорів, пов’язаних з укладанням зовнішньоекономічних договорів (контрактів) на експорт товарів для потреб визначеного
іноземного суб’єкта;

97
• неодноразове здійснення тимчасового ввезення (вивезення) товарів для потреб конкретних кінцевих споживачів на підставі відповідних зовнішньоекономічних договорів
(контрактів) або інших документів, які можуть бути підставою для вищевказаних міжнародних передач (запрошення для участі у виставці або ярмарку, угода з іноземним партнером або ін.), що укладаються (надаються) протягом строку дії такого висновку.
Генеральний висновок є дійсним протягом зазначеного у ньому строку, але не більш як три роки.
Враховуючи вищенаведену особливість, генеральний висновок не містить інформації про кількість зазначених у ньому товарів, а також інформації про реквізити зовнішньоекономічних договорів (контрактів), додатків, додаткових угод до них або інших документів, що можуть бути підставою для міжнародних передач (запрошення для участі у виставці або ярмарку, угода з іноземним партнером або ін.), які як правило зазначаються у графі 13. “Підстава для надання висновку”.
Надання генеральних висновків на право здійснення транзиту товарів територією
України не передбачене.
Як і у випадку надання генеральних дозволів, генеральні висновки можуть надаватися суб’єктові лише за умови створення ним у встановленому порядку відповідної системи внутрішньофірмового експортного контролю.
6.1.3.в. Відкритий висновок
Відкритий висновок надається суб’єкту здійснення міжнародних передач товарів у разі, коли передбачається:
• неодноразове проведення переговорів, пов’язаних з укладанням зовнішньоекономічних договорів (контрактів) на експорт товарів для потреб різних іноземних суб’єктів конкретної держави;
• неодноразове здійснення тимчасового ввезення (вивезення) товарів для потреб різних кінцевих споживачів конкретної держави на підставі відповідних зовнішньоекономічних договорів (контрактів) або інших документів, які можуть бути підставою для вищевказаних міжнародних передач (запрошення для участі у виставці або ярмарку, угода з іноземним партнером або ін.), що укладаються (надаються) протягом строку дії такого висновку.
Відкритий висновок є дійсним протягом зазначеного у ньому строку, але не більш як три роки.
Враховуючи вищенаведену особливість, відкритий висновок не містить інформації про кількість зазначених у ньому товарів, а також інформації про найменування і місцезнаходження:
імпортера (у випадку надання відкритого висновку на право тимчасового вивезення товарів); експортера (у випадку надання відкритого висновку на право тимчасового ввезення товарів);
іноземного суб’єкта (імпортера) та (або) кінцевого споживача (у випадку надання відкритого висновку на право проведення переговорів, пов’язаних з укладанням зовнішньоекономічних договорів (контрактів) на експорт товарів).
Крім цього, відкритий висновок на право здійснення тимчасового вивезення (ввезення) товарів може не містити інформації про реквізити зовнішньоекономічних договорів
(контрактів), додатків, додаткових угод до них або інших документів, що можуть бути підставою для міжнародних передач (запрошення для участі у виставці або ярмарку, угода з

98
іноземним партнером або ін.), які як правило зазначаються у графі 13. “Підстава для надання висновку”.
Надання відкритих висновків на право здійснення транзиту товарів територією України не передбачене.
Як і у випадку надання відкритих дозволів, відкриті висновки можуть надаватися суб’єктові лише за умови створення ним у встановленому порядку відповідної системи внутрішньофірмового експортного контролю.
Примітка:
Отримання суб’єктом відкритих або генеральних дозволів та висновків передбачає ведення значної частини визначених законодавством процедур експортного контролю безпосередньо на рівні суб’єктів (експортерів). Це потребує виділення такими суб’єктами необхідних ресурсів для проведення заходів з експортного контролю, тому, відповідно до законодавства, відкриті та генеральні дозволи та висновки можуть надаватися лише суб’єктам, які створили відповідну систему внутрішньо фірмового експортного контролю, яка забезпечує виконання вимог державного експортного контролю у процесі здійснення конкретних міжнародних передач товарів, забезпечення належного зберігання документів, пов’язаних з такими передачами, та подання
Держекспортконтролю необхідної звітності про фактичне використання зазначеного дозволу чи висновку, та отримали від Держекспортконтролю відповідне свідоцтво про атестацію такої системи.
6.2. Індивідуальні роз’яснення
Суб’єкт господарювання, який планує здійснювати міжнародну передачу конкретного товару до визначеної країни має право звернутися до Держекспортконтролю за отриманням відповідного роз’яснення про порядок здійснення очікуваної міжнародної передачі. Як правило, необхідність у отриманні таких роз’яснень від Держекспортконтролю виникає на етапі проведення передконтрактних процедур або розгляду комерційних пропозицій. Таке роз’яснення надається на адресу тільки суб’єкта господарювання у вигляді листа, який має суто
інформаційний характер, не є підставою для митного оформлення та діє протягом одного року.
Для отримання вищезазначеного роз’яснення суб'єкт господарювання надсилає до
Держекспортконтролю лист із викладенням мети звернення та інформації про:
• заявника
(повна назва суб’єкта господарювання, форма господарювання, місцезнаходження, юридична адреса, поштова адреса, код ЄДРПОУ);
• характер міжнародної передачі (імпорт, експорт, тимчасове вивезення, тимчасове ввезення, транзит);
• імпортера, експортера, кінцевого споживача (найменування, місцезнаходження та держава на території якої вони зареєстровані);
• ціль кінцевого використання товарів.
До вищезазначеного листа в обов’язковому порядку додаються висновки попередньої
ідентифікації, здійсненої суб’єктом господарювання з зазначенням: повного найменування товару, який є предметом міжнародної передачі (із визначенням типу, марки технічних умов, стандартів тощо), стислого опису, призначення та технічних характеристик, з обов’язковим визначенням таких характеристик, які наведені у відповідних
Списках товарів, міжнародні передачі яких підлягають державному контролю;
інформації про відповідність товару, який є предметом міжнародної передачі, найменуванню та опису товарів, внесених до Списків товарів, міжнародні передачі яких підлягають державному контролю;

99
інформації щодо ступеня секретності товару.
Примітка:
У разі здійснення імпорту (тимчасового ввезення, транзиту) товарів
інформація щодо ступеня секретності товару може не надаватись

Практична порада:
Вищезазначені висновки попередньої ідентифікації рекомендовано надавати до
Держекспортконтролю у вигляді довідок (технічної довідки, довідки щодо ідентифікації, довідки щодо ступеня секретності або ін.), зразки яких розміщені на офіційному web- сайті Державної служби експортного контролю України за електронною адресою www.dsecu.gov.ua.).

100
Глава 7. Документи про гарантії.
7.1. Призначення та різновиди документів про гарантії
Термін „документ про гарантію” означає документ, який містить письмове зобов’язання (підтвердження) уповноваженого на це державного органу України або
іноземної держави щодо використання в заявлених цілях товарів і видається у формі міжнародного імпортного сертифіката, сертифіката підтвердження доставки чи
іншого документа, що містить таке зобов’язання (підтвердження), а також документ, який містить письмове зобов’язання кінцевого споживача, що видається у формі сертифіката кінцевого споживача.
Гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання зобов'язань шляхом їх письмового підтвердження. У разі експорту товарів документи про гарантії надаються відповідними органами держави, яка є споживачем експортованих з України товарів. У разі
імпорту товарів в Україну документи про гарантії надаються відповідними органами
України, а також споживачем імпортованих в Україну товарів.
Товари, ввезені на територію України з наданням гарантій щодо використання у заявлених цілях, підлягають державному експортному контролю, встановленому в Україні.
Зазначені товари не можуть бути реекспортовані з України або передані до третіх держав на
інших законних підставах без дозволу Держекспортконтролю на їх реекспорт або передачу до третіх держав. Передача таких товарів іншому кінцевому споживачеві в межах України здійснюється за позитивним висновком Держекспортконтролю.
Документи про гарантії оформлюються у вигляді міжнародного імпортного сертифікату, сертифікату підтвердження доставки, сертифікату кінцевого споживача, або
іншого документу, якій містить державні гарантії та гарантії кінцевого споживача щодо використання товарів у заявлених цілях. Сертифікат – це документ, що підтверджує зобов’язання суб’єкта, що його видав, виконати певні дії чи утриматись від їх вчинення.
7.1.2. Міжнародний імпортний сертифікат
Міжнародний імпортний сертифікат є документом, виданим уповноваженим на це державним органом держави-імпортера, який підтверджує зобов'язання імпортера
імпортувати товари до своєї держави, а якщо товари не будуть до неї імпортовані, то не відправляти їх в інше місце без дозволу зазначеного державного органу.
У зміст терміна „міжнародний імпортний сертифікат” вкладено зобов’язання державного суб’єкта, що його видав. Зобов’язання, які закріплені у змісті міжнародного
імпортного сертифікату, носять альтернативний характер, а саме:
імпортувати товар до своєї держави, що характеризується як сукупність дій по ввезенню товарів іноземного походження на митну територію своєї держави; у разі коли товари не будуть імпортовані в державу-імпортер, імпортер зобов’язаний утриматись від відправлення товарів в інше місце без дозволу уповноваженого державного органу, що видав цей документ.
Міжнародний імпортний сертифікат видається уповноваженим державним органом держави-імпортера.
В
Україні міжнародний
імпортний сертифікат видається
Держекспортконтролем. Якщо умовою поставки товарів в Україну є оформлення українською стороною інших державних гарантій чи зобов’язань щодо використання
імпортованих товарів у заявлених цілях, такі гарантії чи зобов’язання можуть бути оформлені як додаток до зазначеного міжнародного імпортного сертифіката або як окремий документ.

101 7.1.3. Сертифікат підтвердження доставки
Сертифікат підтвердження доставки є документом, виданий уповноваженим на це державним органом держави-імпортера, який підтверджує, що зазначені в ньому товари доставлено до цієї держави.
Відповідно до нормативно-правових актів України (постанова Кабінету Міністрів
України від 27 травня 1999 р. № 920 „Про затвердження Положення про порядок надання гарантій та здійснення державного контролю за виконанням зобов’язань щодо використання у заявлених цілях товарів, які підлягають державному експортному контролю”) сертифікатом підтвердження доставки є державний документ, який підтверджує, що зазначений у ньому товар імпортовано в Україну і прийнято під режим експортного контролю України.
Сертифікат підтвердження доставки надається тільки на імпортовані в Україну товари, на які Держекспортконтролем видано імпортний сертифікат або інший документ.
Оформлення та видача сертифіката підтвердження доставки здійснюється Держмитслужбою за заявою українського імпортера.
7.1.4. Сертифікат кінцевого споживача
Сертифікат кінцевого споживача є документом, яким кінцевий споживач визначає місце та мету кінцевого використання (встановлення) товарів і гарантує, що ці товари не будуть використані в інших цілях, ніж зазначені в сертифікаті, не будуть передані
іншому суб'єкту підприємницької діяльності на території держави призначення або реекспортовані без дозволу відповідного державного органу, а також бере на себе інші гарантії
(зобов'язання) щодо
імпортованих товарів, передбачені умовами зовнішньоекономічного договору (контракту) чи вимогами держави - експортера товару.
У разі імпорту товарів до України під терміном „кінцевий споживач” розуміються суб'єкти підприємницької діяльності України, державні органи України, Збройні Сили
України та інші військові формування, правоохоронні органи, а також іноземні суб'єкти господарської та іншої діяльності, що знаходяться під юрисдикцією України, які безпосередньо є споживачами товарів, імпортованих в Україну.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   21


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал