З експортного контролю України Правові засади



Pdf просмотр
Сторінка11/21
Дата конвертації10.12.2016
Розмір5.01 Kb.
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   21

Закони України


Рис. 1.8.
Основні процедури державного експортного контролю відносно експорту товарів військового призначення
3
Отримання суб’єктом повноважень на експорт/імпорт товарів військового призначення
2
Створення суб’єктом системи внутрішньофірмового експортного контролю та її державна атестація
4
Контроль проведення переговорів, пов’язаних із укладанням зовнішньоекономічних договорів
(контрактів)
5
Розгляд та вирішення питань про надання дозвільних документів
6
Встановлення умов контролю доставки товарів, їх використання у заявлених цілях та звітності
8
Контроль доставки товарів до кінцевого споживача шляхом отримання сертифікату підтвердження доставки або шляхом
„фізичного” контролю доставки товару
1
Реєстрація суб’єктів здійснення міжнародних передач товарів
7
Митний контроль
9
Здійснення перевірок використання експортованих товарів у заявлених цілях
10
Звітність суб’єктів щодо використання дозвільних документів, доставку товарів та їх використання у заявлених цілях
11
Заходи правозастосування до суб’єктів та осіб, що порушили законодавство у галузі експортного контролю
12
Подання до національних установ та міжнародних організацій передбаченої законодавством та міжнародними зобов’язаннями звітності

3
Отримання суб’єктом повноважень на експорт/імпорт товарів використання законодавством не передбачено крім випадків, коли таки товари містять відомості, що становлять державну таємницю
2
Створення суб’єктом внутрішньофірмової системи експортного контролю та її державна атестація (у разі намірів отримувати генеральні чи відкриті дозвільні документи ця норма є обов’язковою)
4
Контроль проведення переговорів, пов’язаних із укладанням зовнішньоекономічних договорів
(контрактів), якій використовується лише у випадках, коли відносно конкретних держав встановлено часткове ембарго на експорт призначених для експорту товарів
5
Розгляд та вирішення питань про надання дозвільних документів
6
Встановлення умов контролю доставки товарів, їх використання у заявлених цілях та звітності
8
Контроль доставки товарів до кінцевого споживача шляхом отримання сертифікату підтвердження доставки або шляхом
„фізичного” контролю доставки товару, якій використовується лише у визначених законодавством випадках
1
Реєстрація суб’єктів здійснення міжнародних передач товарів
7
Митний контроль
9
Здійснення перевірок використання експортованих товарів у заявлених цілях
10
Звітність суб’єктів щодо використання дозвільних документів, доставку товарів та їх використання у заявлених цілях
11
Заходи правозастосування до суб’єктів та осіб, що порушили законодавство у галузі експортного контролю
12
Подання до національних установ та міжнародних організацій передбаченої законодавством та міжнародними зобов’язаннями звітності
Рис. 1.9. Основні процедури державного експортного контролю відносно експорту товарів подвійного використання

Процедура самоадаптації центру
Рішення центру
Суб’єкт
Державний центр експортного контролю
Рис. 1.10. Модель з самоадаптацією державного центру експортного контролю
Державні структури чи інші державні органи
Адаптація центру за інформацією державних структур чи інших державних органів
Рішення центру
Суб’єкт
Державний центр експортного контролю
Рис. 1.11.
Модель з адаптацією (навчанням) за інформацією інших державних органів

Центр експортного контролю
ЦЕК-1
Центр експортного контролю
ЦЕК-2
Процедура адаптації ЦЕК-1 з врахуванням рекомендації
ЦЕК-2
Процедура самоадаптації
ЦЕК-2
Рішення ЦЕК-2

Рішення ЦЕК-1

Суб’єкт
Рис. 1.12.
Модель експортного контролю з координацією на двосторонньому міждержавному рівні
Рекомендація
Процедура самоадаптації
ЦЕК-1






















Національний центр експортного контролю
Міжнародні організації

(розробляють та приймають спільні рішення щодо обмежень які повинні враховувати держави-учасники під час взаємодій з визначеними державами, в тому числі відносно конкретних товарів, критеріїв їх експорту або заборон)
Процедура адаптації ЦЕК з врахуванням рекомендації
І -й міжнародної організації
Міжнародна організація
І
Процедура адаптації ЦЕК з врахуванням рекомендації
N – й міжнародної організації
Суб’єкт
Рис. 1.13.
Модель експортного контролю з координацією дій на рівні міжнародних організацій
Процедура самоадаптації національного ЦЕК
(процедура передбачає врахування усіх необхідних для прийняття рішення національних чинників)
Суб’єкт
Рішення національного центру експортного контролю
. . . . . . .
Міжнародна організація
N

Вірна класифікація операції міжнародних передач суб’єкта
Невірна класифікація операції міжнародних передач суб’єкта
Помилка, що тягне за собою економічні втрати
Помилка , що тягне за собою загрози національної чи міжнародної безпеки
І - Дотримання правил та критеріїв експортного контролю
ІІ - Порушення правил чи критеріїв експортного контролю
Рис. 1.14.
Ризик національного центру експортного контролю, пов’язаний з класифікацією операції міжнародних передач товарів, які здійснюються суб’єктом

Суб’єкт
Процедура самоадаптації суб’єкта
Рішення суб’єкта щодо потреби застосування процедур експортного контролю
Митні органи
Національний державний центр експортного контролю
Суб’єкт
Рис. 1.16. Модель з адаптацією суб’єкта за інформацією державних органів непотрібні потрібні
Національний державний центр експортного контролю та інші державні органи
(законодавство, правила, процедури, списки товарів, обмеження тощо)
Суб’єкт
Процедура самоадаптації суб’єкта
Рішення суб’єкта щодо потреби застосування процедур експортного контролю
Митні органи
Національний державний центр експортного контролю
Суб’єкт
Рис. 1.15. Модель з самоадаптацією суб’єкта непотрібні потрібні

Порушення
( сплачує штраф, що перевищує прибуток та вартість товару)
Порушення
( сплачує штраф, що перевищує прибуток та вартість товару)
Порушення
( сплачує штраф, що перевищує прибуток та вартість товару)
Порушення
( сплачує штраф)
Порушення
( сплачує штраф)

Без порушень
(отримує прибуток)
Без порушень
(отримує прибуток)
Без порушень
(отримує прибуток)
Без порушень
(отримує прибуток)
Без порушень
(отримує прибуток)
Дії суб’єкта
Дії суб’єкта
Дії суб’єкта
Рис. 1.17.
Модель застосування штрафних санкцій


Рис. 1.18.
Модель застосування додаткових санкцій
Порушення
Санкція, яка зупиняє дії на міжнародному ринку
Без порушень
Отримати прибуток
Без порушень
Отримати прибуток
Без порушень
Отримати прибуток
Дії суб’єкта
Дії суб’єкта
Дії суб’єкта
Порушення
Санкція, яка зупиняє дії на міжнародному ринку
Порушення
Санкція, яка зупиняє дії на міжнародному ринку


Підсумки комплексної оцінки заяви суб’єкта
Вища

Вища
Перша
Друга
Відмова
Категорія

Друга

Перша

Відмова
Вища
(рішення на рівні національного центру)


Перша
(рішення з врахуванням
інформації інших органів)



Відмова
(заява суперечить національним критеріям чи міжн. зобов’язанням)
Ранг оцінки економічної ефективності
(поточні та довгострокові економічні показники)
Ранг оцінки факторів безпеки
(поточні та довгострокові факторі національної та міжнародної безпеки)
Ранг оцінки поточної економічної ефективності
Ранг оцінки довгострокової економічної ефективності
Ранг оцінки факторів поточної безпеки
Ранг оцінки довгострокових факторів безпеки
Рис. 1.19.
Комплексна оцінка заяви суб’єкта
(рішення з врахуванням
інформації інших держав та міжнародних організацій)
Друга



Заява суб’єкта щодо надання дозвільного документа чи документа про гарантії
Заява та документи подані у повному обсязі?
Контроль переговорів передбачений?
Звіт про проведені переговори подано?
Застереження інших органів чи обмеження є?
Здійснення міжвідомчого узгодження та визначення рівня розгляду
Розгляд та прийняття рішення
Держекспортконтролем
(у тому числі із врахуванням розгляду Міжвідомчою Радою при
Держекспортконтролі)
Розгляд Міжвідомчою Комісією при РНБО України та прийняття рішення
Держекспортконтролем за підсумками такого розгляду
Рішення позитивно?
Ні
Ні
Так
Так
Так
Так
Ні
Ні
Надання суб’єкту дозвільного документа чи документа про гарантії
Суб’єкт здійснив сплату за оформлення документів?
Ні
Так
Так
Моніторинг звітів суб’єкта про використання наданих йому документів та використання товарів за призначенням та їх аналіз щодо відхилень чи порушень
Відхилень чи порушень не виявлено
Врахування у звітах та поточної діяльності
Відхилення чи порушення виявлені
Здійснення заходів правозастосування
Рис. 1.20. Схема процедур експортного контролю під час прийняття рішень про надання дозвільних документів чи документів про гарантії
Ні


72
Глава 3. Ембарго
3.1. Визначення та основні риси ембарго
Термін „ембарго (повне або часткове)” означає заборону чи обмеження експорту товарів до держав, визначених міжнародними організаціями, членом яких є Україна, або до держав, щодо яких проводиться відповідна національна політика.
У загальному розумінні, ембарго – це певні обмеження чи заборона на вивезення з держави певних видів товарів (у тому числі фінансів чи надання фінансових послуг) з метою досягнення певних цілей шляхом здійснення економічного тиску на державу-імпортера.
Метою запровадження ембарго може бути: здійснення заходів протидії конкретним державам дії яких створюють загрозу міжнародної безпеці (перш за все заходів впровадження обмежень у зв’язку із введенням міжнародно-правових санкцій відносно конкретної держави) або загрозу національної безпеці власної держави. Саме здійснення зазначених заходів є предметом регулювання системи експортного контролю. здійснення заходів захисту певних монопольних інтересів власної держави або сприяння розвиткові тієї чи іншої галузі вітчизняного виробництва за рахунок обмеження
імпорту товарів іноземних виробників. Здійснення зазначених заходів є предметом відповідного тарифного або нетарифного економічного регулювання і не відноситься до сфери регулювання у галузі державного експортного контролю.
Статут ООН розглядає “ембарго” як колективну репресивну дію, (санкцію) щодо держави, чиї дії або наміри можуть тлумачитись як такі, що загрожують міжнародній безпеці. Встановлення „ембарго” відповідно до положень Глави VII Статуту ООН віднесено до повноважень Ради безпеки ООН. Рішення РБ ООН щодо встановлення ембарго (санкцій) відносно окремих держав є обов’язковими для виконання іншими державами-членами ООН.
Впровадження ембарго у системі державного експортного контролю може виявлятися у двох формах: введення режиму абсолютної заборони на експорт певних товарів до конкретних держав (у тому числі надання відповідних послуг); запровадження обмежень щодо експорту певних товарів до конкретних держав за допомогою впровадження відповідних дозвільних процедур.
Необхідною вимогою для встановлення режиму ембарго на національному рівні є рішення міжнародних організацій, членом яких є Україна, або рішення України щодо держави, відносно до якої вводиться режим ембарго, з метою забезпечення національних
інтересів. Саме тому правовою природою ембарго є рішення або міжнародної організації, або самої України.
Встановлення чи скасування повного або часткового ембарго, а також інших обмежень на експорт товарів відповідно до міжнародних зобов’язань України згідно з
Указом Президента України від 15 липня 1999 р. № 861 „Про Порядок встановлення
(скасування) обмежень на експорт товарів відповідно до міжнародних зобов’язань України” передбачає прийняття Кабінетом Міністрів України відповідних постанов про встановлення
(скасування) ембарго на виконання рішень РБ ООН або постанов про встановлення
(скасування) інших обмежень на експорт товарів відповідно до міжнародних зобов’язань
України.
Див. Зазначений Указ у Томі 3 цього Довідника.


73 3.2. Ембарго, що встановлене Радою Безпеки ООН щодо визначених держав
Станом на 2009 рік відповідними резолюціями Ради Безпеки ООН відносно одинадцяти держав встановлено різного роду санкції, включаючи повні або часткові обмеження на постачання товарів військового призначення або товарів подвійного використання у військових цілях, у тому числі таких, що можуть бути використані для створення зброї масового знищення та засобів її доставки. До числа держав, щодо яких введені зазначені санкції, входять:
Афганістан – у зв’язку з поширенням міжнародного тероризму та діяльністю організації „Аль-Каїда” та руху „Талібан” на території Афганістану резолюцією РБ ООН
№1267 від 15.10.99 року встановлені санкції стосовно постачання товарів до цією держави. У подальшому режим санкцій неодноразово був посилений резолюціями РБ ООН № 1333 від
19.12.2000, № 1390 від 16.01.2002, № 1526 від 30.01.2004 , № 1617 від 29.07.2005.
Див. Зазначені резолюції у Томі 3 цього Довідника.
Режим санкцій, включаючи ембарго на постачання озброєнь, спрямовуються на організацію „Аль-Каїда", рух „Талібан" та інші пов'язані з ними терористичні угруповання незалежно від території їх перебування. У резолюціях зазначається, що всі держави мають вжити заходів проти Усами бен Ладена, членів організації „Аль-Каїда", руху „Талібан" та інших пов'язаних з ними терористичних угруповань з метою недопущення прямих або опосередкованих поставок, продажу або передачі цим особам, групам, підприємствам і організаціям з своєї території або своїми громадянами зовні їх території або з використанням судів або літальних апаратів під їх прапором зброї і пов'язаних з нею матеріальних засобів всіх видів, включаючи зброю і боєприпаси, військові транспортні засоби і техніку, напіввійськове спорядження і запчастини для всього вищезазначеного, технічних і консультаційних послуг, допомоги або організації навчання, пов'язаної з військовою діяльністю.
Питання дотримання країнами ембарго на постачання зброї до Афганістану відслідковує санкційний комітет РБ ООН, створений згідно з резолюцією № 1267 (1999) щодо санкцій проти
Аль-Каїди, Талібану та пов’язаних з ними осіб і організацій (Комітет 1267 РБ ООН). У рамках комітету діє Група з аналітичної підтримки і спостереження за санкціями.
Слід підкреслити, що жодних обмежень щодо військового та військово-технічного співробітництва з законним урядом Афганістану (уряд Х. Карзая) не встановлено.
На виконання зазначених резолюцій РБ ООН та відповідно до визначеного Указом
Президента України від 15.07.1999 р. № 861 порядку Кабінетом Міністрів України прийнято постанови від 11.04.2001 № 351, від 01.06.2002 № 749, від 15.01.2002 №1388, та від 25.05.2006
№726.
Див. Зазначені Постанови у Томі 3 цього Довідника.
Демократична Республіка Конго – у зв’язку із протиправними діями збройних угрупувань та загонів ополченців у деяких районах цією держави, які не є сторонами
Глобальної і всеохоплюючої угоди про перехідний період в цією державі РБ ООН резолюцією
№ 1493 від 28.06. 2003 р. на певний період запровадила обмеження на постачання озброєнь та
інших товарів і послуг військового призначення всім іноземним та конголезьким збройним угрупованням, а також загонам ополчення, які не є сторонами зазначеної вище угоди. У подальшому режим санкцій неодноразово був продовжений та вдосконалений резолюціями
РБ ООН № 1533 від , № 1552 від 27.07.2004 р., № 1616 від 29.07.2005, № 1698 від 31.07.2006, № 1807 від 31.03.2008, № 1857 від 22.12.2008 та іншими резолюціями.
Див. Зазначені резолюції у Томі 3 цього Довідника.
Запроваджені обмеження не стосуються постачань озброєнь та інших товарів і послуг військового призначення для потреб Місії ООН в ДРК, Тимчасових надзвичайних багатонаціональних сил, розгорнутих в Буніа (ДРК), конголезької національної армії та сил


74 поліції, а також тих, що здійснюються для використання в гуманітарних та захисних цілях відповідно до повідомлення, заздалегідь представленого Генсеку ООН через його Спеціального представника.
Слід підкреслити, що не встановлено жодних обмежень щодо ВТС з міжнародне визнаним урядом ДРК в Кіншасі.
На виконання зазначених резолюцій РБ ООН та відповідно до визначеного Указом
Президента України від 15.07.1999 р. № 861 порядку Кабінетом Міністрів України прийнято постанови від 10.12.2003 № 1899, від 12.07.2006 №963 та від 3. 09.2008 р. №785.
Див. Зазначені Постанови у Томі 3 цього Довідника.
Ірак – відповідно до резолюції № 661 від 06.08.1990 санкції щодо Іраку спочатку були введені у зв’язку з узурпацією Іраком повноважень законного уряду Кувейту та стосувалися постачання до цією держави усіх товарів та послуг, включаючи військового або подвійного призначення, крім тих, що спрямовані на суто медичні цілі або пов'язані з продуктами харчування, які поставляються в рамках гуманітарної допомоги населенню Іраку. Крім того у зв’язку з діяльністю Іраку пов’язаної із створенням зброї масового знищення резолюціями РБ
ООН № 687 від 03.04.1991 та № 707 від 15.08.1991 та низкою інших резолюцій були запропоновані заходи щодо роззброєння Іраку у цією сфері та введені санкції щодо постачань товарів, що можуть сприяти створенню такої зброї.
У зв’язку з врегулюванням значної частини питань, що були підставою для введення санкцій, резолюцією РБ ООН № 1483 від 22.05.2004 всі обмеження на постачання товарів до Іраку були зняті за виключенням тих, що стосувалися поставок продукції та послуг військового призначення. Водночас обмеження, що залишилися, не стосувались поставок продукції військового призначення для потреб тимчасової адміністрації Іраку у зв'язку з необхідністю виконання нею відповідних резолюцій РБ ООН..
Див. Зазначені резолюції у Томі 3 цього Довідника.
Таким чином на цей час не існує обмежень щодо співробітництва (у тому числі військово- технічного) з Урядом Іраку.
Іран – у зв’язку з діяльністю пов’язаної із збагаченням, переробкою, або важкою водою, або розробці систем доставки ядерної зброї (ядерна та балістична програми Ірану), а також з метою недопущення дестабілізуючого накопичення звичайних озброєнь.
У резолюції РБ ООН від 31.07.2007 № 1696 визначено занепокоєння щодо ядерної програми Ірану, а усім державам запропоновано проявляти пильність та упереджувати передачу любих засобів, матеріалів, предметів і технологій, які б могли сприяти діяльності Ірану, пов’язаної зі збагаченням та переробкою ядерних матеріалів, а також діяльності щодо розвитку програмам по балістичним ракетам . Наступними резолюціями від 23.12.2006 № 1737, від 24.03.2007 № 1747, від 3.03.2008 № 1803 та від 27.09.2008 № 1835 режим санкцій щодо Ірану посилено.
Крім того резолюцією від 24.03.2007 № 1747 Рада Безпеки ООН закликала всі держави проявляти пильність й обачність відносно продажі або передачі Ірану будь-яких бойових танків, бойових броньованих машин, артилерійських систем великого калібру, бойових літаків, бойових вертольотів, військових кораблів, ракет або ракетних систем, як вони визначаються Регістром звичайних озброєнь ООН і при наданні Ірану будь-який технічної допомоги або професійної підготовки, а також відносно придбання озброєнь та військової техніки з цією держави. У додатках до резолюції уточнюються організації та особи, які беруть участь у ядерній програмі та програмі зі створення балістичних ракет.
Див. Зазначені резолюції у Томі 3 цього Довідника.


75
На виконання зазначених резолюцій РБ ООН та відповідно до визначеного Указом
Президента України від 15.07.1999 р. № 861 порядку Кабінетом Міністрів України прийнято постанови від 5.09.2007 р. №1092 (з наступними змінами та доповненнями) та від 3.09.2008 р.
№784.
Див. Зазначені Постанови у Томі 3 цього Довідника.
Кот-Д’Івуар – у зв’язку з протиправною діяльністю збройних угрупувань на території держави.
Резолюція РБ ООН № 1572 від 15.11.2004 закликає всі держави вживати заходів з метою запобігання прямим або непрямим поставкам, продажу або передачі Кот-Д’Івуару з їх території або їх громадянами або використанню судів або літальних апаратів для поставок збої та любих відповідних матеріальних засобів, зокрема воєнних літальних апаратів та техніки, незалежно від того, постачаються вони з їх території, та також наданню любої допомоги, консультацій або підготовки, пов’язаних з військовою діяльністю (за винятком постачання силам ООН ).
У подальшому режим санкцій був продовжений та вдосконалений резолюціями РБ
ООН від 2.02.2005р. №1584, від 15.12.2005р. №1643, від 15.12.2006р. №1727, від 29.10.2007р.
№1782 та від 29.10.2008р. №1842 .
Див. Зазначені резолюції у Томі 3 цього Довідника.
На виконання зазначених резолюцій РБ ООН та відповідно до визначеного Указом
Президента України від 15.07.1999 р. № 861 порядку Кабінетом Міністрів України прийнято постанови від 13.07.2005 № 585 (з наступними змінами та доповненнями) та від 24.06.2006
№856.
Див. Зазначені Постанови у Томі 3 цього Довідника.
Корейська народно-демократична республіка (КНДР) - у зв’язку з ядерної та балістичної програмами Ірану, а також з метою недопущення дестабілізуючого накопичення звичайних озброєнь.
Рада безпеки ООН 14.10.2006р. ухвалила резолюцію № 1718 щодо запровадження санкцій стосовно Корейської Народно-Демократичної Республіки, у зв'язку з проведенням нею ядерних випробувань. У подальшому резолюціями від 12.06.2009р. №1874 та від
12.06.2009р. №1874 був посилений в частині санкцій щодо поставки озброєнь та військової техніки, а також товарів, які могли б сприяти здійсненню програм КНДР, пов'язаних з ядерною зброєю, балістичними ракетами або іншими видами зброї масового знищення.
Див. Зазначені резолюції у Томі 3 цього Довідника.
На виконання зазначених резолюцій РБ ООН та відповідно до визначеного Указом
Президента України від 15.07.1999 р. № 861 порядку Кабінетом Міністрів України прийнято постанови від 16.05.2007 № 746.
Див. Зазначену Постанову у Томі 3 цього Довідника.
Ліберія – у зв’язку з збройними конфліктами на території держави РБ ООН резолюцією від19.11.1992р. №788 запроваджено санкції відносно поставок до Ліберії будь- яких видів озброєнь, військової техніки та військового спорядження. У подальшому резолюціями від 7.03.2001р. №1343, від 22.12.2003р. №1521, від13.06.2006р., від 20.12.2006р.
№1731, від 19.12.2007р. №1792 та від 19.12.2008р. №1854 режим санкції був вдосконалений та частково змінений.
Див. Зазначені резолюції у Томі 3 цього Довідника.
На виконання зазначених резолюцій РБ ООН та відповідно до визначеного Указом
Президента України від 15.07.1999 р. № 861 порядку Кабінетом Міністрів України прийнято постанови від 06.09.2000 № 1395, від 21.06.2001 № 682 та від 02.06.2004 № 718.
Див. Зазначені Постанови у Томі 3 цього Довідника.


76
Ліван - у зв’язку з збройним конфліктом між Ліваном та Ізраїлем РБ ООН резолюцією від 31.10.2005 № 1636 та від 11.08.2006р. №1701 закликав всі держави утриматись від постачання до Лівану озброєння і пов'язаних з ним матеріальних засобів, включаючи зброю, боєприпаси та військову техніку, спорядження і запасні частини до них, а також надання відповідних послуг (крім випадків, коли це санкціоновано Урядом Лівану.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   21


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал