З експортного контролю України Правові засади



Pdf просмотр
Сторінка10/21
Дата конвертації10.12.2016
Розмір5.01 Kb.
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   21


69
Міністрів України від 28.01.2004 № 86 „Про затвердження порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів подвійного використання” (том 4, розділ 3).
2.2. Заборона хімічної зброї
Женевським протоколом, що був підписаний у 1925 році, було заборонено використовувати хімічну та біологічну зброю. Однак цей Протокол не передбачав заборони на розробку, виробництво та накопичення такої зброї.
Новий переговорний процес щодо цих видів зброї був розпочатий у 60-ті роки в рамках Конвенції з хімічної зброї і на цей час є закінченим.
Конвенція з хімічної зброї (КХЗ) є міжнародним договором та встановлює контроль над роззброєнням, проектуванням та знищенням ЗМЗ такого класу. Цією Конвенцією більш точно визначені відповідні заборони та встановлені різноманітні види контролю щодо розробки, виробництва, накопичення та використання хімічної зброї, а також встановлені вимоги щодо її зберігання та знищення.
Конвенцією передбачено створення відповідних державних органів, які забезпечують виконання механізму декларування у сфері хімічних виробництв. Відповідно до Конвенції створені механізми міжнародних інспекцій. Передачі хімікатів (як внутрішні, так і міжнародні) також контролюються, а експорт найбільш чутливих з них є об'єктом заборони.
На цей час Конвенція ратифікована більшістю країн світу. Конвенція з хімічної зброї ратифікована Україною у 1998 році.
2.3. Заборона бактеріологічної (біологічної) та токсинної зброї
Конвенція з біологічної та токсинної зброї (КБТЗ) була відкрита для ратифікації з
1972 року. Ця Конвенція має на меті заборону розповсюдження біологічної зброї. Недоліком
Конвенції є те, що в ній відсутнє положення про контрольну перевірку її дотримання, а також наявність обмежувальних приписів стосовно підозрюваного порушення. Однак,
Конвенція відіграла свою роль, і призвела якщо не до повного закриття таких напрямів досліджень у більшості розвинених країн світу, то значно скоротила темпи та обсяги таких досліджень.
Україна підписала Конвенцію ще у складі Радянського Союзу в 1975 році.
2.4. Заборона протипіхотних мін
Поява Конвенції про заборону застосування, накопичення запасів, виробництва та передачі протипіхотних мін та про їх знищення (Оттавський договір) обумовлена реакцією міжнародної спільноти на страждання, які наносить цей вид зброї в багатьох регіонах планети. Конвенція базується на звичайних нормах міжнародного гуманітарного права, які застосовуються по відношенню до усіх держав. Ці норми забороняють використання таких видів зброї, які за своєю природою не розрізняють цивільних осіб та комбатантів, або наносять надлишкові страждання та ушкодження.
Конвенція була відкрита до підписання в Оттаві 3 грудня 1997 року та набрала чинності 1 березня 1999 року.
Держави, що приєдналися до Конвенції, не повинні ніколи і ні за яких обставин застосовувати, розробляти, виробляти, накопичувати і передавати протипіхотні міни або допомагати будь-кому здійснювати це. Конвенцією заборонені також „саморобні пристрої”, виготовлені на базі інших боєприпасів і призначені для використання в якості протипіхотних мін.
Держави зобов’язані у визначений термін знищити всі протипіхотні міни, які зберігаються на складах або знаходяться в землі. Незначна кількість мін може бути залишена


70 виключно з метою розробки технологій розмінування та знищення такої зброї, а також з метою підготовки спеціалістів у цій галузі.
Україна підписала Конвенцію 24 лютого 1999 року.
2.5. Гаазький кодекс поведінки проти розповсюдження балістичних ракет
Назва цього документа говорить сама за себе. Це міжнародний кодекс поведінки з протидії розповсюдженню балістичних ракет. Цей документ з’явився в результаті чотирьохрічної (з 1999 по 2002 рік) роботи міжнародної спільноти саме у цій сфері. У 2002 році в Гаазі відбулися дві міжнародні зустрічі і у листопаді цього ж року цей кодекс набув чинності, після чого його прийнято називати „Гаазьким кодексом поведінки” (скорочена назва).
Відповідно до пункту 5с Гаазького кодексу поведінки (далі – Кодекс) Австрію обрано Центральним контактним пунктом, який займається збором та розповсюдженням матеріалів щодо заходів зміцнення довіри, питаннями приєднання до Кодексу нових членів та іншими завданнями.
Одним із положень Кодексу визначено, що необхідно забезпечувати безпеку держав
„шляхом сприяння розвитку взаємної довіри шляхом вжиття політичних та дипломатичних заходів”. Це по суті звід сумлінної поведінки держав у ракетній сфері. В ньому говориться про необхідність запобігання та стримування розповсюдження систем балістичних ракет, при цьому держави не повинні втрачати можливість використовувати переваги, які надає освоєння космічного простору.
Створення цього Кодексу – це намагання створити такий механізм, який повинен дозволити як підвищити безпеку держав, так і забезпечити можливість здійснення мирних програм з освоєння космічного простору. У Кодексі передбачені і заходи транспарентності, наприклад, країни повинні надавати щорічні декларації щодо своїх напрямів у сфері балістичних ракет та космічних ракетних носіїв, попереджати про запуски, які вони здійснюють.
Гаазький кодекс поведінки можливо вважати одним із кроків до створення єдиного універсального договору у ракетній галузі. Учасниками цього Кодексу є більше ніж 100 країн світу (з ракетних держав до Кодексу приєдналися тільки держави-учасниці режиму
РКРТ та Лівія). Україна приєдналася до нього восени 2002 року.
2.6. Кодекс поведінки Європейського Союзу щодо експорту озброєнь
У 1998 році було схвалено Кодекс поведінки ЄС (далі – Кодекс) щодо експорту озброєнь, який являє собою політичні зобов’язання сторін стосовно здійснення ними поставок звичайних озброєнь, включаючи стрілецьку зброю та легкі озброєння. На цей час
Кодекс визнано одним із найбільш опрацьованих документів, які регламентують критерії поставок військової продукції. Кодекс включає вісім критеріїв, які повинні розглядатися країнами Європейського Союзу як основа для управління та обмеження передачі звичайних озброєнь. Однак цей Кодекс не встановлює жорсткого правового механізму контролю, а лише відображає загальні політичні принципи і носить рекомендаційний і регіональний характер. Між іншим вважається, що Кодекс є обов’язковим для виконання де-факто, в
іншому разі значно постраждає імідж держави-порушника. За цих обставин на
європейському просторі Кодекс вважається досить дієвим механізмом контролю. З урахуванням євроінтеграційного курсу Україна проводить роботу з адаптації положень цього
Кодексу до національного законодавства.



71 2.7. Документ ОБСЄ про стрілецьку зброю та легкі озброєння
24 листопада 2000 року в рамках Організації з безпеки та співробітництва в Європі
(ОБСЄ) прийнято рамочний документ „Про стрілецьку зброю та легкі озброєння”, який був схвалений Радою міністрів закордонних справ ОБСЄ. В його основу покладені зобов’язання учасників, починаючи з 2001 року, здійснювати обмін інформацією про системи маркування
і національних процедурах контролю за виробництвом стрілецької зброї, а починаючи з 2002 року – надавати інформацію про експорт та імпорт стрілецької зброї та легких озброєнь, передачу технологій їх виробництва, а також про кількість знищених залишків зброї.
Головним положенням документа стало досягнута згода держав-учасниць на щорічний обмін
інформацією про свій експорт стрілецької зброї та легких озброєнь, продаж ліцензій на їх виробництво в інші держави-учасниці та імпорт з них, які здійснювалися протягом попереднього календарного року.
Україна щорічно надає відповідну інформацію до ОБСЄ.

Рисунки та схеми
Рис.1.1. Схема взаємозв′язку міжнародних режимів експортного контролю
Міжнародні режими експортного контролю
Товари військового призначення та товари подвійного використання пов’язані з їх виробництвом
("Вассенаарська Домовленість")
Товари, подвійного використання що можуть бути використані при створенні зброї масового знищення та засобів її доставки
Товари військового призначення
Звичайні озброєння, боєприпаси, вибухові речовині, військова техніка, а також послуги і технології, пов′язані з ними
Товари подвійного використання, що можуть бути використані для створення звичайних видів озброєнь, військової чи спеціальної техніки


Окремі види матеріалів, обладнання, програмного забезпечення і технологій, що можуть бути використані для створення звичайних озброєнь, боєприпасів, вибухових речовин та військової техніки
Група ядерних постачальників
Окремі види матеріалів, обладнання, програмного забезпечення і технологій, що можуть бути використані для створення ядерної зброї чи ядерних вибухових пристроїв
Режим контролю ракетних технологій
Окремі види матеріалів, обладнання, програмного забезпечення і технологій, що можуть бути використані для створення засобів доставки зброї масового знищення

Конвенції про заборону хімічної і біологічної зброї та
Австралійська Група
Окремі види хімікатів, збудників захворювань, матеріалів, обладнання, програмного забезпечення і технологій, що можуть бути використані для створення хімічної, біологічної, чи токсинної зброї

Рис.1.2. Структура режиму “Вассенаарська домовленість” та основні категорії товарів, що контролюються цім режимом
Вассенаарська домовленість
Товари військового призначення
Звичайні озброєння, боєприпаси, вибухові речовині, військова техніка, а також послуги і технології, пов′язані з ними

Список містить 22 категорії озброєнь та військової техніки
(близько 250 позицій)
Сім категорій товарів підлягають звітності ООН
• бойові танки
• бойові бронемашини
• артилерія великих калібрів
• бойові літаки
• бойові вертольоти
• бойові кораблі
• ракети, ракетні системи і безпілотні літальні апарати
Товари подвійного використання, що можуть бути використані для створення звичайних озброєнь
Окремі види матеріалів, обладнання, програмного забезпечення і технологій, що можуть бути використані для створення з вичайн их озброєн ь
, боєприпас
ів
, вибухов их речовин та військов ої
технік и
Список містить дев′ять категорії товарів
(близько 3200 позицій)
• матеріали
• обладнання для обробки матеріалів
• електроніка
• комп′ютери
• засоби зв′язку та захисту
інформації
• оптика і лазери
• морська техніка
• двигуни і їх компоненти, космічні апарати, компоненті морських, авіаційних та ракетних двигунів



Рис
.1.3.
Структура контрольного Списку режиму “Група ядерних постачальників”
Група ядерних постачальників

Окремі види матеріалів, обладнання, програмного забезпечення і технологій, що можуть бути використані для створення ядерної зброї чи ядерних вибухових пристроїв

Список містить товари подвійного використання, що можуть бути використані у створенні ядерної зброї та має дві частині
(близько 600 позицій)
Частина І
• ядерні матеріали:
- вихідний та спеціальний матеріал, що розщеплюється;
- інші матеріали, що розщеплюються.
• спеціальні неядерні матеріали
• реактори і спеціально призначені або підготовлені обладнання та компоненти до них
• установки з переробки опромінених паливних елементів та спеціально призначене або підготовлене для цього обладнання
• установки для виготовлення паливних елементів ядерних реакторів
• установки для виробництва важкої води, дейтерію і дейтерієвих сполук
• установки для конверсії урану та плутонію, з метою використання у виробництві паливних елементів та у процесах поділу ізотопів урану
• спеціально призначене або підготовлене обладнання для виробництва
Частина ІІ
• промислове обладнання
• матеріали
• обладнання та комплектуючі вироби для розподілу ізотопів урану (інші ніж ті, що включені до частини першої Списку)

• установки для виробництва важкої води та обладнання, пов'язане з ними (інші ніж ті, що включені до частини першої
Списку)
• обладнання для випробування, вимірювання та розроблення ядерних вибухових пристроїв
• компоненти для ядерних вибухових пристроїв
Зазначені групи містять розділи:
А - обладнання
В - обладнання для випробувань
С – матеріали
D – програмне забезпечення
Е - технології


Рис.4.
Структура контрольного Списку режиму контролю ракетних технологій

Режим контролю ракетних технологій

Окремі види матеріалів, обладнання, програмного забезпечення і технологій, що можуть бути використані для створення засобів доставки зброї масового знищення


Список містить товари подвійного використання, що можуть бути використані у створенні ракетної зброї та має дві категорії товарів
(близько 250 позицій)
Категорія І

Закінчені ракетні системи включаючи балістичні ракети, ракети-носії космічних апаратів та дослідницькі ракети, що мають можливість доставляти не менш як 500 кг корисного навантаження на відстань не менш як 300 км

Закінчені атмосферні безпілотні літальні апарати
(включаючи крилаті ракети, радіокеровані літаки-мішені та радіокеровані розвідувальні літаки), що мають можливість доставляти не менш як 500 кг корисного навантаження на відстань не менш як 300 км

Закінчені підсистеми, придатні до використання в закінчених системах доставки :
окремі ступені ракет; головні частини та корисне навантаження; рідинні або твердопаливні ракетні двигуни; комплекси наведення та системи керування; засоби поразки або вибухові пристрої боєголовок ракет.
Категорія ІІ

Закінчені ракетні системи
(включаючи, балістичні ракети, ракети-носії космічних апаратів та дослідницькі ракети), а також закінчені атмосферні безпілотні літальні, апарати (включаючи крилаті ракети, радіокеровані літаки- мішені та радіокеровані розвідувальні літаки), що мають максимальну дальність
300 км або більше

Двигуни

Ракетне паливо та компоненти

Обладнання для виробництва

Агрегати і компоненти

Конструкційні матеріали

Системи навігації

Системи керування польотом

Радіоелектронне обладнання

Системи забезпечення запуску

Комп′ютери та перетворювачі

Обладнання для випробувань

Системи моделювання та
імітації

Технології “СТЕЛС”

Системи захисту від факторів ядерного вибуху

Окремі ступені ракет

Конвенції про заборону хімічної і біологічної зброї та
Австралійська Група
Окремі види хімікатів, збудників захворювань, матеріалів, обладнання, програмного забезпечення і технологій, що можуть бути використані для створення хімічної чи біологічної зброї
Додаток містить два види Списків
(близько 300 позицій)
Списки хімікатів, обладнання та технологій, що можуть бути використані у створенні хімічної зброї
Список збудників захворювань
(патогенів) людини, тварин і рослин, їх генетично змінених форм, фрагментів генетичного матеріалу та обладнання і технологій, які можуть бути використані у створенні бактеріологічної (біологічної) та токсинної зброї
Список 1
Токсичні хімікати, які розроблялися, вироблялися, накопичувалися чи використовувалися як хімічна зброя (або можуть бути використані як хімічна зброя), а також прекурсори, що можуть бути використані на кінцевій одиничній стадії виготовлення токсичного хімікату,
внесеного до Списку 1.
Наявні в цьому Списку токсичні хімікати та прекурсори мало використовуються або не використовуються в цілях, що не заборонені Конвенцією.
Список 2
Токсичні хімікати, які не можуть бути використані як хімічна зброя, але можуть бути використані як компоненти хімічної зброї, а також прекурсори, що можуть бути використані на кінцевій стадії виготовлення хімікату, який внесено до Списку 2 або до Списку 1.
Токсичні хімікати та прекурсори, включені до Списку 2, не виробляються у великих комерційних кількостях для цілей,
що не заборонені Конвенцією.
Список 3
Токсичні хімікати та прекурсори, які використовуються промисловістю у великих комерційних кількостях для цілей, що не заборонені Конвенцією.
Деякі з токсичних хімікатів, включених до цього Списку, вироблялися, накопичувалися чи використовувалися як хімічна зброя (або можуть бути використані як хімічна зброя), а прекурсори, включені до цього Списку, мають важливе значення для виробництва одного або декількох хімікатів, включених до
Списку 1, чи токсичних хімікатів, включених до Списку 2.
Рис. І.5.
Структура Списків товарів відповідно до КХЗ, КБТЗ та АГ


Верховна Рада
України
Визначає законодавчі основи державної політики в галузі державного експортного контролю
Президент
України

Здійснює загальне керівництво державною політикою в галузі державного експортного контролю
Кабінет Міністрів
України

Забезпечує здійснення державної політики в галузі державного експортного контролю
Комітет ВР України з питань національної безпеки та оборони
Готує або розглядає проекти законодавчих актів в галузі державного експортного контролю для їх подання до ВР
України
Комітет ВР України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності
Готує або розглядає проекти законодавчих актів з правоохоронної діяльності в галузі державного експортного контролю для їх подання до ВР
України
Інші профільні комітети ВР України
Рада національної безпеки та оборони
України
Координує діяльність та здійснює контроль за діями органів виконавчої влади в галузі державного експортного контролю
Міжвідомча комісія з політики ВТС та експортного контролю при РНБО
України
Готує рекомендації стосовно: концептуальних засад, приоритетних напрямів і рішень з питань політики
ВТС та ЕК; встановлення, обмеження, припинення, зупинення та відновлення
ВТС з іноземними державами; надання повноважень СЗЕД на право здійснення експорту/імпорту
ТВП; розглядає питання щодо надання дозвільних документів у галузі державного ЕК; здійснює моніторинг додержання міжнародних зобов’язань з питань ВТС та ЕК.
Державна служба експортного контролю України
Забезпечує (разом з іншими органами виконавчої влади) реалізацію державної політики в галузі ЕК; сприяє здійсненню діяльності з міжн. передач товарів відповідно до національних
інтересів, або обмежує таку діяльність, коли це суперечить національним
інтересам чи міжнародним зобов’язанням
Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади
Забезпечують відповідно до законодавства (разом з
Держекспортконтролем) реалізацію державної політики в галузі ЕК з конкретних, віднесених до їх компетенції, напрямів.
До таких органів належать:
МЗС, Мінекономіки;
Міноборони;
Мінпромполітики;
Держмитслужба;
Держатомрегулювання;
НКАУ та інші органи
Правоохоронні та розвідувальні органи
Забезпечують відповідно до законодавства виконання заходів в галузі ЕК з конкретних, віднесених до їх компетенції, напрямів діяльності
Суб’єкти підприємницької діяльності
(в тому числі підрозділи внутрішньофірмового ЕК цих суб’єктів)
Здійснюють відповідно до законодавства міжнародні передачі товарів
Юридичні особи, уповноважені відповідно до законодавства здійснювати експертизу щодо ідентифікації товарів
Рис. 1.6. Структура системи експортного контролю України


Конституція України
Укази Президента
України

Акти Кабінету
Міністрів
України

Закон України „Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання”
Закон України „Про зовнішньоекономічну діяльність”
Закон України „Про Раду національної безпеки та оборони України”
Закон України „Про основи національної безпеки
України”
Закон України „Про Кабінет
Міністрів України”
Закон України „Про міжнародні договори”
Закон України „Про державну таємницю”
Закон України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності”
Кримінальний кодекс
України (порушення встановленого порядку здійснення міжнародних передач товарів)
Кодекс України про адміністративні правопорушення (щодо встановлення відповідальності за порушення законодавства в галузі державного експортного контролю)
Митний кодекс України

Указ Президента України від 20.03.2002р. №276 „Про розмежування повноважень центральних органів виконавчої влади у сфері
ВТС з іноземними державами”
Указ Президента України від 21.04.99р. №422 „Про заходи щодо вдосконалення
ВТС з іноземними державами”
Указ Президента України від 15.06.99р. №422 „Про порядок встановлення
(скасування) обмежень на експорт товарів відповідно до міжнародних зобов’язань
України”
Указ Президента України від 22.10.2002р. №937 „Про посилення контролю за виконанням актів
Президента України щодо реалізації державної політики у сфері ВТС”
Постанова КМУ від 15.07.1997р.
№767 (порядок проведення експертизи в галузі державного експортного контролю)
Постанова КМУ від 04.07.1998р.
№125 (порядок державного контролю за проведенням переговорів, пов’язаних з укладенням зовнішньоекономічних договорів (контрактів))
Постанова КМУ від 20.11.2003р.
№1807 (порядок здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення)
Постанова КМУ від 28.01.2004р.
№86 (порядок здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів подвійного використання)
Постанова КМУ від 27.05.1999р.
№920 (порядок надання гарантій та здійснення державного контролю за виконанням зобов’язань щодо використання у заявлених цілях товарів, які підлягають державному експортному контролю)
Постанова КМУ від 17.07.2003р.
№1080 (порядок державної атестації системи внутрішньофірмового експортного контролю, створеної суб’єктом здійснення міжнародних передач товарів)
Постанова КМУ від 08.06.1998р.
№838 (про порядок надання повноважень на експорт/імпорт товарів військового призначення)
Постанова КМУ від 12.07.1999р.
№1228 (надання повноважень на експорт/імпорт ТВП суб’єктам
ЗЕД)
Інші нормативно-правові акти, що зареєстровані Мінюстом України:
Наказ Держекспортконтролю №4 від 09.01.2004 (щодо оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення) реєстр. № 89/8688 від 21.01.2004
Наказ Держекспортконтролю № 5 від 09.01.2004
(порядок заповнення заяв щодо отримання дозвільних документів, документів про гарантії та інших документів) реєстр. № 90/8689 від 21.01.2004
Наказ Держекспортконтролю № 38 від 10.02.2004
(правила розгляду справ про порушення юридичними особами вимог законодавства в галузі державного експортного контролю” (реєстр. № 211/8810 від 19.02.2004)
Наказ Держекспортконтролю № 355 від 29.11.2004
( порядок оформлення і використання дозвільних документів в галузі державного експортного контролю) реєстр. № 1576/10175 від 13.12.2004
Наказ Держекспортконтролю № 375 від 21.12.2004
( форми висновків про проведення переговорів, форм звітів про використання дозвільних документів та строки звітності) реєстр. № 13/10293 від 06.01.2005
Наказ Держекспортконтролю № 193 від 08.07.2005
( порядок заповнення заяви про отримання повноважень на право здійснення експорту, імпорту товарів військового призначення) реєстр. № 1174/11454 від 10.10.2005
Наказ Держекспортконтролю № 82 від 15.03.2006
(порядок надання юридичним особам повноважень на проведення експертизи щодо ідентифікації товарів) реєстр. № 345/12219 від 29.03.2006
Наказ Держекспортконтролю
№ 31 від 27.04.2009
(порядок реєстрацію в Держекспортконтролі суб’єктів підприємницької діяльності України) реєстр. № 637/16653 від 15.07.09
Рис. 1.7. Структура правової бази державного експортного контролю


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   21


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал