З експортного контролю України Правові засади




Сторінка1/21
Дата конвертації10.12.2016
Розмір5.01 Kb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   21




Довідник з експортного контролю України

Правові засади національного та міжнародного експортного контролю


Том 2
Коментарі


Київ 2012


2
Глава 1.
Основні положення експортного контролю

1.1. Міжнародні механізми нерозповсюдження та експортного контролю

1.1.1.
Заходи
Організації
Об′єднаних
Націй щодо нерозповсюдження зброї масового знищення та обмеження передач звичайних озброєнь

1.1.2. Організація з безпеки та співробітництва в Європі

1.1.3. Організації міжнародних режимів експортного контролю

1.1.3.а. Вассенаарська домовленість

1.1.3.б. Договір про нерозповсюдження ядерної зброї,
Комітет
Зангера та
Група ядерних постачальників

1.1.3.в. Режим контролю за ракетними технологіями

1.1.3.г. Хімічна і біологічна зброя та Австралійська група

1.2. Завдання системи експортного контролю

1.3. Правова основа системи експортного контролю

1.4. Структура системи експортного контролю України

1.5. Основні процедури експортного контролю

1.6. Формалізовані моделі систем експортного контролю

1.6.1.
Формалізовані моделі у державних системах експортного контролю

1.6.1.а.
Моделі взаємодії державного центру експортного контролю з суб’єктом

1.6.1.б. Моделі міжнародної координації

1.6.1.в. Моделі взаємодії суб’єкта з державними органами

1.7. Ризики національного центру експортного контролю

1.8. Формалізовані моделі застосування санкції до суб’єктів- юридичних осіб, що порушили правила експортного контролю

1.8.1. Основні санкції

1.8.2. Додаткові санкції

1.9.Формалізована модель прийняття рішень у державної системі експортного контролю

1.10. Базова термінологія експортного контролю

1.10.1. Міжнародні передачі товарів

1.10.1.а. Експорт

1.10.1.б. Ембарго

1.10.1.в. Імпорт

1.10.1.г. Реекспорт

1.10.1.ґ. Транзит

1.10.1.д. Тимчасове вивезення товарів

1.10.1.е. Тимчасове ввезення товарів

1.10.2. Товари

1.10.2.а. Товари військового призначення

1.10.2.б. Технологія

1.10.2.с. Товари подвійного використання

1.10.3. Кінцеві споживачі

1.10.4. Військове кінцеве використання

1.10.5.Суб’єкт здійснення міжнародних передач товарів

1.10.6. Дозвіл та висновок

3 1.10.7. Державний експортний контроль

1.10.8. Система внутрішньофірмового експортного контролю

1.10.9. Посередницька (брокерська) діяльність

1.10.10.. Документ про гарантію

1.11. Товари, що підлягають державному експортному контролю

1.11.1. Класи та групи товарів

1.11.2.
Списки товарів, що підлягають державному експортному контролю

1.11.3. Класифікація та ідентифікація товарів

1.12.Експертиза в галузі державного експортного контролю

1.13. Товари „всеохоплюючого контролю”
Глава 2.
Контроль над озброєннями, заборона зброї масового знищення, засобів її доставки та протипіхотних мін

2.1. Заборона ядерної зброї

2.2. Заборона хімічної зброї

2.3. Заборона бактеріологічної (біологічної) та токсинної зброї

2.4.Заборона протипіхотних мін

2.5. Гаазький кодекс поведінки проти розповсюдження балістичних ракет

2.6. Кодекс поведінки Європейського Союзу щодо експорту озброєнь

2.7. Документ ОБСЄ про стрілецьку зброю та легкі озброєння
Глава 3.
Ембарго

3.1. Визначення та основні риси ембарго

3.2. Ембарго, що встановлене Радою Безпеки ООН щодо визначених держав

3.3. Застереження та заклики Ради Безпеки ООН щодо визначених держав

3.4. Заходи щодо підтримання мораторію ECOWAS щодо СЗЛО

3.5. Ембарго щодо товарів
Глава 4.
Реєстрація в Держекспортконтролі суб’єктів господарювання, що мають намір здійснювати міжнародні передачі товарів

4.1. Мета здійснення реєстрації

4.2.
Суб’єкти, що повинні пройти реєстрацію в
Держекспортконтролі

4.3. Загальні процедури здійснення реєстрації

4.4. Документи, що надаються для реєстрації та їх призначення

4.5. Документи, що надаються за підсумками реєстрації
Глава 5.
Повноваження на здійснення експорту чи імпорту товарів військового призначення (ТВП)

5.1. Мета отримання повноважень

5.2. Групи товарів, умовою експорту/імпорту яких є наявність повноважень

5.3.
Загальні процедури прийняття рішень про надання повноважень

5.4. Документи, що надаються для отримання повноважень та їх призначення

5.5. Документ про надання повноважень

5.6. Права суб’єктів, яким надані повноваження

5.7. Обов’язки суб’єктів, яким надані повноваження

5.8. Випадки скасування чи припинення повноважень

4
Глава 6.
Дозволи та висновки

6.1. Дозвільні документи

6.1.2. Дозволи. Різновиди дозволів

6.1.2.а. Разовий дозвіл

6.1.2.б. Генеральний дозвіл

6.1.2.в. Відкритий дозвіл

6.1.3. Висновки, різновиди висновків

6.1.3.а. Разовий висновок

6.1.3.б. Генеральний висновок

6.1.3.в. Відкритий висновок

6.2. Індивідуальні роз’яснення
Глава 7.
Документи про гарантії

7.1. Призначення та різновиди документів про гарантії

7.1.2. Міжнародний імпортний сертифікат

7.1.3. Сертифікат підтвердження доставки

7.1.4. Сертифікат кінцевого споживача
Глава 8.
Контроль товарів, не внесених до списків

8.1. „Всеохоплюючий контроль”

8.2. Процедури застосування „всеохоплюючого контролю”

8.3. Контроль інших товарів, не внесених до списків
Глава 9.
Проведення переговорів щодо здійснення міжнародних передач товарів

9.1. Проведення переговорів

9.2. Групи товарів та різновиди їх міжнародних передач, проведення переговорів відносно яких підлягає контролю

9.3. Випадки, коли проведення переговорів не підлягає контролю

9.4. Загальні процедури контролю за проведенням переговорів

9.5. Документи, що надаються для отримання висновку про можливість проведення переговорів та їх призначення
Глава 10
Особливості укладання зовнішньоекономічних договорів
(контрактів) про здійснення міжнародних передач товарів

10.1. Загальні вимоги щодо укладання зовнішньоекономічних договорів (контрактів)

10.2. Обмеження на укладання чи виконання зовнішньоекономічних договорів

10.3. Особливості укладання зовнішньоекономічних договорів
(контрактів) про експорт окремих груп товарів
Глава 11.
Міжнародні передачі товарів, що підлягають державному експортному контролю

11.1. Товари військового призначення (ТВП)

11.1.1. Експорт товарів військового призначення

11.1.1.а. Отримання разового дозволу на право експорту ТВП

11.1.1.б.
Особливості надання документів для отримання генерального
(відкритого) дозволу на право експорту товарів

11.1.2. Імпорт товарів військового призначення

11.1.2.а.
Особливості надання документів для отримання генерального
(відкритого) дозволу на право імпорту товарів

11.1.3. Тимчасове вивезення товарів військового призначення

5 11.1.3.а. Тимчасове вивезення товарів без переходу права власності на товар

11.1.3.б. Тимчасове вивезення товарів військовими формуваннями України

11.1.4. Тимчасове ввезення товарів військового призначення

11.1.4.а. Тимчасове ввезення товарів без переходу права власності на товари

11.1.4.б. Тимчасове ввезення товарів військовими формуваннями України

11.1.5. Транзит товарів військового призначення територією
України

11.2. Товари подвійного використання (ТПВ)

11.2.1. Експорт товарів подвійного використання

11.2.1.а.
Особливості подання документів для отримання генерального
(відкритого) дозволу на право експорту ТПВ

11.2.2. Імпорт товарів подвійного використання

11.2.2.а. Отримання разового дозволу на право
імпорту ТПВ

11.2.2.б.
Особливості надання документів для отримання генерального
(відкритого) дозволу на право імпорту товарів

11.2.3. Тимчасове вивезення товарів подвійного використання

11.2.3.а. Отримання разового висновку

11.2.3.б. Отримання висновку без переходу права власності на товар

11.2.3.в. Тимчасове вивезення ТПВ військовими формуваннями

11.2.4. Тимчасове ввезення товарів подвійного використання

11.2.4.а. Тимчасове ввезення ТПВ без переходу права власності на товар

11.2.4.б. Тимчасове ввезення ТПВ військовими формуваннями

11.2.5. Транзит ТПВ територією України

11.2.5.а. Одержання висновку на право транзиту окремих категорії ТПВ

11.3. Товари, не внесені до списків (“всеохоплюючий контроль”)

11.3.1. Експорт та тимчасове вивезення товарів, не внесених до списків

11.3.2. Експорт товарів подвійного використання та товарів, що підпадають під вимоги
“всеохоплюючого контролю” з метою їх військового кінцевого використання

11.4. Передача товарів, імпортованих в Україну з наданням міжнародного імпортного сертифікату, іншим кінцевим споживачам на території України

11.5. Реекспорт товарів, імпортованих в Україну з наданням міжнародного
імпортного сертифікату, до кінцевих споживачів інших держав


6
Глава 12.
Контроль за кінцевим використанням товарів

12.1. Державний контроль за виконанням кінцевими споживачами в
Україні зобов'язань за гарантіями щодо використання
імпортованих товарів у заявлених цілях

12.2. Організація перевірок використання кінцевими споживачами в
Україні товарів, які були імпортовані з наданням державних гарантій щодо їх використання у заявлених цілях, за участю
іноземних партнерів

12.3. Перевірки використання іноземними кінцевими споживачами товарів, які були імпортовані з України з наданням державних гарантій щодо їх використання у заявлених цілях

12.4. Проведення перевірок доставки та кінцевого використання товарів, які були експортовані з України

12.4.1. Деякі організаційні аспекти здійснення перевірок доставки товарів

12.4.2. Документи про підтвердження доставки товарів
іноземному споживачу
Глава 13
Звітність про фактично здійснені міжнародні передачі
Глава 14
Отримання документів у галузі державного експортного контролю в Держекспортконтролі
Глава 15.
Відповідальність суб’єктів за порушення у галузі державного експортного контролю

15.1. Загальний підхід до правозастосування у галузі державного експортного контролю

15.2. Адміністративна відповідальність громадян та посадових осіб за порушення законодавства у галузі державного експортного контролю

15.2.1. Загальні питання адміністративного правозастосування у галузі державного експортного контролю

15.2.2. Підготовка та оформлення Держекспортконтролем матеріалів про адміністративні правопорушення у галузі державного експортного контролю

15.3. Кримінальна відповідальність фізичних осіб за порушення законодавства у галузі державного експортного контролю

15.3.1. Загальні питання кримінальної відповідальності у галузі державного експортного контролю

15.3.2. Особливості визначення кримінальної відповідальності у галузі державного експортного контролю

15.4. Правозастосування у галузі державного експортного контролю відносно колективних суб’єктів

15.4.1. Застосування штрафних санкцій до суб’єктів- порушників

15.4.1.а.
Правопорушення у галузі державного експортного контролю та відповідні штрафи, що накладаються Держекспортконтролем на суб’єктів-порушників


7

15.4.1.а.1. Проведення діяльності, пов'язаної з міжнародними передачами товарів, без отримання в установленому порядку дозволу, висновку чи документа про гарантії

15.4.1.а.2. Здійснення міжнародних передач товарів на підставі дозволів, висновків чи документів про гарантії, отриманих шляхом подання підроблених документів або документів, що містять недостовірні відомості

15.4.1.а.3. Укладання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) стосовно міжнародних передач будь-яких товарів або участь у їх виконанні в будь-який інший спосіб, ніж передбачений цим
Законом, якщо суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності стало відомо, що такі товари можуть бути використані
іноземною державою або
іноземним суб'єктом господарської діяльності з метою створення зброї масового знищення чи засобів її доставки

15.4.1.а.4. Здійснення міжнародної передачі товару, незважаючи на те, що суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності стало відомо, що товар буде використано в інших цілях або
іншим кінцевим споживачем, ніж це було визначено в зовнішньоекономічному договорі
(контракті) чи пов'язаних з ним документах, на підставі яких було отримано дозвіл, висновок або міжнародний
імпортний сертифікат

15.4.1.а.5. Навмисне приховання відомостей, які мають значення для вирішення питання про надання дозволу, висновку чи міжнародного
імпортного сертифіката


8

15.4.1.а.6. Здійснення міжнародних передач товарів з порушеннями умов, визначених у дозволах, висновках чи міжнародних
імпортних сертифікатах, у тому числі після внесення без погодження
із спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань державного експортного контролю змін до зовнішньоекономічного договору
(контракту), що стосуються найменувань та реквізитів експортерів,
імпортерів, посередників та кінцевих споживачів, а також найменувань товарів, зобов'язань про їх кінцеве використання та надання відповідних документів про гаранті

15.4.1.а.7.
Проведення переговорів, пов'язаних з укладанням зовнішньоекономічних договорів
(контрактів) стосовно здійснення експорту товарів військового призначення, а також товарів подвійного використання, на поставки яких до відповідної
іноземної держави встановлено часткове ембарго, без отримання відповідного позитивного висновку спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань державного експортного контролю

15.4.1.а.8.
Неподання або несвоєчасне подання спеціально уповноваженому органу виконавчої влади з питань державного експортного контролю звітів та відповідних документів про підсумки проведення переговорів, зазначених у абзаці восьмому цієї статті, а також про фактично здійснені міжнародні передачі товарів військового призначення та подвійного використання на підставі отриманих дозволів чи висновків, а також про використання цих товарів у заявлених цілях

9 15.4.1.а.9.
Створення перешкод для виконання службових обов'язків посадовими особами спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань державного експортного контролю та інших державних органів, що здійснюють державний експортний контроль, під час виконання ними своїх службових зобов'язань або невиконання законних вимог цих осіб

15.4.1.а.10. Безпідставна відмова в наданні
інформації та документів, які вимагаються спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань державного експортного контролю або іншим державним органом, що здійснює державний експортний контроль у межах своїх повноважень, їх навмисне викривлення або приховування

15.4.1.а.11. Навмисне знищення документів, пов'язаних з укладанням та виконанням зовнішньоекономічних договорів
(контрактів) стосовно здійснення міжнародних передач товарів, на підставі яких були отримані дозволи, висновки чи міжнародні
імпортні сертифікати, до закінчення строку їх зберігання

15.4.2.
Застосування додаткових санкцій до суб’єктів- порушників

15.4.2.а. Повноваження Держекспортконтролю щодо застосування додаткових санкцій

15.4.2.б. Повноваження інших державних органів щодо застосування додаткових санкцій

15.4.2.в. Відповідальність за збитки, які суб’єкти зазнають в наслідок застосування додаткових санкції

15.4.3. Накладання штрафів за порушення вимог законодавства в галузі державного експортного контролю

15.4.4. Сплата штрафів за порушення вимог законодавства в галузі державного експортного контролю або їх оскарження

15.4.4.а. Сплата штрафів

15.4.4.б. Оскарження штрафів

Рисунки та схеми



10
Глава 1. Основні положення експортного контролю
Метою створення та функціонування національних систем експортного контролю є забезпечення національної безпеки держав, які створюють такі системи, виходячи з політики нерозповсюдження зброї масового знищення та засобів її доставки, обмеження передач звичайних озброєнь та протидії тероризму.
Щоденні світові події переконливо доводять, що контроль за нерозповсюдженням зброї масового знищення, засобів її доставки, обмеження передач звичайних озброєнь та протидія тероризму є одним з важливих напрямів як міжнародної діяльності, так і національної політики найбільш розвинутих держав світу.
Реалізація цієї політики на міжнародному рівні здійснюється завдяки діяльності
Організації Об’єднаних Націй та відповідних міжнародних організацій з експортного контролю.
Натомість на національних рівнях вона здійснюється завдяки створенню національних систем державного експортного контролю у державах, які дотримуються політики нерозповсюдження, контролю над озброєннями та протидії тероризму.
Разом з тим кожна з держав формує політику державного експортного контролю, виходячи з пріоритетності національних інтересів (політичних, економічних, військових) та відповідно до прийнятих нею міжнародних зобов’язань. Така політика передбачає врахування поточних та перспективних цілей розвитку цих держав та координації їх дій у міжнародному співробітництві з метою забезпечення міжнародної безпеки.
Під впливом протиріч між цілями економічного розвитку держав, національної та міжнародної безпеки шляхом міжнародної координації спільних зусиль держав-учасниць відбувається еволюція як міжнародних режимів експортного контролю, так і національних систем експортного контролю держав-учасниць цих режимів.
Реалізацію цілей експортного контролю у державах забезпечують спеціально уповноважені органи виконавчої влади з питань державного експортного контролю, які саме й реалізують політику держави у галузі експортного контролю.
1.1. Міжнародні механізми нерозповсюдження та експортного контролю
1.1.1. Заходи Організації Об’єднаних Націй щодо нерозповсюдження зброї масового знищення та обмеження передач звичайних озброєнь
З метою нерозповсюдження зброї масового знищення, засобів її доставки, обмеження передач звичайних озброєнь та протидії тероризму Організація Об’єднаних Націй
(далі – ООН) здійснює відповідну низку заходів.
Одними з важливих заходів у цьому напряму є прийняття Радою Безпеки ООН (далі
– РБ ООН) відповідних резолюцій, які встановлюють режим повного чи часткового міжнародного ембарго на експорт визначених груп товарів до держав, що порушують загально визначені міжнародні правові норми. Резолюції РБ ООН є санкціями цієї організації, що застосовуються до зазначених держав. Іноді фахівцями органів експортного контролю такі держави визначаються як “проблемні”.
Такі санкції можуть мати характер рекомендацій або повних чи часткових заборон
(ембарго). Санкції можуть бути запропоновані як ООН, так і іншими міжнародними організаціями, або можуть бути частиною національної політики окремих держав
(наприклад, санкції США відносно Куби).
Санкції мають сферу застосування, яка може мати змінний характер. Санкції можуть мати характер повної заборони на торгівлю (включаючи експорт, імпорт, фінансові операції,


11
взаємодію, транспортування тощо) або можуть мати частковий характер (наприклад, лише санкції на торгівлю зброєю).
!!!Санкції РБ ООН чітко визначають для держав-учасниць відповідні правила взаємодії з конкретною „проблемною” державою чи групою держав. Такі санкції
імплементуються в національне законодавство держав-учасниць.
В Україні зазначені санкції впроваджуються на національному рівні шляхом прийняття відповідних постанов Кабінету Міністрів України. Порядок підготовки таких постанов Кабінету Міністрів України визначається Положенням про порядок забезпечення виконання рішень Ради Безпеки ООН щодо встановлення (скасування) ембарго на експорт товарів та Порядком вирішення питань, пов′язаних із встановленням (скасуванням) обмежень на експорт товарів, міжнародні передачі яких підлягають державному експортному контролю, затвердженими Указом Президента України від 15 липня 1999 року
№ 861.
Примітка: Дивись Указ у Томі 4 цього Довідника
ООН виконує також дозвільні функції щодо окремих операцій з експорту чи імпорту відносно “проблемних” держав. Такі дозволи надаються спеціальними Комітетами ООН щодо виконання санкцій. Ці Комітети також розглядають заяви на дозволи, які є винятками
із загальних заборон. Як правило, після схвалення Комітетом держави-учасниці надають відповідні дозволи у порядку, передбаченому національним законодавством. Комітети ООН щодо виконання санкцій здійснюють також і функцію контрольних органів ООН щодо виконання санкцій з боку держав-учасниць ООН.
Відповідно до ініціативи держав-учасниць Європейського Союзу (ЄС), висловленої у Люксембурзі у квітні 1991 року, Генеральна Асамблея ООН у грудні 1991 року прийняла резолюцію з транспарентності (прозорості) передач звичайних озброєнь та погодила відповідний реєстр цих озброєнь (документ Генеральної Асамблеї ООН A/RES/46/36 L від
3 січня 1992 року).
Мета створення реєстру полягала у виявленні можливого дестабілізуючого нарощування озброєнь. Резолюція про створення зазначеного реєстру визначила такі цілі, досягненню яких реєстр мав сприяти: а) впровадження принципу зміцнення довіри; б) зменшення темпів торгівлі зброєю; в) вирішення проблем незаконної торгівлі озброєннями та її впливу на права людини; г) зменшення навантаження закупівель озброєнь на економіку держав; д) скорочення військових витрат.
Резолюція закликала держав-учасниць ООН щорічно на добровільних засадах надавати Генеральному секретареві ООН інформацію про експорт та імпорт визначених категорій військової техніки, що здійснювався державою-учасницею протягом календарного року.
До цих категорій віднесені:
• танки
• бойові літаки
• бойові вертольоти
• військові кораблі


12
• броньовані бойові машини
• артилерійські системи великого калібру
• ракети і ракетні системи.
Таким чином експорт чи імпорт зазначених категорій товарів будь-якою державою- членом ООН потребує обов’язкового звітування до відповідного реєстру ООН.
1.1.2. Організація з безпеки та співробітництва в Європі
Україна як європейська держава є членом Організації з безпеки та співробітництва в
Європі (далі – ОБСЄ).
У рамках своєї діяльності ОБСЄ у 2000 році прийняла Документ ОБСЄ щодо легкої та стрілецької зброї (далі – Документ) (Organization for Security and Co-operation in Europe,
Document on Small Arms and Light Weapons, FSC, DOC/1/00, 24 Nov. 2000), який набув чинності 24 листопада 2000 року і містить вимоги, більшість з яких держави-члени повинні виконати на національному рівні. Документ також містить заходи щодо зміцнення довіри та підвищення прозорості (інформаційний обмін).
Документом передбачено здійснення обміну інформацією у таких сферах: а) національні системи маркування стрілецької зброї; б) національні процедури контролю над виробництвом озброєнь; в) національне законодавство та поточна практична діяльність, процедури та документи; г) контроль за посередницькою (брокерською) діяльністю у галузі озброєнь; д) способи та процедури ліквідації стрілецької зброї та легких озброєнь (далі –


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   21


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал