З досвіду роботи учителя російської мови та літератури Роменської зош І-ІІІ ст. №3 Кулєцкіх О. М. Відповідно до Державного стандарту базової повної загальної середньої освіти програма зі світової літератури «спрямована на формування літературної



Скачати 107.42 Kb.
Дата конвертації27.01.2017
Розмір107.42 Kb.
Компаративний аналіз

на уроках світової літератури

як засіб формування комунікативної, літературної та загальнокультурної компетентностей учнів

(з досвіду роботи учителя російської мови та літератури Роменської ЗОШ І-ІІІ ст. №3 Кулєцкіх О.М.)
Відповідно до Державного стандарту базової повної загальної середньої освіти програма зі світової літератури «спрямована на формування літературної компетентності». Тобто в процесі вивчення навчального предмету мають бути сформовані емоційно-цілісна, літературознавча, загальнокультурна та компаративна компетенції.

Інноваційними компонентами нової програми зі світової літератури є введення нових рубрик «Україна і світ», «Елементи компаративістики», «Література і мистецтво». Погляд під новим кутом дає можливість актуалізувати знання з іноземних мов, які школярі тепер вчать з 1 класу, порівнювати твори літератури й мистецтва, оригінали й різні переклади, а крім того, не забувати, що ми – українці, громадяни великої держави, тому на тлі світових здобутків треба обов'язково знати й свою мову, культуру, пам’ятати, чиїх батьків ми діти.

Відповідно до державного стандарту діти повинні вміти порівнювати літературні твори, явища і факти, що належать до різних літератур, встановлювати зв’язки поміж українською та зарубіжними літературами, порівнювати оригінали і україномовні переклади літературних творів.

Тексти творів зарубіжних письменників вивчаються в перекладах, відтак основою їхнього аналізу має бути компаративістика, що дає можливість пов’язати вивчення літературних творів зі світовим культурно-історичним процесом. Використання компаративного аналізу на уроках світової літератури сприяє підвищенню якості літературної освіти, загальнокультурного рівня розвитку учнів, формуванню у них стійких уявлень про різноманітність світу, вихованню толерантності. Саме в цьому і полягає актуальність обраної теми досвіду.

Компаративний аналіз – порівняльно-історичне літературознавство, вивчення літературних зв’язків і відносин, подібностей і відмінностей між країнами. Подібність може бути спричинена близькістю в суспільному і культурному розвитку різних народів чи культурно-художніми контактами між ними.

Компаративістика – не нове поняття в літературознавстві. Порівняльно-історичне літературознавство виникло ще в другій половині XIX століття, появу самостійного метода пов’язують з ім’ям О.М. Веселовського. Сучасні педагоги спираються на елементи методичних концепцій Ю. Ковбасенка, О. Куцевол, Є. Волощук, О. Ісаєвої.

У шкільній практиці компаративний аналіз базується на зіставленні творів однієї художньої системи, одного стилю чи жанру. Можна порівнювати твори за композицією, сюжетом, темою, а також характери, дії і причини певних вчинків героїв. Це сприяє виявленню спільних літературних явищ. Але не менш цікаво зіставляти не лише схожі елементи порівнюваних творів, але й їхні відмінності, розбіжності.

Програми зі світової та української літератур у старших класах укладені за єдиним хронологічним принципом, тому мають багато спільного. Паралельно опановується творчість романтиків, реалістів, модерністів. Та і в середній школі в побудові програм можна знайти схожість. Майже одночасно вивчаються казки, байки, героїчний епос в українській і світової літературах. Звичайно, не все збігається, але можливість для порівняльного аналізу існує.

Нові технології розширюють можливості компаративістики. Адже використання сучасних засобів інформаційно-комунікативних технологій створюють можливість вивчати твори художньої літератури в порівнянні з інтерпретаціями в інших видах мистецтва: музиці, художньому мистецтві, скульптурі і, звичайно, кіномистецтві.

Спираючись на методику О. Куцевол, доречно виділити певні психолого-педагогічні та методичні умови проведення уроків компаративного аналізу:


  • достатній рівень усвідомлення теми та ідеї твору, що є ґрунтом для порівняльного аналізу явищ різнонаціональних літератур;

  • встановлення зв'язку нового матеріалу з раніше вивченим;

  • активне залучення таких прийомів мислення учнів, як аналіз, синтез, порівняння, узагальнення;

  • спрямування школярів на розв’язання проблемних завдань;

  • систематичне порівняння художніх явищ різнонаціональних літератур, а не епізодичне звернення до зіставлення деяких творів;

  • урахування вікових можливостей пізнавальної діяльності учнів, а також індивідуальних особливостей їхнього читацького сприйняття.

При використанні компаративного аналізу на уроках літератури завжди враховуються різні форми порівняльного методу:

  • природно-порівняльний метод, що виявляє природу різнорідних об’єктів;

  • порівняння історико-типологічне, яке пояснює подібність не зв’язаних за своїм походженням явищ однаковими умовами генезису й розвитку;

  • історико-генетичне порівняння, при якому подібність явищ пояснюється як результат їхнього споріднення за походженням;

  • порівняння, при якому фіксуються взаємовпливи різних явищ.

Обравши форму порівняльного методу, визначаюсь з типом компаративного аналізу. (Додаток 1)

Уже під час підготовки до уроку використовую компаративний підхід:



  • порівнюю матеріал навчальних програм із зарубіжної та української літератур;

  • здійснюю добір художніх творів для уроків компаративного аналізу;

  • визначаю, який матеріал залишиться фоновим;

  • аналізую можливість «економії часу» в процесі вивчення спільних теоретичних чи оглядових питань різних навчальних предметів;

  • здійснюю перерозподіл навчальних годин у межах однієї теми з метою збільшення часу на текстуальне вивчення творів.

Застосування даного методу потребує використовувати найефективніші прийоми. Тому звертаюсь до проблемних ситуацій чи проблемних питань, проектної діяльності на уроці або під час його підготовки, творчого і коментованого читання, евристичних бесід, навчально-рольових ігор (інтерв’ю з авторами та героями порівнювальних творів), дискусій, аналізу і порівняння перекладів твору різними авторами.

Також ефективні результати дає порівняння різних перекладів твору, зіставлення й аналіз російських та українських перекладів, творів українських авторів подібної тематики. Особливо актуальним такий прийом є під час роботи з «вічними образами», «вічними темами».

Розглянемо конкретні приклади використання компаративного аналізу відповідно до типології.

Типологічні сходження різнонаціональних літературних явищ на рівні їх походження

Першим «вічним образом» у світовій літературі став образ титана Прометея. Оскільки цей міф має чимало варіацій і є основою багатьох літературних сюжетів, варто провести паралель від античності до сучасності, згадавши такі твори, як «Прометей закутий» Есхіла, «Прометей» Дж. Байрона, «Визволений Прометей» П.Б. Шеллі, «Кавказ» Т.Г. Шевченка, поезії Лесі Українки. За кожної історичної епохи міф про Прометея приваблював митців різних напрямків багатою символікою та різнобарв’ям ідей, закладених в ньому. Урок за темою «Причини популярності образу Прометея» проводжу у вигляді екскурсії. Адже в центрі м. Ромни знаходиться велична скульптурна композиція «Нескорений Прометей», створена відомим нашим земляком І. Кавалерідзе. Для шестикласників багатогранний образ героя може бути складний для сприйняття. Тому під час уроку або в позакласній діяльності застосовую перегляд мультиплікаційного фільму «Прометей» (режисер О.Сніжко-Блоцька), як один з прийомів компаративного аналізу.



Типологічні сходження на рівні напряму, течії

У старших класах гостро постає проблема вивчення літературознавчих термінів, що потребує розробки науково-методичної системи роботи, яка б забезпечила ефективну результативність. Як засвідчує практика, заучування і запис правил, наукових визначень не є ефективним при вивчення теорії літератури, а особливо – під час аналізу літературного твору. На допомогу вчителю приходить компаративний аналіз. Адже розуміння теорії літератури, здатність бачити виучувані елементи при читанні художнього твору важливо як на уроках української, так і на уроках світової літератури.

В 11 класі під час вивчення теми «Модернізм як неокласична модель культури, найновіше і найпослідовніше втілення естетико-художнього перевороту XX ст. Авангардизм та його основні течії» здійснюю компаративний аналіз на рівні «світова література – українська література – художнє мистецтво – музика». (Додаток 2)

Типологічні сходження на рівні жанру

Даний тип компаративного аналізу потрібно використовувати з 5 по 11 клас. Наприклад, при вивченні сонетів Шекспіра доречно порівняти їх із сонетами Данте і Петрарки.

Компаративний аналіз проводжу за таким планом. (Додаток 3)

Метою шкільного компаративного аналізу є не тільки знаходження у творі відповідностей і відмінностей, тобто здійснення порівняння заради порівняння, а й необхідність формування гуманістичного світогляду учнів, шанобливого ставлення до чужинців.

Розпочинається вивчення світової літератури в 9 класі розглядом священних книг народів світу. Що є спільним і відмінним між ними, які моральні настанови, яку мудрість життя несуть нам вічні книги? Знаходження відповідей на ці та інші питання формують фундамент морального ідеалу особистості.

Типологічні сходження на рівні проблематики

Розвивати навички порівняльного аналізу при вивченні творів зарубіжної та української літератури у контексті загальнолюдських проблем, сприяти вихованню високих моральних якостей учнів дає можливість порівняння проблем моральності типових літературних героїв. Майже в кожному творі автори вдаються до розкриття моральних проблем. Так, при вивченні твору Ж.Мольєра «Міщанин-шляхтич» постає складне філософське питання – як не загубитися в цьому світі, не втратити найціннішого – себе як особистості. Такі загальнолюдські проблеми є актуальними і в творі І.Карпенко-Карого «Мартин Боруля». Незважаючи на час та особливості національних культур, що розділяють письменників, в їхніх творах багато спільного.



Типологічні сходження на рівні теми, ідеї, сюжету, мотивів, образів, особливостей поетики

Широкий простір для здійснення компаративного аналізу, проведення типологічних паралелей дає вивчення «мазепіани» на уроці в 9 класі «Образ Мазепи в однойменній поемі Дж. Байрона». Неординарна особистість Івана Мазепи надихнула на творчість не одного поета, драматурга, романіста. Образ українського гетьмана знайшов відображення у творах О. Пушкіна, В. Гюго, В. Сосюри. Учні знайомляться з образом Мазепи в різних національних літературах, вчаться розкривати ідейно-естетичну сутність порівнювальних творів, пояснюють спільне та відмінне між ними. Також на уроках доречно звернути увагу на відображення образу історичного діяча у творах образотворчого та музичного мистецтва. Даний аналіз допомагає зрозуміти одну з найзагадковіших постатей у нашій історії. (Додаток 4)



Типологічні риси у характерах героїв різних національних літератур

Синхронне вивчення літератур, компаративний аналіз творів зарубіжних та українських письменників дає змогу учням усвідомити цілісність світового літературного процесу і своєрідність нашої культури в ньому, прослідкувати спільні риси у зображенні характерів героїв.

На уроках у старших класах пропоную школярам дослідити формування схожих характерів героїв у різних національних літературах. Такі уроки потребують ґрунтовної підготовки, дають можливість учням розкрити свої таланти. Безперечно, проводити такі заняття нелегко, але результат того вартий. Цікавий аспект шкільної компаративістики – порівняння образів літературних героїв: Маргарита Й.Гете і Катерина Т.Г.Шевченка, Чайльд Гарольд Дж.Байрона та Онєгін О.Пушкіна, Нора Г.Ібсена та Олена Ляуфер О.Кобилянської. Програма спонукає порівнювати образ Енея у Вергілія і в І. Котляревського, пана Журдена у Ж. Б. Мольєра і Мину Мазайла у М. Куліша чи Мартина Борулю в І.Карпенка-Карого.

Найефективнішим засобом, як показує практика, є складання порівняльних таблиць, діаграм. Часто використовую такий прийом, як «Кола Венна», в яких систематизується вся необхідна інформація про компоненти двох порівнювальних елементів, а в зоні їх перекриття – спільні риси. На таких уроках доцільна робота в групах (парах). (Додаток 5)

Під час вивчення твору Г. Ібсена «Ляльковий дім» проводжу паралель з повістю О. Кобилянської «Людина». Учні порівнюють «шляхи до здійснення мети» Нори та Олени, створюють уявний будинок щастя кожної. (Додаток 6)

Типологічні сходження на рівні оригінального твору та його перекладів

Зіставлення оригіналів твору і різних перекладів, як різновид компаративного аналізу, є актуальним питанням сучасного українського літературознавства. Це дає змогу простежити розвиток сюжету, своєрідність передачі образів, стилю оригіналу, а іноді і форми твору різними авторами.

Навчаючи дітей прийомам порівняння перекладів у 7 класі, при вивченні балади Ф. Шиллера «Рукавичка» звертаюсь до перекладів не лише українською мовою, а й російською відомими поетами В. Жуковським та М. Лермонтовим. Учні аналізують тексти, складаючи порівняльні таблиці, та роблять висновки (Додаток 7). Дітям подобається створювати власний переклад поетичного твору або його уривків. Саме під час таких уроків учні розуміють, що у кожному перекладі обов’язково проявляється особистість перекладача, його індивідуальний стиль, його власне прочитання тексту.

Типологічні сходження на рівні літературного твору та творів інших видів мистецтва

Особливо цікавим є розгляд творів інших видів мистецтва (художнього, музичного та кіномистецтва, за можливості скульптури) як своєрідних перекладів оригіналу. Використовуючи фрагменти фільмів, слід пам’ятати, що оптимальною є так звана точна екранізація, де збережено зміст, дух та слово першоджерела. У таких фільмах робиться спроба максимально докладно викласти зміст і навіть при необхідності коментувати його. Кіномитці прагнуть до точності в костюмах, меблях, посуді тощо. Прикладом є використання під час вивчення повісті М. Гоголя «Тарас Бульба» перегляду фрагментів однойменного художнього фільму режисера В. Бортка. На уроці за темою «Втілення в образі Тараса Бульби кращих рис запорозького козака» також досить ефективним є порівняння висвітлення образу Бульби в опері М. Лисенка та картинах російських та українських художників (С. Герасимов, Є. Кибрик, Д. Шмарінов та ін.)

Компаративний аналіз – цікавий і неординарний метод у викладанні світової літератури, без нього не можна обійтися на сучасному уроці. Застосування цього аналізу вимагає від учителя вміння формувати ефективні моделі уроків з використанням інтерактивних методів навчання, сучасних інформаційних технологій.

Творчу особистість може виховати творчий учитель. Час вимагає від нас знаходити нові методичні підказки, методичні поради, поєднувати їх, щоб застосувати компаративістику на уроці. Працюючи з методичною літературою, з часописами, аналізуючи програму курсу «Світова література», мною розроблено таблицю, в якій твори зарубіжної та української літератур розміщено за певною подібністю. Таблиця неповна, адже пошук авторів і творів триває.



Останнім часом відбулися істотні зміни в поглядах, переконаннях, стилі життя українців. Ми впевнено крокуємо до європейської спільноти. Сьогоднішні наші учні – громадяни світу. Проте, як сказав П. Грабовський, ми «мусимо бути європейцями на ґрунті українському». Бути причетним до становлення творчих, небайдужих до долі України, світу людей – обов'язок учителя світової літератури. Він володіє безцінним скарбом – золотим фондом світового письменства, а ключ до цих скарбів – компаративістика. Тож активніше впроваджувати її в навчальний процес – вимога часу.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал