З досвіду роботи по темі: «самостійні роботи на уроках мови І літератури»



Скачати 130.39 Kb.
Дата конвертації16.01.2017
Розмір130.39 Kb.
З досвіду роботи по темі:

«САМОСТІЙНІ РОБОТИ


НА УРОКАХ МОВИ І
ЛІТЕРАТУРИ»
Учителя української мови Сапіжанської СЗШ І-ІІ ст.

Браги Тетяни Миколаївни

Осмислення знань учня завжди пов'язане з його самостійною працею. В. Сухомлинський

Одним з основних завдань сучасної методики викладання української мови у загальноосвітніх школах є впровадження різноманітних прогресивних форм навчання, спрямованих на формування в учнів стійких умінь і навичок навчальної діяльності, пов'язаної із самостійним здобуттям знань, необхідних їм для подальшої освіти і самоосвіти. Це зумовлено зростанням обсягу і значення знань, необхідної інформації, яку учні отримують і переробляють у процесі навчання. У старшокласників повинні бути сформовані не тільки спеціальні, а й загальнонавчальні вміння і навички, що мають соціальне значення, оскільки саме вони забезпечать учням міцний грунт для систематичного поповнення знань. Ці вміння і навички повинні стати домінуючими в структурі навчально - пізнавальної діяльності школярів.

Прищепити любов і інтерес до мови, літератури, розбудити прагнення досконало її опанувати-це одне з найважливіших завдань учителя. Краще запам'ятовується і міцніше засвоюється те, що здобуте власними зусиллями. Тому вчитель повинен вдаватися до тих робіт, які змушують
учня обмірковувати слово, вислів, речення, його будову, продумати орфографічні й пунктуаційні особливості передачі його на письмі, вірно підійти до аналізу художнього твору. Цьому саме сприяють самостійні роботи.

Український байкар Микита Годованець сказав: « Учіть своїх вихованців самостійно здобувати знання. Колись подякують за добро.» Завдяки самостійній роботі школярі свідомо й міцно засвоюють основи знань та розвивають своє логічне й образне мислення, уяву й пам'ять, усне й писемне мовлення. Велике значення самостійної роботи ще й у тому, що вона прищеплює учням необхідні практичні уміння й навички розумової праці в галузі гуманітарних наук і мистецтва слова, без яких наш сучасник не буде по-справжньому культурною людиною. Самостійна робота сприяє також формуванню в учня творчої активності, бо в процесі її застосування учень стає не лише об'єктом, а й суб'єктом, співтворцем навчання й виховання.

Зрештою, без широкого впровадження самостійної роботи на науковій основі школа не зможе остаточно ліквідувати перевантаження учнів, яке підриває здоров'я школярів.

У програмі з літератури чітко сказано, що « Потрібно навчити учнів самостійно здобувати знання, щоб потім уміти адаптуватися в соціумі і самостійно та творчо працювати. Стимулюють творчість та активність


завдання, які вимагають творчого підходу до їх розв'язання, систематизації вміння та навичок, умови для творчої діяльності; використання пошукових, тестових завдань, що виявляють ознаки самостійності учнів.»

Має бути постійний взаємозв'язок і взаємозалежність класної самостійної роботи з домашньою. Цей зв'язок полягає в тому, що без виконання домашніх завдань учитель не може успішно навчати, а учні навчатися у класі. Домашня самостійна робота - це або доопрацювання розпочатої в класі роботи, або завдання за анологією з індивідуальною модифікацією. Наприклад, учні вдома виконали вправу на правопис особових закінчень дієслів, то в класі їм запропонувала скласти таблицю особових закінчень таких дієслів: бачити, хотіти, любити, сміятися. Далі учні одне із цих слів уводять в придумане речення.

Я завжди підготовляю учнів до роботи над новою темою: загадую повторити вивчений матеріал, що може бути основою засвоєння дальшого. Наприклад, опрацьовуючи розділові знаки при однорідних членах речення, учні самостійно повторюють перед цим поняття про сполучник. Велику увагу приділяю самостійній роботі з різного виду словниками. Це і під час роботи над помилками, і при написанні творів. Словникову роботу можна використовувати, з одного боку, для збагачення лексичного запасу учнів, спонукаючи їх запам'ятовувати лексеми, та
для з'ясування відтінків значення цих лексем і сфер застосування в мовленні, з іншого боку-для вироблення вмінь правильно передавати їх на письмі. Серед словниково -орфографічних вправ чільне місце займають словникові, розподільні, вибіркові диктанти. Словниковий диктант охоплює окремі слова, в об'єкті посиленої уваги перебуває одна, іноді кілька орфограм. Матеріалом для таких диктантів не можуть бути диференційні написання, смислорозрізнення яких потребує цілісного тексту. Слова слід добирати на певну тему.

Розподільний диктант передбачає виокремлення з ряду тематично об'єднаних слів орфографічно актуальних лексем за однією чи кількома ознаками. Наприклад, продиктовані слова розмістити у дві колонки: у першу - однозначні, а в другу - багатозначні, пояснити особливості правопису слів кожної з груп.

Продуктивним видом роботи є вибірковий диктант. Добираю зв'язний текст, повільно читаю його, після чого повторюю ще 2-3 рази. Учні виписують слова на виучуване правило, скажімо з переносним значенням, пояснюють їх правопис. За короткий проміжок часу учні виконують значний обсяг роботи, до того ж осмислено сприймають текст, закріплюють орфографічні вміння, самостійно працюють як колективно, так і індивідуально.
Також працюють вдома: перевірбють написання за словником; виписують багатозначні слова...

Проводжу ще таку словникову роботу: пропоную учням самостійно вдома підготувати словниковий диктант ( у кожному класі своя кількість слів) на певну орфограму. На наступних уроках учні по черзі пропонують всьому класу.

Письмовий граматичний розбір-це теж самостійна робота. Граматичний розбір я практикую на початку уроку. Ще перед початком уроку, на перерві, записую на дошці речення, на уроці визначаю, хто який варіант виконує. Визначаю за варіантами такі завдання:

1-в.-Загальна характеристика речення. 2-в. - Розбір речення за його членами. З-в.-Перетворити речення на сполучникове складносурядне. Потім підсумовуємо відповіді згідно з усіма варіантами.

Даю і інші завдання:


  • до слів дібрати однокореневі слова;

- визначити в реченні частини мови;

- підібрати синоніми та інші завдання.

Звертаю увагу на всі види розбору: морфологічний, фонетичний, синтаксичний, будова слова... Учні виготовляють картки — зразки, які постійно носять до школи. За зразком працюють і біля дошки, і в зошитах.

При закріпленні нового матеріалу запроваджую словниковий диктант. Так, повторюючи правопис слів іншомовного походження, словниковий диктант був застосований після синтаксичного розбору речення. Слова записала на дошці

(р..стратура, т..рапевт, окул.ст., д..агноз мед..камент, п..діатр). Учні самостійно заповнювали пропуски букв, один учень пізніше для перевірки писав їх на дошці. Учні люблять самостійно підбирати слова для словникового диктанту, щоб потім запропонувати однокласникам.

Практикую такий вид роботи, як диктант "Тиша ". Вивішую таблицю, і учні самостійно працюють. Наприклад, розкрити дужки ( будь (хто), аби( що), кому( небудь), де(який). Потім колективна перевірка.
Вдавалися ми й до такої самостійної роботи на уроці мови : пояснити розділові знаки в реченні й дібрати кінцеві слова у вірші :

Бадьорістю дихає свіжий мороз,

Іскряться сніги, мов перлини,

Юні, завзяті, виходьте на …(крос)

В парки, поля, і... (долини).

Потім вивішую картину "Зимовий день" і пропоную скласти коротке оповідання, використовуючи обставини.

На уроках у кожному класі використовую картки з індивідуальним завданням. Завдання різнорівневі, доступні. Деколи даю домашнє завдання на картках. Намагаюся створити на уроках проблемні ситуації. При вивчені у 9 класі теми "Складне речення", після короткого вступного слова про важливість і складність цієї теми, з'ясувавши поняття про складне речення, даю дев'ятикласникам завдання розглянути подані речення і вказати, які вони за будовою:

Десь угорі тонко видзвонює жайворонок. Колихнулося золоте море хлібів, і жайворонка не стало чути. Скільки сягає око, хвилями перекочується, гойдається важке колосся. (Д. Ткач)


Аналізуючи ці речення, учні усвідомлюють , що складне речення - це змістовне, граматичне та інтонаційне об'єднання кількох частин. Далі учні пояснюють, як вони розуміють об'єднання за змістом, граматично та інтонаційно. Шляхом самостійної пошукової діяльності школярі приходять до висновку, що складне речення-це єдина мовна одиниця, яка хоч і складається з окремих частин, що мають свої граматичні основи, але об'єднана за змістом і тому розглядається як єдине ціле.

Одним із важливих видів самостійної роботи є вміння працювати з підручником: самостійно вивчити тему; правильно виконати вправу, вдумливо вчитуючись у завдання.

Кожний учень-це індивідуальна особливість, тому коли учні пишуть твори-це їхнє розуміння теми, їх підхід до тієї чи іншої проблеми, а твори займають важливе місце в шкільній праці і їм потрібно приділяти особливу увагу, бо вони забезпечують самостійність роботи учнів. У сучасній методиці викладання української мови в школі твори розглядаються як вид тренувальних вправ-учні самостійно викладають власні думки, почуття, судження. Твір виявляє:

-загальний розвиток школяра;

-рівень пізнавальної сфери;

-багатство лексики і фразеології;


-уміння викладати думки.

Написання учнями тексту може відбуватися без домінуючої участі мислительних процесів. Маємо на увазі відтворення знайомого тексту без самостійних суттєвих змін. Копіювальна робота не може розцінюватися як творча, навіть за умови, що учень відтворює текст, який лише сам добре знає і розуміє. Бо для нього така робота не дає йому відчуття суб'єктивної новизни.

Важливою характеристикою вияву творчого потенціалу є настанова на творчу діяльність: я маю самостійно придумати і написати оригінальний, цікавий твір. Якісним показником розуміння є активізація фантазії. Частина учнів здатні зрозуміти завдання, де треба описати звичне, відоме, таке, що вивчали раніше. Наприклад, викласти відомі факти, події тощо. Лише менша частина учнів здатна самостійно придумати оригінальний новий текст і викласти його.

Самостійні роботи учням також даються після опрацювання розділу граматики. Так, на завершення роботи над прикметником у 6 класі учні виконують такі вправи;

Завдання 1. Підкреслені слова замінити прикметниками.

Польоти в космос, продукція сільського господарства, подорож між планетами, зошит учня.


Завдання 2. Дібрати синоніми до прикметників. Сміливий -, великий -.

Завдання З. Дописати потрібні закінчення в прикметниках, вставляючи в словах пропущені букви.

З винятков(...) любов(...)ю українськ(...) народ став(...)ться до г(...)роїв космосу, славетних розвідн(...)ків всесвіту.

Завдання 4 . З підручника історії виписати 5 прикметників вищого ступеня простої форми.

Великого значення самостійній роботі надається під час проведення письмового тематичного оцінювання. Учні мають точно вибрати відповідь під час тестування і влучно дати відповідь на інші завдання.

Щоб забезпечити успішну підготовку вчителя до керівництва самостійною роботою учнів на уроках літератури і для організації їхніх домашніх завдань, крім друкованих посібників (тексту художнього твору, що вивчається, учнівського підручника, іншої літератури і наочних підручників), потрібні ще й саморобні, а саме:

а) бібліографічний покажчик рекомендованої літератури;
6) Чи користуєтесь під час виконання роботи словниками і якими?

Учні самостійно пишуть реферати про життєвий і творчий шлях письменника, складають плани - характеристики, плани тексту твору.

Мені подобається, коли учні пишуть твір до автора твору чи героїв у формі листа. Такий вид роботи дає учителю краще зрозуміти, як учні сприйняли текст.

Бажано, щоб у всіх монографічних темах роздатковий матеріал був розташований у певній послідовності:

І. Питання для перевірки знань учнями змісту художніх творів. Наприклад, питання за змістом " Чорної ради " П. Куліша.


  1. Описати природу хутора Хмарище.

  2. Зовнішність Череванихи і Лесі.

  3. Що то був за Шрам такий; разом і піп, і полковник?

  4. Зустріч Шрама з Череванем на пасіці і так далі.

II. Картки для проведення самостійної роботи учнів, включаючи диференційоване виявлення знань.
Картка №1

  1. Взаємини Куліша з Шевченком.

  2. За що українці мають бути вдячні Кулішеві?

Картка №2 1. Характеристика образу полковника Шрама.

2. Центральний образ низів у цьому творі.

III. Завдання для узагальнюючого (тематичного і
підсумкового) виявлення знань учнів.


  1. Кому з гетьманів України Куліш віддає свої симпатії і чому саме?

  2. Тематика "Чорної ради " та головна ідейна спрямованість цього твору.

  3. Система образів роману "Чорна рада": центральний, головний, другорядні, епізодичні.

IV. Тематика учнівських творів.

  1. Чим захоплює роман "Чорна рада"?

  2. Тип запорожця - характерника в образі Кирила.

3. Пантелеймон Куліш - основоположник української історичної романістики.

Художня література тільки тоді по-справжньому зможе служити своїй освітньо - виховній меті, коли матиме творчого, грамотного читача, залюбленого в книгу, такого, який прагне через книгу пізнати життя і самовдосконалюватися. Такого читача формує розумне, вдумливе керівництво з боку вчителів, зокрема словесників. В. О. Сухомлинський писав: «Ми переконались, що без самостійного читання неможливий свідомий вибір життєвого шляху. Щоб зацікавленість чимось не виявилась скороминущою і випадковою, хай в роки отроцтва людина багато читає, думає, шукає; хай інтелектуальне життя тісно пов'язується з творчими інтересами. Самоосвіта якраз і являє собою єдність оволодіння знаннями на уроках і тієї самостійної інтелектуальної праці дома, над книжкою, в якій виражається тривалий процес становлення нахилів, здібностей, покликання».

Ефективність і якість керівництва самостійним читанням учнів залежить від того, наскільки вміло педагог використає у своїй роботі передовий досвід, найновіші дослідження.


Дітям, які не люблять читати художню літературу я рекомендую такі твори, щоб їм сподобались. Ще використовую такий метод: розказую цікавий початок, щоб учням хотілося взнати, що ж буде далі.

Учнів потрібно вчити читати і аналізувати художні твори самостійно, адже без самостійної роботи не буде позитивного результату. Якщо учні самостійно не будуть працювати, то ніякий учитель не дасть їм повних знань.

Нині важливу роль у навчанні учнів відіграють інтерактивні технології навчання та інтерактивний урок. Інтерактивне навчання - це певний різновид активного навчання, це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, мета якої створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчув би свою інтелектуальну спроможність пізнавати нове. Досягти цього можна за умови постійної взаємодії вчителя та учнів, що дає змогу педагогу стати справжнім лідером дитячого колективу.

Інтерактивне навчання передбачає застосування методів і прийомів, які стимулюють пізнавальну активність. Учень виступає «суб'єктом» навчання, вступає в діалог з учителем, однокласниками, виконує творчі завдання. Основними методами і прийомами є самостійна робота,

проблемні і творчі завдання,запитання учня до вчителя і навпаки. Все це сприяє розвитку творчого, критичного мислення.
Інтерактивність навчання передбачає активізацію навчальних можливостей учня під час навчання замість переказування готової інформації. Тому під час проведення уроків я застосовую парну і групову роботу (в малих та великих групах).

Для того, щоб робота груп учнів була успішною, необхідне оволодіння кожним учнем елементарними вміннями самостійної пізнавальної діяльності: вміння працювати з підручником, бажання брати участь в обговоренні проблем, уміння користуватися картками-інструкціями тощо.

Тому вчителю важливо перед початком організації групової форми роботи мати досить чітке уявлення про рівень пізнавальної самостійності як окремих учнів, так і класу загалом. На початковому етапі роботи з учнями особливу увагу слід приділяти формуванню самостійної діяльності.

З цією метою можна провести детальний інструктаж, який розкриває послідовність дій учнів під час виконання роботи, додатково надати консультації окремим групам, частіше здійснювати систематизацію та коригування знань, умінь і навичок учнів під час вивчення теми.

Успіх роботи суттєво визначається і складом груп. їх комплектування є складною проблемою. Тому спочатку доцільно створювати групи, що об'єднують учнів, які мають
різні рівні знань з предмета. У таких групах розвиток особистості в соціальному й творчому плані відбувається ефективніше. У групі швидко з'являється лідер, який організовує роботу учнів. Учні, що мають нижчий рівень навченості, також виявляють активність, у результаті чого в них формується вміння самостійно здобувати знання. У таких групах проявляються почуття колективізму, відповідальності й вимогливості до себе та своїх товаришів, взаєморозуміння та прагнення не підводити інших.

З метою підвищення ефективності уроків як основної форми навчання, я проводжу уроки різних типів, використовуючи різні сучасні технології: «мікрофон», «інтерв'ю за три кроки», «мозковий штурм», «незакінчене речення», «ажурна пилка», «метод ПРЕС», «займи позицію»... У сі учні беруть участь у роботі, самостійно працюють.

Наприклад, метод «мікрофон». Учні мають висловити

мету уроку: «Сьогоднішній день навчить мене...» Говорить тільки той, хто отримує уявний мікрофон. Відповіді не коментуються і не оцінюються.

Коли проводжу «інтерв'ю за три кроки» , то групи діляться на пари. Даю питання для інтерв'ю. Усі самостійно спілкуються. Кожен проводить інтерв'ю із своїм партнером
по парі. Потім міняються ролями у парі. Об'єднуються в групи, і кожен розповідає своїй групі, що він дізнався від партнера по парі.

Інтерактивне навчання є однією з найбільш гнучких форм включення кожного учня в роботу, при якому забезпечується перехід від простих до складних завдань, намагання використовувати не готові знання, а отримувати їх на власному досвіді.



Самостійні роботи присутні на кожному уроці, незалежно від його типу, і мають важливе значення.

Педагогічна професія має безліч граней і ситуацій, які важко , а часом неможливо, передбачити. Проте переконані в одному: хоч би які завдання ставила сучасність, незмінним залишиться одне-велика любов і повага до дітей.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал