З досвіду роботи Іванової Лариси Володимирівни, музичного керівника дошкільного навчального закладу №6



Скачати 259.13 Kb.
Pdf просмотр
Дата конвертації26.12.2016
Розмір259.13 Kb.

З досвіду роботи Іванової Лариси Володимирівни,
музичного керівника дошкільного навчального закладу №6
Скадовської міської ради
Скадовськ - 2013
Комунальний вищий навчальний заклад
«Херсонська академія неперервної освіти»
Херсонської обласної ради
Науково-методична лабораторія дошкільного виховання
Розвиток творчих здібностей дітей
дошкільного віку засобами музичної
діяльності

2
Розвиток творчих здібностей дітей засобами музичної діяльності в
дошкільному навчальному закладі: Херсон, КВНЗ «Херсонська академія
неперервної освіти». - 2013. – с.






Укладачі:
Іванова Л.В. – музичний керівник дошкільного навчального закладу
№6 Скадовської міської ради
Мусієнко В.С. – методист науково-методичної лабораторії
дошкільного виховання КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти»







Рецензент:

Шиманович І.О. – кандидат педагогічних наук, викладач кафедри
дошкільного виховання і початкового навчання КВНЗ «Херсонська
академія неперервної освіти»









Матеріал розглянуто і рекомендовано до друку на засіданні кафедри
дошкільного виховання і початкового навчання Комунального вищого
навчального закладу «Херсонська академія неперервної освіти»
Херсонської обласної ради (протокол № ___ від _________).

3
Іванова Лариса Володимирівна має педагогічний стаж – 20 років.
Досвідчений педагог, виявляє високий рівень професіоналізму, досконало володіє формами і методами виховання і навчання дітей та творчо застосовує на практиці досягнення сучасної педагогіки. Лариса Володимирівна – музичний керівник передового спрямування і мислення. Вона постійно удосконалює традиційні і активно впроваджує нові методи навчання, займається самоосвітою. Музичний керівник формує у дітей інтерес і любов до музики, співів, танців, працює над творчим розвитком дітей. Вміє домогтися від дитини такої віддачі, щоб було видно кінцевий результат. Формуючи у дошкільників основи музичного смаку і музичної культури, зберігаючи унікальні традиції музичного виховання, уміло передає вихованцям свою захопленість музикою.
Саме тому Лариса Володимирівна розпочала працювати над проблемою
«Розвиток творчих здібностей дітей дошкільного віку засобами музичної діяльності».

4
Зміст
Вступ ............................................................................................................................. 5 1. Особливості роботи з розвитку творчих здібностей дітей засобами музичної діяльності в дошкільному навчальному закладі ...................................................... 7 2. Основні види музичної діяльністі дітей дошкільного віку ............................... 18 3. Організація гурткової роботи художньо-естетичного напряму в дошкільному навчальному закладі .................................................................................................. 23 4. Використання інноваційних технологій на заняттях у дошкільному навчальному закладі...………………………………..…………………………….29 5. Співпраця музичного керівника та батьківОшибка!
Закладка
не
определена.
Література ......................................................... Ошибка! Закладка не определена.

5
ВСТУП
Музичне виховання

це не виховання музиканта, а, перш за все, виховання людини.
В.А. Сухомлинський.
Проблеми соціально-економічного становища українського суспільства, знецінення традиційних моральних норм і цінностей, пропаганда жорстокості, бездуховності, насильства негативно вплинули на моральні цінності підростаючого покоління. Тому, у наш час, необхідний поворот до забезпечення морального та естетичного виховання дитини, протистояння бездуховності, споживачу, відродженню в дітях бажання і потреби в активній
інтелектуальній діяльності.
Щоб дитина виросла чуйною, милосердною, відвертою, могла творити добрі вчинки та співпереживати, радіти від щирого серця, ми, дорослі, оточуємо її любов’ю та красою. Невичерпним джерелом такої краси є мистецтво – живопис, театр, музика, які існують ще з давніх часів. Завдання кожного педагога – допомогти дитині пізнати і зробити своїм духовним надбанням спадщину рідної культури.
Кожен період розвитку дитини є основою для наступного й відрізняється провідними реакціями та змінами. Саме дошкільний вік є сенситивним періодом розвитку особистості, у якому створюються можливості для формування творчих здібностей та інтелекту. Від того, наскільки якісно і своєчасно були використані ці можливості, багато в чому залежатиме творчий потенціал дорослої людини.
Одним із актуальних завдань, що стоять перед національним дошкільним вихованням, є створення сприятливих педагогічних умов для прояву творчих здібностей кожною дитиною у різних видах діяльності. Згідно з вимогами
Базовий компонент дошкільної освіти в Україні, зараз недостатньо давати дитині готові знання і вимагати їх засвоєння. Необхідно сприяти формуванню компетентності дитини у різних сферах життєдіяльності, підготувати її до

6 активної життєвої позиції, тому, що суспільству потрібні самостійні, творчі люди, які зуміють працювати в незалежній державі.
Закон «Про дошкільну освіту», Базовий компонент дошкільної освіти в
Україні націлюють на реформування та оновлення змісту, форм і методів дошкільного виховання відповідно до вікових та індивідуальних особливостей дітей. Це забезпечить всебічний розвиток дитини, відповідно до її задатків, нахилів, здібностей, психологічних та фізіологічних особливостей, а також потребу в реалізації власних творчих здібностей.
Творчі здібності пов’язані із створенням нового, оригінального продукту, зі знаходженням нових способів виконання діяльності.
Яскраво творчі здібності проявляються в музичній діяльності.
Розвиток музичних здібностей – одне з головних завдань музичного виховання дітей дошкільного віку. Музичні здібності складають єдність таких здібностей, як ладове відчуття, що проявляється в емоційному сприйманні та легкому впізнанні мелодій, здібність до слухового уявлення, що проявляється в точному відтворенні мелодій на слух (музична пам'ять), музично-ритмічне відчуття – здібність відчувати ритм та відтворювати його. Важливе значення має і абсолютний слух – здібність точно визначити висоту звуку без порівняння його з еталоном (хоча ця властивість не обов’язкова). Всі ці часткові здібності групуються навколо стрижневої здібності – музикальності, під якою розуміється здібність сприймати музику, як враження певного змісту (а не просто гармонійне поєднання звуків).
Безумовно, сама організація роботи з розвитку творчих здібностей в дошкільному навчальному закладі вимагає від педагога творчості і майстерності і, як показує практика, викликає у дітей активний інтерес до музики, сприяє швидкому оволодінню дітьми музичним репертуаром.
Пропонований узагальнений, систематизований досвід роботи із дошкільниками з розвитку творчих здібностей засобами музичної діяльності може бути рекомендований для використання в дошкільних навчальних закладах.

7
1. Особливості роботи з розвитку творчих здібностей дітей засобами
музичної діяльності в дошкільному навчальному закладі
Музика володіє можливостями дії не тільки на дорослих, але і на дітей дошкільного віку. Більш того, і це доведено, навіть внутрішньоутробний період надзвичайно важливий для подальшого розвитку людини: музика, яку слухає майбутня мати, робить позитивний вплив на самопочуття дитини, що розвивається (можливо, і формує його смаки і переваги). З вищезазначеного можна зробити висновок щодо важливості створення умов для формування основ музичної культури дітей дошкільного віку.
Основними завдання музичного виховання є:
1.
Розвивати музичні і творчі здібності (з урахуванням можливостей кожного) за допомогою різних видів музичної діяльності;
2.
Формувати початок музичної культури, сприяти формуванню загальної духовної культури.
Успішне рішення завдань залежить від змісту музичного виховання, перш за все від значущості репертуару, що використовується, методів і прийомів навчання, форм організації музичної діяльності та ін.
В дитині важливо розвивати все краще, що закладено в ньому від природи; враховуючи схильності до певних видів музичної діяльності, на основі різних природних завдатків формувати музичні здібності, сприяти загальному розвитку.
Музичні здібності дітей виявляються у кожного по-різному. У деяких вже на першому році життя всі три основні здібності

відчуття ладу, музично- слухові уявлення і відчуття ритму

виражені достатньо яскраво, швидко і легко розвиваються, це свідчить про музичність; у інших пізніше. Найбільш складно розвиваються музично-слухові уявлення

здатність відтворювати мелодію голосу, точно її, інтонуючи, або підбирати її по слуху на музичному
інструменті. У більшості дітей ця здатність виявляється лише до п'яти років.
Але відсутність раннього прояву здібностей, підкреслює музикант-психолог
Б.М.Теплов, не є показником слабкості або тим більше відсутність здібностей.

8
Велике значення має оточення, в якому зростає дитина (особливо в перші роки життя). Ранній прояв музичних здібностей спостерігається, як правило, саме у дітей, які отримують музичні враження.
Аналіз теоретичних джерел доводить, що на етапі первісного виховання значну роль відіграє формування чуття ритму. Як відомо, людина осягає, усвідомлює зміст музики в різних видах музичної діяльності, починаючи зі слухання музичних творів. Але найбільш активно музичне співпереживання здійснюється в процесі особистої виконавської діяльності. Художньо-змістовна виконавська діяльність впливає на природні передумови для формування саме музично-ритмічного чуття.
В утворенні й розвитку чуття ритму бере участь усе наше тіло. Це сприймання та відтворення тимчасових співвідношень у музиці. Під час слухання музичного твору людина робить помітні або непомітні рухи головою, руками, ногами, невидимі рухи мовленнєвого, дихального апаратів відповідно до його ритму. Відомим є феномен синхронізації з ритмом музики серцевого ритму й подиху, зміни вегетативної нервової системи.
Основною формою музичної діяльності в дитячому саду є заняття, які передбачають не тільки слухання музичних творів доступних для сприйняття малюків, навчання їх співу, рухам в музичних іграх і танцях, але і навчанню їх грі на дитячих музичних інструментах. Відомі музиканти-просвітителі
Б.Асафьев, Б.Яворській, К. Орф підкреслювали значення активних форм музичної діяльності дитячого оркестру, як основи елементарного музикування і розвитку дітей. Велике значення оркестру дитячих інструментів надавали і творці діючої у нас системи музичного виховання дітей дошкільного віку.
Головні завдання, які повинен ставити перед собою музкерівник на занятті: допомогти дітям увійти в світ музики, відчути і пережити її чуттєво; сприяти практичному засвоєнню музичних знань; створити передумови до формування творчого мислення; розвивати творчу уяву та фантазію дітей;

9 формувати у дітей риси характеру, що сприяють самоствердженню особистості, самостійності та свободи мислення, індивідуальності сприйняття.
Заняття з розвитку творчих музичних здібностей дітей слід проводити, поєднуючи два таких важливих розділи, як навчальне та творче музикування.
1. Навчальне музикування – це ознайомлення дітей з найпростішими елементами музичної мови та навчання дітей вмінню практично використовувати їх у роботі над формуванням звуковисотного слуху та метро ритму.
2. Творче музикування – це імпровізаційно-творча „гра в музику” в найрізноманітніших формах, поєднуючи музику, мову та рух. Мета цього музикування полягає в розвитку творчих здібностей дітей та їх навчання дії.
Саме тому воно формою та змістом більшою мірою відповідає природі дітей дошкільного віку та принципам ігрових методик, наявних у світовій практиці.
У своїй роботі, я опираюсь на два види музичної діяльності. Перший пов'язаний із залученням дітей до мистецтва музики. Це слухання класичної і сучасної музики, заучування пісень, танців, оволодіння елементарними навичками гри на музичних інструментах. Проте, цей вид діяльності вимагає певного рівня розвитку музичних здібностей. І другий вид музичної діяльності. пов'язаний з грою і художньою літературою, тобто це різного роду музичні
ігри, змістом яких є казки, оповідання, потішки, вірші: ігри драматизації у музичному супроводі, народні хороводні ігри із співом, діалогами, рухами, театралізовані вистави за казками, драматизація народних пісень під музику.
Чуттєво-емоційний досвід дитини збагачується щодня завдяки звучанню мелодій, які виконують дорослі і діти на концертах та в запису, перегляду мультфільмів, слуханню казок з музичним супроводом. Саме тому я намагаюсь використовувати музику в різних видах діяльності: в ігровій заохочувати малят брати участь в народних іграх, супроводжуваних піснею, розігрувати дитячі пісеньки, мирилки, драматизувати казки; художній у ліпленні, малюванні, на заняттях з розвитку мови; в бесідах із дітьми при ознайомленні з

10 природними явищами; в ранковій гімнастиці, гімнастиці пробудження; в різних побутових ситуаціях, у час дозвілля тощо.
На музичних заняттях я вчу дітей передавати у співі характер музики, творчо сприймати музичний образ. А щоб діти виконували музичний твір з більшим задоволенням, використовую вправи для голосу українські народні пісні: «Іде, іде дід, дід» в обробці Я.Степового, «Диби-диби», «Козо, козо, вилий воду», «Кіт і мишка» та інші. Пісенний репертуар я добираю за допомогою своїх вихованців, пропоную декілька пісень за вибором.
Надзвичайно популярні в наших вихованців фрагменти з опер видатного українського композитора Миколи Лисенка «Пан Коцький», «Коза-дереза»,
«Зима і весна».
За час трудової діяльності маю досвід роботи із використання народних казок для розвитку вокальних і танцювальних здібностей, естетично- художнього смаку дошкільників, для виявлення у вихованців артистичних нахилів, набуття ними пластичного досвіду. Також, підібрала ефективні прийоми, які застосовую під час музичних занять на основі фольклорних матеріалів. Музичні композиції я виконую сама або використовую аудіозаписи.
Під час такого прослуховування демонструю дітям ілюстрації до музичних творів та казок, розігрую разом з дітьми казкові сюжети за допомогою ляльок.
Мій багаторічний досвід переконує, що музичні заняття для малят потребують особливої організації, різних методичних прийомів та наочних засобів, багатшого дидактичного наповнення, оскільки діти цього віку ще недостатньо підготовлені до навчання. Значне місце у структурі занять для дітей посідають і музично-дидактичні ігри.
Сьогодні різні автори пропонують чимало музично-дидактичних ігор для малят. Звісно, можна скористатися їхнім доробком, а можна проявити власну творчість і підготувати для своїх вихованців оригінальні музично-дидактичні
ігри. Проте, добираючи їх для кожного наступного заняття, треба обов’язково врахувати наявність у цих іграх хоча б одного з обов’язкових елементів.
Такими елементами відомий педагог Фаня Блехер вважала:

11 несподіванку; загадку; рух; змагання.
За роки своєї роботи я переконалася, що варто добирати музично- дидактичні ігри, в яких використовуються різноманітні наочні матеріали: музичні інструменти, кросворди, головоломки, репродукції картин, картки з
ілюстраціями тощо. Діти, виконуючи основне дидактичне завдання, долучатимуться до світу мистецтва відчуватимуть себе і музикантами- виконавцями, і талановитими композиторами, і художниками, і вдумливими мистецтвознавцями.
Крім того, на кожному музичному занятті використовую музично- дидактичні ігри за сюжетами казок (Додаток «Добірка музично-дидактичних
ігор для дітей дошкільного віку»). Це ігри пізнавального характеру, спрямовані на збагачення і закріплення знань, пов'язаних з музичною діяльністю, активізацією в словнику дітей назв жанрів музичних творів, музичних
інструментів, нот тощо.
Побудову музичних занять прагну урізноманітнювати, бо однакові за структурою заняття перестають захоплювати дітей.
На заняттях намагаюсь не тільки навчати дітей правильно співати, рухатися, грати, а й розвиваю у них вміння емоційно відкликатися на музику, творчо ставитися до виконання завдань, діяти активно та ініціативно.
В заняттях з цікавим, захоплюючим ігровим сюжетом більше проявляються здібності дошкільнят. Напевне тому діти приходять на музичні заняття з радістю, чекають їх, діляться вдома своїми враженнями, граючись зображують все те, що відбувається на них.
Загально відомо, що саме казка це найулюбленіша і найдоступніша форма навчання дошкільнят, бо саме їм притаманне образне мислення, а тому доцільно в практиці роботи поєднувати різні види музичної діяльності казково-
ігровими сюжетами.

12
Казка в поєднанні з музичною діяльністю збагачує духовний світ дитини, впливає на розвиток її творчих здібностей.
Народна казка, яку переповідає вихователь, стане цікавішою й зрозумілішою дітям завдяки музиці. Персонажі оживуть, набудуть нових рис, втілившись у чудові музичні образи, створені видатними українськими композиторами. Яскраві, доступні мелодії, близькі до фольклорних, органічно зливаються з текстом казки. На заняттях зі слухання музики я інколи розповідаю її сама демонструючи ілюстрації, розігруючи сюжет за допомогою ляльок, театральних дійств, або ж залучаю до цього дорослих, дітей, які здатні відтворити музичні характеристики героїв.
Казка завжди є чудовим сюжетом для постановки мюзиклів, театралізацій. Я залучаю дітей до участі в драматичному гуртку, підготовки й показу різних театралізованих вистав за змістом казок, до виготовлення костюмів, атрибутів, декорацій. Діти старшого дошкільного віку демонструють своїм молодшим друзям вистави. Для постановки таких казок, як «Колобок»,
«Рукавичка», «Пан Коцький», «Коза-дереза», «Цап та баран», «Кривенька качечка» ми використовуємо різні види театру ляльковий, пальчиковий, тіньовий. І кожного разу ці вистави супроводжує чудова музика.
Побачивши інтерес дітей до розігрування казок, потішок, віршів я вирішила організувати роботу гуртка «Мельпоменочка» для середнього та старшого дошкільного віку. Для початку окреслила головні завдання:
Навчати дітей виконувати дії в ролях з ляльковими персонажами
(сюжетами і образними іграшками, пальчиковими, плакатними фігурками
і ін.);
Вести діалог, монолог та пояснення від автора;
Виконувати знайомі пісні від персонажа,
їх
інсценізувати, пританцьовувати.
Розвивати пізнавальну активність дітей, художній смак, творчі та декламаційні здібності, пам'ять, дикцію, риторику, виразність мови,

13 здатність до перевтілення, увагу, уяву, фантазію, виразність емоцій та міміки, пластичність рухів.
Виховувати любов до театрального мистецтва, музики бажання приносити людям радість.
Розвивати у дітей художній смак, акторські здібності, пам'ять, дикцію, виразність мовлення.
Для реалізації намічених завдань склала план роботи гуртка (Додаток 1), підібрала репертуар, виготовила і придбала ляльки, іграшки, атрибути, декорації тощо.
Діти з нетерпінням чекають кожного заняття, адже головні ролі в нашому театрі виконують саме вони. З розученими сценками вихованці гуртка виступають на музичних святах, розвагах перед батьками та однолітками.
Справжнім святом у нашому садку стали покази новорічних казок за участю старших дошкільнят: «Пригоди у зимовому лісі» (Додаток 2), «Вовка в
Тридевятом царстве». (Додаток 3)
Музичні враження дітей збагачуються на святах, концертах, розвагах.
Музика покращує настрій, створює емоційну обстановку, додає дітям багато радості. Тому сценарії свят, розваг намагаюсь складати так, щоб вони були цікаві і доступні дітям. Щоб в них мали змогу брати участь всі дошкільнята, не залежно від рівня їх обдарованості та музичних здібностей.
Адже кожна без виключення дитина обдарована, має певні здібності, треба тільки придивитися.
В своїй роботі намагаюся співпрацювати з вихователями. Обговорюю з ними музичний репертуар, сюжети майбутніх сценаріїв свят, розваг, музично- театральних вистав.
Разом з вихователями надаємо консультації, поради, рекомендації батькам щодо розвитку творчих та музичних здібностей дошкільнят.
Я прагну, щоб наші вихованці вміли граціозно, розкуто рухатися в такт мелодії, вчу їх індивідуально відтворювати поданий дорослими зразок танцю, надавати виразності рухам, міміці, жестам, позам, самостійно звертатися до

14 досвіду пластичного руху. На заняттях з елементами хореографії даю дітям змогу самостійно імітувати казкових персонажів, передавати в рухах їхні характери, емоції, почуття. Добре вдається дітям це у таких таночках, як
«Український жартівливий», «Бранль», «Веселі гноми», «Полонез», «Весела полька», «Дзвоники».
Дуже подобається нашій малечі вправи на відтворення образних рухів-
імітацій: «Іде дід, баба, вовк», «На морському дні», «Равлику зникай»,
«Човник», «Рухливі струмочки».
Широко застосовую музично-рухові вправи, а також інтерактивні вправи у колі: «Передай вітання іншому», «Мандрівки оплесків», «Ритм твого ім’я», які сприяють формуванню навичок комунікації на заняттях, а через це - у житті в цілому.
В процесі пошуку ефективних методик для своєї роботи з дітьми я зацікавилась «Системою дитячого музичного виховання Карла Орфа» За цією методикою я почала працювати не так давно. Спочатку звернула увагу на мовленнєво-ритмічні вправи. Тарабарська мова цих вправ імпонує дітям, вони з надзвичайним інтересом прислухаються до нісенітниць, запропонованих текстом. Веселі тексти вправ заохочують дітей до творчості, озвучування казок та віршів, графічно зображати інструменти, додають настрою.
Використовуючи елементи творчого розвитку Карла Орфа в своїй діяльності, я помітила, що у всіх дітей підвищилась позитивна динаміка, вони більш емоційно стали виражати свої почуття, розширилися комунікативні навички та креативність.
Великою популярністю у нашому садочку користуються професійні мистецькі свята: Всесвітній день поезії, Міжнародний день театру, Всесвітній день танцю, Міжнародний день музики, Всеукраїнський день художника.
Відзначення таких свят може стати корисним для виховання духовно багатої, культурної, активної особистості, для зростання інтересу дітей та дорослих до подій, які вшановуються творчою громадськістю, для формування мистецьких,

15 естетичних смаків малят. Адже кожне свято можна організувати так, що воно буде й розвивальним, і пізнавальним, і пам’ятним.
Протягом року проводжу такі свята, як «День бантиків» (Додаток 4),
«Подорослішали на рік», родинні свята (Додаток 5), спортивні свята-шоу,
«Малі олімпійські ігри» (Додаток 6), «Вечори гумору». Влаштовую разом з колективом розваги різних видів. Насамперед, це «День народження»,
«Музичні вітальні», «Вгадай мелодію», «Танцюй, як ми, танцюй краще нас»,
«Веселі посиденьки», «День закоханих», «Дні музики», «Дні поезії»,
«Юморина».
Спільне проживання святкових подій завжди веселе і радісне для дітей, дає можливість кожній дитині відчути власний успіх і вміння, виховати почуття відповідальності за добру справу.
В перспективі своєї музичної діяльності я бачу подальшу роботу з розвитку у дітей музичних творчих здібностей, уяви та фантазії, впровадженню в музичний розвиток нових методик та оригінальних ідей. Я приєднуюсь до думки, що особливість педагогіки мистецтва полягає в тому, що творчості навчити не можна. Можна лише створити умови для пробудження активізації в дітей творчих імпульсів, для пізнання радості творення. Чим раніше розпочати таку роботу з дітьми, тим більше шансів, що творчі можливості не згаснуть, а розвинуться, щоб виявитися згодом у всіх сферах діяльності.
Протягом п’яти років я є керівником методичного об’єднання, метою якого є постійне професійне вдосконалення та підвищення фахової майстерності музичних керівників району.
В ході роботи засідань музичні керівники працюють над питаннями:
Яким повинно бути сучасне заняття?
Як заохотити дитину до музичної діяльності, підтримати прояви творчості?
Такі зустрічі педагогів району – система роботи районного методкабінету. Вони є корисними і актуальними, адже кожен із присутніх

16 збагачується цінним досвідом, отримує теми для роздумів та нові ідеї для власного творчого зростання.
І я впевнена:
Немає нездібних - є ті, хто опановує по - іншому!
Немає імпульсивних - є безпосередні!
Немає повільних - є розважливі!
Немає ледачих - є розслаблені!
Немає боязких - є обережні!
Немає гіперактивних - є енергійні!
Немає незрілих - є ті, які розквітають пізно!
Немає дратівливих - є чутливі!
Немає впертих - є наполегливі!

17

Система роботи музичного керівника
ДНЗ «Теремок»
Іванової Лариси Володимирівни
Гра на музичних
інструментах
Музично-ритмічні рухи
Музичний розвиток
Слухання музики
Спів
Театралізація
Театр ляльок
Театр тіней
Пальчиковий театр
Хореографія

18
2.

Основні види музичної діяльності дітей дошкільного віку
Дитина дошкільного віку – це маленька людина з відчуттям природного відкриття світу, з потребою у новизні, тобто у творчості. Вона здатна творити яскраво й талановито, якщо будуть для цього сприятливі умови: дорослі прихильно ставитимуться до найнеймовірніших версій і форм прояву її фантазії. Щоб підтримати дітей у їхніх природних творчих прагненнях і проявах, треба вміти запропонувати їм такий матеріал, з яким вони зможуть творити й фантазувати. Одним із таких матеріалів може бути музика.
Для цього педагог має знати: види дитячого музичного фантазування; етапи розвитку творчої активності дітей.
Педагог повинен уміти: уникати прямого повідомлення необхідних знань, створювати ситуації, які спонукають дитину шукати відповіді на запитання, способи діяльності; розвивати нестандартне мислення, руйнувати стереотипи.
Зазвичай причиною непопулярності у дітей музичної діяльності виступає репродуктивний характер подання їм знань, формування умінь і навичок. Коли педагог прямо навчає дитину слухання, музичної грамоти, співу, тобто дає їй певні музичні стандарти, формули, вона лише відтворює почуте, побачене.
Суто професійний і репродуктивний характер навчання музики аж ніяк не спонукає до прояву природності, самобутності.
Відтак, помітно знижується природна творча активність дітей, занурених у вже готовий світ музичних явищ, правил, норм, оцінок, переживань.
Розвиткові дитячої творчості за допомогою музики сприяє імпровізація.
Вона дає змогу імітувати природність і непередбачуваність самого життя.
Імпровізація може застосовуватись у двох напрямах фантазування. Це можуть бути: імпровізація з музичними звуками та імпровізація під музику. В
імпровізації з музичними звуками виділяють такі види фантазування: тембральне, ритмічне та мелодійне. В імпровізації під музику виділяють

19 графічний і пластичний види музичного фантазування.
Подібні фантазування можна організовувати окремо з кожного виду музичної імпровізації або з кількох водночас залежно від розв’язуваного завдання. Робота проводиться постійно на будь-якому занятті або поза заняттями по 3-5 хвилин. Можна по-різному називати такий вид діяльності: хвилинки фантазування або пластична розминка. Головне - визначити мету, яку можна реалізувати в тому чи іншому разі.
Дитина проходить три етапи у розвитку своєї творчої активності.
На першому етапі, спираючись на емпіричний досвід, а також інтуїтивно дотримуючись соціальних законів і настанов педагога, вона ознайомлюється зі способами фантазування (пошуково-наслідувальний спосіб засвоєння).
На другому етапі дитина осягає способи фантазування у співтворчості з тими, хто її оточує, а також у процесі індивідуального самовираження
(пошуково-евристичний спосіб засвоєння).
На третьому етапі опановує способи фантазування, які допомагають їй самостійно створюваний уявну дійсність за допомогою музичних звуків
(пошуково-креативний спосіб засвоєння).
Завдання педагога - зруйнувати стереотипи, що вже склалися, зберегти природну здатність дитини до активності та, спираючись на музичні стандарти, допомогти їй осягнути нові способи творчої діяльності з музичним матеріалом:
1.
Темброве фантазування
Звуконаслідування найближче дітям дошкільного віку, тож саме з нього й слід розпочинати темброве фантазування. Нехай дитина придумує і виконує за допомогою голосу музично-шумові картинки до будь-яких сюжетів, близьких і зрозумілих їй. Наприклад:
«
Пташиний двір
»
,
«
Ми в лісі
»
,
«
Відпочиваємо біля моря
»
,
«
Ми в зоопарку
»
і ін.
Тембровому збагаченню звуконаслідування допомагають спостереження за тваринами і птахами: слухання й відтворення цвірінькання горобців, гуління голубів, криків чайок, кумкання жаб, дзижчання джмелів, писку комарів, шуму машин та ін.

20
Опанувавши способи звуконаслідування тварин і птахів, можна переходити до зображення голосових звуків, що їх видають навколишні предмети, до відтворення різних побутових звуків: як тече вода з крана, риплять двері, шелестять сторінки книги, дзенькає посуд тощо. А вже потім малі озвучують вигаданих ними персонажів: мову мешканців інших планет, старого корча, сонячного зайчика тощо.
Світ звуків навколо нескінченний, уявні образи – завжди унікальні й неповторні, й можливості голо с
у також необмежені. І це дитина може зрозуміти тоді, коли сама пройде шумову і звукову «школу», що поліпшить її слух, виразність тембру голосу у співі та мовленні.
2.
Ритмічне фантазування
Відчути ритмічність навколишнього світу дитинна здатна лише отримуючи м'язові відчуття, тому ритмічне фантазування має злитися з пластичним. Відповідну роботу доцільно розпочинати з фантазування на тему власного імені кожного. Наприклад: ритм імені можна озвучити однаковим за кількістю складів плесканням у долоні, з довшим звуком на ударному складі.
Ускладнення – придумати комусь (за бажанням) ритмічне ім'я, враховуючи його характер. Спочатку діти гуртом обговорюють характер обраної дитини, проте лише з позитивного боку. Скажімо, про занадто активного краще сказати, що він упевнений, наполегливий. Далі діти придумують певний ритм і за мить подають варіанти його ритмічних імен. Ритм
імені, визнаний найкращим, виконується всіма виразно й музично.
Можна також запропонувати малятам добирати ритм до різних фраз та віршованих рядків, заздалегідь обговоривши з дітьми характер, настрій, зміст, образи та їхній розвиток. Можливі й зупинки – паузи – та інші особливості вірша.
Ритмічним фантазуванням можуть бути «ритми-діалоги», де дитина має продовжити виконаний педагогом ритмічний мотив, «підхопити» перше або завершальне відбиття, проплескавши почутий ритм і створити власний мотив; або придумати «розмову рук» у парі з педагогом чи однолітком. При цьому

21 важливо, щоб діти відчували спільність ритмічної пульсації, розуміли, що кожний створений ними ритмічний уривок є частиною загальної ритмічної картини. Надалі різноманітні «ритми-діалоги» можна виконувати на шумових та ударних дитячих музичних інструментах.
Оскільки центр відчуття ритму міститься в лівій, «логічній», півкулі
, то завдяки ритмічному фантазуванню розвивається розумова активність дітей.
3.
Мелодійне фантазування
Мелодійне фантазування – найбільш музичне, тому й найскладніше для дітей. Це, передусім, спів. Дітям пропонують придумати мелодійне в
іт ання або про щ
ання, наприклад, часто й ритмічно повторюючи слова: «Добрий ранок»,
«Привіт, привіт, усім привіт», «Здрастуйте, діти». Ускладнення – придумати варіанти наспіву колисанки, закличного звучання труби, святкового дзвону і ін.
Власним фантазуванням є мелодії, придумані дітьми до різних образів із використанням різноманітних штрихів: тембру голосу, сили звука, темпу мелодії. Уявлюваними можуть бути: тварини, люди, явища. Водночас образ обов'язково обговорюється, і мелодія придумується відповідно до його характеру, зовнішнього вигляду, стану, розвитку. Наприклад, заєць – мелодія жвава, уривчаста, звуки короткі, ритм чіткий; дівчинка сміється – мелодія бадьоро ллється на високих звуках; поривчастий вітер – мелодія поминається з низьких звуків і, пришвидшуючись, піднімається до високих, звучить голосно, уривчасто.
Спочатку діти імпровізують лише голосом без жодного музичного
інструмента. Вже згодом, щоб прикрасити мелодію, підіграють на чомусь на власний вибір. Ускладнення – імпровізації-розповіді дітей про себе, про свого друга, про те, як провели вихідні абощо.
Музичне фантазування може бути найрізноманітнішим. Якщо таку роботу проводити систематично, залучаючи дітей до творчості і співтворчості, результати будуть досить високі. Діти складатимуть коротенькі мелодії, охоче й виразно виконуватимуть їх голосом та на інструменті.

22
Імпровізація під музику
1.

Графічне фантазування
Несвідомі процеси, які відбуваються під впливом навколишніх звуків, мовлення, не керуються людиною, але їх можна виразити графічно. Слухаючи когось по телефону або лекцію, ми мимоволі починаємо щось креслити, тобто графічно передаємо наше неусвідомлене ставлення до отримуваної інформації.
Те ж саме може відбуватися під впливом музики.
«Спонтанне малювання під музику». Дітям пропонують малювати все, що завгодно у час, коли звучить музика. Дають їм для цього олівці, фарби, крейду тощо. Музичний фрагмент має бути яскравий, емоційно багатий, але не гучний, не надто швидкий (не більше 60-65 ударів за хвилину), а також нетривалий - 2-4 хвилини, якщо діти малюватимуть по завершенні музики, і 7-10 хвилин, якщо малюватимуть під неї.
На завершення нехай усі висловляться. Може, хтось розповість якусь
історію, а можливо, це будуть своєрідні одкровення, породжені несподіваними почуттями. Наприкінці бажано повідомити дітям, як називається твір і хто його написав. Рекомендовані музичні твори: «Прелюдія № 8» Й. С. Баха, «Прелюдія
№ 4» Ф.Шопена, «Баркарола» П.Чайковського, «Пастораль» Ж. Бізе, «Лебідь»
К. Сен-Санса, «Сентиментальний вальс» П. Чайковського.
2.

Пластичне фантазування
Чим молодша дитина, тим природніші, пластичніші її рухи. Мимовільна реакція на випадкові або постійні жести, міміку, рухи дорослих викликає у неї появу рухомих стереотипів. Відтак пластичне фантазування відновлює природну тілесну гнучкість та виразність. Вправи під музику варто розпочинати з рухів усього тіла, корпуса, ніг, рук, голови. Рухова амплітуда має бути велика та повна, щоб працював кожний суглоб. Це створює у дитини відчуття краси, гнучкості, виразності, пластичності свого тіла. Можливі, скажімо, такі варіанти рухів рук: до себе, від себе, в сторони, вгору, вниз, назад, хвилеподібно, гвинтоподібно, з легкими вигинами в суглобах, як це роблять танцівниці.

23
Такими ж різноманітними можуть рухи для ніг: повільні присідання, розведення ніг у сторони, виразні рухи на пальцях, пружинні кроки тощо; для корпуса: повороти, «закрутка» тулуба, підняття плечей, рухи в талії, прогинання назад, уперед, в сторони, розтягування бічних м'язів тулуба тощо.
Різним рухам, позам, жестам знадобляться образні назви. Наприклад, долоні, повернені досередини, заведені назад руки, витягнута шия і розслаблений корпус є позою, яку можна назвати «Добрий пінгвін». Цей етюд добре виконується під «Вальс-жарт» Д. Шостаковича.
Після виконання крупних рухів доцільно запропонувати дітям вправи на розминку дрібної мускулатури. Це може бути пальчиковий пантомімічний
«Театр», де діти розігруватимуть коротенькі сценки без звуку. Таким сценкам можна дати назви: швидкі рухи пальців – «Пурхання метеликів»; обертання передпліччями з нерухомими ліктьовими суглобами – «Кумедний Арлекін», хапальні рухи пальців ніг – «Курка на сідалі».
Певним етапом роботи стане імпровізаційний тіньовий театр. Для цього необхідна ширма з білої тканини (або двоє тримають простирадло), за якою встановлюють досить яскраву лампу. Діти-виконавці по черзі імпровізують рухами під музику у просторі між тканиною і лампою,показуючи свою
«виставу» глядачам, музичним тлом можуть слугувати «Скороминущості»,
«Сарказми» С. Прокоф'єва або прелюдії Д. Шостаковича.
За умови систематичної роботи вдало розігруватимуться дітьми із допомогою рухових імпровізацій музичні твори Р. Щедріна «Пустотливі частівки», С. Прокоф'єва «Казочка», окремі п'єси К. Сен-Санса з
«
Карнавалу тварин
»
, П. Мусоргського з
«
Картинок з виставки
».
3. Організація гурткової роботи художньо-естетичного напряму в
дошкільному навчальному закладі
Щоранку розпочинає “Теремок” свій день приємною метушнею дітлахів, вихователів, щоб кожний крок, зроблений нашими вихованцями міг не лише сформувати їхнє особливе бачення світу, а й виплекати гармонійно розвинену, впевнену в собі й цілеспрямовану людину. Щоб дитина виросла чуйною,

24 милосердною, могла здійснювати добрі вчинки і співпереживати, радіти від щирого серця, ми, вихователі “Теремка” оточуємо її любов’ю та красою. Тому один із основних напрямків нашого дошкільного закладу є художньо- естетичний, який включає в себе створення умов для естетичного розвитку дитини, для розвитку творчих здібностей.

25
Для духовного та естетичного розвитку малюків у нас працює зала, де проводяться музичні заняття, метою яких є створення творчого середовища, в якому дитина розвивається емоційно, творчо та вільно, проводяться заняття з хореографії.
Формами організації роботи з художньо-естетичного напряму виховання у дитсадку є: гурток музично-драматичної діяльності «Мельпоменочка», який сприяє естетичному розвитку дитини, збагачує дітей новими уявленнями, формує духовну культуру, розвиває художню творчість; вокальний гурток «Веселі нотки»; гурток з оркестру «Музичний струмочок».
Це все допомагає особистості дитини розкритися.
Музичне виховання в «Теремку» починається з молодшої групи і здійснюється за програмами: «Дитина», «Впевнений старт». Також використовуємо в своїй роботі методику Карла Орфа, яка має назву
«Елементарне музикування», тобто просте і доступне дітям. Під
«музикуванням»
К.Орф розумів глибокий зв’язок музики, рухів та мовлення. Ці програми визначають об’єм знань, навичок і вмінь за різними видами музичної діяльності: співи, слухання музики, музично-ритмічні рухи, грана дитячих музичних інструментах.
Під час гурткової діяльності здійснюється розвиток дитини у декількох

26 напрямах: розвиток творчого мислення; ритміка, пластика, танцювальна
імпровізація; розвиток особистісних якостей; основи акторської майстерності; розвиток творчого потенціалу.
На заняттях діти вчаться бачити прекрасне та насолоджуватись красою в усіх її проявах, навчаються розуміти та насолоджуватись класичною музикою, балетом.
Заняття музично - драматичного гуртка “Мельпоменочка” допомагають у доступній дітям дошкільного віку формі перевтілитися у сценічний образ за допомогою найрізноманітніших способів. Спостереження свідчать, що художньо-творчі здібності мають місце не тільки в тому, що дитина відтворює та передає художні враження, але і в тому, що вона намагається зробити це правдиво, важливою умовою успішності театрально-ігрової діяльності є організація предметно-ігрового середовища. Демонстраційний матеріал музично - драматичного гуртка відповідає основним вимогам:

у дошкільному закладі руками вихователів виготовлено багато видів театру
(
пальчиковий театр, театр на рукавичках, на ложках, настінний театр, ляльки - бібабо, об’ємні ляльки і багато інших);

костюми персонажів казок зрозумілі, привабливі, викликають інтерес та бажання гратися з ними;

у кожній віковій групі є ігровий куточок, де зібрано театралізовані
ігри відповідно віку і програми. Дає вистави наш театр, актори якого - педагоги дитячого садка та діти «Мельпоменочки».
Українські музично-хореографічні традиції гармонійно впливають на музично-руховий і особистісний розвиток дитини-дошкільника, формують глибинну національну пам’ять, стають духовними опорами у житті дитини. Для забезпечення музично-рухового розвитку дітей на заняттях хореографії використовуємо різні види музично-рухової діяльності хоровод, танець, гру- забаву, вправу, етюд. Зміст і тематика найрізноманітніша, вони відображають основні сфери діяльності природу та її явища, оточуюче і суспільне життя людей, їхні почуття, стосунки. Під час залучення дітей до хореографії

27 здійснюється комплексний гармонійний вплив на розвиток особистості дитини загалом і музично-руховий розвиток зокрема.
Наші діти –
чуйні, ніжні, сприйнятливі серця. Десь в найпотаємнішому куточку серця у кожної дитини є своя струна, вона звучить на свій лад, і, щоб серце кожної дитини відгукнулось, в «Теремку» працює вокальний гурток
«Веселі нотки», завдання якого – розвивати природну музикальність. Співаючи в ансамблі, вчимо дітей виразного виконання пісень, розвиваємо музичний слух, слухову увагу, привчаємо виконувати пісні із супроводом і без, розвиваємо голос на основі природного звучання, розширюємо діапазон. Таким чином у дітей з’являється почуття задоволення й радості від співу, що в свою чергу розвиває естетичні і моральні почуття.
Створюючи гурток «Музичний струмочок», ми звернулися до всесвітньо відомої програми музичного виховання, створеної німецьким композитором
Карлом Орфом. Педагогічна ідея К.Орфа полягає в тому, щоб підвести дітей до самостійного створення музики та супроводу. Характер музики для дитячих
інструментів народжується із самої гри на них. Важливе значення має
імпровізація
, що виникає на цій основі. Імпровізаційні вправи дають змогу дитині безпосередньо виявити себе в музиці. Тому гурток оркестру побудований на елементарному музикуванні, де головне місце займає ритм та музично- ритмічне виховання. В основі гурткової роботи є створення всіх умов для максимального прояву активності, творчого самовираження дитини. Мета гуртка «Музичний струмочок» – допомогти дітям увійти в світ музики, знайти свої особисті форми спілкування з нею, відчути і пережити її емоційно, як радість та задоволення, сприяти засвоєнню музичних знань в ігровій практиці.
Свято в житті дитини – це той радісний і барвистий острівок у плинному житті, до якого завжди прагнеш і який завжди назавжди залишається з дітьми.
У житті «Теремка» свята посідають особливе місце. З великим нетерпінням діти чекають особисті бенефіси, розваги, конкурси, родинні свята. Для дорослих і дітей це визначна подія, і яким воно буде – яскравим, світлим, добрим, урочистим – залежить від усіх нас.

28
У святкових дійствах беруть участь усі наші вихованці – адже немає не талановитих дітей. Для кожного маленького актора є своя роль: для жвавих більша, складніша, для сором’язливих – менша, простіша. Найбільшими помічниками в організації свят є батьки наших дітей. На них лягає турбота щодо виготовлення костюмів, підготовці атрибутів, аксесуарів. Крім того, вони випробують себе і як актори, приймають участь у казках, розвагах.
Музично-театралізовані свята, які є обов’язковою складовою нашого дошкільного закладу, дають змогу залучати малят до спільних з родиною, педагогами святкових переживань, до вираження радісних почуттів, заохочують дітей до особистої ініціативи, створюють піднесений настрій для себе та інших власними зусиллями. Завдяки святковим дійства ми, дорослі, виховуємо стійкий інтерес до народних свят, національних костюмів. Музика, як головний компонент свята, створює емоційний настрій.
Діти, беруть участь у святкових дійствах, природно сприймають мову класичної музики, прекрасної літератури, танців. І це стає для них настільки природним, як повсякденні справи та розмови. Свята відкривають у кожній дитині творчу, художню обдарованість, яка неодмінно сповнить її життя смислом, зробити її щасливою, захопленою та вільною.
Для того, щоб у дітей з’явилося бажання займатися різними видами музичної діяльності, створюємо для дітей творчий настрій, сприятливу атмосферу, казкове середовище. Музика в даному разі, є засобом або
інструментом для розвитку особистості та допомагає максимально розвинути закладений у дитині природою потенціал, розкрити її таланти.
Увага до дитини, турбота про її розвиток, здібності, особисті якості, нахили – найважливіше у роботі нашого дошкільного закладу.
Якщо наші малюки самі складатимуть вірші, будуть імпровізувати у танцях, виявлять бажання складати музику – це означає, що ми пробуджуємо в дітях творців, які будуть створювати цей світ - світ прекрасного.

29
4. Використання інноваційних технологій на заняттях у дошкільному
навчальному закладі
Музична педагогіка Карла Орфа
Ключем до розвитку дитячої музичної творчості може бути система
К.Орфа, основними тезами якої є: ставитися до дитини, як до особистості, поважати її та приймати будь-які її індивідуальні вияви; створювати на заняттях атмосферу гри.
Елементарне музикування з інструментами К.Орфа як одна з найцікавіших форм музичної діяльності дошкільників вже практикується музичними керівниками в дитячих садках.
Як педагог, К. Орф розробив систему музичного виховання. У 1950 –
1954 роках видав 5-томний збірник «Музика для дітей» (Schulwerk), що став основою музично-педагогічної системи К. Орфа, яка дістала визнання і поширення. Вона основана на різних видах музикування дитячої творчості, активній виконавській діяльності. Головний його принцип – будувати музичне виховання на ритмопластичній основі. Орфовська система музичного виховання містить такі елементи: мовленнєві вправи – доцільні для загального музичного розвитку, бо легкі й доступні для всіх дітей; поетичне музикування – допомагає відчути дітям красу звучання поезії й музики, розвиває пам'ять, усвідомлюється зв'язок слова й музики ; музично-рухові вправи допомагають підготувати дитину до спонтанного рухового вираження, навчають її зображувати звуки і настрої через елементарний рух (удари, клацання, плескання, притупування), при цьому в дітей виробляється швидкість реакцій, уміння чекати, знаходити момент вступу; елементарний музичний театр – інтерактивна ігрова форма

30 припускає загальний вплив музики, мовлення, руху, танцю і художнього образу.
Методика «Виховання талантів» СінітіСудзукі.
Сініті Судзукі вірив, що кожна дитина здатна до навчання, музика – не таїнство, а музичні таланти є в багатьох. За умови правильного підходу кожна дитина може навчитися розуміти музику і виконувати музичні твори. Ця ідея зародилася у нього далекого 1931 року і лягла в основу створеної ним методики музичної освіти дітей – «Виховання талантів». За цією методикою музичну освіту варто починати з раннього віку. Адже в цей період відбувається засвоєння рідної мови, а отже слух, голос і мозок малюка налаштовані на те, щоб вбирати і копіювати. Тому в основу свого методу Судзукі ставить асоціювання з процесом дитячого сприйняття материнської мови. Спочатку методика була розроблена тільки для скрипки, але на сьогодні існують методики також для фортепіано, альта, віолончелі, флейти, гітари. «Виховання талантів» – це не тільки методика викладання гри на музичному інструменті, а й ціла філософія, що включає в себе погляди на виховання і розвиток дитини.
Тому у своїй педагогічній діяльності Сініті Судзукі керувався кредом:
«Спочатку характер, а потім – здібності».
Методика «Виховання казкою» Л.Б.Фесюкової.
Універсальна методика роботи з казкою, розроблена педагогом
Л.Б. Фесюковою, розвиває образне і логічне мислення дитини, його творчі здібності, формує нетрадиційний спосіб мислення. Знайомить дітей з світом природи і допомагає підготуватися до школи.
Спадщина В. Сухомлинського
Основоположною у науково-теоретичних працях і практичному досвіді В.
Сухомлинського є його філософсько-педагогічна система ідей та поглядів на дитину як на найвищу цінність. Педагогіка В. Сухомлинського – це педагогіка серця, дитино центризму й толерантності, яка базується на ідеї наближення навчально-виховного процесу до природи конкретної дитини. Педагогіка побудована на утвердженні тієї філософської істини, що освіта, виховання й

31 розвиток людини мають передбачити передусім утвердження гармонії розуму й серця. Розроблені педагогом основні норми моральної вихованості для дітей
ґрунтуються на творчому використанні багатого потенціалу загальнолюдських моральних цінностей і є складовою його цілісної педагогічної системи.
Особистісний розвиток дитини засобами взаємодії різних видів мистецтв
Ця технологія залучає дитину до творчого пошуку, розвиває її здібності, творчий потенціал.
5. Співпраця музичного керівника та батьків
Сім’я є найважливішим середовищем формування та розвитку особистості: тут дитина народжується, зростає, пізнає світ, соціалізується.
Успіх музичного виховання, здійснюваного в дошкільному закладі, чимало залежить від того, як організовано виховання в родині.
Невід’ємною частиною моєї роботи є робота з батьками. Батьки допомагають у підготовці та проведені свят і розваг. Та передусім, співпраця з батьками потрібна для того, щоб спільними зусиллями виховувати дітей вдома і в садочку. Один з найважливіших аспектів такого співробітництва полягає в подоланні педагогічної, психологічної недосвідченості батьків. З цією метою в групах виготовляються музичними керівниками ширми. Діти часто розповідають батькам про те, що вони сьогодні вчили на музичному занятті, що танцювали, яку пісеньку співали, що слухали… Традиційно в садочку проводяться Дні відкритих дверей, під час яких батьки можуть завітати на музичні заняття і побачити на власні очі успіхи та невдачі своїх дітей, порівняти їх знання і вміння з іншими дітьми. Музичні керівники інколи під час складного руху «задають» так звані домашні завдання (вивчити слова пісеньки, відпрацювати рухи перед дзеркалом тощо). Дуже цікаво організовуються і проходять зустрічі з батьками на родинних святах. Перед проведенням таких свят музичні керівники роздають на групи анкети (Додаток 13), з допомогою яких виявляють найбільш обдарованих і зацікавлених батьків. З ними проводиться робота по вивченню пісень, гуморесок, навіть таночків, інколи батьки погоджуються виконати ту чи іншу роль на святі. Коли батьки разом зі

32 своїми дітьми приймають участь у святах, розвагах – це згуртовує їхні сім’ї, підносить авторитет батьків в очах дітей. Таким чином, спільна робота музичних керівників і батьків дасть змогу кожній сім’ї взяти правильний напрям у вихованні дитини і вихованні любові до музики, розвиткові їхніх естетичних умінь і вподобань. Отже, саме це дає можливість добитися позитивного результату і повноцінного гармонійного розвитку дітей, їх нормального музично-гармонійного розвитку, виховання в них почуття колективізму, любов до музики, всебічної і надійної підготовки до навчання в школі.
Мною практикуються різні способи налагодження зв’язків з родинами вихованців і в основу кожного покладаю принцип диференційованого підходу.
У кожному з випадків акцентую увагу на діяльнісному підході до «Я- соціального».
В роботі з батьками використовую такі форми роботи:
1.
Усно-практичні: знайомство з сім’єю, бесіди, консультації, педагогічні хвилинки, спостереження, виготовлення посібників
(Додатки 11-14).
2. Наочні: стенди, куточки, тематичні виставки, відкриті заняття, концерти, родинні свята.
А також:
Участь у батьківських зборах;
Міні-презентації на стендах;
Діагностичне обстеження дітей;
Проведення свят та розваг за участю батьків;
Спільні ігри «Діти – батьки – вихователі»;
Допомога батькам при підготовці до свят;
Залучення батьків до виготовлення дидактичних посібників;
Зустріч з дітьми – випускниками;
Співпраця з творчими колективами міста;

33
Проведення благодійних концертів батькам.
Цікавими і ефективними, на мій погляд, є також «Веселі ярмарки», дискусії, диспути, на яких нагальною проблемою є проблема музичного довкілля.
З пріоритетних напрямків нашого дошкільного закладу є залучення батьків до активної участі у таких заходах: спільні екскурсії, театралізовані дійства, вечорниці, на яких талановиті батьки ознайомлюють інших з ефективними методами музичного розвитку дітей. Під час таких заходів батьки презентують свої творчі та педагогічні доробки, демонструють власні музичні здібності.
Щоб спонукати батьків до участі в заходах, я продумую текст оголошення із зазначенням попередньої роботи та програму заходу. Вона надихає на творчі прояви батьків та створення атмосфери доброзичливих, міжособистісних стосунків батьків, дітей, педагогів, зміцнює віру в їх можливості.
Мої сподівання щодо доцільності проведення подібних заходів перейшли в переконання, і я можу впевнено сказати: заходи не лише згуртовують родини за спільними інтересами, виявляють музично обдарованих, а й створюють колектив однодумців.
Діти – справжні корифеї пізнання, і тому мій девіз: «У кожній дитині живе чарівник, і цей чарівник унікальний».
Література:
1.
Артпедагогика и арттерапия в специальном образовании: Учеб. для студ. сред, и высш. пед. учеб. заведений / Е. А. Медведева, И. К. Левченко,
Л.Н. Комиссарова, Т. А. Добровольская. – М. : Академия, 2001. – 248 с.
2.
Бродецкий А. Я. Внеречевое общение в жизни и в искусстве: Азбука молчания: Учеб. пособие для творческих учеб. заведений, фак. педагогики и психологии / А. Я. Бродецкий. – М. : Владос, 2000. – 192 с.
3.
Бурно М. Е. Терапия творческим самовыражением / М. Е. Бурно. – М. :

34
Медицина, 1989. — 304 с.
4.
Верховинець В. М. Весняночка: Ігри з пениями для дітей дошк. і мол.шк. віку / В. М. Верховинець. – К. : Муз.Украіна, 1989. – 343 с.
5.
Ворожцова О. А. Музыка и игра в детской психотерапии / О. А.
Ворожцова. – М. : Изд-во Института психотерапии, 2004. – 90 с.
6.
Гиппиус С. Тренинг развития креативности: гимнастика чувств / С.
Гиппиус. – СПб. : Речь, 2001. – 346 с.
7.
Калинина Р. Р. Тренинг развития личности дошкольника: занятия, игры, упражнения / Р. Р. Калинина. – СПб. : Речь, 2001. – 160 с.
8.
Лэндрет Г. Л. Игровая терапия: искусство отношений: Пер. с англ. / Г. Л.
Лэндрет. – М. : МПА, 1994. – 368 с.
9.
Овчинникова Т. С., Потапгук А. А. Двигательный игротренинг для дошкольников / Т. С. Овчинникова, А. А. Потапгук. – СПб.: Речь, 2002. –
176 с.
10.
Рузина М. С. Страна пальчиковых игр: Развивающие игры для детей и взрослых / М. С. Рузина. – СПб.: ООО Издательский Дом «Кристалл»,
2000. – 176 с.
11.
Чурилова Э. Г. Методика и организация театрализованной деятельности дошкольников и младших школьников: Программа и репертуар / Э. Г.
Чурилова. – М.: Владос, 2001. – 160 с.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал