Ю.І. Чентуков Міжнародна економіка



Pdf просмотр
Сторінка1/31
Дата конвертації02.04.2017
Розмір6.19 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   31

Міністерство освіти і науки України
Маріупольський державний університет
К.В.Балабанов
О.В.Булатова
Ю.І.Чентуков
Міжнародна економіка
Навчальне електронне видання
Маріуполь 2013

УДК 339.9(075.8)
ББК 65.5я73
М 11
Балабанов К.В.
Міжнародна економіка: Навчальне електронне видання / К.В.
Балабанов, О.В. Булатова, Ю.І. Чентуков. – Маріуполь: МДУ, 2013. –
552 с.
В навчальному електронному виданні висвітлюються закономірності функціонування та розвитку в міжнародному масштабі ринкової системи організації господарського життя; розглядаються закономірності формування сукупного попиту і сукупної пропозиції на товари і фактори виробництва, що перебувають в міжнародному обігу; досліджуються тенденції розвитку міжнародних ринків, фінансових механізмів, що обслуговують функціонування міжнародної економіки; охарактеризовано сучасну
інституціональну структуру регулювання міжнародних економічних відносин; надаються методичні рекомендації щодо організації самостійної роботи та вивчення дисципліни
«Міжнародна економіка» для студентів спеціальності 6.030503 «Міжнародна економіка».
Навчальне електронне видання розраховано на студентів, аспірантів, науковців, фахівців у галузі міжнародної економіки та міжнародних економічних відносин.
УДК 339.9(075.8)

ББК 65.5я73
© Балабанов К.В., Булатова О.В.,
Чентуков Ю.І., 2013
©
МДУ, 2013

ЗМІСТ
7
Частина І. Міжнародна економіка: Навчальний посібник
Вступ
8
РОЗДІЛ 1 СУТНІСТЬ І СЕРЕДОВИЩЕ МІЖНАРОДНОЇ
ЕКОНОМІЧНОЇ СИСТЕМИ
Тема 1. Міжнародна економічна система
10 1. Базові поняття міжнародних економічних відносин
10 2. Середовище міжнародних економічних відносин
13 3. Особливості розвитку сучасних міжнародних економічних відносин
15
Тема 2. Національні економіки і їх взаємодія
22 1. Світове господарство як полісистемне утворення
22 2. Загальна характеристика розвинених країн
27 3. Країни з перехідною економікою
31 4. Країни, що розвиваються, в світовому господарстві
38 5. Міжнародна економічна безпека
42
Тема 3. Міжнародна економічна діяльність.
44 1. Сутність, основні напрями міжнародного розподілу праці
44 2. Економічні ефекти участі країн в міжнародному розподілі
праці
48 3. Сутність і мотивація міжнародної економічної діяльності
51 4. Регулювання міжнародної економічної діяльності
57
РОЗДІЛ 2 МОДЕЛІ РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ
Тема 4. Теорія міжнародної торгівлі.
62 1. Теорія абсолютних і порівняльних переваги
62 2. Теорія міжнародної торгівлі Хекшера-Оліна
67 3. Альтернативні теорії міжнародної торгівлі
72
Тема 5. Світовий ринок товарів і послуг.
85 1. Світовий ринок: сутність, етапи формування
85 2. Міжнародний рух товарів як найважливіша характеристика світового ринку.
94 3. Визначення обсягів світової торгівлі і світової ціни
98 4. Інфраструктура світового ринку товарів і послуг
106
Тема 6. Міжнародний науково-технологічний обмін.
111 1. Технології в системі світового виробництва
111 2. Міжнародний рух технологій
116 3. Міжнародна співпраця в науково-технічній сфері
121
Тема 7. Міжнародна торгівельна політика.
128 1. Виграш від зовнішньої торгівлі і розподіл доходів
128 2. Сутність регулювання міжнародних торговельно- економічних відносин
131 3. Економічні наслідки застосування тарифних методів регулювання зовнішньої торгівлі.
140 4. Вплив нетарифних методів регулювання зовнішньої торгівлі
144

РОЗДІЛ 3 СВІТОВА ФІНАНСОВА СИСТЕМА
Тема 8. Світовий фінансовий ринок.
151 1. Сутність і функції світового фінансового ринку
151 2. Тенденції розвитку світового фінансового ринку
158 3. Інституційна структура і інфраструктура світового фінансового ринку
162 4. Міжнародні фінансові організації
171
Тема 9. Прямі інвестиції і міжнародне виробництво
185 1. Сутність і мотивація міжнародного руху капіталу
185 2. Форми міжнародної інвестиційної діяльності
189 3. Сучасні тенденції міграції капіталу
192 4. Регулювання міжнародної міграції капіталів
195 5. Розвиток багатонаціонального виробництва. ТНК
198
Тема 10. Міжнародне портфельне інвестування
207 1. Світовий фондовий ринок в сучасній системі
фінансових ресурсів
207 2. Теорії портфельного інвестування
214 3. Види інвестиційних портфелів
219 4. Інфраструктура світового фондового ринку
225
Тема 11. Міжнародний кредит
229 1. Сутність, принципи і функції міжнародного кредиту
229 2. Світовий кредитний ринок і його структура
231 3. Економічні наслідки міжнародного запозичення
238 4. Проблема зовнішньої заборгованості
240
РОЗДІЛ 4 МІЖНАРОДНА МІГРАЦІЯ РОБОЧОЇ СИЛИ
Тема 12. Світовий ринок праці
251 1. Населення як найважливіший ресурс в світовому господарстві
251 2. Характеристика світового ринку робочої сили
257
Тема 13. Міжнародна трудова міграція
267 1. Форми міжнародної міграції робочої сили
267 2. Вплив міграції на ринок праці
273 3. Система регулювання міжнародної міграції робочої сили
276
РОЗДІЛ 5 СВІТОВА ВАЛЮТНА СИСТЕМА І МІЖНАРОДНІ
РОЗРАХУНКИ
Тема 14. Теорії валютних курсів
282 1. Поняття валюти і валютного курсу
282 2. Теорії валютного курсу
285 3. Валютне котирування
292
Тема 15. Світовий валютний ринок
296 1. Валютні ринки, їх види і структура
296 2. Валютні операції
299 3. Валютна політика
304
Тема 16. Світова валютна система
309 1
. Елементи валютної системи
309

2. Еволюція світової валютної системи
310 3. Європейська валютна система
315
Тема 17. Міжнародні розрахунки
319 1. Форми міжнародних розрахунків
319 2. Засоби розрахунків
321
Тема 18. Платіжний баланс і макроекономічна рівновага
332 1. Баланси міжнародних розрахунків
332 2. Функціональні взаємозв'язки різних секторів національної
економіки
339 3. Державне регулювання платіжного балансу
346 4. Моделі внутрішньої і зовнішньої рівноваги
352
РОЗДІЛ 6 МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІЧНА ІНТЕГРАЦІЯ
Тема 19. Міжнародна регіональна інтеграція
358 1. Сутність, чинники і цілі міжнародної економічної інтеграції
358 2. Рівні і ефекти міжнародної економічної інтеграції
365 3. Форми регіональної економічної інтеграції
368 4. Розвиток регіональної економічної інтеграції
379 4.1 Європейські інтеграційні процеси
379 4.2 Чорноморська зона економічного співробітництва
382 4.3 Північноамериканська економічна інтеграція
384 4.4 Економічна інтеграція в Латинській Америці
386 4.5 Особливості економічної інтеграції країн Азії
388 4.6 Інтеграційні взаємозв’язки країн Африки
391
Тема 20. Європейська економічна інтеграція.
394 1. Умови розвитку європейських інтеграційних процесів
394 2. Формування інституційної системи ЄС
402 3. Напрями політики Європейського Союзу
405 3.1 Загальна зовнішня політика й політика безпеки
405 3.2 Співпраця у галузі внутрішніх справ і правосуддя
406 3.3 Внутрішня політика ЄС
406
Тема 21. Глобалізація економічного розвитку.
416 1. Механізм «подвійної» інтеграції в сучасних умовах розвитку світового господарства.
416 2. Моделі економічного розвитку
426 3. Наслідки глобалізації світового господарства
430 3.1 Фінансова глобалізація
430 3.2 Демографічна й продовольча проблема
433 3.3 Екологічна проблема
434
Література
440
Корисні посилання
446
Частина ІІ. Методичні рекомендації щодо організації
самостійної роботи та вивчення дисципліни «Міжнародна
економіка»
447
Передмова
448
Структура залікового кредиту курсу
449

450 456 496 498 503 506 512 516 527 531 536 543 547
Зміст програми
План семінарських занять
Теми курсових робіт з курсу «Міжнародна економіка»
Варіанти модульних контрольних робіт з дисципліни «Міжнародна економіка» для студентів спеціальності «Міжнародна економіка» заочної форми навчання (І семестр)
Варіанти модульних контрольних робіт з дисципліни «Міжнародна економіка» для студентів спеціальності «Міжнародна економіка» заочної форми навчання (ІІ семестр)
Контрольні питання
Тестовий контроль за ЗМ 1. Сутність та середовище міжнародної економічної системи
Тестовий контроль за ЗМ 2. Моделі розвитку міжнародної торгівлі
Тестовий контроль за ЗМ 3. Світова фінансова система
Тестовий контроль за ЗМ 4. Міжнародна міграція робочої сили
Тестовий контроль за ЗМ 5. Світова валютна система та міжнародні розрахунки
Тестовий контроль за ЗМ 6. Міжнародна економічна інтеграція
Розподіл балів, присвоюваних студентам (слухачам)
Список рекомендованої літератури
548

ЧАСТИНА І
МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА
НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК
7

ВСТУП
Сучасне світове господарство є неоднорідним, а національні економіки, що його формують, відрізняються своєю соціально-економічною структурою, політичним устроєм, рівнем розвитку продуктивних сил та виробничих відносин, а також характером участі у міжнародних економічних відносинах. В сучасних умовах розвитку міжнародного поділу праці відбувається «подвійна» інтеграція: всесвітня економічна інтеграція, що пов’язана з процесами транснаціоналізації і виступає у формі глобалізації, та регіональна інтеграція, яка пов’язана з міждержавною взаємодію, що
ґрунтується на територіальній системі розміщення продуктивних сил та формуванні відповідних міждержавних виробничо-територіальних комплексів. Глобалізація є незворотною тенденцією розвитку світового суспільства і передбачає перехід не лише до глобального ринку, а і до спільних правових норм, єдиних стандартів у галузі правосуддя, державного управління, освіти тощо. Парадигма розвитку світового господарства формується через системне та комплексне дослідження сутності, мотивації, проблем та перспектив міжнародних економічних відносин.
Протягом всієї історії еволюції людства розвиток суспільного виробництва є нерозривно пов’язаним з формуванням різних видів і форм обміну економічною діяльністю між країнами, що привело до появи специфічних міжнародних відносин, що охоплюють торгівлю, переміщення ресурсів, науково-технічних знань, досвіду, інформації. Саме тому міжнародні економічні відносини розглядаються як система господарських зв'язків (між національними економіками, суб'єктами господарювання окремих країн тощо), яка заснована на міжнародному поділі праці.
Сьогодні жодна держава не може забезпечити нормальний економічний розвиток своєї економіки, залишаючись поза співробітництвом з іншими країнами. Однак у сучасних умовах глобалізації посилюється залежність національних економік від світового господарства. Для забезпечення соціального та економічного розвитку світового господарства, підтримання миру є необхідним міжнародний економічний порядок, який ґрунтується на взаємній співпраці та порозумінні.
Міжнародна економіка - особлива галузь економічної науки, що вивчає функціонування світового господарства, яке утворюється внаслідок взаємодії національних економік. Становлення і розвиток міжнародних економічних відносин - безпосередній результат інтернаціоналізації виробництва, формування єдиної економічної основи нашої цивілізації.
Вивчення міжнародної економіки сприяє поглибленому розумінню характеру сучасної економіки, усвідомленню суперечливої єдності національних і міжнародних економічних інтересів, проблем суспільного поділу праці, законів розвитку і регулювання національної та світової економік.
8

Навчальна дисципліна «Міжнародна економіка» зорієнтована на вивчення системи міжнародної економічної діяльності та об'єктивних законів
і принципів її розвитку, отримання знань щодо умов, форм, методів та основного інструментарію міжнародної економічної взаємодії, а також на розвиток умінь і навичок аналізу зовнішньоекономічної політики України у процесі інтеграції її у сучасні світогосподарські структури.

Мета навчальної дисципліни: формування теоретичних знань, умінь та практичних навичок у галузі міжнародної економіки, форм, методів та механізмів реалізації міжнародних економічних відносин. Досягненню мети сприяє логіка викладення матеріалу і структура побудови навчального посібника, яка визначається шістьма взаємопов’язаними розділами
(модулями):

сутність і середовище міжнародної економічної системи;

моделі розвитку міжнародної торгівлі;

світова фінансова система;

міжнародна міграція робочої сили;

світова валютна система та міжнародні розрахунки;

міжнародна економічна інтеграція.
Опанування навчальною дисципліною дозволяє: вивчити закономірності функціонування та розвитку в міжнародному масштабі ринкової системи організації господарського життя; визначити закономірності формування сукупного попиту і сукупної пропозиції на товари і фактори виробництва, що перебувають в міжнародному обігу; оволодіти інструментами аналізу та програмування відкритої національної економіки, особливо її реального, бюджетного, грошового і зовнішнього секторів, в умовах взаємодії з економіками інших країн; дослідити тенденції розвитку міжнародних ринків, фінансових механізмів, що обслуговують функціонування міжнародної економіки; визначити інституціональну структуру регулювання міжнародної економіки, принципи її формування, тенденції розвитку і шляхи вдосконалення.
У навчальному посібнику адаптовано до потреб навчального процесу результати наукових досліджень та багаторічної педагогічної діяльності доктора політичних наук, професора, завідувача кафедри міжнародних відносин та зовнішньої політики К. В. Балабанова (вступ, п.п.1.1-1.2, тема 2, п.3.4, п.6.3, п.п.21.2-21.3), кандидатів економічних наук, професорів кафедри міжнародної економіки О. В. Булатової (п.п.3.1-3.3,теми 4-5,7,12-13,17-20, п.21.1) та Чентукова Ю. І. (п.1.3, п.6.1-6.2, теми 8-11,14-16).
9

РОЗДІЛ 1
СУТНІСТЬ ТА СЕРЕДОВИЩЕ МІЖНАРОДНОЇ
ЕКОНОМІЧНОЇ СИСТЕМИ
Тема 1. Міжнародна економічна система

1. Базові поняття міжнародних економічних відносин
Формування стійких виробничо-економічних зв’язків між окремими країнами на основі міжнародного розподілу праці – це об’єктивна історична тенденція розвитку продуктивних сил, яка проявляється у зростанні взаємозалежності національних економік, у виході відтворювального процесу за рамки національних меж. Така інтернаціоналізація економіки охоплює всі країни незалежно від рівня їх розвитку. З цієї точки зору міжнародну економіку можна розглядати у вузькому й широкому аспекті. У вузькому значенні міжнародна економіка як наука є частиною теорії ринкової економіки, яка розглядає механізм взаємодії окремих сфер національної економіки із зовнішнім світом, тобто в даному випадку міжнародна економіка вивчає процеси міжнародного обміну товарами і послугами, рух чинників виробництва тощо. У широкому значенні
міжнародна економіка як наука вивчає особливості й закономірності розвитку сучасного світового господарства.
Світове господарство являє собою складну систему. Структура сучасної міжнародної економічної системи визначається, насамперед, сукупністю національних економічних систем, що взаємодіють на основі міжнародного розподілу праці, і відповідним регуляторним механізмом.
Виходячи з визначень міжнародної економіки як науки, можна зазначити, що в широкому значенні світове господарство являє собою сукупність всіх національних економік, у вузькому значенні світове господарство відображає взаємодію зовнішньоекономічних секторів національних економік.
Жодна країна світу не може забезпечити ефективне виробництво без взаємодії з іншими країнами світу. Все різноманіття економічних зв’язків
(торгові, фінансові, управлінські, науково-технічні тощо), які охоплюють країни світу, відображають міжнародні економічні відносини (МЕВ). У сучасних умовах міжнародні економічні відносини спрямовані на вирішення широкого кола проблем, що виникають у системі світового господарства і забезпечують максимальну вигоду всім суб’єктам світової економіки при мінімізації витрат з їх боку.
10

Міжнародні економічні відносини відображають систему господарських зв’язків між національними економіками окремих країн, відповідними суб’єктами господарювання.
Міжнародні економічні відносини об’єктивно випливають з
процесу розподілу праці, міжнародної спеціалізації виробництва і науки,
інтернаціоналізації господарського життя. Об’єкти і суб’єкти міжнародних економічних відносин мають такі ж характеристики, що й аналогічні категорії в рамках національного ринкового господарства.
Об’єктами міжнародних економічних відносин є товари, послуги, чинники виробництва, які залучені в міжнародний обмін.
Суб’єктами міжнародних економічних відносин виступають фізичні, юридичні особи, державні органи, міжнародні організації, які залучені до міжнародного обміну.
Суб’єктів міжнародних економічних відносин можна класифікувати згідно з рівнями економічних відносин. Так, основними суб’єктами на
мікрорівні є окремі громадяни, підприємства, фірми, компанії, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність. На макрорівні суб’єктами міжнародних економічних відносин виступають держави, національні системи, які регулюють і безпосередньо здійснюють зовнішньоекономічні операції. Відповідно на наднаціональному рівні основними суб’єктами будуть міжнародні організації й відповідні до них інституції, що діють у системі світового господарства.
Міжнародні економічні відносини виявляються через конкретні форми, закономірності, механізми, принципи, які визначають побудову світової
економіки:
1.
Базові поняття і концепції;
2.
Економічна політика держав, механізми державного регулювання економіки в цілому та її зовнішніх аспектів зокрема;
3.
Конкретні форми міжнародних економічних відносин;
4.
Міжнародне регулювання і нагляд, які включають діяльність міжнародних організацій.
У масштабах світового господарства діють декілька економічних законів універсального характеру. Насамперед, слід виділити закон
підвищення продуктивності праці, яка є головною рушійною силою міжнародного економічного співробітництва, на основі якого розвивається світове господарство. Відповідно до закону зростання відкритого характеру
економіки разом з розвитком продуктивних сил країни і поглибленням розподілу праці у країнах зростає ступінь залучення національної економіки до світогосподарських зв’язків.
11

Розвиток світового господарства відбувається під впливом закону
підвищення рівня міжнародного усуспільнення відповідно до міри розвитку
національних продуктивних сил. Цей закон обумовлює зростання внутрішньої взаємозалежності, взаємозв’язку й цілісності світового господарства при всій суперечності підсистем, що його формують. Закон інтернаціональної
вартості формує основу будь-яких товарообмінних операцій незалежно від характеру виробництва товарів, залучених до міжнародного товарообігу.
Міжнародні економічні відносини охоплюють ряд сфер світогосподарської діяльності, серед яких слід виділити наступні: міжнародну торгівлю; міжнародну спеціалізацію виробництва й науково- технічних робіт; обмін науково-технічними результатами; інформаційні, валютно-фінансові й кредитні зв’язки між країнами; міжнародний рух капіталу і робочої сили; діяльність міжнародних економічних організацій, господарське співробітництво у вирішенні глобальних проблем тощо. Кожна з вищезгаданих сфер визначає форми міжнародних економічних відносин
(рис.1.1).
Рис. 1.1 Форми міжнародних економічних відносин
Форми
міжнародних
економічних
відносин:

міжнародна торгівля міжнародна спеціалізація виробництва й науково- технічних робіт рух капіталу й робочої сили обмін науково- технічними результатами; міжнародна передача технологій
інформаційні, валютно- фінансові й кредитні зв’язки між країнами діяльність міжнародних економічних організацій міжнародна економічна
інтеграція господарське співробітництво у вирішенні глобальних проблем
12

Міжнародні економічні відносини є однією зі сфер ринкової економіки, тому вони розвиваються на тих самих засадах, які властиві й ринковому господарству: множинність суб'єктів і об'єктів міжнародних економічних відносин, конкурентний механізм, вільне ціноутворення, вільне підприємництво тощо (рис.1.2)










Рис 1.2 Принципи міжнародних економічних відносин
Вищезгадані принципи обумовлюють ознаки міжнародних економічних відносин як сфери розвиненого ринкового господарства.
Насамперед, світове господарство характеризується розвиненою сферою міжнародного обміну товарами, послугами, чинниками виробництва; різноманітними формами виробництва на підприємствах, що розміщені в декількох країнах. Важливою характеристикою сучасного етапу розвитку світового господарства є також і те, що в окрему самостійно функціонуючу сферу виділилася світова фінансова система, що не пов'язана з обслуговуванням ні міжнародного руху товарів, ні руху чинників виробництва. Сучасний розвиток характеризується розвиненою системою міжнаціональних і наднаціональних, міждержавних і недержавних механізмів міжнародного регулювання в цілях забезпечення збалансованості й стабільності економічного розвитку.

2. Середовище міжнародних економічних відносин
На функціонування і розвиток міжнародних економічних відносин впливають безліч чинників і умов, що формують середовище даних стосунків. Середовище міжнародних економічних відносин включає внутрішню та зовнішню складові.
Принципи міжнародних
економічних відносин
множинність суб’єктів МЕВ
множинність об’єктів МЕВ
конкурентний механізм
Вільне ціноутворення вільне підприємництво
13

Внутрішнє середовищевнутрішня будова системи міжнародних економічних відносин разом з внутрішніми законами її функціонування і розвитку. Елементами внутрішнього середовища міжнародних економічних відносин
є внутрішні закони функціонування економічної системи, зовнішньоекономічна діяльність країн світу і суб'єктів міжнародних економічних відносин, форми міжнародних економічних відносин, система їх регулювання.
Зовнішнє середовище


система зовнішніх умов і чинників, під впливом яких розвиваються міжнародні економічні відносини і які впливають на поведінку суб'єктів даних стосунків. Елементами зовнішнього середовища міжнародних економічних відносин є: природно-географічне, політико-правове, економічне, а також соціально-культурне середовище. За ступенем дії зовнішнє середовище включає умови і чинники прямої (безпосереднього) і непрямої
(непрямого) дії.
Природно-географічне середовище існування й розвитку міжнародних економічних відносин є первинним по відношенню до інших умов, які впливають на характер розвитку міжнародної співпраці. Нерівномірність розміщення природних ресурсів, кліматичні відмінності безпосередньо впливають на характер участі країн в системі міжнародного розподілу праці,
і, відповідно, грають значну роль у розвитку міжнародних економічних відносин. Не менш важливу роль грає геополітичне розміщення країни.
Держави, які знаходяться на перетині транснаціональних шляхів, як правило, спеціалізуються на наданні різних посередницьких послуг (фінансових, транспортних тощо).
На характер розвитку міжнародних економічних відносин істотний вплив має політико-правове середовище. Міжнародна політика є своєрідним механізмом задоволення інтересів суб'єктів міжнародних економічних відносин, оскільки існує діалектичний зв'язок міжнародної політики і світової економіки. Якщо поняття «міжнародна політика» є ширшим, то вужче і прикладне значення має поняття «зовнішньої політики», що відображає діяльність держави у сфері зовнішніх відносин, яка випливає з
інтересів країни та її суб'єктів.
Економічне середовище міжнародних економічних відносин відображає, насамперед, сутність національної економічної системи, структуру національної економіки, характер розвитку продуктивних сил і виробничих відносин. Природні ресурси, що розглядаються в природно- ресурсному середовищі міжнародних економічних відносин,
є найважливішою складовою економічного потенціалу будь-якої країни.
14

Не менш важливим елементом економічного середовища є досягнутий рівень економічного розвитку країни, який визначає рівень доходів і якості життя в національній економічній системі. Чим вище в країні рівень доходів, тим більший рівень споживання буде у населення, тим більшою буде здібність національної системи до виробництва і споживання інновацій.
Соціально-культурне середовище міжнародних економічних відносин визначає, насамперед, рівень освіти і кваліфікації населення країни, мотивацію до праці, характер розвитку екології. Особливе місце серед чинників впливу на міжнародні економічні відносини займають комунікації.
Окремо слід виділити ще такий елемент соціально-культурного середовища, як морально-етичні норми поведінки людини. Помітний вплив на розвиток міжнародних економічних відносин мають культура, менталітет, від яких часто залежить підписання ділового контракту або виконання певних спільних програм.
Сучасний характер розвитку міжнародних економічних відносин визначається впливом наступних чинників: прискорення НТП, глобальні зміни в області навколишнього середовища, приріст і постійне переміщення народонаселення, збільшення розриву між бідними і багатими країнами, зростання економічної взаємозалежності країн, посилення ролі міжнародних організацій, зростаюча роль недержавних структурних утворень.

3. Особливості розвитку сучасних міжнародних економічних
відносин
Можна сказати, що на рубежі ХХ-ХХІ століть світове господарство є більш цілісним, інтегрованим, динамічним, ніж у середині ХХ століття, бо воно ґрунтується цілком на принципах ринкової економіки, об'єктивних закономірностях міжнародного розподілу праці, інтернаціоналізації виробництва. До особливостей сучасного етапу розвитку міжнародних економічних відносин слід віднести зростаючий взаємозв'язок і взаємозалежність окремих національних систем, які показані на рисунку 1.3.
Формування стійких виробничо-економічних зв'язків між окремими країнами на основі міжнародного розподілу праці відображають процеси
інтернаціоналізації.
Інтернаціоналізація міжнародних економічних відносин це процес переплетення і об'єднання економік різних країн, корпорацій, компаній, який виявляється у створенні окремими економічними агентами зарубіжних господарських суб'єктів, розширенні їх діяльності на міжнародному рівні та у розвитку наднаціональних форм зв'язків на міждержавному рівні.
15

Ринки ресурсів, Ринки збуту товарів
Рис. 1.3 Суперечність наслідків інтернаціоналізації

На мікрорівні процеси інтернаціоналізації характеризуються зовнішньоекономічною діяльністю фірм і компаній. На макрорівні
інтернаціоналізація характеризується поглибленням світогосподарських зв'язків, пов'язаних із залученням компаній до міжнародних операцій, підвищенням міжнародної мобільності чинників і результатів виробництва через розвиток механізму регіональної інтеграції.
Слід виділити два типи прояву процесу інтернаціоналізації: внутрішній, який відображає відношення імпорту, і зовнішній, такий, що характеризується експортними зв'язками. Дані напрями визначають види
інтернаціоналізації (внутрішню і зовнішню). Розвиток процесів
інтернаціоналізації може мати екстернальний та інтернальний характер.
Якщо екстернальний шлях розвитку інтернаціоналізації виявляється у розвитку традиційної структури ринків товарів (послуг) і чинників виробництва, то інтернальний шлях знаходить віддзеркалення в зміні структури внутрішньокорпоративних міжнародних ринків. Взаємозв'язок рівнів розвитку інтернаціоналізації і форм міжнародної підприємницької діяльності поданий на рис. 1.4.
Процеси інтернаціоналізації включають наступні стадії: початковий етап, етап локальної ринкової експансії, транснаціональний і, нарешті, глобальний етап. На стадії початкової інтернаціоналізації національні економічні системи взаємодіють на основі розвитку традиційних форм міжнародних економічних відносин. Економічна взаємодія реалізується відносно автономними національними господарськими суб'єктами. В умовах, коли динамічно розвиваються процеси транснаціоналізації (на основі мікроінтеграції) і формуються торгові інтеграційні об'єднання, національні економіки вступають у стадію локальної інтернаціоналізації. На
транснаціональній стадії інтернаціоналізації знаходяться країни, для яких характерні: домінуюча роль ТНК у міжнародній економічній діяльності, взаємодія в рамках зрілих інтеграційних об'єднань.
Економіка
інших країн
Економічна
залежність
Національна економіка
Тарифні квоти
16


Рівні

інтернаціоналізації
4.
Територіально-виробничі й багатобічні міжнародні зв'язки.
3.
Спільне підприємництво.
2.
Науково-технічна, виробнича і сервісна кооперація.
1.
Окремі зовнішньоекономічні операції – експорт,
імпорт, лізинг та інші послуги.
Форми міжнародної підприємницької діяльності

Рис. 1.4 Взаємозв'язок рівнів розвитку інтернаціоналізації і форм
міжнародної підприємницької діяльності
Розвиток форм регіональної інтеграції в умовах домінування глобальної орієнтації ТНК формує основу для переходу інтернаціоналізації до глобальної стадії. Інтернаціоналізація економіки є об'єктивною
історичною закономірністю розвитку продуктивних сил. У ХХ столітті
інтернаціоналізація обміну переросте в інтернаціоналізацію капіталу і виробництва. Рамки внутрішніх ринків стають затісними для великомасштабного спеціалізованого виробництва. Воно об'єктивно виходить за межі національних меж, тобто окремі національні економіки все більш інтегруються в світове господарство. Вища стадія інтернаціоналізації - глобалізація - сприяє перетворенню всього світового господарства на єдиний ринок товарів, послуг, чинників виробництва. У свою чергу, світові ринки стають сферою інтересів транснаціональних корпорацій.
Інтенсифікація міжнародних економічних відносин, що ґрунтується на об’єктивній еволюції міжнародного поділу праці, їх подальша лібералізація, що забезпечується розвитком багатосторонньої системи регулювання міжнародних економічних відносин, в умовах розвитку глобальної економіки призводять до подальшого розширення, в першу чергу, міжнародного товарообміну, збільшення міграції факторів виробництва (капіталу, робочої сили, технологій та знань), більша частина яких припадає на головних суб’єктів світового господарства – транснаціональних (мультинаціональних) корпоративних структур. Посилення інтеграційної взаємодії країн відбувається при одночасному збільшенні ролі наднаціональних інститутів в регулюванні міжнародних економічних відносин (як на регіональному, так і на глобальному рівнях). Дія регіональних інтеграційних об’єднань, яких також становиться більш впливовою. Від так, можна зазначити, що
17
транснаціональні корпоративні структури і регіональні інтеграційні об’єднання перетворились у основний структуроформуючий фактор розвитку світового господарства.
Те, що темпи приросту світової торгівлі постійно випереджають темпи приросту світового ВВП, є свідченням постійного поглиблення процесів
інтернаціоналізації. Саме зміни, що відбуваються в економічній сфері
(міжнародних товарообмінних процесах, розвитку фінансової сфери), науковці стали характеризувати як глобальні. Сприяють цьому досить високі темпи розвитку лібералізації міжнародних економічних відносин.
Кількісною оцінкою розвитку процесів інтернаціоналізації може служити випереджаючий розвиток міжнародної торгівлі в порівнянні із зростанням світового ВВП (рис.1.5).
Джерело: Handbook of statistics 2010. – New York and Geneva: United Nations Publication,
2010. – 506p.
Рис. 1.5 Щорічні темпи зростання світового ВВП і експорту, %
Динаміка щорічних темпів зростання світової торгівлі та ВВП перетерпіла значних змін під впливом глобальної кризи 2008-2009 років – найбільш потужною за останні п’ятдесят років. Слід зазначити, що падіння обсягів міжнародної торгівлі та виробництва на при кінці 2009 року
-30
-25
-20
-15
-10
-5
0
5
10
15
20
25
30
35
40
45
50
196 0
196 1
196 2
196 3
196 4
196 5
196 6
196 7
196 8
196 9
197 0
197 1
197 2
197 3
197 4
197 5
197 6
197 7
197 8
197 9
198 0
198 1
198 2
198 3
198 4
198 5
198 6
198 7
198 8
198 9
199 0
199 1
199 2
199 3
199 4
199 5
199 6
199 7
199 8
199 9
200 0
200 1
200 2
200 3
200 4
200 5
20 06 20 07 20 08 20 09 20 10
роки
щ
ор
іч
ні
т
ем
пи
зр
ос
та
ння
,%
експорт
ВВП
18
уповільнилось, однак тенденції першої половини 2010 року вказували на недостатні темпи їх зростання, в наслідок чого протягом всього роки відновити до кризові показники обсягів виробництва і міжнародного продажу не вдалось.
Рушійною силою світової економіки є технічні нововведення, які не мають національних особливостей. Кожна з нових розробок швидко стає ходовим міжнародним товаром. Ринок товарів і послуг, міжнародна торгівля, фінансові ринки, компанії все більше схильні до глобалізації. Одна з відмінних рис сучасного світового ринку полягає в тому, що промислово розвинені держави беруть все більш серйозну участь у проведенні заходів після захисту національних ринків від імпорту товарів і форсування експорту своєї продукції. Мова йде про відродження політики протекціонізму, яка була властива мануфактурному періоду розвитку капіталізму та початковій стадії машинного періоду. Тепер у зв'язку із зростанням незбалансованості платіжних балансів багато країн знову звертаються до політики протекціонізму.
Інтенсифікація процесів інтернаціоналізації виробництва і капіталів, розширення масштабів транснаціоналізації і розвиток на їх основі
інтеграційних процесів визначають основну тенденцію розвитку сучасного світового господарства. Провідною тенденцією світогосподарського розвитку в минулому столітті став послідовний перехід багатьох країн від замкнутих автаркічних національних господарств до економіки відкритого типу.
Відкритість економіки припускає її взаємодоповнюваність по відношенню до інших країн за рахунок зовнішньоекономічних зв'язків. В умовах глобалізації ж відкритість національної економіки фактично переростає у
інтегровану до світового господарства систему.
Різні держави, регіони світу в цілому знаходяться на різних стадіях
інтернаціоналізації. Як результат, сучасне світове господарство включає як окремі, початкові інтернаціоналізовані, так і локально, а потім і інтеграційно-
інтернаціоналізовані економіки.
У сучасних умовах вплив процесів інтернаціоналізації на світогосподарські процеси носить комплексний характер і охоплює всі підсистеми світового господарства. Як результат, відбувається процес підпорядкування напрямів економічного розвитку окремих країн закономірностям і напрямам розвитку світового господарства, що характеризує розвиток процесів глобалізації.
Паралельно з процесами глобалізації розвивається регіоналізація світового господарства. Економічні зв'язки багатьох країн зорієнтовані, насамперед, на сусідні держави і регіони, причому останніми роками їх динаміка достатньо висока. Орієнтацію суб'єктів міжнародних економічних
19
відносин на сусідні регіони світу відображають процеси регіоналізації.
Розвиток процесів глобалізації і регіоналізації відображають основні тенденції сучасного світу.
Великі зміни, що відбулися в рамках світового капіталістичного ринку, пов’язані не стільки з безпосередніми результатами другої світової війни, скільки з подальшими особливостями розвитку міжнародних економічних відносин. У другій половині XX ст. виникають регіональні економічні блоки промислово розвинених країн, що вступили на шлях створення інтеграційних угруповань. Свої економічні об'єднання створюють і країни, що розвиваються. Таким чином, регіоналізація стає базою для міжнародної економічної інтеграції і сприяє формуванню й розвитку в системі світового господарства інтеграційних об'єднань – господарських угруповань, регулюючих інтеграційні процеси між країнами-учасницями сформованого об'єднання. Між учасниками інтеграційних угруповань поступово ліквідовуються всі торговельно-економічні перешкоди, а по відношенню до третіх країн відбувається уніфікація митних зборів і іншого роду перешкод.
Ці заходи є новим типом монополізації світового капіталістичного ринку.
У межах
інтеграційних угруповань значно посилюється взаємозалежність національних господарств, виникає потреба в стійкому, регулярному характері розподілу праці, крім того, інтеграція дозволяє: здійснювати міждержавне регулювання економічних процесів; сформувати
інтернаціональний господарський комплекс із загальними пропорціями і загальною структурою виробництва; розширити територіальні можливості міждержавного пересування товарів, робочої сили і фінансових ресурсів; усунути численні адміністративні й економічні бар'єри, які заважають такому пересуванню; зближувати внутрішні економічні умови країн-учасниць
інтеграційних об'єднань і нівелювати рівні їх економічного розвитку.
Економічною основою інтеграційних об'єднань є об'єктивно наростаюче прагнення підвищити свою ефективність в різних секторах світового господарства. Результатом цієї тенденції стала подальша
інтернаціоналізація виробництва. В той же час виникли монопольні угруповання особливого роду, які монополізують не території своїх країн від проникнення іноземних товарів, а виробництво і збут окремих товарів. Таким чином, можна зазначити, що сучасним світовим господарством є глобальний економічний організм, який включає сукупність національних економік, що знаходяться в тісній взаємодії і взаємозалежності, підкоряється об'єктивним законам ринкової економіки. Для забезпечення соціального й економічного розвитку світового господарства, підтримки миру необхідний міжнародний економічний порядок, заснований на лібералізації і взаємній співпраці. В умовах глобалізації світового господарства інтернаціоналізація набуває нових рис: формується глобальне світове виробництво під впливом транснаціональних компаній
і банків; видозмінюється зміст
20
світогосподарських зв'язків: темпи зростання світової торгівлі випереджають темпи зростання світового виробництва, темпи зростання фінансового капіталу перевищують темпи зростання реального капіталу, змінюється структура світового обміну – зростає товарообмін наукоємної продукції; у системі світових фінансів розвиваються нові фінансові інструменти; активно розвивається система регулювання міжнародних економічних відносин на всіх рівнях.
Контрольні питання і завдання
1.
Розкрийте сутність міжнародних економічних відносин і наведіть їх основні форми.
2.
Поясніть принципи міжнародних економічних відносин.
3.
Розкрийте зміст внутрішнього й зовнішнього середовища міжнародних економічних відносин, охарактеризуйте їх основні елементи. На конкретних прикладах покажіть вплив чинників і умов середовища міжнародних економічних відносин на їх розвиток.
4.
Охарактеризуйте особливості відкритої економічної системи. Які показники використовуються для характеристики рівня відкритості національної економіки.
5.
У чому полягає сутність процесів інтернаціоналізації?
6.
Охарактеризуйте основні стадії процесу інтернаціоналізації: початковий етап, етап локальної ринкової експансії, транснаціональний і глобальний етап.
21



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   31


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал