Ю. Ю. Свідерський, Т. В. Ладиченко, Н. Ю. Романишин історія україни




Сторінка5/5
Дата конвертації28.12.2016
Розмір0.5 Mb.
1   2   3   4   5
володиМир великий
А. Штанко. Володимир Великий. 1999 р.

Р
озділ
іі
54
зображенням якого позначали князівську власність, став державним символом.
Князь особливо дбав про відносини Київської Русі з іноземними державами та зміцнення її міжнародного авторитету. Володимир розвивав політичні, економічні та культурні зв’язки з Візантією, Польщею, Угорщиною, Чехією, західноєвропейськими країнами. Із цією метою допомагав візантійському імператорові Василю II придушити бунтівних феодалів у Малій Азії. За цю допомогу Володимирові була обіцяна в дружини сестра імператора, принцеса Анна, але з різних причин шлюб відстрочували. Тоді Володимир завоював Херсонес (Корсунь) у Криму, який належав Візантії. Про це князь сповістив Василія ІІ лаконічно Так буде із вашим Константинополем. Імператор відрядив Анну до Володимира негайно.
Наприкінці Володимирового життя сини Святополк і Ярослав почали виявляти непослух до батька. У 1014 р. Ярослав відмовився платити данину своєму батькові. Літопис повідомляє Коли Ярослав був княжив) у Новгороді, давав він за умовою до Києва дві тисячі гривень із року в ріка тисячу роздавав у Новгороді дружині. І так давали всі новгородські посадники, а Ярослав став цього не давати в Київ батькові своєму. І мовив Володимир Розчищайте шляхи й мостіть мости, бо хотів іти війною на Ярослава, на сина свого, але розхворувався». Готуючись до боротьби з Ярославом, улітку 1015 р. Володимир раптово помер.
Діяльність Володимира Святославича сприяла розвиткові Київської держави, зміцненню її міжнародного авторитету.
2.
територіальне зростання київської русі
За часів правління князя Володимира завершився тривалий процес формування території Київської Русі. Для цього йому не раз доводилося використовувати військову силу. Спершу Володимир приєднав до складу Київської Русі західні племінні княжіння дулібів і хорватів, а також
Червенські міста — Червен, Белз, Перемишль. Тут він заклав нове місто, Монети Володимира
Великого
Посли Володимира Великого у візантійського імператора. Радзивіллів-
ський літопис

55
§ 6. ВОЛОДИМИР ВЕЛИКИЙ
назвавши його Володимиром (нині Володимир-Волинський). Набагато століть був установлений кордон із Польщею. У наступні роки була відновлена влада Києва над княжіннями радимичів і в’ятичів.
Київська Русь за Володимира перетворилася на найбільшу європейську державу. Залежні землі від Києва простягалися від Карпат до Волги, від Балтійського до Чорного й Азовського морів.
З метою розширення кордонів своєї держави та їх зміцнення Володимир Великий здійснював військові походи проти сусідніх племені народів. Він воював на західних рубежах своєї держави з литовським племенем ятвягів, а на сході — з волзькими булгарами. Спокій і мирна західних і східних кордонах Русі перетворили її на торговельну державу, де перетиналися сухопутній водні торговельні шляхи із Середньої Азії та Кавказу до Північної Європи.
Через Київ проходило відгалуження Великого шовкового шляху, що вів із Китаю до Чорного моря, а далі вгору по Дунаю та Дніпру. Київ поступово набув слави одного з найбільших центрів торгівлі в Східній Європі.
3.
Запровадження християнства як державної релігії
Завданням зовнішньої і внутрішньої політики Володимира був один із найважливіших його заходів — проголошення християнства державною релігією Київської Русі.
На початку свого правління Володимир, маючи намір зміцнити державу, вирішив провести релігійну реформу. Він зібрав та об’єднав водному святилищі верховні божества окремих племен. Поставив ідолів на горбі над двором теремним: Перуна дерев’яного, а голова його срібна, а вус золотий, і Хорса, Дажбога, і Стрибога, і Сімаргла, і Мокош», — пише Нестор Літописець.
Однак язичництво з його багатобожжям не могло сприяти об’єд нувальній політиці київського князя. Служителі язичницького культу (волхви, відуни) суперничали з князівською владою. Язичництво роз’єднувало не лише східнослов’янські племена, ай протиставляло на релігійному ґрунті Русь та інші європейські держави. Адже Візантія та інші сусідні слов’янські країни — Болгарія, Чехія, Польща, з якими Русь підтримувала тісні відносини, — були вже християнськими.
Г. Якутович. Повалення поганських богів.
Ілюстрація до Повісті
минулих літі роки

Р
озділ
іі
56
ДОКУМЕНТИ СВІДЧАТЬ
«Повість минулих літ про хрещення киян
І коли Володимир прибув, повелів він поскидати кумирів, тих порубати, а других вогню оддати. Перуна ж повелів він прив’язати коневі до хвоста й волочити з Гори по Боричевому узвозу на ручай, і дванадцятьох мужів приставив бити його палицями. І це діяли йому не яко древу, що відчуває, а на знеславлення біса. Коли спокушав він сим образом людей — хай одплату прийме від людей «Велик ти єси, Господи, дивні діла твої Учора шанований людьми, а сьогодні зне- славлений!
І коли ото волокли його поручаю до Дніпра, оплакували його невірні люди, бо іще не прийняли вони були хрещення. І, приволікши його, укинули його в Дніпро. І приставив Володимир до нього людей, сказавши Якщо де пристане він, то ви одпихайте його від берега, допоки пороги пройде. Тоді облиште його. І вони вчинили звелене. Потім же Володимир послав посланців своїх по всьому городу, говорячи Якщо не з’явиться хто завтра на ріці — багатий, чи убогий, чи старець, чи раб, — то мені той противником буде. І, це почувши, люди з радістю йшли, радуючись, і говорили Якби се недобре було, князь і бояри сього б не прийняли. А назавтра вийшов Володимир із попами цесарициними й корсунськими на Дніпро. І зійшлося людей безліку, і влізли вони у воду, і стояли — ті до шиї, а другі — до грудей. Діти жне відходили од берега, а інші немовлят держали. Дорослі ж бродили у воді, а попи, стоячи, молитви творили.
1. Чому, на вашу думку, Володимир так жорстоко повівся з кумирами, яких самі возвеличив кілька років перед тим?
2. Порівняйте опис настрою киян під час повалення богів із зображенням людей на ілюстрації (с. 55). Чи збігається творче бачення художника з літописною розповіддю Відповідь обґрунтуйте.
У 988 р. Володимирі його дружинники охрестилися. Літописець повідомляє, що сталося це в захопленому Володимиром Корсуні (Херсонесі, що в Криму. Після цього князь Володимир узяв шлюб із сестрою візантійського імператора за християнським обрядом. Посвоячення з візантійською імператорською династією було в той час надзвичайно почесним.
Згодом Володимир охрестив киян у річці Дніпрі, а язичницьких ідолів наказав знищити.
Охрещення Володимира в
Корсуні. Мініатюра з Радзи-
віллівського літопису

57
§ 6. ВОЛОДИМИР ВЕЛИКИЙ
За розпорядженням князя Володимира в Києві під керівництвом грецьких майстрів було побудовано першу муровану церкву
1
Богородиці. На її утримання князь наказав віддавати десяту частину своїх прибутків. Відтак вона отримала назву Десятинна.
Варто зазначити, що хрещення Русі Володимиром не було одномоментним актом. Літописні матеріали й археологічні джерела свідчать, що служителі язичницької віри, а також фігури й інші зображення давньослов’янських божеств існували в різних місцях Русі до XIII ст. Однак християнство поступово входило у свідомість наших предків, витісняючи або поєднуючи в собі дохристиянські язичницькі вірування згадайте Зелені свята — Трійцю, свято Івана Купала, колядки, віру в лісовиків, домовиків, мавок, русалок тощо).
Запровадження християнства відіграло важливу роль у подальшій історичній долі українського народу. Будучина перехресті між християнським Заходом і мусульманським Сходом, Київська Русь остаточно з’єднала свою долю з Європою. Християнство ввело Русь у коло європейських держава правлячу київську династію — у середовище християнських королівських родин.
Християнство подолало язичницьке племінне багатобожжя, сприяло політичному й культурному об’єднанню східнослов’янських племен, унаслідок чого сформувався український етнос. Із християнством у Київську Русь прийшли писемність (хоча деякі сучасні історики стверджують, що в дохристиянський період слов’яни мали своє письмо, мистецтво книжкової справи, церковний хоровий спів, розвинулись архітектура, кам’яне будівництво, художні ремесла, мистецтво іконопису тощо. Християнська церква, яка мала на той час уже майже тисячолітню історію, принесла на Русь свою систему внутрішнього устрою (церковну ієрархію), що вплинула на формування феодальної і державної ієрархії Русі.
1
Термін церква має два значення а) релігійна організація — зібрання громад віруючих; б) культова споруда, храм.
Десятинна церква.
Реконструкція
Цеглина з руїн Десятинної церкви з гербовим знаком, як на монетах князя

Р
озділ
іі
58
Великий князь Володимирі велика княгиня Ольга
Фрагмент головного входу Володимирського кафедрального
собору. м. Київ
Християнство вносило змінив життя та побут наших предків. Поступово слов’янські імена змінюються на християнські їх дають на честь святих. Хрещення наділяє людину могутнім небесним опікуном. Князь Володимир, наприклад, охрестившись, став Василем, а його син Ярослав Георгієм (Юрієм).
Церковне богослужіння потребувало освічених людей, тому з’яв- ляються школи, а монастирі стають центрами вченості та літописання. Християнська мораль вплинула на формування руського писаного права, пом’якшуючи кару за злочини. Християнські віровчення та мо-
раль взято за основу української культури, мистецтва та національно-
го характеру.
Водночас утвердження християнства на Русів його східному, пра- вославно-візантійському, варіанті зумовило майбутнє протистояння й конфлікти міжправославними українцями та їхніми західними сусіда- ми-католиками.

ІСТОРИЧНИЙ ФАКТ
Володимир Великий і Рогніда-Гореслава
Міждинастичні шлюби в добу Середньовіччя були дуже поширені в Європі. Часто ними скріплювалися мирні та союзницькі угоди. У Київській Русі вони беруть початок від Володимира Великого. Після смерті батька в боротьбі за київський престол Володимир, щоб зміцнити свої позиції та заручитися підтримкою полоцького князя Рогволода, посватався до його доньки
Рогніди. Вона славилася своєю гордістю, привітністю, красою, а отже, будучи чистокровною княжною, знехтувала пропозицією Володимира. Не хочу роззувати робичича!» — відповіла, уважаючи негідним кохати сина князя Святослава й простої ключниці Малуші, тобто прислуги, дарма що улюблениці самої княгині Ольги. Відмовив у союзі й батько гордої княжни.
ІЄРАРХІЯ — послідовне розміщення посад, чинів і т. ін. від найнижчих до найвищих у порядку їх підлеглості.
МОНАСТИР — релігійна громада ченців або черниць, що з належними їй землями та майном становить цер- ковно-господарську організацію. ВОЛОДИМИР ВЕЛИКИЙ
Тим часом Добриня — брат Малуші, який у цей час від імені Володимира управляв Новгородом, — захопив Полоцьк.
Рогволода із синами безжально вбили, а Рогніду силоміць видали заміж за Володимира. Від цього шлюбу народилися сини Ізяслав, Ярослав, Всеволоді Мстислава також доньки Предслава та Премислава.
Рогніда, прозвана засвою трагічну долю
Гореславою, не вибачила чоловікові кривди. За переказами, вона готувала на нього замах. Викривши дружину, розгніваний Володимир хотів навіть убити її, і тільки рішуче заступництво старшого сина Ізяслава відвело біду. Володимир поселив Рогні- ду з дітьми за межами Києва у с. Предславиному. Пам’ять про це село збереглася донині — у Києві є вулиця Предславинська.
Як вам уже відомо, до 988 р. Володимир був язичником. Ця релігія дозволяла мати кілька дружин. Під час воєнного походу на захід князь знайшов ще двох наречених — доньок місцевих князів (Мелфріду й
Адель). Рогніда дуже страждала й ревнувала князя до інших жінок, але не тому, що кохала, — її ятрило самолюбство. Прийнявши християнство й одружившись з візантійською принцесою Анною (онукою Костянтина VII
Багрянородного), Володимир відіслав із Києва всіх інших дружин. Рогні- да повернулася з Ізяславом у Полоцьк, де пішла в монастир під іменем
Анастасії.
Князь Володимир Великий, релігійна реформа, християнство, монастир, ієрархія.
Завдання та запитання
1. Яке місто заклав князь Володимир на західних землях Київської Русі
2. Яку народі називали князя Володимира
3. Що було зображено на срібних монетах князя?
4. Які дії князя Володимира привели до зламу самостійності місцевої племінної верхівки?
5. На контурній карті зафарбуйте території, приєднані до Київської Русі за часів Володимира.
6. Покажіть на карті місця, де були збудовані укріплені фортеці для захисту південних рубежів.
7. Заповніть у зошитах таблицю.
Сусіди Київської Русі, з якими вона підтримувала економічні зв’язки воювала
А. Лосенко. Володимирі Рогніда. 1770 р.

Р
озділ
іі
60
8. Чому, на вашу думку, князь Володимир зробив державною релігією християнство саме східного візантійського обряду?
9. Охарактеризуйте позитивні наслідки для Київської Русі від прийняття християнства, а також ті проблеми, які постали згодом у зв’язку з цією подією.
10. Визначте, чи стосуються події, описані літописцем, діяльності князя Володимира І коли він прибув, повелів поскидати кумирів, тих порубати, а других вогню оддати. Перуна ж повелів він прив’язати коневі до хвоста й волочити з Гори по Боричевому на ручай, і дванадцятьох мужів приставив бити палицями...»
Хозари вийшли супроти нього з каганом, князем своїм. І зступили- ся війська битися, і сталася битва межи ними, і одолів він хозарі город їхній столицю Ітіль, і город Білу Вежу взяв...»
а обидві події стосуються
Б тільки перша подія стосується
в тільки друга подія стосується
Г ні, жодна з подій не стосується
11. Прочитайте уривок з історичного джерела.
«...І сказав князь „Се недобре є , що мало городів довкола Києва. І став він городи зводити по Десні, і по Остру, і по Трубежу, і по
Сулі, і по Стугні. І став він набирати мужів ліпших із словен, із кривичів, із чуді, із в’ятичів і ними населив він городи, бо війна була з печенігами...»
Визначте, про діяльність якого князя йдеться
а Володимира Великого
Б Ярослава Мудрого
в Володимира Мономаха
Г Мстислава Володимировича

Яке історичне джерело ілюструють подані логічні пари власних назв та
імен? Якою логікою ви керувалися, утворюючи ці пари?
Новгород — Вишеслав, Полоцьк — Ізяслав, Турів — Святополк, Ростов Ярослав, Муром — Гліб, Володимир (Волинський) — Всеволод,
Тмутаракань — Мстислав, Древлянська земля (Білгород) — Святослав.
1.
київська русь за часів ярослава Мудрого. Утвердження
ярослава в києві та його внутрішня політика
Князь Володимир Великий мав багато синів, між якими після його смерті розпочалася кривава боротьба за київський престол. У 1015 р. Борис, Глібі Святослав під час цих сутичок загинули § 7.
ярослав МУдрий

238
ЗМІСТ
Повторення
§ 1. Історія України — складова європейської історії . . . . . . . . . . 3
Вступ
§ 2. Середньовічна історія України . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 8
РОЗДІЛ І. ВИНИКНЕННЯ ТА СТАНОВЛЕННЯ
КИЇВСЬКОЇ РУСІ
§ 3. Східні слов’яни та їхні сусіди . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 15
§ 4. Витоки Київської Русі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 25
§ 5. Київська Русь за часів князя Ігоря та княгині Ольги . . . . . . . 36
Практичне заняття. Князь Святославі його походи . . . . . . . . . Узагальнення за розділом І . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 49
РОЗДІЛ ІІ. ДЕРЖАВА КИЇВСЬКА РУСЬ
НАПРИКІНЦІ Х — У ПЕРшІЙ ПОЛОВИНІ ХІ ст.
§ 6. Володимир Великий . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 53
§ 7. Ярослав Мудрий . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 60
§ 8. Культура Київської Русі наприкінці Х ст. —
у першій половині ХІ ст. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 69
§ 9–10. Політичний і соціальний устрій Київської Русі наприкінці Х ст. — у першій половині ХІ ст.
Розвиток господарства . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 78
Практичне заняття. Християнська релігія і церква вжитті давньоруського суспільства . . . . . . . . . . . . . . Узагальнення за розділом ІІ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 96
РОЗДІЛ ІІІ. ДЕРЖАВА КИЇВСЬКА РУСЬ
У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІ ст. — ПЕРшІЙ ПОЛОВИНІ ХІІІ ст.
§ 11. Київська держава за Ярославичів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 100
§ 12. Правління Володимира Мономаха . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 107
§ 13. Політичне й соціально-економічне життя давньоукраїнських князівству середині ХІІ — першій половині ХІІІ ст. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 115
§ 14. Архітектура й образотворче мистецтво в Київській Русів другій половині ХІ — першій половині ХІІІ ст. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 129
Практичне заняття. Літописи та твори давньоруської літератури . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Узагальнення за розділом ІІІ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 140

239
РОЗДІЛ IV. ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА
§ 15. Утворення Галицько-Волинської держави за Романа Мстиславича . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 143
§ 16. Монгольська навала на українській землі . . . . . . . . . . . . . . . . 150
§ 17. Розквіт Галицько-Волинської держави за Данила Галицького та його наступників . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 160
Практичне заняття. Зовнішня політика князя Данила Романовича . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 163
§ 18. Правління Юрія І Львовича й останні галицько-волинські князі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 167
§ 19. Освіта, мистецтво та церква в Галицько-
Волинській державі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Узагальнення за розділом IV . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 175
РОЗДІЛ V. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В СКЛАДІ ВЕЛИКОГО
КНЯЗІВСТВА ЛИТОВСЬКОГО ТА ІНшИХ ДЕРЖАВ
(друга половина XIV–XV ст.)
§ 20–21. Політичний статус українських земель у складі Великого князівства Литовського й інших держав. Кревська унія 1385 р та українські землі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 179
§ 22. Держава Феодоро та Кримське ханство . . . . . . . . . . . . . . . . . . 189
§ 23. Суспільне життя в Україні . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 195
§ 24. Господарське життя в Україні . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 201
§ 25. Особливості розвитку культури українських земель у другій половині ХІV т. — XV ст. . . . . . . . . . . . . . . . 208
Практичне заняття. Повсякденне життя та взаємовідносини населення України в Х т. . . . . . . 214
§ 26. Історія рідного краю . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Узагальнення за розділом V . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Найважливіші історичні дати . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Короткий словник термінів і понять . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 231


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал