Ю. Ю. Свідерський, Т. В. Ладиченко, Н. Ю. Романишин історія україни




Сторінка3/5
Дата конвертації28.12.2016
Розмір0.5 Mb.
1   2   3   4   5
3.
Правління аскольда
Нестор Літописець у Повісті минулих літ розповідає, що першими скандинавськими князями, які прийшли на північні слов’янські землі, були Рюрик і два його брати, які швидко померли. У Києві в той час, згідно з літописом, правили Аскольд і Дір. Повість минулих літ подає про них доволі скупі відомості.
Одні вчені вважають Аскольда і Діра, які Нестор Літописець, варягами, інші ж — нащадками Кия, останніми представниками місцевої полянської династії. Аскольд і Дір князювали, очевидно, у різний час. Арабський мандрівник аль-Масуді називає Діра найвидатнішим із слов’янських князів, який володів містами й величезними територіями. За його правління до столиці приїздили мусульманські купці.
Значно більше свідчень збереглося про Ас- кольда. Водному з літописів він згадується як найвпливовіший і наймогутніший державний діяч раннього Середньовіччя.
Аскольд прийняв титул кагана, який прирівнювався до титулу імператора. Це дало йому можливість підняти міжнародний авторитет Київської держави й поставити її на один рівень із Хозарією. Візантійські хроністи називали його «прегордим каганом скіфським. Головний
Повість минулих літ про Аскольда та Діра
І було в нього [Рюрика] два мужі, Аскольд і Дір, не його племені, а бояри. І відпросилися вони у Рюрика піти до Цесаро- града з родом своїм, і рушили ... по Дніпру. Ідучи, узріли вони нагорі городок і запитали, кажучи Чий се город А вони тамтешні жителі сказали Було троє братів, Кий, Щек і Хорив, які зробили город сей і згинули. А ми сидимо в городі їхньому й платимо данину хозарам. Аскольд і Дір зостались удвох у городі цьому, і зібрали багато варягів, і почали володіти Полянською землею. А Рюрик княжив у Новгороді».
1. Як називався шлях, яким Аскольд і Дір збиралися йти до Цесарограда?
2. Чому поляни, на вашу думку, прийняли за правителів Аскольда й
Діра?
ДОКУМЕНТИ СВІДЧАТЬ
А. Орленов.
Князь Аскольд. 2013 р.

Р
озділ
і
30
напрям політики Аскольда скеровувався на південь і південний схід.
Особливо великого розголосу по всій Європі набув похід Аскольда на столицю Візантії — Константинополь — 860 р. Цей похід вразив гордих візантійців, які дивилися зверхньо на інші народи. Вхід до константинопольської гавані закривався гігантським залізним ланцюгом, тому вона була неприступною для ворожих кораблів. Із суші місто захищала від ворогів багатокілометрова укріплена стіна. Аскольд вибрав удалий момент, коли візантійський імператор із своїм військом пішов на арабів. 18 червня 860 р. рано-вранці руські кораблі ввірвалися в бухту Золотий Ріг і висадили свій десант. У літописах згадується, що ланцюг чомусь не був натягнутий.
Візантійський імператор Михайло ІІІ змушений був покинути своє військо, щоб рятувати Константинополь. Йому вдалося пробратися в оточену столицю й організувати її оборону. Сім днів київська дружина тримала місто в облозі, а потім відступила. Візантійці вважали це чудом. Історики припускають, що між Аскольдом і Михайлом III був укладений таємний договір, про який не збереглося відомостей в історичних джерелах. У наступні роки Аскольд здійснив ще три походи на Візантію, у результаті яких були підписані договори, вигідні киянам. Один із них підписаний у 873–874 рр.
У зв’язку з походами Аскольда на Константинополь у візантійських джерелах згадується про хрещення населення Київського князівства. Так, автори ІХ ст. пишуть, що близько 860 р. князь Аскольд охрестився зі своїми дружинниками. Тепер вони проміняли еллінську й безбожну віру (язичництво), у якій раніше перебували, на чисте християнське вчення, увійшовши в число підданих нам друзів. У них загорілася така спрага віри та ревність, що вони прийняли пастиря й з великою старанністю справляють християнські обряди, — писав Константинопольський патріарх (глава церкви) Фотій.
Часи правління Аскольда й Діра були останнім періодом існування Київського князівство полян. Ця історична спадщина належить сучасним українцям, предки яких мали власне державне утворення в Середньому
Подніпров’ї. Князівство полян із центром у Києві визнавалося могутньою
Візантійською імперією задовго до виникнення Київської Русі.
ІсториЧний Факт
Варто зазначити, що від часів Аскольда візантійці зараховували Русь дохристиянських держав. З кінця IX ст. вона вважалася митрополією, що підлягала Константинопольському патріархові й у церковному статуті імператора Льва VI (886–912) стояла на е місці в списку митрополій.
ІМПЕРІЯ — велика за територією держава, до складу якої входять багато різних народів.

31
§ 4. Витоки киїВської Русі
З Аскольдовим хрещенням Русі історики пов’язують появу в східних слов’ян першої християнської богослужбової літератури. У «Паннонському житії» просвітителів слов’ян святих Кирила та Мефодія міститься розповідь про місію Кирила до Хозарії. Під час цієї місії Кирило провів зиму 860–861 рр. у Херсонесі Таврійському. У Криму він, за повідомленням цього джерела, «обріте (знайшов) же ту Євангеліє і Псалтирь руськими письмени писано, і человіка обріт глаголюща (розмовляючого) тою бесідою...».
Згадані руські письмена» досіє предметом дискусії вчених, проте залишається фактом поява перекладених богослужбових християнських книг на наших землях раніше ніж за сто років до хрещення Русі Володимиром Великим.
Зауважимо, що хрещення 988–989 рр. князем Володимиром уві- зантійських джерелах не знайшло такого широкого відображення, яку руських літописах. І це недивно. Руські літописці намагалися підкреслити внесок у християнізацію держави представників правлячої династії Рюриковичів, а не усунутого з політичної сцени Аскольда.
4.
князювання олега
У 862 р. північнослов’янскі й фінські племена запросили до себе княжити варязьких князів. Рюрик, який правив найдовше, заснував Новгород. Помираючи, він передав княжіння своєму родичеві Олегу, бо його рідний син Ігор був ще дитиною.
Новий правитель Новгорода у 882 р. рушив униз Дніпром, заволодів Києвом, підступно вбивши київських князів Аскольда й Діра.
«Повість минулих літ про вбивство Аскольда
У рік 6390 [882] вирушив Олегу похід, узявши багато своїх воїв — варягів, чудь, словен, мерю, весь, кривичів. І прибули до гір Київських, і довідався Олег, що тут Аскольд і Дір удвох княжать. І сховав він воїв у човнах, а інших позаду зоставив, і сам прийшов на берег Дніпра, несучи Ігоря малого. А підступивши під Угорське і сховавши воїв своїх, він послав до Аскольда й Діра сказати, що, мовляв Ми — купці єсмо, ідемо в Греки од Олега й від Ігоря-княжича. Прийдіть-но оба дорідні своєї, до нас».
Аскольд же й Дір прийшли. І вискочили всі інші [вої] з човнів, і мовив Олег Аскольдовій Дірові: Ви оба не єні князі, ні роду княжого. А я єсмь роду княжого. — І тут винесли Ігоря. — А се — син Рюриків».
І вбили вони Аскольда й Діра, і віднесли нагору, і погребли [Асколь- дана горі, яка нині зветься Угорське...
Знайдіть на карті (с. 26) назви племен, до яких належали воїни Олега.
ДОКУМЕНТИ СВІДЧАТЬ

Р
озділ
і
32
Захопивши владу в Києві, Олег тепер контролював увесь шлях із варягу греки. Він об’єднав два центри східнослов’ян- ських земельна півдні й на півночі — Київ і Новгород. Так була започаткована держава, яку сучасники називали Русь, або Руська земля.
Пізніше історики дали їй назву Київ-
ська Русь. Політичним, господарським і культурним центром цієї величезної середньовічної імперії були землі сучасної України. А Київська Русь — бо назва столиці цієї імперії — Київ. Уведення таких назв Русі потрібне й для того, щоб відрізнити її від пізніших держав, які згодом утворилися на її території Галицько-Во- линської Русі, Литовсько-Руської держави, Московської Русі. Більшість населення Русі становили слов’яни. Разом із ними жили балти, болгари, сармати, угро-фіни, нормани та представники інших народностей, які разом становили населення Київської Русі.
Під час свого правління в Києві (882–912) Олег значно розширив межі держави. До неї були приєднані древляни, уличі, радимичі, криви-
чі та сіверяни. Олег підкорив і північні неслов’янські племена — чудь і мерю.
Аскольдова могила в Києві. Нині тут стоїть храм св. Миколи
«Повість минулих літ про смерть віщого Олега
...Спомянув він коня свого, що від нього, як прорекли були волхви, прийдеться померти Олегові. І призвав він старшого над конюхами, запитуючи Де є кінь мій, що його я поставив був годувати й берегти його А він сказав Умер. Олег тоді посміявся й докорив віщуна, кажучи «Несправедливо-то говорять волхви й усе те — лжа єсть: кінь умер, а я живий. І повелів він осідлати коня «Дай-но погляну я на кості його. І приїхав він на місце, де ото лежали ... кості голій череп голий, і зліз він із коня, і посміявся, мовлячи Чи від сього черепа смерть мені прийняти І наступив він ногою на черепі, виповзши звідти, змія вжалила його в ногу. Із того розболівшись, він помер.

Чиє, на вашу думку, ця літописна легенда достовірним історичним джерелом Відповідь аргументуйте.
ДОКУМЕНТИ СВІДЧАТЬ

33
§ 4. Витоки киїВської Русі
Підпорядкування Києву сусідніх кня- жінь дало Олегові можливість не лише збирати данину з нових земель, ай залучати їхні війська для спільних походів. Як загинув Олег, достеменно невідомо. Одна з версій щодо цього подана в Повісті минулих літ. За іншими версіями — Олег загинув під час походу на південно-східні землі.
Князь Олег, прозваний літописцями (а пізніше й письменниками) віщим, став одним із найулюбленіших героїв давньоруських фольклорних творів дружинних чи військових пісень, легенд, переказів і билин. Народна пам’ять оповила ім’я князя дивними оповід- ками й казками, пов’язуючи з ним події найдавніших часів. Народ запам’ятав його не лише як видатного й талановитого полководця, ай як чудодія, який умів творити справи надлюдські — обернутися і звіром, і птахом, і комахою. З плином часу за образом казкового чудотворця майже зник дійсний, правдивий образ володаря, який княжив у Києві. Наука багато чого не знає про Олега ні років народження, ні смерті, ні імен його батьків. Упевнено можна казати лише про дві дати його біографії — 907 р. (грандіозний похідна Царгород) і 911 р. — підписання русько-візантійської угоди.
5.
Походи олега проти візантії
Найбільший військовий похідна Візантію був здійснений Олегом у 907 р.
Нестор Літописець розповідає, що пішов Олег на греків на конях і в кораблях, і було кораблів числом дві тисячі. І прийшов до Царгорода, греки ж замкнули морську бухту, а місто зачинили. І звелів Олег своїм воїнам зробити колеса й поставити на них кораблі. Із попутним вітром напнули вони вітрила й пішли збоку моря до міста».
Візантійський імператор змушений був укласти з Олегом вигідний для Русі мирний договір. Візантійці заплатили велику данину та надали особливі пільги руським купцям і послам. Зокрема, греки зобов’язувалися протягом 6 місяців
Пам’ятник віщому Олегу.
м. Переяслав-
Хмельницький
Г. Якутович. Похід дружини Олега на Царгород.
1980-і роки

Р
озділ
і
34
постачати купців харчами й забезпечувати їх певним корабельним спо- рядженням.
У 911 р. в результаті другого походу Олега був укладений договір, що доповнював попередній. За цим договором був визначений порядок викупу полонених. Русини отримали право служити в імператорському війську.
Русь, імперія, держава, Дір, Аскольд, Олег.
ДОКУМЕНТИ СВІДЧАТЬ
«Повість минулих літ про похід Олега на Константинополь
У рік 6415 [907]. Пішов Олег на греків, Ігоря зоставивши в Києві. Узяв же він множество варягів, і словен, і чуді, і кривичів, і мері, і поляні сіверян, і деревлян, і радимичів, і хорватів, і дулібів, і тиверців, котрі є пособниками. Із цими всіма вирушив Олег на конях і в кораблях, і було кораблів числом дві тисячі.
І прибув він до Цесарограда, а греки [...] город заперли. І вийшов Олег на берег, і повелів воям виволокти кораблі на берег. І попустошив він довкола города, і вчинив убивство багатьох греків. І палат багато вони розбили, і церкви попалили. І повелів Олег воям своїм колеса зробити й поставити кораблі на колеса. А коли настав попутний вітер, напнули вони паруси, рушили з поля, і пішов Олег до города. Побачивши ж це, греки убоялися й сказали, виславши послів до Олега Не погубляй город. Ми згоджуємося на данину, як ти ото хочеш. І зупинив Олег воїв, і винесли йому греки їжі та вина, і не взяв він його, бо було воно приготоване з отрутою. І зажадав Олег, щоб вони данину далина дві тисячі кораблів по дванадцять гривень на чоловіка, а в кораблі було по сорок мужів. І згодилися греки на це, і стали греки миру просити, щоби не пустошив він Грецької землі.
Уважно прочитайте літописний тексті розгляньте план-схему Константинополя. Що, на вашу думку, є вірогідним у літописному описі, а що — ні Відповідь аргументуйте * *
«Повість минулих літ про Договір між Візантією та Руссю (907)
Коли приходять руси, нехай посольське беруть, скільки посли хотять, а якщо прийдуть купці, хай беруть місячину продукти харчування на місяць на шість місяців і хлібі вино, і м’яса, і риби, і овочів. А коли йтимуть руси додому, нехай беруть у цесаря нашого на дорогу їжу, і якорі, і канати, і паруси, скільки треба...
Нехай ходять вони руси в город одними воротами, без оружжя, поп ятдесят чоловік, і хай торгують, як ото їм треба, не платячи мита ні від чого...
1. Які заняття жителів Русі відображено в договорі?
2. Назвіть умови договору, наведені в цьому уривку з літопису.

35
§ 4. Витоки киїВської Русі
Завдання та запитання
1. Що таке додержавні утворення? Які східнослов’янські додержавні утворення вам відомі?
2. Що таке держава і які її ознаки?
3. Що приваблювало скандинавів на сході Європи?
4. У якій послідовності правили Олег, Дір, Аскольд?
5. Покажіть на карті, звідки прийшли до Києва Аскольд і Дір. Чим уславилися ці київські правителі?
6. Які племена приєднав до своєї держави князь Олег Позначте на контурній карті території, на яких мешкали ці племена.
7. Установіть відповідність між датами та подіями й розкажіть про наслідки кожної з них.
а 860 р.
1 найбільший похід Олега на Візантію
Б 907 р.
2 підступне вбивство Аскольда Олегом
в 911 р.
3 другий похід Олега на Візантію
Г 882 р.
4 перший похід Аскольда на Візантію
8. Яке походження назви Русь? Поясніть на прикладах це поняття.
9. Порівняйте процес утворення держави в слов’ян і народів Західної Європи, зокрема франків.
Плансхема Константинополя

Р
озділ
і
36
10. Проаналізуйте договори русичів з Візантією. Чи були вони вигідними для Русі Відповідь обґрунтуйте.
11. Прочитайте поданий нижче уривок із Повісті минулих літі дайте відповіді на запитання. По Дніпру, а у верхів’ї Дніпра — волок до ріки Ловоті можна увійти в Ільмень, озеро велике. Із цього ж озера витікає Волхов і впадає в озеро велике Нево, а устя того озера входить у море Варязьке. І по тому морю можна дійти до самого Риму, а од Риму прийти по тому морю до Цесарограда, а від Цесарограда прийти в Понт море, у яке впадає
Дніпро-ріка...»
Про який шлях ідеться в наведеному уривку літопису
Якими є сучасні назви згаданих географічних об’єктів?
Що таке волоки? Дослідіть за картою (с. 26), девони пролягали.
12. Висловте власне ставлення до постатей Аскольда й Олега.
13. Розгляньте малюнок Г. Якутовича нас. Чому художник намалював Олегові кораблі подібними до варязьких?

Чиїм сином був князь Ігор Хто був його опікуном У якому році він прибув
до Києва З ким і за яких обставин?
1.
князювання Ігоря
Після смерті Олега київським князем став син
Рюрика Ігор (912– 945). У літописах його називають
Ігорем Старим. Від нього йде династія Рюриковичів, яка безперервно правила в Києві, а згодом і в інших князівствах на Русі. Київський князь тримав у покорі слов’янські племена й поширив свою владу на Східний Кримі Таманський півострів, де було Тму- тараканське князівство.
У 943 р. Ігор здійснив похід у Закавказзя й заволодів багатими містами на Каспійському узбережжі. Це дало можливість київським купцям торгувати на Сході.
Щоб забезпечити вигідну торгівлю з Константинополем, Ігор здійснив два військові походи проти Візантії. Однак вони не були такими успішними, як походи Аскольда й Олега. За словами літописця, візантійський флот, як блискавка, попалив київські кораблі, застосувавши так зва-
§ 5.
київська рУсь За ЧасІв княЗя ІГоря
та княГинІ ольГи
Князь Ігор.
Літописна міні-
атюра. Кінець
XV cт.

37
§ 5. КиївсьКА Русь зА чАсів Князя ігоРя...
ний «грецький вогонь». Багато руських воїнів загинуло. Перший військовий похід Ігоря в 941 р. на Візантію закінчився поразкою.
Другий похід 944 р. завершився укладенням вигідного для Русі мирного договору. За ним київський князь зобов’язувався не нападати на володіння Візантії в Криму тане утримувати військових гарнізонів у гирлі Дніпра. Київська держава та Візантійська імперія домовилися надавати одна одній у разі потреби воєнну допомогу. Держави обмінялися посольствами з умовою, що посли матимуть золоті печатки. У договорі визначались умови торгівлі. За ними купці з Київської держави повинні були мати спеціальні князівські грамоти й обов’язково повідомляти про прибуття своїх кораблів.
На час правління Ігоря припадають перші звістки в літописах про появу в південноруських степах тюркських кочовиків-печенігів. Літопис повідомляє про першу збройну сутичку з ними, яка відбулася на початку Х ст.
Військові походи приносили славу й багатство князевій дружинній верхівці. Для забезпечення війська продовольством, зброєю, транспортними засобами було вирішено збільшити данину, що збиралася з населення шляхом так званого полюддя.
У творі сучасника князя Ігоря — візантійського імператора Констан- тина Багрянородного — є опис полюддя. Пізньої осені, коли замерзали річки й болота, князі вирушали в послідовний об’їзд своїх підданих, кружляння. Населення зобов’язане було сплачувати данину вирощеними продуктами, медом, воском, полотном і хутром звірів. Окрім того, місцеві люди повинні були якийсь час годувати прибульців.
ГРЕЦЬКИЙ ВОГОНЬ — горюча суміш, яку вперше використали в морській битві візантійці.
ПОЛЮДДЯ — у давній Русі збирання князем із дружиною або його представниками данини з підлеглого населення.
Використання грецького вогню».
Мініатюра
мадридського списку
«Хроніки» Іоанна
Скилиці

Р
озділ
і
38
Займалися таким «кормлінням» князі зі своїми дружинниками всю зиму. Коли ж наставав квітень і розтавав лід на Дніпрі, вони поверталися до Києва. Зібрана данина йшла на утримання дружини й князівського двору, а частину відправляли у Візантію на продаж.
У 945 р., під час полюддя в древлянській землі, піддані князя Ігоря, обурені величезним обсягом данини, повсталий убили його. За переказом, древляни розбили дружину Ігоря, а князя прив’язали за ноги до двох нахилених дереві відпустили їх. Для князя-воїна це була ганебна смерть.
Сприятливі умови для торгівлі в
Царгороді приносили користь не лише купцям, ай князівсько-дружинній верхівці, яка збагачувалася, продаючи у Візантію здобуту в підлеглих данину.
2.
Правління ольги
Після смерті від рук древлян князя Ігоря залишилась його дружина Ольга й син Святослав. Оскільки Святослав був тоді ще хлопчиком, на князівський престол сіла вдова Ігоря — Ольга (945–
964). Вона зображується вродливою, сміливою, хитрою, але мудрою правителькою. Стародавні автори розповідають про неї як про розумну, енергійну, далекоглядну державну діячку.
Перший крок, який зробила Ольга жорстоко помстилася древлянам за смерть чоловіка. Підступно розпра- вившись із послами древлянського князя Мала, які приїжджали до неї двічі, вона зібрала рать і повела її в похідна головне місто Древлянської землі — Іс- коростень. Тривалий час Ольжине військо облягало місто, та все було марно.
К. Лебедєв. Полюддя водному з князівських володінь. 1903 р.
Г. Якутович. Князівське подружжя Ольга та Ігор із сином Святославом. Кінець ХХ ст.

39
§ 5. КиївсьКА Русь зА чАсів Князя ігоРя...
Тоді княгиня, удавшись до хитрощів, оволоділа столицею й ліквідувала древлянське племінне княжіння.

ДОКУМЕНТИ СВІДЧАТЬ
Повість минулих літ про підкорення Ольгою древлян
У рік 6454 [946]. Ольга із сином Святославом зібрала воїв, багатьох і хоробрих, і пішла на Деревлянську землю. І вийшли деревляни насупро- тив. І коли зійшлися обидва війська докупи, кинув списом Святослав на деревлян, а спис пролетів між вухами коня й ударив під ноги коневі, бо був Святослав зовсім малим. І сказав воєвода Свенельд і кормилець Асмуд: Князь уже почав. Ударимо, дружино, вслід за князем».
І перемогли вони деревлян. Деревляни ж побігли й заперлися в городах своїх. А Ольга кинулася із сином своїм на Іскоростень-город, боті городяни вбили були мужа її, і стала довкола города із сином своїм. А деревляни заперлися в городі й кріпко боролися з городських стін, бо знали вони, що самі вбили князя й нащо довелося б їм здатись.
І стояла Ольга ціле літо, і не могла вона взяти города. І намислила вона так послала послів до города, кажучи Чого ви хочете досидітись Адже всі ваші городи здались мені, і згодились на данину, і обробляють ниви свої і землю свою. А ви хочете з голоду померти, не згоджуючись на данину?..
Лише малого я у вас прошу дайте мені од двора потри голубий потри горобці, бо не хочу я тяжкі данини накласти на вас, як ото муж мій, а сього прошу у вас малого».
Деревляни ж раді були цьому. Зібрали отож вони од двора потри голуби та потри горобці й послали до Ольги з поклоном. Ольга тоді сказала їм «Се вже покорились ви єсте мені й моїй дитині. Ідіть-но в город, а я завтра відступлю од города й піду в город свій. Деревляни ж раді були цьому увійшли в городі розповіли про все людям. І обрадувалися люди в городі.
Ольга тимчасом, роздаючи воям кому ото по голубові, а другим по горобцеві, звеліла їм кожному голубові й горобцеві прив’язати трут, об- гортаючи його в маленькі платочки й ниткою прив’язуючи до всіх голубів і горобців. І звеліла Ольга, коли смеркалося, воям своїм пустити голубів і горобців.
Перша помста древлянських послів кинули в глибоку яму й закопали живцем
Друга помста княгині Ольги за смерть чоловіка — спалення древлянських послів.
Сторінки з Радзивіллівського
літопису

Р
озділ
і
40
Голуби ж і горобці полетіли в гнізда свої, — тів голубники свої, а горобці під стріхи, — і тоді загорялися голубники, а одних хижій стодоли. І не було двора, де б не горіло, і не можна було гасити, бо всі двори загорілися. І побігли люди з города, і повеліла Ольга воям своїм хватати їх.
А як взяла вона город, то спалила його. І старійшин же города спалила, а інших людей — тих побила, а других оддала в рабство мужам своїм, арешту їх зоставила платити данину.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал