Ю. О. Матвеічева благодійна діяльність як чинник культурно-мистецького розвитку регіону



Скачати 68.31 Kb.
Pdf просмотр
Дата конвертації23.12.2016
Розмір68.31 Kb.

УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА: минуле, сучасне, шляхи розвитку
Випуск 16, 2010
Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету
Том ІІ
УДК 171.72:008
Ю.О. Матвеічева
БЛАГОДІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК ЧИННИК КУЛЬТУРНО-МИСТЕЦЬКОГО
РОЗВИТКУ РЕГІОНУ (НА ПРИКЛАДІ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛ.)
Важливість дослідження становлення і розвитку благодійної діяльності на теренах
України обумовлена тим інтересом, який викликають сьогодні питання історії і теорії культури в контексті процесів українського національного відродження. Формування сучасної культурної політики вимагає вироблення відповідної ґрунтовної концепції щодо забезпечення оптимальних умов входження України у світовий цивілізаційний простір. Тому актуальності набуває поглиблене дослідження проблеми розвитку благодійності в умовах ринкової економіки, наслідком якої є соціальне розшарування.
Мета дослідження обумовлена науково-практичним інтересом, викликаним теоретичним та практичними аспектами функціонуванні благодійництва в Україні.
Вітчизняні дослідження благодійництва здебільшого характеризуються історичною ретроспективою феномену (М.Дмитрієнко, В.Ковалинський, І.Кравченко, А.Луценко,
Ф.Ступак, О.Ясь). Історичний підхід бачиться продуктивним з огляду на те, що дозволяє з’ясувати теоретико-методологічні засади вивчення феномена благодійництва у сфері культури, особливості досліджуваного явища в процесі його становлення і розвитку і в певних історико-культурних контекстуальних межах.
Благодійницькій діяльності присвячено низку дисертаційних досліджень, що характеризуються науковою об’єктивністю та комплексністю аналізу різних аспектів вітчизняної та світової благодійності (Н.Колосова, О.Кравченко, О.Ткаченко).
Так, Н.Колосовою відокремлені історичні форми благодійності. Дослідження дозволило авторці зробити висновки, що в суспільстві поки що не вироблені консолідовані уявлення щодо найефективніших моделей благодійницької діяльності. Такі уявлення можна сформувати лише на базі наукового аналізу сучасного досвіду благодійницької діяльності в
Україні в контексті вітчизняних і європейських традицій [1].
Науковці, визначаючи благодійність як один із проявів людяності, наголошують на цій якості, притаманній загальнолюдській культурі з часів її народження. Розглядаючи благодійництво в різних його аспектах, дослідники і практики акцентують на особливостях функціонування інститутів благодійництва у соціокультурних умовах незалежної України, ефективність якого залежить від розв’язання комплексу теоретичних проблем.
У формуванні новітніх форм і моделей благодійництва значення мають національні традиції, тому ефективність функціонування інститутів благодійництва певною мірою залежить від розв’язання комплексу проблем, серед яких – створення нормативних засад для практичної реалізації даного напряму. Актуальним є запровадження належної законодавчої бази, вивчення світових тенденцій благодійницької діяльності, оскільки існують розбіжності в оцінках зарубіжних моделей благодійницької діяльності, що впливає на доцільність їхнього впровадження в Україні і свідчать про необхідність вироблення консолідованих уявлень щодо найефективніших моделей благодійницької діяльності.
Благодійна діяльність в Україні регулюється Законом України «Про благодійництво та благодійні організації», в якому визначаються її загальні засади. Даний нормативний акт забезпечує правове регулювання відносин у суспільстві, спрямованих на розвиток благодійної діяльності, утвердження гуманізму і милосердя, гарантує державну підтримку її учасникам, створює умови для діяльності благодійних організацій відповідно до законодавства України [2; 292].
Визначені в Україні напрями благодійної діяльності спрямовані на: сприяння здійсненню загальнодержавних, регіональних, місцевих та міжнародних програм, націлених

УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА: минуле, сучасне, шляхи розвитку
Випуск 16, 2010
Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету
Том ІІ
на поліпшення соціально-економічного становища; матеріального становища, набувачів благодійної допомоги, сприяння соціальній реабілітації соціально незахищених категорій населення. Особлива увага благодійництва спрямована на: розвиток культури, в тому числі реалізації програм національно-культурного розвитку, доступу різних соціально- демографічних категорій населення, особливо малозабезпечених, до культурних цінностей та художньої творчості; допомогу талановитій молоді; охорону і збереження культурної спадщини, історико-культурного середовища, пам’яток історії, включаючи допомогу у розвитку й підтримці вітчизняної видавничої справи тощо. Визначені напрями благодійництва в Україні здійснюють благодійні організації (фонди), які і визначають стратегічні напрями і мету обраної діяльності. Відповідно до цієї мети організацією (фондом) обирається кілька пріоритетних сфер, у рамках яких здійснюється програмна діяльність. Але благодійна діяльність вітчизняних благодійних фондів орієнтована, перш за все, на розв’язання загальнонаціональних стратегічних завдань, формування іміджу України, зміцнення її потенціалу в у життєво важливих галузях.
В Україні досить розгалужена система благодійних організацій, що утворюються в наступних організаційно-правових формах: членська благодійна організація; благодійний фонд; благодійна установа; інші благодійні організації (фундації, місії, ліги тощо). Кожна організаційно-правова форма цих організацій визначається засновниками, що діють за територіальним принципом і поділяються за своїм статусом на всеукраїнські, місцеві та міжнародні. Статутом благодійна організація визначає мету, завдання та напрями своєї діяльності. Серед пріоритетних сфер благодійної діяльності вітчизняних фондів науковці виокремлюють: соціальний захист населення (69%), охорона здоров’я (49%), освіта і права людини (відповідно по 48%), розвиток громади та підтримка громадських ініціатив (47% та
46% відповідно), культура і мистецтво (40%), дозвілля (35%) [3; 29].
Так, Благодійний Фонд В.Пінчука ставить на меті примноження людського капіталу, покращенні рівня соціальної взаємодії, сприяння розвитку творчого потенціалу країни. Для реалізації даної мети Фондом започатковано ряд культурно-мистецьких проектів, завданням яких є підвищення культурного і духовного рівня громадян.
Благодійний фонд Р.Ахметова «Розвиток України» вбачає свою місію у створені фундаменту для успішного розвитку українського суспільства, інвестуючи в освіту майбутніх поколінь, здоров’я нації, збереження й розвиток української культури.
Міжнародний благодійний фонд «Open Ukraine» засновано з ініціативи А.Яценюка та
З.Джимали для зміцнення авторитету України у світі, в рамках якого особлива увага надається міжнародному культурному співробітництву.
Результати соціологічних досліджень свідчать про те, що більшість українських благодійних організацій та фондів, створених переважно наприкінці 90 – початку 2000-х років, пройшли складний етап організаційного розвитку, під час якого відбувся перехід від хаотичного впровадження різноманітних ініціатив до конкретизації сфер діяльності та визначення основних стратегічних завдань. Саме це надало їхній діяльності прозорості й зрозумілості для суспільства. Благодійні організації, засновані протягом останніх двох років, зазвичай визначають свої пріоритети на початковому етапі діяльності [4].
На сучасному етапі становлення держави важливого значення набуває духовний розвиток громадян. Саме тому у вітчизняній благодійницькій практиці є фонди мистецького спрямування. На початку становлення незалежності держави створений Фонд сприяння розвитку мистецтв. Його діяльність ставить за мету популяризацію досягнень українських талантів у сфері культури та мистецтва. Сучасні напрями, що застосовуються Фондом, спрямовані на формування естетичних смаків у різних соціально-вікових категоріях засобами класичного, сучасного, молодіжного мистецтва.
Підтримка культурно-мистецьких ініціатив є пріоритетним напрямом діяльності
Міжнародного благодійного фонду «Україна 3000». Мета впроваджених Фондом підтримки культурно-мистецьких проектів полягає у створенні належних умов для самореалізації

УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА: минуле, сучасне, шляхи розвитку
Випуск 16, 2010
Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету
Том ІІ
незалежного від держави культурного сектору, який без сторонньої підтримки не має можливості втілити свої проекти. Спектр діяльності програми широкий – від популяризації народних традицій до розвитку найновіших та найоригінальніших мистецьких віянь сьогоднішнього дня. Програма спрямована на підтримку міжрегіональної та міжінституційної діяльності – заохочується співпраця між двома або більшою кількістю неприбуткових організацій з одного чи різних регіонів, хоча безпосереднім грантонабувачем виступатиме лише одна інституція. Фонд регулярно поповнює книжкові зібрання вітчизняних бібліотек, значну увагу приділяє розвитку видавничої галузі. Так, у 2005-2010 рр. ним розповсюджено понад 100 тисяч україномовних книжок по різних регіонах України.
До найзначніших акцій Фонду належать: передача альбомів Національного художнього музею (2006, 2009 рр.): комплекти видань розповсюджені серед 200 бібліотек України; акція
«Козацька слава – маленьким читачам» (2007 р.): 4650 прим. видання «Гетьмани України» передані школам та бібліотекам 5 областей. До найбільших видавничих проектів належать 10 видань із тематики Голодомору накладом 20500 примірників; серія видавничих проектів у рамках програми «Розвиток музейної справи» [5]. Завдяки зусиллям Фонду формується культурно-мистецьке середовище в країні, українська культура стає доступною і зрозумілою в російськомовних регіонах України.
Культурне життя російськомовних регіонів функціонує в межах визначеної культурної політики держави, принципи якої гарантують культурні права громадян, зокрема – забезпечення свободи творчості, створення умов для участі громадян, особливо молоді, в художній творчості; доступу до культурного надбання; захист і збереження культурної спадщини як основи національної культури; визнання культури одним із головних чинників самобутності української нації та національних меншин, що проживають в Україні; забезпечення активного функціонування української мови в усіх сферах культурного життя держави; турбота про розвиток традиційних культур корінних народів і національних меншин України в їхньому різноманітті та взаємовпливові; забезпечення цілісності національного культурного простору як одного з найважливіших консолідуючих чинників у справі формування української нації.
Збереження національного культурного простору в Україні має враховувати особливості культурного розвитку регіонів. Культурне життя будь якого регіону країни можна розглядати як сукупність соціально-культурних відносин та інститутів, що створюють
і транслюють культурно-історичні цінності та надбання, зафіксовані в навичках, звичаях, традиціях людей.
Наголошуючи на регулюванні культурно-мистецького життя, як на цілеспрямованому процесі здійснення культурної функції, науковці акцентують на існуванні об’єктивних меж допустимого зовнішнього втручання в цю галузь, тому що культура і мистецтво – саморегульована сфера суспільного життя, що має власну логіку і властиві їй внутрішні процеси [6].
Культурно-мистецьке середовище в регіонах України має досить суттєвих виразників та специфіку. На регіональному рівні повинна формуватися така система пріоритетів культурно-мистецького розвитку, яка б органічно враховувала місцеві особливості з глобальними культурно-мистецькими тенденціями. Характерний процес самоорганізації регіону, сутність якого полягає у фактичному самовизначенні та виборі власних моделей розвитку є надзвичайно важливим. Культурно-мистецька самоорганізація регіону потребує благодійництва. Адже культурно-мистецьке середовище не формується саме по собі, а орієнтується, перш за все, на пласт культурно-історичної спадщини, сформовану систему художніх цінностей.
Сьогодні в Донецькій області одним із орієнтирів створення культурно-мистецького середовища є збереження і розвиток традиційного народного мистецтва. Під поняттям
«народне» мається на увазі обрядовий фольклор, в який входить пісня, танець, слово, сімейно-побутовий, православний обряд, декоративно-прикладна творчість.

УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА: минуле, сучасне, шляхи розвитку
Випуск 16, 2010
Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету
Том ІІ
В історичній ретроспективі формування культурно-мистецького потенціалу досліджуваного регіону слід пригадати низку урядових кроків, а саме згідно Указу
Президента «Про заходи по відродженню традиційного народного мистецтва і народних художніх промислів в Україні», облдержадміністрацією Донецької області здійснено кроки з відродження національно-художніх організацій з метою зміцнення місцевої ідентичності і збереження неповторності духовного вигляду жителів Донбасу. Однією з особливостей культурно-мистецького життя Донбасу є сучасне образотворче, декоративно-прикладне мистецтво, репрезентоване Фондом «Мистецтво Донбасу». Пріоритети і ціннісні орієнтири
Фонду полягають у допомозі творцям, обдарованій молоді, моральна і матеріальна підтримка майстрів різних культурно-мистецьких спрямувань. Проектна діяльність Фонду спрямована на відродження духовності співгромадян, формування почуття поваги до традицій національної культури, витоків українського народного мистецтва. Реалії сьогодення свідчать про проблеми, що виникають у регіонах України задля збереження й пристосовування старовинних культурно-мистецьких традицій до сучасних умов. Однією з таких є недостане фінансування закладів, проектів, заходів культурно-мистецького спрямування. Тому благодійництво стає одним із важливих складових у формуванні сучасного культурно-мистецького середовища регіону. Вагома підтримка культурно- мистецької сфери в області належить Фонду Р.Ахметова «Розвиток України». Діяльність
Фонду сприяє підтримці культурно-мистецького потенціалу не тільки в регіоні, а й масштабах всієї країни. Так, у 2008 р. фундація Р.Ахметова зробила значний внесок у розвиток інфраструктури Національного музею народної архітектури і побуту України.
Діяльність Фонду спрямована на забезпечення культурного, мистецького розвитку області, підтримку митців різних соціально-вікових категорій населення, талановитої молоді.
Отже, проведене дослідження дає можливість констатувати, що благодійність є складовою формування та розвитку національного культурно-мистецького середовища.
Ефективність функціонування інститутів благодійництва в сучасних умовах залежить, зокрема, від розв’язання комплексу теоретичних проблем, що потребують подальшого дослідження. Вітчизняній громадськості, державним діячам, політикам, вченим, необхідно звернути увагу на світовий досвід благодійництва і найкращі зразки досліджуваної нами діяльності та приблизити їх до вітчизняної реальності.
Джерельні приписи
1. Колосова Н.А. Благодійницька діяльність в культурі України (кін. ХХ – поч. ХХІ ст.) в контексті вітчизняних і європейських традицій / Н.Колосова: автореф. дис. …канд. іст. наук. – К.: КНУКіМ, 2006. – 21 с.
2. Закон України «Про благодійництво і благодійні організації» зі змінами та доповненнями // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 46.
3. Благодійні інституції України: сучасний стан та перспективи розвитку (за результатами соціологічного дослідження) / О.В. Безпалько, Ю.М. Галустян, А.В. Гулевська-
Черниш, Г.М. Лактіонова, Л.Б. Магдюк, Д.В. Непочатова, Л.М. Паливода, Г.О. Притиск.; за заг. ред. А.В. Гулевської-Черниш. – К.: Книга плюс, 2008.
4. Там само.
5. http://www.ukraine3000.org.ua/
6. Копієвська О.Р. Ефективність правового регулювання регіональної культурної політики / О.Копієвська. Держава і право: Зб. наук. праць. Юридичні і політичні науки. Вип.
36. – К.: Ін-т держави і права ім. В.Корецького НАН України, 2007. – С. 22-27.
7. http://www.fdu.org.ua/ua/



УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА: минуле, сучасне, шляхи розвитку
Випуск 16, 2010
Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету
Том ІІ
Резюме
Розкривається зміст і сутність благодійної діяльності в Україні. Аналізується вплив благодійної діяльності на підтримку культурного-мистецького середовища.
Ключові слова: благодійницька діяльність, культурно-мистецьке середовище, регіональна культурна політика.
Summary
Eleemosynary activity as factor cultural and art development of region (on the example
of the Donetsk region)
The present article determinates the content and essence at different course stages of charity in Ukraine. The influence of the charities on the development and support of the culture and art environment on the example of Donetsk region is analyzed.
Key words: charities, culture and art environment, regional cultural policy.


Аннотация
Раскрывается содержание и сущность благотворительной деятельности в Украине на разных стадиях. Анализируется ее влияние на развитие и поддержку художественной среды на примере Донецкой обл.
Ключевые
слова:
благотворительная деятельность, художественная среда, региональная культурная политика.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал