Їх вирішення 26 листопада 2015 року



Сторінка3/11
Дата конвертації06.12.2016
Розмір1.68 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

ЛІНГВОСТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ СТВОРЕННЯ ПОРТРЕТУ ПЕРСОНАЖА В ОПОВІДАННЯХ ЕДГАРА ПО

Cучасна лінгвістика орієнтується на детальне вивчення особливостей включення портретних описів у текст твору відповідно до жанру, історичної обстановки, індивідуального почерку автора, але відсутність робіт, присвячених комплексному, всебічному вивченню портретних описів як різновиду композиційно-мовленнєвої форми дозволяє говорити про актуальність нашого дослідження.

Мета дослідженняполягає у встановленні лінгвостилістичної специфіки портретних описів у творах Едгара Аллана По. Відповідно до поставленої мети дослідження визначено наступні завдання:визначити види портретних описів у художньому творі; визначити лінгвостилістичні засоби створення портретних характеристик в оповіданняхЕдгара Аллана По;дослідити специфіку вживання тропів у портретних єдностях прозаїка;з’ясувати впливлінгвостилістічних засобів на вираження емоційного стану персонажа.

Об’єктом дослідження є портретні описи у прозових творах Едгара Аллана По.Предметомроботи є лінгвостилістична організація портретних описів у творах письменника.

Матеріалом дослідження слугували оповідання Едгара По “Ligeia”, “Morella”, “The Fall of the House of Usher”, “A Tale of the Ragged Mountains”, “Thou Art the Man, “Bon-Bon, “Never Bet the Devil Your Head, “Shadow”.

Проблемою створення художнього портрета і його роллю в структурі літературного твору займаються багато лінгвістів та літературознавці. У роботах, присвячених дослідженню портрета, розглядаються питанняформування і розвитку портретного опису (Б. Є. Галанов, Г. С. Сириця), виявлення структурно-синтаксичних і лінгвістичних особливостей портрета (Е. А. Гончарова, В. М. Жирмунський, О. А. Мальцева), розробки типології портретних описів (О.І. Білецький, А. Н. Беспалов, Н. А. Родіонова, К. Л. Сизова).

Основними виражальними стилістичними засобами створення портретних описів в оповіданнях Едгара По є порівняння, метафори й епітети. Тропи у портретних описах виконують функції ідентифікації, характеризації, емотивну, експресивну, оцінну і виступають у Едгара По не поодинокими конструкціями, а структурами, що взаємодіють.

Портретний опис персонажу є одним з найважливіших компонентів твору, органічно злитий з самим персонажем, з композицією твору та ідеєю письменника. Ключовими деталями портретних характеристик в оповіданнях Едгара По є опис обличчя, очей та одягу. Вони яскраво створюють образ персонажу, читач легко може уявити героя та зрозуміти його психічній і емоційний стан.


Секція 2: Теоретичні і прикладні проблеми лінгвістики та перекладу
Олександр Гуменюк (Київ)

ІННОВАЦІЙНІ ПЕРЕКЛАДАЦЬКІ ТЕХНОЛОГІЇУ ПРОФЕСІЙНОМУ НАВЧАННІ

До перекладацьких технологій відносять ті технологіїї, які забезпечують додаткові можливості у процесі перекладу з метою оптимізації роботи перекладача. Сюди належать текстові редактори, сканування тексту, пам'ять перекладу, керування термінологією, контроль якості та хмарні технології.

Текстові редактори призначені для створення, зміни й перекладання текстових файлів. Вони надають можливість переглядати текст, робити вставки, видаляти та копіювати фрагменти тексту,сортувати виділені фрагменти,виводити їх на друк, відшуковувати фрагменти тексту тощо. Функціональні можливості текстового редактора Word є неперевершеними.

Програми оптичного розпізнавання тексту дозволяють конвертувати зображення у текстові формати, застосовувати до тексту електронний переклад, форматувати його чи перетворювати в мовлення. Мрією кожного перекладача є програма ABBYY FineReader.

Нині існує ціла низка систем автоматизованного перекладу, пам’ять перекладів підтримують OmegaT, SDL Trados, Across, Déjà vu, Wordfast, MateCat, MemoQ, Memsource, SmartCat, Star Transit NXT, Systran, XTM та інші.

Кожна програма має свої особливості. Так, OmegaT – вільна система автоматихрванрго перекладу, існують різні версії та програмне забезпечення на основі цієї програми (Autshumato, Benten, Boltran, OmegaT+). Версія 2.04 OmegaT інтегрована зGoogle Translate. Остання версія - 3.1.9 (9 березня 2015).

Технологія управління термінологією дозволяє забезпечити правильний переклад, особливо важлива термінологія у випадку перекладання великих проектів.

Важливим є забезпечення якості перекладу. Вона охоплює підготовку документації (аналіз і визначення тематики, пошук інформації відповідно до тематики, пошук суміжної документації, укладання та відбір глосарія); процес перекладу (застосування довідкової інформації, використання CAT-засобів для роботи з глосаріями, перевірку орфографії та граматики засобами текстового редактора), редагування (контроль належного використання довідкової інформації та глосаріїв та повторну перевірку орфографії та граматики засобами текстового редактора), завершувальну обробку (перевірку дотримання правил форматування та укладвання довідкової документації та глосаріїв. [2:134-235]



Хмарні технології(Хмарне сховище E-disk, Microsoft SkyDrive,Google Drive, iCloud як Інтернет-сервіси) надають можливість віддаленої обробки та зберігання даних.

У системі професійної підготовки перекладачів програми автоматизованого перекладу мають істотне значення. Тому опанування студентами термінології, що використовується у самому фаховому перекладі, є надзвичайно актуальним. Наше завдання у зв’язку з цим полягає у формуванні відповідних термінологічних навичок, умінь та знань.



Список використаних джерел:

  1. Карташова, Л.А., Данилюк О.В. Хмарні технології як засіб ефективного впливу на практичну підготовку перекладачів // Welcome to Digital Library NAES of Ukraine [Електронний ресурс] : 2013, с. 204-207. - Режим доступу : http://lib.iitta.gov.ua/2052/

  2. Соловьёва А. В. Профессиональный перевод с помощью комп’ютера. - СПб.: Питер, 2008. - 160 с.


Анна Кришко (Умань)

СТАНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО ПЕРЕКЛАДОЗНАВСТВА

В Україні у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. наукове обґрунтування одержує перекладознавство як міждисциплінарна галузь філології. Великий внесок у цю науково-практичну сферу зробили О. Потебня та І. Франко, перший – у теоретичному плані, другий – у методологічному.

Виходячи з постулату В. фон Гумбольдта «всяке розуміння є водночас і нерозумінням», О. Потебня закладає засадничі основи лінгвокраїнознавчої теорії слова, яку сформулювали в 1960–70-х роках російські лінгвісти Є. Верещагін і В. Костомаров, викладаючи російську мову іноземним студентам. Спираючись на засади історичного мовознавства й розглядаючи історію мислення у зв’язку з розвитком мови, О. Потебня стверджує, що елементи мови виступають актами думки, де звукова форма вказує на значення. Розрізнення у слові зовнішньої форми, змісту і внутрішньої форми дає вченому підставу для пояснення не тільки природи слова, а й структури художнього твору і мистецтва як такого. Образ і значення він розглядає як компоненти мистецтва, в якого кількість образів є меншою за кількість можливих значень. О. Потебня розрізняє дві форми мислення – поетичну, в якій значення проявляється в образі, і наукову – в якій значення переважає над образом. Отже, думка за своїм змістом виявляється або образом, або поняттям.

І Франко, вважаючи переклад важливим засобом піднесення рідної мови і справою зближення національних мов і культур, їхнього розвитку та взаємозбагачення, присвятив перекладознавчим питанням понад 100 науково-критичних праць і рецензій. На підставідумки В. фон Гумбольдта про унікальність кожної мови і створеної в її лоні культури, він стверджує: «Коли правда те, що головне значення поезії в тім лежить, що вона розширює нашу індивідуальність, збагачує душу такими враженнями і почуваннями, яких вона не зазнала би в звичайнім житті або не зазнала би в такій силі і ясності, то думаю, що передача чужомовної поезії, поезії різних віків і народів рідною мовою збагачує душу цілої нації, присвоюючи їй такі форми і вирази чуття, яких вона не мала досі, будуючи золотий міст зрозуміння і спочування між нами і далекими людьми, давніми поколіннями» [1, с. 7]. І. Франко розробляє три галузі перекладу, кожна з яких має свою систему прийомів: 1) художній переклад; 2) науково-технічний; 3) переклади з Біблії та апокрифічних книг.

Слід зазначити, що особливий внесок у розвиток третьої галузі робить П. Житецький, заклавши у праці «Про переклади Євангелія малоруською мовою» основи теорії та практики українського перекладу біблійних текстів.

Список використаних джерел:


  1. Франко І.Передмова [до збірки «Поеми»] / Іван Франко // Франко І. Зібрання творів : у 50 т. – Т. 5: Поезія / ред. Ф. П. Погребенник. – К. : Наук. думка, 1976. – С. 7–8.


Костянтин Мізін (Кременчук)

Зіставна лінгвокультурологія та переклад:точки перетину

Культурологічна проблематика ніколи не втрачаласвоєї актуальності в історії перекладу, отримуючи частонавіть протилежні оцінки в різних концепціях. Основними питаннями, які безпосередньо впливають на повноцінну передачу національно-культурного змісту оригіналу, є такі: 1) якічинники формують культурно-маркованийзмістмови; 2) уякій частині семантики мовниходиниць може бути локалізований культурний компонент; 3) яка участьцього компонента устворені лінгвокультурного простору дискурсу; 4) які процедури аналізуможутьвиявитисяефективними для ідентифікаціїта опису культурного компонента змісту; 5) якіперекладацькі технологіїздатні передатиуперекладному тексті культурний смисловий компонент з мінімальними втратамитавикривленнями.

Для мети міжкультурного спілкування розв’язання цих задач слід поєднати з новим типом зіставлення мов і культур, який зміг би здолати вузькість та обмеженість традиційних контрастивних досліджень та вивести їх за межі мовної площини у сферу культури. Тут найнадійніший інструментарій може надати, на наш погляд, зіставна лінгвокультурологія як самостійний теоретичний і прикладний напрям, що формується останніми роками у межах лінгвокультурологічних досліджень [див. про це: 1].

Надійним інструментом смислового аналізу культурного компонента є зіставно-лінгвокультурологічні процедури, які дають змогу вдосконалювати стратегії його інтерпретації. Важливо зазначити, що необхідноюумовоюефективного застосування цих технологій єдостатнє уявленняпро ті базовіодиниці культурного простору, в яких системно закріплюються етнокультурні смислові константи, що формуються, передаютьсявід поколіннядо поколіннята лежать в основіетнокультурноїсвідомості. Інтерпретація змістумовниходиницьу термінах знаків культуридозволяє вийти на рівень ціннісно-смислових шарів, що марковані культурною своєрідністю. Уцьомувбачаєтьсяпризначенняодиниць культури слугувати ключами до ціннісно-смислового простору мови. У лінгвокультурологічних розвідках у низці знаків культури вивчаються образи, символи, прецедентні явища (імена, ситуації, висловлення, тексти), міфи, архетипи тощо, які несуть значне смислове навантаження та здатні актуалізувати його у тексті.



Список використаних джерел:

  1. Мізін К.І. Усталені порівняння англійської, німецької, української та російської мов в аспекті зіставної лінгвокультурології : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора філол. наук : спец. 10.02.17 «Порівняльно-історичне і типологічне мовознавство» / К.І. Мізін. – К., 2012. – 32 с.


Татьяна Недашковская (Житомир)

ПРИКЛАДНЫЕ ПРОБЛЕМЫ РУССКО-УКРАИНСКОГО ИУКРАИНСКО-РУССКОГО ПЕРЕВОДАВ ОТЕЧЕСТВЕННОЙ ЯЗЫКОВОЙ СИТУАЦИИ

Языковая ситуация в Украине в течение последних тридцати лет так активно обсуждается, что, кажется, еще одно обращение к ней бессмысленно. Но ошибочные, обычно эмоциональные оценки требуют смены подхода: от преимущественно политико-идеологического к лингвистическому. А последний, основанный на социолингвистических позициях, приводит к выводу, что из ситуации двуязычия с полноценным использованием двух языков во всех сферах жизни мы фактически пришли к ситуации диглоссии, то есть замещения украинского языка русским и наоборот в разных функциональных сферах.

Снижение интереса к русскому языку, свертывание его использования в системе обучения, в быту происходит в ситуации ложного ощущения, что уровень владения вполне достаточен, однако стареет носитель русского языка, поскольку все меньшее количество молодых людей осваивают письменную форму, не готовы к спонтанным высказываниям, особенно за пределами бытового общения. Так, по исследованиям движения «Простір свободи», в Житомире не мене 87% используют только украинский язык. Естественно, что эпизодическое обращение к русскому не может обеспечить удовлетворительного уровня владения языком для профессиональных, научных и др. нужд. Между тем все более глубокое внедрение Украины в глобальное коммуникативное пространство бросает обывателю вызов – либо владение языками глобальных сетей, либо ограниченный доступ к информации.

Отсутствие у населения достаточных навыков перевода с русского и на русский обусловливает необходимость подготовки соответствующих специалистов – референтов-переводчиков – для переводческих бюро, государственных учреждений, частных организаций и лиц и т.д.

Проблемой подготовки и профессиональной работы переводчика является недостаточное количество прикладных материалов, наиболее популярные программы онлайн перевода пока не способны обеспечить качественную обработку текста, особенно научного, юридического и др. специфических дискурсов.

Вот почему актуализируется потребность создания специальных русско-украинских словарей разных типов, в частности так называемых словарей «ложных друзей переводчика». Несмотря на столетнюю историю их существования, лексикографическое сопоставление сходных по форме, но различных по содержанию единиц русского и украинского языков не проводилось. Назрела необходимость обсуждения состава слóвника, структуры словарной статьи, видов дефиниций и т.д.

Адекватный перевод гарантирует такое важное в нынешних условиях адекватное восприятие и понимание параллельных разноязычных текстов.
Наталя Шарманова (Кривий Ріг)

МОВНІ КЛІШЕ В КОНТЕКСТІ ДИСКУРСИВНИХ

МЕХАНІЗМІВ СТЕРЕОТИПІЗАЦІЇ

У центрі уваги сучасних прикладних досліджень у царині мови знаходяться питання щодо стереотипізації суспільного досвіду. Набір стереотипних форм людської діяльності, властивий кожному етносу, поширюється і на соціальні практики сьогодення. Різноманітним дискурсивним практикам притаманні стандартні мовні реакції, що є рефлексами тих чи тих стереотипних ситуацій у процесі комунікації.

З поняттями стереотипності й ситуативної зумовленості корелює дефініція «кліше», якою номінують регулярні мовні одиниці на позначення повторюваних явищ і фактів дійсності, що зберігають своє чітке номінативне (денотативне) значення та виконують функцію готових елементів стилю. Для всіх частотних, відтворюваних мовних одиниць із постійним лексичним складом властиві ознаки клішування (М. А. Черкасський). Тому доцільно й «закономірно поставити питання про дискурсивні механізми стереотипізації, які лежать в основі масового мовного виробництва» [1: 83], і зокрема у сфері продукування й поширення масової інформації.

Стандарти суспільної поведінки найкраще транслюються в дискурсивних практиках новітніх ЗМІ, адже вони лежать в основі формування стереотипів масової свідомості і можуть розглядатися в аспекті мовного впливу на значну аудиторію реципієнтів. Сучасний мас-медійний дискурс – це багатовекторна комплексна структура, яка характеризується біполярністю й поєднує два взаємопов’язані блоки – національний і світовий, що забезпечують продукування й поширення медіапродуктів. Успішна реалізація обміну інформацією, яка відображає процеси стереотипізації суспільно значущих явищ, визначається використанням стандартних знакових одиниць.

Стереотипізацію в масовій комунікації найвиразніше відбито у фонді кліше як репрезентантах численних ідеологем і соціальних смислів. За складовими кліше стоять фрейм-структури свідомості, що є фіксаторами очікуваних реакцій і передбачуваних асоціативних зв’язків [2: 170].

Наша увага сфокусована на розкритті ролі кліше як регулярних стереотипних лінгвальних одиниць, що беруть участь у процесах номінації суспільних явищ. У мові новітніх вітчизняних медіа активно функціонують кліше на зразок на лінії фронту; дипломатичний фронт; газовий фронт; енергетичний фронт; зірковий фронт тощо.

Кліше, під яким розуміють готові мовні комплекси, реалізуються шляхом відтворювання та спрямовані до насичення інформаційного простору стереотипними номенами відповідно до принципу мовної економії, що дає змогу учасникам масової комунікації адекватно досягати поставленої мети.

Список використаних джерел:


  1. Иссерс О. С. Дискурсивные практики нашего времени / О. С. Иссерс. – [2-е изд., испр.]. – М. : ЛЕНАНД, 2015. – 272 с.

  2. Красных В. В. Этнопсихолингвистика и лингвокультурология : [курс лекций] / В. В. Красных. – М. : ИТДГК «Гнозис», 2002. – 284 с.


Секція 4: Актуальні питання роботи з термінологічними базами даних
Ліляна Петровська (Львів)

МЕТОДИ КОРПУСНОЇ ЛІНГВІСТИКИ

З розвитком певних сучасних технологій, – а саме комп’ютера, – було зроблено вагомий вклад у корпусну лінгвістику. Усім відомо, що це новий крок у розвитку лінгвістики як такої, адже створення корпусів розпочалося лише у 2009 році. Це значно полегшило роботу лінгвістам, програмістам та редакторам газет і журналів, адже, замінивши картотеку, корпус дозволяє докладати набагато менше зусиль.

Що ж таке «корпус» і «корпусна лінгвістика»? Орися Демська-Кульчицька стверджує, що «корпусна лінгвістика - напрямок, завданнями якого є розроб- лення теоретичних засад і практичних прийомів побудови, машинного опрацювання та експлуатації лінгвальних даних, оформлених як корпус текстів. Об'єктом корпусної лінгвістики є корпус, а предметом –текст» [1 : 45].

Єдиного визначення цього терміну все ще немає, адже кожен науковець-лінгвіст дає своє бачення цієї галузі мовознавства, яке є беззаперечне та невичерпне.

Метою цієї статті є визначення основних напрямів корпусної лінгвістики, а також подальших перспектив її розвитку.

У сучасному мовознавстві лінгвістичні корпуси широко використовуються для вивчення особливостей та специфіки вживання в мовленні одиниць різних мовних рівнів. Аплікативне призначення корпусних даних — фонологічні, морфологічні, лексикологічні, лексикографічні, фразеологічні, синтаксичні, стилістичні, прагматичні тощо напрями дослідження — детермінує тип лінгвістичної анотації корпусу [2 : 216].

Корпусні дані також є основою для створення граматик, наприклад An Empirical Grammar of the English Verb: Modal Verbs Дієтера Міндта (1995) та Longman Grammar of Spoken and Written English (Д. Бібер, С. Конрад) та багато інших.

Освоювання семантики на основі лінгвістичних корпусів є можливим завдяки тому , що існують різні види семантичної розмітки: PropBank, WordNet, FrameNet.

Лексикографічний аналіз на основі лінгвістичних корпусів створює можливості для аналізу контекстного вживання тих чи інших слів, а саме синонімічних (напр., small / little), їх частотну сполучуваність з іншими словами, регулярність їх вживання в різних стилях та чітко визначити їх семантику [3 : 223].

Освоювання граматичної будови мови на базі лінгвістичних корпусів включає в себе дослідження морфології, словотвору, словозміни [4 : 42-45].

Широко використовують лінгвістичні корпуси і для вивчення словотвору завдяки можливості здійснювати пошук та статистичний підрахунок вживання заданих коренів, афіксів і флексій [5 : 42].

Фонетичні корпусні напрями дослідженнь є досить обмеженими та вичерпними, через те, щоіснує досить мала кількість лінгвістичних корпусів, які містять фонетичну розмітку.

Лінгвістичні корпуси не часто використовуються для прагматичних досліджень. Це пояснюється тим, що досить важко знайти матеріал, який підходить для такого напряму досліджень.

Список використаних джерел:


  1. Демська-Кульчицька О. Основи національного корпусу української мови : монографія / Орися Демська-Кульчицька. — К.: Інститут української мови HAH України, 2005. — 218 с.

  2. Biber D. Corpus linguistics: Investigating language structure and use / D. Biber, S. Conrad, R. Reppen. — Cambridge: Cambridge University Press, 2001. — 312 p.

  3. Baker M. Corpora in translation studies. An overview and suggestions for futur e research / Mona Baker / / Target. — 1995. — № 7(2) . — P. 223-243.

  4. McEnery T. Corpus linguistics / T. McEnery, A. Wilson — Edinburgh: Edinburgh University Press, 2001. — 235 p.

  5. Соснина Е.П. Перспективы корпусного подхода к исследованию граммати- ческих аспектов иностранного язык а / / Вопросы теории язык а и методики препода- вания иностранных языков: сборник трудов международной научной конференции. — Изд-во Таганрог.гос.пед.ин-та, 2007. — С. 42-45.

  6. Лук`янець Г. Г. Основні напрямки сучасних корпусних досліджень мови та перспективи їх подальшого розвитку / Г. Г. Лук`янець. . — К. : Національний університет харчових технологій, 2012. — № 44. — С. 127 — 133.


Секція 5: Актуальні проблеми зіставної семантики
Дзюба Т.І (Львів)

КОНТЕНТ АНАЛІЗ

Контент-аналіз— це якісно-кількісний метод вивчення документів, який характеризується об'єктивністю висновків і строгістю процедури та полягає у квантифікаційній обробці тексту з подальшою інтерпретацією результатів.

Предметом контент-аналізу можуть бути як проблеми соціальної дійсності, котрі висловлюються чи навпаки приховуються у документах, так і внутрішні закономірності самого об'єктадослідження.Цей метод дозволяє виміряти людську поведінку (якщо вважати, що вербальна поведінка є її формою). На відміну від опитувань контент-аналіз вимірює не те, що люди говорять, що зробили чи зроблять, а те що вони справді зробили.Може використовуватися як основний метод дослідження (наприклад, контент-аналіз тексту при дослідженні політичної спрямованості газети), в поєднанні з іншими методами (наприклад, в дослідженні ефективності функціонування засобів масової інформації), допоміжний або контрольний (наприклад, при класифікації відповідей на відкриті запитання анкет).

Виділяють два основних типи контент-аналізу: кількісний і якісний. Якщо кількісний аналіз націлений на виявлення частоти окремих тем, слів або символів, що містяться у тексті, то якісний аналіз пов'язаний з фіксуванням нетривіальних висловлювань, мовних інтонацій з розумінням цінності змісту повідомлення [1].

Не всі документи можуть стати об'єктом контент-аналізу. Необхідно, щоб досліджуваний зміст дозволив задати однозначне правило для надійного фіксування потрібних характеристик (принцип формалізації), а також, щоб елементи змісту,які цікавлять дослідника зустрічалися з достатньою частотою (принцип статистичної значимості). Найчастіше в якості об'єктів дослідження контент-аналізу виступають повідомлення друку, радіо, телебачення, протоколи зборів, листи, накази, розпорядження і т.д., а також дані вільних інтерв'ю і відкриті запитання анкет.

У розробці та практичному застосуванні контент-аналізу виділяють кілька стадій. Після того, як сформульовані тема, завдання і гіпотези дослідження, визначаються категорії аналізу - найбільш загальні, ключові поняття, відповідні дослідницьким завданням.



Список використаних джерел:

  1. Наталія Костенко, Валерій Іванов. Досвід контент-аналізу: моделі та практики: Монографія. — К.: Центр вільної преси, 2003.


ТетянаОгаренко (Київ)

The use of hyperbole in Ukrainian and English essay

Essays are generally scholarly pieces of writing giving the author's own argument, but the definition is vague, overlapping with those of an article, a pamphlet and a short story.

Hyperbole is an exaggeration which is obvious, extreme, and intentional. Hyperbole is used in order to stir up a strong emotion or response in the reader. It is important to note, though, that hyperbole should not be taken literally. Rather, it is used to emphasize a certain statement or characteristic.the use of exaggeration as a rhetorical device or figure of speech. In poetry and oratory, it emphasizes, evokes strong feelings, and creates strong impressions. As a figure of speech, it is usually not meant to be taken literally.

The examples of using hyperbole:

1)That suitcase weighed a ton!Ця валіза важить тону!

2) I had to wait in the station for ten days– an eternity. Мені довелось чекати цілу вічність.

3) I haven’t seen you in a million years!Ми не бачились цілу вічність!

4)Old Mr. Johnson has been teaching here since the Stone Age. Цей викладач працює тут з покон віку.

5)I’ve seen this movie at least 80,000 times. Я дивився цей фільм 1 000 разів.

6) Spring break will never come. Весняним канікули ніколи не бувати.

7) She never stops talking. Вона ніколи не замовкає.

8) I’d move mountains for her. Я гори для неї скручу.

9) She is like a rose.Вона гарна як квітка

10) Janet worked her fingers to the bone. Я так напрацювалась, що падаю з ніг від утоми.

11) He’s the black sheep of our family.Він біла ворона у нашій родині.

12) She’s going to die of embarrassment!Вона може померти від перехвалювання.

13) Patty drank from a bottomless glass of juice. Ця склянка соку ніколи не закінчиться.

Hyperbole may also be used for instances of such exaggerations for emphasis or effect. Hyperboles are often used in casual speech as intensifiers. It has been established that use of hyperboles relays emotions. They can be used in a form of humour, excitement, distress, and many other emotions, all depending on the context in which the speaker uses it.


Тетяна Чрділелі (Кременчук)


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал