Їх вирішення 26 листопада 2015 року



Сторінка1/11
Дата конвертації06.12.2016
Розмір1.68 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


Академія адвокатури України



І Всеукраїнська міждисциплінарна

науково-практична конференція

«Мова, право, міжкультурна комунікація:

проблеми сьогодення та пошуки шляхів

їх вирішення»
26 листопада 2015 року

Київ 2015
НАПРЯМ І. Лінгвістика

Секція 1. Актуальні проблеми лінгвістики у сьогоденні
Ірина Александрук (м. Київ)

АФІКСАЦІЯ ЯК ОДИН ІЗ СПОСОБІВ ТВОРЕННЯ ЛЕКСИЧНИХ ІННОВАЦІЙ

(на матеріалі творів сучасних американських та британських авторів)

Під час афіксального словотвору афікс виступає словотворчим елементом, який реалізує своє значення лише в поєднанні з коренем. У більшості випадків значення лексичних інновацій, утворених за допомогою афіксального способу словотвору, можна зрозуміти із контексту, в якому вони функціонують, та значення їх складників.

У романі Ч. Харріса зустрічається неологічна одиниця lycanthropically:



We’d had every variation on a human being you could imagine: black, white, male, female, old, young, dead (yes, a vampire cook), lycanthropically inclined (a werewolf), and probably one or two I’d completely forgotten [3]. Лексичну інновацію lycanthropically утворено додаванням суфіксів аlта –ly до прикметника lycanthropic. Прикметниковий суфікс аl має значення“пов’язаний з” [1]. Суфікс ly є прислівниковим суфіксом, що додається до основи прикметників англійської мови.

Інновація girloid утворено за допомогою додавання суфікса oid із семантичним значенням “далека схожість, нагадування попередньо згадуваного елементу”:



"I don't think you know how much you don't know that! I don't want you thinking you're having harmless clothes and hair and pop-star talk with some alien girloid[2]. Ця лексична інновація створена за аналогією до вже існуючих слів англійської мови, таких як alkaloid; anthropoid; cardioid; cuboid; lithoid; planetoid.

В англійській мові слова з префіксом de- вживаються із загальним семантичним значенням “протилежна дія”, що об’єднує декілька лексико-семантичних значень “звільняти”, “позбавлятися від”, “забирати від” [1]. Наприклад, інновація de-gnome утворена шляхом додавання префікса de- до іменника gnome – “гном”:



You're going to de-gnome the garden for me; they're getting completely out of hand again[6]. Таким чином, інновацію утворено за моделлю de + N = V. Лексема вживається на позначення процесу очищення саду від гномів, які в ньому живуть. Отже, префікс de- реалізує своє лексико-семантичне значення “позбавлятися від”.

До складу інновацій UnWittedвходять префікс unтадієприкметник минулого часуwitted.Префікс unмає семантичне значення “несхожий, цілком протилежний”. Текстуальне значення інновації UnWitted – “людина без вродженого магічного дару”: that she (Laurel) was Witted, that she was unWitted child in the family. Those who are witted should have to choose, early in their lives, which they will bind to, an animal or another human[4: 408].

Інновація un-Jason акцентує увагу на тому, що герою зовсім не притаманна така манера поведінки: Jason didn’t look at me. I was frozen in astonishment. This was a very un-Jasongesture[3]. Лексичну інновацію утворено шляхом додавання суфікса un-,який має негативне значення, до власного імені людини.

До складу інновації unDursleyish входить префікс un-,що має значення “несхожий, цілком протилежний” [1], прізвище – Dursley тасуфікс ish. У англійській суфікс –ish використовується для утворення прикметників і має значення “типова риса, якість, характеристика”. Лексична одиниця підкреслює рису, не притаманну конкретній родині: Mrs. Dursley pretended she didn't have a sister, because her sister and her good-for-nothing husband were as unDursleyish as it was possible to be[5].

Таким чином, всі лексичні інновації, утворені за допомогою афіксів, вживаються для номінації різноманітних реалій та характерних ознак, на яких акцентують увагу читачів сучасні британські та американські автори у своїх творах.

Список використаних джерел:


  1. Cambridge Dictionary online [Електронний ресурс] – Режим доступу до словника : http://dictionary.cambridge.org

  2. Duane D. Wizard`s Holiday [Електронний ресурс] / Diane Duane. – 2003.– Режим доступу до роману: http://www.greylib.su/?category=englishengkids&altname=wizards_holiday_young_wizards_series_book_7

  3. Harris С. Dead and Gone [Електронний ресурс] / Charlaine Harris. – 2009. – Режим доступу до роману : http://www.greylib.su/?category=english-enghor-engdet&altname=dead_and_gone

  4. Hobb R. Fool’s Errand / Robin Hobb. – L. : Harper Collins Publishers, 2002. – 661 p.

  5. Rowling J. K. Harry Potter and the Sorcerer's Stone [Електронний ресурс] / Joanne K. Rowling. – 1997. – Режим доступу до роману : http://www.greylib.su/?category=englishengkids&altname=ves_harri_potter_na_angliiskom_all_harry_potter_books

  6. Rowling J. K. Harry Potter and the Chamber of Secrets [Електронний ресурс] / Joanne K. Rowling. – 1998. – Режим доступу до роману : http://www.greylib.su/?category=englishengkids&altname=ves_harri_potter_na_angliiskom_all_harry_potter_books


Ірина Ануріна (м. Кременчук)

НЕРОЗРИВНІСТЬ ПОНЯТЬ КОНЦЕПТУ Й АНТИКОНЦЕПТУ

В СУЧАСНІЙ КОГНІТИВНІЙ ЛІНГВІСТИЦІ

На сучасному етапі розвитку науки дедалі більша увага приділяється мовно-мисленнєвим процесам людського пізнання, принципам існування людини в суспільстві та ролі мови в її взаємодії з навколишнім середовищем. Протягом останніх десятиліть когнітивна лінгвістика досягла вагомих результатів у вивченні концептів, які є контейнерами інформації у свідомості та одиницями репрезентації людських знань.

У свідомості носія мови, яка є ієрархічно структурованою системою, концепти виступають складними психічно-ментальними утвореннями. Вони виникають завдяки мисленнєвому процесу когніції, опосередкованого мовою. У результаті віддзеркалення оточуючого світу виникають концептуальні протиставлення (опозиції), які допомагають систематизувати поняття, предмети та явища, адже контрастивне сприйняття дійсності притаманне будь-якому суб’єкту мовлення. Пізнаючи себе та навколишнє середовище, людина напівсвідомо виділяє спільні та відмінні риси предметів і явищ, згруповує їх за категоріями подібності/відмінності, тобто вдається до операцій зіставлення й порівняння.

Оскільки кожне порівняння, проходячи крізь призму суб’єктивного досвіду індивіда, носить відносний характер, то його об’єктивність визначається за допомогою такої філософської категорії як логічна протилежність. Якщо на мовному рівні протилежності представлені антонімами, то на рівні свідомості їм відповідають антиконцепти, які є одними з основних об’єктів дослідження когнітивної лінгвістики.

За твердженням Ю. С. Степанова, концепти й антиконцепти розділені між собою тонкою, часом невидимою плівкою, яку можна відчути тільки при детальному, мінімізованому розгляді. Інколи антиконцепт виражає заперечення самого знаку смислу, у результаті чого цей знак стає прозорим та залишається поза увагою, перетворюючись таким чином на антизнак. Саме тому антиконцепти подібно до концептів можуть фіксувати інформацію про реальну дійсність. Якщо мова – один зі способів когніції, то концепти та антиконцепти стають способом категоризації й узагальнення того, що пізнається, тобто не лише несуть у собі знання про денотат та сигніфікат (чим і відрізняються від понять), а й акумулюють культурно-національний досвід мовців.

Отже, у процесі мислення людина оперує численними концептами й антиконцептами, які у процесі набуття досвіду мовцем можуть комбінуватися, трансформуватися та розширюватися. У такий спосіб утворюються концептосфери людської свідомості, які, у свою чергу, формують менталітет та беруть участь у пізнанні – найважливішому процесі становлення особистості.


Наталя Березовська-Савчук (м. Кривий Ріг)

ПРИНЦИПИ АНАЛІЗУ СЕМАНТИКО-СИНТАКСИЧНОЇ

ДИСТРИБУЦІЇ ПРЕДИКАТІВ СТАНУ

Систематична дистрибуція предикатів стану має чіткі механізми вираження: категорію відмінка актантної рамки, категорію перехідності / неперехідності, службові слова, синтаксичні зв’язки тощо. Синтаксична сполучуваність встановлюється при аналізі дистрибуції слова-предиката [2:6].

Загальний алгоритм виявлення й дослідження дистрибуції предикатів стану передбачає кілька методично обґрунтованих етапів: 1) відбір слова-предиката з мовного матеріалу; 2) становлення всіх можливих дистрибуцій слова шляхом аналізу реальних синтаксичних одиниць чи змодельованого мовного матеріалу; 3) констатація семантико-синтаксичної сполучуваності з актантами (суб’єктами й об’єктами) та поширювачами (обставинними детермінантами); 4) встановлення формул валентності предиката: під дистрибуцією слова в тому чи тому значенні слід розуміти структурну модель, у якій слово в цьому значенні вживається [1:55]. Для аналізу дистрибутивних особливостей предикатів стану з мовного матеріалу необхідно виділити базові моделі речень, мінімальні структурні типи речень (схеми) та їхні морфолого-синтаксичні реалізації. Схеми дають змогу репрезентувати валентні можливості предиката в межах усього речення. Під мінімальним структурним типом речення розуміємо речення з облігаторним поширювачем, який програмується семантикою предиката. Важливою ознакою мінімального структурного типу речення є вираження в ньому предиката прямим морфологічним способом, тобто відповідною частиною мови в її основному категорійному значенні (ізосемічний спосіб виявлення предикації); 5) виявлення співвідношення модельної структури з предикатним значенням.

Співвідношення семантики предиката з його потенційним і реальним оточенням у межах синтаксичної структури є ключовим у виявленні дистрибутивних характеристик мовної одиниці, яка виражає значення стану. Під час аналізу дистрибуцій синтаксичних зв’язків для розкриття й унаочнення сполучуваності в мінімальних структурних типах речень доцільно послуговуватися морфологічними відмінками. Під час опису облігаторних і факультативних зв’язків предикатів за допомогою морфологічних відмінків виявляється дистрибутивна специфіка українських прислівникових і дієслівних предикатів стану. У процесі аналізу семантичних відмінків (семантичних відношень) фактично відбувається опис універсальних ознак цих одиниць.



Список використаних джерел:

  1. Апресян Ю. Д. О сильном и слабом управлении / Ю. Д. Апресян // Вопросы языкознания. − 1964. − № 3. − С. 32–49.

  2. Березовська-Савчук Н. А. Дистрибутивні характеристики предикатів стану в українській літературній мові : автореф. дис. ... канд. філол. наук : 10.02.01 / Н. А. Березовська-Савчук. – Луганськ, 2013. – 18 с.


Дмитро Борис (м. Київ)

ФРАНЦУЗЬКІ ЗАПОЗИЧЕННЯ В АНГЛІЙСЬКОМУ СЛЕНГУ ПОЧАТКУ ХХІ СТОРІЧЧЯ

Збагачення англійського сленгу початку ХХІ сторіччя відбувається як за допомогою власних ресурсів англійського словотвору, так і за рахунок запозичення. До основних мов-донорів слід віднести французьку, ірландську, циганську, іспанську, гінді, італійську та африкаанс. Водночас галицизми суттєво переважають над запозиченнями з інших джерел як у плані кількості, так і в плані розмаїття.

Серед французьких запозичень найширше представлені власне запозичення на кшталт betise „недоречна ремарка” (← bêtise), CaissePop „кредитна спілка” (← Caissepopulaire), chantoosie„співачка в нічному клубі” (← chanteuse „співачка”), maisoui „звичайно ж, аякже” (← maisoui), montrel „наручний годинник” (← montre), schinwhars / chinois „китаєць” (← chinois), syndicat „профсоюз” (← syndicat), templeduvin „виноробня LeClosJordanne, яка буде споруджена в Лінкольні (провінція Онтаріо)” (← templeduvin), tres „дуже” (← très) та voyou „хуліган, бандит” (← voyou„вуличний хуліган”).

Чимало новітніх сленгономенів виникло за допомогою калькування. Найчисленнішими в цій групі виявилися семантичні кальки, зокрема manifestation „демонстрація” (← manifestation), (getgood) notes „(отримувати хороші) оцінки” (← (obtenirdebonnes) notes), radiate (amortgage) „анулювати (закладну)” (← radier (unehypothèque)), turn (afilm) „знімати фільм” (← tourner (unfilm)). Водночас зафіксовано дві фразеологічних кальки – greenfairy „абсент” (← féeverte), sinisteredarea „зона лиха” (← régionsinistrée), одну синтаксичну – seizedofsth „(перен.) захоплений, поглинутий (чимось)” (← saisi,edeqch) та одну фонетичну – shoe „Шербрукська університетська лікарня” (← CHUS (CentreHospitalierUniversitairedeSherbrooke)).

Окрім власне запозичень та кальок, у досліджуваному матеріалі виявлено три приклади псевдозапозичень – grandfromage „цабе, велика шишка” (дослівний переклад англійського bigcheese з ідентичним значенням),malpalant „схильний до пересудів” (імітація французького запозичення шляхом складання простих французьких лексем mal „погано” та parlant „який говорить”; подібний композит у французькій мові, однак, відсутній) та steame „хот-дог, приготовлений на пару” (кулінаронім, утворений за аналогією з раніше запозиченими галицизмами flambé „фламбувати” та sauté „пасерувати”; é у flambé, sauté та e у steame виступає граматичним маркером дієприкметника минулого часу пасивного стану у французькій мові).

Вживання більшості наведених одиниць обмежене ареалогічно канадським (betise, CaissePop,chantoosie,manifestation, (getgood) notes,radiate (amortgage),seizedofsth,shoe,sinisteredarea, steame,syndicat,templeduvin,turn (afilm), voyou) та тринідад-і-тобагським (malpalant) варіантами англійської. У випадку montrel та schinwhars / chinois простежується також обмеження соціолінгвістичного характеру (обидва сленгономени належать до поларі).



Список використаних джерел:

  1. Dalzell T. The Concise New Partridge Dictionary of Slang and Unconventional English / T. Dalzell, T. Victor. – Routledge, 2008. – 721 pp.

  2. The Routledge Dictionary of Modern American Slang and Unconventional English / Ed. by Tom Dalzell. – Routledge, 2009. – 1104 pp.


О. И. Гамали, О. Б. Каневская (Кривой Рог)

ОТРАЖЕНИЕ ИННОВАЦИОННЫХ ПРОЦЕССОВ В ЯЗЫКЕ ИНТЕРНЕТА

Бурное развитие компьютерных технологий, в частности массовое внедрение в обиход в середине 80-х гг. XX в. персональных компьютеров, интенсификация общения в интернете привели к тому, что всемирная паутина аккумулировала в себе особенности как устного, так и письменного общения, стала средой, в которой инновационные процессы проявляются наиболее ярко.

В богатом разветвлённом интернет-общении отражаются сдвиги, характерные для системы русского языка наших дней в целом.

1. Многие лексические единицы, давно известные русскому языку, переместились в класс терминов радиоэлектроники и Интернета и сформировали обширную группу семантических неологизмов: портport – ‘точка доступа к устройству либо программе’; инкубатор – ‘венчурная инвестиционная модель, целью которой является ускоренная подготовка и быстрый вывод на рынок Интернет – компаний и их проектов’ и т. д.На базе подобных неологизмов образовались также многочисленные термины-словосочетания: сетевая карта, операционная система, форматирование, диалоговое окно и др.

2. Об активизации процесса заимствования свидетельствуют иноязычные неологизмы, которые обозначают понятия и реалии, возникшие вИнтернете: спамspam – ‘рассылка какого-либо сообщения (чаще всего рекламного или коммерческого содержания) множеству адресатов, для которых данное сообщение нежелательно, или во множество списков и групп новостей, тематика которых не соответствует содержанию сообщения’; чатchat – ‘канал обмена текстовыми сообщениями в режиме реального времени’; трафикtraffic – ‘совокупный объем передаваемой информации за единицу времени, выраженный в единицах измерения компьютерной памяти (бит/с)’ и др. Преобладают в этой группе англицизмы: квест, RPG, файл, сайт, байт, провайдер и др., – что не противоречит общеязыковой тенденции.

3. Разговорная адаптация технических терминов находит выражение в гнездах однокоренных слов или словообразовательных рядах, объединяющих неологизмы с ранее известными словами: алкоголик – ‘программист на языке АЛГОЛ’; думать – ‘играть в DOOM’; мыло – (созвучно английскому ‘e-mail’) и т. п. Эта группа неологизмов, представляющая, прежде всего, жаргон Интернета, является реализацией типичной для современного общения языковой игры.

4. Игровой характер Интернет-жаргона провоцируетпоявление синонимических рядов: месага, месседж, мессидж (сообщение (message) в чате, форуме, IM); шара, шаренный,расшаренный ресурс (англ. Shared – сетевой ресурс общего пользования) и т. п.

5. Закон речевой экономии в русском Интернете выражаетсяв аббревиатурах-жаргонизмах, компрессирующих предложения: ЕВПОЧЯЕсли Вы понимаете, О Чём Я; ЕМНИПЕсли Мне Не Изменяет Память; в жаргонных буквосочетаниях: ЗЫPS (постскриптум) в латинском регистре.


Марія Кирилюк (Умань)

ОСОБОВІ ІМЕНА У СУЧАСНОМУ НІМЕЦЬКОМУ АНТРОПОНІМІКОНІ

Дослідження антропоніміконів різних мов, закономірностей їх виникнення, формування та функціонування єактуальним з огляду надинамічний розвиток антропоцентричної парадигми в сучасномумовознавстві та тенденцію додослідження мови у співвіднесенні з людиною, мисленням, культурою і пізнанням. Тим більше що власні імена людини, що є предметом дослідження антропоніміки як розділу ономастики, проявляючи спільні ознаки в різних мовах, є все ж національно та мовно специфічними.

Хоча в сучасних німецьких дослідженнях в області ономастики відзначається домінанта наукових розвідок офіційних антропонімів, деякі їх аспекти залишаються все ще малодослідженими. При цьому якраз особові імена викликають особливий науковий інтерес [1-3].

Попри відсутність жорстких законодавчих обмежень стосовно присвоєння імен, існують все ж певні правила, що регламентують цей процес як мінімум з позицій здорового глузду, як то: ім’я не повинно суперечити благополуччю дитини, тобто особа не має зазнавати якихось утисків через таке ім’я у майбутньому; відповідати вимозі однозначності за статтю; особовим іменем людини не має бути прізвище, географічна назва чи позначення предмета та ін. Щоправда усі ці вимоги значно послаблюються під впливом глобалізаційних процесів, зокрема запозичені з інших мов імена ними мало регламентуються [6: 111].

У сучасному лексиконі особових імен, який постійно розширюється і збагачується, можна спостерігати присутність в більшій чи меншій міріяк традиційних німецьких імен германського чи грецько-латинського походження, так і креативних новотворів з відхиленням від правописних норм чи уже існуючих імен з різними варіантами написання. Станом на 2012 рік в німецькому антропоніміконі обчислювалося понад 53 000форм особових імен, з них 27 500 жіночих та 25 900 чоловічих імен [5: 108]. Щоправда деякі з них траплялися лише один раз. Таке розмаїття зумовлено наряду з іншим багатьма варіантами написання імен [3: 406].

Серед учених та в німецькому суспільстві часто дискутується питання співвідношення в складі антропонімікону німецьких та запозичених особових імен. Деякі із запозичених імен є інтернаціональними і в різних варіантах зустрічаються в багатьох мовах. Певне загострення виникає у зв’язку із поширенням мусульманських імен [5: 110; 6: 103-105]. В деяких регіонах, як засвідчують щорічні списки улюблених імен за версією Товариства німецької мови (GesellschaftfürdeutscheSprache), такі імена навіть дещо відтісняють традиційні німецькі [4; 5; 6].

Таким чином, антропонімікон німецької мови, на прикладі особових імен, як невід’ємна складова лексичної системи мови, функціонує як відкрита система, що постійно збагачується та розширюється.

Список використанихджерел:


  1. Debus, Friedhelm. Namenkunde und Namengeschichte. – Berlin, 2012.

  2. Müller, Gerhard. Die beliebtesten Namen in Deutschland seit 1961. – In: Name und Gesellschaft. Soziale und historische Aspekte der Namengebung undNamenentwicklung. Herausgegeben von der Dudenredaktion und von der Gesellschaft der deutschen Sprache. – Mannheim, 2001.

  3. Seibicke, Wilfried. Historisches Deutsches Vornamenbuch, Band 5. – Berlin /New York, 2003.

  4. Sprachdienst 1/2000, S. 49-56.

  5. Sprachdienst 3/2013, S. 95-111.

  6. Sprachdienst 3/2014, S. 109-124.


Олена Кірєєва (Тула)

Подзаконный субдискурс как разновидностьофициального дискурса власти

(на материале регионального законодательства)

Цель статьи – обосновать существование подзаконного дискурса, рассмотреть его роль в системе официального дискурса власти, под которым понимается дискурс государственной власти и органов местного самоуправления.

Термин дискурс является многозначным, и представители разных отраслей гуманитарного знанияи направлений в этих отраслях вкладывают в него разное содержание (ЛЭС). Так, П. Серио в одной лишь французской школе, разработавшей идею дискурса, выявляет 8 значений этого слова [7: 26-27]. В настоящей работе, вслед за Е.И. Шейгал [18], под дискурсом понимается система коммуникации, имеющая реальное и потенциальное (виртуальное) измерение. Для целей исследования актуально его потенциальное измерение, где дискурс представляет собой семиотическое пространство, включающее вербальные и невербальные знаки, ориентированные на обслуживание данной коммуникативной сферы, а также тезаурус прецедентных высказываний и текстов; в потенциальное измерение включаются также представление о типичных моделях речевого поведения и набор речевых действий и жанров, специфических для данного типа коммуникации. В работе рассматриваются институциональные дискурсы,– дискурсы, продуцируемые формальными социальными институтами государства и права.

Под социальным институтом в исследовании понимается формально организованная система связей и социальных норм, объединяющая значимые общественные ценности и процедуры, удовлетворяющая основные потребности общества [10]. Институты государства и права взаимообусловлены и являются элементами единой политико-юридической системы. Так, тексты подзаконных актов есть результат работы органов государственной власти и местного самоуправления, которые являются представителями государства как социального института. Эти органы наделены полномочиями по созданию актов, содержащих нормы права (связь государство  право). С другой стороны, сама деятельность органов регулируется правовыми нормами: она не может противоречить Конституции, законам и иным нормативно-правовым актам (связь право  государство).

Главная цель права– организация общественных отношений, т.е. с помощью права общественные отношения строятся по тем образцам, которые установлены в правовых нормах [1].Многогранность права раскрывается в его функциях: общесоциальных (экономическая, политическая, культурно-историческая, воспитательная, функция социального контроля) и специально-юридических (регулятивная, охранительная, оценочная, функция воздействия на сознание и поведение людей и косвенно идеологическая) [там же].

Институт государства регулирует все сферы жизнедеятельности общества (кроме частной жизни): политическую, экономическую (производство, распределение, потребление материальных благ), социальную (является гарантом прав и свобод гражданина в различных областях: образование, здравоохранение, социальное обеспечение), т.е. его главная функция– обеспечение соблюдения правовых норм.

Множественность функций этих социальных институтов предопределила содержательную и интенциональную неоднородность официального дискурса.

Основаниями для выделения разновидностей дискурса являются:

1) содержание и цель дискурсов [Denton, Woodward 1985; Schudson 1997, цит. по 18]. Цель политического дискурса– борьба за власть; юридического– определение правовых норм и регулирование правоотношений между гражданами или между гражданами и государством [там же]; административного – организация управления [2];

2) основные функции рассматриваемых социальных институтов. Перечисленные институциональные дискурсы позволяют реализовать политическую, юридическую и управленческую функции, в которых проявляются основные направления деятельности органов власти.

Единая система официального дискурса представлена в виде структуры (рис. 1).

Рис. 1


Официальный дискурс власти

Политический

дискурс

Юридический дискурс



Административный дискурс

Официальный дискурс власти

Политический

дискурс
Административный дискурс

Юридический дискурс

Административный дискурс

В целях исследования рассмотрим структуру юридического и административного дискурсов. Изучению юридической коммуникации посвящены работы О.А. Крапивкиной [5], А.А. Чекалина [17],


Л.Р. Саркисян [11], В.В., Зайцевой,В.С. Григорьевой [3] , Э.Ш. Никифоровой [6],Н. Г. Храмцовой [16], И.В. Палашевской [8, 9], А. В. Скоробогатова, Н.Н. Рыбушкина [13], А.К. Соболевой [14] и др.

Рассматриваются характеристики юридического дискурса [4], описываются его функции [8], определяются подвиды. Так, О.В. Косоногова [4: 65] выделяет следующие подвиды ЮД: судебный, законодательный, доктринальный, дискурс юридических актов. Однако и судебные документы, и законодательные акты, и доктрины, несмотря на разное содержание, формально являются юридическими актами; таким образом, нарушается единство основания – основное требование классификации.

В основании дифференциации разновидностей юридического дискурса (законодательный, юрисдикционный, дискурс общего надзора и контроля, следственно-дознавательный, полицейский, пенитенциарный, нотариальный, дискурс адвокатуры и т.п.) Палашевской [9] лежит специфика целей и функций коммуникативной общности в институциональной системе.

Предлагаемая нами структура юридического дискурса (дискурса органов государственной власти и местного самоуправления) представлена на рис. 2.

Рис. 2


Юридический дискурс




Подзаконный

дискурс


Законодательный дискурс

Судебный дискурс

Основанием для выделения компонентов юридического дискурса послужили:

1) деление власти на три фундаментальные ветви: законодательную, исполнительную и судебную (ст. 10 Конституции);

2) содержание и цель дискурсов.Целью судебногодискурса является деятельность по защите прав и свобод человека и гражданина, основ конституционного строя; законодательного– законотворчество как процесс и его результат в виде текста. К целям подзаконного дискурса относится реализация законов, управление и руководство различными сферами общественной жизни. Этот вид коммуникации осуществляется прежде всего посредством изданияподзаконных актов, основанных на законе и не противоречащих ему.

3) классификация правовых актов по значению.

Таким образом, в структуреюридического дискурса органов государственной власти и местного самоуправления выделяется:

–собственно законодательный дискурс, письменная форма бытования которого представлена текстами законов;

– судебный дискурс, письменная форма бытования которого представлена решениями, определениями, постановлениями арбитражных судов и судов общей юрисдикции по делам об оспаривании законности нормативных актов;

– подзаконный дискурс, представленный, прежде всего, подзаконными правовыми актами.

Важно, что подзаконные акты как результат дискурсивной деятельности имеют не только правотворческий, но и исполнительный и распорядительный характер, организуя, таким образом, административный дискурс. Другим компонентом административного дискурса является иная коммуникация, цель которой – информационно-справочная. Письменная форма ее бытования представлена документами, которые формально и содержательно не являются подзаконными актами, т.е. не образуют подзаконное законодательство. Это частные письма, которые представляют собой разъяснение конкретной ситуации или правоотношения в целом в ответ на конкретный запрос или вопрос (ответ официального органа); материалы справочно-консультационного характера (информация, сообщение) (рис. 3)




Административный дискурс
Рис. 3


Коммуникация, цель которой – информационно-справочная

Подзаконный

дискурс

Таким образом, подзаконный дискурс является юридико-административным.

Место подзаконного дискурса представлено на рис. 4.

Рис. 4

Официальный дискурс власти




Политический

дискурс


Юридический дискурс



Административный дискурс



Коммуникация, цель которой – информационно-справочная


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал