Я та контроль виконання наукових



Скачати 157.96 Kb.
Pdf просмотр
Дата конвертації04.06.2017
Розмір157.96 Kb.

ОРГАНІЗАЦІЯ ТА КОНТРОЛЬ
ВИКОНАННЯ НАУКОВИХ
ДОСЛІДЖЕНЬ. НАУКОВА
ОРГАНІЗАЦІЯ ПРАЦІ
ЛЕКТОР: ПОЛЯКОВА Ю. В.

Питання лекції

1. Стратегічні і тактичні принципи у наукових дослідженнях.

2. Особливості творчої праці у дослідницькій діяльності.

3. Раціональний режим праці вченого.

4. Психологія наукової творчості.

5. Організація роботи наукового колективу.

Стратегічні принципи у наукових дослідженнях

- пізнання самого себе, визначення своїх здібностей та схильностей, обрання сфери наукових досліджень та способів
їх проведення;

- обрання високої мети;

- визначення ключового моменту дослідженні та концентрація на ньому.

Наукові робітники

1. Теоретики – дослідники, що використовують теоретичний підхід до пізнання. Це генератори та розробники ідей, аналітики з глибокими математичними знаннями.

2. Експериментатори – дослідники, що використовують емпіричні методи пізнання
(спостереження, експеримент).

Наукові робітники

3. Наукові керівники. Часто проведення дослідження вимагає залучення різних фахівців, як теоретиків, так і експериментаторів. Тому для забезпечення успіху дослідницької роботи потрібно координувати фахівців та забезпечувати зв’язок між ними.

4. Адміністратори – вчені, що очолюють великі наукові колективи та виконують програмні дослідження. Забезпечують колективи необхідним обладнанням, приладами, комп’ютерною технікою та фінансуванням. Несуть відповідальність за виконану роботу.

Правила Брегга для проведення наукових досліджень:

1. Не намагайтеся повторити минулу славу.

2. Не робіт щось лише тому, що це модно.

3. Не намагайтеся зробити все на світі.


Дослідник, позбавлений критичного осмислення накопичених знань у сфері його наукової діяльності, який нерішуче йде стежкою науки, аби не наступити на ногу своєму опоненту, який дотримується інших наукових концепцій з цього питання, не може творчо виконувати наукову роботу


Ейнштейн писав: “Вам здається, що я дивлюся на працю свого життя зі спокійним задоволенням. Зблизька ще виглядає інакше. Немає жодного поняття, у сталості якого я був би переконаний. Я взагалі не впевнений, що перебуваю на правильному шляху”.

Тактичні принципи наукових досліджень

- вибір важливої теми для дослідження;

- спроба вирішити задачу з наявним багажем знань;

- вміння знайти вихід з „ідейної колії”;

- складання поточних планів та щоденна робота;

- властивість мати для себе критерії оцінки правильності теорій;

- вміння нейтралізувати наукових суперників.

Особливості наукових досліджень, що впливають на ефективність наукової праці

- вірогідність їх результатів;

- унікальність, яка обмежує застосування типових методів та рішень;

- складність та комплексність, що підвищує вимоги до науковця;

- масштабність та працеємність, що базуються на вивченні значної кількості об’єктів та експериментальній перевірці отриманих результатів;

- зв’язок досліджень з практикою.

Інтелект

Творча особистість володіє інтелектом як сумою розумових функцій. „Інтелект” походить від лат.
„здатність мислення, раціонального пізнання”.
Рівень інтелекту визначається обдарованістю як природною якістю, ступінь обдарованості визначається талантом та його найвищим ступенем – геніальністю

Мислення – процес відображення оточуючого середовища у зв’язках і відношеннях

В залежності від типу проблем, що вирішуються: практичне та теоретичне

В залежності від новизни продукту мислення: репродуктивне та продуктивне

Перешкоди на шляху до творчого мислення

1.Схильність бути подібними на інших, не відрізнятися від них своїми судженнями.

2. Боязнь бути “білою вороною” серед людей, показати смішним.

3. Завищена оцінка значимості своїх власних
ідей.

4. Боязнь показатися агресивним у несприйнятті власних ідей.

5. Тривога, що викликає невпевненість у собі.

Воля

Це свідома організація та саморегуляція людиною своєї діяльності та поведінки, спрямовані на подолання труднощів при досягненні поставлених цілей.

Вона являє собою особливу форму не лише уміння чогось досягнути, але й вміння відмовитися від чогось, коли це потрібно.


Воля може і повинна бути предметом гордості більше, ніж таланту. Якщо талант – це розвиток природніх здібностей, то тверда воля – це щохвилинна перемога над
інстинктами та перешкодами, над труднощами, які вона долає.
Оноре де Бальзак

Пам’ять

Творчій особистості важливо володіти пам’яттю як оперативною, так і довготривалою. Існує декілька способів запам’ятовування важливої
інформації, які може використовувати дослідник, зокрема, механічний, змістовний та повторення.

Змістові етапи функціонування пам’яті
Відтворення
Збереження і забування
Запам’ятовування

Запам’ятовування – процес, що забезпечує утримання отриманих вражень (матеріалі) в пам’яті
Збереження і забування
Динамічний процес, що відбувається на основі активної переробки, узагальнення та систематизації матеріалу
Процес випадання певної
інформації з пам’яті людини
Відтворення
В ідеалі має бути невимушеним (для цього потрібно глибокі і міцні знання потрібної
інформації)

Типи пам’яті

Зорова – дозволяє засвоювати інформацію в процесі читання або спостереження, коли концентрується увага на зовнішньому, графічному боці зображень знаків, формул, рисунків, особливостей предметів

Слухова – найкращий ефект засвоєння при читанні вголос або прослуховуванні інформації

Рухова (моторна) – одночасно з читанням фіксується нова інформація у вигляді якогось запису, підкреслення, ритмичних рухах

Типи пам’яті

Словесно-логічна – потребує повільного читання з одночасним повтором прочитаного для розуміння сутності матеріалу

Образна – в процесі читання виділяються характерні образи предметів

Емоційна – читання супроводжується
індивідуальними прийомами, музикою і т.д.

Причини, що впливають на продуктивність пам’яті
Суб’єктивні
Тип запам’ятовуван ня
Попередній досвід
Установка
Інтерес
Стан організму

Причини, що впливають на продуктивність пам’яті
Об’єктивні
Характер матеріалу
Зрозумілість
Ритмічність
Зв’язаність
Наочність
Кількість матеріалу
Обстановка

Способи запам’ятовування
Механічний
Змістовний
Повтор


Пам’ять буває короткочасна і довготривала

На якість запам’ятовування впливають:

- концентрація уваги

- система накопичення та переробки інформації

- постійне тренування пам’яті

Тренування пам’яті

1. Штучний інтелект заміняє функції людського мозку …..

2. Читання тексту з маркером…

3. Після отримання інформації обдумати її, знайти нерозв’язані питання …..

4. Цікавтеся новинами та обговорюйте їх…

5. Застосовуйте метод асоціацій…

6. Робіть схематичні записи…

Ефективність роботи науковця

Працездатність залежить від фізичного здоров’я, волі та наполегливості.

Наполегливість - це вольова властивість доводити справу до кінця.

Волю розглядають як процес свідомого управління діяльністю, що проявляється у подоланні труднощів та перешкод на шляху до вирішення проблеми.

Ефективність роботи науковця

Творча особистість володіє такими специфічними якостями, як емоції та фантазія
(уява). Уява – психічний пізнавальний процес, у якому відображення дійсності відбувається у специфічній формі – образу, ідеї. Емоції виражають відношення індивіда до процесу творчості та його результатів. Поєднання емоцій та інших якостей може привести до натхнення – етапу своєрідної напруги та підйому духовних сил, творчого хвилювання людини, що веде до виникнення та реалізації задумів

Ефективність роботи науковця

Мислення – це процес пізнавальної діяльності, що характеризується узагальненням та відображенням дійсності в ознаках досліджуваних предметів та їх взаємозв’язку.

Типи людей в залежності від стану творчості

Творці (мудрець, геній і талант) – здатні вирішувати найскладніші задачі й проблеми.

Споживачі (ерудит і дилетант) – збирають і оцінюють інформацію

Виконавці – задовольняються самозахистом і самозбереженням


3 роки – вік “чомучки”

5 років – вік грації

8 років – панування почуттів і формування власного виміру почуттів, у цьому віці виникає вундеркінд

13 років – вік революціонера, працює механізм творчості


21 рік – вік майстерності – здатні виконувати творчу роботу

34 роки – вік творця – зрівноваженість і гармонійність, гармонія мислення, почуттів та уяви, що живиться оптимальним енергопотенціалом

55 років – вік мудреця – мислення підпорядковує собі почуття

Основні риси працівника науки

Ти можеш стати розумним трьома шляхами: шляхом власного досвіду – це найгірший шлях, шляхом наслідування – найлегший, шляхом мислення – це найблагородніший шлях.

Цілеспрямованість, любов до праці, чесність у роботі, скромність, самокритичність…

Основні якості, що відповідають статусу науковця
Професійні знання
Наявність знань, що відповідають вимогам обраної
діяльності. Обов’язкові елементи: високий рівень
базової освіти, вміння користуватися комп’ютером,
знання рідної та іноземної мов.
Допитливість
Високий рівень внутрішнього прагнення до пізнання
істини, увага до непізнаного і незрозумілого, високий
інтерес до нових знань, зокрема, наукової літератури як джерела знань
Спостережливість
Здатність до цілеспрямованого сприйняття об’єктивних властивостей досліджуваних явищ, процесів, предметів
Ініціативність
Здатність до самостійних рішень, внутрішнє спонукання до нових форм діяльності
Почуття нового
Винахідництво, активна підтримка нового, творчий характер діяльності, нетерпимість до догматизму
Зацікавленість у справі
Наявність мотивів, ідей, що спонукають до дослідження; ставлення до праці, як до важливого, привабливого заняття

Основні якості, що відповідають статусу науковця
Пунктуальність, ретельність
Своєчасне і якісне виконання плану роботи,
доручень тощо
Відповідальність і надійність
Здатність брати на себе відповідальність за певну ділянку роботи, справу, за свої або чиїсь вчинки, дії, слова
Комунікабельність
Уміння налагоджувати зв’язки з різними за віком, характером та посадою людьми
Доброзичливість
Людяність, повага до інших людей, здатність розділити успіхи свого колективу
Честолюбство
Прагнення стати відомим, мати популярність, можливість просування на службі
Зовнішній вигляд
Гармонійне поєднання привабливості й елегантного стилю в одязі

Самоорганізація праці

Комплекс заходів, що проводяться безпосередньо дослідником для систематизації
і впорядкування процесу роботи. Слід навчитися організовувати свою працю, самоорганізація сприяє закріпленню набутих знань та вмінь і, відповідно, економії часу та енергії.

Основні елементи самоорганізації:

організація робочого місця,

систематизація роботи,

раціональний трудовий режим,

послідовність,

самостійність,

дисципліна праці,

самокритичність,

самообмеження,

самопідготовка,

самопланування і саморегулювання,

самоконтроль.

Самоорганізація праці

Важливий елемент самоорганізації – забезпечення раціонального режиму праці, який створюється за таких умов: чергування роботи і відпочинку; вироблення та дотримування власного ритму роботи (початок, кінець, перерви і т.д.); чергування складної і легкої роботи.

Систематичність передбачає:

- розпочинати роботу після попередньої розробки плану;

- складну роботу виконувати перед простою, важку - перед легкою, творчу – перед механічною;

- заздалегідь підготувати все необхідне для роботи;

- суворо дотримуватися послідовності етапів роботи;

- контролювати процес роботи.

Працездатність розумової праці залежить від таких факторів

- внутрішніх – інтелектуальних здібностей, особливостей волі, стану здоров’я, ступеня тренованості;

- зовнішніх – обстановки, зовнішнього середовища, організації робочого місця, режиму праці та відпочинку;

- організації праці;

- розумового навантаження.

Крива працездатності

Типова крива працездатності включає такі фази: впрацьовування (а), стійка працездатність (b), зниження працездатності (c), емоційний порив
(d).

Працездатність протягом доби

- приблизно з 6-ї години ранку (вихідний рівень) і протягом шести годин працездатність підвищується, досягаючи максимум в 10-12 годин;

- з 12 до 15 год. працездатність поступово знижується до рівня, нижчого за вихідний;

- з 16 до 18 год. фізіологія і трудова активність знову підвищується до рівня, який значно вищий за вихідний, але не перевищує максимальну працездатність;

- з 18 до 22 год. рівень активності знижується до вихідного;

- при роботі в нічну зміну працездатність з 22 до 3 год.
Продовжує різко знижуватися;

- з 3 год. працездатність поступово зростає, досягаючи в 6 год. ранку вихідного рівня;

Пояси працездатності

Найсприятливішим часом для виконання творчих чи складних завдань є час з 10-ї години до 12-ї години, після чого настає деякий спад активності, у другій половині дня працездатність найвища в період з 14-ї до 17-ї години, після чого знову знижується.

Працездатність протягом тижня

На кривій тижневої працездатності простежується три фази: впрацювання, яке припадає на понеділок; стійкого стану – вівторок, середа, четвер; розвитку втоми – п’ятниця і субота.


етап входження в процес роботи…

Поняття робочих умов включає

приміщення (кімната, кабінет, лабораторія, бібліотека); робочу зону (письмовий стіл, крісло, шафа)

розташування предметів;

температуру та вологість повітря;

освітлення; звукове поле (шум, вібрація).

Освітлення

Для наукових працівників найсприятливішим є природне освітлення. При природному освітленні продуктивність праці на 10% вища, ніж при штучному. Настільну лампу ставлять зліва трохи попереду від працівника. В іншому разі тінь від правої руки погіршує видимість.
Світло має бути м’яким і не осліплювати (лампу прикривають зеленим або білим матовим абажуром).


Оптимальний температурний режим у робочому приміщенні дослідника - 18-20
о
С

Перерви

чергувати її з виробничими паузами. Перерви слід робити через кожні 1,0 – 1,5 год. роботи на
10-15 хвилин, а після трьох-чотирьох годин роботи відпочинок повинен бути тривалішим –
0,5–1,0 годин

Відпочинок

Прийоми для досягнення високої ефективності наукової праці

Нічого зайвого на робочому місці і на робочому столі;

Усунення зовнішніх подразників;

Чисте повітря, відсутність протягів, перепадів температури

Достатнє освітлення

Наявність під час роботи під рукою усіх необхідних предметів і наукових джерел.

Психологія наукової творчості

Творчій роботі не заважає монотонний шум незначної сили.

Наукову роботу не можна виконувати з поспіхом або метушнею.

Іноді досить тривала робота не дає можливості знайти свою помилку. У цьому випадку слід відволікатися за допомогою інших засобів (цікава задача з іншої сфери, детектив, сильне фізичне навантаження).

Велике психологічне значення має впевненість в успіху виконання наукових досліджень.

Важливими психологічними стимулами виконання дослідження є особистий інтерес до теми роботи та дух суперництва.

“Сім пунктів формули досягнення мети”

1. Конкретно вирішити, чого саме Ви хочете на кожному етапі.

2. Записати свої рішення чітко і детально (завжди думати на папері).

3. Встановити крайній термін, якщо досягнення мети передбачає тривалого часу – встановити проміжні строки.

4. Скласти список усього, що слід зробити для досягнення мети.

5. Перетворити список у план дій (що і в якій послідовності слід робити).

6. Діяти у відповідності до плану. Робити щось, зрушитися з місця, не відкладати на потім.

7. Кожен день робити щось з того, що наближає Вас до досягнення головної на даний момент мети.

Правило 10/90

Варто пам’ятати правило “10/90” – 10 відсотків часу, витраченого на планування до почату роботи, зекономить 90 відсотків часу при вирішенні поставлених задач.

Викрадачі часу

1. Телефонні дзвінки.

2. Електронна пошта.

3. Відволікаючі фактори.

4. Безлад на робочому місті.

5. Невміння планування.

Людина проявляє різний ступінь активності в рівні періоди життя

До 26-30 років людям вдається освоїтися у своїй професії. До 40 років людина вже пристосувалася до своєї діяльності та може віддати її багато сил. Цей вік співпадає із творчою вершиною. Від 40 до 50 років кращий вік для керівника, так як людина має професійний та соціальний досвід. До 50-56 років відбувається стабілізація пам’яті, хоча цей процес
індивідуальний. У людей розумової праці він протікає повільніше. Продуктивність праці професійних робітників росте з віком. Творчі люди переживають пік творчої активності і після 70 років, хоча психофізичні показники погіршуються, значний досвід і знання це компенсують.


Лауреати Нобелевської премії (фізики) здійснили свої відкриття до 30 років, а 90% всіх вчених – до
40. Головний внесок у науку зробили: хіміки до 40,5 років, медики – до 39 років, техніки – спеціалісти – до 45, астрономи і ботаніки – до 46, антропологи – до 47.

Вчений – хімік Вальден дослідив 233 відкриття. 68% відкриттів належить людям 48-49 річного віку. Ті, кому вдалося досягти високих результатів до 30 років – склали 14%. В області фундаментальних понять матерії та її стану відкриття розподіляють: понад 40 років – 43%, понад 50-60 років – 50%, менше 30 – 7%.


Наймолодший лауреат Нобелевської премії з фізики Уільям Лоуренс Брег (25 років)- 1915 р. – внесок у вивчення структури кристалів за допомогою рентгенівських променів.

Найстарший Джон Ван Флек (88 років) – 1977 р.
– за фундаментальні теоретичні дослідження в області електронної структури магнітних та невпорядкованих систем


Прислів’я „утро вечера мудренее” підказує, що прийняття складного рішення слід відкласти до ранку, задавши підсвідому роботу на ніч.

Науковий колектив

Це група талановитих, висококваліфікованих людей, організаційно об’єднаних єдиною метою
і діями.

Умови ефективної роботи наукового колективу: згуртованість, сумісність співробітників, психологічний клімат, колективна думка й колективізм у роботі, традиції і творчий потенціал.

Науково-дослідна робота і наукова діяльність

Науково-дослідна робота – це чітко організований комплекс дій, спрямований на отримання нових знань, що розкривають суть процесів, явищ у природі, суспільстві з метою їх використання в практиці.

Наукова діяльність – вимагає певної організації праці, і ефективність її залежить як від моральних та інтелектуальних якостей працівників, так і від умов праці, матеріально- технічного забезпечення й обслуговування.

Оптимальний науковий колектив

Поєднує в собі різні соціологічні групи: старих і молодих, з великим науковим стажем роботи та початківців, генераторів ідей та виконавців.

Мистецтво управління (за А. Йоффе) зводиться до трьох принципів – простота, демократичність, принциповість.

Індивідуальний підхід до людей

Принципи організації праці в науковій діяльності

Наступність – це взаємозв’язок між минулими і сучасними результатами (завдання колективу – вивчення наукової спадщини попередників)

Колективність – обумовлена спеціалізацією, масштабами, складністю дослідження та розвитком матеріально-технічної бази (окремі функції закріплюються за різними працівниками, але безпосередній творчий процес носить індивідуальний характер)

Принципи організації праці в науковій діяльності

Творчий підхід – працівник на всіх етапах дослідження прагне пояснити факти, явища, предмети, знайти щось нове в науці

Мобільність – здатність адаптуватися до змін функцій і місця роботи

Динамічність – визначається зростанням темпів розвитку науки, що вимагає оперативної координації дії працівників у процесі творчої діяльності

Схема управлінського рішення підбору та розміщення кадрів
ХОЧУ
МОЖУ
ПОТРІБНО


“Потрібно” – визначає потребу в кадрах певної кваліфікації на робоче місце;

“Хочу” – характеризує систему потреб і інтересів кожного окремого працівника (не завжди компоненти “потрібно” і “хочу” повністю співпадають)

“Можу” – характеризує особисті можливості людини – професійні, ділові, моральні, які можуть розвиватися і коригуватися.

Правила формування і згуртованості колективу

Адекватне відображення людини людиною, щоб не потрапити в залежність від раніше встановлених оцінок;

Ефект неправдивої згоди “так говорять всі”, що може скласти неправильну уяву про працівника;

Ефект поблажливості, завищена оцінка якостей особи, подій та явищ.

Принципи успішної роботи наукового колективу
Назва принципу
Сутність принципу
Інформованості
Про суть проблеми і завдання дослідження
Ініціативи знизу
Інформація про завдання дослідження має стати органічною частинкою свідомості виконавців як справа корисна працівникам і суспільству
Тотальності
Всі, хто працює над проблемою, повинні бути заздалегідь поінформовані про можливі проблеми
і залучення до їх вирішення
Безперервної діяльності
Закінчення однієї розробки має співпадати з визначенням нової проблеми, іншого завдання

Принципи успішної роботи наукового колективу
Назва принципу
Сутність принципу
Перманентної інформації
Керівник має систематично інформувати колектив про стан виконання завдання, про досягнуті успіхи чи невдачі у вирішенні завдань, про складності і зриви
Індивідуальної компенсації
Урахування особистісних ціннісних орієнтацій працівників, їх потреб і інтересів
Урахування
Врахування типологічних особливостей сприйняття інновацій різними співробітниками

Принципи організації науково- дослідної роботи
Спеціалізації
Розподіл праці, створення секторів, відділів і груп
Кооперування
• Об’єднання зусиль спеціалізованих відділів

Принципи організації науково- дослідної роботи
Пропорційності – дотримання співвідношення
інформаційного забезпечення науковців
• Паралельності – одночасне виконання процедур
Прямоспрямованості – усунення дублювання процедур, раціональна організація
інформаційних потоків
• Безперервності і ритмічності – організація процесу у просторі і в часі, рівномірне проведення дослідів

Методи колективної роботи
Мозкова атака
Синектичний метод
Метод
Дельфі
Метод
“рінгі”

Мозкова атака

Генерування значної кількості ідей за відносно короткий проміжок часу (автор: А. Осборн).

В основі – принцип асоціативної психології мислення в груповій ситуації взаємного стимулювання.

Умови: свобода висловлювання, атмосфера доброзичливості, висока зацікавленість членів групи, невимушеність ділової розмови та групового спілкування.

Правила мозкової атаки

Не допускати в процесі висування ідей ніякої критики, якими би ідеї не були;

Підтримувати, схвалювати ідеї;

Добиватися висунення максимальної кількості
ідей;

Прагнути до комбінування ідей, а також до їх розвитку і удосконаленню

Синектичний метод

Синектика – “поєднання різнорідного”, автор: У.
Гордон.

Головне – особливі вимога до складу учасників: максимум відмінностей за кваліфікацією, професією, досвідом, віком тощо.

Об'єднання для вирішення проблеми спеціалістів з різними знаннями, мисленням; звільнення від вузьких підходів; знаходження рішення у “прикордонній” зоні.

Синектичний метод

Принцип пошуку – аналогія (особиста, пряма, символічна, фантастична)

Ці види аналогій стимулюють виникнення ланцюга асоціацій. Отримавши захоплюючу асоціацію, група прагне розвинути її, описуючи властивості та можливості об’єкта.

Метод Дельфі

Члени групи анонімно висловлюють свої судження щодо проблеми, яка розв’язується.

Оформляється звіт за результатами суджень членів групи, який вручається кожному з учасників.

Члени експертної групи знову анонімно висловлюються і цикл триває до тих пір, поки не припиниться отримання нових ідей.

Метод “рінгі”

Японський метод прийняття групового рішення як “отримання згоди на вирішення шляхом опитування без проведення зборів”

Керівник відділу складає документ (рінгісьо), у якому описується проблема, він передається
“вниз”, співробітники підрозділів обговорюють проблему і узгоджують спільне рішення, потім передають на інший рівень і на завершальній стадії рінгісьо доопрацьовується і затверджується керівництвом.

Дякую за увагу!!!


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал