Я. А. Коменський Процес адаптації молодих учителів до навчальної діяльності значною мірою залежить від того, хто буде поруч із молодим учителем, стане його наставником, підтримає його, допоможе знайти правильне рішенн



Сторінка3/3
Дата конвертації05.01.2017
Розмір0.61 Mb.
1   2   3

Навчання письма

Навчання орфографії



  1. Напишіть букву, багаторазово її повторюючи.

  2. Напишіть букву багато разів у сполученні з іншими буквами.

  3. Напишіть усі букви алфавіту.

  4. Напишіть усі букви алфавіту під диктовку вчителя. Окремі букви диктуються не за алфавітом, а за принципом схожості.

  5. Співвіднесіть друковані букви з прописними.

  6. Знайдіть серед запропонованих букв пари великих та прописних. Напишіть їх.

  7. Розташуйте всі букви в алфавітному порядку та запишіть їх у зошит.

  8. Знайдіть букву … у словах та випишіть ці слова.

  9. Знайдіть буквосполучення … у словах, які записані на дошці (картках), прочитайте їх та запишіть.

  10. Співвіднесіть транскрипцію зі словами, які записані на дошці (картках тощо).

  11. Запишіть слова, які подані в транскрипційному позначенні.

  12. Запишіть подані слова в транскрипційному позначенні.

  13. Згрупуйте всі слова за буквами алфавіту та запишіть їх.

  14. Виберіть зі списку слів ті, які містять в собі букву … (буквосполучення …) та запишіть їх.

  15. Заповніть пропуски в словах потрібними буквами та запишіть їх.

  16. Виберіть зі списку слова, які читаються за правилом…

  17. Виберіть зі списку слова, які читаються не за правилами.

  18. Прослухайте ряд слів, відмітьте ті, які не були прочитані (слова даються учням на картках або записані на дошці).

  19. Знайдіть у тексті, підкресліть та випишіть слова. Список слів дається рідною мовою на картках або записується на дошці.

  20. Знайдіть у тексті іншомовні еквіваленти слів, які називає викладач рідною мовою, випишіть їх та прочитайте вголос.

  21. Відмітьте незнайомі вам у тексті слова, випишіть та знайдіть у словнику їх переклад (значення).

  22. Згрупуйте подані слова за правилами читання … та запишіть їх.

  23. Виберіть із ряду слів ті, які мають спільні корені або інші словотворчі елементи, проаналізуйте їх написання і вимову, співвіднесіть їх написання і вимову, співвіднесіть значення.

  24. Згрупуйте спільнокореневі іншомовні слова та запишіть їх.

  25. Згрупуйте всі слова із поданого рядка за частинами мови.

  26. Згрупуйте слова за їх тематичною належністю.

  27. Прочитайте слова (речення) по буквах.

  28. Виконайте лексичний перекладний диктант. Вчитель диктує слова рідною мовою, а учні записують їх іноземною.

  29. Утворіть іменні частини мови дієслів та дієслова від іменних (прикметники від дієслів тощо), перевірте себе за словником та запишіть утворені слова.

  30. Напишіть подані прикметники у вищому ступені.

  31. Утворіть форми минулого часу від поданих дієслів.

  32. Напишіть подані слова в неозначеній формі.

  33. Напишіть подані іменники у множині.

  34. Перетворіть кількісні числівники у порядкові та запишіть їх.

  35. Самостійно поставте загальні (спеціальні, …) запитання до поданих речень та запишіть їх.

  36. Поставте питання всіх типів до запропонованого речення, дайте відповіді та запишіть їх.

  37. Виправте навмисні помилки в словах.

  38. Виправте допущені помилки у тексті. Текст подається на картках або записується на дошці.

  39. Підкресліть у поданих словах корені (суфікси, префікси).

  40. Утворіть нові слова, додаючи одну або дві букви.

  41. Утворіть нові слова, використовуючи букви з поданого слова. Букви можуть використовуватись тільки ті, які є в слові. Додавати інші не можна.

  42. Утворіть слова використовуючи подані букви, але у кожному слові має бути використана буква а, е, о тощо. Як правило, ці букви належать якомусь одному слову.

  43. Утворіть слова з поданих букв, що належать до певного тематичного ряду.

  44. Розв'яжіть кросворд.

  45. Знайдіть почуті слова у реченнях, які записані на дошці, і запишіть у зошити.

  46. Виберіть із тексту вказані речення (питальні, заперечні тощо) та запишіть їх.

  47. Складіть речення з набору слів відповідно до контексту та запишіть їх у зошити.

  48. Складіть речення за ключовими словами на запропоновану тему та запишіть їх.

  49. Запишіть під диктовку слова, які є виключеннями, і пишуться не за правилами.

  50. Напишіть граматичний диктант. Учитель диктує речення рідною мовою, вживаючи різноманітні граматичні структури. Учні пишуть іноземною, одночасно перекладаючи.

  51. Утворіть слова, використовуючи словотворчі елементи та запишіть їх.

  52. Напишіть диктант. Учитель диктує іноземною.

  53. Напишіть диктант із попереднім аналізом можливих труднощів.

54.Напишіть пояснювальний диктант. Почуте слово необхідно вибрати з ряду слів, які записані на дошці або на картках, та записати їх у зошити.

55.Під диктовку вчителя запишіть тільки ті речення, в яких є ключові слова. Слова даються заздалегідь.

56. Запишіть рідною мовою значення слів або словосполучень, поданих іноземною мовою.

Письмові тренувальні мовні вправи.



  1. Дайте відповіді на запитання.

  2. Виберіть правильні відповіді із запропонованих та запишіть їх.

  3. Розкрийте дужки у реченні.

  4. Заповніть пропуски потрібними словами (словосполученнями, фрагментами речень).

  5. Поставте виділені у реченнях дієслова у правильній видо-часовій формі.

  6. Вставте у речення потрібні слова, використовуючи як підказку слова рідною мовою і заповнивши відповідні пропуски.

  7. Перекладіть подані речення іноземною та запишіть їх.

  8. Складіть 5-6 речень за зразком.

  9. Складіть речення, використовуючи підстановку таблицю.

  10. Зіставте запитання з відповідями

  11. Виділіть слова із кожних чотирьох поданих, які відрізняються від інших трьох певними ознаками та запишіть їх без пояснень або з поясненнями, чому ви саме їх виділили.

  12. Замініть слова або словосполучення у реченнях відповідними синонімами.

  13. Виберіть дієслова-синоніми із запропонованих рядків слів та запишіть їх.

  14. Виберіть із запропонованих рядків слів слова за темою…та запишіть їх або складіть з ними речення та запишіть.

  15. Виберіть місце дії із запропонованих слів та словосполучень, складіть речення та запишіть їх.

  16. Об’єднайте кілька коротких речень в одне, вживаючи сполучні слова.

  17. Дайте відповіді на запитання у письмовій формі використовуючи текст.

  18. Розширте або скоротіть речення за зразком.

  19. Трансформуйте пряму мову в непряму.

  20. Трансформуйте непряму мову в пряму.

  21. Об’єднайте розрізнені репліки діалогу і перепишіть у формі зв’язного тексту.

  22. Випишіть із тексту речення, які ілюструють вживання певних словосполучень (слів, граматичних структур).

  23. Перебудуйте структуру речення за зразком.

  24. Замініть виділені слова синонімами (антонімами, словосполученнями).

  25. Складіть текст за планом, використовуючи зразки фраз, ключові слова.

  26. Складіть за малюнком речення (речення записується на дошці). Розширте складне речення, додаючи до нього слова, які пропонує вчитель. Вчитель може пропонувати і варіанти, коли неможливо додати одне слово. У такому випадку учень дає пояснення.

  27. Складіть із запропонованих речень зв’язний текст (речення треба розташувати в логічній послідовності).

  28. Завершіть і запишіть речення (дається початок речень).

  29. Опишіть композицію, малюнок тощо.

  30. Виправте твердження.

  31. Напишіть протилежне.

Письмові умовно-комунікативні та комунікативні вправи.

  1. Визначте, кому можуть бути адресовані запропоновані форми письмового звернення.

  2. Випишіть із тексту мовленнєві формули, які підтверджують отримання листа (привітання, поздоровлення, побажання, надію, швидку відповідь тощо).

  3. Продивіться тексти листів та визначте комунікативно-смислове завдання кожного з них.

  4. Визначте характер кожного листа (особистий, діловий тощо).

  5. Визначте способи викладення думок у різних за стилем і характером листах та ставлення автора до описаних подій.

  6. Складіть листи для відповідних ситуацій спілкування (особисті, ділові тощо).

  7. Складіть листи різним адресатам, вносячи відповідні зміни в один і той же текст повідомлення з урахуванням можливої реакції кожного адресата на одержану інформацію.

  8. Дайте відповідь на лист, враховуючи його зміст, характер, ситуацію спілкування.

  9. Даючи відповіді на запитання, які порушуються в листі, прокоментуйте їх та висловіть свою власну думку.

  10. Систематизуйте інформацію, яка є в листі, підкресліть місця, які заслуговують на особливу увагу та вимагають негайного реагування.

  11. У відповідності до комунікативної ситуації складіть різні письмові звернення, враховуючи особливості реальних або потенціальних адресатів.

  12. Складіть письмове повідомлення у конкретній проблемній ситуації … .

  13. Після прослуховування тексту складіть конспект усного повідомлення, використовуючи запропонований план (тези, ключові слова тощо).

  14. Під час сприйняття тексту на слух напишіть відповіді на перед текстові запитання.

  15. Доберіть інформацію відповідно до комунікативної ситуації, що вас цікавить, та запишіть її.

  16. Під час прослуховування тексту напишіть , які матеріали вам можуть знадобитися для передачі інформації, що ви одержали, прослуховуючи цей текст.

  17. Випишіть із тексту речення з ключовими словам, які розкривають його зміст.

  18. Підберіть заголовок зо кожного абзацу тексту та запишіть його.

  19. Складіть тези кожної смислової частини тексту.

  20. Випишіть з тексту 6-7 найважливіших, на ваш погляд,речень щодо змісту тексту.

  21. Складіть план переказу тексту з урахуванням запропонованого комунікативного завдання.

  22. Складіть резюме щодо прочитаного.

  23. Дайте опис персонажу.

  24. Складіть лист-опис, використовуючи зміст тексту та ілюстративні матеріали до нього.

  25. Напишіть інший початок(кінець) тексту.

  26. Підготуйте реферат, використовуючи запропонований текст.

  27. Складіть анотацію до тексту.

  28. Під час усного спілкування зробіть записи ( заповніть бланки, таблицю).

  29. Напишіть автобіографію.

  30. Учням пропонується написати листи про свої реальні або уявні проблеми, а відповіді на них дають інші учні.

  31. Складіть оголошення.

  32. Заповніть анкету.

  33. Складіть ваше меню на завтра.

  34. Учням роздаються малюнки і пропонується скласти за ними свої тексти з подальшим їх порівнянням із оригінальним текстом.

  35. Учні поділяються на групи. Їм даються реклами, відібрані з журналів та брошур, пропонується скласти свою рекламу. Кожна група зачитує свою рекламу вголос, пропонуючи своїм однокласникам відгадати, що рекламується або кого рекламують.


Психологічні особливості учнів початкових класів

Вступ дитини до школи ― це різка зміна її життя і діяльності. Дитина йде до школи з фізичною і психологічною готовністю до цієї зміни. У шкільному навчанні використовуються й продовжують розвиватися фізичні й розумові сили, формуються психічні властивості молодшого школяра.

Психічний і особистісний розвиток дитини у молодшому шкільному віці зумовлюється особливістю соціальної ситуації розвитку ― навчанням у початковій школі. На цьому віковому етапі провідною діяльністю стає навчальна (тобто цілеспрямована діяльність учнів, результатом якої є розвиток особистості, інтелекту, здібностей, засвоєння знань, оволодіння уміннями та навичками), основою якої є пізнавальний інтерес (виразна інтелектуальна спрямованість на пошук нового у предметах, явищах, подіях, супроводжувана прагненням глибше пізнати їх особливості; майже завжди усвідомлене ставлення до предметів, явищ, подій) і нова соціальна позиція.

Початок шкільного навчання знаменує собою зміну способу життя дитини. Це принципово нова соціальна ситуація розвитку особистості. Перехід до шкільного життя пов’язаний зі зміною провідної діяльності з ігрової на навчальну. Дитина починає усвідомлювати, що вона виконує суспільно важливу діяльність ― вчиться ― і значущість цієї діяльності оцінюють люди, які оточують її.

Навчальна діяльність має яскраво виражену суспільну значущість і ставить дитину в нову позицію стосовно дорослих і однолітків, змінює її самооцінку, перебудовує взаємини в сім’ї. Діти молодшого шкільного віку спершу надають перевагу навчанню як суспільно корисній діяльності взагалі, потім їх приваблюють окремі види навчальної роботи (читання, письмо, малювання), пізніше вони починають самостійно перетворювати конкретно-практичні завдання на навчально-теоретичні, цікавлячись внутрішнім змістом навчальної діяльності.

Становлення і розвиток особистості у молодшому шкільному віці охоплює такі фази, як адаптація (пристосування до нових соціальних умов), індивідуалізація (вияв своїх індивідуальних можливостей і особливостей) та інтеграція (включення у групу ровесників).

В процесі навчальної діяльності розвиваються основні психологічні новоутворення молодшого шкільного віку: довільність психічних процесів, внутрішній план дій, уміння організовувати навчальну діяльність, рефлексія.

Довільність психічних процесів у молодшого школяра. У цьому віці центром психічного розвитку дитини стає формування довільності всіх психічних процесів (пам’яті, уваги, мислення, організації діяльності). Довільність виявляється в умінні свідомо ставити цілі, шукати і знаходити засоби їх досягнення, долати труднощі та перешкоди.

Внутрішній план дій молодшого школяра. Виконуючи завдання з різних навчальних предметів, діти шукають найзручніші способи, обирають і зіставляють варіанти дій, планують їх порядок та засоби реалізації. Чим більше етапів власних дій може передбачити школяр, чим старанніше він може зіставити їх варіанти, тим успішніше контролюватиме розв’язання завдань.

Уміння молодшого школяра організовувати навчальну діяльність. Поряд із засвоєнням змісту наукових понять дитина оволодіває способами організації нового для неї виду діяльності ― навчання. Планування, контроль, самооцінювання набувають іншого змісту, бо дія в системі наукових понять передбачає чітке виокремлення взаємопов’язаних етапів.

Рефлексія змінює пізнавальну діяльність молодших школярів, їхнє ставлення до себе й до оточення, погляд на світ, змушує не просто приймати на віру знання від дорослих, а й виробляти власну думку, власні погляди, уявлення про цінності, значущість учіння. В цьому віці вона тільки починає розвиватися.

Для молодших школярів характерним є й те, що передусім зберігається потреба у грі. Ігрова діяльність має велике значення для розвитку спонукальної сфери учня, в тому числі й для розвитку свідомого бажання вчитися. Саме у грі відбувається перехід від мотивів як досвідомих, афективно забарвлених, безпосередніх бажань до спонукань намірів.

Властива дітям і потреба в русі, вона залишається такою сильною, як і в дошкільників. Часто вона заважає їм зосередитись на занятті. Стримуючи себе на уроці, вони нерідко проявляють особливу рухливість на перерві, що втомлює учнів і знижує працездатність на наступному занятті.

Особливо значущою для подальшого розвитку особистості молодшого школяра є потреба у зовнішніх враженнях. На початку навчання вона є головною рушійною силою розвитку.

У зв’язку з розвитком пізнавальної потреби, під впливом нової провідної діяльності у молодших школярів формується більш стійка структура мотивів, у якій мотиви навчальної діяльності стають провідними. Розвивається також такий мотив поведінки, як наслідування ідеалів. В учня початкової школи вони конкретні. Молодший школяр наслідує, як правило, лише зовнішній вияв учинків героїв, яких вважає для себе ідеалом.

У молодшому шкільному віці продовжують розвиватися основні пізнавальні властивості і процеси (сприймання, увага, пам’ять, уява, мислення і мовлення). Наприкінці його вони перетворюються на вищі психічні функції, яким властива довільність і опосередкованість. Цьому сприяють основні види діяльності дитини цього віку у школі і вдома: навчання, спілкування, гра, художня діяльність, праця тощо.

Розвиток сприймання. У молодших школярів сприймання стає більш довільним, цілеспрямованим, категорійним процесом. Сприймаючи нові для них предмети і явища, учні прагнуть відносити їх до певної категорії об’єктів. Сприймання в дітей часто обмежується лише впізнанням і наступним називанням предмета. Сприйняття учнів 1-2 класів відрізняється слабкою диференціацією. В дітей необхідно розвивати сприймання форми предметів, а також кольору. В процесі навчання школяра в початковій школі "сприймання становиться думаючим” (Д.Б. Ельконін). Воно стає:

більш аналізуючим;

більш диференційованим;

приймає характер організованого спостереження;

змінюється роль слова у сприйманні предметів і явищ.

Для того, щоб розвивалося сприйняття, слід вчити дітей виявляти істотні ознаки, властивості предметів і явищ.

Розвиток уваги. У молодшому шкільному віці, особливо у 1-2 класах, провідною залишається мимовільна увага. На перших порах учнів приваблюють лише зовнішні аспекти предметів, подій, явищ, що заважає проникнути в їх суть, ускладнює самоконтроль за навчальною діяльністю. Розвиток уваги молодшого школяра все більше й більше характеризується довільністю. Цьому сприяє чітка організація їх дій за зразком, а також дій, якими вони можуть керувати і які можуть контролювати.

Протягом перших років навчання у школі увага дітей ще нестійка, тому в навчальній діяльності мають чергуватися розумові заняття із заняттями зі складання схем, малювання, креслення. М.Ф. Добриніним встановлено, що увага школярів буває достатньо зосередженою і стійкою тоді, коли учні повністю зайняті роботою, коли ця робота потребує від них максимум розумової і рухової активності. Якщо учні розглядають предмети і при цьому мають можливість діяти з ними, то в такому випадку вони дуже уважні.

Великий вплив на увагу виявляють інтереси і потреби учнів. Те що приваблює дітей, ніби само по собі зосереджує увагу.

Особливо уважними діти бувають в процесі творчої діяльності, так як тут зливаються в одно мислення, чуття і воля.

Крім цього молодшим школярам ще важко розподіляти увагу між різними видами роботи, а також переключати швидко свою увагу з одного об’єкта на другий.

Розвиток пам’яті. У молодшому шкільному віці інтенсивно розвивається довільна пам’ять, хоча мимовільна теж активно використовується. Під впливом навчання формується логічна пам’ять, яка відіграє основну роль у набутті знань. У дітей цього віку також розвинута наочно-образна пам’ять. Вони краще запам’ятовують конкретні предмети, факти, події. Це зв’язано з переважанням І-ої сигнальної системи. До недоліків пам’яті молодших школярів відноситься невміння правильно організувати процес запам’ятовування, невміння розбити матеріал для запам’ятовування на розділи чи підгрупи, виділяти опорні пункти для засвоєння, користуватися логічними схемами. У молодших школярів є потреба у дослівному запам’ятовуванню, що пов’язано з недостатнім розвитком мови. В процесі навчання "пам’ять дитини стає мислительною” (Д.Б. Ельконін). Під впливом навчання в молодшому шкільному віці пам’ять розвивається в 2-х напрямках:

― посилюється роль і збільшується вага словесно-логічного, смислового запам’ятовування;

― дитина оволодіває можливістю усвідомлено управляти своєю пам’яттю, регулювати її прояви.

Розвиток уяви. Основна тенденція в розвитку уяви молодших школярів полягає в переходах від переважно репродуктивних її форм до творчої переробки уявлень, від простого довільного їх комбінування до логічно обгрунтованої побудови нових образів. Зростає як вимогливість дитини до витворів її уяви, так і швидкість утворення образів фантазії.

Розвиток мислення. У дітей молодшого шкільного віку переважає наочно-образне мислення. Протягом цього віку формуються такі мислительні операції, як аналіз, синтез, порівняння, абстрагування, узагальнення. Педагог Л.С. Виготський відмічав інтенсивний розвиток інтелекту у цьому віці.

Розвиток мовлення. В учнів початкових класів активно удосконалюються навички усного мовлення: розширюється словниковий запас, вони оволодівають все складнішими граматичними структурами.

Щодо емоційної сфери, то для дітей характерний життєрадісний, бадьорий настрій, а також присутня емоційна вразливість, крім цього розвивається почуття симпатії, формуються моральні почуття: дружби, товариськості, обов’язку, гуманності.

Отже, для того, щоб домашні завдання викликали в дітей інтерес та приносили необхідний результат, вчителю початкових класів слід враховувати при організації домашніх завдань психологічні особливості молодших школярів.

        





Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал