Я. А. Коменський Процес адаптації молодих учителів до навчальної діяльності значною мірою залежить від того, хто буде поруч із молодим учителем, стане його наставником, підтримає його, допоможе знайти правильне рішенн



Сторінка1/3
Дата конвертації05.01.2017
Розмір0.61 Mb.
  1   2   3
Передмова

Учитель має бути живим взірцем

доброзичливості,безмежно любити свою

справу,ставитися до дітей по-батьківському.

Я.А. Коменський

Процес адаптації молодих учителів до навчальної діяльності значною мірою залежить від того, хто буде поруч із молодим учителем, стане його наставником, підтримає його, допоможе знайти правильне рішення в складних ситуаціях, повірити у власні сили.

Переступаючи поріг школи, молодий спеціаліст сподівається реалізуватися в ній як фахівець. Чи підготовлений він до роботи з учнями? Як зорієнтуватися в школі? Що робити для вдосконалення навчально-виховного процесу? Врешті-решт, у кого про що запитати?

Cаме наставник і є тією людиною, яка допоможе молодому спеціалісту почуватися в стінах школи комфортно. Наставники повинні вести спостереження і систематично аналізувати ріст педагогічної майстерності своїх підлеглих, вносити необхідні корективи у свою роботу.

Особливу роль у навчанні фахівця відіграють відкриті уроки та позакласні заходи наставника. Обговорення відвіданих уроків і позакласних заходів – серйозна школа професійного зростання молодого педагога.

Індивідуальне наставництво розглядається як важливий напрям роботи досвідчених учителів в удосконаленні педагогічної майстерності молодих педагогів.



Пам’ятка для наставника

1. Разом зі стажистом глибоко проаналізуйте навчальні програми та пояснювальні записки до них.

2. Надайте допомогу стажисту у складанні календарно-тематичного плану, звернувши особливу увагу на підбір матеріалу для систематичного повторення, практичних і лабораторних робіт, екскурсій.

3. Надавайте допомогу у підготовці до уроків (особливо перших), першої зустрічі з учнями

4. Озбройте стажиста методикою здійснення тематичного обліку знань, проведення залікових уроків.

5. Разом підбирайте і готуйте дидактичний матеріал, наочні посібники, тексти задач, вправ, контрольних, самостійних, залікових робіт.

6. Відвідуйте уроки стажиста з наступним детальним аналізом, запрошуйте його на свої уроки, разом їх обговорюйте.

7. Надавайте допомогу у підборі методичної літератури та організації самоосвітньої роботи.

8. Діліться досвідом, доброзичливо показуючи зразки роботи.

9. Надавайте допомогу своєчасно, з терпінням, наполегливо. Ніколи не забувайте відмічати досягнення в роботі стажиста.

10. Вчіть не копіювати, не сподіватись на готові розробки, а виявляти особистий педагогічний почерк.

11. Намагайтеся залучати стажиста до методичної роботи, поступово підводьте його до інноваційної діяльності.

12. Намагайтеся створити атмосферу творчої співпраці.

Вимоги до сучасного уроку

Урок-головна складова частина учбового процесу.



Сучасний урок – це насамперед урок, на якому вчитель вміло використовує всі сучасні технології  для озброєння учнів глибокими й усвідомленими знаннями, використовує індивідуально-особистісний підхід до учнів, задіє всі можливості учня для осмисленого засвоєння знань.

Ось чому якість підготовки учнів по тій або іншій учбовій дисципліні багато в чому визначається рівнем проведення уроку, його змістовною і методичною наповненістю, його атмосферою. Для того, щоб цей рівень був достатньо високим, треба, щоб вчитель в ході підготовки уроку намагався зробити його своєрідним твором із своїм задумом, зав’язкою і розв’язкою подібно будь-якому витвору мистецтва.

 Як же побудувати такий урок? Як зробити так, щоб урок не тільки озброював учнів знаннями і уміннями, значущість яких неможливо оспорити, але щоб все, що відбувається на уроці, викликало у дітей щирий інтерес, справжню захопленість, формувало їх творчу свідомість?

      Початковою науковою ідеєю сучасного уроку є  єдність навчання, виховання і освіти.

     Загальною функцією уроку є цілісне формування і розвиток особи школяра на основі розвиваючого і виховуючого навчання.

Урок ІМ як основна організаційна одиниця навчального процесу є його частиною і водночас самостійною, цілісною ланкою.



Мовленнєва спрямованість уроку ІМ. Визначення мовленнєвої діяльності як основного об'єкта навчання передбачає формування чотирьох видів цієї діяльності - слухання, говоріння, читання, письма на уроці ІМ. Для досягнення таких цілей необхідно:

по-перше, кожен урок повинен мати конкретні практичні цілі, спрямовані на формування мовленнєвих навичок та вмінь;

по-друге, мовленнєва спрямованість уроку означає комунікативний характер вправляння. Такі вправи як повторення за вчителем, переклад, складання речень за зразком, переказ тексту і т.п. мають бути також підпорядковані комунікативним цілям.

Комунікативна атмосфера повинна пронизувати весь урок, починаючи з повідомлення вчителем завдань уроку ("Сьогодні ми поговоримо про те, як можна відпочити на канікулах, прочитаємо казку, навчимося виражати прохання англійською мовою і закінчуючи підсумком уроку, коли вчитель оцінює роботу учнів, наголошуючи на їх досягненнях саме в оволодінні комунікацією.



Комплексність уроку ІМ. Ця особливість уроку зумовлена природою мовлення: у мовленні всі види діяльності взаємодіють, сприяють формуванню один одного.

Отже на уроці ЇМ всі аспекти мови - фонетичний, лексичний, граматичний - вивчаються взаємопов'язане, взаємозумовленим є й навчання видів мовленнєвої діяльності.



Іноземна мова - мета і засіб навчання. Це положення пов'язане з використанням засобів мовної наочності для оволодіння діяльністю на ІМ, що реалізується завдяки мовленню вчителя. Мовлення вчителя виконує дві важливі функції.

По-перше, воно використовується для організації вчителем навчання і виховання на уроці. Отже воно повинно бути виразним, переконливим грамотним, економним.

По-друге, мовлення вчителя ІМ на відміну від вчителів інших предметів є засобом навчання, тобто зразком для наслідування, опорою на котру може використати учень, стимулом, що спонукає до мовлення. Тому воно бути зразковим, тобто нормативним; автентичним, тобто саме так у даній ситуації сказав би носій мови; адаптивним, тобто відповідати можливостям мовленнєвому досвіду учнів; різноманітним за засобами вираження думки.

Створення іншомовної атмосфери на уроці має стати одним із завдань учителя ІМ. Спочатку доцільно перекладати учням свої розпорядження на рідну мову, а з часом обмежити її використання тільки найнеобхіднішими ситуаціями. Мовлення вчителя воно не повинно займати більше 10% часу уроку. Решта часу повинна бути віддана мовленню учнів. '



Висока активність розумово-мовленнєвої діяльності учнів. Ефективність року визначається ступенем розумово-мовленнєвої активності учнів, і завдання вчителя полягає у залученні їх до активної внутрішньої розумової та зовнішньої мовленнєвої діяльності і підтриманні її протягом уроку. Стимулювання активності учнів має бути пов'язаним з розвитком у Мовленнєвої ініціативи. Це означає, що домінувати на уроці повинен учень, а не вчитель. Така вимога відповідає особистісно-діяльнісному підходу, згідно з яким у центрі навчання знаходиться суб'єкт-учень

Різноманітність форм роботи учнів.

Вимога різноманітності форм роботи є особливо важливою для навчання усного мовлення, адже на відміну від аудіювання і читання, які легко організувати як синхронну діяльність, усне мовлення потребує взаємних контактів, які й повинен забезпечити вчитель на уроці.

Особливий ефект у цьому смислі дає поєднання індивідуальних форм роботи з колективними.

До індивідуальних форм відносять роботу у фронтальному режимі (відповіді учнів по черзі), опитування окремих учнів, індивідуально-масове тренування (самостійне синхронне виконання завдань з аудіювання, читання, письма, а також говоріння у режимі "учень-диктор", проговорювання або читання хором за вчителем чи диктором).

Колективні форми роботи охоплюють колективно-масове тренування в парах без змін або із зміною партнерів (напр., прийоми "шеренги", "натовп") та в малих групах від трьох до п'яти учасників (самостійне синхронне виконання вправ учнями у двійках, трійках і т.п.), хорове реплікування в режимі група - група, група - один учень, один учень - група.

Колективні форми роботи учнів є перспективними для навчання спілкування. Вони не тільки збільшують активний час діяльності учнів, але й знижують стан тривожності, допомагають подолати боязнь помилок, формують в учнів почуття колективізму.



Мотиваційне забезпечення навчальної діяльності. Мотивація, під якою розуміють спонукальні сили до вивчення ІМ, зумовлена суб'єктивним світом учня, вона визначається його власними бажаннями, пристрастями, особистісною зацікавленістю у навчанні. На уроці ЇМ мотивація забезпечується рядом факторів.

По-перше, матеріал, що використовується на уроці, повинен бути цікавим, відповідати смакам та уподобанням учнів. Це може бути не тільки цікавий текст, але й сучасна пісня, поезія, гумор тощо.

По-друге, прийоми роботи з навчальним матеріалом повинні приваблювати учнів. Цьому сприяють колективні форми роботи, де учень відчуває себе суб'єктом спілкування, навчальні ігри (ігри-конкурси, змагання, ігри на здогадку, рольові ігри, буквені ігри, рухливі ігри і т.п.), що ставлять учнів у життєву ситуацію, проблемні завдання до вправ, які сприяють інтелектуальному розвитку учня.

По-третє, учень повинен усвідомлювати рівень своєї успішності у вивченні ІМ, бо це викликає задоволення собою, відчуття прогресу в учінні. Успішність учіння досягається доступними та посильними навчальними завданнями, та оцінкою з боку вчителя та учнів. Щоб завдання було посильним, учень повинен мати можливість скористатися зразком виконання дії, необхідними опорами. ключами для самокорекції, що може забезпечуватись використанням різноманітних допоміжних засобів навчання, як нетехнічних, так і технічних.

Оцінку успішності учня не слід ототожнювати виключно з балом. Учитель мас широко використовувати заохочувальні репліки оцінного характеру типу:

That's excellent work. That's a good start. You're really trying hard.

Таке позитивне підкріплення на уроці сприяє росту інтересу до предмета, викликає впевненість у собі.

По-четверте, на мотивацію навчання позитивно впливає сприятливий психологічний клімат на уроці. Атмосфера спокійної врівноваженості, взаємної довіри, відчуття рівноправності, партнерства у спілкуванні викликає в учнів вдоволення від навчального процесу, бажання брати в ньому участь. сприятливо впливають також моменти релаксації (музичний фон, фізкультпаузи), котрі знімають втому в учнів, підвищують їх загальний тонус і, таким чином, перешкоджають спаду мотивації. Знання вчителем вищезгаданих мотиваційних засобів та їх застосування сприяє успішному навчанню ІМ.

Формулювання мети уроку

Визначення місця уроку в курсі навчання та аналіз змісту матеріалу дають вчителю можливість сформулювати основні практичні цілі уроку. Загальноосвітня, розвиваюча та виховна цілі конкретизуються у зв'язку з практичними.

Визначаючі практичні цілі конкретного уроку, вчитель може поставити одну головну мету та дві супутні. Головна мета звичайно пов'язана з розвитком умінь, тому на уроці учні повинні не стільки засвоювати матеріал, скільки вправлятися в іншомовній діяльності. Практичні цілі можуть дробитися на окремі завдання в межах певних етапів уроку.

Цілі уроку повинні точно визначати, на що потрібно звернути увагу в ході роботи: на показ та пояснення мовного матеріалу, на формування навичок, на розвиток умінь тощо.



Практичною метою уроку може бути ознайомлення з новою ГС, формування артикуляційної навички, навички читання слів певного типу, розуміння на слух нових ЛО, розвиток уміння вести бесіду у зв'язку з ситуацією, читання тексту з розумінням основного змісту, повідомлення про поточні події, систематизація вивченого матеріалу, контроль навичок та вмінь і т.п.

Формування практичної мети доцільно починати словами

"Навчити... . "Формувати...", "Розвивати...", "Удосконалювати...".

Наприклад:

Навчити розповідати про визначні місця Лондона.

Формувати навички розуміння граматичної структури to be going to.

Формувати навички монологічного мовлення за темою.

Розвивати вміння аудіювати текст.

Повторити вивчені у попередніх класах назви продуктів та ввести нові лексичні одиниці до теми.

Формувати навички читання з повним розумінням прочитаного;

Навчити ставити запитання загального типу в Present Perfect.

Навчити розповідати про свій робочий день в опорі на схему.

Навчити вести діалог-розпитування в ситуації "Як пройти...?"

Навчити розпізнавати і розуміти граматичне явище... в тексті. Удосконалювати навичку вживання ГС ...в усному мовленні на рівні фрази.

Удосконалювати техніку читання про себе/мовчки.

Розвивати вміння стисло переказувати текст.

Розвивати вміння аудіювати текст, ігноруючи незнайомі слова.

Розвивати вміння вести групову бесіду.



Освітня мета передбачає, з одного боку, прилучення учнів до культури країни, мова якої вивчається, шляхом засвоєння нової загальноосвітньої інформації; з іншого - розширення філологічного кругозору учнів.

Наведемо приклади формулювання освітніх цілей:

Поглибити знання учнів про класифікацію продуктів харчування.

Долучати учнів до культури мови, що вивчається.

  Розширювати філологічний кругозір учнів.

Розширити знання учнів про характер особистостей.

Вчити учнів бути толерантними і  розуміти інших.

Поглибити знання учнів про творчість В.Шекспіра.

Розширити знання учнів про політичну систему Канади.

Сформувати уявлення учнів про нове граматичне явище - Артикль.



Розвиваюча мета реалізується у процесі навчання там, де учень застосовує свій інтелект, волю, почуття, пам'ять, увагу, уяву і т.п.

Її доцільно формулювати у такий спосіб:

Розвивати мовну здогадку та мовленнєву реакцію учнів, розвивати просторове сприймання.

Розвивати мовну здогадку та мовленнєву реакцію.

Розвивати культуру спілкування в ситуації.

Розвивати самостійність у праці.

Розвивати фонематичний слух тощо.

Розвивати здатність порівнювати мовні явища рідної та іноземної мов.

Розвивати естетичне сприймання дійсності.

Розвивати культуру спілкування в ситуації "Знайомство".

Розвивати здатність мовного самоконтролю.

Розвивати самостійність у праці.

Розвивати уяву учнів в умовах гри/драматизації тексту/роботи в парах.

Виховний вплив на уроці іноземної мови забезпечується використанням виховних можливостей навчального матеріалу та спеціальних прийомів роботи з ним, завдяки чому формуються відповідні суспільно-політичні погляди учнів, почуття, ставлення до морально-етичних категорій, до навколишнього світу.

Наведемо приклади формулювання виховних цілей:

Формувати почуття патріотизму.

Виховувати культуру інтелектуальної праці.

Виховувати повагу до культури Великобританії.

Виховувати культуру спілкування.

Сприяти формуванню позитивного ставлення до іноземної мови.

Прищеплювати любов до праці.

Виховувати повагу до традицій народу Франції (Англії, Іспанії тощо).

Формувати критичне ставлення до вчинків людей.

Виховувати почуття ввічливості, чуйність у стосунках з товаришами і т.п.

Слід зауважити, що виховні та розвиваючі цілі можна планувати на цикл уроків, оскільки виховання та розвиток проходять значно повільніше, ніж навчання.



Схема плану-конспекту уроку

Дата


План-конспект уроку №... в ... класі

Тема:


Підтема:

Мета:

Практична

Освітня

Розвиваюча



Виховна

Обладнання уроку:

Хід уроку

Початок уроку



  • Організація классу – 2хв.

  • Мовленнєва/фонетична зарядка

(введення в комунікативну ситуацію) - 3хв.

Основна частина уроку – 35 хв.


Робота з розвитку чотирьох мовленнєвих компетенцій – 35 хв.
(аудіювання, читання, говоріння, письмо)
3.
4.
5.
6.

Заключна частина уроку


    7. Повідомлення домашнього завдання – 2 хв.
8. Оцінювання учнів – 2 хв.
9. Підсумки уроку – 1 хв.

Сім золотих правил для вчителя

 

Щоб бути Великим – треба бути людиною



Великої ідеї та великого характеру

А. Шептицький

1. Треба любити те, що робиш. І йти вперед крок за кроком. (І. Павлов.)

2.    Інтелігентом не можна прикинутися. (Д. Ліхачов.)

3.Увічливість виховується тільки ввічливістю і нічим іншим. (В. Джеме.)

4.«Магічна десятка»: полічіть до десяти, перш ніж дати волю своєму гніву. І він видасться вам безглуздим». (В. Джеме.)

5.Мудрець шукає все в самому собі, нерозумна людина — в іншому. (Конфуцій.)

6.Жодна велика перемога неможлива, якщо їй не передує мала перемога над самим собою. (Л. Леонов.)

 7.Перші кроки завжди найважчі. (Р. Тагор.)
Поради досвідчених колег молодому вчителю

 

1. Перед уроком перевірте, чи все потрібне на місці, чи немає непотрібних предметів біля дошки, чи чисто у класі.



2. Раціонально використовуйте кожну хвилину уроку.

3. Не витрачайте багато часу для перевірки домашнього завдання. Використовуйте різні форми перевірки. Вводьте систему взаємоперевірки.

4. Поясніть учням мету, завдання уроку.

5. Коли пояснюєте новий матеріал, намагайтеся вичленити проблеми, пропонуйте учням вирішувати їх самостійно.

6. Не спішіть виправляти помилку учня, краще, якщо її виправлять однокласники.

7. Намагайтеся організувати самостійну роботу учнів на уроці — пропонуйте учням більше писати, розв'язувати прикладів.

8. На уроці кожний учень повинен бути на виду, до кожного шукайте індивідуальний підхід.

9. При використанні технічних засобів навчання, комп'ютерної техніки, наочності не марнуйте час, намагайтеся використовувати засоби навчання ефективно.

10. При організації самостійної роботи, гри, усних відповідях не квапте учнів.

11. Використовуйте всі наявні можливості для реалізації принципів роз-вивального навчання.

12. Звертайте увагу на виховні аспекти уроку: працездатність, бережливість, зібраність.

13. Домашнє завдання потрібно давати з поясненням, до дзвоника. Не затримуйте учнів після дзвоника. У перших-сьомих класах обов'язково проводьте фізкультхвилинку в середині уроку.

14. Пам'ятайте: кожний урок не повинен бути схожий на попередній.
Критерії оцінювання навчальних досягнень з іноземних мов

Рівні навчальних

досягнень



Бали

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів

Початковий


1

Аудіювання

Учень розпізнає на слух найбільш поширені слова у мовленні, яке звучить в уповільненому темпі



2

Учень розпізнає на слух найбільш поширені слова у мовленні, яке звучить в уповільненому темпі

3

Учень розпізнає на слух окремі прості непоширені речення і мовленнєві зразки, побудовані на вивченому мовному матеріалі в мовленні, яке звучить в уповільненому темпі

Середній

4

Учень розпізнає на слух окремі прості речення і мовленнєві зразки, які звучать в нормальному темпі. В основному розуміє зміст прослуханого тексту ,в якому використаний знайомий мовний матеріал.

5

Учень розуміє основний зміст поданих у нормальному темпі текстів, побудованих на вивченому мовному матеріалі

6

Учень розуміє основний зміст поданих у нормальному темпі текстів, побудованих на вивченому мовному матеріалі, які містять певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися.

Достатній

7

Учень розуміє основний зміст поданих у нормальному темпі текстів, побудованих на вивченому мовному матеріалі, які містять певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися, сприймає більшу частину необхідної інформації, надану у вигляді оціночних суджень,опису,аргументації.

8

Учень розуміє основний зміст стандартного мовлення у межах тематики ситуативного мовлення яке містить певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися. В основному сприймає на слух експліцитно надану інформацію.

9

Учень розуміє основний зміст стандартного мовлення у межах тематики ситуативного мовлення яке містить певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися, а також сприймає основний зміст повідомлень та фактичну інформацію імпліцитно надану у повідомленні.

Високий

10

Учень розуміє основний зміст стандартного мовлення у межах тематики ситуативного мовлення яке містить певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися, а також основний зміст чітких повідомлень різного рівня складності.

11

Учень розуміє основний зміст стандартного мовлення у межах тематики ситуативного мовлення, яке містить певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися. Вміє знаходити в інформаційних текстах з незнайомим матеріалом необхідну інформацію, надану у вигляді оціночних суджень,опису, аргументації.

12

Учень без особливих зусиль розуміє тривале мовлення й основний зміст повідомлень, сприймає на слух надану фактичну інформацію у повідомленні.

Обсяг тексту, рівень складності та граматична наповнюваність, тематика текстів формуються вчителем відповідно до Програмових вимог, для кожного етапу навчання та типу навчального закладу.

Читання

Початковий


1

Учень уміє розпізнавати та читати окремі вивчені слова на основі матеріалу, що вивчався.

2

Учень уміє розпізнавати та читати окремі вивчені словосполучення на основі матеріалу, що вивчався.

3

Учень уміє розпізнавати та читати окремі прості непоширені речення на основі матеріалу, що вивчався.

Середній

4

Учень уміє читати вголос і про себе з розумінням основного змісту тексти, побудовані на вивченому матеріалі. Уміє частково знаходити необхідну інформацію у вигляді оціночних суджень за умови, що в текстах використовується знайомий мовний матеріал.

5

Учень уміє читати вголос і про себе з розумінням основного змісту тексти, які можуть містити певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися. Уміє частково знаходити необхідну інформацію у вигляді оціночних суджень, опису, аргументації за умови, що в текстах використовується знайомий мовний матеріал.




6

Учень уміє читати з повним розумінням тексти, , які можуть містити певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися. Уміє частково знаходити необхідну інформацію у вигляді оціночних суджень, опису, аргументації за умови, що в текстах використовується знайомий мовний матеріал.

Достатній

7

Учень уміє читати з повним розумінням тексти, , які можуть містити певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися. Уміє знаходити потрібну інформацію в текстах інформативного характеру.

8

Учень уміє читати з повним розумінням тексти, які можуть містити певну кількість незнайомих слів, знаходити й аналізувати потрібну інформацію.

9

Учень уміє читати з повним розумінням тексти, використовуючи словник, знаходити потрібну інформацію, аналізувати її та робити відповідні висновки.

Високий

10

Учень уміє читати з розумінням основного змісту тексти, аналізує їх, розуміє прочитаний текст, встановлюючи логічні зв’язки всередині речення та між реченнями.

11

Учень уміє читати тексти, аналізує їх і робить власні висновки, розуміє логічні зв’язки в рамках тексту та між його окремими частинами.

12

Учень уміє читати тексти, аналізує їх і робить висновки, порівнює отриману інформацію з власним досвідом. В повному обсязі розуміє тему прочитаного тексту різного рівня складності.

Обсяг, тематика, характер текстів для читання визначаються вчителем відповідно до Програмових вимог, для кожного етапу навчання та типу навчального закладу.

Говоріння

Початковий

1

Учень знає найбільш поширені вивчені слова, проте не завжди адекватно використовує їх у мовленні, допускає фонематичні помилки.

2

Учень знає найбільш поширені вивчені словосполучення, проте не завжди адекватно використовує їх у мовленні, допускає фонематичні помилки.

3

Учень використовує в мовленні прості непоширені речення з опорою на зразок, має труднощі у вирішенні поставленого комунікативного завдання в ситуаціях на задану тему, допускає фонематичні помилки.

Середній

4

Учень уміє в основному логічно розпочинати та підтримувати бесіду , при цьому використовуючи обмежений словниковий запас та елементарні граматичні структури. На запит співрозмовника дає елементарну оціночну інформацію, відображаючи власну точку зору.

5

Учень уміє в основному логічно побудувати невеличке монологічне висловлювання та діалогічну взаємодію, допускаючи незначні помилки при використанні лексичних одиниць. Всі звуки в потоці мовлення вимовляються правильно.

6

Учень упевнено розпочинає, підтримує, відновлює та закінчує розмову у відповідності з мовленнєвою ситуацією. Всі звуки в потоці мовлення вимовляються правильно.

Достатній

7

Учень уміє зв’язко висловлюватися відповідно до навчальної ситуації, малюнка, робити повідомлення з теми, простими реченнями передавати зміст прочитаного, почутого або побаченого, підтримувати бесіду, ставити запитання та відповідати на них.

8

Учень уміє логічно висловлюватися в межах вивчених тем відповідно до навчальної ситуації, а також у зв’язку зі змістом прочитаного, почутого або побаченого, висловлюючи власне ставлення до предмета мовлення. Уміє підтримувати бесіду, вживаючи короткі репліки. Учень в основному уміє у відповідності з комунікативним завданням використовувати лексичні одиниці і граматичні структури, не допускає фонематичних помилок.

9

Учень уміє логічно висловлюватися в межах вивчених тем, передавати основний зміст прочитаного, почутого або побаченого, підтримувати бесіду, вживаючи розгорнуті репліки, у відповідності з комунікативним завданням використовує лексичні одиниці і граматичні структури, не допускає фонематичних помилок.

Високий

10

Учень уміє без підготовки висловлюватися і вести бесіду в межах вивчених тем, використовує граматичні структури і лексичні одиниці у відповідності з комунікативним завданням, не допускає фонематичних помилок.

11

Учень уміє логічно і в заданому обсязі побудувати монологічне висловлювання та діалогічну взаємодію, використовуючи граматичні структури і лексичні одиниці у відповідності з комунікативним завданням, не допускає фонематичних помилок.

12

Учень уміє без вільно висловлюватися і вести бесіду в межах вивчених тем, гнучко та ефективно користуючись мовними та мовленнєвими засобами.

Обсяг монологічного висловлювання та кількість реплік у діалогічному мовленні, характер і тематика, лексична і граматична наповнюваність визначаються вчителем відповідно до Програмових вимог, для кожного етапу навчання та типу навчального закладу.

Письмо

Рівень навчальних досягнень

Бали

Критерії оцінювання навчальних досягнень

Грамотність

Припустима Припустима

к-сть орфо- к-сть лексич-

графічних них, грам. та



помилок стиліст. пом

Початковий

1

Учень уміє писати вивчені слова, допускаючи при цьому велику кількість орфографічних помилок.

8

9

2

Учень уміє писати вивчені словосполучення

6

9

3

Учень уміє писати прості непоширені речення відповідно до комунікативної задачі проте зміст повідомлення недостатній за обсягом для розкриття теми.

6

8

Середній

4

Учень уміє написати листівку за зразком, проте використовує обмежений запас лексики та граматичних структур,допускаючи помилки, які утруднюють розуміння тексту.

6

6

5

Учень уміє написати коротке повідомлення за зразком у межах вивченої теми, використовуючи обмежений набір засобів логічного зв’язку при цьому відсутні з’єднувальні кліше, недостатня різноманітність вжитих структур.

4-5

5

6

Учень уміє написати коротке повідомлення( листа) за зразком у відповідності до поставленого комунікативного завдання, при цьому вжито недостатню кількість з’єднувальних кліше та посередня різноманітність вжитих структур.

4-5

5

Достатній

7

Учень уміє написати коротке повідомлення за вивченою темою за зразком, у відповідності до поставленого комунікативного завдання, при цьому допускаючи ряд помилок при використанні вивчених граматичних структур. Допущені помилки не порушують сприйняття тексту, у роботі вжито ідіоматичні звороти, з’єднувальні кліше, різноманітність структур,моделей.

4

4




8

Учень уміє без використання опори написати повідомлення за вивченою темою, зробити нотатки, допускаючи ряд помилок при використанні лексичних одиниць. Допущені помилки не порушують сприйняття тексту, у роботі вжито ідіоматичні звороти, з’єднувальні кліше, різноманітність структур,моделей.

3

3

9

Учень уміє написати повідомлення на запропоновану тему, заповнити анкету, допускаючи ряд орфографічних помилок, які не утруднюють розуміння інформації, у роботі вжито ідіоматичні звороти, з’єднувальні кліше, різноманітність структур,моделей.

3

2

Високий

10

Учень уміє написати повідомлення, висловлюючи власне ставлення до проблеми,написати особистого листа,при цьому правильно використовуючи вивчені граматичні структури у відповідності до комунікативного завдання, використовуючи достатню кількість ідіоматичних зворотів, з’єднувальних кліше, різноманітних структур,моделей.







11

Учень уміє написати повідомлення,правильно використовуючи лексичні одиниці в рамках тем, пов’язаних з повсякденним життям, існує наявність несуттєвих орфографічних помилок, які не порушують акту комунікації( британський або американський варіанти орфографії, орфографічні помилки в географічних назвах)

1-2




12

Учень уміє надати в письмовому вигляді інформацію у відповідності до комунікативного завдання,висловлюючи власне ставлення до проблеми, при цьому правильно використовуючи лексичні одиниці та граматичні структури.







Обсяг письмового повідомлення, його тематика,структура повнота розкриття змісту, лексична насиченість та рівень граматичної компетентності, наповнюваність визначаються вчителем відповідно до Програмових вимог, для кожного етапу навчання та типу навчального закладу.


Поділіться з Вашими друзьями:

  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал