Вступ 3 розділ І. Основа теорії предмету фізичного виховання 6



Сторінка1/6
Дата конвертації11.01.2017
Розмір0.5 Mb.
  1   2   3   4   5   6


Зміст



Вступ 3

РОЗДІЛ І. Основа теорії предмету фізичного виховання 6

І.1. Теорія та методика фізичного виховання 6

І.2. Завдання предмету фізичного виховання 8

І.3. Зв'язок фізичного виховання із загальним розвитком особистості 16



РОЗДІЛ ІІ. Положення управління процесом фізичного виховання. 19

ІІ.1. Принцип особистісно-зорієнтованого підходу на уроках фізичного виховання. 21

ІІ.2. Принцип свідомості й активності учнів 24

ІІ.3. Принцип доступності й індивідуалізації 27

ІІ.4. Принцип систематичності. 35

ІІ.5. Принцип наочності 39

ІІ.6. Принцип міцності і прогресування 42

РОЗДІЛ ІІІ. Формування стійкого інтересу до мети і завдань занять фізичним вихованням 45

Висновки 49

Використана література 52

Додатки 55


РОЗДІЛ І. Основа теорії предмету фізичного виховання 7

І.1. Теорія та методика фізичного виховання 7

І.2. Завдання предмету фізичного виховання 9

І.3. Зв'язок фізичного виховання із загальним розвитком особистості 17



РОЗДІЛ ІІ. Положення управління процесом фізичного виховання. 20

ІІ.1. Принцип особистісно-зорієнтованого підходу на уроках фізичного виховання. 22

ІІ.2. Принцип свідомості й активності учнів 26

ІІ.3. Принцип доступності й індивідуалізації 29

ІІ.4. Принцип систематичності. 39

ІІ.5. Принцип наочності 43

ІІ.6. Принцип міцності і прогресування 47

РОЗДІЛ ІІІ. Формування стійкого інтересу до мети і завдань занять фізичним вихованням 51

Висновки 56

Використана література 59

Додатки 62



Вступ


Досконало оволодіти великою кількістю різноманітних вправ, що входять в арсенал фізичного виховання, можливо лише при умові достатньо швидкого формування і закріплення рухових навичок. Тому успіх у оволодінні вправами багато в чому залежить від раціональної методики навчання та правильної реалізації дидактичних принципів, як необхідної умова успішного оволодіння навчання.

З духовної точки зору всі зусилля спрямовані на самовдосконалення учень повинен робити свідомо. Отже, в даному разі важливим завданням педагога є пробудження в кожному учневі усвідомлення необхідності корекції та цілеспрямованого розвитку фізичної сфери. Саме в цьому розумінні можна використовувати термін "фізична культура", який без фактора усвідомлення перетворюється на механічний процес з невизначеною метою.

Велике значення для активізації цього процесу має визначення певного (можливо тимчасового) ідеалу, зразкового прикладу з середовища відомих спортсменів, гармонійно розвинених людей. При такому підході пробуджується природна потреба учнів у самотворенні, яка і зумовлює їхній інтерес та зацікавленість власним розвитком. Кожне заняття стає кроком на обраному шляху, а отримані результати сприяють виникненню почуття впевненості, природного натхнення від самореалізації у фізичній сфері, що особливо важливо для учнів з низькими інтелектуальними здібностями.

У процесі засвоєння вправ, передбачених навчальною програмою, вчитель прагне сформувати стійкі навички з властивою для них автоматизацією діяльності. Для цього слід не механічно повторювати вправи, а всемірно прагнути до мобілізації свідомості. У протилежному випадку набуті навички будуть непридатні для використання в житті, де дитина зустрічається з різними, часто непередбаченими ситуаціями.

У зв'язку з цим виникає проблема підбору методів і прийомів, якими повинен користуватися вчитель у процесі вивчення вправ, основні із них розкриті в даній роботі. Ці методи і прийоми повинні сприяти розвитку здатності до самоконтролю і самооцінки своїх дій.

Об’єктом дослідження в роботі є принципи управління процесом фізичного виховання з боку вчителя.

Предмет дослідження: педагогічні умови для вирішень завдань фізичного виховання.

Мета роботи: дослідити роль різних положень управління процесом фізичного виховання з боку вчителя для досягнення максимального ефекту навчання учнів фізичній культурі.

Метод дослідження вибраний простий пошуковий із аналізом та висновками по закінченні роботи.

Актуальність теми роботи полягає в тому, щоб максимально ефективно, тобто з користю для фізичного, духовного, естетичного, культурного та інших напрямків розвитку молодої особистості, забезпечити процес навчання школярів фізичному вихованню, оскільки метою всього навчального процесу в школі є найбільш ефективне та лояльне засвоєння дітьми поданого матеріалу.

Завданням для виконання роботи є висвітлення таких основних питань як:

1. Для підходу до теми роботи, потрібно чітко підкреслити рамки процесу фізичного виховання, усвідомити його теорію та методику.

2. Визначити зв'язок фізичного виховання із загальним розвитком особистості.

3. Чітко охарактеризувати основні принципи фізичного виховання.

4. Визначити аспекти формування стійкого інтересу дітей до занять фізичним вихованням.

Дана робота складається із вступу, трьох основних розділів з підрозділами в розділі І і ІІ, висновку по проведеному дослідженню, списку використаної літератури та додатків. Курсова робота ґрунтується на аналізі науково-методичної літератури, напрацювань наших сучасників та древніх мислителів, методичних посібників та власного педагогічного досвіду.

В Додатку А наведена діаграма залежності величини надвідновлення від величини навантаження, яка відноситься до розділу ІІ.6.



РОЗДІЛ І. Основа теорії предмету фізичного виховання

    1. І.1. Теорія та методика фізичного виховання


Теорія і методика фізичного виховання як наукова і навчальна дисципліна формує систему фундаментальних знань, що визначають професійну діяльність в галузі фізичного виховання. Знання вчителем теорії і методики фізичного виховання є провідною умовою розвитку його педагогічного мислення, творчого розв’язання проблем фізичного виховання. дозволяє йому засвоювати нові відомості, критично сприймати ті чи інші теоретичні положення і практичні дії, правильно оцінювати роль суміжних наукових дисциплін у реалізації завдань фізичного виховання, створювати основу для особистої педагогічної творчості. Предметом вивчення методик фізичного виховання є встановлення окремих закономірностей фізичного виховання й реалізація загальних закономірностей у педагогічному процесі, що має конкретну спрямованість.

Теорія і методика фізичного виховання тісно зв’язана із загальною педагогікою, загальною й віковою психологією і вирішує спеціальні педагогічні проблеми, що знаходяться на їх стику. Філософія дає для неї методологічну основу пізнання, спираючись на яку вчені одержують можливість об’єктивно оцінювати дію соціальних законів у галузі фізичної культури, проникати в сутність проблеми, узагальнювати, аналізувати і відкривати нові закономірності її функціонування й перспективи розвитку в суспільстві.

Зв’язок з біологічними науками продиктований необхідністю вивчення реакцій організму на вплив засобів фізичного виховання, що визначає розвиток адаптаційних процесів людини. Тільки з огляду на анатомічні, фізіологічні й біохімічні закономірності функціонування організму людини, можна ефективно керувати процесом фізичного виховання.

Особливо тісні зв’язки теорії і методики фізичного виховання (ТМФВ) з усіма спортивно-педагогічними дисциплінами, які спираються на загальні положення, розроблені теорією і методикою фізичного виховання, а конкретні дані, які отримані ними, є матеріалом для нових узагальнень. У процесі свого розвитку ТМФВ вивчала загальні закономірності, які були властиві окремим видам спортивної діяльності, особливості ж цієї діяльності вивчалися науками про гімнастику, легку атлетику, плавання тощо. Отже, найбільш загальні закономірності, що стосуються будь-яких видів рухової активності людини, є предметом сучасної теорії і методики фізичного виховання. [18, ст. 36]





Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал