Всеукраїнська краєзнавча експедиція учнівської молоді «Моя Батьківщина – Україна» Напрям: «Духовна спадщина мого народу» Історія та символіка української писанки



Скачати 234.36 Kb.
Дата конвертації25.12.2016
Розмір234.36 Kb.


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ГЛОБИНСЬКА РАЙОННА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ

ВІДДІЛ ОСВІТИ, СІМ’Ї ТА МОЛОДІ

ГЛОБИНСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІ СТУПЕНІВ № 3



Всеукраїнська краєзнавча експедиція учнівської молоді

«Моя Батьківщина – Україна»

Напрям: «Духовна спадщина мого народу»

Історія та символіка української писанки

Автор Пятаха Ольга Миколаївна

Керівник Галига Валентина Олександрівна

Телефон 0991612818

Глобине – 2014

ЗМІСТ

Вступ ….. 3

Розділ 1. Коли народилася писанка ….. 4

Розділ 2. Історія української писанки ….. 6

Розділ 3. Музей писанки ….. 8

Розділ 4. Писанка ...... 9

Розділ 5. Символіка писанки …. 10

Розділ 6. Християнське значення символіки писанки …. 12

Розділ 7. Поділ поверхні писанки …. 13

Розділ 8. Символіка кольорів писанки …. 14

Розділ 9. Види писанок. Способи виготовлення писанок …. 15

Розділ 10. Писанкарство на Глобинщині …. 17

Висновки …. 18

Література …. 20

Додаток 1. Рослинний орнамент на писанці …. 21

Додаток 2. Геометричний орнамент на писанці …. 22

Додаток 3. Писанки власними руками …. 23


ВСТУП

Про що розповідає писанка? Це питання хвилює кожного, хто вперше бере в руки яйце й хоче сам створити маленьке диво – писанку. Щоб зрозуміти це, треба ознайомитися з багатою спадщиною традиційної писанки. І символи, і колір, й організація простору на поверхні яйця – усе це дуже важливо.

Безліч сучасних досліджень присвячено символіці писанки. Дуже багато уваги в них приділяється лише язичницькому тлумаченню символів. Наче й не було тисячі років християнства на нашій землі. Християнські традиції писанки треба берегти, щоб прославляти Христа Воскреслого всім своїм серцем, помислом і вмінням. Тому необхідно досліджувати символіку писанку як язичницького походження, так християнського.

Мета дослідження: розкрити особливості українського писанкарства, розглянувши їх в історичному, технологічному та регіональному ракурсі.

Завдання роботи:


  • дібрати й вивчити літературу з теми;

  • розкрити історію писанкарства;

  • розкрити поняття писанки, особливості техніки її творення, символіку писанки;

  • вивчити особливості писанкарства рідного краю;

  • користуючись опрацьованим матеріалом, створити писанки власними руками, використовуючи традиційні символи.

Об’єкт дослідження: писанкарство як вид мистецтва.

Предмет дослідження: символи писанки, у тому числі й у рідному краї.

Методи дослідження:

  • теоретичні – системний аналіз літератури з теми дослідження;

  • емпіричні – бесіди з жителями Глобинщини;

  • метод експерименту – створення писанок власними руками.


РОЗДІЛ 1

КОЛИ НАРОДИЛАСЯ ПИСАНКА

В одному давньому рукописі зберігся вислів Іоанна Дамаскіна про яйце: «Небо і земля в усьому подібні яйцю – шкаралупа, як небо, пліва як хмаринки, білок як вода, жовток як земля». [8] Здавна яйце було символом життя, відродження. У багатьох народів ставлення до яйця було глибоко філософським, містичним. І сама писанка виникла як частина язичницького культу стародавніх слов'ян .

А в християнстві традиція дарувати один одному червоні (красиві, прикрашені) крашанки бере свій початок з перших століть християнства. Зберігся переказ про те, що свята Марія Магдалина, яка прийшла в Рим для проповідування Євангелія , постала перед імператором Тиберієм і піднесла йому яйце зі словами: "Христос Воскрес!". Імператор засумнівався в її словах. «Ніхто не може воскреснути. Це так само неможливо, як якби яйце, яке ти тримаєш в руках, стало з білого червоним!». І в ту ж мить яйце в руках Марії Магдалини стало червоним.

І Костянтин Економід (грецький вчений 30-х років ХІХ ст.) в одному рукописі Х ст., який знаходиться в монастирі св. Афанасія (Греція), свідчить про те, що традиція пасхальних яєць існує ще з апостольських часів.

У міфах багатьох народів світу саме яйце є світотворчим початком. У слов'ян-язичників, на думку С. Килимника, писанки існували вже за часів антів – наших прародичів (ІІІ – VIII ст. н. е.) і були символом сонячного культу. Птахи – це вісники весняного воскресіння, Сонця, а їх яєчка – емблема сонця – життя, народження.

«Яйце, птаха взагалі, – писав С. Килимник, – це зародень життя, символ бога сонця; воно в давнину символізувало  добро, радість, щастя, любов, достаток, успіх, прихилення добрих сил, захист людини від лихих сил» [3; с.176]

Більше тисячі років тому наші предки слов'яни прийняли християнство. І тоді вся символіка писанки придбала нове значення, нове звучання. Майстриня, яка зображала на писанці хрест, згадувала про Хрест Господній і, звичайно, співала тропар Хресту Животворящому.

Писанки писали протягом усього Великого посту. Щоб писанкарка набила руку, треба було написати сорок писанок з розбивкою «сорок Калинець». На такий писанці 48 трикутників (Додаток 2), за кількістю днів посту. Кожен трикутник символізує землю, поле. А ще – Пресвяту Трійцю. Точка у трикутнику – око Боже, засіяне поле. А кожна точка – зерно, душу людську.

Символами Христа на писанках є риби, баранці, хрест ... Писанка славить Христа кожною своєю лінією, точкою, кожним символом. І коли ми даруємо писанку, неодмінно говоримо: «Христос Воскрес! Воістину Воскрес!»



РОЗДІЛ 2

ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ПИСАНКИ

Пташине яйце, розписане мініатюрним орнаментом, називають писанкою. Назва її походить від слова «писати», тобто прикрашати орнаментом. Оздоблюються писанки геометричним, рослинним, зооморфним (риби, птахи, звірі, людина), пейзажними орнаментами, християнськими символами (Додатки 1-2). Писанка – одна із стародавніх форм українського народного розпису, у якому наші пращури втілювали свої прагнення, віру. Писанка – це символ весни, сонця, повернення природи до життя. Багато народів світу шанували яйце й мали власну атрибутику його возвеличення. У багатьох стародавніх народів збереглися перекази, в яких яйце виступає джерелом життя, світла, тепла, навіть зародком усього всесвіту.

Звідки ж пішла традиція оздоблювати яйце в Україні? Досліджуючи матеріали археологічних експедицій з вивченням трипільської культури (V-ІІ тис. до н.е.), учені побачили на кераміці орнаментальні малюнки, які дуже нагадують орнамент на сучасних українських писанках. Так, зображена на малюнку богиня Лада дуже нагадує образ Берегині. Їх поєднують благально піднесені догори руки та інші характерні елементи. На території України писанкарство набуло найбільшого поширення за часів Київської Русі, у Х-ХІІІ ст.

Запроваджуючи християнство на Русі, церква вдало використала язичницькі вірування й народні звичаї, у тому числі й святкування Великодня навесні як пробудження всього живого на землі, що збігалося з християнськими пасхальними святами на честь воскресіння Ісуса Христа. Звичайне куряче яйце недовговічне, тому в Київській Русі майстри майоліки у великій кількості виготовляли керамічні розписані яйця, і це дало змогу багатьом поколінням милуватися ними. Найулюбленішим мотивом був мотивом сосонки – яскраво-зеленої травички, що найперша прокидається після зими і пленяться, сповіщаючи про прихід весни. (Додаток 1). Улюбленим кольором майстрів був жовтий та світло-зелений на темному, здебільшого коричневому або чорному тлі. Такі писанки можна побачити в Державному музеї історії України.

Татаро-монгольська навала на Русь припиняє діяльність ремісничого цеху, який репродукував українські писанки з глини, що експортувалися в інші країни. У цей період поступово розвивається писанкарство, починається розподіл традицій мистецтва за регіонами. За період ХІІІ до другої половини ХІХ ст. у писанкарстві майже не виникає нових елементів. Найдавніші писанки, виготовлені з курячих яєць, зберігаються в музеях і датовані другою половиною ХІХ – початком ХХ ст. Вони мають характерні ознаки кожного регіону їх виготовлення.

В Україні писанки виконують обрядову, ігрову, декоративну та інші функції. Обрядова функція писанки пов’язана зі святкуванням перших днів Пасхи. Зі свячених писанок починався великодній обід, їх дарували на знак поваги, любові, з побажанням добра. Писанки були своєрідним оберегом у хаті, тому їх намагалися зберегти до наступної весни. Матеріалом для писанки є пташине яйце. За технікою виконання сучасній писанці передувала крашанка – яйце пофарбоване в один колір рослинними фарбами. Пізніше з’явилася крашанка, яка побутує й до цього часу. Із кінця ХІХ ст. поряд із писанками створюються дряпанки і мальованки. Дряпанка – це крашанка, на якій орнамент видряпано голкою або металевим стержнем. Мальованка – це яйце, розписане фарбами за допомогою пензля. Часто в оздобленні писанок використовують поєднання двох і більше прийомів розпису (крашанка, мальованка, дряпанка). У 80-х роках ХХ ст. до писанкарства звертаються професійні художники, народні майстри старшого покоління.




РОЗДІЛ 3

МУЗЕЙ ПИСАНКИ

У радянський період писанкарство в країні було майже знищено. Лише у віддалених українських селах, де збереглися давні народні традиції, продовжували розписувати писанки на Великдень.

Перші колекції писанок були зібрані в західних областях України. Отож, не випадково, що саме на Івано-Франківщині, у Коломиї, було створено музей писанки.

Нині відроджується писанкарство в усіх регіонах України. І нам, українцям, особливо приємно знати, що Україна – єдина у світі держава, яка має прекрасний музей писанки.

Музей був створений у 1987 році. Спочатку колекція зберігалась у церкві Благовіщення, яка була побудована в ХVІ столітті. З 2000 року музей переїхав у нове приміщення, яке збудовано у формі величезної писанки, висота якої сягає 13,5 метра. Цей музей занесено до Королівської енциклопедії Великобританії як місце зібрання шедеврів світового мистецтва.

РОЗДІЛ 4

ПИСАНКА


Писанка – яйце, фарбоване або декороване традиційними символами, які намальовані за видозмінюванням, а з прийняттям християнства набули нової якості, пов'язаної з дійством освячення паски під час найголовнішого християнського свята – Великодня. Звідси і їхня назва — «великодні яйця». Виготовлення писанки пов’язувалося з дохристиянськими традиціями зустрічі весни, пізніше – з Великоднем.

В уявленнях багатьох народів яйце втілювало джерело життя і всього всесвіту. У стародавніх персів, індіанців, візантійців, а також у древніх греків та римлян вважалося, що всесвіт виник з яйця. Стародавні індо-іранські легенди теж це підтверджують. Предки слов'ян називали розписані яєчка «красними яєчками».

Давніми художниками використовувались саморобні фарби, які виготовлялись із кори та плодів дерев, трав і квітів. Природні фарби не дуже тривкі, тому з часом вицвітають. А щоб побачити, якими були древні писанки спочатку, користуються мікроскопом: у порах шкаралупи зберігається початковий колір.

У серпні 2013 року у центрі Львова було знайдено п'ятисотлітню писанку, виконану на шкаралупі яйця.



РОЗДІЛ 5

СИМВОЛІКА ПИСАНКИ

Мистецтво писанкарства сягає своїм корінням у сиву давнину. Назва цього унікального народного витвору «писанка» походить від слів «писати», «розписувати».

Писанка тісно повязана зі старими українськими віруваннями та народним календарем, що базувавсь на сонячному циклі. Навесні, коли день ставав більшим від ночі, наші предки святкували перемогу сонця над темрявою, життя над смертю, весни над зимою і як сонячний символ дарували «красні яєчка».

Писанка була повязана з усіма весняними святами, але найбільшу кількість писанок виготовляли на Великдень.

Із прадавніх часів до нас дійшло велике розмаїття візерунків – символів, які передавалися з покоління в покоління.

Найпоширенішим елементом у писанковому орнаменті було зображення Сонця. Його символи – жовті, червоні, помаранчеві кружальця, кола, облямовані рисочками променів (Додаток 2), багатокутні зірки (Додаток 2), «павучки», круглопелюсткові квіти (Додаток 1) – всього не перелічиш. Хвилястий орнамент «безконечник» символізує Воду. А яке багатство рослинного орнаменту! Тут і сосонка, і гілочки з вербовими котиками, і листя в основному дубове та вишневе. І, звичайно, Дерево Життя. (Додаток 1). Серед поширених мотивів зустрічається багато тваринних зображень: півень як охоронець житла, козлики, пташки, рибки, метелики, бджілки… Даруючи писанки із цими знаками, люди бажали міцного здоров’я та довголіття, краси та сили, багатого врожаю.

Також дарували писанки на знак примирення. Але первинний зміст багатьох символів уже забувся, та, незважаючи на це, вони несуть важливу інформацію про життя наших предків.


Писанка  – символ Сонця; життя, його безсмертя; любові і краси; весняного відродження; добра, щастя, радості.

Дослідники вважають, що українська писанка має понад 100 символічних малюнків. Наприклад, кривулька знаменувала нитку життя, вічність сонячного руху. Кривулька або безконечник – це символ початку і кінця. Тригвер або триніг символізував, на думку одних, небо, землю і повітря, на думку інших – повітря, вогонь і воду, треті вважали його символом життя людини. Четверті трактували його як символ неба, землі і пекла (Додаток 2). Символічне навантаження мала і кольорова гама писанки (Додаток 1). Червоний колір усимволізовував радість життя, любов, жовтий – місяць і зорі, урожай; зелений – багатство, буяння рослинного світу, його воскресіння; блакитний – чисте небо, здоров'я; бронзовий – матінку-землю; чорний з білим – пошану до померлих родичів, їхніх душ та ін.

На Київщині малюнок великий, такий самий на Тернопільщині, Закарпатті. А на писанках Гуцульщини – дрібненький. Чому так – достеменно не знає ніхто.

Із запровадженням християнства змінюється поступово і символіка писанки. Вона стала символом радості й віри у Воскресіння Ісуса Христа як символу всепрощення. Для писанок були характерні такі орнаменти: решітки, віконця, клинці, вітрячки, кошики, грабельки, зірки, хрестики, павучки (символ працелюбства). (Додаток 2)

Писанки використовували як опредмечений символ кохання, даруючи їх юнці. У народній медицині ними «викачували» хвороби. Свячені писанки закопували в землю (на високий врожай), клали в домовину, у ясла для худоби. Лушпиння із писанки кидали «на щастя» на дах оселі та ін. Цікаво, що писанкарство було притаманне лише тим етнічним групам, які стали називатися українцями.

РОЗДІЛ 6

ХРИСТИЯНСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ СИМВОЛІКИ ПИСАНКИ

Наповнена таємницею писанка несе в собі філософський світогляд наших нащадків, їхню віру й любов. Кожний елемент візерунка, який зустрічаються на писанці, гармонічно уплітаючи в неї, став невід’ємною її частиною. Великий інтерес викликають все знаки і символи, які прикрашають пасхальне яйце. Необхідно знати і розуміти, що означає той чи інший знак, символ, колір. Правильно зрозуміти «прочитати», писанку , дуже важливо для нас.

Саме яйце, сире яйце – символ воскреслого Христа, який перемігши смерть, дарує людству вічне життя. Знаходять свою інтерпретацію і всі символи на українській писанці .

Круг (Додаток 2) – символ безсмертя і майбутнього життя вічної, також символ нескінченної Божої Любові.

Сонце (Додаток 2) – символ світла, а головне - Христа. У літургійних молитвах є звернення до Бога, як до Сонця Правди.

Хрест (Додаток 2) – це знак хресної смерті Спасителя, знак жертви за кожну люди-ну, а тому є образом вічного життя.

Трикутник в християнстві (Додаток 2) – це символ Пресвятої Трійці.

Грабельки (Додаток 2) - символ дощу. У Старому Завіті дощ є прообразом Спасителя, в Новому Завіті - символом добра і поширення Євангелія по всьому світу.

Зоря, зірка, ружа (Додаток 1) – це знак Христового царства. Святий апостол Павло називає зорю чином обраних до вічності. Досить часто зоря символізує Пресвяту Богородицю. Як рання зоря, вона передрікає схід Сонця –Христа. Дерево життя (поняття всього цінного і значущого) (Додаток 1) - це образ Божої Мудрості , гармонії людського життя, прагнення досконалості, розвитку.
РОЗДІЛ 7

ПОДІЛ ПОВЕРХНІ ПИСАНКИ

Пам'ятаєте дитячі скоромовки, в яких вживають числа? А казки, в яких неодмінно присутні або три царства, або три сестри? Для наших предків числа були священними, у кожного було своє значення і своя сила. Тому поділ поверхні яйця на певну кількість частин і стале повторення деяких елементів не випадкові.

Поділ на два передавав уявлення про два світи. На три ділили найчастіше по вертикалі, так позначали три небесних сфери. При поділі на чотири утворюється хрест, що означає чотири сторони світу.

Класичний поділ півсфер на чотири частини, кожна з яких поділена на три, передає уявлення про чотири пори року з трьома місяцями. За іншими уявленнями світ ділився і на шість сторін. Таку просторову орієнтацію передає шестикутна зірка.

Досліджуючи писанки, вчені висловили здогад про те, що в давнину існував восьмирічний календарний цикл. У народній міфології небо має вісім сфер - "облоків": сім синіх, а восьме червоне, на якому сидить сам Бог.

Дуже цікавий поділ на сорок частин, так звані сорококлинці. Кожен клинець позначав якийсь вид людської діяльності або явище природи, а в християнському баченні - сорок днів посту.



РОЗДІЛ 8

СИМВОЛІКА КОЛЬОРІВ ПИСАНКИ

Найдавнішими вважаються крашанки - це писанки одного кольору. Згодом виникли багатоколірні писанки, в яких застосовувались різноманітні природні барвники. Такі фарби, на відміну від сучасних, мали приємні м'які відтінки. Але колір в писанці з'явився не лише заради краси, а й отримав своє символічне значення, походження якого не випадкове.



Жовтий, золотистий, оранжевий кольори писанки впливають на людину подібно до сонячного проміння, дають радісний, світлий настрій. У писанці означають тепло, надію, небесні світила, врожай в господарстві.

Червоний колір на писанках мабуть є найбагатозначнішим. Недаремно в народній мові він зблизився з поняттям красивого, слова "красний" - "гарний" стали взаємовідповідними. Червона барва символізує добро, радість життя, для молодих - надію на щасливий шлюб. Саме червоне яйце є головним символом Воскресіння, жертовності і небесного вогню.

Зелений колір означає весняне пробудження природи, надію на гарний врожай.

Блакитний - небо, повітря, а також здоров'я.

Бурий, коричневий - землю і її приховану життєдайну силу.

Чорний колір - колір ночі, потойбіччя, всього невідомого і таємного. В писанці, будучи тлом, виявляє силу інших кольорів, так само, як в житті темрява дає змогу зрозуміти, що таке світло. Також символізує нескінченність життя людини, продовження буття після смерті.

Багатоколірна писанка є символом родинного щастя, миру, добробуту.

Темні писанки писали на проводи, як вираз поваги до тих, хто відійшов у інший світ.
РОЗДІЛ 9

ВИДИ ПИСАНОК. СПОСОБИ ВИГОТОВЛЕННЯ ПИСАНОК

Існує чотири види розписаних яєць — крапанка, дряпанка, крашанка та писанка. Кожен із цих видів має свою систему розпису. Найпростішою є технологія виготовлення крашанки. Для виготовлення крашанок (галунок) використовують круто зварене в лушпинні цибулі яйце, яке після цього набуває жовто-коричневого кольору різної інтенсивності. Іноді до них прив'язують листочки петрушки, які залишають на шкаралупі світлі відбитки. Найчастіше крашанки фарбують у червоний колір, символ кохання і вічного життя.

Для виготовлення крапанки, зачерпнувши писачком віск, закрапують ним лише місця, що повинні залишитися незафарбованими. Після цього яйце занурюють у найсвітлішу фарбу, найчастіше рожеву. Після висихання фарби, поверхню яйця вкривають восковими цятками, які потім залишаться жовтими. Якщо треба залишити зелені цятки, то вмочивши сірник у зеленку, малюють зелені цятки, які покривають воском. Потім яйце занурюється у червоний барвник. На червоній фарбі закапують воском ті місця, які мають залишитися червоними. Насамкінець загальне тло забарвлюють якоюсь темною фарбою, частіше вишневою. Після цього яйце кладуть в не дуже гарячу духовку чи піч. Після того як віск розм'якає, його обережно витирають м'якою тканиною.

За відсутності писачка чи всіх фарб, можна зробити дряпанку. Для цього вибирають яйце темного кольору і зафарбовують темним барвником. Олівцем наносять орнамент. Після цього гострим предметом (голкою, шилом чи цвяхом) продряпують намальований орнамент. Найскладніше виготовити саме писанку. Тут проявляється майстерність і людська фантазія. Починають із простого орнаменту. Спочатку малюють лінії, які розподіляють яйце на площині. Їх наносять простим олівцем. Яйце підтримується трьома пальцями лівої руки, а три пальці правої руки тримають писачок. Писачком набирають гарячого воску, притулюють його отвором до яйця і пишуть по лініях, позначених олівцем. Візерунок кожна господиня підбирає сама, при цьому вони несуть символічне значення. Після цього яйце занурюють у фарбу, кладуть у духовку і витирають віск.



РОЗДІЛ 10

ПИСАНКАРСТВО НА ГЛОБИНЩИНІ

В окремих регіонах Полтавщини, зокрема й нашого Глобинського району, була традиція, за якою Чистий четвер вважався найкращим днем для приготування великодніх крашанок.

За народним повір’ям, в освяченій крашанці знаходиться сорок милостинь і «Дух святий». Лушпиння з крашанок зберігали, щоб підкурити ними людей чи худобу, коли нападала пропасниця.

До Великодня готували велику кількість крашанок, інколи (залежно від достатку) до трьохсот. На Чистий четвер яйця мили, у п’ятницю галунили, тобто занурювали в розчин квасу, і вже в суботу фарбували.

На Глобинщині, як і по всій Україні, були поширені два основні кольори крашанок: червоний та жовтуватий. Для червоних крашанок готували спеціальну фарбу – кирку. Для жовтого (чи помаранчевого) використовували лушпиння цибулі, гречану полову і сухий польовий хвощ, які настоювали на квасі. Червоний колір крашанок був більш популярним. Можна фарбувати крашанки і в інші кольори, але не чорний – «бо нечистий порадується». Були зелені крашанки – у настоянці з рясту, темно-коричневі – в настоянці бразолії.

Писанки на Полтавщині, зокрема і на Глобинщині, були поширені в середині XIX ст., але під кінець віку ця традиція почала поступово згасати. У Полтавському краєзнавчому музеї демонструється цікава виставка писанок на Полтавщині кінця XIX – початку XX ст. На полтавських писанках можна побачити різні за стилем орнаменти: геометричний (безконечник, зубці, картатий, ламане дерево-спіраль, хрестиковий, кривулечки тощо) (Додаток 2), астральний (зірковий) та рослинний (виноград, рожа, слива, сосонка, яблучко) (Додаток 1). Пізніше, але рідко, почали зображувати птахів.



ВИСНОВКИ

Писанки вражають єдністю архаїчних елементів, у тому числі таких елементів, що пов’язані з християнською символікою. Нині писанкарство набуває колишнього розвитку. У наш час мистецтво писанок чарує око розмаїттям орнаментальних мотивів і буянням насичених фарб, викликаючи загальне захоплення. Писанкарство вважається одним із найцінніших різновидів українського декоративного розпису.

Писанки – це витвір вашої руки й вашої душі. Винагородою за творчу працю, терпеливість та наполегливість буде прекрасна, барвиста, чарівна українська писанка.

Писанкарство сягає своїми витоками сивої давнини та відбиває уявлення наших предків про навколишній світ. Писанка – давній засіб передачі інформації, тайнопис. У клинці писанки можна вписати загадки і байки, поетичні твори. Тому писанку називають твором-мініатюрою. Іноді це унікальний шедевр народного мистецтва. Магнетизм писанки існував завжди. Він існує і нині.

При аналізі символів, що використовуються в писанкарстві автор дійшов висновку, що більшість символів пов’язані з християнською вірою. Більш давні символи, як і кольори писанок означають віру в краще майбутнє, є оберагами. Тому й сама писанк - це оберіг українського народу.

Спираючись на літературу не тільки істориків та народознавців минулого, а й на праці сучасників, було зроблено висновок, що писанка цікавила людей не лише в прадавні часи, вона продовжує цікавити та захоплювати прихильників цього виду прикладного мистецтва й зараз. Адже зараз люди цікавляться писанкарством. Це було помітно і в спілкуванні з жителями місцевості, і при опрацюванні літератури. Відзначено, що техніка виконання писанки добре розроблена в сучасній літературі (у тому числі й Інтернет-ресурси).



На основі опрацьованої літератури та співбесід зі старшим поколінням автором роботи було створено писанки з використанням традиційних символів. (Додаток 3).

Практичне значення роботи. Результати дослідження будуть презентовані на засіданнях шкільного наукового товариства учнів «Шукач», а також можуть бути використані в роботі гуртків та будуть цікавими для всіх, хто небайдужий до культурної спадщини нашого народу.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Антологія краєзнавства Полтавщини: Науково-методичний посібник. / За ред. П. І. Матвієнка. – Полтава: ПОІППО, 2002. – 316 с.

  2. Гошко Ю.Г. Музей етнографії та художнього промислу. –К., 197. – С.70-80
  3. Килимник С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні.  - Кн.2.с.176


  4. Ковальчук О.В. Українське народознавство: Книга для вчителя. – К.: Освіта, 1994. – 176 с.

  5. Перлини народного мистецтва. Опішня. Решетилівка. – Київ: "Мистецтво", 1972. – 95 с.

  6. Полтавська область: природа, населення, господарство/ За ред. К. О. Маца. – Полтава: Полтавський літератор, 1998. – 336 с.

  7. Українська радянська енциклопедія. Т. 8. – –К.: Головна редакція УРЕ, 1982. – 527 с.

  8. referaty/kraevedenie-i-etnografiya/118937/


ДОДАТОК 1. РОСЛИННИЙ ОРНАМЕНТ НА ПИСАНЦІ

http://im3-tub-ua.yandex.net/i?id=138210288-03-72&n=21


c:\users\оксана\downloads\0.jpg

c:\users\оксана\desktop\images.jpghttp://im5-tub-ua.yandex.net/i?id=109635706-52-72&n=21


c:\users\оксана\desktop\загруженное.jpg

ДОДАТОК 2. ГЕОМЕТРИЧНИЙ ОРНАМЕНТ НА ПИСАНЦІ

http://im1-tub-ua.yandex.net/i?id=122845924-19-72&n=21http://im3-tub-ua.yandex.net/i?id=243506637-38-72&n=21
http://im7-tub-ua.yandex.net/i?id=275238114-17-72&n=21


c:\users\оксана\desktop\images (2).jpg

c:\users\оксана\desktop\images (1).jpg


http://im1-tub-ua.yandex.net/i?id=110032444-03-72&n=21http://im5-tub-ua.yandex.net/i?id=15935088-44-72&n=21




Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал