Вплив наркотичних речовин на поведінку й здоров’я людини



Скачати 236.49 Kb.
Дата конвертації27.03.2017
Розмір236.49 Kb.
ТипУрок


Сучасний урок на тему:

«Вплив наркотичних речовин на

поведінку й здоровя людини»

Підготувала:

вчитель І категорії

Бандура Валентина

Олександрівна

Тема уроку: Вплив наркотичних речовин на поведінку і здоров’я людини

Мета: сформувати в учнів поняття про причини, наслідки та прояви дії наркотичних речовин на людину; визначити основні шляхи профілактики алкоголізму й наркоманії; розвивати вміння логічно мислити, аналізувати, працювати з роздавальним матеріалом; переконати учнів у неприпустимості вживання наркотичних речовин,сформувати активну антинаркотичну громадянську позицію учнів.

Хід уроку



1.Актуалізація і мотивація знань1.Тест «Міфи й факти» (самостійна робота)

Підтвердьте твердження словами «факт» або «міф».

1)Усі наркотичні засоби негативно впливають на організм, спричиняючи захворювання та ускладнення.

2)Алкоголь також є наркотичним засобом.

3)У результаті вживання наркотиків не формується залежність, людина може припинити вживання їх в будь-який момент.

4)Після вживання алкоголю досить випити чашку міцної кави або стати під холодний душ і можна сідати за кермо автомобіля.

5)Можна випити взимку порцію алкоголю і зігрітися.

6)В результаті алкогольного отруєння смерть ніколи не настає.

7)Наркотики позитивно впливають на розвиток уваги та пам’яті.

8)Вживання алкоголю та інших наркотичних засобів вагітною жінкою негативно впливає на плід, що розвивається.

9)Вдихання аерозолю з балончика не вважається вживанням наркотиків.

10)Вдихання клею не може призвести до смерті.

11)Ризик звикання до наркотиків підвищується в тих, хто вживав алкоголь у підлітковому віці.

12)Вживання алкоголю – це тільки спосіб приємно провести час, який не призводить до захворювань і зловживань іншими наркотичними засобами.



  1. Робота за схемою «Розвиток шкідливих звичок».

Програма

Залучення

Потреба

Установка

Остаточне «вбудовування»

(самостійно вийти не можливо)

Завдання. Покажіть, як програма позитивного ставлення до алкоголю закладається в дитинстві.

Не страшні на перший погляд дії призводять до страшних наслідків. Звикання до алкоголю в дітей відбувається в 3 – 4 рази швидше, ніж у дорослих: 32% п’яниць і алкоголіків почали пити у віці до 10 років; 64% - з 11 до 15 років.

У дітей які не досягли віку 10 років, отруєння і навіть смерть можливі в наслідок вживання 2 – 3 столових ложок горілки.

ІІ. Сприйняття й усвідомлення досліджуваного матеріалу (семінар).


  1. Що таке наркоманія і токсикоманія

Учитель. Наркотичні речовини – проблема номер один у молодіжному середовищі не тільки в Україні , але й у всьому світі. Але що ж таке наркоманія? Адже хтось і каву, і тютюн вважає наркотиком, інші ж говорять, що анаша і марихуана практично безпечні. Хто ж правий?

Якщо ми зазирнемо до медичної енциклопедії, то зможемо прочитати: «Термін наркоманія – окремий щодо більш загального – токсикоманія». Справа в тому, що викликати наркотичний стан можуть багато які речовини, й усі вони без винятку отруйні. Це досить широке коло речовин – від ліків, що чинять психотропний ефект, до засобів побутової хімії. Алкоголь і нікотин – також наркотичні речовини , і пристрасть до них теж є токсикоманією. І я вважаю, настав час звернутися до наших фахівців.

Група хіміків. Класифікація наркотичних речовин

1-й хімік. Людині давно відомі наркотичні речовини. У багатьох східних культурах цілком звичайним є вживання психотропних речовин. Кава, тютюн,

алкоголь – безсумнівно, найпоширеніші психотропні речовини, споживані в суспільстві. Поговоримо про алкоголь.

Етиловий спирт – екскремент бродильних бактерій, що живляться цукром. У результаті бродіння концентрація спирту не може перевищувати 11%, тому що бактерії бродіння гинуть у власних екскрементах. Люди навчилися здійснювати перегонку й одержувати 98%-й спирт.

С2H5OH – отрута нервово-паралітичної дії. Вона розчиняє багато речовин, його молекули мають маленькі розміри, і все це надає йому здатності надпроникності. Рецептори мембран клітин негативно реагують на всі отруйні й наркотичні речовини та не пускають їх у середину клітини. Проти етанолу клітини захисту не мають. Оскільки в організмі наявний невеликий відсоток етанолу, що утворюється в результаті розчеплення деяких продуктів, у процесі еволюції утворився фермент алкогольдегідрогеназа (АДГ).

С2H5OH + АДГ = СН3СОН (альдегід, ще більше отруйний, ніж етанол). Цей альдегід розщеплюється іншим ферментом, що переводить його в оцтову кислоту, яка потім розщеплюється до вуглекислого газу і води. Отже, біохімічні процеси організму протікають у такий спосіб, що, якщо недодавати яку-небуть отруту, то з внутрішньою організм впорається сам.

Спирт розчиняє ліпіди клітинних мембран і легко проникає в клітину, забирає воду і кисень. Хімічні речовини, розчинені в спирті, також легко потрапляють усередину. Клітини гинуть, і в першу чергу вражаються найбільш уразливі, еволюційно молоді клітини: імунозахисну, статеві, нервові.

2-й хімік. Я розповім про наркотичні речовини, уживання яких суворо заборонене.



  1. Амфетаміни – сильні збудливі засоби. Вживання амфетамінів спочатку створює відчуття фізичного комфорту, людина почувається у формі, вона упевнена в собі. Тривале вживання цих речовин призводить до психотичних проявів параноїдального типу: людина почувається зацькованою, маревні ідеї супроводжуються слуховими галюцинаціями.

  2. Кокаїн одержується з південноамериканського чагарнику коки. Це теж збудливий засіб. Людина, що перебуває під впливом кокаїну, почувається сильною та діяльною, вона чітко бачить життєву перспективу, відчуває надлишок сил, упевнена в собі. Але такий стан швидко змінюється занепокоєнням, а іноді й неприємними слуховими галюцинаціями.

  3. Барбітурати та транквілізатори. Понад 2 тис. барбітуратів використовуються як снодійні засоби. У разі отруєння невеликими дозами барбітуратів виникають симптоми, подібні до симптомів алкогольного сп’яніння. У великих дозах вони викликають кому. Барбітуроман страждає на погіршення пам’яті, ослаблення розумової діяльності й інтересу до роботи або подій поточного життя, губить контроль над емоціями.

Транквілізатори – заспокійливі засоби, що зменшують занепокоєння. Однак уживання навіть таких слабких транквілізаторів, як валіум або лібриум, може спричинити фізичну або психічну залежність.

3-й хімік. Опіати – продукти переробки маку. Активні компоненти опіуму – морфін і кодеїн (спочатку їх використовували як болезаспокійливі засоби). Наприкінці XIX ст. було відкрито похідне морфіну – героїн. Усі ці речовини діють на головний мозок, блокуючи больові синдроми й активізуючи центри задоволення. Уживання героїну викликає відчуття блаженства, благополуччя. На жаль, дуже швидко настає фізична і психічна залежність, через яку наркоман змушений постійно збільшувати дозу.

Галюциногени та психоделітики – найсильніші психотропні агенти, до яких належать ЛСД, мескалін, псилоцибін, буфотенін, що впливають головним чином на сприйняття навколишнього світу, спотворюючи сприйняття форми, кольору, часу. Усе це дуже часто супроводжується ідеями величі та переслідування. Результат – емоційні розлади.

Маріхуана і гашиш – продукти переробки коноплі. Це найбільш поширені наркотики, що одночасно мають галюциногенну, збуджувальну та ейфорізуючу дію. Великі дози можуть викликати агресивне поводження. Часто воно буває результатом нездоланних імпульсів або маревної думки про переслідування.



  1. Вплив наркотичних засобів на організм

Лікар-терапевт. Вплив алкоголю на фізичне здоров’я людини.

За 0,15%-го вмісту алкоголю в крові руйнуються мембрани еритроцитів, і, щоб закрити ушкоджені ділянки, еритроцити склеюються. Пройти крізь капіляри склеяні еритроцити вже не можуть. Це призводить до скупчення еритроцитів на певній ділянці, роздування судини та її розриву (мікроінфаркт). Наступні ділянки не одержують кров, виникає мікронекроз. Якщо це відбувається в судині головного мозку, то некроз через гіпоксію (через 10 хвилин) призводить до мікроінсульту. Нервові клітини не відновлюються, білок загиблого нейрона гниє, туди накачується мозкова рідина, і продукти розпаду (загибелі) нейрона видаляються через сечовидільну систему. Питуща людина частину мозку спускає в унітаз. Лікарі говорять: «Той, хто п’є вино і пиво, вранці мочиться власними мізками». 100 г пива вбиває 3 тис. коркових нейронів. Шведські вчені стверджують: 80% питущих (у тому числі й «помірних») мають зморщений мозок унаслідок відмирання клітин. Кісткова тканина при цьому розростається, і черепна коробка має аномальну товщину.

0,3 – 0,4% етанолу в крові призводить до відключення всіх найважливіших функцій організму.

З 1990 р. Україна посідає перше місце у світі з уживання алкоголю.

У 1991 р. кожна третя смерть була прямо пов’язана з алкоголем.

Понад 90% косоокості зумовлено вживанням алкоголю.

93% глухонімих – наслідок алкоголю.

В Україні щорічно від алкоголю помирає 200 тис. осіб. Якщо до цієї цифри додати ще 100 тис., які вмирають щорічно через тютюнопаління, то одержимо населення такого обласного міста, як Полтава.

Учені вважають, що на генетичному рівні в нас закладена певна «програма». Наприклад, 95% китайців ніколи не зіп’ються. Досить стійкий імунітет проти «пиття» мають і японці. А от слов’ян зокрема українців, генетично застрахованих проти згубної дії алкоголю, менш ніж 37%. Особливо великий ризик у людей, народжених під знаком Риб, усіх меланхоліків.

За тривалістю життя Україна посідає останнє місце в Європі.

Психіатр. Вплив алкоголю на психічне здоров’я людини.

У головному мозку немає рецепторів. Це зумовлює відсутність болю, коли відбувається його руйнування. У критичних випадках в організм викидається наркоподібна речовина ендорфін, необхідна в особливих ситуаціях. У разі алкогольного сп’яніння. Те саме відбувається на висоті 5 тис. м: головний мозок одержує кисень, викидається ендорфін, виникає ейфорія. Під час сп’яніння – та ж гіпоксія і той самий механізм.



Структура кори головного мозку

Шість рівнів

  1. Зовнішній зональний, або молекулярний, шар.

  2. Зовнішній зернистий шар

Надсвідомість, або суспільна свідомість. «Над-Я»

(З. Фрейд)



  1. Пірамідний шар.

  2. Внутрішній зернистий шар

Свідомість людини. «Я» - виховання, освіта, професіоналізм

  1. Гангліонозний шар.

  2. Поліморфний шар

Рівень, що визначає рефлекси

(за З. Фрейдом – «Воно»)



У разі вживання алкоголю та інших наркотиків удар насамперед завдається по першому та другому рівнях, найменш захищених. Ці шари відповідальні за формування моральності, духовності, душевності, творчості. При цьому відбувається ослаблення самоконтролю. Професіоналізм при цьому не страждає, тому виниклі порушення не викликають занепокоєння в питущої людини. Професійні навички починають руйнуватися внаслідок алкогольного ураження третього та четвертого шарів. На цьому етапі існує великий ризик утратити роботу. Уразі руйнування п’ятого та шостого шарів порушуються рефлекси: тремтять руки, погано контролюються рухи керування організму.

Порушення гормонального балансу також призводить до визначеного «алкогольного» поводження. Печінка виділяє ферменти алкогольдегідрогеназу та знешкоджує ті невеликі кількості спирту, що утворюються в товстому кишечнику людини як результат біохімічного процесу бродіння. Причому в чоловіків цього ферменту завжди більше, ніж у жінок. Цим пояснюється відомий факт, що жінки п’яніють (і спиваються) швидше, ніж чоловіки.

Зазвичай печінці не під силу впоратися з величезною кількістю пива, вина та горілки, і алкоголь, що подолав печінковий бар’єр, б’є по ЦНС. До функцій печінки входить руйнування багатьох біологічно активних речовин, у тому числі й гормонів. Зайнята переробкою алкоголю, печінка не встигає руйнувати гормони, і відбувається їх швидке накопичення в крові. Саме гормони дають людині відчуття молодості й радості буття, але з роками їх вироблення в організмі знижується. Після вживання алкоголю концентрація гормонів навіть у літнього любителя застілля може різко зрости до юнацького рівня. Саме тому «п’яному море поколіно» і всі питання розв’язувані.

П’яні обійми, п’яні «Ти мене любиш?», «Ти мене поважаєш?» зумовлені надлишком тестостерону – чоловічого статевого гормону. Але варто п’яному засумніватися, що його «люблять» і «поважають», відразу безконтрольно починається викид у кров так званих гормонів боротьби – адреналіну і норадреналіну. А печінка, як і раніше, зайнята детоксикацією алкоголю, їй не до гормонів. Різко підвищується агресивність. Звідки відомий факт кримінальної статистики – найчастіше люди вбивають одне одного в стані алкогольного сп’яніння. Кандидат біологічних наук Рінад Мівалєєв говорить: «Алкоголь підступний. Ми п’єм, щоб повернути молодість, але одержуємо в основному її помилки».

П’яна слізливість з’являється під дією серотоніну.

Так зване «помірне», або «культурне», вживання алкоголю має дуже серйозні наслідки для психічного здоров’я людини.



  1. Утрата частини інформації.

  2. Порушення короткочасної пам’яті.

  3. Утруднення опрацювання поточної інформації.

  4. Зниження ступеня навченості (аж до нуля).

  5. Припичення накопичення життєвого досвіду, удосконалювання професіоналізму.

  6. Спрощення форм соціального поводження, міжособистісних відносин.

  7. Формування типу поводження «алкогольний автоматизм», тобто реалізація примітивних програм (стереотипність фраз, оборотів, жартів).

  8. Утрата потреби шукати нове, сприймати нове. На десять і більше днів вимикається творча фаза. Після першої дози продуктивне мислення відключається, працює тільки репродуктивне.

  9. Утрата концепуальнї (стратегічної) пам’яті. Людина позбавляється здатності приймати рішення в лічені частки секунди.

  10. Утрата природної здатності до спілкування, почуттів. Зникнення здатності радіти, горювати тощо без штучних стимуляторів.

  11. Блокування «до помилкового пізнання», втрата здатності передбачення, прогнозування, інтуїції тощо

  12. У плазмі нервових клітин стан сп’яніння зберігається 20 – 21 день! Мозок не може реалізувати свої функції. Глибинне опрацювання інформації неможливе.


Розробка уроку на тему:

«Захворювання дихальної системи та її профілактика»

Підготувала:

вчитель І категорії

Бандура Валентина

Олександрівна

Захворювання дихальної системи та їх профілактика

Мета: закріпити, поглибити й систематизувати знання учнів про органи дихання; познайомитися з елементами нетрадиційної медицини для збереження здоров’я людини; розвивати вміння порівнювати, оцінювати й подавати в цікавій формі самостійно відібраний матеріал; виховувати валеологічні аспекти щодо самого себе, прагнення до знань, загальної культури.

Хід уроку

Сьогодні урок починається з валеологічної хвилинки.

Потремо долоньки – їм тепло, допоможемо нашому організму мобілізуватися. Для цього вказівним пальцем правої руки робімо кругові рухи (вліво і вправо) у точці, розташованій на переніссі. Потім масажуємо точки біля основи носа. Наступні точки розташовані над і під верхньою губою. Остання точка розташована на козелку вух.

До вас прийшло відчуття бадьорості, гарної працездатності, і ми починаємо трудитися.

Вчитель. Сьогодні на уроці присутні такі фахівці: анатоми, фізіологи, гігієністи, фітотерапевти й фахівці з традиційної і нетрадиційної медицини. З їхньою допомогою ми розглянемо захворювання дихальної системи та їх профілактику. Але спочатку ми повинні згадати, як влаштована дихальна система. Отже, слово анатомам.

Які органи ми відносимо до органів дихання?

Анатом. Якими тканинами утворені легені та дихальні шляхи?

Ведучий. Мало знати як саме влаштований орган, необхідно знати як він працює.

Фізіолог. Я пропоную вам простежити шлях повітря з носової порожнини до альвеоли. Отже, повітря виявилося в носовій порожнині. Що з ним відбувається?

Учень. Воно очищується, нагрівається, знезаражується і просувається далі через носоглотку в гортань.

Фізіолог. Що відбувається з повітрям в гортані?

Учень. Там формується звук, повітря ще більш нагріте й очищене, надходить у трахею, що не змикається завдяки півкільцям і повітря через бронхи надходить в альвеоли.

Фізіолог. Чи змінюється воно тут?

Учень. Звичайно, тому що саме тут здійснюється газообмін і повітря збагачується на вуглекислий газ, але віддає кисень. І тепер у видихуваному повітрі буде багато вуглекислого газу, який має видалитися з організму, і це відбувається в результаті видиху.

Фізіолог. А чому вдих замінюється видихом?

Учень. У ділянці довгастого мозку знаходиться дихальний центр, що регулює цей процес.

Вчитель. Що ж ми повинні зробити, щоб наші органи нормально забезпечувалися киснем.

Учень. Для цього необхідно виконувати гігієнічні вимоги, що були розроблені гігієністами.

Гігієніст. Це насамперед чисте свіже повітря, а отже, прогулянки, провітрювання.

Регулярне провітрення обов’язкове для приміщення. Підраховано, що в 1 м кубічному повітря шкільного кабінету до початку занять міститься 26 тис. бактерій, а наприкінці занять – 135 тис. Свіже повітря і сонячні промені для них згубні. У нормі обсяг повітря, що надходить має складати не менш ніж 60 м кубічних за годину на одну людину. Взимку досить періодично відкривати кватирки, а влітку тримати відкритими завжди. Крім того, вологе прибирання. А ще які вимоги ви знаєте?

(Паління, алкоголь, наркотики)

Вчитель. Створити ідеальні умови для людини неможливо. Настає момент, коли вона занедужає. Перше, що може допомогти їй, - це трави.

Фітотерапевт. Відвари трав впливають на організм людини як заспокійливе, протизапальне, відхаркувальне, кровоспинне. Якщо уражені дихальні шляхи, можна рекомендувати такі засоби.

Такі засоби:



  1. Краплі в ніс

А) сік алоє з водою

Б) сік чистотілу з водою

В) сік вареної цибулі

Г) сік вареного буряка

2. Протизапальні

А)відвар звіробою

Б) липовий відвар

В) сік або відвар чистотілу

Г) відвар соснових бруньок на молоці

3.Відхаркувальні

А) відвар на молоці матері-й- мачухи

Б) відвар материнки

В) сік цибулі з молоком

Г) сік редьки з медом

Крім того є ще вітамінізовані відвари, наприклад, шипшина.

Вчитель. Щоб не лікувати краще запобігти. А як саме, вам розкажуть фахівці кафедри нетрадиційної медицини. Ще в сиву давнину людині було відомо про те, що руки й ноги мають точки, які активізують органи людини. «Рука кожної людини показує долю і таїть у собі чудодійну силу лікування хвороб», - відзначав давньогрецький філософ Анаксагор.

Елементарне вчення і терапія східної медицини зводяться до багато точкового подразнення по основних меридіанах. От, наприклад «Таіїн» руки – меридіан легень.Точка розташована поряд із краєм нігтя великого пальця руки. Меридіан починається з цієї точки і впливає на легені. У разі ослаблення функцій меридіана виникає розлад органів дихання. Сучасна медицина визнає лікування і запобігання захворюванням за допомогою точкового масажу. У педіатрії широко використовується імунологічний масаж за Уманською.

Учитель. Тривожно і страшно, але ми, люди, маємо унікальну здатність: зіштовхнутись із неприємною для нас інформацією, прагнемо скоріше забути її. Немов залізна завіса опускається перед фактами, що змушують стурбуватися, поміскувати. Хто може похвастатися тим, що на зимово – весняний період не хворів на ангіну, грип чи простудні захворювання? За даними ВООЗ, захворюваність лише на гострі респіраторні вірусні інфекції досягає 80%. На уроці ми спробуємо відповісти на головне питання: «Як не захворіти?».

Під час уроку учні ведуть записи в робочих зошитах, оформляється заздалегідь підготовлена таблиця, що перевіряється і оцінюється учнями.

Характеристика основних інфекційних захворювань органів дихання

системи

З/п


Досліджувані параметри інфекційного захворювання

Грип

Ангіна

Пневмонія

Туберкульоз легенів

1

Збудник захворювання (коротка характеристика властивостей)













2

Джерело інфекції













3

Шляхи передачі інфекції













4

Інкубаційний (прихований) період













5

Симптоми













6

Профілактика













Експерти заповнюють «Контрольну карту» й оцінюють виступи доповідачів. Учитель підбиває підсумок і дає завдання на наступний урок. Підручник,

с. 143 – 145



Контрольна карта

ПІБ

Види діяльності

Виступ

Запитання до доповідача

Допо-

внення


Рецензія

Опонування

Разом
























Додаток

Матеріали виступів доповідачів

Чому, незважаючи на величезні кошти, які держави витрачають на профілактику грипу, епідемії мають такий розмах? Як вберегтися від респіраторних захворювань?

Лікарі та фізіологи вважають,що звичайний грип середньої важкості віднімає 1 рік життя. Хворобу дуже схожу на грип, описував ще великий лікар Гіппократ у 412 р. до н. е. З тих часів грип обрушувався на людей із завидною сталістю. Найжорсткішою була епідемія у 1918 р., яку в народі прозвали «іспанкою». Від неї загалом постраждало 40% населення земної кулі.

Грип – це заразне вірусне захворювання дихальної системи, небезпечне своїми ускладненнями. Грип уражає людей незалежно від віку: чим слабша імунна система тим більшою є ймовірність, що людина занедужає.

Збудник грипу – вірус, що має 3 типи: А, Б, С. Тип А може заражати людей, птахів і тварин, має високі патогенні властивості та здатний викликати пандемію. Пандемії грипу забрали десятки мільйонів людських життів. Вірус типу В має помірний патогенний вплив і викликає лише епідемії, що виникають зазвичай

3-4 рази на рік. Вірус типу С вражає головним чином дітей, характеризується легкістю перебігу і викликає лише невеликі спалахи.

Віруси грипу передаються від людини до людини повітряно-крапильним шляхом. Потрапляючи в дихальні шляхи людини, вірус уражає клітини епітелію слизової, розмножуються в них, а потім проникають у кров і розносяться по всьому організмі. Від зараження до розвитку повної картини хвороби проходить 1-2 дні (інкубаційний період). Прояви хвороби пов’язані з тим, що віруси отруюють людину своїми отрутами. Для грипу характерний різкий початок: піднімається температура піднімається, виникає слабкість, людину б’є озноб, мучить головний біль і біль у м’язах.

Потім з’являється нежить, біль у горлі кашель, голос стає хрипким. Іноді спостерігаються болі в животі, нудота і блювота. У разі важкого перебігу грипу температура досягає 40 градусів, хвороба проявляється проносом, судомами, запамороченнями, носовими кровотечами. У цьому випадку може призвести до смерті хворого.

Якщо грип протікає без ускладнення, хвороба закінчується протягом 5-10 днів,але ще 2-3 тижні може зберігатися м’язова слабкість, головні болі, стомлюваність.

Профілактика грипу:


  • Своєчасне виявлення та ізоляція хворих

  • Загартовування організму

  • Регулярне провітрювання і вологе прибирання приміщень

  • Максимальне перебування на свіжому повітрі

  • Розєднання колективів (продовження канікул в школах та ін.)

  • Використання марлевих повязок для захисту працівників медичної служби, сфери обслуговування і контактуючих із хворим

  • Використання цибулі і часнику

  • Противірусні мазі: оксолінова і цинкова

Усі вищевказані заходи застосовуються весь небезпечний період!

Чому за таких захворювань, як ангіна, пневмонія, бронхіт, фактором провокації є переохолодження або вірусна інфекція? Чи можна не хворіти на ангіну?

Слово «ангіна» походить від латинського «ango» - стискати й душити. Друга назва хвороби – тонзиліт – запалення піднебінних мигдалин, що виникає в результаті гострого інфекційного захворювання. На ангіну хворіють усі від малого до великого, однак в основному страждають маленькі діти й дорослі віком молодше 30 р. Спалах захворювань припадає на весну та осінь.

Найчастіше причиною ангіни стає гемолітичний стрептокок, рідше стафілокок.

Інфекція може потрапляти зовні та зсередини. У першому випадку її джерелом служить хвора людина. Коли вона кашляє або чхає, хвороботворні мікроорганізми розлітаються й інфікують здорових людей. Заразитися можна, не лише перебуваючи поруч із хворим, але й через спільний посуд, білизну і рушник внутрішнє джерело ангіни – вогнище застарілої інфекції: карієс, форі ясна, хронічна нежить. Факторами посилення розвитку ангіни служить переохолодження, запилена атмосфера, зниження імунітету, механічні травми мигдалин. Провокують ангіну посилене тютюнопаління і вживання алкоголю. Опинившись в організмі людини, бактерії осідають у піднебінних мигдалинах і починають свою руйнівну діяльність. Ознаки хвороби з’являються на 5 – 7 день після зараження. Ангіна може спричиняти важкі ускладнення щодо серця (міокардит), суглобів (ревматизм) і нирок (нефрит). Крім того, навколо мигдалин може утворитися гнійник (абсцес), а особливо в важких випадках статися зараження крові (сепсис).

Організм ослаблений боротьбою з грипом, стресами, авітамінозом або переохолодженням, може капітулювати. І тоді значну частину часу доведеться провести у двобої з пневмонією. Загальне поняття «пневмонія» поєднує цілу групу захворювань, що виявляються запальним процесом у легенях. Викликають цей процес мікроби – пневмококи, стафілококи, стрептококи. Найчастіше пневмонією не можна заразитися, її розвиток пов'язаний зі станом захисних сил організму. Віруси грипу також залучають бактерії пневмонії. Тому небезпека одержати запалення легенів після грипу завжди вища.

Симптоми запалення легень:


  • Раптове підвищення температури з ознобом

  • Тривалий сухий або вологий кашель

  • Кашель із гнійним мокротинням або з кров’ю

  • Біль у грудній клітці під час глибокого дихання або кашлю

  • Задишка в спокійному стані, прискорення серцебиття, слабкість, пітливість, головний і м’язів болі.

Чому з 80-х років XX ст. в Україні почався бурхливий підйом захворюваності на туберкульоз? Сплануйте заходи щодо профілактики поширення туберкульозу, знаючи особливості перебігу цього захворювання?

Туберкульоз – заразне захворювання, що характеризується утворенням одного або кількох вогнищ запалення в різних органах, але найчастіше в легеневій тканині. Роберт Кох у 1882 р. відкрив мікобактерію, що спричиняє хворобу, і назвав її «паличкою Коха». Сьогодні на земній кулі нараховується близько 20 млн. хворих на туберкульоз. На відміну від інших мікробів, мікобактерія туберкульозу надзвичайно живуча: довгостроково зберігається в грунті, снігу; стійка до впливу спирту, кислот і лугів. Загинути вона може лише під тривалим впливом прямих сонячних променів, високих температур і хлоровмісних речовин. Щоб лбдина занедужала, до її організму повинна потрапити мікобактерія туберкульозу, але одного цього недостатньо. У деяких людей імунна система на стільки потужна, що знищує збудника. В інших імунітет придушує його активність і протягом тривалого часу тримає під контролем. У легенях і лімфатичних вузлах мікобактерії призводять до утворення дрібних вогнищ запалення. Згодом ці вогнища загоюються, обвапновуються або рубцюються. Однак бактерії не завжди гинуть, частіше вони переходять у так званий стан дрімоти. За сприятливих умов мікобактерії «просинаються» розплавляють захисну капсулу навколо застарілого вогнища і виходять з неї. З активної форми туберкульозу паличка Коха швидко розмножується в легенях хворого і живиться людськими тканинами, руйнуючи легені й отруюючи організм людини продуктами життєдіяльності.

Фактори, що сприяють захворюванню на туберкульоз: несприятливі соціальні й екологічні умови життя; неповноцінне харчування, стреси; алкоголізм, тютюнопаління, наркоманія; знищення імунітету; наявність супутніх захворювань (діабету, захворювань легенів та ін.).

Основні симптоми туберкульозу легенів: швидка стомлюваність і поява слабкості; зниження або відсутність апетиту, втрата у вазі до 5 – 10 кг; підвищена пітливість, особливо вночі; поява задишки під час невеликих фізичних навантажень; незначне підвищення температури (до 37 – 37,5 градусів); кашель або покахикування з виділенням мокротиння, можливо з кров’ю; специфічний (так званий пропасний) блиск в очах.

Щоб зменшити ймовірність зараження оточуючих, людина, хвора на активний туберкульоз, повинна дотримуватися визначених правил: прикривати рот хусткою або рукою і відвертатися під час кашлю; спалювати паперові носові хустки негайно після вживання; користуватися окремим посудом і не дозволяти користуватися ним іншим.

Оскільки мікобактерією туберкульозу інфіковано близько 2/3 населення планети й у більшості інфікованих ніколи не розвивається власне туберкульоз, основне значення для профілактики туберкульозу має підвищення захисних сил організму.

Хвиля туберкульозу в Україні почалася менш ніж 10 років тому. Захворюваність на туберкульоз збільшилася з 34 осіб на 100 000 населення в 1991р. до 82 осіб на 100 000 у 1997р. Особливе значення в поширенні туберкульозу має захворюваність серед ув’язнених, що в деяких регіонах перевищила 3000 на 100 000 душ. Основною причиною епідемії туберкульозу є економічний спад і політичний розкол.

Розробка уроку на тему:

«Постембріональний розвиток»

Підготувала:

вчитель І категорії

Бандура Валентина

Олександрівна

Тема: Постембріональний розвиток

Мета: вивчити етапи і шляхи постембріогенезу у різних живих організмах; встановити значення метаморфозу і регенерації в онтогенезі; узагальнити знання учня про механізми росту та розвитку організму; розвивати логічне мислення учнів та вміння співпрацювати.

Хід уроку



І. Організаційний момент. Емоційне налаштування класу.

ІІ. Повторення вивченого матеріалу

  1. Робота біля дошки

Зобразити схему «онтогенез та його періоди», пояснити поняття «онтогенез»

  1. Словникова робота

Перевірка знання термінології (робота в парах)

Можна запропонувати учням перелік термінів,які необхідно згадати



  1. Робота з картками (в групах)

Перша група: розташуйте правильно стадії ембріонального розвитку

Зигота, гістогенез, нейрула, бластула, гаструла, стадія утворення мезодерми, зародок



Друга група: розташуйте органи згідно із зародковими листками, з яких вони утворюються

Ектодерма –

Ентодерма –

Мезодерма –

Органи: скелет, хорда, статеві та видільні органи, травні залози, органи чуттів, епідерміс шкіри, кровоносна система.

Третя група: вставити пропущені слова в текст.

Ланцетник – це тварина, що належить до типу …

Під час … розвитку він проходить такі стадії: …, бластула, …, формування мезодерми, …, органогенез. Бластула утворюється шляхом …Гаструляція здійснюється способом…Першим органом, що формується у ланцетника, є …Завдяки йому формуються всі інші органи. Це явище має назву …

Четверта група: знайти помилки у твердженнях і виправити їх.

1)Гаструляція – це ряд послідовних поділів зиготи, в наслідок яких утворюється одношаровий зародок, гаструла.

2) Гістогенес – це процеси формування зачатків органів та їх подальшого розвитку.

3) На стадії гаструли свій ембріональний розвиток закінчують плоскі черви

ІІІ Повідомлення теми, мети уроку. Мотивації

Учитель ще раз звертає увагу учнів на схему «онтогенез та його періоди» і наголошує, що основну частину життя організму становить посембрінальний період, вивченню якого і буде присвячений сьогоднішній урок.



І V Вивчення нового матеріалу. Осмислення взаємозв’язків між поняттями та явищами.

Учитель. Так, перехідним етапом між ембріональним і постембріональним періодами є народження. Але кожна особина по-своєму приходить у цей світ, і зараз ми розглянемо з вами основні типи народження.



1)Поняття про народження як перший етап постембріонального розвитку. Типи народження. (Розповідь учитель, зображення схеми, наведення прикладів)

Типи народження

↙ ↓ ↘

Яйценародження Яйцеживонародження Живонародження



Завдання до схеми: навести приклади організмів яким характерний кожен з цих типів народження. Назвати переваги і недоліки цього типу.

2) Ріст і розвиток як взаємозалежні процеси, що супроводжують постембріональний етап.

Повідомлення учнів «довідкове бюро» - випереджувальні домашні завдання, робота зі словником.



3) Типи росту, їх характеристика

Актуалізація опорних знань, аналіз схеми на дошці.

Типи росту

↙ ↙ ↘ ↘


Обмежений Періодичний Необмежений Безперервний

Завдання до схеми: навести приклади організмів з різними типами росту.



4) Типи розвитку організмів

Пошуковий метод, аналіз таблиці «Типи розвитку комах».

Запитання пошукового характеру:

-Чим відрізняються дві схеми розвитку комах?

-Які стадії проходить комаха у разі прямого розвитку?

- Які стадії проходить комаха у разі непрямого розвитку?

-Які ще організми мають такі типи розвитку?

Трактування поняття «метаморфоз»



5)Переваги і недоліки прямого і непрямого типів розвитку. (Обговорення в групах, метод «Мозкова атака»)

6)Поняття про регенерацію, її роль у постембріональному розвитку.

  • Трактування терміна («довідкове бюро»).

  • Проблемне питання: Чи можна вважати регенерацію способом розмноження? Відповідь обґрунтуйте.

V. Закріплення вивченого матеріалу; вироблення практичних навичок.

1. Визначте типи росту і розвитку для організмів (робота в групах, назви організмів на картах)

Карта 1. Рак річковий; аскарида

Карта 2. Вуж звичайний, собака.

Карта 3. Ведмідь бурий, ставковик великий.

Карта 4. Гуска сіра, короп дзеркальний.

VI. Підбиття підсумків уроку

Дайте еволюційну оцінку:



  • Прямому і непрямому типам розвитку;

  • Яйце кладенню, яйцеживонародженню і живонародженню.

VII. Домашнє завдання

Опрацювати параграф 36; скласти 6 тестів за вивченим матеріалом (параграфа 34-36) (високий рівень)

Розробка тематичних тестових завдань з біології

для учнів 9 класу за



12-річною програмою.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал