Волинська обласна рада Вищий комунальний навчальний заклад «Володимир-Волинський педагогічний коледж ім. А. Ю. Кримського»



Скачати 268.2 Kb.
Дата конвертації05.01.2017
Розмір268.2 Kb.
ТипПротокол
Волинська обласна рада

Вищий комунальний навчальний заклад

«Володимир-Волинський педагогічний коледж

ім. А.Ю.Кримського»

О.О. Подворнюк


ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

З ПРЕДМЕТУ «ДОКУМЕНТОЗНАВСТВО»




Володимир-Волинський

2013

Укладач – Подворнюк О.О., викладач документознавства

Рецензенти: Просова Н.І., голова циклової предметної комісії викладачів діловодства та інформаційної діяльності.

Посібник пропонує завдання для практичних занять з документознавства. До кожної теми подається план заняття та практичні завдання для виконання. Рекомендовано для студентів спеціальності «Діловодство».


Рекомендовано до друку цикловою комісією викладачів діловодства та інформаційної діяльності

Протокол № __ від _______

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

З ПРЕДМЕТУ «ДОКУМЕНТОЗНАВСТВО»
Вступ
Однією з найпоширеніших форм організації навчального процесу є практичні заняття. Практичне заняття з документознавства – форма навчального заняття, за якої викладач організовує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навики їх практичного застосування через індивідуальне виконання відповідно до сформульованих завдань.
Основними функціями практичних занять є:


  • поглиблення та уточнення знань, здобутих на лекціях і в процесі самостійної роботи;

  • формування інтелектуальних умінь та навичок планування, аналізу і узагальнень, опанування діючою технікою;

  • оволодівання початковими навичками керівництва працівниками на виробництві;

  • формування вміння робити соціологічні оцінки.

На практичних заняттях з документознавства використовуються такі форми роботи:

1. Групова фронтальна – повинно бути однотипне обладнання з розрахунку на всю групу (підгрупу);

2. Бригадна фронтальна використовується в тих випадках, коли немає можливості проводити заняття групою фронтально;

3. Бригадна форма проводиться аналогічно до бригадної фронтальної, але при умові, коли кожна бригада виконує різні види робіт на відповідних робочих місцях;

4. Індивідуальна форма – кожний студент має індивідуальне практичне завдання.

Практичні заняття зосереджують увагу насамперед на виробленні певних навичок, на оволодінні методикою роботи, саме тоді відбувається процес формування фахівців.

Важливе значення для практичних занять має використання активних методів навчання: не імітаційних (дискусії, екскурсії, виїзні заняття), імітаційних, неігрових (аналіз конкретних ситуацій, вирішення виробничих завдань, розбір документації, дії за інструкцією).

Практичні заняття значною мірою забезпечують відпрацювання умінь і навичок прийняття практичних рішень в реальних умовах виробництва,що ґрунтується на теоретичній основі, розвивають логічне мислення, вміння аналізувати явища, узагальнювати факти, сприяють регулярній і планомірній самостійній роботі у процесі вивчення певного курсу.

Змістовий модуль 1. Етапи розвитку та засади документознавства

Практичне заняття №1

Тема 2. Сучасні погляди на структуру науки про документ (2 год.)

Мета: проаналізувати сучасні погляди науки про документ, сформувати чітке уявлення про документ, як матеріальний носій інформації; сприяти формуванню пізнавального інтересу, розвитку технічних умінь у процесі навчання.

Прилади і матеріали: інструкції.



Теоретичні відомості

Однією з дискусійних проблем сучасного документознавства| є|з'являється| визначення структури цієї науки та її місця|місце-милі| серед інших наукових і навчальних дисциплін.

Відомий український документознавець Н. М. Кушнаренко в своїх наукових працях визначає, що документознавство - це «метанаука для всіх наук документально-комунікативного циклу». За її словами, «документознавство як інтегрована наукова дисципліна тісно пов'язано з діловодством, книго -, бібліотеко -, бібліографо -, архівознавством, інформатикою та іншими науками документально-комунікаційного циклу».

Н. М. Кушнаренко розділяє документознавство на загальне та особливе. Загальне складається з трьох розділів: теорія документа, історія документа, історія та теорія документально-комунікаційної діяльності. Теорію документа пропонується називати «документологією».

«Особливе документознавство|» складається із спеціального і часткового документознавства|. До «спеціального» належать дисципліни, які вивчають «особливості документів, які є|з'являються| об'єктами бібліотечної, архівної, музейної справи|речі|».

Предметом часткового документознавства, за Н. М. Кушнаренко, є «окремі види і різновиди документа». До часткових документознавчих дисциплін віднесені книго -, патенто -, карто -, кінознавство, галузеве документознавство тощо.

Структуру документознавства та його зв'язки з іншими науками детально розглянув С. Г. Кулешов. Він розділяє документознавство на загальне (синонімом якого у С. Г. Кулешова є документологія) і спеціальне, що диференціюється за видами документів і типами документації. Загальне документознавство С. Г. Кулешов визначає як «метанаукову надбудову для всіх наук документально-комунікаційного циклу».



С. Г. Кулешов визначає: «документологія це і є загальне документознавство, яке розробляє питання теорії документа, вивчає закономірності генезису та еволюції документа, загальні для всіх наук проблеми функціонування документів, практики їх створення та роботи з ними».

Структуру загального документознавства С. Г. Кулешов визначає таким чином: «...воно складається не з наукових дисциплін, а з таких розділів, як «Концепції документа», «Функції документа», «Типологія документа», «Основні етапи розвитку документа», «Загальні проблеми створення, зберігання та функціонування документа» тощо.

Спеціальне документознавство, в концепції С. Г. Кулешова це: управлінське документознавство, картографічне, кіно-фото-фоно-документознавство, науково-технічне документознавство, електронне.

Найбільш розвиненим, «єдиним на сьогодні конституйованим напрямом спеціального документознавства» С. Г. Кулешов визнає управлінське документознавство, яке «сформувалося з надр теорії і практики діловодства» і до нашого часу називалося просто «документознавством, без вказівки на вид документації, що досліджується».

Свою концепцію структури документознавства запропонував М. С. Слободяник. На його думку, документознавство - це «комплекс наукових дисциплін, орієнтованих на всебічне вивчення документа в широкому контексті, а також різноманітних утворень документів, які формують документальну інфраструктуру суспільства».

Г.М. Швецова - Водка пропонує документознавство розділяти на загальне (що стосується будь-яких документів) і спеціальне (що присвячується певним видам або типам документів). В межах загального документознавства можна виділити такі дисципліни: теорія документа (зокрема його типологія та історія), теорія документальних ресурсів, документальна лінгвістика, документальні автоматизовані інформаційно-пошукові системи, технологія збереження документів. В межах спеціального документознавства виділити: теорію документальних потоків (що стосується опублікованих документів), управлінське документознавство, кіно - фото-фоно- документознавство, електронне документознавство, картознавство, вчення про науково-технічну документацію, вчення про спецвиди документів. Цей перелік можуть доповнити музичне документознавство, образотворче документознавство, інші дисципліни, присвячені конкретним видам або типам документів.

За останній період розвиток вітчизняної документознавчої науки набуває все більших обертів, і вже можна впевнено визначити основні напрямки дослідницьких розробок і прослідкувати спрямованість наукових шкіл – Київської, Харківської, Одеської.


План

1. Сучасні концепції науки про документ.

2. Концепція Ю.М. Столярова.

3. Концепція Н.Б. Зінов’євої.

4. Концепція А. М. Сокової. 5. Концепція Н.М. Кушнаренко.

6. Концепція С.Г. Кулешова.

7. Концепція М.С. Слободяника.

8. Концепція Г.М. Швецової-Водки.


Практичні завдання:
1.Охарактеризуйте основні підходи до визначення структури документознавства (у вигляди схем): сутність концепцій сучаних науковців.
Література: (4, 5, 6, 7, 9)

Практичне заняття №2

Тема 3. Системи документування та їх еволюція. Розвиток носіїв інформації (2 год.)

Мета: сформувати чітке уявлення між поняттями «спосіб документування» та «засіб документування», проаналізувати процес створення документа; виховувати зацікавленість дисципліною, прагнення отримувати нові знання самостійно, сприяти формуванню правової грамотності.

Прилади і матеріали: інструкції.



Теоретичні відомості

Документування – це створення документа з використанням різних методів, способів і засобів фіксації інформації на матеріальному носієві (Н.М.Кушнаренко).

Ще один варіант визначення – (ГОСТ Р 51141-98. Делопроизводство и архивное дело. Термины и определения. - М., 1998. С.2) «Документування - це запис інформації на різних носіях за встановленими правилами».


План

  1. Поясніть різницю між поняттями “спосіб документування” та “засіб документування”?

  2. Яким чином організовується процес створення документа?

  3. Охарактеризуйте основні методи створення інформації.

  4. Поясніть різницю між поняттями “код”, “знак” і “символ”.


Практичні завдання:
1. Підготуйте реферати на запропоновані теми:

Глаголиця та кирилиця як типи письма.

Ідеографічне письмо.

Застосування піктографічного письма сьогодні.

Документування з використанням електронно-обчислювальної техніки.

Фотодокументування. Фонодокументування. Кінодокументування. Поява, розвиток, застосування.


2. Складіть класифікаційну схему “Еволюція розвитку засобів документування”.
Література: (4, 5, 6, 7, 9)

Практичне заняття №3

Змістовий модуль 2. Основи теорії документа

Тема 5. Методологічні основи знань про документ (2 год.)

Мета: визначити об’єкт, предмет і завдання документознавства як навчальної дисципліни, проаналізувати основні принципи методології дослідження документознавства; сприяти формування ідей, поглядів, звичок.

Прилади і матеріали: інструкції.



Теоретичні відомості

Об'єктом документознавства є окремі документи та їх сукупність в суспільстві, яка складається з багатьох різновидів, що включають окремі жанри і форми документів, а також системи і підсистеми документації, прості та складні комплекси документів.

Предметом документознавства є створення наукового знання про документ та закономірності створення і функціонування документів в суспільстві, в єдності їх інформаційної і матеріальної складових.

Документознавством також називають наукову дисципліну|, що вивчає закономірності створення|створіння| і використання| документів, яка розробляє методи побудови|шикування| документально-комунікаційних систем і принципи їх функціонування|.
План

1. Об’єкт і предмет документознавства.

2. Завдання та особливості документознавства.

3. Методи і принципи документознавчих досліджень.

4. Основні принципи методології дослідження документознавства.
Практичні завдання:
1. Визначти на конкретних прикладах, як загальнонаукові методи використовуються в документознавстві.
Література: (1, 7, 8, 9)

Практичне заняття №4

Тема 7. Властивості, функції й ознаки документа (2 год)

Мета: узагальнити знання про властивості, функції й ознаки документа; навчити логічно мислити,сприяти формуванню пізнавального інтересу.

Прилади і матеріали: інструкції.

Теоретичні відомості

Під функцією документа розуміється його суспільна роль, соціальне призначення, цілі та завдання, які він виконує в межах рамках| інформаційно-документальної системи.



Початкова функція документа, генетично пов'язана з поняттям документа - це функція доказу; у її межах він використовується як письмовий доказ чого-небудь. Ця функція була базовою для визначення поняття «документ» до ХХ століття. Подальше виділення функцій документа відбувалося в ході розширення трактування терміну та сфери його використання.

Розробкою цієї проблеми у різний час займалися: Поль Отлє, М.В. Ларін, Н.М. Кушнаренко, Н.С. Ларьков.

Однією з найважливіших функцій будь-якого документа, є функція закріплення інформації. В процесі реалізації цієї функції відбувається матеріалізація інформації, що створює необхідні передумови для виконання документом ряду інших функцій.



Комунікативна функція призначена для вирішення завдання трансляції інформації в соціальному просторі, а також для організації, впорядкування та підтримки інформаційних зв'язків в суспільстві. Передача інформації охоплює всі рівні соціальної системи та різних її підсистем. Вона може бути інтерактивною, тобто вестися в діалоговому режимі; може здійснюватися в якому-небудь одному напрямі: зверху - вниз або знизу - вгору.

Зафіксована на матеріальному носієві інформація може неодноразово знадобитися для використання. Тому збереження інформації є однією з найважливіших функцій документа. Не випадково реалізацією цієї функції (разом з іншими) займається значне число спеціальних установ і організацій - архівів, бібліотек, інформаційних центрів, музеїв.

Збережена документована інформація, опинившись в ретроспективному середовищі, надалі активізується, головним чином з метою проведення історичних досліджень, для моделювання минулих процесів функціонування людського суспільства. В результаті відбувається реалізація функції історичного джерела, яка є різновидом функції зберігання інформації та є потенційно притаманною документам з моменту їх появи. Ця функція пов'язана виключно з ретроспективним середовищем існування документів, тому належить до функцій вторинного порядку.

Однією з найважливіших є культурна функція документа. Фактично кожен документ може розглядатися як специфічний культурний феномен, що відображає рівень матеріальної, наукової, технічної, мовної культури, рівень освіти та морально-етичного стану суспільства. За допомогою документа здійснюється закріплення і передача від покоління до покоління культурних традицій, системи цінностей, етичних норм, відбувається примноження та розвиток цих традицій, накопичення інтелектуальних ресурсів, культурного потенціалу суспільства.

Окрім загальних функцій, властивих практично всім документам, існує ряд функцій, якими документи наділяються в рамках тієї або іншої конкретної сфери людської діяльності. До їх числа слід віднести управлінську функцію документа. Ця функція притаманна значному масиву документів, що спеціально створюються для цілей управління як інструмент управлінської праці. Оскільки процес управління виступає в різних формах, має різні рівні, стадії, цикли, тому й документи, що виконують управлінську функцію, надзвичайно різноманітні: організаційно-розпорядчі, планові, звітні.

З управлінською тісно пов'язана правова функція документа. Вона полягає в закріпленні правових норм і правовідносин в суспільстві. Ця функція властива для документів, які встановлюють, закріплюють або змінюють правові норми та правовідносини або припиняють їх дію, та для інших документів, які можуть спричинити певні юридичні наслідки. Сюди відносяться правові акти органів державної влади; судові, прокурорські, нотаріальні і арбітражні акти; акти управління, що спричиняють за собою певні юридичні наслідки; документи, що фіксують договірні стосунки, а також документи що посвідчують якісь дані про особу (паспорти, дипломи про освіту, командировочні посвідчення і тому подібне). Крім того, правову функцію на якийсь час можуть набути й інші документи, наприклад, для використання в якості судового доказу.

Історично, однією з перших знадобилась функція обліку, оскільки ускладнення соціальних зв'язків, розвиток економічних стосунків, вже на стадії аграрного суспільства, явило потребу в документуванні інформації, тобто реєстрації, обліку населення, землі, урожаю, худоби, боргів. Документи що виконують функцію обліку необхідні не тільки для вирішення різноманітних господарсько-економічних завдань, але й для управління в цілому соціально-політичними, демографічними та іншими процесами в суспільстві. Ця функція знаходить віддзеркалення в бухгалтерській, статистичній, плановій, звітній документації.

Сучасні документознавці вважають, що у міру подальшого розвитку суспільства, ускладнення соціальних зв'язків, актуалізації окремих напрямів людській діяльності, а також в процесі поглиблення документознавчих досліджень можливе виділення як самостійних і деяких інших функцій документа. Відбувається це в тих випадках, коли стає відомим механізм прояву функцій, що вже діють, або виявляються раніше приховані (латентні) функції. Наприклад, останнім часом актуальною стала проблема захисту інформації. В результаті (і не без підстав) до складу функцій документа включають також і функцію захисту інформації.


План

1. Які основні передумови виникнення документа? Поясніть походження терміна “документ”.

2. Визначте початкову диференціацію знань про документ.

3. У чому полягає визначення терміна “документ”, запропонованого Полем Отле?

4. Дайте визначення документа відповідно до державних стандартів.

5. Назвіть і охарактеризуйте основні ознаки та властивості документа.


Практичні завдання:
1. Порівняйте визначення терміна “документ” за державними стандартами, випишіть зміни.

2. Проаналізуйте документ відповідно до запропонованої схеми: - назва; - автор; - адресат; - анотація та зміст; - реферат; - класифікаційний індекс; - посилання; - додатки; - вид матеріального носія.

3. Побудуйте схему чи таблицю різних тлумачень поняття “документ” у порядку від більш широкого до більш вузького його значення.
Література: (1, 7, 8, 9)

Практичне заняття №5

Тема 8. Інформаційні та матеріальні рівні документа (2 год.)

Мета: проаналізувати зміст понять «джерела інформації», «носій інформації», охарактеризувати основні складові документа; виховувати професійні риси, розвивати пізнавальні можливості, самостійність, працелюбство.

Теоретичні відомості

Матеріальний складник інформації – це речова сутність, яка забезпечує його здатність зберігати і передавати інформацію в просторі і часі.

Носій інформації – матеріальний об’єкт, який спеціально створений для зберігання і передавання інформації.

Матеріальна основа документа – це сукупність матеріалів, які використовують для запису повідомлення: папір, полімерна плівка, фарба, туш…

План

1. Розкрийте зміст понять “джерела інформації”, “носій інформації”.

2. Поясніть зв’язок документа з інформацією. Як співвідносяться поняття “документна інформація” та “інформація документа”?

3. Охарактеризуйте основні складові документа – матеріальну та інформаційну.

4. Назвіть основні критерії інформаційної складової документа
Практичні завдання:
1. Охарактеризуйте ознаки, властивості, загальні та спеціальні функції документів. Завдання виконується на основі таких документів: автореферат дисертації, географічна карта, художня листівка, газета.
Література: (1, 7, 8, 9)

Практичне заняття №6

Тема 9. Комунікаційні можливості документа. (2 год.)

Мета: сформувати професійні вміння аналізувати інформаційні потоки, охарактеризувати міжнародне й державне регулювання питань щодо збереження документів; виховувати зацікавленість дисципліною, прагнення отримувати нові знання самостійно.

Прилади і матеріали: інструкції.



Теоретичні відомості

Комунікативна функція виявляється у здатності документа бути інформаційним засобом передавання, обміну, спілкування, спадкоємності. Документ забезпечує документну комунікацію, без якого вона неможлива.



Інформаційні ресурси – це інформаційні повідомлення, потенційно придатні для використання суспільством як мета засіб досягнення чітко визначеної мети, цілей певного виду діяльності певної особистості або групи людей.

План

  1. Документ як джерело інформації.

  2. Інформаційні потоки.

  3. Інформаційні ресурси як сукупність документів у інформаційних системах.

  4. Документно-комунікаційна система.

  5. Документні потоки та масиви.

  6. Міжнародне й державне регулювання питань щодо збереження документів.

Література: (1, 7, 8, 9)

Практичне заняття №7

Змістовий модуль 3. Організація створення документа.

Тема 11. Розвиток класифікації документів Комплексна схема класифікації документів (2 год.)

Мета: сформувати чітке уявлення про класифікацію документів за різними ознаками; виховувати зацікавленість дисципліною, прагнення отримувати нові знання самостійно

Прилади і матеріали:інструкції.



Теоретичні відомості

Класифікація документів – система їх підпорядкування, яка використовується як засіб встановлення зв’язків між класами документів

План

1. Поняття й принципи класифікації документів. Ознаки класифікації.

2. Класифікація документів за інформаційною складовою.

3. Класифікація документів за матеріальною складовою.

4. Класифікація документів за обставинами існування в зовнішньому середовищі.
Практичні завдання:
1. Розробіть схему типологічної класифікації документів.

2. Дайте аналіз документам за бло-фасетною класифікацією.Для виконання завдання можуть бути запропоновані такі документи: книга, препринт, дискета з текстовою інформацією, відео диск, голографічний документ, перфокарта, мікрофільм, журнал, патентний документ тощо.


Література: (1, 7, 8, 9)

Практичне заняття №8

Тема 13. Особливості машиночитаних документів (2 год.)

Мета: охарактеризувати класифікацію документів на новітніх носіях інформації; прищепити професійні якості (уважність, охайність, осмислене ставлення до виконуваної роботи).

Прилади і матеріали: інструкції.



Теоретичний матеріал

Магнітна стрічка – носій інформації з гнучкої прозорої плівки із феромагнітним покриттям.

Магнітний диск – носій інформації у вигляді диску з феромагнітним покриттям для запису.

Голограма – новітній носій об'ємного зображення.

Найтиповішим типом змішаного накопичувача є флеш-пам'ять, тобто чіп памяті з твердого матеріалу, який не потребує постійного живлення для зберігання інформації.



План

1. Визначення електронного документа, його специфічні характеристики.

2. Перфоровані носії інформації.

3. Магнітні носії інформації.

4. Оптичні документи.

5. Голографічні документи.

6. Флеш-накопичувачі пам’яті. Передумови виникнення електронних видань.
Практичні завдання:
1. Визначення „електронного документа” за різними джерелами: характеристика, порівняльний аналіз.
Література: (1, 7, 8, 9)

Практичне заняття №9

Змістовий модуль 4. Документація офіційного походження

Тема 14. Система документації офіційного походження (2 год.)

Мета: сформувати загальні поняття про документацію офіційного походження, проаналізувати рівні документації в установі; розвивати пізнавальні можливості, працелюбство, самостійність.

Прилади і матеріали: інструкції.



Теоретичний матеріл

Класифікація за змістом здійснюється в практичній діяльності за допомогою рубрика торів, класифікаторів, класифікаційних таблиць. Класифікація за матеріальним складником документів (природний, штучний; аркушевий, кодексів,картковий, стрічковий, дисковий, комбінований).

План


  1. Загальні поняття документації офіційного походження.

  2. Класифікація систем документації офіційного походження.

  3. Рівні документації в установі.

Література: 1, 5, 3, 6.

Практичне заняття №10

Тема 15. Види документації установи. (2 год.)

Мета: проаналізувати характерні ознаки документації установи, сформувати чітке уявлення про послідовність розміщення реквізитів у таких документах як бізнес-план, контракт, звіт та ін..; розвивати пізнавальні можливості, працелюбство, самостійність.

Прилади і матеріали: інструкції.



Теоретичні відомості

Депонований рукопис – неопублікований документ, що містить завершену вузькогалузеву наукову роботу, публікація якої у традиційних виданнях, призначених на широке розповсюдження, із різних причин є недоцільною.

Дисертація – кваліфікована наукова праця з певної галузі науки, яка пройшла попередню експертизу і подається до захисту на здобуття наукового ступеня на спеціалізованій вченій раді.

Автореферат дисертації – наукове видання на правах рукопису у вигляді брошури, що містить складений автором реферат проведеного ним дослідження, поданого на здобуття вченого ступеня.

Препринт – містить матеріали попереднього характеру, опубліковані до виходу у світ видання, в якому вони можуть бути вміщені.

План

1. Бізнес-план. Контракт. Звіт про науково-дослідну та науково-конструкторську роботу, його особливості.

2. Дисертація: поняття, основні різновиди та особливості. Автореферат дисертації: визначення, характерні ознаки.

3. Переклади іноземної та вітчизняної наукової документації.



Практичні завдання:

1. Дайте аналіз дисертаційним дослідженням документознавчої тематики, зазначивши їх характерні ососбливорстьі як виду наукового документа.


Література: (1, 2, 7, 8, 9)

Практичне заняття №11

Тема 16. Економічна та наукова системи документації (2 год.)

Мета: проаналізувати характерні ознаки документації установи, сформувати чітке уявлення про послідовність розміщення реквізитів у таких документах як бізнес-план, контракт, звіт та ін..; розвивати пізнавальні можливості, працелюбство, самостійність.

Прилади і матеріали: інструкції.



Теоретичні відомості

Депонований рукопис – неопублікований документ, що містить завершену вузькогалузеву наукову роботу, публікація якої у традиційних виданнях, призначених на широке розповсюдження, із різних причин є недоцільною.

Дисертація – кваліфікована наукова праця з певної галузі науки, яка пройшла попередню експертизу і подається до захисту на здобуття наукового ступеня на спеціалізованій вченій раді.

Автореферат дисертації – наукове видання на правах рукопису у вигляді брошури, що містить складений автором реферат проведеного ним дослідження, поданого на здобуття вченого ступеня.

Препринт – містить матеріали попереднього характеру, опубліковані до виходу у світ видання, в якому вони можуть бути вміщені.

План

1. Бізнес-план. Контракт. Звіт про науково-дослідну та науково-конструкторську роботу, його особливості.

2. Дисертація: поняття, основні різновиди та особливості. Автореферат дисертації: визначення, характерні ознаки.

3. Переклади іноземної та вітчизняної наукової документації.


Практичні завдання:
1. Дайте аналіз дисертаційним дослідженням документознавчої тематики, зазначивши їх характерні ососбливорстьі як виду наукового документа.
Література: (1, 2, 7, 8, 9)

Практичне заняття №12

Змістовий модуль 5. Видання як вид документа

Тема 19. Загальні ознаки видань. Класифікаційна схема видань (2 год.)

Мета: засвоїти уміння самостійно використовувати знання про класифікацію видань; виховувати професійні риси, почуття відповідальності.

Прилади і матеріали: інструкції.



Теоретичні відомості

Періодичне видання виходить через певні проміжки часу постійним для кожного року числом номерів, однотипно оформленими, нумерованими і датованими випусками, які мають спільну назву і змістовну спрямованість (газета, журнал, бюлетень, календар, експрес-інформація).



План

1. Дайте визначення поняттю “видання” за різними інформаційними джерелами.

2. Назвіть загальні для документа взагалі та видання як виду документа класифікаційні ознаки.

3. Що являє собою типологічна класифікація видань?



Практичні завдання:

1. Запропонуйте власну схему класифікації видань за формально-видавничими ознаками.

2. Підготуйте класифікацію видань за ступенем аналітико-синтетичної переробки інформації.

Література: (1, 2, 7, 8, 9)



Практичне заняття №13

Тема 22. Періодичні та продовжувані видання (2 год.)

Мета: проаналізувати основні особливості оформлення газети, журналу, бюлетеня; формувати професійні якості.

Прилади і матеріали: інструкції.



Теоретичні відомості

Газета – аркушеве періодичне видання, яке виходить через короткі проміжки часу, містить офіційні матеріали, оперативну інформацію, статті з актуальних громадсько-політичних, наукових, виробничих та інших питань, літературні твори, рекламу.

Журнал – кодексові періодичне видання, яке містить статті з різних громадсько-політичних, наукових, науково-технічних, виробничих питань, а також літературно-художні, літературно-критичні твори.

Бюлетені виділяютьу самостійний вид видань за двома ознаками: характером інформації та оперативністю виходу в світ.

План

1. Класифікація видань за періодичністю.

2. Газета як джерело оперативної інформації.

3. Журнал як вид періодичного видання.

4. Бюлетені, періодичні збірники, календарі та експрес-інформація.

Практичні завдання:

1. Дайте аналіз структурі та реквізитам запропонованих викладачем газет та журналів.


Література: (1, 2, 7, 8, 9)

Практичне заняття №14

Змістовий модуль 6. Ідеографічні та іконічні документи.

Тема 23. Картографічні та музичні документи (2 год.)

Мета: проаналізувати основні характеристики картографічних та музичних документів; прищепити професійні якості (уважність, охайність, осмислене ставлення до виконуваної роботи).

Прилади і матеріали: інструкції.



Теоретичні відомості

Картографічне видання – ідеографічний документ, в якому головною частиною є зображення, побудоване у картографічній проекції, тобто зменшеному, узагальненому зображенні землі, поверхні іншого небесного тіла або позаземного простору в певній системі умовних знаків.

План

1. Назвіть характерні риси картографічних документів.

2. Що таке картографічна генералізація?

3. Дайте аналіз класифікації картографічних документів за матеріальною конструкцією.

4. Зазначте основні характеристики музичного документа.

5. Проаналізуйте нотний документ як основний різновид музичного документа.


Практичні завдання:
1. Назвіть основні реквізити картографічного документа.
Завдання №1 виконується на основі комплекту таких картографічних документів: географічна карта сучасної України, атлас історії України, політичний глобус.
Література: (1, 2, 7, 8, 9)

Практичне заняття №15

Тема 25. Ізографічні документи (2 год.)

Мета: проаналізувати основні особливості ізографічних видань; розвивати пізнавальні можливості, працелюбство, самостійність.

Прилади і матеріали: інструкції.


Теоретичні відомості
1. Ізографічне видання: основні поняття.

2. Види видань за класифікаційними ознаками.

3. Листівка як вид ізографічного документа.

4. Характеристика художніх листівок.


Практичні завдання:
1. Підготуйте письмове повідомлення на тему: «Історія розвитку ізографічних документів»
Література: (1, 2, 7, 8, 9)
Практичне заняття №16

Тема 26. Аудіовізуальні документи (2 год.)

Мета: сформувати чітке уявлення про класифікацію аудіовізуальні документи, історію їх виникнення та розвиток; виховувати професійні риси, почуття відповідальності.

Прилади і матеріали: інструкції.



Теоретичні відомості

Кінодокумент – образотворчий або аудіовізуальний документ, створений кінематографічним способом.

Фотодокумент – візуальний документ, який містить одне або декілька зображень об’єктивної дійсності, отриманих фотографічним способом за допомогою фотохімічного запису явищ.

Фонодокумент – аудіальний документ, який містить звукову інформацію, зафіксовану і відтворювану за допомогою певної системи звукозапису (технічних засобів).



План

1. Класифікація аудіовізуальних документів.

2. Історія виникнення та розвиток аудіовізуальних документів.

3. Кінодокументи.

4. Фотодокументи.

5. Фонодокументи.


Практичні завдання:
1. Розробіть бібліографічний опис аудіовізуальних документів, представлених у мережі Інтернет.

2. Підготуйте письмове повідомлення на тему: “Історія розвитку ізографічних документів”.


Література: (1, 2, 7, 8, 9)
ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА

  1. Зиновьева Н. Б. Документоведение: Учеб.-метод. пособие. - М.: ИПО Профиздат, 2001. - 208 с.

  2. Ілюшенко М. П., Кузнєцова Т. В., Лівшиц Я. З. Документознавство. Документ і системи документації. - К, 1998.

  3. Комова М.В. Документознавство. Навчальний посібник. – Львів-Тріада, 2007. – 296 с.

  4. Кулешов С. Г. Документознавство: Історія. Теоретичні основи / УДНДІАСД; Держ. акад. керів. кадрів культури і мистецтв. - К., 2000. - 162 с.

  5. Кушнаренко Н.Н. Документоведение: Учебник. – 7-е изд., перераб. и доп. – К.: Т-во Знання , КОО, 2007. – 460 с.

  6. Кушнаренко Н. Н. Документоведение: Учеб. для вузов. - 5-е изд., стереотип. - К.: Знання, 2006. - 459 с.

  7. Ларьков Н.С. Документоведение: Учебное пособие. - М., 2004.

  8. Палеха Ю. І, Леміш Н.О. Загальне документознавство.Навч. посібник: К.:Ліра-К-2008. –395с.

  9. Швецова-Водка Г. Типологія документа: Навч. посіб. для студ. ін-тів культури. - К.: Кн. палата України, 1998. - 80 c.

  10. Швецова-Водка Г. Документознавство: Навч. посіб. – К: Знання, 2007. – 398 с.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА

  1. Делопроизводство и документоведение: Краткий словарь современной терминологии. Минск: БелНИИДАД, 2001.

  2. Комова М.В. Документознавча термінологія. – Л.: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2003. – 167 с.

  3. Краткий словарь архивной терминологии. М.–Л., 1968.

  4. Кулешов С. Г. Управлінське документознавство: Навч. посібник. - К.: ДАКККіМ, 2003. - 57 с.;

  5. Петряев К. Д. Гносеологические и методологические основы источниковедения. - Киев; Одесса: Вища шк., 1978.

  6. Столяров Ю. Документный ресурс: Учебное пособие для студентов высших учебных заведений.- М.: Изд-во "Либерея", 2001.- .- 149с.

  7. Шведова-Водка Г. Загальне бібліографознавство. Навч. посібник. - Рівне, 1995.

  8. Швецова-Водка Г. Документ і книга в системі соціальних комунікацій / Рівнен. держ. гуманітар. ун-т. - Рівне, 2001. - 438 с.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал